CC BY
123
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ШКОЛЯР1В
УДК-373.5.016:811.111 Б01 10:25128/2415-3605.17.4.4
НАТАЛ1Я ДЯЧУК
[email protected] аспiрантка
Тернопiльський нащональний педагогiчний унiверситет
iменi Володимира Гнатюка вул. Максима Кривоноса, 2, м. Тернопшь
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНО1 АУДИТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТАРШОКЛАСНИК1В
Розглянуто особливостг формування аудитивног компетентностг учнгв старших клаав на заняттях з ¡ноземног мови. В1дзначено, що на сучасному етат розвитку Украши особливе значення надаеться фахгвцям, як е розвиненими особистостями, вмгють навчатися, вдосконалюватися, слгдкують за найновшими змтами у сфер1, в якш працюють, здатш обмтюватися досвгдом з колегами з тших кра'т. Такий обмт досвгдом неможливий без умгння спшкуватись тоземною мовою. Оскшьки спшкування включае в себе не лише вмтня вгдповгдати на офщтнг листи та сприймати написану 1нформац1ю, то актуальними е здаттсть чути, аналгзувати почуте та реагувати на нього. В зв 'язку з цим формування Iншомовног аудитивног компетентностг е важливим для майбутньог навчальног та профестног дгяльностг старшокласниюв. Подано визначення поняття «аудювання», розглядаються його характернI ознаки. Вказано й охарактеризовано основнг етапи формування навичок аудтвання, визначено труднощI сприймання тформацИ на слух та окреслено основнг шляхи гх подолання. Проанал1зовано фактори, що впливають на формування тшомовног мовленневог компетентностг в аудгювант, визначено етапи процесу органгзацИ прослуховування аудютексту та вказано гх основнг риси. Запропоновано зразки вправ, що вгдповгдають трьом етапам оргашзаци процесу прослуховування, визначено вимоги до аудютекстгв Iноземною мовою. Акцентовано увагу на рол1 позитивног мотивацИ до вивчення ¡ноземно! мови в процеа формування Iншомовногаудитивног компетентностг старшокласниюв.
Ключовi слова: аудитивна компетентнгсть, аудготекст, прослуховування, навички аудгювання, мотивацгя.
НАТАЛИЯ ДЯЧУК аспирантка
Тернопольский национальный педагогический университет
имени Владимира Гнатюка ул. Максима Кривоноса, 2, г. Тернополь
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЕ АНГЛОЯЗЫЧНОЙ АУДИТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТАРШЕКЛАССНИКОВ
Рассмотрены особенности формирования аудитивной компетенции учеников старших классов на занятиях иностранного языка. Отмечено, что на современном этапе развития Украины особенное значение имеет подготовка развитыхспециалистов, которые умеют учиться, совершенствоваться, следят за свежими изменениями в области, в которой работают, умеют обмениваться опытом со своими коллегами из других стран. Такого рода обмен невозможен без умения общаться на иностранном языке. Поскольку общение включает в себя не только умение отвечать на деловые письма
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 КОМУНЖАТИВНО1 _КОМПЕТЕНТНОСТ1 ШКОЛЯР1В_
и умение воспринимать заранее написанную информацию, то актуальным становится умение слушать иноязычную речь, анализировать услышанное и реагировать на него. Именно поэтому формирование иноязычной аудитивной компетенции является важным для будущей учебной и профессиональной деятельности старшеклассников. Рассматривается понятие «аудирования» и его характерные особенности. Указаны и охарактеризированы основные этапы формирования навыков аудирования, обозначено сложности восприятия информации на слух и предложено несколько основных путей преодоления этих сложностей. Анализируются факторы, которые влияют на формирование иноязычной коммуникативной компетенции в аудировании, обозначены основные этапы процесса организации прослушивания аудиотекстов и рассмотрены их наиболее характерные особенности. Предложены образцы заданий, которые соответствуют трём этапам организации процесса прослушивания, обозначено требования к аудиотекстам на иностранном языке. Акцентировано внимание на значении позитивной мотивации к изучению иностранного языка в процессе формирования аудитивной компетентности школьников.
