CC BY
28
21. Войнаренко М.П. Дшова актившсть шдпри-емств: проблеми анал1зу та ощнки: [монограф1я]: [Текст] / М.П. Войнаренко, Т. Г. Рзаева. — Хмельни-цький: ХНУ, 2008. — 284 с.
22. Абчук В.А. Система управления организацией [Текст]: учеб. пособие для студ. вузов / А.Ф. Борисов, А.В. Воронцов, В.А. Абчук. — СПб.: Перспектива, 2010. — 335 с.
23. Рикардо Д. Соч.: в 4 т. [Текст] / Д. Рикардо; [пер. под ред. М. Смит]. — М.: Госполитиздат, 1955. — Т.1: Начала политической экономии и налогового обложения. — 1955. — 360 с.
24. Маркс К. Избранные соч.: в 9 т. [Текст] / К. Маркс, Ф. Энгельс. — М.: Политиздат, 1987. — Т. 7. — 1987. — 811 с.
25. Кларк Дж.Б. Распределение богатства [Текст] / Джон Бейтс Кларк; [пер. с англ. А.А. Белых, А.В. Полетаев]. — М.: Экономика, 1992. — 447 с.
26. Фесенко 1.А. Методолопя управлшня розвит-ком вугшьно! промисловосп: [монограф1я]: [Текст] / 1.А. Фесенко. — Донецьк: 1ЕП НАН Украши; Алчевськ: ДонДТУ, 2010. — 490 с.
27. Харченко В.А. Економ1чна суттсть ефекту 1 ефективносп виробництва [Текст] / В.А. Харченко //
Теоретичш 1 практичш аспекти економ1ки та штелек-туально! власносп: Зб. наук праць. - Мар1уполь: Вега-Принт, 2009. — С.312-315.
28. Ковальчук 1.В. Економжа пщприемства: Навч. пос1б.: [Текст] / 1.В. Ковальчук. — К.: Знания, 2008. — 679 с.
29. Захарова О.В. Управлшня швестуванням у людський каттал: методолопя, ощнка, планування [Текст] / О.В. Захарова. — Донецьк: ДонНТУ, 2010. — 378 с.
30. Загороднш А. Г. Фшансовий словник [Текст] / А.Г. Загороднш, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. — 4-е вид., випр. та доп. — К.: Т-во «Знання», КОО; Л.: Льв1в. банк. ш.-ту НБУ, 2002. — 566 с.
31. Осовська Г.В. Менеджмент оргашзацш: Навч. пос1б.: [Текст] / Г.В. Осовська, О.А. Осовський. — К.: Кондор, 2007. — 676с.
32. Рябкова О.В. Сущность результативности и эффективности деятельности предприятия [Текст] / О.В.Рябкова // Вюник Хмельницького нащонального ушверситету. Економ1чш науки. — 2013. — Т.3. — №3 (200). — С. 43-46.
Р. С. Чорний
д-р екон. наук м. Нововолинськ
ОСОБЛИВОСТ1 ДЕМОГРАФ1ЧНОГО РОЗВИТКУ ВОЛИНСЬКО1 ТА Р1ВНЕНСЬКО1 ОБЛАСТЕЙ У КОНТЕКСТ1 ГЛОБАЛЬНИХ ДЕМОГРАФ1ЧНИХ ТЕНДЕНЦ1Й
Актуальнiсть проблеми. У непростих реал1ях укра-1нсько1 державносп змша параметр1в демограф1чного вщтворення завжди характеризуеться репрезентатив-н1стю. З одного боку, вони вщдзеркалюють внутр1шню укра!нську специф1ку, у тому числ1 рег1ональну, з ш-шого боку, будучи частиною вщкрито! нац1онально1 економ1ки, сповна в1дображають вразливють щодо глобальних виклик1в: демограф1чних, економ1чних, пол1тичних, еколог1чних тощо. Прикордонн1 репони з огляду на свое географ1чне розташування апр1ор1 ви-ступають територ1ями першочергового прояву глобальних тенденцш, зокрема демограф1чних. Пост1йний 1нтерес до переб1гу демограф1чних процес1в у даних регюнах зумовлений виразною !х специф1кою.
