Научная статья на тему 'Особенности иммунного статуса и новые возможности его коррекции у больных непролиферативной диабетической ретинопатией и сахарным диабетом 2 типа'

Особенности иммунного статуса и новые возможности его коррекции у больных непролиферативной диабетической ретинопатией и сахарным диабетом 2 типа Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
74
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЦУКРОВИЙ ДіАБЕТ 2 ТИПУ / НЕПРОЛіФЕРАТИВНА ДіАБЕТИЧНА РЕТИНОПАТіЯ / ЛіКУВАННЯ / АНТИОКСИДАНТИ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Витовская О.П., Таха С.А., Бычкова Н. Г

Було обстежено 87 хворих на непроліферативну ДР (НПДР) і ЦД 2 типу, середній вік яких склав 68,3 ± 2,1 року в динаміці лікування: при первинному зверненні та через 1 місяць від початку терапії. Пацієнти були розділені на 2 групи: 42 пацієнта отримували традиційне лікування (група порівняння), а 45 (основна група) додатково до традиційної терапії отримували етілметілгідроксіпірідіна сукцинат у вигляді препарату «Мексикор» по одній ампулі (50 мг/мл) 2,0 мл внутрішньом’язово один раз / день протягом десяти днів, потім перорально по одній капсулі (100 мг) 3 рази / день один місяць. Було виявлено достовірне зниження рівня активованих субпопуляцій лімфоцитів, готових вступити в апоп-тоз, а також нормалізація концентрації ЦІК різного розміру. Також було встановлено нормалізацію рівня про-запальних цитокінів і ТФР-β, оскільки саме їх постійна неконтрольована гіперпродукція і є ключовим момен-том подальшого пошкодження органів зору при ЦД з розвитком більш важких форм ДР. Таким чином, нами показана клініко-імунологічна ефективність включення етілметілгідроксіпірідіна сукцината в комплексну те-рапію хворих на НПДР.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Витовская О.П., Таха С.А., Бычкова Н. Г

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Особенности иммунного статуса и новые возможности его коррекции у больных непролиферативной диабетической ретинопатией и сахарным диабетом 2 типа»

As part of our study, we studied the possibility of assessing the adaptive capacity of the circulatory system in predicting the clinical course of the disease and the possibilities of medical rehabilitation.

Adaptation potential (AP) - the ability to adapt to the current factor without disturbing the myocardial-hemodynamic equilibrium.

AP has four levels:

1. Satisfactory adaptation (AP I) is determined by equilibrium of processes;

2. The state of the voltage of adaptation processes (AP II) is associated with an increase in SN and an increase in the RF;

3. The state of the voltage of the adaptation mechanisms (AP III) is characterized by the growth of the CH regulatory systems, but with the decrease of FR;

4. Failure of adaptation (AP IV) - Reduction of the RF system as a result of a significant decrease in FR and depletion of regulatory systems.

The basis of the RP is the clinical prognosis - a comprehensive analysis of clinical and laboratory parameters.

The survey involved 64 patients aged 18 to 55 years. The patients were divided into two groups: 32 patients with postoperative hypothyroidism and 32 patients with idiopathic hypothyroidism. The duration of the observation was three years (2009-2011). All patients underwent a comprehensive examination and assessment of the condition in the Institute of Invalids" Rehabitalitaton of VNMU named after M.I. Pirogov. In parallel with the study of AP, the degree of compensation for hypothyroidism was estimated using conventional clinical and laboratory compensation criteria (TTG, T3, T4, lipid metabolism). In addition, both groups of patients were divided into three groups: with an uncomplicated flow of hypothyroidism and duration of the disease not more than 5 years, the second and third groups included patients with obvious complications of hypothyroidism and longer duration of the disease (in 2 groups - 10-15 years, in Group 3 - more than 15 years).

During the medical and social rehabilitation also determined the rehabilitation potential: high, moderate, low, absent.

Medical rehabilitation for hypothyroidism is a leading component of rehabilitation measures and significantly influences the rehabilitation outlook.

Adaptation potential can be used as a quantitative component of the rehabilitation forecast and taken into account when conducting medical and social expertise.

Medical rehabilitation for hypothyroidism is a leading component of rehabilitation measures and significantly influences the rehabilitation outlook.

Key words: rehabilitation potential, rehabilitation forecast, hypothyroidism.

Рецензент - проф. Бобирьова Л. 6.

