CC BY
11
Клштна пед1атр1я
УДК 616.61-053.2-008.83:577.118:614.87
ОАИНЕЦЬ Ю.В., ГОЛОВАНОВА В.О., ЗОВСЬКИЙ В.М. Харювський нацюнальний медичний унверситет
ОСОБЛИВОСЛ МАКРО- ТА М^РОЕЛЕМЕНТНОГО ОБМНУ
■ ■ ^ _ _ ■
КРОВ1 Д1ТЕИ, ХВОРИХ НА НЕФРОПАТ1Ю
Резюме. Зметою вивчення ди екологiчних факторiв на елементний склад сироватки кровi обстежено 99 дiтей з патологieю нирок, як мешкаютьурегонахзрЬзнимрiвнем забруднення навколишнього середови-ща. Зггдно зрезультатами проведеного до^дження, найбыьш виражеш змти спостер^аються в дтей, якi мешкають в екологiчно забрудненому кластерi, порiвняно з хворими, як мешкають в екологiчно чистому кластерi, що свiдчить про дт несприятливих екологiчних факторiв нарозвиток нефропати. Ключовi слова: макро- та мжроелементи кров^ екологiчнi фактори, патолог1я нирок, дти.
У сучасному свт хвороби нирок займають одне з основних мюць у структурi захворюваност дггей. За останш п'ять рошв спостериаеться збшьшення кшь-кост дгтей iз рiзними варiантами ураження нирок, що, можливо, пов'язано з дiею факторiв зовшшньо-го середовища на розвиток захворювань нирок [1, 2]. Так, доведено, що серед причин, яш визначають рiвень захворюваностi, близько 20 % становлять не-сприятливi екологiчнi фактори [3, 4].
Макро- та мшроелементи кровi, що мютяться в клiтинах (бiльшiсть iз них — у виглядi кофакторiв металоензимiв), забезпечують каталiтичну актив-нiсть кттин, стабiлiзацiю макромолекул неферментного типу, регулюють низку бiохiмiчних функцiй, у тому чи^ антиоксидантний захист, процеси деток-сикаци, тканинне дихання [5]. Виявлено патолопчш змiни елементного гомеостазу, що знайшли свое вь дображення в кишчнШ картинi рiзних захворювань дгтей, якi мешкають в умовах еколопчного благопо-луччя [6].
Тому метою нашого дослiдження стало вивчення ди екологiчних факторiв зовнiшнього середовища на елементний склад кровi дгтей, хворих на патологiю нирок.
Матер1али та методи досл1дження
Нами вивчений еколопчний стан м. Харкова з урахуванням низки аероеколопчних факторiв, зо-крема з розподшом дитячого населення за двома еколопчними умовними кластерами (УК). Розподш УК виконано з використанням штегрального по-казника якостi довкшля, рози вiтрiв та результатiв прямих вимiрiв факторiв довкiлля (Хп) у зонах еколопчного мошторингу ^ЕМ) Харкiвського обласного
центру гидрометеорологи. Для розподiлу м. Харкова на еколопчш УК використано данi динамiчного (5 рокiв) екологiчного монiторингу довкшля в рiзних стацiонарних зонах контролю мюта: Z9 — вул. 23-го Серпня, 34; Z11 — пров. Театральний, 6; Z12 — 605-й мшрорайон; Z13 — вул. Пащеншвська, 4; Z16 — вул. 6лiзарова, 4; Z17 — пров. Дерев'янка, Бшгород-ське шосе; Z18 — просп. Геро'1в Сталiнграда, 3; Z19 — Салтiвське шосе, 120; Z21 — вул. Луначарського, 53;
Z„
вул. Академiка Павлова, 46.
Характеристика довкiлля включала урахування факторiв: Х1 — пил; Х2 — дiоксид сiрки; Х3 — суль-фати; Х4 — оксид вуглецю; Х5 — дiоксид азоту; Х6 — оксид азоту; Х7 — мрководень; Х8 — фенол; Х9 — сажа; Х10 — амiак; Х11 — формальдегiд.
