CC BY
31
УДК 621.43:62-631.4
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ЕЛЕМЕНТ1В ПАЛИВНО1 СИСТЕМИ ДИЗЕЛЯ ПРИ ВИКОРИСТАНН1 СУМ1ШЕВОГО Б1ОДИЗЕЛЬНОГО ПАЛИВА
В.Н. Бганцев, ст. наук. cniBp., к.т.н., 1ПМаш iM. А.Н. Пiдгорного НАН УкраТни, м. Харкчв
Анотаця. Наведено найбшьш важлив1 аспекти, пов 'язам з надттстю функщонування елеме-Hmie паливних систем дизел1в при використанш сумшевого б1одизельного палива.
Ключов1 слова: сумшеве бiодизельне паливо, рослинш олп, паливна система дизеля, прецизтна пара, хiмiчна корозiя.
ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ЭЛЕМЕНТОВ ТОПЛИВНОЙ СИСТЕМЫ ДИЗЕЛЯ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ СМЕСЕВОГО БИОДИЗЕЛЬНОГО ТОПЛИВА
В.Н. Бганцев, ст. науч. сотр., к.т.н., ИПМаш им. А.Н. Подгорного НАН Украины, г. Харьков
Аннотация. Приведены наиболее важные аспекты, связанные с надежностью функционирования элементов топливных систем дизелей при использовании смесевого биодизельного топлива.
Ключевые слова: смесевое биодизельное топливо, растительные масла, топливная система дизеля, прецизионная пара, химическая коррозия.
FEATURES OF OPERATION OF THE ELEMENTS OF THE DIESEL FUEL SYSTEM WHEN USING MIXED BIODIESEL FUEL
V. Bgantsev, Sr. Researcher, Ph. D. (Eng.), A. Podgornyi Institute for Mechanical Engineering Problems of NAS of Ukraine, Kharkiv
Abstract. The most important aspects related to the elements of fuel systems functioning reliability with the usage of compounded biodiesel fuel are presented. Foreign and domestic experience for fuel usage in the automotive and tractor engineering field is considered. In the review the attention is paid to physical and chemical properties of compounded biodiesel fuels, their interaction with fuel system element features and protection methods from chemical effect.
Key words: the blending biodiesel, vegetable oils, diesel fuel system, precision couple, chemical corrosion.
Вступ
У наш час е очевидною потреба у докладанш зусиль щодо запобтання чи послаблення еколопчно! кризи, що розвиваеться, та !! нас-лщюв. Провщне мюце у виршенш ще! глобально! проблеми займае пошук альтернати-вних, еколопчно чистих палив для одержан-ня рiзних видiв енерги.
Виробництво та застосування палив на наф-товш основi в рядi випадюв призводить до виникнення речовин, що викидаються двигу-нами внутршнього згоряння (ДВЗ), з висо-кими токсичними показниками. Все зроста-ючий парк ДВЗ потребуе зростання видобут-ку та виробництва палива. Перехщ до дизе-льних двигушв, яю е бшьш економiчними, дозволяе лише частково виршити паливну
проблему. Тому потрiбно вишукувати новi альтернативш палива. С справедливим, що домiнуюча роль у цьому повинна належати продуктам бiологiчного походження, зокрема рослинним олiям. Вони практично повнютю бiорозкладаються, не е токсичними i не при-зводять до утворення ксенобютиюв.
Аналiз публiкацiй
Серед найбшьш прийнятних для виготовлен-ня бюдизельного палива (БДП) використо-вують рапсову, соняшникову, кукурудзяну та пальмову оли. У рiзних державах обирають найбiльш прийнятну олiю залежно вiд умов вирощування того чи iншого виду рослин.
Для живлення дизелiв використовують чистi олп, сумiшi !х метилових та етилових ефiрiв з дизельним паливом (ДП). Чистi оли практично шхто не використовуе у зв'язку з !х високою в'язкютю i надмiрною залежнiстю !х вщ температури.