Стаття наджшла 19.03.2018 року

DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-103-108 УДК 616.735-002-06:616.379-008.64]-097-085 Витовская О. П., Таха С. А., Бычкова Н. Г

ОСОБЕННОСТИ ИММУННОГО СТАТУСА И НОВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ЕГО КОРРЕКЦИИ У БОЛЬНЫХ НЕПРОЛИФЕРАТИВНОЙ ДИАБЕТИЧЕСКОЙ РЕТИНОПАТИЕЙ

И САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА Национальный медицинский университет им. А. А. Богомольца (г. Киев)

taha.s.a@live.com

Связь публикации с плановыми научно-исследовательскими работами. Работа является фрагментом НИР «Профтактика, Aiarnoc^Ka та лтуван-ня судинноТ, виробничо-зумовленоТ та ендокринноТ офтальмопатологп», 2017-2019 гг., № государственной регистрации 117U002678.

Вступление. Сахарный диабет (СД) 2 типа остается важнейшей медицинской и социальной проблемой в мире. По данным IDF и ВОЗ в 2016 г. в мире насчитывалось 381 млн больных СД. Одним из наиболее тяжелых осложнений СД 2 типа является диабетическая ретинопатия (ДР). Частота ДР по прошествии 5-7 лет с момента начала заболевания составляет 15-20%, через 10 лет - 50-60%, через 15-20 лет - 80%, а через 30 лет - почти 100% случаев. При

СД 2 типа ДР обнаруживается в 15-40% случаев. В современной литературе есть данные о роли генетических механизмов в развитии ДР [1,2]. Доказано, что патологические изменения в сетчатке возникают в результате иммунных и метаболических нарушений, а также расстройства микрогемодинамики [3,4]. При ДР наблюдается повышение активности перекисного окисления липидов при снижении функциональной способности антиоксидантных систем защиты, нарушение иммунной реактивности организма и уменьшение числа функционирующих сосудов сетчатки глаза, что свидетельствует о развитии синдрома капилляро-трофической недостаточности. Эти патогенетические механизмы приводят к соответствующим постадийным дистрофическим

изменениям сетчатки [5]. В основе этих процессов лежат ишемия и гипоксия. В связи с вышесказанным представляет интерес поиск новых, универсальных и безопасных средств для профилактики развития и прогрессирования ДР у больных СД 2 типа.

Цель работы - изучить особенности иммунного статуса и новые возможности его коррекции у больных непролиферативной диабетической ретинопатией и сахарным диабетом 2 типа.

Объект и методы исследования. Под нашим наблюдением было 87 больных непролиферативной ДР (НПДР) и СД 2 типа; средний возраст которых составил 68,3±2,1 года. Все больные были обследованы при первичном обращении и через 1 месяц от начала терапии. Пациенты были разделены на 2 группы: 42 пациента получали традиционное про-тиводиабетическое лечение согласно протоколу медицинской помощи больным с диабетической ретинопатией (дополнение к приказу МЗ Украины от 15.03.2007 № 117) (группа сравнения).

45 (основная группа) - дополнительно к традиционной терапии получали этилметилгидроксипи-ридина сукцинат в виде препарата «Мексикор» по одной ампуле (50 мг/мл) 2,0 мл внутримышечно один раз/день на протяжении десяти дней, затем перорально по одной капсуле (100 мг) 3 раза/день один месяц. Этилметилгидроксипиридина сукцинат широко применяется в медицине благодаря широкому спектру фармакологических эффектов [6,7].

Уровень основных популяций и субпопуляций лимфоцитов у больных с НПДР и СД 2 типа (группа сравнения, основная группа и контрольная

группа) (M±m)

Иммунологические показатели До лечения (п=87) После лечения Контрольная группа (п=36)

Группа сравнения (п=42) Основная группа (п=45)

