CC BY
34
Awad, R. A., El-Shabrawy, S. A., Osman, S. G. & Saad, S. A. (2003) Chemical composition of
flavoured processed cheese spreads with different fruit flavours. Egyptian Journal of Dairy
Science, 31, 235-344
Стаття надшшла доредакцп 6.04.2016
УДК 631.95:631.445.2
Качмар Н. В., к. с.-г. н., старший викладач, Мазурак О. Т., к. т. н., доцент©, Жилщич Ю. В., к.с.-г.н., в.о. доцента ([email protected])
Льегеський национальный аграрный утверситет, м. Дубляни, Украгна.
ОСОБЛИВОСТ1 Б1ОЛОГ1ЧНОГО ПОГЛИНАННЯ СВИНЦЮ РОСЛИНАМИ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО
У статтг наведет результати дослгджень щодо ттенсивност1 поглинання з грунту свинцю рослинами ячменю. Обектом дослгдження були рослини ячменю ярого сорту Пеяс на ргзних стадиях розвитку. До темно-арого отдзоленого грунту було внесено солг свинцю у виглядг Pb(CH3COO)2 у концентрациях: 32; 160 i 320 мг/кг Грунту. Свинець е одним з важких металiв, як потрапляють у навколишне середовище в результатi антропогенног дiяльностi.
Встановлено, що вмют свинцю у ячмеш зменшуеться таким чином: тдземна фракщя> вегетативна фракщя фтомаси>генеративна фракщя. Найттенсивтше свинець поглиналися ячменем у фазi цвттня.
Ефект Pb та тших важких металiв на рослини залежить не ттьки вiд його форми, але також i вiд наявностi i концентрацИ тших елементiв i речовин, виду рослини i гг стадИрозвитку також важливi. Деяю грунтовi умови, таю як рН, вмют кальцт, вмют оргатчнихречовин, зокрема гумусу i т.д., вiдiграють виршальнуроль, регулюючи доступтсть Pb для рослин.
Ключов1 слова: свинець, Грунт, ячмть ярий, корет, вегетативна фтомаса, зерно, фаза сходiв, фаза цвттня, фаза повног стиглостi, мiграцiя, акумулящя.
УДК 631.95:631.445.2
Качмар Н. В., к. с.-х. н., старший преподаватель, Мазурак О. Т., к. т. н., доцент, Жилищич Ю.В., к. с.-х. н., и.о. доцента
Львовский национальный аграрный университет, г. Дубляны, Украина.
ОСОБЕННОСТИ БИОЛОГИЧЕСКОГО ПОГЛОЩЕНИЯ СВИНЦА РАСТЕНИЯМИ ЯЧМЕНЯ ЯРОВОГО
В статье приведены результаты исследований по интенсивности поглощения из почвы свинца растениями ячменя. Объектом исследования были растения ячменя ярового сорта Пеяс на разных стадиях развития. До темно-серой оподзоленной почвы были внесены соли свинца в виде Pb (CH3COO) 2 в концентрациях: 32; 160 и 320 мг/кг. Свинец является одним из тяжелых металлов, которые попадают в окружающую среду в результате антропогенной деятельности.
Установлено, что содержание свинца в ячмене уменьшается следующим образом: подземная фракция> вегетативная фракция фитомассы> генеративная фракция. Интенсивно свинец поглощались ячменем в фазе цветения.
Эффект Pb и других тяжелых металлов на растения зависит не только от его формы, но также и от наличия и концентрации других элементов и веществ, вида растения и его стадии развития также важны. Некоторые почвенные условия, такие как рН, содержание кальция, содержание органических веществ, в частности гумуса и т.д., играют решающую роль, регулируя доступность Pb для растений.
Ключевые слова: свинец, почва, ячмень яровой, корни, вегетативная фитомасса, зерно, фаза сходов, фаза цветения, фаза полной спелости, миграция, аккумуляция.