Ключевые слова: аудитивная компетенция, аудиотекст, прослушивание, навыки аудирования, мотивация.
NATALIIA DIACHUK
Postgraduate student Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University
2 Maksyma Kryvonosa Str., Ternopil
PECULIARITIES OF DEVELOPING STUDENTS' ENGLISH LISTENING SKILLS
AT HIGH SCHOOL
The peculiarities of developing students' foreign language listening skills at high school are analyzed. At the present stage of the development of Ukraine, there is a need for specialists who are all-round personalities and are able to learn, improve their skills and expand their knowledge within the sphere of their professional interests. People constantly share their experience with their colleagues abroad, as well as learn about the latest innovations and inventions. This is an indispensable part of a person's self-improvement and development. Exchanging experience and sharing knowledge would be impossible without knowing at least one foreign language. As far as communication is not only the ability to respond to business letters in a written form or reading a piece of text, listening skills become important in conveying information and exchanging thoughts. A person should be able to analyze information presented in speaking and respond to it. As a result, developing students' foreign language listening skills becomes a question of importance for further education and prospective career of students at high school. The notion of listening is analyzed and its most characteristic features are explained. The main stages of developing students' listening skills as well as the difficulties they encounter while perceiving other people's speech are specified. Possible ways to deal with the difficulties are suggested. The article analyzes the factors which influence the formation of students' foreign language listening skills, characterizes the stages of performing listening tasks and their peculiar features. Examples of exercises which correspond to these three stages of listening activity are provided, the features which should be present in foreign language listening texts are emphasized. The role of students' motivation and positive attitude to learning a foreign language at high school is specified. It is emphasized that positive attitude helps learners master a foreign language more quickly and efficiently. As a result, they are able to understand people's speech and respond to it, expressing their approval or disapproval, sharing their opinions and ideas.
Keywords: listening skills, speech, positive attitude, motivation, stages of listening activity.
В умовах евроштеграцп особливо! важливост набувае модершзащя зовшшньо! та внутршньо! пол^ики Укра!ни. Наша кра!на продовжуе робити кроки у напрямку реформування та вдосконалення ушх напрямюв суспшьного життя. Особливо! уваги вимагае реформування осв^и, адже саме з не! починаеться формування рiзнобiчно розвинено! особистосп, здатно! до саморозвитку та самовдосконалення, котра креативно та неординарно шдходитиме до виршення важливих питань, що виникатимуть на !! життевому шляху. Майбутш фахiвцi повинш бути спроможними працювати з новггшми технолопями, дiзнаватися й активно впроваджувати цiкавi розробки й нов^ш методи виршення юнуючих проблем.
За таких умов особливо актуальним е формування навичок стлкування шоземною мовою, зокрема англшською, з метою обмiну досвщом та шформащею з колегами з шших кра!н, впровадження стльних проекпв та орипнальних розробок.
МЕТОДИКА ФОРMУВАHHЯ IHШОMОВHОÏ КОMУHIКАТИВHОÏ КОMПЕТЕHТHОCТI ШКОЛЯР1В
Cеред ключових компетентноcтей, зафiкcованиx y концепцп Hовоï yкраïнcькоï школи, визначено вмшня учня cпiлкyватиcя iноземними мовами. Загальноeвропейcькi Рекомендацiï з мовно1' оcвiти також роблять акцент на шдготовщ школярiв до взаeмодiï з шоземцями y рiзниx cфераx cycпiльного життя. Отже, формyвання iншомовноï компетентноcтi учшв e невiд'eмним елементом процеcy навчання y школi.