Лейкоциты, х109/л 4,61±0,38 4,95±0,52 5,21±0,47 5,13±1,47

Лимфоциты, % 32,10±1,25* 31,65±1,04 29,04±0,86 26,40±3,05

СD3+ лимфоциты,% 49,72±2,16* 53,21±1,95* 54,13±2,31* 66,90±3,13

СD4+ лимфоциты,% 48,35±1,79 47,76±1,73 47,36±1,52 45,20±4,04

СD8+ лимфоциты,% 19,21±0,65* 20,81±2,17* 20,98±1,24* 28,60±3,11

CD4+/CD8+ 2,51±0,19* 2,28±0,26* 2,26±0,12* 1,62±0,12

СD19+ лимфоциты,% 31,04±1,14* 29,57±1,49* 29,04± 1,21* 15,80±1,85

СD16+ лимфоциты,% 15,20±0,83 15,68±0,73 15,57±0,65 17,80±2,06

CD25+ лимфоциты, % 17,93±0,92* 16,24±0,81* 16,28±0,56* 8,81±0,19

CD95+ лимфоциты, % 13,17±0,78* 10,12±0,96* 8,64±0,29* ** х 3,04±0,02

лимфоциты,% 22,56± 1,04* 20,96±1,14* 20,64±0,47* 12,31±1,27

CD54+ лимфоциты, % 19,58±1,13* 18,63±1,34* 17,98±0,61* 11,09±1,65

СЭ11Ь+ лимфоциты,% 36,21±1,81* 34,61±1,33* 34,67± 1,05* 21,53±1,4

CD62L+ лимфоциты, % 40,93±1,25* 38,72±1,47* 38,18±1,14* 28,38±1,7

Примечания: * - достоверность различий показателей относительно данных контрольной группы (р< 0,05); ** - достоверность различий показателей до и после лечения (р< 0,05); х - достоверность различий показателей между основной группой и группой сравнения (р< 0,05); п - количество больных

Данное соединение обладает в том числе, анти-гипоксическим, антистрессорным, транквилизирующим, церебропротекторным, ноотропным, ве-гетотропным свойствами [8,9,10]. Кроме того оно нормализирует метаболизм и кровоснабжение в мозге, улучшает реологические свойства крови, снижает агрегацию тромбоцитов и модулирует иммунную систему [11,12,13].

С этой целью мы использовали препарат «Мексикор» (ПрАТ «Технолог», УкраТна), который согласно описанию относится к фармакологической группе антигипоксантов, антиоксидантов, анксиолитиков и ноотропов.

При исследовании эффектов этилметилгидрок-сипиридина сукцината на состояние больных с диабетической энцефалопатией было показано, что препарат способствует регрессу неврологических симптомов и в целом оказывает благоприятное влияние на общее состояние больных [14]. А поскольку в основе развития энцефалопатии, как и ретинопатии, лежат васкулярные патологии, представляется целесообразным изучить влияние этилметилгидроксипиридина сукцината на проявления ДР.

В исследовании пациентов с ИБС и СД II типа было показано, что этилметилгидроксипиридина сукцинат выступает в роли гепатопротектора, снижая частоту цитолитического синдрома при совместном использовании со статинами в комбинированной терапии атерогенной дислипидемии. Кроме того, у пациентов значительно уменьшился уровень гамма-Таблица 1. глутамилтранспептидазы.

Этилметилгидроксипири-дина сукцинат оказывал комбинированное гиполи-пидемическое действие, снижая уровень резистентности к инсулину, улучшал метаболизм в печени, и снижал сердечно-сосудистые осложнения [15].

Контрольную группу составили 36 здоровых лиц, рандомизированных по возрасту и полу. Иммунологическое обследование больных включало определение основных популяций и субпопуляций лимфоцитов периферической крови, уровня экспрессии на них активационных антигенов ^25+, CD95+, CD54+, CD11b+, CD62L+, Н1А^+), функциональной активности Т- и В-лимфоцитов, фагоцитарной активности нейтрофилов, определение концентрации циркулирующих иммунных комплексов различной молекулярной массы и

Таблица 2.

Функциональная активность иммунокомпетеных клеток у больных с НПДР и СД 2 типа (группа сравнения, основная группа и контрольная группа) (М±т)

Иммунологические показатели До лечения (n=87) После лечения Контрольная группа (n=36)

Группа сравнения (n=42) Основная группа (n=45)

РБТЛ спонтанная, % 4,50±0,20* 3,83±0,17* ** 3,79±0,19* ** 2,80±0,56

РБТЛ с ФГА, % 63,40±3,52* 70,85±3,41** 70,21±3,25** 72,20±4,45

Фагоцитарное число 5,80±0,37 5,91±0,42 6,18±0,21 6,30±0,58

Фагоцитарный индекс, % 63,51±2,41 63,97±2,76 64,27±2,25 62,60±3,74

Примечания: * - достоверность различий показателей относительно данных контрольной группы (р<0,05); ** - достоверность различий показателей до и после лечения (р<0,05); х - достоверность различий показателей между основной группой и группой сравнения (р<0,05); п - количество больных.

Таблица 3.

