CC BY
27
Р.В. Манн, к.е.н.
ОСОБЛИВОСТ1 1НФОРМАЦ1ЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦ1АЛ1ЗАЩ1 РЕГ1ОНАЛЬНОГО
УПРАВЛ1ННЯ
Останнiми роками репональна полiтика в Укрш'ш потре-буе сощально1 переорiентацil економiки, необхщшсть яко1 ви-значена потребами суспшьства та процесами шформатизаци. Iнформацiйне забезпечення соцiального управлiння пронизуе всi сфери людського життя, служить провiдником уае! шфор-маци, унiверсальним iнструментом 11 обмiну, акумулювання та первинно! обробки. 1нформащя необхiдна для всiх етатв соць алiзацil регiонального управлiння: вщ постановки завдань до здiйснення заходiв соцiального контролю, оцiнки ефективностi прийнятих рiшень та !х корекцп. Тому без необхщного шфор-мацiйного забезпечення немае ефективно1 конструктивно1 сис-теми управлшня процесами соцiалiзацil.
У працях бiльшостi зарубiжних i вiтчизняних учених розроблено теоретичнi положення й методолопчш принципи репонально1 економiки i репонально1 полiтики серед яких: О. Дейнека, Л. Позднякова, П. Черномаз, С. 1ванченко, Н. Апарша, М. Курбатова, Л. Шевченко [1-4] та ш. Питанням пщвищення якостi iнформацiйного забезпечення сощально1 полiтики займаються О. Новшова, В. Гавловський, Р. Калюж-ний, В. Цимбалюк [5, 6] та ш. Однак залишаеться вiдкритим ряд завдань, зокрема, слабо дослщжеш особливост шформа-цiйного забезпечення соцiалiзацil репонального управлiння.
Мета статтi полягае у виявленш особливостей та проблем шформацшного забезпечення соцiалiзацil регiонального управлшня.
Репональш умови обумовлюють соцiалiзацiю, маючи при цьому рiзну специфiку, залежно вiд характерних особливостей територи, що впливае на стихiйну соцiалiзацiю насе-
© Р.В. Манн, 2014
лення в регюш та особливост регюнального менеджменту. Про це свiдчать вщмшност в цiннiсних орieнтацiях у сферi трудово! дiяльностi, масових iдеологiчних настановах, амей-них вiдносинах, рiзних ступенях економiчноl активностi насе-лення, злочинноси, якостi життя тощо.
Регiональна пол^ика стае бiльш або менш ефективною, якщо органи управлiння розв'язують низку таких завдань.
1. Вивчають положення сощ^заци, позитивнi реали та тенденцп, небезпеки для розвитку дiтей, пiдлiткiв, юнакiв, а також вживають заходiв щодо формування соцiального потен-щалу, коригування, компенсування негативних тенденцiй у регюш.
2. Розробляють комплекснi мiжвiдомчi програми та вь домчi пщпрограми, визначаючи в них регiональнi завдання i цiлi, заходи зi створення й удосконалення умов реалiзацil завдань i цiлей соцiалiзацil.
3. Формують управлiнськi технологи, якi надають мож-ливiсть на рiвнi регюну спрямувати всi сили на виршення головного завдання, що сто1ть перед регюнальними органами управлiння; забезпечують координащю й узгодженiсть дiй мiж бiзнесом i владою.
4. Упроваджують засади сощально1 полiтики. Саме ор> ентащя сощально1 полiтики держави на:
облш i ефективну реалiзацiю основних вцщв сощально1 роботи: дiагностики; профiлактики; нагляду; кореляцп; адаптации реабштаци; забезпечення; страхування; опiки; допомо-ги; консультування; експертизи; пiклування; нововведень та рiзноманiтних форм соцiального посередництва тощо;
спрямовашсть на основнi соцiальнi об'екти, яю потре-бують соцiального захисту, сощально1 допомоги та пiдтримки, такi, як швалщи; безробiтнi, ам'1, що мають на утриманнi дiтей-сирiт та д^ей, якi залишилися без пiклування батьюв; ам'1 з низьким рiвнем доходiв; багатодiтнi ам'1 тощо.