© Качмар Н. В., Мазурак О. Т., Жилщич Ю. В., 2016
48
UDC 631.95:631.445.2
Kachmar N., senior lecturer, Mazurak O., associate professor., Zhylishchych Y. associate professor
Lviv National Agrarian University, Dubliany, Ukraine.
FEATURES OF LEAD ABSORPTION BY PLANTS OF SPRING BARLEY
The paper present result of research on the intensity of the absorption of lead from the soil by plants barley. The object of the study were plant spring barley varieties Peas in various stages of development. Lead was added to the soil (dark-grey podzolic) as a Pb(CH3COO)2 in the concentration of 32, 160 and 320 mg Pb+ per kg of the soil. Lead is one of the heavy metals which occur in the environment as a result of antropogenic activities.
Established that the lead content in barley amended as follows: underground faction> vegetative biomass fraction> generative fraction. Lead absorbed most intensive barley in the flowering stage.
The effect of Pb and other heavy metals on plants depends not only on its form, but also on the presence and concentration of other elements and substances, the plant species and its developmental stage are also important. Several soil conditions,such as the pH value, calcium level, content of organic substances, particulaly humus etc., are decisive for the exchangeable and water soluble, available Pb for plants.
Key words: lead, soil, barley summer, roots, vegetative biomass fraction, grain, flowering stage, phase full ripeness, migration, accumulation.
Вступ. Одшею з глобальних проблем людства е забезпечення яшсними еколопчно безпечними продуктами харчування. Забруднення грунпв важкими металами стало на завадi вирощування i заготiвлi продовольчо! сировини рослинного i тваринного походження для виготовлення високоякюно! продукцл. Добре розвинутий у минулих роках аграрний сектор у Львiвськiй област залишив «небезпечний спадок» для сьогодення. Ввдомим е факт, що у фосфорних добривах мютиться найбшьша концентращя важких металiв та iнших токсикантов [1, 2, 3, 5].
У зв'язку з цим е гостра потреба вивчення та прогнозування насладив забруднення грунпв металом, який належить до першого класу небезпеки, - свинцем. Незважаючи на те, що взаемодiя важких металiв iз компонентами бiосфери вивчаеться понад два десятирiччя, масштаби проблеми не зменшуються внаслiдок тривалост 1х дп i здатност до штенсивного накопичення у системi «грунт-рослина».
Наявнють у рослин адаптативного потенцiалу до ряду чиннишв природного середовища е пов'язана з наявнютю у них морфоанатомiчних, фiзiологiчних, генетичних та бiохiмiчних механiзмiв, як об'еднаш в достатньо цшсну систему. Саме цi мехашзми вiдiграють основну роль при захист рослинного органiзму в разi виникнення певного стресу [4, 6, 8].
Тому до^дження iнтенсивностi накопичення свинцю рослинами ячменю ярого, за рiзного рiвня забруднення ним грунту, е актуальними i становлять значний науковий та практичний iнтерес. Вибiр як тест-культури ячменю ярого пов'язаний з тим, що в Укрш'ш поиви ячменю займають друге мiсце тсля пшеницi та широко використовуються людиною [1, 4].
Мета i завдання досл1дження. Метою дослвдження було вивчення особливостей ячменю ярого щодо його стшкосп в умовах iмпактного забруднення свинцем у зош захiдного Люостепу Укра1ни.
Для досягнення поставленоiмети вирШувалось таке завдання:
- вивчити закономiрнiсть та iнтенсивнiсть нагромадження свинцю рослинами ячменю ярого за рiзних рiвнiв забруднення темно-сiрого отдзоленого грунту.
Матерiали i методи. До^дження iнтенсивностi бiологiчного поглинання свинцю рослинами ячменю ярого було проведено методом польових до^джень.
Як тест-культура вивчався ячмшь ярий (Hordeum sativum distichum), пивоварний сорт «Пеяс». Дослiдження проводили на темно-ирому опiдзоленому грунтi.