Мета i постановка завдання
Метою роботи е проведення огляду особли-востей функщонування елементiв паливних систем дизельних двигушв при використанш сумiшевого БДП.
Сумiшевi БДП за сво!ми енергетичними та фiзико-хiмiчними характеристиками в^^з-няються вiд ДП, тому паливна система по-требуе налаштування з метою стабшзацп 11 функщонування. У щлому вiдомо, що преци-зiйнi пари е ресурсовизначальними елемен-тами паливно! апаратури дизеля. У результа-тi дослiджень у робой [1] вивчено досвщ використання сумшевого мiнерально-рос-линного палива як альтернативного для трак-торних дизелiв. Зроблено висновок, що, ви-ходячи iз необхщносп збереження працезда-тностi паливно! апаратури, ращональною композицiею слiд вважати вмют у сумшево-му мiнерально-рослинному паливi до 30 % рапсово! олп (за об'емом) i 70 % мшерально-го ДП.
У [2], поряд iз перевагами використання бю-дизельних палив, наведено i !х недолiки:
- агресивнiсть до гумових та полiмерних деталей двигунiв;
- можливють пошкодження верхнього шару фарби при попаданш бiопалива на лакофар-бове покриття кузова;
- зниження на 6-8 % номшально! потужно-стi двигуна;
- попршення експлуатацiйних низькотем-пературних властивостей, що ускладнюе ви-користання !х в якостi зимового та арктично-го палива.
Досвiд експлуатацп суднових дизелiв на БДП у США, Францп, Нiмеччинi та проект пере-ведення на цей вид палива ряду невеликих кру!зних i пасажирських суден, устшно реа-лiзований урядом Канади в 2004 рощ у про-вшцп Квебек, вказуе на значний штерес до цього виду палива на державному рiвнi в ря-дi кра1н свiту [3].
Досвiд використання сумшевого БДП у дизельних двигунах
БДП можна використовувати в юнуючих двигунах i паливнiй системi без значного негативного впливу на робочi характеристики, е можливим застосування штатно! паливно! системи збереження i тдготовки, тако! само!, як i для дизпалива. Сумiшi БДП iз ДП в ма-лих пропорщях (до 5 %) не впливають на характеристики паливно! системи i робочi по-казники двигуна.
П'ятивщсоткова добавка бiопалива до мше-рального палива вважаеться всiма автовиро-бниками нешкiдливою для довговiчностi мо-торiв [4]. Метиловий ефiр рапсово! олп (МЕРО) як компонент сумшевого палива з бюдобавкою е хiмiчно активною речовиною по вiдношенню до деталей паливних систем i двигушв, що призводить до !х корозп й ви-ходу з ладу в кшцевому випадку. Тому його вмют у сумшевому паливi як бюдобавки об-межено п'ятьма вщсотками. У кра!нах Свро-союзу вважаеться закономiрним змiшування 5 % бюлопчних добавок iз мiнеральним диз-паливом без попередження покупщв, що ку-пують паливо на АЗС.
У робой [5] наведено результати дослщжен-ня на зносостшюсть i надшнють плунжерних пар паливних насосiв високого тиску та роз-пилювачiв форсунок при !х експлуатацi! на бюдизельних сумiшевих видах палива. За-пропоновано корективи до керiвництва з експлуатацп дизелiв.
Завдяки добрим трiбологiчним характеристикам бюдизельних палив !х використання сприяе збшьшенню ресурсу плунжерних пар паливних насошв високого тиску до 40 %.
Але шд час випробування TpaKTopiB ХТЗ у польових умовах були виявлеш негативш явища, що проявилися в розбуханш гумових кiлець ущiльнювачiв насосних секцiй.
Як наслiдок - залишкове паливо потрапляе в картер насоса, що призводить до викиду олп через сапун паливного насоса. Якщо система змащування паливного насоса об'еднана i3 системою змащування двигуна, то паливо буде потрапляти в картер двигуна i псувати моторне масло.