5. Розробляють шновацшш технологи з питань сощаль заци продуктивних сил регiону, адмшстративного шструмен-тарiю регiонального управлiння, бiзнесу та загально1 ринково1
дiяльностi. Сьогодш на державному, регiональному та суст-льному рiвнi постае потреба в пошуку iнновацiйних та ефек-тивних технологiй для взаемоди i активного просування про-дуктiв та послуг на свiтовi ринки. На перший план виходить конструктивний i вiдкритий дiалог держави з громадянами, облш рiзних iнтересiв при формуванш державно1 та регюна-льно1 пол^ики, залучення iнновацiйних пiдходiв у прийнятт управлiнських рiшень.
6. Формують стандарти управлшсько1 культури. Регюна-льнi та нацюнальш особливостi суспiльного розвитку обумов-люють динамiчнiсть, рiзноманiття та постшне оновлення моделей управлшсько1 дiяльностi, якi виявляють схильнiсть до трансформаций модифжацп залежно вiд конкретних соцюку-льтурних особливостей. Сучасна управлiнська культура носить системний шновацшний та шформацшноемний характер. Разом iз тим стандарти щодо И формування невизначенi, що уповiльнюе процеси соцiалiзацil регiонального управлiння.
7. Поширюють шформацшну культуру. Основним прю-ритетом розвитку сучасних високорозвинених кра1н е штелек-туальний (у тому числi науково-осв^нш, iнформацiйний та комунiкацiйний) потенцiал, шформацшна та культура. Держави, що позбавлеш такого капiталу автоматично лишаються можливостi ефективного розвитку процесiв соцiалiзацil регю-нального управлiння. Науково-освiтнiй, шформацшний та iн-телектуальний потенцiал, на якому тшьки й можуть базуватися висою технологil нового столiття, у вах сферах життя суспiль-ства неможливо швидко створити, навiть маючи у своему роз-порядженнi iншi ресурси. Потрiбний управлiнський механiзм, що забезпечить стшке та ефективне функцюнування науки, освiти, професiйних, полiтичних та управлшських структур за умов оснащення сучасними iнформацiйними технологiями. Iнформацiйна культура мае бути спрямована на формування комплексу норм та стандарив, яю б забезпечували повне ви-користання достовiрного, вичерпного та своечасного знання у всiх видах людсько1 дiяльностi. Основними завданнями орга-нiв управлшня щодо поширення iнформацiйноl культури е до-
тримання таких принцитв, як комплексний тдхщ до вирь шення iнформацiйних проблем управлшня, упорядкування ш-формацiйних систем, повага прав особистоси, заохочення вь льного обмiну iнформацiею, забезпечення безпеки та захисту шформаци в комп'ютеризованих системах, урахуванням ерго-номiчноl безпеки тощо.
8. Розробляють молодiжну пол^ику. У даний час на державному та регюнальному рiвнi вiдсутня едина концепщя молодiжноl полiтики, що уповшьнюе процеси соцiалiзацil, тому актуальною стала суспшьна потреба в реалiзацil iнтересiв тако1 численно1, неоднорщно1 сощально1 групи, як молодь. Формування i практична реалiзацiя молодiжноl полiтики здш-снюеться, перш за все, на регюнальному рiвнi. Ефективнiсть регюнально1 молодiжноl полiтики залежить вiд ряду складо-вих, у тому числi вщ соцiальних та економiчних можливостей i умов регiону, демографiчних, етнiчних, соцюкультурних осо-бливостей, науково-освiтнього, адмiнiстративно-
управлшського потенцiалу, регiональних соцiальних традицiй i норм.
Усi негаразди побудови конструктивно1 системи управ-лiння процесами соцiалiзацil приховано у його iнформацiйно-му забезпеченш. Вiд якостi i сприйняття шформацшного на-вантаження залежить потенщал регiонального управлiння.
Передумовою ефективно1 соцiалiзацil регiональноl полi-тики е вдосконалення вимiрювання соцiального стану, комплексний пщхщ до оцiнки тенденцiй, визначення критерив, показникiв, iндикаторiв ефективностi розвитку соцiалiзацil ре-гiонального управлiння та розробка методичних пiдстав для пщготовки i використання визначено1 iнформацil. Одшею з умов соцiалiзацil регiонального управлшня е наявшсть iнфор-мацд1, яка вщповщае встановленим вимогам та потребам розвитку регюну.