49
Закладання та проведения польових до^джень проводили вiдповiдно до загальноприйнятих методик. Площа одше! облшово1 дiлянки становила 2 м2. Дiлянки розташованi рендомiзовано, повторнiсть п'ятиразова. Екотоксикологiчна оцiнка важкого металу проводилась в умовах iмпактного забруднення, яке передбачае одноразове внесення полютанта у до^джуваний грунт. Як забруднювач використовували солi Pb(CH3COO)2, як одноразово вносили окремо у грунт на глибину 0 - 20 см у шлькостях 1; 5 i 10 ГДК валових форм [3, 6,].
Ячмшь ярий був висiяний в штучно забруднений iонами свинцю грунт. Поав та вирощування тест-культури здшснювали вiдповiдно до технологи, яка рекомендована в данш зонi [4].
Дослвджували iнтенсивнiсть поглинання свинцю рослинами ячменю у рiзнi фази розвитку (фаза сходiв, цвiтiння та повно! стиглосп). Вмiст полютанта у рослинi визначали у коренях, надземнiй масi та у зерш.
Вмiст свинцю у зразках рослин (тсля мiнералiзацil, в муфельнш печi типу FCF 12 SP, за ГОСТ 26929-86) визначали за допомогою приладу С115М методом атомно-абсорбщйно! спектрометрп.
Iитенсивнiсть бюлопчного поглинання свинцю оцiиювали за допомогою коефщента бiологiчного поглинання (КБП), який дорiвиюе вiдношенню вмiсту елемента у золi рослин до його вмюту в грунт! Для оцiнки якост зерново1 продукцп за вмiстом важкого металу використовували загальноприйнят ГДК.
Результати дослщження. У найбiльшiй мiрi подальший рiст i розвиток рослини залежить вiд умов, якi е у фазi сходiв. На початку вегетаци ячмiнь характеризуеться швидким ростом i iитенсивним поглинанням речовин iз грунту. Знання принципу розподiлу полютантгв в органах i тканинах рослин дозволить виршити проблему негативного впливу на них важких металiв [4, 5, 6].
Вмют свинцю у загальнш фiтомасi (фаза сходiв) контрольних рослин впродовж рокв до^дження коливався в межах 1,02 - 1,11 мг/кг абсолютно сухо1 речовини. Проте, як i у наступних фазах розвитку рослини, навгть незначне збiльшения iонiв металу у грунп (1 ГДК Pb2+) призводило до його збiльшения у загальнш фтомаа. Однак, значения залишалося нижчим за ГДК. У 1-й рш до^дження на цьому варiантi дослiду вмiст металу у рослиш був бiльшим у два рази ввдносно контролю. З роками спостер^алося поступове зменшення свинцю у загальнш фгтомаа, i на 3-й рш цей показник знаходився на рiвнi контролю.
Додаткове внесення до^джуваного забруднювача у концентрацл 160 мг/кг грунту (5 ГДК) стало причиною збшьшення у загальнш фтомаа свинцю до 13,76 мг/кг абсолютно сухо1 речовини, що у 13,49 раза вище за контроль. На 3-й рш до^джень цей показник знизився у три рази.
Зменшувався вмiст металу у рослиш з роками i на варiантi дослiду 10 ГДК Pb2+, де концеитрацiя свинцю в рослиш у 1-й рш становила 23,10 мг/кг, у два наступш -12,81 та 7,70 мг/кг абсолютно сухо1 речовини ввдповвдно.
На перших етапах органогенезу умови життя рослини ввдграють головиу роль у подальшому ll формуваннi, так як рослина ще не може завдяки генетичним особливостям обмежувати негативний вплив навколишнього середовища [1, 7, 8].
Крiм, показника абсолютного вмiсту металу в рослиш, використовують, для характеристики бiогеохiмiчних особливостей накопичення рослинами важкого металу, коефщент бiологiчного поглинання (КБП).