Ми розподiлили м. Харшв на два кластери: УК: — з достатнiм рiвнем якост (Z11, Z16, Z17, Z21) та УК11 — з низьким рiвнем якостi навколишнього середовища (Z9, Z12, Z13, Z18, Z19, Z24). В УК1 у 2009 роцi мешкало 96 057 дгтей вiком вш 0 до 17 рокiв включно, з них 8840 мали ураження сечостатево! системи; в УК11 мешкало 104 746 дгтей, з них 8646 — iз захворюван-нями сечостатево! системи.
Для анаизу елементного складу кровi нами обстежено 133 дгтей вiком вiд 1 до 18 роив, якi мешкають у рiзних умовних кластерах, iз них 19 дiтей — хворi на гломерулонефрит (ГН), 17 — на штерстищальний нефрит (1Н), 34 — на дисметаболiчну нефропатiю (ДМН), 29 — на хрошчний шелонефрит (ПН) та 34 практично здоровi дитини, якi мешкають в УК1 i ста-новли контрольну групу. 46 дией були обстеженi в динамвд захворювання, у ремюи захворювання.
Верифшащя дiагнозiв здiйснювалася на основi ретельного клiнiко-лабораторного та iнструменталь-
4(25) • 2010
Клтт'чна пед!атр!я
ного обстеження хворих за загальноприйнятими методиками.
Дослщження макро- та мшроелеменпв (калш, на-трiй, кальцiй, магнiй, цинк, мiдь, залiзо, марганець) у сироватш кровi проведено спектрометричним методом [7] з використанням атомно-абсорбцшного спектрофотометра «Сатурн».
Ум отриманi цифровi данi оброблено статистич-ними методами дослщження [8, 9].
Результати та Тх обговорення
Серед усiх обстежених, хворих на ГН, було бшь-ше дiтей вiком вiд 13 до 18 рошв (50 %), за статтю — хлопчикiв (63,6 %). У груш дггей, хворих на ПН, вщношення хлопчики/дiвчатка залежало вщ вшово! групи (зi збшьшенням вiку хворих збiльшувався вщ-соток дiвчаток).
У структурi ПН переважав вторинний шелонеф-рит на фош вроджених аномалiй розвитку сечови-вщно! системи, мiхурово-сечовiдного рефлюксу, нейрогенно! дисфункци сечового мiхура, метабо-лiчних порушень. Серед умх обстежених, хворих на ПН, 15 дгтей — хворi на обструктивний ПН, 14 — на необструктивний ПН. При цьому 29 дгтей, хворих на хрошчний ПН, обстежеш в активнiй стади за-хворювання та 20 дiтей — у динамiцi, в неактивнш стади.
При обстеженнi хворi на ГН були розподшеш на 2 групи: до 1-1 групи увiйшли дiти, хворi на не-фротичний синдром (НоС), нефротичний синдром з гематурiею та/чи гiпертензiею (НГГ) гострого ГН (ГГН), нефротичну (НоФ) та змшану форми хрошч-ного ГН (ХГН), до 2-1 групи — хворi на нефритич-ний (НиС) та iзольований сечовий синдроми (1СС) ГГН, а також гематуричну форму (ГемФ) ХГН. Дгти були обстежеш в 2 перюдах захворювання: у перiодi початкових проявiв ГГН або загострення ХГН (1-й перюд) та в динамщ, в перiодi зворотного розвитку ГГН, частково! або повно! ремюи ХГН (2-й перiод).
З огляду на вщсутшсть вiрогiдних вщхилень по-казникiв активностi процесу серед хворих на ГН 1-1 та 2-1 групи та показникiв активност гострого i хронiчного 1Н, обструктивного та необструктивно-го хронiчного ПН, ми визнали можливим об'еднати хворих iз рiзними варiантами (iмунозапальнi, мшробно-запальш, токсикометаболiчнi, дисметабо-лiчнi) ураження нирок в одну групу для визначення елементного складу кровi хворих дгтей, яш мешка-ють у рiзних екологiчних умовних кластерах.
Подiбне ршення аргументувалося й тим, що бшь-шiсть обстежених (65 хворих) — дгти з хронiчним за-хворюванням нирок (ХЗН), яке за певно! тривалостi процесу включае рiзнi варiанти ураження нирок або !х функцп.