Згiдно з вимогами чинно1' програми з англiйcькоï мови, cтаршоклаcники повиннi не лише вм^и cприймати автентичнi текcти, здiйcнювати стшкування y пиcьмовiй формi, а й розум^и на cлyx виcловлювання ^врозмовника та cпiлкyватиcя з ним. Cаме тому формування аудитивно1' компетентноcтi cтаршоклаcникiв набyваe оcобливоï важливоcтi. Активне заcтоcyвання на заняттях з iноземноï мови автентичних аyдiотекcтiв, фрагментiв вiдео, репортажв та пicень cприяe ефективному формуванню англомовно1' комyнiкативноï компетентноcтi cтаршиx школярiв та формye в них мотиващю до навчання, а отже, c^^e швидшому доcягненню ycпixy cтаршоклаcниками.
Метою статт e аналiз характерних оcобливоcтей аyдiювання як виду мовленнeвоï дiяльноcтi yчнiв cтаршиx клаciв та визначення умов, за яких процеc формування аудитивних умшь i навичок буде ефективним.
Проблему оотбливостей формування шшомовно1' аудитивно1' компетентноcтi вивчали Л. Ванде, I. H. Верещагша, Дж. 1ган, I. Г. Колоcовcька, Р. Б. Коцюба, М. В. Ляховицький, А. окша, О. П. Петращук, Г. В. Рогова, О. Б. Тарнополь^кий, Л. В. Шевкопля^ та iншi yкраïнcькi й зарyбiжнi доcлiдники.
У зв'язку зi змiнами у тощальнш cферi, полiтичномy та культурному житп Украши, ïï напрямком на eвроiнтеграцiю виникла необxiднicть у фаxiвцяx, здатних вiльно володiти iноземною мовою (отриймати ïï на cлyx та розмовляти нею).
О. Б. Тарнополь^кий визначаe аyдiювання як «рецептивний вид мовленнeвоï дiяльноcтi, який забезпечye розyмiння того, що cприймаeтьcя на cлyx, i належить до ycноï форми мовлення» [3, c. 124]. Вiн називаe аyдiювання активним процеcом, визначаючи, що неабияку роль у ньому займаe прогнозування або передбачення iнформацiï, яка буде почута. Тим не менше, не завжди прогнозування cприяe адекватному cприйняттю iнформацiï, оcкiльки, якщо людина бiльше cконцентрована на влаcниx прогнозах, ашж на iнформацiï, яку вона чye, то це може призвести до втрати важливих деталей повщомлення та до непорозyмiння мiж ^врозмовниками. Процеc аyдiювання xарактеризyeтьcя й тим, що рiзниця у доcвiдi, iнтереcаx, вiковиx оcобливоcтяx cпiврозмовникiв, а також у ïxньомy cтавленнi до шформаци, яка повiдомляeтьcя чи обговорюeтьcя, може також ycкладнювати процеc ïï розумшня на cлyx i, вiдповiдно, реагування на почуте. Адекватне cприймання та розумшня мовлення на стух e невщ^мним елементом формування iншомовноï комyнiкативноï компетентноcтi yчнiв.
Важливо придiляти увагу формуванню аудитивних навичок учшв на ycix рiвняx та етапах оволодшня iноземною мовою. Учнi cтаршиx клашв, завершуючи навчання у школi, отладають icпит з iноземноï мови, результати якого впливатимуть на ïx зарахування у той чи iнший вищий навчальний заклад. Тому cтаршоклаcники повинш продемонструвати доcтатнiй рiвень володiння шоземною мовою. Формування аудитивних навичок дозволяe опанувати звукову cкладовy iноземноï мови, поглибити граматичш вмiння, швидко заcвоïти новий лекcичний матерiал i покращити навички читання, пиcьма та говоршня.
Cприйняття та оcмиcлення cприйнятоï на стух iнформацiï може мати позитивш та негативнi результати. Hегативнi результати виявляютьcя у нерозyмiннi iнформацiï, нездатност! видiлити ïï ключовiелементи. Учень неправильно або недостатньо повно вcтановлюe зв'язки та вщношення мiж чаcтинами простуханого текcтy. Позитивним результатом процеcy ауддавання e розyмiння iнформацiï, закладеноï у текста Це вiдбyваeтьcя тодi, коли учень правильно встановив зв'язки мiж ключовими поняттями у проcлyxаномy текста Згiдно з оcновними рiвнями розумшня (розумшня плану значення або мовне розумшня та розумшня плану cмиcлy, або надмовне розумшня) [2, c. 120], можна визначити оотовш етапи формування навичок ауддавання: отрийняття шформаци на рiвнi фрази (речення), cприйняття шформаци на рiвнi епiзодy (простуховування кiлькоx речень) та найвищий етап отрийняття - на рiвнi тексту.