О. Новжова зазначила, що залучення повно1 та достовiр-но! iнформацil про економiчну i соцiальну активнiсть населен-ня, його добробут, безпеку працi та соцiально-економiчне i
психолопчне сприйняття реaлiй повсякденного життя е знач-ною проблемою для Украши [5].
Немае стaбiльного виявлення шформацп, яка yзaгaльнюe думки та сподiвaння людини щодо оцiнки свого сощально-економiчного стану, прогнозування його змш, формування умов розвитку демокрaтизaцiï суспшьства, визначення та сприйняття соцiaльноï справедливости ставлення до громадсь-ких оргашзацш. Не враховуються думки населення про власш потреби та гостроту бачення проблем соцiaльно-економiчного характеру сyспiльствa при формуванш концепцш, стрaтегiй, програм та ш. Однорaзовi обстеження соцiaльних явищ фaxiв-цями соцiологiчного профiлю певною мiрою заповнюють вакуум шформацп, але зростае потреба в мошторингу джерел соцiaльно-економiчних небезпек для людини i суспшьства, визначення думок населення про прюритетш напрями ix подо-лання [5].
Потреба в пщвищенш якостi yпрaвлiння, yдосконaленнi соцiaльноï пол^ики, прагнення до соцiaльного прогресу та людського розвитку, штеграцп в крaщi свiтовi соцiaльнi сис-теми у будь-якому рaзi обумовлюе змiни пiдxодiв до шформацп, методик визначення й оцшки соцiaльниx процесiв, що вщ-буваються у сyспiльствi. Протягом п'яти роюв, iз 2000 по 2006 р., в Украм реaлiзовyвaлися теxнiчний проект Miжнaро-дноï оргашзаци прaцi, Програми розвитку ООН в Украм та Держкомстату Укрaïни «Bимiрювaння бiдностi: розробка iн-дикaторiв соцiaльно-економiчноï зaxищеностi населення Укра-ïни». Його метою було на пiдстaвi сощолопчного опитування «Базова зaxищенiсть населення Украши» здшснити мiжнaрод-нi порiвняння, ощнити стан соцiaльноï зaxищеностi населення та розробити методику його ощнки. Фaxiвцi 1нституту еконо-мiки промисловостi НАН Укрaïни (м. Донецьк) протягом усьо-го термiнy здiйснення проекту були залучеш до його реaлiзaцiï
[5].
Biтчизняними науковцями було надано науково-методичнi пiдxоди до визначення якоси життя населення, що визначають послщовшсть дiй при побyдовi iнтегрaльниx по-
казниюв. Розрахунок iнтегрального показника якостi життя е реалiзацiею прагнення до пошуку й щентифшаци такого единого комплексного показника, який би надав можлившть спо-стерiгати вимiрювання, оцшювати багатовекторнiсть стану життедiяльностi людини та перспективи И розвитку.
Проведет дослщження дозволили системi органiв дер-жавно1 статистики проведення соцiологiчного монiторингу в Укршш та И регiонах iз проблем сощально1 захищеностi й со-щально1 безпеки та формування яюсного i комплексного ш-формацiйного забезпечення сощально1 полiтики на державному та регюнальному рiвнях. Але все це не надае можлившть комплексное' оцiнки розвитку процесiв соцiалiзацil в регюш. О^м цього, Держкомстат Украши пiсля закiнчення проекту не тдтримав запропонований досвiд i не запровадив соцюло-гiчний монiторинг в Укра1ш з базово1 захищеностi населення на постшнш основi. Тому викладенi результати оцшки соща-льно1 захищеностi з 2000 по 2006 рр., дiагностика проблем i небезпек людського розвитку, а також теоретичш i науково-методичнi пiдходи оцiнки та вимiрювання якостi життя тощо [7], яю визначають певний рiвень просування до гщного життя людини, залишаться незатребуваними та нереалiзованими практикою управлiння у нишшнш час через непослiдовнiсть запровадження соцiологiчного монiторингу в регiонах Укра1-ни. Уже декiлька рокiв юнуе iнформацiйний вакуум щодо со-щального стану в регiонах. Протягом 2000-2006 рр. Украша мала значний шформацшний здобуток у сферi соцiологiчноl шформаци в регюнальному розрiзi, яка визначалася потребами мiжнародного монiторингу. Правово1 основи для закршлення у вiтчизнянiй статистищ цих дослiджень немае. Тому зникають можливоси формування ефективно1 iнформацiйноl системи оцшки процеав соцiалiзацil в регюш [5].