Так, у 1-й рш дослвдження КБП свинцю ячменем був у 1,87 раза вищим на варiантi дослiду 10 ГДК Pb2+ га^вняно з контролем, а на 2-й i 3-й рiк фактично не виявлено iстотних вiдмiнностей.
Як свiдчать отриманi данi, на всiх варiантах дослiду свинцю найменше у зерш. Це вказуе на здатнють рослин ячменю завдяки наявност^ бар'ерiв, яш знаходяться на шляху транспорту свинцю, захищати сво! генеративнi органи.
У зв'язку з тим, що генеративш органи рослин володiють блокувальними властивостями щодо важких металiв, вмiст 1х у зернi був найменшим, !х
50
транспортування ввдбуваеться у вегетативних органах (корiння, стебло) через проввдну систему рослин - ксилему i флоему. В надземних органах рослин характер розподiлу юшв свинцю визначаетъся апопластним транспортом, i вiн нагромаджуетъся у клiтинних стшках епiдерми та частково в елементах проввдно! системи, зокрема ксилемi.
Впродовж усъого перiоду дослiдження на варiантах дослiду 1 ГДК РЬ2+ i на контролъних дiлянках концентрацiя свинцю в зерш була нижчою за значення ГДК i становила для контролю 0,26 мг/кг абсолютно сухо! речовини.
До 1,14 мг/кг абсолютно сухо! речовини зросла концентращя свинцю у зерш у 1-й рш дослвджень на варiантi забруднення грунту 5 ГДК РЬ2+, у наступш роки вмiст металу у зерш знижувався, але не був меншим за значення ГДК. У зерш ячменю ярого, вирощеного на грунт! iз внесеною кiлъкiстю свинцю в дозi 10 ГДК, було виявлено найбiлъше перевищення значення ГДК, а саме: 1-й рш - у 4,3; 2-й рш - у 2,6; i 3-й рiк - у 2,3 раза. В середньому на цьому варiантi концентращя даного металу в зерш перевищувала вмют його у контрольному зерш в 6 разiв. Розподiл свинцю в ячмеш мае сво! особливосп, проте на всiх варiантах його вмют у зерш був нижчий, шж у соломi, але й такий вмiст здатний стати причиною онколопчних та легеневих хвороб [2, 3].
КБП свинцю для контрольного зерна залишався сталим впродовж двох вегетащйних перiодiв, а в останнш рш дослiдження помiтне незначне знижування значення даного коефщента. На iнших варiантах дослiду цей показник знаходився на рiвнi контролю протягом усiх рошв.
Порiвняно iз зерном вегетативна маса мютила значно бiлъшу кшькють полютанта, ввд 0,51 до 4,24 мг/кг ^з загалъно! кшькосп у фгтомас 2,0 - 51,91) у фазi цвiтiння та 0,45 - 4,01 мг/кг ^з загалъно! кшькосп у фгтомас 1,97 - 46,56) у фазi стиглост! Це пояснюетъся тим, що захисна роль корешв не безкшечна, а пiдвищення концентрацл свинцю в грунтовому розчиш веде до порушення функцiонування фiзiологiчних бар'ерiв та змiни характеру надходження свинцю в рослини з сиплазматичного на апоплазматичний [1, 7, 8].
З кожним наступним роком вмiст свинцю у вегетативнш масi ячменю знижувався. Концентращя свинцю у вегетативнш масi на контролi (у фазi повно! стиглосп 1-й рiк) у 7 разiв була меншою порiвняно з варiантом забруднення у дозi 10 ГДК РЬ2+, у 4,5 та 1,6 разiв на варiантах забруднення 5 i 1 ГДК РЬ2+.
Так, у другий рiк на варiантi 10 ГДК РЬ порiвняно з першим роком концентращя забруднювача знизилася на 11,8 %, а у третш - на 31,5 %. На у«х варiантах дослiду вiдмiчена вiдсутнiстъ факту перевищення ГДК (5 мг/кг абсолютно сухо! речовини) свинцю у вегетативнш май ячменю.