Показатели гуморального звена иммунитета у больных НПДР и СД 2 типа

(группа сравнения, основная группа и контрольная группа) (M±m)

Иммунологические показатели До лечения (n=87) После лечения Контрольная группа (n=36)

Группа сравнения (n=42) Основная группа (n=45)

^ G, г/л 16,94±1,25* 15,27±1,35 15,75±0,64 12,68±1,42

^ А, г/л 0,93±0,08* 0,98±0,07 0,99±0,08 1,52±0,19

^ М, г/л 0,97±0,06 1,0±0,09 1,05±0,07 0,98±0,09

ЦИК (>19Б), у.е. 30,94±2,14* 35,75±1,90* 39,13±2,15** х 51,70±3,21

ЦИК (11-19Б), у.е. 47,98±2,51* 42,70±1,13* 40,20±1,19 **х 34,54±2,02

ЦИК (<11Б), у.е. 29,18±1,64* 28,74± 1,27* 23,65±0,73** х 10,94±1,13

уровня про- и противовоспалительных цито-кинов [16].

Изучали влияние этилметилгидроксипи-ридина сукцината на состояние иммунитета больных непролифе-ративной ДР и СД 2 типа.

Статистическую обработку данных проводили с использованием пакета прикладных программ Microsoft XP "Ехсе1", а также при помощи стандартной версии Statistical Package for the Social Sciences (SPSS) 17.0.

Результаты исследования и их обсуждение. В таблице 1 представлен уровень основных популяций и субпопуляций лимфоцитов у больных с НПДР и СД 2 типа (группа сравнения, основная группа и контрольная группа).

Как видно из таблицы 1, применение этилметил-гидроксипиридина сукцината позволило достоверно снизить относительное количества CD95+ лимфоцитов. Данные результаты свидетельствуют о наличии противовоспалительного эффекта данной схемы, что клинически проявлялось уменьшением прогресси-рования ДР.

Изучение функциональной активности иммунокомпетеных клеток представленных в таблице 2 показало, что у больных основной группы в динамике лечения было выявлено повышение стимулированной пролиферативности активности Т-лимфоцитов на 10,74% (p>0,1), что свидетельствует о восстановлении чувствительности рецепторного аппарата Т-клеток, а также нормализации спонтанной РБТЛ, уровень которой снизился на 15,77% (p<0,05), что, в свою очередь, свидетельствует о снижении аутоиммунных проявлений с постоянной антигенной стимуляцией аутоантигенами ткани глаза и уменьшении степени повреждения эндотелия сосудов как проявления СД 2 типа.

Следует отметить, что показатели фагоцитарной активности нейтрофилов не имели достоверных изменений в динамике лечения.

Анализируя показатели гуморального звена иммунитета (табл. 3), нами установлено, что у больных обеих групп сывороточная концентрация основных классов иммуноглобулинов (Ig G, Ig А, Ig М) оставалась неизмененной. Проведенное лечение способствовало устранению дисбаланса ЦИК - у па-

Примечания: * - достоверность различий показателей относительно данных контрольной группы (р< 0,05); ** - достоверность различий показателей до и после лечения (р< 0,05); х - достоверность различий показателей между основной группой и группой сравнения (р<0,05); п - количество больных.

циентов основной группы отмечалось достоверное снижение уровня патогенных ЦИК среднего размера (11-^) - на 16,22 (р<0,05), а малого (<Ш) - на 18,95% (р<0,05), при одновременном увеличении концентрации физиологических ЦИК большого размера (>^) на 26,47% (р<0,05).

Динамика уровня основных цитокинов сыворотки крови под влиянием терапии с включением этил-меилгидроксипиридина сукцината представлена в таблице 4.

В результате проведенного лечения в основной группе пациентов было установлено достоверное снижение уровня провоспалительных цитоки-нов: ФНО-а - на 43,4% (р<0,05), ИЛ-1Р - на 40,68% (р<0,05), ИЛ-6 - на 28,78% (р<0,05), ТФР-Р - на 47,26% (р<0,05), а также увеличение сывороточной концентрации противовоспалительного ИЛ-4 на 30,11% (р<0,05) до значений, которые не отличались от нормы. Такой выраженный противовоспалительный эффект с достоверным снижением уровня провоспа-лительных цитокинов обусловлен эффектами этил-метилгидроксипиридина сукцината - угнетением свободнорадикального окисления и улучшением показателей функции эндотелия.