Ефектившсть регiональноl полiтики потребуе яюсного та своечасного шформацшного забезпечення, яке сприяе адекватному регюнальному управлшню та входженню в мiжнарод-ний iнформацiйний простiр. Успiшна реалiзацiя стратег^ розвитку кожного регюну i його районiв залежить вщ повноти,
достовiрностi, якост та оперативностi шформацп про вико-нання заходiв соцiально-економiчного розвитку. Всебiчний аналiз отримано1 шформацп з використанням сучасних науко-вих економшо-математичних методiв та iнформацiйних техно-логш дае можливiсть отримати порiвняльнi штегроваш оцiнки рiвня розвитку регiонiв, розробити прогнози на коротко- та довгостроковий перюди, що дозволить сформулювати страте-гiчнi цiлi, прiоритетнi напрями i сценари сощально-економiчного розвитку регюну i його районiв [8].
Усунення цих проблем можливе тiльки при оргашзаци системи мошторингу сощального та економiчного розвитку. Важлива роль мошторингу регюнального розвитку знайшла пiдтвердження в Постановi Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни [9] i у Концепцп державно1 регюнально1 полiтики [10].
У 2009 р. Кабшет Мiнiстрiв Укра1ни затвердив Постанову про проведення мошторингу соцiально-економiчного розвитку з метою визначення оцшки соцiально-економiчного становища малих мiст i селищ, своечасного виявлення негативних тенденцiй !х розвитку та забезпечення прийняття управлшсь-ких ршень [11].
Однак, на думку автора, найкращим варiантом для розв'язання проблем соцiалiзацil в регiональному розрiзi е ро-зробка ефективно1 оргашзацшно-методично1 схеми мошторингу процеав соцiалiзацil в системi регiонального управлiння i сполучення результатiв монiторингу та традицiйноl статисти-чно! iнформацil для аналiзу й оцшки рiвня збалансованостi со-щального й економiчного розвитку регiону та перспектив со-цiалiзацil регiонального управлшня (див. рисунок).
Реалiзацiя основних завдань мошторингу в цьому на-прямi тiсно пов'язана iз проблемами створення единого iнфор-мацiйного простору соцiалiзацil як на державному, так i регiо-нальному рiвнях, розробкою й упровадженням регiональноl iнформацiйноl системи, формуванням баз даних про перебiг процеав соцiалiзацil в регiонi.
л
Спостереження, збiр шформацй
Формування шформацшно1 бази даних
Результати регюнальних дослиджень 1нформащя щодо виконання регю-нальних цшьових програм социального та економичного розвитку регю-ну Офщшна статистична информация управлшня статистики в регюш Звгги организаций и тдприемств региону Звити региональних органив управлиння
I
Анализ та систематизация шформацй
Прогнозування впливу процесив сощализацп на сощальний та економичний розвиток региону Диагностика проблем сощализацп регионального управлиння 1нтегральна ощнка ривня сощализаци регионального управлиння
Т * *
Доповнення й удосконалення системи статистичних показникв та шдикаторш из врахуванням потреб сощатзаци регионального управлиння
Розробка стратеги сощализаци регионального управлшня
Социализация административного инструментарию регионального управлиння Социализация регионального бюджету Социализация грошово-кредитних видносин
Л
Формування й упровадження едино1 шформацшно1 системи для оцшки процесив сощатзаци в системi регионального управлшня
Рисунок. Оргашзацтно-методична схема монторингу процеав соц1ал1зацп в систем1 рег1онального управлшня
Яюсть i достовiрнiсть монiторингу залежить вщ повноти, якостi i достовiрностi шформацп про стан розвитку. Це мож-ливо лише у випадку створення единого регюнального шфор-мацiйного простору, що е сукупшстю взаемопов'язаних шфо-рмацiйних систем (у тому чи^ IС-монiторингу) i засобiв те-лекомушкацп. Упровадження iнформацiйних систем i техно-логiй у практику регiонального, районного, мюького, терито-рiального (на рiвнi громади) управлiння пiдвищуе ефектив-шсть розв'язання оперативних, тактичних i стратепчних завдань розвитку територiальних утворень у рамках единого ш-формацшного простору [8].
