CC BY
16УДК 631.526.2:582.623:311.12 http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97191
Особливосл формування продуктивносп представнимв роду Salix L.
В. В. Балию'на
1нститут б^оенергетичних культур i цукрових буряюв НААН, вул. Клттчна, 25, м. Kuis, 03141, Украина, e-mail: [email protected]
Мета. Визначити продуктивт'сть рослин роду Salix L. та достдити взаемозв'язки М1'ж ii структурними елементами. Методи. Польовий, лабораторний, анал1'тичний. Результати. Встановлено, що висота трир1'чних рослин серед вид1'в коливалася в межах в1'д 86,0 до 775,1 см, серед пбридних форм - в1д 197,0 до 488,0 см. Середт'й д1'аметр трир1'чних рослин зм1'нювався в межах в1д 19,10 до 52,94 мм (види) 1 в1д 28,04 до 49,23 мм (пбридт форми). Найб1'льшу стаб1'льт'сть за комплексом морфолоп'чних ознак виявлено у зразк'в верби гостролисто!'. Найпродуктивншими за виходом сухо'' бюмаси з 1 га серед вид1в е в. прутовидна (16,94 т/га) 1 в. б1ла (21,19 т/га), серед пбридних форм - в. пурпурова х в. прутовидна (23,36 т/га) 1 в. прутовидна х в. гостролиста (18,57 т/га). З'ясовано, що величина продуктивносп рослин характеризувалася пом1рними, значними й ткними кореляц'йними зв'язками 1з середт'м д1аметром рослин, довжиною та юльюстю пагот'в 2-го порядку. Висновки. Проведено комплексну оц1нку ознак продуктивносп трир1чних рослин колекц11 верби, визначено показник виходу сухо!' речовини з 1 га. Достджено зв'язки м1ж ктльмсними ознаками, як1 характеризують внесок деяких з них у показник продуктивносп. Використовуючи метод кластерного анал1зу, проведено групування зразк'в за под1'бт'стю комплексу господарсько-ц'нних ознак. Як вих1дний матер1ал для добору зразк'в з високими показниками продуктивносп рекомендовано використовувати вербу прутовидну й бтлу, а також пбридт форми в. прутовидно'! х в. гостролисто'! та в. пурпурово'! х в. прутовидно'!.
Ключов1 слова: продуктивтсть, суха 6ioMaca, висота, дiаметр, юльюсть nагонiв, кореля^йний зв'язок, кластер-ний анал!'з.
Вступ
Необхвдшсть економи природних pecypciB в умовах глобальних 3MiH ^iMaTy i загост-рення eкологiчних проблем стае чи не най-важлившою умовою збалансованого (стало-го) розвитку. В Укра!ш. частка використан-ня в енергопостачанш нeтpaдицiйних в1д-новлюваних джерел енергй' становить близь-ко 0,5% [1]. Проте краша мае ушкальш при-pодно-клiмaтичнi умови, е досить сприят-ливим peгiоном для отримання значних об-cягiв енергетично'1' бiомacи, в тому чиcлi за рахунок вирощування велико'1' кiлькоcтi швидкорослих рослин.
Для умов Украши перспективними е пере-важно лиcтянi деревш види, зокрема швид-коpоcлi представники роду Salix L., якi характеризуются високою пpодyктивнicтю за умов вдалого добору 1хшх видiв i форм для
Viktoriia Balykina
https://orcid.org/0000-0002-1543-0279
tpyнтово-клiмaтичних умов мicця вирощування [2].
Для створення рентабельних плантацш верби необх1дно як посадковий мaтepiaл ви-користовувати генотипи рослин, що мають найвищу пpодyктивнicть.
Пpодyктивнicть плантаци - це вихiд вербового прута в об'емних чи вагових показ-никах з 1 гектара. Це основний показник, що визначае eкономiчнy доцiльнicть створення плантацш. Адже величина ймовipно-го врожаю в пepшi роки пicля створення плантаци чи в будь-який рш ii використан-ня е важливим чинником визначення ii до-щльноси. взaгaлi [3]. Прогнозувати продук-тившсть дуже складно, адже вона залежить в1д генотипу виду (клону), умов м^цезрос-тання, вiкy плантаци, агротехшки пiд час ii створення та в перюд експлуатаци, погод-них умов протягом вегетацшного пepiодy, а також ди iнших чинникiв [4].
В Укра'1Ш потeнцiйнy пpодyктивнicть верби за плантацшного вирощування вивчали
ISSN 2518-1017 Рьлшт VARIETIES STUDYING ЛПР PROTECTION, 2017, Vol 13, No 1
5
Я. Д. Фучило, М. В. Сбитна [5], М. I. Ониськ!в [6], О. М. Щербина [7], О. I. Ткачов [8] та ш. Вдосконалено агротехшку та технологаю ство-рення плантацш (вирощування та викорис-тання р1зних вид1в садивного матер1алу, шд-готовка л1сокультурно'1 площ!, основш агро-техшчш операци), досл:щжено залежност! м1ж морфометричними показниками надземно! й шдземно'1 частин живцевих саджанщв.