Аналiз останн1х наукових досл1джень. Дослщження параметр1в населення Укра!ни загалом та 11 рег1он1в зокрема, специф1ки формування режиму демограф1ч-ного в1дтворення й м1грацшно1 моб1льност1 населення, особливостей його розселення залишаються у фокус1 уваги науковщв р1зних галузей знань: демограф1в, ге-ронтолог1в, економ1ст1в, географ1в, сощолопв, етног-раф1в тощо. Теоретичн1 основи демограф1чних досл1-джень напрацьован1 багатьма украшськими вченими: починаючи з Ю. Корчак-Чепурк1вського, М. Птухи (початок ХХ ст.) та, продовжуючи плеяду на сучас-ному етат, В. Джаман, О. Заставецька, Е. Л1банова, В. Стешенко, А. Позняк, I. Прибиткова, У. Садова, Л. Шевчук, О. Хомра та шшь
Особливосп демограф1чного розвитку Волин-сько'1 та Р1вненсько'1 областей в1дстежують головно у русл1 загальноукра1нських досл1джень. Так, структура найбшьшого ВУЗу Р1вненсько'1 обласи у м. Острог -Нащонального ушверситету "Острозька академ1я" (п'ять факультета та 1нститут права) та вщповщна п1д-готовка фах1вц1в за 16 спещальностями обумовлюють (режим доступу: http://www.oa.edu.ua/ua/science/ sjournal/) концентращю досл1джень на економ1чних, 1сторичних, правових та м1жнародних аспектах демо-граф1чних процес1в в обласи, що п1дтверджено окре-мими публ1кащями [1, 2, 9]. Под1бна ситуащя й у Сх1дноевропейському нац1ональному ушверситета 1мен1 Лес1 Укра'1нки (м. Луцьк), що об'еднуе 7 шсти-туив та 9 факультет1в: Науковий вюник СНУ 1мен1 Лес1 Укра1нки видаеться за такими напрямами: бюло-пчш, економ1чн1, 1сторичн1 науки, м1жнародн1 вщно-сини, педагог1чн1, ф1зичн1, ф1лолог1чн1, фшософсью, х1м1чн1 науки (режим доступу: http://eenu.edu.ua/uk/ vimogi-do-oformlennya-statey-u-fahovi-vidannya). Окре-мий огляд перел1ку науково-досл1дних роб1т, що вико-нуються на кафедрах в межах робочого часу виклада-ч1в (режим доступу: http://eenu.edu.ua/uk/page/naukova-diyalnist-0) також гадтверджуе тематичну обмежен1сть досл1джень демограф1чних процес1в у Волинськ1й область
Демогеограф1чну ситуац1ю зах1дноукра1нського пограниччя: у межах Волинсько'1 й Льв1всько'1 облас-
132
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРАШИ ф
тей, свого часу дослщжувано Н. Прицюк [8]. Окремi структурнi роздали присвячено населенню вщповщних областей у Стратегiях економiчного розвитку на перспективу, до 2020 року [4, 5].
Викладений огляд наукових дослщжень за даним напрямком доводить доцшьшсть подiбних дослiджень в обраному репош.
Мета роботи полягае у з'ясуваннi специфiки пе-реб^у демографiчних процесiв у двох прикордонних твшчно-захщних полiських областях, де фжсована змiна тренду демографiчного вiдтворення, й вщсте-женнi впливу у даному репош свггових тенденцiй.
Викладення основного мат^алу дослщження. У
динамiцi кшькоси населення обох областей у спосте-режуваному перiодi (1995-2013 рр.) виокремлюемо два перiоди: депопуляцп (1995-2009 рр.) й приросту (20092013 рр.) (рис. 1). За обчисленими темпами приро-сту/скорочення населення оптимютичнша картина притаманна Рiвненськiй областi: к1льк1сть населення област у перiодi депопуляцп скорочувалася повшьш-шими темпами -3,03% (у Волинськш областi: -4,09%), проте й демографiчний прирiст був бшьш вагомший: 0,63% (у Волинськ1й областi: 0,45%).