Причиною розбухання е залишковий метанол, в паливi якого за стандартом не повинно бути бшьш шж 0,2 %. Метанол, який е поту-жним розчинником, буде викликати не лише розбухання гумових деталей, а й розчиняти в паливопроводах та паливному баку бруд, що призведе до швидкого блокування паливних фiльтрiв.
Експлуатацiйними дослщженнями в госпо-дарствах також встановлено бшьш швидке закоксовування отворiв розпилювачiв форсунок пiд час !х роботи на бiодизельному паливi.
Серед рекомендацш щодо застосування бю-дизельного палива для двигушв е таю:
- контроль наявносп залишкового метанолу в паливц
- експрес-аналiз визначення температури спалаху МЕРО в закритому rarai, яка повинна бути не менше 120 °С;
- за бшьш низьких температур спалаху па-ливо вважаеться непридатним для викорис-тання.
Для ефективно! експлуатацп дизелiв на су-мiшевих видах палива необхщно скоротити перiоди мiж технiчними обслуговуваннями розпилювачiв форсунок до 900 мотогодин при використанш В10 та 750 мотогодин -при використанш В30.
Вплив властивостей БДП на процеси впор-скування та згоряння наведено в [6]. Бшьша, шж у ДП, в'язкiсть продукпв переробки рос-линних олiй призводить до збшьшення дале-кобiйностi паливного факела. У зв'язку з чим зменшуеться частка об'емного сумшоутво-рення, бшьша частина палива потрапляе на стшки камери згоряння. О^м цього, змен-шуеться кут розпилювання паливного факела, збшьшуеться середнiй дiаметр крапель.
Зростання поверхневого натягу МЕРО по вщношенню до дизельного палива на 14 % е причиною збшьшення неоднорщносп розпи-лювання палива. У зв'язку зi зростанням щшьносп МЕРО по вiдношенню до ДП на 6 % збшьшуеться максимальний тиск перед форсункою, перемщуеться у бш збшьшення дшсний момент початку впорскування палива.
Проведен розрахунки показали, що викорис-тання 100 % МЕРО порiвняно з ДП призводить до збшьшення середнього дiаметра крапель на 14 %; при цьому кут розпилювання паливного факела зменшуеться на 15 %. При використанш МЕРО як палива на випарову-вання необхщно бшьше часу, паливо згоряе не повнютю, збшьшуеться його втрата та ш-тенсивнють нагароутворення.
За наявносп деталей з латуш, бронзи, мщ, свинцю, олова та цинку вщбуваеться бiльш штенсивне окислення БДП з утворенням солей та шших сполук, як сприяють забруд-ненню фiльтрiв. Добре сумюними з БДП е вуглецева i нержавiюча сталь, алюмiнiй.
У публшацп [7] зазначено, що БД паливо за-стосовують в основному для дизелiв, праце-здатнiсть яких визначаеться техшчним станом паливно! апаратури. С вiдомостi, що пе-рехiд на паливо рослинного походження з бшьш високою в'язкiстю дозволяе продов-жити термiн роботи двигушв, навггь за умов значного зносу плунжерних пар паливного насоса.
Розглядаеться питання використання куку-рудзяно! олп (КО) як БДП [8, 12]. Фiзико-хiмiчнi властивостi КО суттево вiдрiзняються вiд аналогiчних властивостей ДП. Бшьш важ-кий фракцiйний склад КО визначае И шдви-щену щiльнiсть та в'язкiсть.