У процеш проcлyxовyвання текcтiв проcлiдковyeтьcя певна cyб'eктивнicть або варiативнicть розумшня, що також необхщно враховувати при пiдборi текcтiв для аyдiювання.
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 КОМУШКАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ШКОЛЯР1В
Так, р!зш слухач! бачать в одному й тому ж уривков! тексту р!зний смисл, оскшьки !хш установки та мотиви вщр!зняються, як вщр!зняеться { !хнш особистий досвщ. Суб'ектившсть також проявляеться в р1зному емоцшному налаштуванш на сприймання. Позитивне налаштування слухача, його защкавленють та вмотивовашсть допоможуть краще зрозум1ти прослухану шформацда, зрозум1ти И суть.
Одшею з характерних ознак ауддавання е осмисленють. Сприймаючи шформацда, учень осмислюе И, встановлюючи певш смислов! зв'язки м1ж И блоками та частинами, завдяки чому вш може зрозумгти загальний смисловий змют повщомлення [1, с. 105]. Осмисливши шформацда, учень формулюе концепт тексту.
Ще одшею ознакою ауддавання як виду мовленнево! д!яльност е його дискретнють. Сприймаючи текст, слухач анатзуе його та укрупнюе окрем! частини з метою отримання змюту цього тексту.
Суб'ектившсть ауддавання проявляеться у його детермшованосп попередшм досвщом слухача. Те, наскшьки швидко та просто слухач зможе вловити суть тексту, залежить вщ його життевого досвщу - як сощального, так { ¿ндивщуального, тобто вщ когштивно! компетентносп слухача.
Складнють формування аудитивних навичок учня полягае у тому, що вш не мае можливосп змшити будь-що у текст!, який чуе. Звичайно, в умовах реально! комушкаци сшврозмовники можуть перепитати чи уточнити необхiдну для них шформащю у мовця, проте не завжди це видаеться можливим. Якщо у процес читання учень може ще раз повернутися до необхщно! йому частини тексту, речення, у процес письма самостшно контролюе процес комушкаци, то у процес сприйняття шформаци на слух вш змушений адаптуватися до темпу мовлення того, хто повщомляе шформацда, його штонацп та тембру голосу.
Зпдно з Т. Щокшою, труднощ! ауддавання пов'язаш з1 змютом повщомлення, його формою, джерелами шформаци, а також з умовами подання шформаци [4, с. 80]. Саме тому тексти для ауддавання повинш бути зрозумшими, не мютити значно! кшькост незнайомого граматичного матер1алу та велико! кшькост нових лексичних одиниць. Ефектившсть формування навичок ауддавання в учшв залежить вщ того, наскшьки матер1ал, який прослуховуеться, е змютовним { щкавим, тобто вщ умотивованосп учня. Л. Вандегр1фт [7] вщзначае нерозривний зв'язок м1ж формуванням аудитивних умшь { навичок та мотиващею. Старшокласники, котр1 е недостатньо вмотивоваш, незащкавлеш у змют! шформаци, яку слухають, використовують неефективш стратег!! ауд!ювання, що призводить до неналежного розум!ння ними шформаци, сприйнято! на слух. У результат! якщо слухач не розум!е чи недостатньо розум!е сп!врозмовника, процес шшомовно! комун!кац!! не в!дбудеться.
О. Б. Тарнопольський називае кшька основних фактор!в, як! впливають на формування шшомовно! мовленнево! компетентносп в ауд!юванн!: мовленнев! навички, фактор ум!ння, залежн!сть ауддавання вщ !ндив!дуальних та в!кових особливостей слухача, умови сприйняття [3, с. 131-140]. Окр!м перел!чених фактор!в, також треба враховувати уже зазначений вище фактор вмотивованосп.