Таким образом, нами установлено, что сочетание традиционной терапии с этилметилгидрок-сипиридина сукцинатом оказывает выраженный противовоспалительный эффект, который заключается в снижении уровня ФНО-а и ИЛ-1Р, что имеет патогенетическое значение для лечения ДР при СД

Таблица 4. регулирует Сывороточное содержание цитокинов у больных НПДР и СД 2 типа (группа сравнения, основная группа и контрольная группа) (M±m)

Показатели До лечения (n=87) После лечения Контрольная группа (n=36)

Группа сравнения (n=42) Основнэя группе (n=45)

ФНО-а, пг/мл 98,50±4,51* 85,15±4,7* 55,72±3,28** х 42,30±4,7

ИЛ-lß, пг/мл 76,13±3,92* 70,40±3,5* 45,16±3,85** х 39,42±3,5

ИЛ-6, пг/мл 19,41±1,12* 16,31±1,3* 14,03±0,92** х 10,31±0,85

ИЛ-4, пг/мл 19,70±1,35* 20,28±1,75 24,63±1,59**х 25,42±1,3

ТФР-ß, пг/мл 96,35±7,31* 83,49±6,5* 50,81±2,63*х 41,37±2,48

Примечания: * - достоверность различий показателей относительно данных контрольной группы (р< 0,05); ** - достоверность различий показателей до и после лечения (р< 0,05); х - достоверность различий показателей между основной группой и группой сравнения (р< 0,05); п - количество больных.

2 типа. Именно ФНО-а рассматривается как медиатор инсулинорезистентности при ожирении и СД, который снижает активность тирозинкиназы инсули-нового рецептора, а также угнетает активность внутриклеточных транспортеров глюкозы в мышечной и жировой тканях. Наличие у пациентов с СД дис-липидемии и атеросклероза также обуславливает специфические изменения в иммунной системе, поскольку за последние годы накоплено большое количество данных об участии иммунных механизмов в патогенезе атеросклероза и предложены иммунные теории атерогенеза [17]. Нормализация уровня ТФР-Р также имеет очень важное патогенетическое значение, поскольку дефекты его сигнальных путей обуславливают усиление пролиферации и эффек-торной функции иммунных клеток и могут привести к неконтролируемой форме иммунного ответа. При патологических состояниях именно ТФР-Р является индуктором процессов фиброза, повышает синтез коллагена звездчатыми клетками печени. Гиперпродукция ТФР-Р и других цитокинов инициирует и

неоангиогенез, при этом патологический процесс в сетчатке часто прогрессирует и приводит к развитию пролиферации [18].

Выводы. Таким образом, нами показана клинико-иммунологическая эффективность включения этил-метилгидроксипиридина сукцината в комплексную терапию больных непролифе-ративной ДР. Было выявлено достоверное снижение уровня активированных субпопуляций лимфоцитов, готовых вступить в апоптоз, а также нормализация концентрации ЦИК разного размера. Также было установлено нормализацию уровня провоспалительных цитокинов и ТФР-Р, поскольку именно их постоянная неконтролируемая гиперпродукция и является ключевым моментом последующего повреждения органов зрения при СД с развитием более тяжелых форм ДР.

Перспективы дальнейших исследований. Несмотря на разнообразие подходов к лечению ДР, ни одна из возможных методик лечения данной патологии не является достаточной, поэтому на сегодняшний день принято комбинировать несколько подходов. Одним из успешных решений для лечения изменений сетчатки глаза при СД 2 типа является применение антиоксидантных и противовоспалительных препаратов. Учитывая это, разработка новых методов профилактики и лечения диабетической ретинопатии у больных СД 2 типа представляется весьма актуальным.

10.

11.

12. 13.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Литература

Burden: mortality, morbidity and risk factors [Internet]. Chapter 1; 2012. Available from: www.who.int/mediacentre/events/annual/world_ diabetes_day/en/index.html

Zhang P, Zhang X, Brown J, Vistisen D, Sicree R, Shaw J, et al. Global healthcare expenditure on diabetes for 2010 and 2030. Diabetes Research and Clinical Practice. 2010;87:293-301.

Zhaboedov GD, Skripnik RL, Sidorova MV. Immunnopatologicheskie protsessyi v setchatke pri razvitii diabeticheskoy retinopatii. Vestnik oftalmologii. 2000;6:36-9. [in Russian].

Statsenko ME, Turkina SV, Kosivtseva MA. Additional advantages of mexicor used in combined therapy of coronary heart disease and diabetes mellitus of 2nd type. Klin Med. 2013;91(5):59-64.

Kosenko VG, Karagezyan EA, Luneva LV, Smolenko LF. Primenenie Meksidola v psihiatricheskoy praktike. Zhurnal nevrologii i psihiatrii im. Korsakova SS. 2006;6:38-41. [in Russian].

Malachkova NV, Kirilyuk ML, Komarovskaya IV. Svyaz urovnya rezistina v krovi patsientov s diabeticheskoy retinopatiey pri saharnom diabete II tipa v sochetanii s ozhireniem. Oftalmol. zhurn. 2017;4:9-13. [in Russian].

Mankovskiy BN. Saharnyiy diabet - epidemiologiya, etiologiya, patogenez. Zdorov'ya Ukrayini. 2013;2:17. [in Russian].