КО мае дещо меншу питому масову теплоту згоряння порiвняно з ДП, що пов'язано з на-явнiстю в молекулах жирних кислот КО зна-чно! кшькосп атомiв кисню (масова частка 11 %). Слщ вказати i на дещо гiрше самоза-палювання КО в умовах камери згоряння дизеля. КО бшьш схильна до коксування в таких умовах, що може призвести до значного вщкладання коксу на стшках камери згорян-ня й розпилювачах форсунок. З урахуванням негативних якостей КО найкраще И застосу-вати як моторне паливо для роботи дизеля на
сумшах з ДП Î3 великим вмютом останнього. Як доводять дослщження, показники двигуна при робот на рiзних видах БДП коливаються в широких межах i залежать вщ конструкцiï дизеля [9]. У результат дослiджень встанов-лено, що оптимальним типом БДП може бути сумшевий склад, для зимовоï експлуатацп - не бшьше 10 % бюлопчного продукту, ш-ше (90 %) - ДП, для лiтньоï експлуатацп - не бшьше 30 %, шше - (70 %) ДП. За такого сшввщношення зниження ефективноï потуж-ностi та збшьшення питомоï витрати палива не перевищить 3-5 % за суттевого зниження рiвня вмiсту забруднюючих речовин у вщп-рацьованих газах.
Виявлено на скорочення ресурсу паперових фiльтрiв в 2-3 рази при робой на сумшево-му паливi В30.
Експериментальний аналiз фiзико-хiмiчних властивостей зразкiв бiодизельного палива показав, що на сьогодш метиловi ефiри рос-линних олiй, що синтезуються, не в повному обсязi вщповщають вимогам до палива дизельних двигушв [10]. Бшьш висока щшьнють i в'язкiсть БДП призводить до збшьшення тиску та попршення показниюв впорскування, високе йодне число свщчить про наявнiсть у молекулах палива реакцшноспроможних кратних зв'язкiв, що сприяе протканню не-бажаних реакцш при зберiганнi палива та скорочуе термш зберiгання. Пiдвищена кис-лотнють збiльшуе корозiйну агресивнiсть. БДП мае високу спорщнешсть iз гумовими матерiалами (пiдвищення об'емних розмiрiв до 38 %), а також пдрофшьнють (0,23 %) в порiвняннi з нафтовим. Тому в наш час БДП використовуеться тшьки як компонент товарного палива (5 об.%). Для можливост використання БДП без змши конструкци двигуна слiд його модифшувати, в першу чергу змь нюючи фракцiйний склад. Найбiльш перспе-ктивними е домiшки складних ефiрiв грани-чних карбонових кислот i спирав меншо1' молекулярно1' маси. Додавання компонента меншо1' молекулярно1' маси дозволяе одержа-ти паливо, яке бшьш повно вщповщае вимогам конструкци сучасних дизельних двигунiв за рахунок широкого фракцшного складу, що мютить бiльш легкокиплячi фракцiï, нiж МЕРО. Ефiри граничних карбонових кислот i спирав не мiстять кратних зв'язюв, що дозволяе пiдвищити хiмiчну стабiльнiсть бюди-зельного палива тд час зберiгання.
Ha приклaдi сумшевого ДП iз вмiстом рос-линно1' (сaфлоровоï) олiï покaзaно, що при вмют олiï бiльше 50 % необхщш змiни та-ливно1' системи двигута [11]. Haйбiльш оп-тимaльним спiввiдношенням компонентiв зaзнaченого пaливa, з огляду та рiвень зaкок-совyвaння розпилювaчiв форсунок, тагаро-утворення, ресурсу i технiко-економiчних хaрaктеристик двигyнa, e 20 % рослинно1' олiï тa 80 % ДП.
У нaш чaс випyскaeться сyмiшеве пaливо тд зaгaльною eвропейською нaзвою «E-diesel», яке e сумшшю ДП з етaнолом i присaдкaми. Лiдером у використанш етaнолy у склaдi та-фтового ДП e Швещя [12]. Haйбiльш вживa-ним «E-diesel» e сумш iз звичaйного ДП, 710 % етaнолy тa 1-2 % aнтикорозiйних, ста-бiлiзyючих i цетaнопiдвищyючих присaдок. Для використaння тaких талив не потрiбно вносити констрyктивнi змши до дизельного двигута. Шведський aвтовиробник «Scania» aдaптyвaв двa сво1'х дизельних двигуни тд пaливо, яке вмiщye 90 % етaнолy. У зв'язку з цим було зaмiнено детaлi пaливних нaсосiв i форсунок, a тaкож зaстосовaно стiйкi до етa-нолу yщiльнення. Анaлог E-diesel випуста-eться в США пiд мaркою 02Diesel.