Рис. 1. Динамжа кiлькостi постшного населення ВолинськоИ та ПвненськоИ областей, 1995-2013 рр. [6, 7]
У супереч свгговим депопуляцшним трендам, яю спостережуваш у бшьшоси кра1н свиу, в обох областях на тш природного приросту населення виразна шша демографiчна тенденцiя — старшня населення (рис. 2). II прояв на сучасному етапi латентний: бшьша частина працездатного населення сконцентрована у старшому працездатному вiцi (старше 45 р.) й до того ж частка дней (0-15 рр.) у загальнш кiлькостi насе-лення обох областей з плином часу також зменшу-еться. У недалекому майбутньому когорта оаб тсля-
працездатного вiку щораз поповнюватиметься, не ма-ючи адекватного замiщення з боку оаб допрацездат-ного в^. У бврот недостачу робочо1 сили, зумовлену прогресуючим демографiчним старiнням, компенсу-ють прибуттям трудових мiгрантiв, у тому чист укра-1нських. В украшських реалiях таке замiщення мож-ливе внаслiдок мiжрегiональноI мiграцiI, активiзованоI на сучасному етапi подiями на сходi кра1ни, або шляхом створення бшьш привабливих умов працевлашту-вання, самозайнятостi для так званих трудових репат-рiантiв з кра1н 6С, США, Канади та шших.
Рис. 2. Змти вжовог структури населення ВолинськоИ та Рiвненськоi областей, станом на 1995 та 2013 рр. [6, 7]
М^рацшна мобшьтсть населення Волинсько1 та Рiвненськоí областей доволi висока, як i в шших областях заходу краши, проте прояв П неоднаково ви-ражений у межах обох репошв (рис. 3). У Рiвненськiй областi фжсовано значне мiграцiйне скорочення населення упродовж 1995-2013 рр., у Волинськш областi з 2008 р. наявна змша тренду просторових перемiщень населення. Обидвi областi потерпають вiд значних обсяпв безробiття населення: у Рiвненськiй областi навантаження на одне робоче мюце на юнець грудня 2014 р. складало 20 осiб, у Волинськш — 15 [6, 7], яке й спонукае людей до м^рацшно! мобшьносп.
Рiвненська область у 2014 р. характеризувалася iндексом промислово! продукцп на рiвнi 103,6% до рiвня попереднього року. Тут зменшилося виробниц-тво у добувнiй промисловоси та розробленнi кар'ерiв на 5,1%, а також знизився випуск продукцп перероб-но! промисловостi на 2,7%. Збшьшення обсягiв вщбу-лося у виробництв1 продукив борошномельно-
круп'яно! промисловоси, крохмалiв та крохмальних продуктiв (на 1,7%), хлiба та хлiбобулочних i борош-няних виробiв (на 2,1%), напо!в (на 30,6%). На 5,5% збшьшився випуск продукцп у текстильному виробни-цтвi, виробництвi одягу, шири, виробiв зi шири та ш-ших матерiалiв. Незначне зростання обсяпв (на 0,5%) зафжсовано у виготовленш виробiв з деревини та корка, крiм меблiв та на 0,3% у виробнищта хiмiчних ре-човин i хiмiчноí продукцп, а також у виробництвi гу-мових, пластмасових виробiв та шшо1 неметалево1 мь нерально1 продукцп (на 0,9%). Товарна структура зовшшньо1 торгiвлi детермшувала збшьшення, хоч i доволi помiрковане, обсягiв промислового виробни-цтва у Рiвненськiй областi як i обсяги критичного рiвня зайнятостi населення. Порiвняно з 2013 р. iндекс обсягу сшьськогосподарського виробництва в обласп склав 105,5%; на 4,7% зросли обсяги бущвництва [7].