Mogilevskiy SYu, Bushueva OV. Prognozuvannya rozvitku diabetichnoyi retinopatiyi na osnovi viznachennya polsmorfnih lokusiv rs759853 I

rs9640883 gena AKR1B1. Oftalmol. zhurn. 2017;4:3-8. [in Ukrainian].

Mogilevskiy SYu, Bushueva OV, Zyablitsev SV, Natrus LV. Zv'yazok polimorfizmiv rs759853 TA rs9640883 gena AKR1B1 z rozvitkom diabetichnoyi retinopatiyi. Oftalmol. zhurn. 2017;2:3-7. [in Ukrainian].

Nechipurenko NI, Vasilevskaya LA, Griboedova TV, Shcherbyna NYu, Musyenko YuY. Effektivnost primeneniya meksidola pri eksperimental-noy ishemii golovnogo mozga. Byulleten eksperimentalnoy biologii i meditsinyi. 2006;prilozhenie 1:224-9. [in Russian]. Perederiy VG, Zemskov AM, Byichkova NG, Zemskov VM. Immunnyiy status, printsipyi ego otsenki i korrektsii immunnyih narusheniy. Kiev: Zdorov'ya; 1995. 211 s. [in Russian].

Taschuk VK. Patogeneticheskiy podhod k terapii ishemii serdtsa. Novosti meditsinyi i farmatsii. 2016;14:8-10. [in Russian]. Tsaregorodtseva SA, Bondarenko MYu, Vahraneva EV, Azin AL. Meksidol v kompleksnoy terapii posttravmaticheskih stressovyih rasstroystv. Byulleten eksperimentalnoy biologii i meditsinyi. 2006;prilozhenie 1:148-52. [in Russian].

14. Chefranova ZhYu, Makotrova TA, Udachin VA, Koledintseva EV. Otsenka effektivnosti primeneniya meksidola v sochetanii s trombolitiches-koy terapiey u bolnyih ishemicheskim insultom. Zhurnal nevrologii i psihiatrii. 2012;4(112):49-52. [in Russian].

15. Shved AM. Kliniko-patogenetichne obgruntuvannya kombinovanogo zastosuvannya ingibitoriv angiotenzinperetvoryuvalnogo fermentu ta sistemnoyi enzimoterapiyi pri diabetichniy retinopatiyi [avtoreferat]. Kiyiv; 2006. 20 s. [in Ukrainian].

16. Balabolkin MI, Klebanova EM, Kreminskaya VM. Patogenez angiopatiy pri saharnom diabete. Saharnyiy diabet. 1999;1:2-8. [in Russian].

17. Bredelev VA. Effektivnost primeneniya Meksidola pri sudorozhnom sindrome abstinentnogo i posttravmaticheskogo geneza. Byulleten eksperimentalnoy biologii i meditsinyi. 2006; prilozhenie 1:164-6. [in Russian].

18. Abramenko YuV. Otsenka klinicheskoy effektivnosti, vazoaktivnogo i metabolicheskogo effektov meksidola u patsientov pozhilogo vozrasta distsirkulyatornoy entsefalopatiey. Zhurnal nevrologii i psihiatrii. 2011;11(111):35-41. [in Russian].

ОСОБЛИВОСТ1 1МУННОГО СТАТУСУ I НОВ1 МОЖЛИВОСТ1 ЙОГО КОРЕКЦПУ ХВОРИХ НА НЕПРОЛ1ФЕРАТИВ-НУ Д1АБЕТИЧНУ РЕТИНОПАТ1Ю ТА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2 ТИПУ Вгговська О. П., Таха С. А., Бичкова Н. Г.

Резюме. Було обстежено 87 хворих на непролiферaтивну ДР (НПДР) i ЦД 2 типу, середнш вш яких склав 68,3 ± 2,1 року в динамщ лiкувaння: при первинному зверненш та через 1 мкяць вiд початку терапп. Пaцieнти були роздшеш на 2 групи: 42 патента отримували трaдицiйне лiкувaння (група порiвняння), а 45 (основна група) - додатково до традицшноТ терапи отримували етiлметiлгiдрокciпiрiдiнa сукцинат у виглядi препарату «Мексикор» по однiй aмпулi (50 мг/мл) 2,0 мл внутршньом'язово один раз / день протягом десяти дшв, потiм перорально по однш кaпcулi (100 мг) 3 рази / день один мкяць.