Пaливнa системa дизеля e тайбшьш сктад-ною, коштовною i вщповдальною чaстиною двигyнa [13]. Вщ нaдiйностi роботи пaливноï aпaрaтyри зaлежaть потyжнiсть, економiчнi тa екологiчнi потазники роботи технiки, що оснaщенa дизельними двигутами. Анaлiз вiдмов трaкторних двигушв покaзye, що 30-50 % вшх вiдмов припaдae нa пaливнy aпaрaтyрy. Це викликaно низькою тадшню-тю пaливноï aпaрaтyри дизельних двигyнiв в yмовaх експлyaтaцiï. 3a кордоном iœye ряд робiт, що пiдтверджyють полшшення довго-вiчностi плунжерних пaр тливного нaсосa високого тиску трaкторних дизельних двигушв у рaзi використання БДП.
Змaщyвaльнi влaстивостi дизельних тлив e зтачно гiршими, нiж у рослинних олш, оскь льки в'язкють i вмiст поверхнево-aктивних речовин у мiнерaльних пaлив e нижчими. 3aзнaчено, що серед нaйбiльш перспектив-них джерел поверхнево^ктивних речовин нa поточний момент може бути БДП.
При робой плунжерно1' пaри в середовищi БДП тa його сyмiшей та поверхнях плyнжерa i втулки yтворюeться зaхисний шaр, що
складасться з молекул поверхнево-активних речовин pi3HOÏ opiem^iï. Цей шар сприяе зменшенню втрат на тертя i знижуе зношу-вання за рахунок перешкоджання виникнен-ню адгезiйнoгo контакту поверхонь тертя. Найбшьше пiдвищення ресурсу склало 33,4 % при використанш 100 % БДП. У робот [14] наведено особливосп застосування сумшевого БДП на oснoвi pапсoвoï oлiï для тракторного двигуна. Адаптована паливна система мае у своему складi пiдiгpiвач сумь шевого палива до температури 65-70 °С. Таким чином, досягаеться необхщна в'язюсть БДП для мoжливoстi його фшьтрацп й пода-вання паливним насосом i форсунками у ка-мери згоряння дизеля.
Внаслщок зниження цетанового числа сумь шi ДП i poслиннoï оли ускладнюеться пуск холодного двигуна, тому для адаптування дизельного двигуна до моторного палива на oснoвi pапсoвoï оли пропонуеться викорис-товувати електрофакельний пщ^вач пoвiт-ряного заряду, що встановлюеться у впускному кoлектopi. Рoздiлити систему живлення дизеля на дизельну i бюдизельну частини, ввести автоматичне регулювання сшввщно-шення цих палив у процес роботи пропонуеться в [15]. У такому ваpiантi частина сис-теми живлення БДП адаптована до його за-стосування. Основним параметром, яким треба керувати i який вщсутнш у класичнш ^CT^i живлення, е сшввщношення компонент сумiшi палив, визначення i керування яким е основною особливютю poзpoбленoï системи живлення. Пщ^в БДП е обов'яз-ковим для його використання, особливо за низьких температур оточуючого середовища. При пiдiгpiвi БДП вiд 20 °С до 50 °С його в'язюсть зменшуеться приблизно на 50 %.
Процес запуску дизеля вщбуваеться на ДП, i коли температура БДП досягае необхщних значень, то система живлення дизеля пере-микаеться на БДП або його сумiшi з ДП.
Процентний склад сумiшi палив визначають шляхом ощнки значення кута повороту ко-лшчастого вала, за якого вщбуваеться закш-чення гopiння сумiшi палив. Застосування методики керування системою живлення дизеля при переведенш його на роботу iз сумь шшю дизельного i БДП з динамiчним регу-люванням ïï процентного складу дозволяе забезпечити роботу двигуна з базовими тех-
нiчними показниками дизеля, при цьому зна-чно полшшити його екологiчнi показники.