□Рлвненська область ИВолинська область
Рис. 3. Мкрацшний приркт / скорочення населення ВолинськоИ та Рiвненськоi областей у динамщ [6, 7]
У Волинськш обласп виробництво промислово1 продукцп порiвняно з минулим роком скоротилось на 0,4%. Зниження промислового виробництва в обласп, як констатують аналiтики, обумовлено скороченням обсяпв у постачанш електроенергп, газу, пари та кон-дицiйного повггря (на 5,6%). У переробнiй промисловоси прирiст становив 0,3%. Зокрема, зростання вщ-булось у машинобудуванш, крiм ремонту i монтажу машин i устаткування, текстильному виробництвi, ви-робництвi одягу, шири, виробiв зi шири та iнших ма-терiалiв, гумових i пластмасових виробiв, шшо1 неме-талево1 мшерально1 продукцп (на 26,3 — 5,8%), подiб-но як i у Рiвненськiй областi. Водночас скоротились обсяги у металургшному виробництвi, виробництвi го-тових металевих виробiв, крiм машин i устаткування, у виробництвi харчових продуктiв, напо1в та тютюно-вих виробiв, у виробленш виробiв з деревини, вироб-ництвi паперу та полiграфiчнiй дiяльностi, у виробни-цтвi хiмiчних речовин i хiмiчноí продукцп, коксу та продукив нафтоперероблення, меблiв та ш. (на 2,9 — 33,2%). Натомють у Волинськш областi суттево зросли обсяги у добувнш промисловостi i розробленнi кар'ерiв (на 15,6%), чим частково можна пояснити змiну м^рацшного вектора в областi. Зниження обсяпв сшьськогосподарського виробництва склало 2,8%, у тому чист в аграрних тдприемствах — 0,6%, у гос-
подарствах населення — 3,9%. Лише 2/3 обсягiв попереднього року склав шдекс будiвельноl продукцп у 2014 р., головно через скорочення обсяпв бущвництва iнженерних споруд та нежитлових бущвель [6].
У Рiвненськiй областi рiвень зареестрованого без-робгтга практично однаковий i у мюьких поселеннях, i у сшьськш мюцевоси (вiдповiдно 2,5% i 2,4%), у Волинськш обласп рiвень безробитя населення дифе-ренцiйований за районами та мютами: нижчi його рь внi зафiксованi у Камiнь-Каширському, Iваничiвсь-кому, Ковельському районах та м. Ковелi (1,1 - 2,8%), значно вищi - у м. Нововолинську, м. Володимир-Во-линському та райош, Любомльському районi (8,3% -6,8%). Вже традицшно в укра1нських реалiях бiльшiсть у когортi незайнятих становлять жiнки та молодi люди вжом до 35 роив, у розподМ за мiсцем проживання серед безробггаих домiнують сшьсью мешканцi. А по-заяк в обох областях бшьшють населення проживае у сшьськш мюцевосп, ви1зд переважно за кордон у по-шуках роботи здiйснюють молодi люди, яю у бiльшостi свош е вихiдцями iз сшьсько1 мюцевоси.
Пожвавлення просторових перемiщень украш-ського населення у пошуках працевлаштування, мож-ливостей кар'ерного зростання й забезпечення у щд-сумку вищого рiвня життя — ще один з проявiв свпо-вих трендiв демографiчного розвитку. Украй низью
134
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
рiвнi оплати пращ, обумовлеш низькою часткою заро-бггао! платнi у собiвартостi продукцп, буквально "про-вокують" просторовi перемiщення укра!нщв, нацiленi на бiльш прийнятнi умови заробгтку у ближньому чи дальньому зарубiжжi.
1ндикативним показником сощально-економ!ч-ного становища у репош виступае рiвень народжува-ностi, будучи водночас свщченням "отрносп" й адаптивностi населення економiчним, психологiчним та iншим ризикам. В обох областях упродовж 19952013 рр. спостер!гаються доволi висок! порiвняно iз за-гальноукра!нськими показники сумарного коефщента народжуваноси, з деякою перевагою значень у Р1в-ненськш область В обох областях вщбулося змщення черговостi народжень у старшi вжов1 групи жшок, як це фжсовано у бшьшосп кра!н свиу, зокрема европей-ських. Суттево зменшилась частота народжень женками молодшими за 19 роив, а також у вжовш груш
20-24 рр., на який припадае здобуття освггаього р!вня; а реалiзацiю вiдкладених народжень на сучасному етапi жшки зосередили у вщ 25-39 рр. (рис. 4). Сти-мулювальна демографiчна полiтика, запроваджена з 2005 р. у кра!ш, виступила у даному контекстi каталь затором под!бних змш у демовщтворювальнш поведь нщ населення загалом й населення даних областей зокрема.
М1жобласш вщмшносп демограф!чного розвитку Волинсько! та Р!вненсько! областей обумовлеш й р!з-ними р!внями смертносп, за величиною якого вир!з-няеться Волинська область. I хоч у тдсумку в обох репонах фжсований природний прирют населення (з 2008-2009 рр.) вищ! р!вш народжуваноси та нижч! рь вш смертносп населення у Р1вненськш обласп обумо-влюють вищий природний прирют населення, а пара-лельно й значно вщчутнший м1грацшний вщик (див. рис. 3).