Було виявлено доа^рне зниження рiвня активованих cубпопуляцiй лiмфоцитiв, готових вступити в апоп-тоз, а також нормaлiзaцiя концентраци Ц1К рiзного розмiру. Також було встановлено нормaлiзaцiю рiвня про-запальних цитокiнiв i ТФР-Р, оcкiльки саме Тх поcтiйнa неконтрольована пперпродукщя i е ключовим моментом подальшого пошкодження оргaнiв зору при ЦД з розвитком бшьш важких форм ДР. Таким чином, нами показана клшточмунолопчна ефектившсть включення етiлметiлгiдрокciпiрiдiнa сукцината в комплексну те-рaпiю хворих на НПДР.

Ключов1 слова: цукровий дiaбет 2 типу, непролiферaтивнa дiaбетичнa ретинопaтiя, лiкувaння, антиокси-данти.

ОСОБЕННОСТИ ИММУННОГО СТАТУСА И НОВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ЕГО КОРРЕКЦИИ У БОЛЬНЫХ НЕПРО-ЛИФЕРАТИВНОЙ ДИАБЕТИЧЕСКОЙ РЕТИНОПАТИЕЙ И САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2 ТИПА Витовская О. П., Таха С. А., Бычкова Н. Г.

Резюме. Было обследовано 87 больных непролиферативной ДР (НПДР) и СД 2 типа, средний возраст которых составил 68,3±2,1 года в динамике лечения: при первичном обращении и через 1 месяц от начала терапии. Пациенты были разделены на 2 группы: 42 пациента получали традиционное лечение (группа сравнения), а 45 (основная группа) - дополнительно к традиционной терапии получали этилметилгидроксипиридина сукцинат в виде препарата «Мексикор» по одной ампуле (50 мг/мл) 2,0 мл внутримышечно один раз/день на протяжении десяти дней, затем перорально по одной капсуле (100 мг) 3 раза/день один месяц.

Было выявлено достоверное снижение уровня активированных субпопуляций лимфоцитов, готовых вступить в апоптоз, а также нормализация концентрации ЦИК разного размера. Также было установлено нормализацию уровня провоспалительных цитокинов и ТФР-Р, поскольку именно их постоянная неконтролируемая гиперпродукция и является ключевым моментом последующего повреждения органов зрения при СД с развитием более тяжелых форм ДР. Таким образом, нами показана клинико-иммунологическая эффективность включения этилметилгидроксипиридина сукцината в комплексную терапию больных непролиферативной ДР.

Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, непролиферативная диабетическая ретинопатия, лечение, антиоксиданты.

PECULIARITIES OF THE IMMUNE STATUS AND NEW POSSIBILITIES FOR ITS CORRECTION IN PATIENTS WITH NONPROLIFERATIVE DIABETIC RETINOPATHY AND DIABETES MELLITUS Vitovskaya O. P., Taha S. A., Bychkova N. G.

Abstract. The purpose of the study was to investigate the features of the immune status and new possibilities for its correction in patients with nonproliferative diabetic retinopathy and type 2 diabetes mellitus.

Object and methods of investigation. We observed 87 patients with nonproliferative DR (NRDR) and diabetes mellitus; the average age of which was 68.3 ± 2.1 years. All patients were examined during primary treatment and 1 month after the start of therapy. Patients were divided into 2 groups: 42 patients received traditional therapy (comparison group), and 45 patients (the main group) - in addition to traditional therapy received ethylmethylhy-droxypyridine in the form of «Mexicor» one ampoule (50 mg/ml) 2.0 ml intramuscularly once a day for ten days, then orally one capsule (100 mg) 3 times a day for one month.

The control group consisted of 36 healthy individuals, randomized by age and sex. Immunological examination of patients included the determination of the main populations and subpopulations of peripheral blood lymphocytes, the level of expression of the activation antigens (CD25 +, CD95 +, CD54 +, CD11b +, CD62L +, HLA-DR +) on them, the

functional activity of T- and B-lymphocytes, the phagocytic activity of neutrophils, circulating immune complexes of different molecular weight and the level of pro- and anti-inflammatory cytokines.

Results and discussion. The use of ethylmethylhydroxypyridine succinate significantly reduced the relative amount of CD95 + lymphocytes, which indicates the anti-inflammatory effect of this scheme, which was clinically manifested by a decrease in the progression of DR. In the patients of the main group, the increase in the stimulated proliferation of T lymphocyte activity by 10.74% (p> 0.1) was revealed in the treatment group, which indicates a restoration of the sensitivity of the T cell receptor apparatus, as well as the normalization of spontaneous RBTL, whose level decreased by 15,77% (p <0,05), which, in turn, indicates a decrease in autoimmune manifestations with constant antigen stimulation with autoantigens of the eye tissue and a decrease in the degree of endothelial damage of the vessels as a manifestation of type 2 diabetes.