Висновки
З метою захисту елемента паливно! апарату-ри дизеля вiд високо! хiмiчно! активностi МЕРО в [16] рекомендуеться забезпечити стшке покриття всiх компонента паливно! системи. Для створення яюсних сумшей МЕРО з ДП пропонуються установки типу УСБ торгово! марки Globe Core. Це облад-нання розроблено спещально для змiшування вiд двох до п'яти початкових компонента. В установках досягаеться стшкий стан одержа-ного палива протягом як мшмум 180 дшв.
За наведеним аналггичним оглядом можна зробити такi висновки. В Укра!ш ще не юнуе масового застосування БДП. Його в певнш пропорцi! з дизельним пальним використо-вують тiльки деякi сшьсью господарства, фермерськi господарства для тракторно! тех-нiки. Вмiст бiологiчно! складово! в сумше-вому паливi до 5 % не впливае на надшнють i стабiльнiсть функцiонування паливно! апара-тури. Для безпечно! експлуатацп двигуна на сумшевих паливах iз бiльшою концентра-цiею бiологiчного продукту необхщш захис-нi заходи для нейтралiзацi! його корозiйного впливу на елементи паливно! системи та гу-мовi i пластиковi деталi, що контактують iз бiодизельним паливом. Необхiдно скорочу-вати термши мiж технiчними обслуговуван-нями двигушв.
Лггература
1. Быченин А.П. Повышение ресурса плунжерных пар топливного насоса высокого давления тракторных дизелей применением смесевого минерально-растительного топлива: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. техн. наук: 05.20.03 «Технологии и средства технического обслуживания в сельском хозяйстве» / Александр Павлович Быченин. - Пенза, 2007. - 17 с.
2. Лядский И. Смесевые биотоплива -энергетический авангард планеты. - Режим доступа: http://www.biotoplivo.ru/
bioethanol/news/smesevye biotopliva_
energeticheskijj_avangard_planety/.
3. Горбов В.М. Состояние и перспективы использования биодизельных топлив в судовой энергетике / В.М. Горбов,
B.С. Митенкова // Вюник СевДТУ: зб. наук. пр. - 2009. - Вип. 97 (Мехашка, енергетика, еколопя). - С. 107-112.
4. Ажгирей М. Дизтопливо с биодобавкой: смерть или жизнь для двигателя? / М. Ажгирей // Автобизнес. - 2010. - 3 (709).
- 21 января. - Режим доступа: https: //www. abw.by/number/see_note/6046/.
5. Особливосп експлуатацп паливно! апаратури дизелiв сшьськогосподарського призначення при застосуванш бюлопчного палива / В.А. Войтов, М.С. Даценко, М.В. Карнаух, С.П. Сорокш // Науковий вюник Нащонального ушверситету бю-ресурав i природокористування Украь ни. - 2010. - Т. 144, Ч. 1. - С. 322-329.
6. Техника и технологии производства и переработки растительных масел /
C.А. Нагорнов, Д.С. Дворецкий, С.В. Ро-манцова, В.П. Таров. - Тамбов: Издательство ГОУ ВПО ТГТУ, 2010. - 92 с.
7. Таманджа И. Перспективы и обоснование использования биодизеля в судовых дизельных установках / И. Таманджа, Н.Н. Шуйтасов // Вестник АГТУ. Сер.: Морская техника и технология. - 2010. -№ 1.- С. 158-166.
8. Марков В.А. Кукурузное масло как про-тиводымная присадка к нефтяным топ-ливам / В.А. Марков, С.Н. Девянин // Транспорт на альтернативном топливе.
- 2011. - № 5 (23). - С. 6-10.
9. Войтов В.А. Биотопливо и последствия его использования для двигателя и окружающей среды / В.А. Войтов, Н.В. Карнаух. - Режим доступа: http://tv.sb.by/vestnik-ro-belagroservis/ article/biotopHvo-i-posledstvi ya-ego-ispolzovaniya.html.