Продуктивность рослин е комплексним господарсько-щнним показником, що скла-даеться з багатьох ознак, як мають кшьшс-не вираження та складну генетичну природу. Висока продуктивность - результат най-оптимальшшого поеднання елеменпв 11 структури. Основн елементи продуктивнос-ri енергетично'1 верби - вкоршешсть живщв, середньодобовий та середнш за вегетацш-ний перюд прирости рослин, середня к1ль-к1сть пагошв куща [3].
Мета дослгджень - визначити продуктивтсть рослин роду Salix L. та дослвдити взаемо-зв'язки м!ж 11 структурними елементами.
Материали та методика досл1*джень
Анал1з здшснювали на основ! результапв дослвджень, проведених в 1нститут1 бюенер-гетичних культур i цукрових буряшв НААН протягом 2011-2014 рр. згвдно з ПНД 22 «Бюенергетичш ресурси» Шдпрограма 5 «Тверд! види палива».
Для дослвдження використано трир!чн! рослини 14 вид!в i ибридних форм верби. Методика дослвджень передбачала анал!з отри-маних бюметричних показнишв, форму-лювання величини потенцшно'1 продуктивной та виявлення 11 основних елеменпв. Використано польов!, лабораторш та аналггичш методи досл!джень. Ус! облши й спостере-ження проводили зидно з Методичними вка-з!вками до вивчення та дослвдження лкових культур [9]. Висоту пагошв вим!рювали м!р-ною рейкою з точшстю до 1 см, д!аметр -штангенциркулем з точнстю до 0,1 мм. Клас-терний анал!з проводили з використанням програмного пакету Statistica 6.0 [10].
Результати досл1'джень
У ход! комплексного вивчення ознак про-дуктивност! дослвджено швидкоросл! види, як! можуть бути прототипами плантац!йних насаджень для отримання значно'1 кшькоси деревно1 маси як енергетично1 сировини. Б!ометричн! характеристики молодих рос-лин верби наведено в таблиц! 1.
За комплексом показнишв (висота куща, к!льк!сть пагон!в у кущ!, д!аметр стебла на висот! 5 см над поверхнею Грунту) в 2013 р. серед вид!в вид!лено вербу б!лу (заввишки 474,54±76,31 см; 1,19±0,40 пагошв; д!амет-ром 52,94±25,31 мм), серед ибридних форм - рослини в. прутовидно'1 X в. гостролисто'1
Таблиця 1
Комплексна оф'нка ознак продуктивност! трир!чних рослин колекцп верби
Вид / пбридна форма Висота кущтв, см Д1'аметр стебла, мм Середня к'льк'сть паготв з куща, шт. Середня к'льк'сть паготв 2-го порядку з куща, шт.
lim X V, % X V, % X V, % X V, %
[ (В. прутовидна х
в. пурпурова) х (в. касп1йська х в. козяча)] 315-462 374,88±55,97 14,93 28,04±5,13 18,31 1,88±0,64 34,2 11,63±4,03 34,70
В. прутовидна 302-465 403,08±47,17 11,70 36,62±8,45 23,09 1,67±0,56 33,88 18,17±7,76 42,69
В. тритичинкова, м1сцева форма 154-407 316,09±67,72 21,42 23,19±6,20 26,72 1,36±049 36,11 5,68±2,66 48,85
В. тритичинкова 246-421 343,96±51,03 14,84 35,53±9,39 26,44 1,93±0,62 31,96 12,59±5,79 46,00
В. Матсуда 176-416 307,38±54,67 17,79 31,85±9,80 30,79 1,33±0,48 36,12 12,58±6,25 49,71
В. попеляста 190-288 231,25±38,94 16,84 29,96±6,51 21,72 1,88±0,83 44,51 14,88±6,94 46,64
В. пурпурова х в. прутовидна 197-476 359,07±60,13 16,75 49,23±13,32 27,05 2,29±1,08 47,42 15,0±7,67 51,13
В. кастйська 235-456 363,30±52,24 14,38 29,89±6,75 22,59 1,55±0,60 39,02 6,7±2,92 43,61
В. прутовидна х в. гостролиста 263-488 411,26±50,74 12,34 45,70±11,43 24,97 2,11±0,66 31,25 8,79±4,35 49,53
В. гостролиста 175-272 220,50±43,13 19,56 34,40±6,08 17,68 2,50±0,58 23,09 9,25±2,22 23,97
В. 61ла 153-775,1 474,54±76,31 16,08 52,94±25,31 47,81 1,19±0,40 33,71 8,23±3,66 44,45
В. 61ла, м1'сцева форма 225-498 385,80±82,35 21,35 43,98±14,64 33,29 1,85±0,67 36,26 20,30±11,59 57,09
В. уральська 86-262 181,57±52,24 28,77 19,13±5,06 26,45 2,50±0,73 29,24 6,60±1,88 28,58
В. 61ла, форма ср1бляста 220-563 358,52±89,72 25,03 41,10±3,95 34,03 1,71±0,56 32,70 16,33±7,92 48,49
6
СОРТОВИВЧЕННЯ тл охоронл прлв на сорти рослин, 2017, T. 13, № 1
(BiflnoBiflHO 411,26±50,74 cm; 2,11±0,66 na-roHÎB; 45,70±11,43 mm). Haéôiëtmy Kiët-KicTt naroHiâ 2-ro nopaflKy cnocTepeœeHo y b. ôiëo'ï Mic^Bo'ï ôopMH - 20,30±11,59 mT.