Вмют свинцю в надземнш фгтомас та зерш ячменю, вирощеному на дшянках, де вмют забруднювача в грунп був невисокий (контроль та 1 ГДК РЬ2+), не перевищував поданого в шоземнш лiтературi середнього вмiсту металу, що становить 1 мг/кг сухо! речовини рослини. Це пов'язано з тим, що метали, яш потрапили в оргашзм рослини, можуть бути нею виведеш за допомогою кореневих видшень, в процесi транспiрацil i дихання [6, 7, 8].
КБП свинцю вегетативною масою ячменю ярого був вищим у фазi цвтння. Найвищим значениям вiн характеризувався на контрольних дiлянках.
Успiшнi експерименти В. Душенкова та И. Раск1на (Ратгерский унiверситет, Нью-Джерси, США) iз етилендиамштетраоцтовою кислотою дозволяють припустити, що рослини засвоюють малорозчинш сполуки важких металiв у результат^ того, що !х корен1 видiляють у грунт певнi природн1 речовини - комплексоутворювачi. Наявнють слизу у коренях, де ввдбуваеться iнтенсивне зв'язування катiонiв свинцю карбоксильними групами уронових кислот, е першим бар'ером, що обмежуе проникнення важких металiв у корiнь. З iншого боку кореневi видiлення можуть стати причиною зростання рухомостi сполук важких металiв, наприклад, фiтосидерофори сприяють накопиченню в рослинах мiдi, цинку, марганцю. Не виключено, що за таким принципом ввдбуваеться i засвоення свинцю рослиною [1, 6, 7, 8].
51
За нашими результатами до^дження, вмют свинцю в коренях становив ввд 1,48 до 47,67 мг/кг (загальна кшыасть у фтомаа 2,18 - 51,91 мг/кг) у фазi цвiтiння та ввд 1,31 до 40,37 мг/кг абсолютно сухо! речовини (загальна кiлькiсть у фтомаа 1,97 -46,56 мг/кг) у фазi повно! стиглостт Ввдповвдно до пiдвищення його вмiсту у грунт!, збшьшувалася i концентрацiя свинцю в коренях.
Концентращя свинцю на контрольному варiантi у фазi повно! стиглосп у 1-й рiк дослщжень в пiдземнiй фiтомасi у 29,90 раза була меншою за ктькютъ на варiантi забруднення 10 ГДК; у 14,41 раза на варiантi забруднення 5 ГДК i бшьше, як вдвiчi, на варiантi забруднення 1 ГДК. З часом вмют полютанта у тдземнш частинi ячменю (на уах варiантах, за винятком контролю, де концентращя фактично не змшювалася) зменшувався. Така закономiрнiсть спостери-алася пiд час кожно! фази розвитку тест-культури.
У коренях за роки дослвджень акумулювалося 83,47 % (10 ГДК РЬ2), 80,83 % (5 ГДК РЬ2 ), 68,30 % (1 ГДК РЬ2 ) свинцю ввд уае! поглинуто! його шлькосп щлою рослиною.
Високий вiдсотковий вмiст важких металiв у коренях може стати причиною змiни !х росту. Свинець здатний знижувати швидкють утворення клгтин, що дiляться в меристемi, i тим самим стае причиною пригшчення росту коренiв.
КБП свинцю коренями рослини ячменю мав найвище значення на варiантi 5 ГДК РЬ2+. Значення КБП свинцю коренями знижувалося з часом.