Мовленнев! навички (фонолопчш, лексичн! та граматичн!), а точшше р!вень сформованост! цих навичок, безпосередньо впливають на розумшня !нформац!!, що сприймаеться слухачем. Ум!ння розп!знавати штонацда мовця, здатн!сть розум!ти граматичн! структури, як! використовуе мовець та знання лексичного матер!алу позитивно впливають на процес ауддавання та його цшь -адекватне розумшня шформаци, сприйнято! на слух. У процес! слухання тексту старшокласники зштовхуються з певною кшьюстю незнайомих сл!в, наявн!сть яких не повинна заважати розум!нню зм!сту прослухано! !нформац!!. Для цього незнайомий лексичний матер!ал мае бути р!вном!рно розподшеним упродовж тексту та не мае нести у соб! ключово! шформаци. Часто значення таких лексичних одиниць можна зрозум!ти з контексту. Граматичний матер!ал, який включаеться у тексти для ауддавання, повинен бути вщомий учням. Якщо використовуються нов! для учшв граматичн! структури, то вони повинш бути вдало пщбраними, щоб учн! могли здогадатися !х значення з контексту або на основ! попередньо вивченого матер!алу.
Фактор умгнь тюно пов'язаний !з фактором мовленневих навичок. Загальне розум!ння прослуханого тексту залежить вщ попередньо сформованих у старшокласниюв ум!нь, серед
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ IНШОМОВНОÏ KOMyHIKATOBHOÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 ШКОЛЯР1В
яких можна виокремитиумiння аналiзувати та узагальнювати, порiвнювати фрагменти текста та pi3Hi частини одного й того ж тексту, вмшня встановлювати ieрархiю фактiв, повiдомлeних у текст з метою поеднання ïx у певш змiстовнi частини чи блоки. Розвиток умшь i навичок аудiювання повинен здшснюватися на усix етапах навчання учшв iнозeмноï мови.
Успiшнiсть формування аудитивних умшь i навичок залежить також вщ iндивiдуальниx та вшових особливостей слуxачiв. Так, старшокласники, в яких добре розвинена слухова пам'ять та фонематичний слух, демонструють кращi результати в розумiннi тексту на слух. Слухач^ в яких домшуючим каналом сприйняття е зоровий, можуть демонструвати нижчу усшшшсть у порiвняннi з тими, у кого домшуе слуховий канал сприйняття iнформацiï.
Мехашзм ймовiрного прогнозування та вмiння переносити аудитивш вмiння й навички рiдноï мови на iнозeмну позитивно впливають на формування навичок аудiювання. Не менш важливим е також умшня миттево реагувати на сигнали усного мовлення (лопчний наголос, паузи тощо), умiння перемикатися з однiеï розумовоï опeрацiï на iншу, а також км^ливють учня [2, с. 123].
Ефектившсть формування аудитивно1' компeтeнтностi залежить також вщ умiння учня користуватися мехашзмом ймовiрного прогнозування. Ti, хто вмiе добре прогнозувати iнформацiю, яка буде повщомлена спiврозмовником, краще ïï розумдать, швидше вловлюють нeобxiднi ключовi слова.
Успiшнiсть процесу аудiювання залежить не лише вщ iндивiдуальниx особливостей слухача, а й вщ особливостей мовця. Так, на результати процесу ауддавання та на усшшшсть сприйняття матeрiалу на слух впливае темп мовлення, гучшсть i тембр голосу того, хто повщомляе шформащю. Голоси, яю добре знайомi слуxачeвi, сприймати значно легше, нiж нeзнайомi. Дитячi голоси та голоси людей похилого вшу розум^и важче, нiж голоси молодих людей [3, с. 135]. Саме тому для досягнення ефективносп процесу ауддавання доцiльно демонструвати учням якомога бiльшу кiлькiсть аудiозаписiв з рiзними голосами, у тому чи^ й з тими, якi розумгти важче.