BècoTa Tpnpi^HHX pocëHH cepefl BHfliB y ce-peflHtoMy KoëHBaëaca b Meœax Bifl 86,0 flo 775,1 cm, cepefl riôpèflHHX ôopM - Bifl 197,0 flo 488,0 cm. CepeflHié fliaMeTp Tpnpi^HHX poc-ëHH 3MiHroBaBca Bifl 19,10 flo 52,94 mm (bh^h) i Bifl 28,04 flo 49,23 mm (riôpèflHi ôopMè).
y Meœax KoœHoro BHfly é riôpèflHo'ï ôopMH cnocTepiraeTtca 3Ha^Ha BapiaôeëtHicTB ça piBHeM npoaBy o3HaK, ùo CBifl^HTt npo reTe-poreHHicTt çpaçêiâ, HecTaôiëtHicTB npoaBy noKaçHHKiâ i HeBHpiBHaHicTt HacaflœeHHa 3a-raëoM. Haéôiëtmy MiHëHBicTt çaôiêcoBaHo ça oçHaêoro KiëtKocTi naroHiâ 2-ro nopaflKy, fle b fleaKHX çpaçêiâ Koeô^ieHT Bapia^'ï flo-
poBoï) X (b. KacniËctKoï X b. Koça^oï)] (8,01 T/ra) - cepefl riôpèflHHX ôopM.
BaœëHBe Mi^e y xapaктepнcтнцi npoflyK-THBHocTi pocëHH çaËMae 3B'açoK Miœ KiëtKic-hhmh o3HaêaMH, aêi xapaKTepH3yroTt BHecoK fleaKHX 3 hhx y noKa3HHK npoflyKTHBHocTi Ha piBHi BHfly (riôpHflHoï ôopMè).
^ëa flocToBipHoï oцiнкн npoflyKTHBHocTi poc-ëHH BHKopHCToByBaëH KoeôweHTH Kopeëa^é-hhx 3B'a3êiB Miœ ïï eëeMeHTaMH (Ta6ë. 3-4).
BèaBëeHo 3HaiHHË noëiMopôi3M 3pa3êiB 3a TicHoToro ëiiiËHoro 3B'a3Ky Miœ o3HaKaMH. BcTaHoBëeHo, ùo KiëtKicTt naroHiâ 2-ro nopaflKy noMipHo Ta TicHo Kopeëroe 3 fliaMeTpoM naroHa b ôiëtmocTi 3pa3êiB (r = 0,39-0,90), 3a BHHaTKoM b. noB3y^oï Ta b. KaHriHCtKoï. TpoxH cëaômHH Ta MeHm CTaôiëtHHH 3B'a3oK cnocTepiraBca Miœ KiëtKicTro naroHiâ 1-ro nopaflKy Ta fliaMeTpoM (r = 0,38-0,67), KiëtKicTro naroHiâ 1-ro Ta 2-ro nopaflêiâ (r = 0,13-0,74). ËHme y BHfly b. rocTpoëHCToï Ta riôpèflHoï
caraB 49,53-57,09%. Dje MoœHa noacHHTH He-oflHopiflHHM BHxiflHHM MaTepiaëoM Ta CKëafl-hhmh noroflHHMH yMoBaMH. Haéôiëtmy CTa-ôiëtHicTB 3a KoMnëeKcoM Mopôoëori^HHX o3HaK BHaBëeHo y 3pa3êiB b. rocTpoëHCToï.
flëa BH3Ha^eHHa npoflyKTHBHocTi BaœëH-Boro e TaKoœ Maca BepôoBoro npyTa. OcKiëtKH CBiœo3pi3aHa Maca 3 ^acoM 3MeHmyeTtca, to BpaxoBaHo TaKoœ noKa3HHK BHxofly cyxoï pe-îobhhh 3 1 ra (Ta6ë. 2).