Протягом трьох рошв проведення дослiджень загальною фiтомасою ячменю ярого було поглинуто 30,46 % (у 1 - й рк - 14,53 %, у 2 - й - 9,78 % i у 3 - й - 6,15 %) свинцю вiд початково! штучно внесено! у грунт його юлькосп (1 ГДК РЬ2); 28,34 % (у 1 - й рш - 14.47 %, у 2 - й - 8,48 % i у 3 - й - 5,36 %) на варiантi забруднення грунту в дозi 5 ГДК РЬ2+ та 28,33 % (у 1 - й рк - 14,55 %, у 2 - й - 8,26 % i у 3 - й - 5,51 %) в дозi 10 ГДК РЬ2+.
Вмiст свинцю в рослинi в значнш мiрi зал ежить i вiд юлматичних умов [2, 4]. Найбiльша кшыасть опадiв випала у 1-й рш дослiдження, що доводить можливiсть iнтенсивнiшого вимивання металу з орного шару грунту, i тому можна припустити, що вмiст свинцю мiг бути ще вищим у рiзних органах рослини.
Висновки. Встановлено, що вмют свинцю у ячмен зменшуеться таким чином: тдземна фракщя>вегетативна фракщя фгтомаси>генеративна фракщя.
Отриманi данi щодо вмюту свинцю в коренях свiдчать про низьку мпрацшну здатнiсть даного металу в органах ячменю. Наинтенсившше свинець поглинався ячменем у фазi цвтння.
Отже, результати дослiджень показують, що лише на варiантi дослiду, де грунт забруднений в дозi 1 ГДК РЬ , можливо отримати безпечну продукщю ячменю ярого. Зерно з варiантiв дослiду, де грунт забруднений в дозi 5 i 10 ГДК РЬ2+ характеризувалося кшькаразовим перевищенням значення ГДК.
Перспективи подальших дослiджень. Результати проведених дослiджень мають практичне значення i можуть бути використан для забезпечення екологiчно!' безпеки тд час вирощування ячменю ярого на забруднених грунтах. На основi отриманих результатов встановлено рiвнi захисних бар^в ячменю ярого. Тому плануеться подальше проведення дослiджень щодо штенсивност мiграцi! та акумуляцi! найбiльш розповсюджених полютантiв в сiльськогосподарських культурах.
Лггература
1. Андрейко Л. В. Фгготоксичш властивостi свинцю та кадмiю в системi «грунт-рослина^» в умовах штучного забруднення грунту цими металами / Л. В. Андрейко, Т. М. Лозовицька // Матерiали наук.-практ. конф. молодих вчених. - К. : 1н-т агроекологи УААН, 2007. - С. 97-99.
2. Важю метали у грунтах та рослинах заплави рiки Тиса / В. Козловський, Н. Романюк, О. Терек [та ш.] // Вiсник Львюького унiверситету : еколог^. - 2005. - № 40. - С. 35-50.
3. Довбиш Л. Л. Забруднення важкими металами дерново-тдзолистих грунлв лiсоаграрних ландшафтiв Полiсся : дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : 03.00.16 / Довбиш Лариса Леонщвна. - Житомир, 2002. - 152 с.
52
4. Лихочвор В. В. Рослинництво. Сучасш штенсивш технологи вирощування основних польових культур / В. В. Лихочвор, В. Ф. Петриченко. - Львiв : Укр. технологи,
2006. - 730 с.
5. Скопецька О. В. Комплексний еколого-фiзiологiчний аналiз мпраци та нагромадження свинцю в агроекосистемах / О. В. Скопецька, О. I. Косик, М. М. Муаенко // Физиология и биохимия культурных растений. - 2004. - Т. 36, № 1. - С. 27-35.
6. Metal accumulation by different plant species grown in contaminated media / [Alcantara A., Ginhaus A. M., Ojeda M. A. et al.] // Plant nutrition - Food security and sustainability of agro-ecosystems. - 2001. - Р. 460-461.
7. Szatanic-Kloc A. Wplyw pH i st^zenia wybranych metali ci^zkich w glebie na ich zawartosc w roslinach / A. Szatanic-Kloc // Acta Agrophisica 84. - 2004. - Vol. 4, № 1. - S. 177-183.