Основними проблемами шформацшного забезпечення соцiалiзацil регiонального управлiння можна вважати:
несистематичний характер проведення мошторингу в напрямi соцiального розвитку регюшв;
вiдсутнiсть правово1 основи для закршлення у в^чизня-нiй статистицi результат монiторингових дослiджень;
недосконалу, неповну i застарiлу нормативно-правову базу, що розроблялася без урахування можливостей, якi нада-ються сучасними iнформацiйними системами та технолопями, оскiльки спочатку була орiентована на обмеження доступу громадян до шформацп;
обов'язкове впровадження програм, розроблених фахiв-цями мiнiстерств i вщомств, якi часто не вiдповiдають вимо-гам едино1 територiальноl iнформацiйноl системи та потребам соцiалiзацil регiонального управлшня;
вщсутшсть стандартизацil процесiв соцiалiзацil; недосконалють соцiально-економiчноl статистики i звiт-носи вiдповiдно до вимог соцiалiзацil регюнального управлшня;
невщповщшсть соцiальноl статистично1 звiтностi мiжна-родним стандартам.
Вирiшення перелiчених проблем е першочерговим за-вданням у системi регiонального управлiння Укра1ни. Потен-цiйнi можливостi у сферi шформацшного забезпечення е дос-татньо великими та мають спрямовашсть на формування но-
в1тшх стандартсв шформацшно1 економки та шформацшного суспшьства.
Висновки. 1нформатизащя суспшьства вщбуваеться в социальному середовищ1, тому процеси сощал1зацп регионального управлшня залежать вщ ефективно1 системи шформацшного забезпечення. Прояв р1зних складових цього процесу пере-бувае в оргашчнш залежност вщ техшчного базису системи регионального управлшня, сощального кл1мату, що кнуе в ре-гюш, вщ сощальних умов, реально1 обстановки, у якш вщбу-ваеться процес сощал1зацп. Створення единого шформацшно-го простору та оргашзацшно-методично1 схеми мошторингу процеав сощал1зацп в систем1 регионального управлшня за-безпечить застосування ефективних шформацшних технологий, як1 сприяють економп пращ у сфер1 управлшня, пщви-щенню ефективност прийнятих р1шень за рахунок доступу до достов1рно1 та повно1 шформацй, И швидко1 обробки \ негай-ного доведення прийнятих ршень до вЫх защкавлених оЫб, оргашзацп вироблення узгоджених р1шень у режим1 реального часу, доступу широкого кола користувач1в до шформацй.
Слщ зазначити, що процес шформацшного забезпечення сощал1зацп регионального управлшня е наукоемним, трудо-мютким, фондомютким, потребуе залучення велико1 кшькост людських та фшансових ресурЫв.
Л1тература
1. Толкова А.П. Регюнальна економка та природокори-стування: навч. поЫб. / А.П. Голшов, О.Г. Дейнека, Л.О. Позднякова, П.О. Черномаз; за ред. А.П. Толкова. - К.: Центр уч-бово1 л1т, 2009. - 352 с.
2. 1ванченко £.А. Система штегративно1 професшно1 пщготовки майбутшх економ1ст1в як альтернатива традицшнш економ1чнш освт [Електронний ресурс] / £.А. 1ванченко // VI М1жнар. наук.-практ. 1нтернет-конф. «Сощально-економ1чш реформи в контекст штеграцшного вибору Украши» 25-26 трав. 2009 р. - Режим ресурсу: www.confcontact.com/ 2009геАогш.рИр.
3. Апарина Н. Взаимодействие региональной администрации и бизнеса в процессе использования ресурсов региона / Н. Апарина, М. Курбатова // Вопросы экономики. - 2003. -№ 11.- С. 110-119.