HaénpoflyKTHBHimHMH 3a BHxofloM cyxoï ôioMacH 3 1 ra cepefl BHfliB e b. npyToBHflHa (16,94 T/ra) i b. 6iëa (21,19 T/ra), cepefl ri6-pèflHHX ôopM - b. nypnypoBa X b. npyToBHflHa (23,36 T/ra) i b. npyToBHflHa X b. rocTpoëHCTa (18,57 T/ra). HaËMeHmi noKa3HHKH npoflyKTHBHocTi 3a3Ha^eHo y b. ypaëtctKoï (2,06 T/ra) cepefl BHfliB Ta y [(b. npyToBHflHoï X b. nypny-
ÔopMH b. nypnypoBoï X b. npyToBHflHoï BCTa-HoBëeHo 3B'a3KH noMipHoï CHëH Miœ KiëtKic-Tro naroHiâ 1-ro nopaflKy Ta aobhhhob naroHiâ (r = 0,37 i r = 0,39 BiflnoâiflHo). Miœ KiëtKicTro naroHiâ 2-ro nopaflKy Ta aobhhhok naroHiâ y ôiëtmocTi 3pa3Kiâ KoëeK^ï cnocTe-peœeHo 3B'a3KH cëaÔKoï CHëH.
3araëoM, cnocTepiraeTtca npaMa 3aëeœ-HicTt Miœ noKa3HHKaMH fliaMeTpa é KiëtKocTi naroHiâ y Kyùi: ôiëtmoMy fliaMeTpy Biflnoâi-flae ôiëtma KiëtKicTt naroHiâ y Kyùi. Ïofliô-Hy 3aKoHoMipHicTt BHaBëeHo é Miœ noKa3HH-KaMH raëyœeHHa 1-ro i 2-ro nopaflKiâ.
npoflyKTHBHicTt pocëHH Koëe^iéHHX 3pa3-KiB, aKi BHB^aëH, xapaKTepH3yBaëact noMip-hhmh, 3Ha^HHMH é TicHHMH кopeëaцiéннмн 3B'a3KaMH i3 cepeflHiM fliaMeTpoM naroHiâ (r = 0,43-0,90), floBœHHoro naroHiâ (r = 0,36-0,88) Ta KiëtKicTK) naroHiâ 2-ro nopaflKy (r = 0,40-0,86). ËHme flëa mecTH 3pa3KiB KoëeK^ï xapaKTep-hhmh e noMipHi 3B'a3KH Miœ npoflyKTHBHic-
Taônuun 2
ypoœaémcTb Ta bmxi'a cyxoï MacM bmaïb i riôpMflHMX$opM eepôw (2013 p.)
Bièfl / riôpwflHa ôopMa ypOœaérncTb cTe6ëOBO*ï MacM, T/ra Biixifl cyxO'ï cTe6ëOBOï MacM, T/ra BOëOricTb, %
[(B. npyTOBMflHa X b. nypnypoBa) X (b. KacniécbKa x b. KO3flna)] 15,92 8,01 50,33
B. npyTOBMflHa 34,26 16,94 49,46
B. TpnTMHMHKOBa, MicueBa ôopMa 7,37 3,63 49,25
B.TpMTMHMHKOBa 23,22 11,75 50,61
B. MaTcyfla 17,51 8,92 50,98
B. nOneëflCTa 12,89 6,39 49,60
B. nypnypOBa X b. npyTOBMflHa 52,44 23,36 44,55
B. KacniécbKa 18,62 7,83 42,08
B. npyTOBMflHa x b. rOcTpOëicTa 44,58 18,57 41,65
B. rOcTpOëicTa 11,99 5,18 43,20
B. 6iëa 48,59 21,19 43,61
B. 6iëa, MicueBa ÔOpMa 27,53 12,34 44,83
B. ypaëbcbKa 4,82 2,06 42,88
B. 6iëa, ÔOpMa cpi6ëacTa 21,69 8,83 40,73
*Коеф"Щ1'енти кореляц'Т, статистично значущ1 на 5%-му ртвнт.