Таблиця 1. Макро- та м1кроелементний склад кровi дтей, хворих на гострий та хрон1чний гломерулонеф-рит та нтерсти^альний нефрит, як мешкають у р1зних умовних кластерах (М ± т)
Показники Групи обстежених
Норма (п = 34) ГН 1Н
УК, УК„ УК, УК„
1-й перюд (п = 8) 2-й перюд (п = 6) 1-й перюд (п = 11) 2-й перюд (п = 6) Активна стадiя (п = 7) Неактивна стадiя (п = 7) Активна стадiя (п = 10) Неактивна стадiя (п = 7)
К, ммоль/л 3,87 ± 0,16 4,01 ± 0,92 4,12 ± 0,20 4,14 ± 0,24 4,03 ± 0,11 4,09 ± 0,27 3,87 ± 0,15 3,97 ± 0,26 4,05 ± 0,20
Na, ммоль/л 143,16 ± 3,35 137,40 ± 2,19 140,40 ± 0,95 134,70 ± 2,84 139,90 ± 2,48 141,6 ± 2,9 141,00 ± 0,82 139,8 ± 3,9 143,8 ± 4,3
Са, ммоль/л 2,53 ± 0,06 2,32 ± 0,13 2,39 ± 0,10 1,98 ± 0,06^ 6 2,08 ± 0,112, 6 2,04 ± 0,071 2,29 ± 0,03 2,14 ± 0,123 2,33 ± 0,11
Мд, ммоль/л 0,83 ± 0,05 0,84 ± 0,08 0,84 ± 0,08 0,83 ± 0,10 0,74 ± 0,11 0,99 ± 0,14 1,01 ± 0,10 1,46 ± 0,202, 6 1,22 ± 0,143
Zn, мкмоль/л 27,17 ± 0,75 22,20 ± 1,643 21,70 ± 1,532 14,70 ± 2,091, 5 15,60 ± 1,621, 6 24,00 ± 3,57 25,3 ± 2,8 12,4 ± 0,6^ 5 12,00 ± 0,351, 4
Си, мкмоль/л 17,88 ± 0,79 18,61 ± 1,48 18,09 ± 1,222 26,80 ± 2,382, 6 24,06 ± 3,533 16,94 ± 0,58 18,09 ± 0,64 31,5 ± 1,81, 4 31,5 ± 1,81, 4
Fe, мкмоль/л 17,93 ± 0,48 18,96 ± 0,58 19,21 ± 0,81 17,99 ± 0,61 18,78 ± 0,54 21,9 ± 1,53 20,68 ± 0,903 18,14 ± 0,80 17,72 ± 0,60
Мп, мкмоль/л 0,21 ± 0,01 0,21 ± 0,02 0,22 ± 0,03 0,21 ± 0,02 0,2 ± 0,01 0,21 ± 0,02 0,22 ± 0,01 0,14 ± 0,011, 6 0,19 ± 0,01
Примтки: К — калй; N3 — натрй; Са — кальц1й; Мд — магий; 1п — цинк; Си — м'щь; Fe — зал'зо; Мп — марганець; 1 — р < 0,001 — в1рогщн1сть ознаки стосовно показниюв здорових дией;2 — р < 0,01 — в1рогщн1сть ознаки стосовно показниюв здорових дтей;3 — р < 0,02 — в1рогщн1сть ознаки стосовно показниюв здорових дтей;4 — р < 0,001 — в1рогщн1сть ознаки стосовно показниюв дтей, яю мешкають в УК; 5 — р < 0,01 — в1рогщн1сть ознаки стосовно показниюв дтей, як мешкають в УК; 6 — р < 0,05 — в1рогщн1сть ознаки стосовно показниюв дтей, як мешкають в УК.
Клтт'чна педтатр!я
4(25) • 2010
Макро- та мшроелементний склад сироватки кровi дiтей, хворих на гострий та хрошчний ГН та 1Н, яш мешкають у рiзних умовних кластерах, подано у табл. 1.