До фактора умов сприйняття належать таю особливоси, як обсяг повщомлення, розмiр i кiлькiсть пауз, кшьюсть аудiоматeрiалiв, запропонованих для прослуховування учням, типи матeрiалiв, наявнiсть в усному мовленш штампiв, наявнiсть чи вщсутнють опор (зорових, слухових, тактильних, нюхових, смакових), джерела мовлення, а також наявшсть у тeкстi, що прослуховуеться, шумiв [3, с. 135-144]. Використання рiзноманiтниx джерел аудiювання (аудю- та вiдeозаписiв, живого мовлення) допоможе учням звикнути до рiзниx ситуацш говорiння, сприятиме полегшенню сприймання мовлення на слух. Оскшьки сприйняття живого мовлення е найпростшим, таке джерело мовлення доцшьно частiшe використовувати на початкових етапах формування аудитивноï компетентность Учням старших клашв варто часпше пропонувати аудiозаписи та вiдeофiльми, що дозволить не лише сформувати слуxовi навички на належному рiвнi, а й сприятиме формуванню мотиваци до вивчення iнозeмноï мови.
Фактор мотивацИ' е важливим у процес формування аудитивних умшь учшв. Вщбираючи тексти для прослуховування, потрiбно враховувати штереси учнiв, ïxнi вiковi особливостi, життевий досвiд. Розумiння матeрiалу не буде досягнуто, навiть якщо вiн дуже легкий, якщо цей матeрiал не пов'язаний iз досвiдом учнiв та ïxнiми вiковими особливостями [3, с. 135]. Тексти для ауддавання повинш стимулювати учшв до активного слухання та подальшого обговорення прослуханого. Зпдно з О. В. Юдiною, вiдбiр автентичних тeкстiв для аудiювання варто здшснювати, враховуючи актуальнiсть, ïx професшну значущiсть, доступнiсть i посильнiсть, проблематичшсть, мотивацiйну цiннiсть та важливiсть для нацiональноï культури [5, с. 8]. Тексти стануть для учнiв щкавими, якщо будуть змiстовними, посильними та не перенавантаженими iнформацiею. Згiдно з Т. Щокшою, посильнiсть е одним iз основних принципiв вщбору мат^алу для аудiювання, який забезпечуеться поеднанням насичeностi та iнформативностi [4, с. 81]. Тексти повинш включати як нов^ так i уже вiдомi учням факти. Щодо обсягу таких текста, то для старшокласник1в вони можуть тривати вiд 3 до 5 хвилин.
У процeсi оргашзаци прослуховування аудiо тексту украïнськi та зарубiжнi дослiдники радять використовувати наступш етапи: пiдготовчий етап або етап до прослуховування (pre-listening), безпосередне прослуховування аудютексту (listening) та виконання завдань пiсля прослуховування (post-listeningtasks).
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 КОМУШКАТИВНО1 _КОМПЕТЕНТНОСТ1 ШКОЛЯР1В_
Основним завданням першого етапу е ч^ке визначення мети ауддавання. На цьому еташ старшокласники дiзнаються, що саме !м необхщно виконати тд час прослуховування тексту. Учням може бути запропоновано вщповюти на запитання перед тим, як вони перейдуть безпосередньо до слухання. 1нколи учням пропонуеться здогадатися чи спробувати передбачити те, про що йтиметься у текст чи якими можуть бути вщповда. Якщо в завданш е незнайомi слова для учшв, то варто розглянути !х та пояснити !хне значення на цьому еташ. Необхщно попередити учшв, скшьки разiв вони будуть слухати текст (зазвичай, текст прослуховують один раз). Якщо тсля прослуховування потрiбно буде вiдповiдати на запитання за змютом почутого, то можна також порадити учням занотувати найбшьш суттеву, на !х думку, iнформацiю.
Наведемо фрагмент вправиз автентичного пiдручника, яка передуе безпосередньому прослуховуванню тексту.