Таблиця 4
Взаемозв'язок М1'ж 1'ндив1'дуальною продуктивною рослин та ¿1 структурними елементами
Таблиця 3
Коеф!*ц1*енти кореляцИ елеменпв продуктивное™
Коефтц'снти парно'Т кореляц'Т
к'льккть паготв 1-го порядку/ д"аметр к'льккть паготв 2-го порядку/ д1'аметр к'льккть паготв 1-го порядку/ к'льк'сть паготв 2-го к'льк'сть паготв 1-го порядку/ довжина к'льк'сть
Вид / пбридна форма довжина паготв/ д1'аметр паготв 2-го порядку/ довжина
порядку
[(В. прутовидна х в. пурпурова) х (в. касп'йська х в. козяча)1 0,57* 0,27 0,39* 0,26* 0,39 0,11
В. прутовидна 0,48* 0,39 0,72* 0,67* -0,09 0,22
В. тритичинкова, мкцева форма 0,58* 0,46* 0,79* 0,42 -0,02 0,56*
В. тритичинкова 0,46* 0,06 0,50* 0,52* -0,15 0,18
В. Матсуда 0,70* 0,46* 0,90* 0,52* 0,37 0,68*
В. попеляста -0,02 0,49* 0,56* 0,66* 0,12 0,43*
В. пурпурова х в. прутовидна 0,32 0,48* 0,62* 0,74* 0,39* 0,30
В. каст'йська 0,28 0,47* 0,82* 0,57* -0,12 0,22
В. прутовидна х в. гостролиста 0,62* 0,37 0,48* 0,38 0,24 0,56*
В. гостролиста -0,46 -0,89 0,44* 0,13* 0,37* -0,86
В. 61'ла 0,84* 0,08 0,75* 0,16 0,13 0,61*
В. 61'ла, мкцева форма 0,73* 0,50* 0,87* 0,53* -0,10 0,61*
В. уральська 0,28 0,46* 0,60* 0,50* 0,20 0,09
В. 61ла, форма ср1бляста 0,44* 0,31 0,76* 0,47* -0,17 0,25
Вид / пбридна форма Коефтц'снти парно'Т кореляц'Т
довжина паготв д'аметр паготв к'льк'сть паготв 1-го порядку к'льк'сть паготв 2-го порядку
[(В. прутовидна х в. пурпурова) х (в. касп1йська х в. козяча)1 0,64* 0,62* 0,25 0,25
В. прутовидна 0,35 0,72* 0,84* 0,67*
В. тритичинкова, мкцева форма 0,56* 0,79* 0,59* 0,59
В. тритичинкова 0,22 0,43* 0,18 0,46*
В. Матсуда 0,79* 0,82* 0,46* 0,86*
В. попеляста 0,69 0,44 0,69* 0,60*
В. пурпурова х в. прутовидна 0,36 0,51* 0,45* 0,40*
В. касп1йська 0,39 0,83* 0,17 0,78*
В. прутовидна х в. гостролиста 0,36* 0,48* 0,03 0,69*
В. гостролиста -0,73 0,70* -0,67 0,49*
В. 61ла 075* 0,90* 0,16 0,61*
В. 61ла, мкцева форма 0,49* 0,71* 0,48* 0,74*
В. уральська 0,64* 0,47* 0,27 0,18
В. 61ла, форма ср1бляста 0,88* 0,42* -0,09 0,36
*Коеф1Ц1'снти кореляц'Т, статистично значущт на 5%-му ртвнт.
тю та шльшстю паготв 1-го порядку (г = 0,45-0,84). Значш й т1сш зв'язки м1ж величиною продуктивност! та вс1ма 11 елементами були у вид1в в. Матсуда та в. б1ло'1 (м1сцева форма).
На основ! проведених дослвджень виявле-но, що к1льк1сн1 ознаки !стотно в1др1зняли-ся м1ж собою за вар1абельшстю. Встановле-но, що показники висоти та д1аметра рослин, середньо'1 к1лькост1 пагошв з куща та середньо'1 к1лькост1 пагошв 2-го порядку не можна використовувати для вдентифшаци
генотишв через 1хню значну мшлив1сть, ! проведення добору за цими показниками е причиною низько1 ефективност! вдентифша-ц11 генотишв.
Для встановлення под1бност1 вид1в ! иб-ридних форм верби за ознаками продуктив-ност1 був використаний метод кластерного анал1зу, що дае змогу згрупувати зразки в кластери за под1бшстю комплексу господар-сько-щнних ознак. На рисунку 1 наведено дерево кластеризаци зразшв верби за комплексом господарсько-цшних ознак.
8
СОРТОВИВЧЕННЯ ТЛ ОХОрОНЛ прлв НЛ сорти рослин, 2017, Т. 13, № 1
C_1 C_8 C_4 C_7 C_14
C_3 ----
C_5 -
C_ll -
C_6 --
C_10 ---
C_13 -
_________I . ___ . I__ . ____I_.____ . I__ . ___ I _____ . I . _____ I ___ . __I . ________ . __
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 MiiKKJiacTepHa BiflCTaHb (yM. oa.)
Pmc. 1. KëacrepM3auifl bmai'b i riôpwflHMX ôopM BepÔM 3a KOMnëeKcoM MopôoëorinHMX napaMeTpiâ Ta rocnoAapcbKo-uiHHMX o3HaK (yêopiHeHicTb wmbui'b, BècoTa pocnMH, fliaMeTp narom'B, Maca pocëMH, KiëbêicTb naroHiâ 1-ro Ta 2-ro nopnflKi'B) (2011-2013 pp.)