У вмх дiтей, хворих на гострий i хронiчний ГН та 1Н незалежно вiд активност процесу, якi мешкають в УКП, виявлено вiрогiдне зниження вмiсту цинку в сироватщ кровi та шдвищення вмiсту мiдi як антаго-шста цинку (табл. 1) порiвняно з дпъми, якi мешкають в УКр та дiтьми групи контролю. При цьому спо-стерiгаеться зниження вмюту кальцiю в кровi дгтей, хворих на гострий та хрошчний ГН в обох перюдах, яш проживають в УКП, та дгтей з 1Н в активнiй стади, якi мешкають в обох кластерах, порiвняно з дiтьми контрольно! групи. При 1Н в активнiй стади вшзна-чаеться збiльшення рiвня магшю та зниження вмiсту марганцю в кровi хворих, якi мешкають в УКП, по-рiвняно з хворими, яш мешкають в УК1, та показни-ками дiтей групи контролю. Також спостериаеться збiльшення рiвня залiза в кровi хворих на гострий та хрошчний 1Н в обох перюдах, яш мешкають в УК1, порiвняно з дiтьми контрольно! групи.
Умют iнших складових кровi хворих дгтей вiро-гiдно не в^^зняеться вiд таких у дiтей контрольно! групи.
Збшьшення рiвня магнiю в кровi (р < 0,02) хворих на ДМН та в активнш стади хрошчного ПН призво-дить до зниження (р < 0,02) рiвня марганцю як анта-гошста магнiю порiвняно з показниками дгтей групи контролю (табл. 2). Вщзначаеться дефiцит кальцiю в сироватцi кровi при ДМН та хронiчному ПН у хворих незалежно вш активносл процесу в мешканцiв обох кластерiв. У всiх дiтей, хворих на ДМН та хрошчний ПН в активнш та неактивнш стади, як мешкають в УКП, виявлено вiрогiдне зниження вмюту цинку сироватки кровi та шдвищення вмюту мiдi як антагонiста цинку порiвняно з показниками дь
тей, як мешкають в УК1, та з показниками длей групи контролю. Вщзначаеться зниження рiвня за-лiза кровi в дiтей, хворих на ДМН, як мешкають в УКП, порiвняно з дiтьми, якi мешкають в УК1. Змiн серед iнших показникiв елементного складу кровi дь тей, хворих на ДМН та хрошчний ПН, незалежно вш форми та активносп процесу, не виявлено.
Макро- та мшроелементний склад кровi дiтей з рiзними варiантами ураження нирок, як мешкають у рiзних умовних кластерах, подано в табл. 3.
У дгтей iз рiзними варiантами ураження нирок, якi мешкають в обох умовних кластерах, вшзнача-еться зниження (р < 0,001) вмюту кальщю та цинку в сироватщ кровi порiвняно з показниками дь тей групи контролю. Але значне зменшення рiвня цинку (р < 0,001) спостериаеться в длей, яш мешкають в УКП, порiвняно з хворими, яш проживають в УК1.
За даними табл. 3, рiвень залiза в сироватщ кровi вiрогiдно (р < 0,001) нижчий у хворих iз рiзними ва-рiантами ураження нирок, яш мешкають в УК11, по-рiвняно як iз дiтьми групи контролю, так i з дiтьми, якi мешкають в УК1. Це, можливо, пов'язано з вiро-пдним (р < 0,001) пiдвищенням рiвня мiдi в сироват-цi кровi хворих, якi мешкають в УКП.
У хворих, якi мешкають в УКП, вiдзначаеться вь рогiдне збшьшення рiвня магнiю та зниження вмю-ту марганцю в кровi порiвняно з показниками дiтей групи контролю.
Серед шших показникiв елементного складу кро-вi хворих, якi мешкають у рiзних умовних кластерах, вiрогiдних змiн не виявлено.
Таким чином, змши елементного складу кровi дгтей iз патологiею нирок найбiльш виражеш у дь тей, якi мешкають в УК11, порiвняно з хворими, яш мешкають в УКр що свiдчить про дiю несприятливих еколопчних факторiв на розвиток нефропатi!.