Волинська область
Р!вненська область
К
X
в Я & о
В.!
о о
180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
А | — Й- 1995
И
/ д \ -■-2013
/
/у N
\ > А
до 19 роюв
20-24 25-29 30-34
35-39 старше 40рокш
К
180 160 140
■Ш 120 100 80 60 40 20 0
□
— 1995 ■ 2013
!
/ ч
/ у >
\ ^ п
> I-!
до 19
рОК1В
20-24 25-29 30-34
35-39 старше 40рокш
Рис. 4. Змта коефiцieнтiв народжуваностi в областях за вком матерi [6, 7]
У перел!ку причин смертносп населення обох областей як у 1995, так ! у 2013 р. домшукга позищ! займали хвороби систем кровооб!гу (3/4 уах помер-лих); причиною смерт кожного десятого мешканця дослщжуваного репону ставали новоутворення. Упродовж дослщжуваного перюду зафжсовано зниження частоти смертей вщ зовшшшх причин смери, хвор!б оргашв травления, оргашв дихання, деяких шфекцш-них та паразитарних хвороб. Тому, мабуть можна кон-статувати зростання самозбережувально! поведшки населення, д1евоси превентивних заход!в та вщповщ-но! шформацшно! политики профилактики захворю-вань, переймання глобальних норм здорового способу життя, запозичених як !з конкретного досвщу перебу-вання в шших кра!нах, так ! нав!яне юно, телебачен-ням, 1нтернетом.
Вагомий вплив на переб!г демограф!чних проце-ав в обох областях мае актившсть населення на шлюбному ринку, зважаючи на те, що до 80% народжень вщбуваеться саме у шлюбь Динамжа коефщ-енив шлюбносп у Волинськш ! Р!вненськш областях мають однакову конф!гуращю (рис. 5), й в!зуально ви-ражену законом1ршсть: амплиуда шлюбно! активносп припадае на рж, що передуе високосному (1995, 1999, 2003, 2007, 2011), а П спад вщповщно фжсовано у ви-сокосш роки (1996, 2000, 2004, 2008, 2012). В шших кра!нах, до прикладу, у сусщнш Польщ^ таких зако-ном!рностей статистика не вщображае. Проте, й нижч!
р!вш розлучуваносп на тл! реал!зованих усталених норм диносп засвщчують бшьше поширення у свт шших форм шлюбу. В Укра!ш та П областях, де домь нуе традицшний шлюб, освячений Церквою, просте-жуеться й сезонна динам!ка шлюбносп населення, де-термшована релтйним календарем. Особливо ви-разно це простежуеться у репонах з невисоким р!внем урбашзацп, таких як Волинська ! Р1вненська область
У обох областях переважае жшоче населення (по 53%). Висок! р1вш смертносп чолов!чого населення у старшому працездатному вщ виступають причиною статевих дисбаланетв у склад! населення, все бшьш на-глядних !з зростанням вжу. Середня оч!кувана трива-лють життя населення в обох областях у 2013 р. скла-дала 71 рж, у тому чист чолов!чого населення 66 роив, жшок — 77 роив (на 11 роив бшьше). Така вагома вжова р!зниця у середнш тривалост! життя при на-родженш чолов!к!в ! ж!нок, що характерно ! для вс!е! Укра!ни, вважаеться безпрецедентною у свт з чаав II Св!тово! в!йни.
Довол! "типовим" як для укра'1нських аграрних репошв виглядае розселення населення Волинсько! та Р1вненсько! областей. Р!вень урбан!зац11 у Волинськш област! вищий (52%), тж у Р!вненськ1й (47%). Значна централ1защя в управл!нн! територ!ею проявляеться концентращю довол! значно! частки населення в об-ласних центрах рег!он!в: по 21% населення обох областей зосереджено у Луцьку ! у Р1вному. У чотирьох
X
\о ■в о э о о
X
2
В
2 с
Волинська область — -Ш- - PiBHeHCbKa область
Гч» Г\1 Г\1 Г\!
Г- 00 О, О о о о о т—'
оооооооо
i~0 rvl rvl rvl
Рис. 5. Динамка коефiцieнтiв шлюбностi у Волинськш та PieHeHCbKiü областях [6, 7]
найбшьших мютах Волинсько1 обласп сконцентро-вано 37% населення обласп (рис. 6), у чотирьох найбшьших мютах Р1вненсько1 обласп - 30% вщповщно (рис. 7).