3pa3KM: C_1 - [(b. npyTOBMflHa X b. nypnypOBa) X (b. KacniécbKa X b. KO3flna)]; C_2 - b. npyTOBMflHa; C_3 - b. TpMTMHMHKOBa, MicueBa ÔOpMa; C_4 - b. TpnTMHHHKOBa; C_5 - b. MaTcyfla; C_6 - b. nOneëflcra; C_7 - b. nypnypOBa X b. npyTOBMflHa; C_8 - b. KacniécbKa; C_9 - b. npyTOBMflHa X b. rOcTpOëicTa; C_10 - b. rOcTpOëMcTa; C_11 - b. 6iëa; C_12 - b. 6iëa, MicueBa ÔOpMa; C_13 - b. ypaëbcbKa;
C_14 - b. 6iëa, ÔOpMa cpi6ëacTa
3a pe3yëtTaTaMH KëacTepHoro aHaëi3y Moœ-Ha BHfliëHTH fleKiëtKa rpyn 3pa3KiB, 3oKpeMa: flo nepmoï 3 hhx HaëeœaTt riôpèflHa ôopMa [(b. npyToBHflHa X b. nypnypoBa) X (b. Kacnié-ctKa X b. Ko3a^a)] i BHfl b. KacniéctKa; flo flpyroï - riôpèflHa ôopMa b. nypnypoBa X b. npyToBHflHa i BHfl b. 6iëa, ôopMa cpiôëacTa, flo Heï HaôëHœeHoro e b. TpHTH^HHKoBa; flo TpeTtoï - b. npyToBHflHa i b. 6iëa, Mic^Ba ÔopMa, HaôëHœeHoro e riôpèflHa ôopMa b. npyToBHflHa X b. rocTpoëHCTa; flo ^eTBepToï -b. TpHTH^HHKoBa, мicцeвa ôopMa i b. MaTcyfla; flo n'aToï - b. noneëacTa i b. rocTpoëHCTa. Po3MiùeHHa 3pa3KiB y oflHoMy KëacTepi CBifl-^htb npo nofliÔHicTt HopMH peaK^ï ïxHtoro reHeTH^Horo anapaTy. MoœHa CTBepflœyBaTH, ùo 3a oflHaKoBHX yMoB BHpomyBaHHa peaкцia BHfliB i riôpèflHHX ôopM BepÔH, aKi flocëiflœy-BaëH, He Biflpi3HaTHMeTtca. Цe e BaœëHBoro iH^opMa^ero flëa BHpoÔHHKiB, ocKiëtKH He peKoMeHfloBaHo BHKopHCToByBaTH 3pa3KH 3 ofl-Horo KëacTepa.
Bmchobkm
^HHaMiKa pocTy, po3BHTKy Ta HarpoMaflœeH-Ha ôioMacH pocëHH BepÔH B3aeMonoâ'a3aHi
Miœ coôoro. 3a flaHHMH flocëiflœeHt BCTaHoB-ëeHo, ùo HaénpoflyKTHBHimHMH 3a BHxofloM cyxoï ôioMacH 3 1 ra cepefl BHfliB e b. npyToBHflHa (16,94 T/ra) i b. 6iëa (21,19 T/ra), cepefl ri6-pèflHHX ôopM - b. nypnypoBa X b. npyToBHflHa (23,36 T/ra) i b. npyToBHflHa X b. rocTpoëHCTa (18,57 T/ra). HaéMeHmi noKa3HHKH npoflyK-THBHocTi 6yëH y b. KaHriHCtKoï (2,08 T/ra) Ta b. ypaëtctKoï (2,06 T/ra) cepefl BHfliB Ta y [(b. npyToBHflHoï X b. nypnypoBoï) X (b. Kac-niéctKoï X b. Ko3a^oï)] (8,01 T/ra) - cepefl riôpèflHHX ôopM. BeëH^HHa npoflyKTHBHocTi pocëHH кoëeкцiéнix 3pa3KiB xapaKTepH3yBa-ëaca noMipHHMH, 3h&^hhmh é TicHHMH Kope-ëaцiéннмн 3B'a3KaMH i3 cepeflHiM fliaMeTpoM pocëHH (r = 0,43-0,90), floBœHHoro naroHiâ (r = 0,36-0,88) Ta KiëtKicTro naroHiâ 2-ro no-paflKy (r = 0,40-0,86). 3ia^Hi é TicHi 3B'a3KH Miœ BeëHiHHoro npoflyKTHBHocTi Ta BciMa ïï eëeMeHTaMH BHaBëeHo y pocëHH b. MaTcyfla Ta b. ôiëoï (мicцeвa ôopMa). Hk BHxiflHèé MaTepi-aë flëa floôopy 3pa3êiB 3 bhcokhmh noêa3HHKa-mh npoflyKTHBHocTi MoœHa peKoMeHflyBaTH Bepôy npyToBHflHy i 6iëy, a TaKoœ riôpèflHi ÔopMH b. npyToBHflHoï X b. rocTpoëHCToï Ta b. nypnypoBoï X b. npyToBHflHoï.