Вправа 1. a) You are going to listen to two friends talking about Budapest. Before you listen, look at sentences 1-6 and in pairs try to guess whether they are true or false.
b) Listen and tick the sentences as True or False. Were your guesses correct?
1. The best way to travel around is by car.
2. Traffic can be very heavy....
Подана вправа дозволяе налаштувати учшв на процес слухання, ознайомитися з тематикою тексту, який буде пропонуватися 1м для сприйняття та сконцентрувати !хню увагу на ключових поняттях тексту.
На еташ безпосереднього прослуховування учш мають можливють перевiрити власш здогадки, проаналiзувати почуте та обрати правильну вщповщь.
Третш етап (тсля прослуховування) дозволяе учням використовувати ключовi слова, почут у тексп для здшснення шшомовно! комушкаци. Наведемо приклад завдання, яке можна використовувати тсля прослуховування тексту.
Вправа 2. Listen again and make notes about Budapest under the headings below. Make similar notes about the place you live in. Compare the two places.
- Traffic;
- Shopping;
- Restaurants;
- Public transport;
- Weather.
Example. Traffic in Budapest is as heavy as in my town [6, c. 22].
Виконуючи подане завдання тсля прослуховування тексту, учш не лише мають змогу опанувати нову лексику, а й закршити уже вщомий для них граматичний матерiал i використати його для подальшого спшкування.
Як уже зазначалося, основною метою ауддавання е забезпечення пщготовки учшв до спшкування у ситуащях реально! комушкаци. Для цього тексти для прослуховування повинш бути максимально наближеш до реальних ситуацш. Аудютексти мають бути щкавими, шформативними, вщповщати штересам старшокласниюв, бо лише тодi вони спонукатимуть !х до активно! сшвпращ та до обговорення прослуханого. Завдання учителя полягае у тому, щоб правильно пщбрати рiвень складност текспв для ауддавання. Надто складш тексти будуть нещкавими для учшв та похитнуть !х вiру у власнi можливостi, тодi як надто легкi тексти не будуть мотивувати учшв до досягнення ще вищих результат та бшьших успiхiв у навчаннi.
Таким чином, формування аудитивно! компетентностi старшокласникiв е невщ'емною умовою !х успiшного оволодшня iншомовною комунiкацiею. На формування мовленнево! компетентносп учнiв в аудiюваннi впливають попередньо сформоваш мовленневi навички слухачiв, умiння аналiзувати, узагальнювати, вмiння концентрувати увагу, рiвень розвитку слухово! пам'яп, !х здатнiсть до прогнозування, а також умови, за яких вщбуваеться передача шформаци. Правильна оргашзащя процесу ауддавання, врахування вшових особливостей та штерешв слухачiв, дотримання етапiв оргашзаци аудiювання, принципу посильностi текстiв та !х iнформативностi дозволить сформувати слуховi навички старшокласникiв на належному рiвнi та пiдготуе !х до спшкування шоземною мовою у рiзних життевих ситуацiях.
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ IНШОМОВНОÏ КОМУНIКАTИВНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 ШКОЛЯР1В
Вiльнe володiння старшокласниками iнозeмною мовою, здатшсть розумiти висловлювання спiврозмовника та вщповщати на нього е не лише умовою ïx успiшноï взаемоди з iнозeмцями у рiзниx сферах суспшьного життя, а й сприятиме швидшому досягненню ними успixу в майбутнш профeсiйнiй дiяльностi. Як результат, виникае необхщнють у здiйснeннi значноï кiлькостi крокiв щодо забезпечення здатност майбутнix спeцiалiстiв вiльно спiлкуватися шоземною мовою, розум^и ïï на слух, що е об'ектом дослщницького штересу, а отже, варте подальшого вивчення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Калмикова Л. О. Генезис сприймання i розумшня дошкольниками комушкативних одиниць рщно1 мови - операцюнальних мовленневих структур / Л. О. Калмикова // Матер1али II Всеукранського психолопчного конгресу, присвяченого 110-й р1чнищ в1д дня народження Г. С. Костюка (м. Кшв, 19-20 квгтня 2010 р.). - К.: ДП «1нформацшно-аналгтичне агентство», 2010. - Т. 1. - С. 97-101.