Таблиця 2. Макро- та м1кроелементний склад кровi дтей, хворих на дисметабол1чну нефропатю та хрон1чний п1елонефрит, як мешкають у р1зних умовних кластерах (М ± т)
Показники Групи обстежених
Норма (П = 34) ДМН ПН
У^ (П = 13) УКМ (П = 21) УКI УКп
Активна стадiя (п = 10) Неактивна стадiя (п = 7) Активна стадiя (п = 19) Неактивна стадiя (п = 13)
К, ммоль/л 3,87 ± 0,16 4,27 ± 0,21 4,02 ± 0,10 4,13 ± 0,16 4,12 ± 0,06 4,13 ± 0,16 4,00 ± 0,09
N8, ммоль/л 143,16 ± 3,35 143,1 ± 1,9 138,8 ± 1,8 139,9 ± 2,2 139,6 ± 1,1 137,0 ± 1,6 140,4 ± 0,9
Са, ммоль/л 2,53 ± 0,06 2,23 ± 0,103 2,07 ± 0,101 2,15 ± 0,071 2,30 ± 0,08 2,17 ± 0,061 2,30 ± 0,05
Мд, ммоль/л 0,83 ± 0,05 0,87 ± 0,043 1,00 ± 0,043, 5 1,00 ± 0,053 0,86 ± 0,06 0,93 ± 0,043 0,80 ± 0,033
Zn, мкмоль/л 27,17 ± 0,75 22,80 ± 1,142 11,03 ± 0,501, 4 29,6 ± 1,3 29,70 ± 1,15 17,6 ± 1,11, 4 18,80 ± 1,111, 4
Си, мкмоль/л 17,88 ± 0,79 17,40 ± 0,81 30,40 ± 1,551 17,70 ± 2,11 16,50 ± 1,04 24,2 ± 1,52, 5 22,2 ± 1,33, 5
Fe, мкмоль/л 17,93 ± 0,48 21,1 ± 1,6 15,4 ± 0,74 16,6 ± 1,4 18,0 ± 1,1 16,5 ± 0,9 18,2 ± 0,6
Мп, мкмоль/л 0,21 ± 0,01 0,18 ± 0,02 0,17 ± 0,023 0,16 ± 0,013 0,21 ± 0,01 0,18 ± 0,013 0,200 ± 0,004
Примтки: Б1рогщшсть ознаки: 1 — р < 0,001 — стосовно здорових д1тей;2 — р < 0,01 — стосовно здорових дтей;3—р < 0,02 — стосовно здорових дтей;4 — р < 0,001 — стосовно показниюв дтей, як мешкають в УК1; 5 — р < 0,02 — стосовно показниюв дтей, як мешкають в УК.
74
^¿Г/ребёнка
4(25) • 2010 - Кл^н^чна пед!атр!я
Таблиця 3. Макро- та мкроелементний склад KpoBi дтей ¡з р1зними вар'антами ураження нирок, як меш-
кають у р1зних умовних кластерах (М ± m)
Показники Норма (n = 34) УК, (n = 38) УК,, (n = 61)
К, ммоль/л 3,87 ± 0,16 4,15 ± 0,09 4,07 ± 0,09
Na, ммоль/л 143,16 ± 3,35 140,80 ± 1,08 137,70 ± 1,09
Ca, ммоль/л 2,53 ± 0,06 2,19 ± 0,05 р1 < 0,001 2,10 ± 0,04 р1 < 0,001
Mg, ммоль/л 0,83 ± 0,05 0,92 ± 0,04 1,02 ± 0,04 р1 < 0,05
Zn, мкмоль/л 27,17 ± 0,75 22,97 ± 1,10 Р1 < 0,01 13,96 ± 0,60 р1 < 0,001 р2 < 0,001
Cu, мкмоль/л 17,88 ± 0,79 17,64 ± 0,65 28,02 ± 0,91 р1 < 0,001
Fe, мкмоль/л 17,93 ± 0,48 19,60 ± 0,76 16,65 ± 0,42 р1 < 0,05 Р1 < 0,01
Mn, мкмоль/л 0,21 ± 0,01 0,19 ± 0,04 0,18 ± 0,01 р1 < 0,05
Прим1тки: В1ропдн1сть ознаки: р1 — стосовно здорових д1тей; р2 — стосовно показниюв дтей, як мешкають в УК.