Використана литература
1. Енергетична верба: технолоп'я вирощування та використан-ня / за ред. В. М. С'нченка. - К. : Н'лан-ЛТД, 2015. - 193 с.
2. Гордкнко М. I. Чагарников1 верби ркнинноТ частини УкраТ-ни (бклопя, еколоп'я, використання) / М. I. Гордкнко, Я. Д. Фучило, А. Ф. Гойчук ; за ред. М. I. Гордкнка. - К. : [б. в.], 2002. - 172 с.
3. Фучило Я. Д. Бклоп'чт та технолоп'чт основи плантац'й-ного лковирощування / Я. Д. Фучило, М. I. Ониськк, М. В. Сбитна. - К. : [б. в.], 2006. - 394 с.
4. Родькин 0. И. Эколого-физиологические аспекты культивирования ивы в качестве источника древесной биомассы / 0. И. Родькин // Научный журнал НИУ ИТМ0. Серия : Экономика и экологический менеджмент. - 2015. - № 3. -С. 377-384.
5. Перспектива застосування видк роду Salix L. для ство-рення енергетичних плантафй в УкраТт / Я. Д. Фучило, М. В. Сбитна, Д. Ф. Деркач // УкраТнський фкоценолоп'ч-ний зб1'рник. Сер1'я С : Фкоеколопя. - 2007. - Вип. 25. - С. 97-102.
6. Ониськ'в М. I. Особливост' створення плантац'й швидко-рослих деревних nopifl / М. I. Ониськк, Я. Д. Фучило, М. В. Сбитна // Науковий вкник Нац'онального аграрного ун'верситету. - 1999. - Вип. 20. - С. 81-87.
7. Щербина 0. М. Верба енергетична: використання та вирощування / 0. М. Щербина. - Ужгород : Вид-во В. Подяка, 2011. - 104 с.
8. Ткачов 0. I. 0собливосл лкорозведення на осушуваних торфовищах Лкостепу / 0. I. Ткачов, В. М. В1'рьовка // Земле-робство : М1ЖВ1Д. темат. наук. зб. - К., 2011. - Вип. 83. -С. 47-53.
9. Гордкнко М. I. Методичт вказкки до вивчення та досл1-дження л1сових культур / М. I. Гордкнко, В. М. Маурер, С. Б. Ковалевський. - К. : Либ1'дь, 2000. - 103 с.
10. Ермантраут Е. Р. Статистичний анал1'з агроном1'чних досл1'д-них даних в пакел Statistica 6.0 / Е. Р. Ермантраут, 0. I. Присяжнюк, I. Л. Шевченко. - К. : ПолкрафКонсалтинг, 2007. - 56 c.
References
1. Sinchenko, V. M. (Ed.). (2015). Enerhetychna verba: tekhnolohiia vyroshchuvannia ta vykorystannia [Energy willow: growing technology and use]. Kyiv: Nilan-LTD. [in Ukrainian]
2. Hordiienko, M. I., Fuchylo, Ya. D., & Haichuk, A. F. (2002). Chaharnykovi verby rivnynnoi chastyny Ukrainy (biolohiia, ekolohiia, vykorystannia) [Shrubby willows in plains of Ukraine (biology, ecology, use)]. Kyiv: N.p. [in Ukrainian]
3. Fuchylo, Ya. D., Onyskiv, M. I., & Sbytna, M. V. (2006). Biologichni ta tehnologichni osnovi plantatsiynogo lisovi-roschuvannya [Biological and technological basis of planted forest cultivation]. Kyiv: N.p. [in Ukrainian]
4. Rodkin, O. I. (2015). Ecological and physiological aspects of willow cultivation as a source of wood biomass. Naucnyj zurnal NIUITMO. Sena Ekonomika i ekologiceskij menedzment [Scientific journal NRU ITMO. Series "Economics and Environmental Management"], 3, 377-384. [in Russian]
5. Fuchylo, Ya. D., Sbytna, M. V., & Derkach, D. F. (2007). Prospects of Salix L. species use for energy plantations in Ukraine. Ukrainskyi fitotsenolohichnyi zbirnyk [Ukrainian Phyto-sociological Collection], 25, 97-102. [in Ukrainian]
6. Onyskiv, M. I., Fuchylo, Ya. D., & Sbytna, M. V. (1999). Features of the creation of fast-growing tree species plantations. Naukovyi visnyk NAU [Scientific Herald of NAU], 20, 81-87. [in Ukrainian]
7. Shcherbyna, 0. M. (2011). Verba enerhetychna: vykorystannia ta vyroshchuvannia [Energy willow: the use and cultivation]. Uzhhorod: Vydavnytstvo V. Podiaka. [in Ukrainian]
8. Tkachov, 0. I., & Viryovka, V. M. (2011). Features of afforestation on the drained peat lands in Forest-Steppe zone. Zemlerobstvo [Agriculture], 83, 47-53. [in Ukrainian]
9. Hordiienko, M. I., Maurer, V. M., & Kovalevskyi, S. B. (2000). Metodychni vkazivky do vyvchennia ta doslidzhennia lisovykh kultur [Methodological guidelines for forest plantation study and research]. Kyiv: Lybid. [in Ukrainian]
10. Ermantraut, E. R., Prysiazhniuk 0. I., & Shevchenko, I. L. (2007). Statystychnyi analiz ahronomichnykh doslidnykh danykh v paketi Statistica 6.0. [Statistical analysis of agronomic investigations data in the Statistica 6.0 software suite]. Kyiv: PolihrafKonsaltynh. [in Ukrainian]
УДК 631.526.2:582.623:311.12
Балыкина В. В. 0собенности формирования продуктивности представителей рода Salix L. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - 2017. - Т. 13,№ 1. - С. 5-11. http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97191
Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы НААН, ул. Клиническая, 25, г. Киев, 03141, Украина, e-mail: [email protected]
Цель. 0пределить продуктивность растений рода Salix L. и исследовать взаимосвязи между ее структурными элементами. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический. Результаты. Установлено, что высота трехлетних растений среди видов колебалась в пределах от 86,0 до 775,1 см, среди гибридных форм - от 197,0 до 488,0 см. Средний диаметр трехлетних растений изменялся в пределах от 19,10 до 52,94 мм (виды) и от 28,04 до 49,23 мм (гибридные формы). Наибольшую стабильность по комплексу морфологических признаков отмечено у образцов ивы остролистной. Наиболее продуктивными по выходу сухой биомассы с 1 га среди видов являются и. пруто-видная (16,94 т/га) и и. белая (21,19 т/га), среди гибридных форм - и. пурпурная х и. прутовидная (23,36 т/га) и и. прутовидная х и. остролистая (18,57 т/га). Выявлено, что величина продуктивности растений характеризовалась умеренным, значительными и тесными корреляцион-
ными связями со средним диаметром растений, длиной и количеством по6егов 2-го порядка. Выводы. Проведена комплексная оценка признаков продуктивности трехлетних растений коллекции ивы, определен показатель выхода сухой массы с 1 га. Исследованы связи между количественными признаками, которые характеризиру-ют вклад некоторых из них в показатель продуктивности. Используя метод кластерного анализа, проведено группирование о6разцов по сходству комплекса хозяйственно-ценных признаков. В качестве исходного материала для от6ора о6разцов с высокими показателями продуктивности рекомендовано использовать иву прутовидную и 6елую, а также ги6ридные формы и. прутовидной х и. остролистной и и. пурпурной х и. прутовидной.
Ключевые слова: продуктивность, сухая биомасса, высота, диаметр, количество побегов, корреляционная связь, кластерный анализ.
10
СОРТОВИВЧЕННЯ та ОХОРОНА ПРАВ Hfl сорти РОСЛИН, 2017, T. 13, № 1
UDC 631.526.2:582.623:311.12
Balykina, V. V. (2017). Peculiarities of productivity formation in the genus Salix L. representatives. Plant Varieties Studying and Protection, 13(1), 5-11. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97191
Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS of Ukraine, 25 Klinichna Str., Kyiv, 03141, Ukraine, e-mail: [email protected]
Purpose. To identify the productivity of the genus Salix L. plants and study the relationship between its structural elements. Methods. Field study, laboratory analysis, analytical approach. Results. It was found that the height of a three-year plants of species ranged from 86.0 to 775.1 cm, of hybrid forms - from 197.0 to 488.0 cm. Average diameter of three-year plants varied in the range of 19.10 to 52.94 mm (species) and from 28.04 to 49.23 mm (hybrid forms). The highest stability for complex of morphological characters was observed in bog willow samples. It was determined that among species basket willow (16.94 t/ha) and white willow (21.19 t/ha) were the most productive for dry biomass yield per 1 hectare, among hybrid forms - purple willow x basket willow (23.36 t/ha) and basket willow x bog willow (18.57 t/ha). It was established that the value of the plants productivity was characterized by moderate,
significant and close correlations with the average diameter of plants, length and number of shoots of the second order. Conclusions. A comprehensive assessment of productivity traits of three-year plants from willow collection was conducted, index of dry matter yield per 1 hectare was defined. The links between quantitative traits that characterize the contribution of some of them in productivity index were investigated. Method of cluster analysis was used to group samples for the similarity of complex agronomic characters. Basket willow and white willow as well as such hybrid forms as basket willow x bog willow and purple willow x basket willow were recommended to use as a source material for selection of samples with high productivity.
Keywords: productivity, dry biomass, height, diameter, number of shoots, correlation relationship, cluster analysis.
Hadiurnxa 20.01.2017 flozodxeHQ do dpyny 6.03.2017