4. Шевченко Л.С. Ринок пращ в аспект сучасно! паради-гми регюнального економiчного розвитку / Л.С. Шевченко // Демографiя та сощальна економша. - 2004. - № 1/2. - С. 176183
5. Новшова О.Ф. Про можливост пщвищення якост ш-формацшного забезпечення сощально! пол^ики з використан-ням засад соцюекономжи // зб. наук. пр. / Нац. акад. наук Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi; [редкол.: О.1. Амоша (вiдп. ред.) та iн.]. - Донецьк: 1ЕП, 2010. - С. 5-16.
6. Iнформатизацiя управлiння сощальними системами: Орг.-правовi питання теорп i практики: навч. посiб. / В.Д. Гав-ловський, Р. А. Калюжний, В. С. Цимбалюк та ш; за заг. ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного. - К.: МАУП, 2003. - 336 с.
7. Людський потенщал: мехашзм збереження та розвитку: моногр. / [О.Ф. Новiкова, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та iн.]; НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi. - Донецьк, 2008. - 468 с.
8. Менеджмент регюнального розвитку: моногр. / за ред. О.В. Васильева, К.А. Фюуна; Харк. нац. акад. мюьк. госп-ва. -Х.: ХНАМГ, 2010. - 375 с.
9. Про затвердження Порядку здшснення мошторингу показниюв розвитку регюшв, райошв, мiст республжанського в Автономнiй Республiцi Крим i обласного значення для ви-знання територiй депресивними [Електронний ресурс] : Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 860 вiд 24.06.2006 р. -Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
10. Концепщя державно! регюнально! полiтики Украши [Електронний ресурс]: затверджена Кабшетом Мiнiстрiв Украши 02.07.2008 р., протокол № 32 // Урядовий портал. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/news_article? art id=142764669&cat id=35884/.
11. Maнн P.B. ^wp^re™ pозвиткy pегiонaльноï iнновa-цiйноï дiяльностi I P.B. Maнн II Maтеpiaли II мiжнap. нayк.-пpaкт. конф. «Pегiонaльний pозвиток - основa pозбyдови yкpaïнськоï деpжaви»: секщя 1 «^озвиток деpжaвного yпpaв-лшня тa мiсцевого сaмовpядyвaння: стpaтегiï, теxнологiï, шно-вaцiï». - Донецьк: ДонДУУ, 2013. - C. 187-188.
Надшшла до редакцП 16.12.2013 р.
Н.С. Красножон, к.е.н.
ШНОВАЦШНИЙ ПОТЕНЦИАЛ МОЛОД!: ПРОБЛЕМИ РЕАЛВАЦП НА РИНКУ ПРАЩ
Cтaновлення pинковоï економiки в y^arni висyвae пе-pед вiтчизняною економiчною нayкою i пpaктикою зaвдaння ^инципово нового xapaктеpy, сеpед якиx, зокpемa, yпpовa-дження iнновaцiйноï моделi pозвиткy сyспiльствa. Pеaлiï жит-тя, одтак, свiдчaть, що шляxи pозбyдови економши здебшьшо-го е неaдеквaтними обpaнiй моделi, що пpоявляeться в неефек-тивностi меxaнiзмiв деpжaвного pегyлювaння pинкy пpaцi, не-сфоpмовaностi iнститyцiй тaкого pинкy, вiдxилення його тpaн-сфоpмaцiй вiд iнновaцiйного вектоpy pозвиткy. Утаслщок вщ-сyтностi дieвиx pегyлятоpниx меxaнiзмiв у фyнкцiонyвaннi p^ нку ^a^ нaйцiннiший pесypс кpaïни - тpyдовий потенцiaл нaселення сьогоднi не викоpистовyeться ефективно тa paцiо-нгльно, не с^ямовуеться повною мipою нa досягнення цiлей iнновaцiйного pозвиткy тa економiчного зpостaння. Вщсут-нiсть пpогpесивниx стpyктypниx зpyшень в економiцi i, вщпо-вiдно, у сфеpi зaйнятостi, гaльмyвaння iнновaцiйниx пеpетво-pень, пеpешкоджae стшкому фоpмyвaнню iнновaцiйниx сегме-нтiв pинкy пpaцi, зокpемa молодiжного, оскiльки сaме вiн спpияe пiдвищенню конкypентоспpоможностi pобочоï сили, зaбезпечyючи пpогpесивний pозвиток економки.
© H.C. Кpaсножон, 2013