За показником середньо'1 щшьносп населення Волинська (52 особи/км2) i Р1вненська (58 ос1б/км2) обласп належать до групи найменш щшьно заселених
в Укра!ш [3]. В адмшстративному вiдношеннi в областях по 11 MicT, 16 адмiнiстративних райошв, у яких бшьш-менш piBHOMipHO розподшене населення з тieю лиш pi3HH^K>, що у Рiвненcькiй облаcтi бшьша кшь-юсть залюднених pайонiв (табл. 1); 22 смт у Волинськш обласп (10 з яких людшстю вщ 3 до 5 тис. оаб, а 7 смт - вщ 5 до 10 тис.) та 16 смт у Рiвненcькш обласп з усередненою кшьюстю населення вщ 3 до 5 тис. oci6.
Шацький
Туршсысий
=
Стар0виж1всышй
Рожищенський
Ратшвський
Маневицький
Любомльсьский
Любеилвський
>к ft
Луцький
Локачинський
Ковельський
К1верщвський
Камшь-Каширський
1ванич1вський
Горох1вський
Володимир-Вопинський
Нововолинськ
Ковель
Володими-Вопинський _Луцьк
{'('('/tff ^^-f-^-г"
0 20 40 60 80 100 120 140 160 ISO 200 220
Рис. 6. Територiальний розподы наявного населення ВолинськоИ областi, станом на 01.01.2014 р. [6]
Висновки: Проведений поpiвняльний аналiз де-могpафiчного розвитку Волинсько! та Рiвненcькоí областей дозволив виокремити наступш висновки у кон-текcтi !х вiдповiдноcтi глобальним демогpафiчним тенденцiям.
1. Демогpафiчний розвиток Укра!ни загалом i ii репошв зокрема об'ективно вiдобpажають тренди де-могpафiчних змiн у cвiтi. Завершення третьо! фази де-могpафiчного переходу в укра!нських pегiонах мае диференцшований прояв через пiдвищення piвнiв смертносп, обумовлених демогpафiчним cтаpiнням та
сповшьненням зниження р1вшв народжуваность Саме у Волинськш та Р1вненськш областях завершення тре-тьо'1 фази демограф1чного переходу, через яку прой-шли вже бшьшють краш свггу, виразно простежуване.
2. Волинська та Р1вненська обласп, формуючи единий економ1чний Швшчно-Захщний район, з при-близно однаковим ВРП, характеризуються висхщною динамжою кшькосп населення, под1бними структур-ними змшами у його склада вжовому, статевому. До-вол1 однотипними е й низка сощально-економ1чних детермшанпв демограф1чного розвитку областей.
136
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ф
О 20 40 60 80 100 120 1-10 160 180 200 220 240 260
Рис. 7. Територiальний розподы наявного населення PimmcbKoï областi, станом на 01.01.2014 р. [7]
Таблиця 1
Групування адмшгстративних райошв Волинсько!" та PiBHeHCbKoï областей _за чисельшстю наявного населення, станом на 01.01.2014 р. [3]_
Обласп Кшь-юсть райошв з них за чисельшстю населення:
вщ 10 до 20 тис. вщ 20 до 30 тис. вщ 30 до 40 тис. вщ 40 до 50 тис. вщ 50 до 60 тис. вщ 60 до 100 тис. 100 тис. i бшьше
Волинська 16 1 3 5 1 3 3 ___
Рiвненська 16 1 1 5 2 2 4 1
3. У руст свпових тенденцш зростае м^рацшна мотиващя мешканщв даних прикордонних областей, пожвавлена сучасними украшськими полиико-еконо-мiчними реалiями. Вiдчутнiшi обсяги м^рацшного скорочення населення зафiксовано у менш урбашзо-ванiй Рiвненськiй областi, у якш i рiвень безробiття вищий.
4. Як i у багатьох крашах свиу, в областях про-гресуе демографiчне старiння, на сучасному етапi бшьш виражене старiнням оаб працездатного вiку. З iншого боку, що теж вщповщае свiтовим трендам, зрю усереднений репродуктивний вж жшок, у якому вони народжують уперше. До того ж вiдбулося змщення черговостi народжень у старшi вжода групи фертиль-ного вiку жшочого населення.