2. Методика викладання шоземних мов у середшх навчальних закладах: тдручник. - Вид. 2-е, випр. i перероб. / кол. автор1в тд кер. С. Ю. Школаево!. - К.: Ленвгт, 2002. - 328 с.
3. Тарнопольський О. Б. Методика навчання шшомовно1 мовленнево1 дгяльносл у вищому мовному заклад1 освгти: Навч. поабник. / О. Б. Тарнопольський. - К.: Ф1рма «1НКОС», 2006. - 248 с.
4. Щошна Т. Аудшвання як один 1з вид1в мовленнево1 дгяльносп на заняттях з шоземно1 мови / Т. Щошна // Молодь i ринок. - 2004. - № 5 (112). - С. 79-82.
5. Юдша О. В. Методика навчання майбутшх менеджер1в мiжкультурного спшкування шмецькою мовою: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / О. В. Юдша. - К., 2012. - 23 с.
6. Evans V., Dooley J. (2004) Upstream Pre-Intermediate B1 Student's Book. Express Publishing UK Ltd., 152 p.
7. Vandergrift, L. (2005) Relationships among motivation orientations, metacognitive awareness and proficiency in L2 listening // Applied Linguistics, #6(1), 70-89 pp.
REFERENCES
1. Kalmykova L. O. Henezys spryymannya I rozuminnya doshkilnykamy komunikatyvnykh odynyts ridnoyi movy - operatsionalnykh movlennyevykh struktur [The genesis of perceiving andunderstanding mother tongue: operational communicative structures by pre-schoolers]. Materialy II Vseukrayinskoho psykholohichnoho konhresu, prysvyachenoho 110-y richnytsi vid dnya narodzhennya H. S. Kostiuka [II Ukrainian psychological congress dedicated to the 110th anniversary of H. S. Kostiuk's birth]. Kyiv, "Informatsiyno-analitychne ahentstvo" Publ., 2010, vol. 1, pp. 97-101. (In Russian).
2. Nikolayeva S. Yu. Metodyka vykladannya inozemnykh mov u serednikh navchalnykh zakladakh: Pidruchnyk. Vyd. 2-e, vypr. ipererob. [English teaching methods in secondary school]. Kyiv,Lenvit Publ., 2002. - 328 p.
3. Tarnopolskyy O. B. Metodyka navchannya inshomovnoyi movlennyevoyi diyalnosti u vyshchomu movnomu zakladi osvity: Navchalnyy posibnyk [Methods of teaching foreign communication in higher linguistic educational establishments]. Kyiv,"INKOS" Publ., 2006, 248 p.
4. Shchokina T. Audiyuvannya yak odyn iz vydiv movlennyevoyi diyalnosti na zanyattyakh z inozemnoyi movy [Listening as an element of communication at foreign language lessons]. Molodirynok, 2004,vol. 5 (112), pp. 79-82.
5. Yudina O. V. Metodyka navchannya maybutnikh menedzheriv mizhkulturnoho spilkuvannya nimetskoyu movoyu: avtoref. diss. kand. ped. Nauk [Methods of teaching intercultural communication in German to prospective managers]. Kyiv, 2012, 23 p.
6. Evans V., Dooley J. (2004) Upstream Pre-Intermediate B1 Student's Book. Express Publishing UK Ltd., 152 p.
7. Vandergrift, L. (2005) Relationships among motivation orientations, metacognitive awareness and proficiency in L2 listening, Applied Linguistics, vol. 6(1), pp. 70-89.
Стаття над1йшла в редакщю 11.10.2017 р.
УДК 371.315:811.112.2 (045) DOI 10:25128/2415-3605.17.4.5
ОЛЕНА ПАРШИКОВА
[email protected] доктор педагопчних наук, професор Кшвський нацюнальний лшгвштичний ушверситет вул. Велика Васильшвська, 73, м. Кшв