Висновки
За результатами проведеного дослщження, вияв-леш змши елементного складу KpoBi дией i3 рiзними ваpiантами ураження нирок, яш мешкають у piзних умовах екoлoгiчнoгo благополуччя, дають пiдставу припустити, що у re^3i цих змiн наявна дiя неспри-ятливих екoлoгiчних фактopiв зoвнiшньoгo сере-довища, що може свiдчити про розвиток екозалежно1 патoлoгiï нирок.
Список л1тератури
1. Антипкн Ю.Г. Стан здоров'я dimeü в умовах diïpi3Hux екологiчних чиннитв // Мистецтво лтування. — 2007. — № 5. — С. 45-47.
2. Наказ МОЗ Укра'гни № 627 eid 03.11.2008 р. «Про за-твердження протоколу лтування у dimeü з iнфекцiями сечовог системи i mубулоiнmeрсmицiальним нефритом».
3. Грищенко С.В., Грищенко И.И., Абакумова А.В. и др. Гигиеническая оценка состояния окружающей среды Донецкой области и степени ее опасности для здоровья населения //
Вестник гигиены и эпидемиологии. — 2007. — Т. 11, № 1. — С. 8-12.
4. Захарова И.Н., Скоробогатова Е.В., Обыночная Е.Г., Коровина Н.А. Дефицит витаминов и микроэлементов у детей и их коррекция//Педиатрия. — 2007. — № 3. — С. 7-9.
5. Лотовська Т.В., Левчук А.6. Роль макро- та мтроеле-ментiв у реабыiтацu дiтей раннього вшу, якi часто хворi-ють // Здоровье ребенка. — 2008. -№ 6(15). — С. 7-11.
6. Нагорная Н.В., Дубовая А.В. Коррекция нарушений элементного состава организма у детей в условиях неблагоприятных экологических воздействий с помощью энтеросорбента последнего поколения Белый уголь // Здоровье ребенка. — 2009. — № 3(18). — С. 14-18.
7. Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектроскопия. — М.: Мир, 1976. — 368 с.
8. Гублер Е.В. Вычислительные методы диагностики. — Л.: Медицина, 1987. — 97 с.
9. Зосимов А.М., Голж В.П. Дисертацшт помилки (медицина). — Хартв: Торнадо, 2003. — 199 с.
Отримано 08.05.10 □
Одинец Ю.В., Головачева В.А., Зовский В.Н. Харьковский национальный медицинский университет
ОСОБЕННОСТИ МАКРО- И МИКРОЭЛЕМЕНТНОГО ОБМЕНА КРОВИ ДЕТЕЙ, БОЛЬНЫХ НЕФРОПАТИЕЙ
Резюме. С целью изучения действия экологических факторов на элементный состав сыворотки крови обследовано 99 детей с патологией почек, которые проживают в регионах с разным уровнем загрязнения окружающей среды. Согласно результатам проведенного исследования, наиболее выраженные изменения наблюдаются у детей, которые проживают в экологически загрязненном кластере, по сравнению с больными, которые проживают в экологически чистом кластере, что свидетельствует о действии неблагоприятных экологических факторов на развитие нефропатии.
Ключевые слова: макро- и микроэлементы крови, экологические факторы, патология почек, дети.
Odynets Yu.V., Golovachova V.O., Zovsky V.M. Харковский национальный медицинский университет
PATTERNS OF TRACE ELEMENTS OF BLOOD METABOLISM IN CHILDREN WITH NEPHROPATHY
Summary. 99 children with renal pathology who live in regions with different levels of environmental pollution were examined in order to investigate the action of ecological factors on the trace elements of blood serum. The results of the research have shown that the most evident changes were found in children with nephropathies from ecological polluted cluster versus those from ecologically clean cluster that suggests the affect of unfavorable ecological factors on the nephropathy development.
Key words: trace elements of blood, ecological factors, renal pathology, children.