5. Бшьш iнерцiйною у поступовосп глобальним трендам виглядае ситуащя на шлюбному ринку обох областей. У даному репош домшуе традицшний шлюб, освячений Церквою, а сам процес шлюбносп доволi сильно тдпорядкований релiгiйному календа-ревi та усталеними стереотипами.
6. Звертае увагу вагома вжова рiзниця у середнiй тривалосп життя при народженнi чоловiкiв i жшок, характерна для населення Украши у цшому, а також структура причин смерть За зростання виально! поведшки населення, провадження здорового способу та розвитку превентивно! медицини рiзницю у тривало-стi життя представниюв обох статей вдасться скоро-тити, як i структуру причин смертносп населення,
зменшивши суттево частку смертей вщ хвороб сер-цево-судинно! системи, як це пщтверджують свггсш здобутки.
7. Зростаючу поляризащю у розселенш та житте-д!яльноси населення обох областей вартуе швелювати шляхом обмеження зростання обласних центр!в, зосе-редженням нових мюць прикладання пращ у перифе-ршних районах та малих мютечках, збер!гаючи при цьому каркас розселення населення, особливо с!ль-ського, знову ж таки вщповщно до свгтового досвщу.
Список використаних джерел
1. Вертелецька Н.В. Динамжа етнонащонально! структури населення Р!вненщини у повоенний перюд (1944-1953 рр.) [Електронний ресурс] /Н.В. Вертелецька. — Режим доступу: http://science.kpnu.edu.ua/wp-соПепШр1оа<18/8Йе8/7/2014/р<1Ш8^у18п/4/5_4.р<1£
2. Данильчук В.Р. Остарбайтери з Р!вненщини: джерельна база дослщження [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.istznu.org/dc/ file.php?host_ id=1&path=page/issues/37/danilchuk.pdf.
3. Демограф!чний щор!чник "Населення Украши" [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. Державна стратепя регюнального розвитку на перюд до 2020 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://volynrada.gov.ua/node/29409.
ШАПОВАЛОВА е. О.
5. Стратепя економiчного та сощального розвитку Р1вненсько1 областi на перiод до 2020 року [Елек-тронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rv.gov. иа/ sitenew/data/upload/files/ekon/str.pdf.
6. Офiцiйний веб-сайт Головного управлшня статистики у Волинськш обласп [ Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.lutsk.ukrstat.gov.ua/.
7. Офщшний веб-сайт Головного управлшня статистики у Рiвненськiй обласп [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rv.ukrstat.gov.ua/.
8. Прицюк Н. Демогеограф1чна ситуащя захщно-украшського пограниччя: монограф1я / Н. Прицюк. — Льв1в: ВЦ Льв1в. ун-ту 1меш 1вана Франка, 2007. — 152 с.
9. Янковська Л. Сощальна захищешсть населення: проблеми вим1ру [Електронний ресурс] / Л.Я. Янковська, Н.П. Топшко // Науков1 записки Нащо-нального ушверситету "Острозька академ1я". Сер1я: Економ1ка. — 2014. — Вип. 25. — С.79-87. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nznuoa_2014_25_l6.pdf.
f. О. Шаповалова
м. Kuïe
ЕКОНОМ1ЧНА СУТН1СТЬ, ФОРМИ, МЕТОДИ I ДЖЕРЕЛА Ф1НАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В1ДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБ1В ПЩПРИеМСТВ
Постановка проблеми. Обсяги виробництва продукцп, рiвень продуктивносп працi i пiдвищення еко-ном1чно1 ефективностi господарсько1 дiяльностi щд-приемств значною мiрою визначаються та залежать вiд забезпеченостi !х основними засобами. 1х недостат-нiсть та незадовшьний стан зумовлюють зниження економ1чно1 ефективносп дiяльностi пiдприемства. Забезпечення фiнансування вщтворення основних за-собiв е одшею з головних умов успiшного розвитку тдприемств та конкурентоспроможностi !х продукцп.