10. Дворецкий С.И. Производство биодизельного топлива из органического сырья / С.И. Дворецкий // Вопросы современной науки и практики. Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского. - 2012.- № 39. - С. 126-135.
11. Кожевников А.А. Обеспечение работоспособности топливной аппаратуры дизелей при использовании смесевого дизельного топлива (на основе сафлорово-го масла): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. техн. наук: 05.20.03 «Технологии и средства технического обслуживания в сельском хозяйстве» / Александр Александрович Кожевников. - Саратов, 2012. - 20 с.
12. Полищук В. Альтернативные дизельные топлива / В. Полищук, В. Дубровин, А. Полищук // Motrol. - 2012. - Vol. 14, № 3.- С. 20-31.
13. Дрюпин П.В. Повышение долговечности плунжерных пар топливного насоса высокого давления тракторных дизельных двигателей: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. техн. наук: 05.20.03 «Технологии и средства технического обслуживания в сельском хозяйстве» / Павел Валерьевич Дрюпин. -Улан-Удэ, 2012. - 19 с.
14. Селиванов Н.И. Технология производства и использования смесевого топлива на основе рапсового масла для автотракторных дизелей / Н.И. Селиванов, А.А. Доржеев. - Красноярск: Красноярский государственный аграрный университет, 2013. - 15 с.
15. Галущак А. Методика управления системой питания дизеля при использовании динамического регулирования процентного содержания смеси топлива / А. Галущак // Науковi пращ ВНТУ. -2015. - № 3. - С. 1-8.
16. Проблемы и перспективы использования смеси дизельного топлива и рапсового масла // GlobeCore. - 17 июня 2016. - Режим доступа^йр ://blending. globecore.ru /2016/ 06/ 17/.
References
1. Byichenin A.P. Povyishenie resursa plunzhernyih par toplivnogo nasosa vyisokogo davleniya traktornyih dizeley primeneniem smesevogo mineralno-rastitelnogo topliva. Avtoref. dis. na soiskanie uchen. stepeni kand. teh. nauk: 05.20.03 «Tekhnologii i sredstva tekhnich-eskogo obsluzhivaniya v sel'skom kho-zyaystve» [Improving resource plunger high-pressure fuel pump of tractor diesel engines using blends with mineral and vegetable fuel]. Penza, 2007. 17 p.
2. Lyadskiy I. Smesevyie biotopliva - ener-geticheskiy avangard planetyi [Mixed biofuel - energy vanguard of the planet]. Available at: http://www.biotoplivo.ru/ bi-
oethanol/ne ws/sme-evye_biotopliva_en-
ergeticheskijj _avangard_planety/ (accessed 15.11.2016).
3. Gorbov V.M., Mitenkova V.S. Sostoyanie i perspektivyi ispolzovaniya biodizelnyih topliv v sudovoy energetike [State and pro-
spects of using biodiesel fuels in marine energy], Visnik SevDTU: zb. nauk. pr.
2009, Vol. 97, pp. 107-112.
4. Azhgirey M. Diztoplivo s biodo-bavkoy: smert ili zhizn dlya dvigatelya? [Diesel fUel with bio-additives: death or life for the engine?]. Avtobiznes, 2010. Vol. 3 (709). 21 january. Available at: https://www.abw. by/number /see_note/6046/ (accessed 15.11.2016).
5. Voitov V.A., Datsenko M.S., Kar-naukh M.V., Sorokin S.P. Osoblyvosti ek-spluatacii' palyvnoi' aparatury dyzeliv sil 's 'kogospodars 'kogo pryznachennja pry zastosuvanni biologichnogo palyva [Features of operation of fuel equipment of diesel engines for agricultural purposes in the application of biofoels]. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. 2010, iss. 144, Vol. 1, pp. 322-329.
6. Nagornov S.A., Dvoretskiy D.S., Ro-mantsova S.V., Tarov V.P. Tehnika i tehnologii proizvodstva i pererabotki ras-titelnyih masel [Technique and technology of production and processing of vegetable oils]. Tambov: GOU VPO TGTU Publ.,
2010. 92 p.