8. Szatanik-Kloc A. Effect of pb-stress of selected physicocemical surface properties of barley (hordeum vulgare l.) / A. Szatanik-Kloc, Z. Sokolowska, N. Hrebelna // International agrophysics. A quarterly journal on physics in environmental and agricultural sciences. - Lublin,
2007. - Vol. 21, № 4. - Р. 399-408.
References
Andreiko, L. V. (2007). Fitotoksychni vlastyvosti svyntsiu ta kadmiiu v systemi «grunt-roslyna» v umovakh shtuchnoho zabrudnennia gruntu tsymy metalamy / L. V. Andreiko, T. M. Lozovytska // Materialy nauk.-prakt. konf. molodykh vchenykh. - K.: In-t ahroekolohii UAAN, 97-99. (in Ukrainian). Kozlovskyi, V. (2005). Vazhki metaly u gruntakh ta roslynakh zaplavy riky Tysa / V. Kozlovskyi, N. Romaniuk, O. Terek [ta in.] // Visnyk Lviskoho universytetu : ekolohiia. 40, 35-50. (in Ukrainian).
Dovbysh, L. L. (2002). Zabrudnennia vazhkymy metalamy dernovo-pidzolystykh gruntiv lisoahrarnykh landshaftiv Polissia : dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. s.-h. nauk : 03.00.16 / Dovbysh Larysa Leonidivna. - Zhytomyr, 152. (in Ukrainian). Lykhochvor, V. V. (2006). Roslynnytstvo. Suchasni intensyvni tekhnolohii vyroshchuvannia osnovnykh polovykh kultur / V. V. Lykhochvor, V. F. Petrychenko. - Lviv : Ukr. tekhnolohii, 730 (in Ukrainian). Skopetska, O. V. (2004). Kompleksnyi ekoloho-fiziolohichnyi analiz mihratsii ta nahromadzhennia svyntsiu v ahroekosystemakh / O. V. Skopetska, O. I. Kosyk, M. M. Musiienko // Fyzyolohyia y byokhymyia kulturnbikh rastenyi. - T. 36, № 1. -S. 27-35. (in Ukrainian).
Alcantara, A. (2001). Metal accumulation by different plant species grown in contaminated media / [Alcantara A., Ginhaus A. M., Ojeda M. A. et al.] // Plant nutrition - Food security and sustainability of agro-ecosystems. 460-461. Szatanic-Kloc, A. (2004). Wplyw pH i st^zenia wybranych metali ci^zkich w glebie na ich zawartosc
w roslinach / A. Szatanic-Kloc // Acta Agrophisica 84. - Vol. 4, № 1. - S. 177-183. Szatanik-Kloc, A. (2007). Effect of pb-stress of selected physicocemical surface properties of barley (hordeum vulgare l.) / A. Szatanik-Kloc, Z. Sokolowska, N. Hrebelna // International agrophysics. A quarterly journal on physics in environmental and agricultural sciences. - Lublin, Vol. 21, № 4. - Р. 399-408.
Стаття надтшла до редакцп 26.03.2016
УДК 577.125:636.59
Кирилiв Б. Я., к. с.-г. н., с. н. с., докторант ©
1нститут бюлогп тварин НААН, м. Льв1в, Украгна
В1КОВ1 ТА ОРГАНО-ТКАНИНН1 ОСОБЛИВОСТ1 АКТИВНОСТ1 Г1ДРОЛ1ТИЧНИХ ЕНЗИМ1В ПЕРЕПЕЛ1В
У статтг представленi результати дослгдження активности травних ензимгв у молодняку та дорослих перепелiв породи «Фараон» у критичш перюди гх росту i розвитку (7-, 21- 42- i 72-доба), тобто у перюд повного розсмоктування жовточного мШочка, юветльног линьки, статевого дозрiвання i початку яйцекладки та на тку несучостi.
© Кирипв Б. Я., 2016
53