Аналiз останн1х дослщжень i публжацш. Досл1-дженню вiдтворення основних засобiв та його фшан-сового забезпечення присвячено науковi працi украш-ських вчених-економiстiв: В. Андрiйчука, В. Амбро-сова, I. Бланка, Л. Буряка, А. Гальчинського, О. Гудзь,
0. Дащя, М. Дем'яненка, О. бранкша, П. Лайко,
1. Лукшова, С. Мочерного, М. Огшчук, А. Пересади, Г. Шдлюецького, С. Покропивного, П. Саблука та iн.
Однак юнуе ряд невирiшених проблем щодо ф1-нансового забезпечення вiдтворення основних засобiв аграрних пiдприемств, як1 потребують дослщження.
Мета статтi — поглибити теоретичш та методичнi засади визначення сутносп, форм, методiв i джерел фшансового забезпечення вiдтворення основних засо-бiв пiдприемств.
Виклад основного матерiалу дослщження. Вщтво-рення основних засобiв безпосередньо пов'язаш зi зносом основних засобiв. Зносу пiдлягають всi основнi засоби незалежно вщ !х участi у процес1 виробництва. Визначення сутностi зносу основних засобiв фах1в-цями не мае однозначного трактування. Зустрiчаються ототожнення понять «знос» та «зношування».
На нашу думку, зношування основних засобiв яв-ляе собою процес втрати основними засобами варто-стi, фiзичних та моральних властивостей внасл!док ви-робничого використання основних засобiв. А знос — це результат (втрачено1 вартосп, якостi, iнновацiйного рiвня та продуктивносп) зношування при виробни-чому використанш основних засобiв.
К. Маркс стверджував: «^будь-який суспгльний процес виробництва, який розглядаеться в постiйному зв'язку i безупинному потоцi свого поновлення, е в той же час процесом вщтворення» [5, с. 578].
Теоретичною основою аналiзу вщтворення основних засобiв мае бути положення К. Маркса про
кругообЬ основного катталу [6, с. 161], згщно з яким, в процеет кругооб^ основного капiталу вiдбуваеться перенесення його вартосп на готовий продукт, пере-творення в грошову форму i накопичення вартосп за-собiв пращ у виглядi резервного грошового фонду. На-ступним етапом е перетворення основного катталу в предметну форму засобiв пращ.
Вивчення i аналiз нормативних документiв, на-укових публжацш, навчально1 лiтератури дозволили узагальнити, систематизувати точки зору фахiвцiв i дати авторське визначення сутносп вщтворення основних засобiв. Вщтворення основних засобiв — це процес пщтримки потужностей пiдприемства, розши-рення без яюсного полiпшення виробничих об'ектiв, переобладнання з яюсним полiпшенням виробничих об'ектiв пщ час !х зношування в процеет виробничого використання, нарахування амортизацiйних вщраху-вань, використання амортизацiйних в!драхувань та ш-ших фiнансових ресурсiв для фшансового забезпечення вщтворення основних засобiв.
Розрiзняють два типи вщтворення основних засо-бiв — екстенсивне та штенсивне. Основою цiеl класи-фiкацil е твердження К. Маркса про розширене вщтворення. К. Маркс зазначав, що «через вiдомi про-мiжки часу здiйснюеться^вiдтворення в розширеному масштаба розширеному екстенсивно, якщо розширю-еться тiльки поле виробництва; розширеному штен-сивно, якщо застосовуються бшьш ефективнi засоби виробництва» [4, с. 193].
С.Ф. Покропивний розглядае двi форми вiдтво-рення основних засобiв — екстенсивну та штенсивну [10, с. 115-116]. Автор ототожнюе типи i форми в!д-творення, що е недоречним, осюльки кожному з титв вiдтворення (екстенсивному та штенсивному) пiдпо-рядковуються рiзнi форми його здшснення, якг впли-вають на юнцевий результат вiдтворення (вщбуваеться якгсне полiпшення виробничого об'екту чи ш).
Вченi-економiсти визначають i характеризуюсь рiзнi форми вiдтворення основних засобiв (табл. 1).
Узагальнюючи дослiдження i пропозиц11 науков-цiв стосовно форм вщтворення основних засоб1в п1д-приемств автором пропонуеться видшити в1с1м вар1-ант1в 1 под1лити !х на три групи (типи) залежно вщ впливу на виробничий об'ект з метою пщтримання потужностей п1дприемства, яюсного полшшення -
138
В1СНИК EK0H0MI4H0Ï НАУКИ УКРАÏНИ ф