7. Tamandzha I., Shuytasov N.N. Perspekti-vyi i obosnovanie ispolzovaniya biodizelya v sudovyih dizelnyih ustanovkah [Prospects and grounds for the application of a biodiesel in marine power plants]. Vestnik AGTU. Ser.: Morskaya tehnika i tehnolo-giya. 2010, Vol. 1, pp. 158-166.
8. Markov V.A., Devyanin S.N. Kukuruznoe maslo kak protivodyimnaya prisadka k neftyanyim toplivam [Corn Oil as Antis-moke Additive to Petroleum Fuels]. Transport na alternativnom toplive. 2011, Vol. 5 (23). pp. 6-10.
9. Voytov V.A., Karnauh N.V. Biotoplivo i posledstviya ego ispolzovaniya dlya dvigatelya i okruzhayuschey sredyi [Biofoels and the consequences of its use for the engine and the environment]. Available at: http://tv.sb.by/vestnik-ro-belagroservis/arti cle/biotoplivo-i-posledstviya-ego-ispolzova niya.html (accessed 15.11.2016).
10. Dvoretskiy S.I., Zazulja A.N., Nagor-nov S.A., Romancova S.V., Rjazance-va Y.A. Proizvodstvo biodizelnogo topliva iz organicheskogo syirya [Biodiesel Production from Organic Raw Materials].
Voprosyi sovremennoy nauki i praktiki. Tavricheskiy natsionalnyiy universitet im. V.I. Vernadskogo. 2012, Vol. 39, pp.126-135.
11. Kozhevnikov A.A. Obespechenie raboto-sposobnosti toplivnoy apparaturyi dizeley pri ispolzovanii smesevogo dizelnogo topliva (na osnove saflorovogo masla). Avtoref. dis. na soiskanie uchenoj stepeni kand. tech. nauk: 05.20.03 «Tekhnologii i sredstva tekhnicheskogo obsluzhivaniya v sel'skom khozyaystve». Saratov, 2012. 20 p.
12. Polischuk V., Dubrovin V., Polischuk A.
Alternativnyie dizelnyie topliva [Alternative diesel fuel]. Motrol. 2012, Vol. 3, pp.20-31.
13. Dryupin P.V. Povyishenie dolgovechno-sti plunzhernyih par toplivnogo nasosa vyisokogo davleniya traktornyih dizelnyih dvigateley. Avtoref. dis. na soiskanie uchenoj stepeni kand. teh. nauk: 05.20.03 03 «Tekhnologii i sredstva tekhnicheskogo obsluzhivaniya v sel'skom khozyaystve» [Increased durability of the fuel pump plunger high pressure of tractor diesel engines]. Ulan-Ude, 2012, 19 p.
14. Selivanov N.I., Dorzheev A.A. Tehnologi-ya proizvodstva i ispolzovaniya smesevogo topliva na osnove rapsovogo masla dlya avtotraktornyih dizeley [The technology of production and use of mixed fuel based on rapeseed oils for automotive diesel engines]. Krasnoyarsk: Krasnoyarskiy gosu-darstvennyiy agrarnyiy universitet Publ., 2013,15 p.
15. Galuschak A. Metodika upravleniya sis-temoy pitaniya dizelya pri ispolzova-nii dinamicheskogo regulirovaniya protsent-nogo soderzhaniya smesi topliva [Methods of control of diesel power system using a dynamic control of the percentage of fuel mixture]. Naukovi pratsi VNTU. 2015, Vol. 3, pp. 1-8.
16. Problemyi i perspektivyi ispolzovaniya smesi dizelnogo topliva i rapsovogo masla [Problems and prospects of using a mixture of diesel fuel and rapeseed oil]. Available at: http://blending.globecore.ru/2016/06/17/ (accessed 15.11.2016).
Рецензент: Ф.1. Абрамчук, професор, д.т.н., ХНАДУ.