The treatment helped to eliminate the imbalance of the CEC - the patients of the main group had a significant decrease in the level of pathogenic CEC of medium size (11-19S) - by 16.22 (p <0.05), and small (<11S) - by 18.95% p <0.05), with a simultaneous increase in the concentration of physiological CECs of large size (> 19S) by 26.47% (p <0.05).

As a result of the treatment, a significant decrease in the level of proinflammatory cytokines was revealed in the main group of patients: TNF-a by 43.4% (p <0.05), IL-1P - by 40.68% (p <0.05), IL-6 - by 28.78% (p <0.05), TGF-P -by 47.26% (p <0.05), and an increase in the serum concentration of anti-inflammatory IL-4 by 30.11% (p <0.05) to values that did not differ from the norm. Such a pronounced anti-inflammatory effect with a significant decrease in the level of pro-inflammatory cytokines is due to the effects of ethylmethylhydroxypyridine succinate - oppression of free radical oxidation and improvement of endothelial function parameters.

Conclusions. Thus, we showed the clinical and immunological efficacy of including ethylmethylhydroxypyridine succinate in complex therapy of patients with nonproliferative DR. A significant decrease in the level of activated subpopulations of lymphocytes ready to enter apoptosis was revealed, as well as the normalization of CEC concentration of different sizes. Normalization of the level of proinflammatory cytokines and TGF-P has also been established, since it is their constant uncontrolled hyperproduction that is the key moment of subsequent damage to the visual organs in diabetes with the development of heavier forms of DR.

Key words: type 2 diabetes, nonproliferative diabetic retinopathy, treatment, antioxidants.

Рецензент - проф. Безкоровайна I. М.

Стаття надшшла 21.02.2018 року

DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-2-143-108-112 УДК 616-089.163:612.13]-056.257 Воротинцев С. I.

ПЕРЕДОПЕРАЦ1ЙНА ОПТИМ1ЗАЦ1Я ВОЛЕМ1ЧНОГО

СТАТУСА У ПАЦ16НТ1В З ОЖИР1ННЯМ Запор1зький державний медичний ушверситет (м. Запор1жжя)

vorotyntsev_s@ukr.net

Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Дослщження е фрагментом науково-дослщноТ роботи кафедри х1рурги та анес-тезюлогп ФПО Запор1зького державного медичного ушверситету: «Перюперацшне л1кування пац1ент1в похилого та старечого в1ку», № державноТ реестрацп 01^006955.

Вступ. Ожиршня е фактором ризику для багатьох перюперацшних ускладнень, зокрема - кардю-вас-кулярних, як1 найчаспше виникають при нестабшь-носл гемодинам1ки [1]. Хоча загальний об'ем кров1 у пац1ент1в з ожиршням збтьшуеться, вщносно маси т1ла вш зменшуеться та складае 50 мл/кг в пор1внянн1 з 75 мл/кг для пац1ент1в без ожиршня [2]. Кр1м того, захворювання серця, включаючи порушену релакса-ц1ю та комплайнс л1вого шлуночка, е поширеним при ожиршш [3], а наявшсть супутньоТ ппертошчноТ хво-роби е ознакою шдвищеного загального судинного опору [4]. В таких патоф1зюлопчних умовах, пац1енти

з ожиршням потребують додатковоТ уваги I пильного гемодинам1чного мошторингу п1д час анестезп.

Ппотенз1я е поширеним наслщком шдукцп за-гальноТ анестези як для дорослих [5], так I для д1тей [6]. Окр1м того, доведено, що у пац1ент1в з ожиршням, при болюсному введены препарат1в для шдукцп, ппотенз1я виникае часпше. Так, в дослщженш Kheterpal S. та ствав. [1] було показано, що шдекс маси тта (1МТ) бшьше 30 кг/м2, разом з шшими факторами (в1к>68 рок1в, невщкладна х1рурпя, попередня кард1альна штервенц1я або операц1я, серцева недо-статшсть, церебро-васкулярна хвороба, ппертенз1я) е незалежним предиктором кард1альних ускладнень у дорослих пац1ент1в, в основному за рахунок еп1зод1в зниження середнього артер1ального тиску (САТ)<50 мм рт. ст. (р=0,02) та зниження САТ>40% в1д вихщного р1вня (р=0,01). Аналопчш дан1 були отри-ман1 №Аи 0.0. та ствав. [7] у д1тей в некард1альнш х1рурги. Автори довели, що передоперацшна ппотен-з1я (ПОГ) част1ше виникае у д1тей з п1двищеним 1МТ,

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.