CC BY
9
DOI 10.26724/2079-8334-2019-3-69-113-118 УДК 616.36-006-071:615.28
I .С. Час. mi'.;i. 1.М. Скрммммк УкраТнська мешчна гшмаюлш i-nin ака н-мш. Полива
ОСОБЛИВОСТ1 Б1ОХ1Ч1ЧНИХ ПЕЧ1НКОВИХ ТЕСТ1В У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧН1 Л1ЧФОПРОЛ1ФЕРАТИВН1 ЗАХВОРЮВАННЯ ЗАЛЕЖНО В1Д НАЯВНОСТ1 ПУХЛИННО1 ШФЫЬТРАЦП ПЕЧ1НКИ
e-mail: maslovaas1708@gmail.com
Своечасна оцшка порушень функцiональних пeчiнкових тес™ i l'x BipHe трактування мае особливого значення тд час проведення cпeцифiчноi хiмiотepапii, а також у перюд вiдновлeння пацiентiв пicля цитостатичного лкування. У cтаттi навeдeнi результати власних дослщжень 16 пацiентiв i3 хрошчними лiмфопpолiфepативними захворюваннями низького ступеню злояюсностЦ якi померли у гeматологiчному вщдшенш КП «Полтавська обласна клiнiчна лкарня iM. М.В. Склiфоcовcького Полтавсько' обласно' ради». Проведена поpiвняльна оцiнка показниюв гeматологiчноi i бiохiмiчноi панeлi залежно вiд наявноcтi пухлинно'' iнфiльтpацii печшки за даними патогicтологiчного доcлiджeння. Показано, що iнфiльтpацiя пухлиною пeчiнки асощюеться з лейкоцитозом (р<0,05) пepифepичноi кpовi i зростанням активноcтi лужно' фосфатази (р<0,05) сироватки кpовi. Висновки. 1нфшьтращя тканини пeчiнки зуcтpiчаетьcя у 75% хворих на В-клтнну хpонiчну лiмфоцитаpну лeйкeмiю i у 33,3% пащенпв iз В-клiтинною нeходжкiнcькою злоякicною лiмфомою i множинною мiеломою. Гiпepлeйкоцитоз периферично' кpовi i зростання активноcтi лужно' фосфатази сироватки кpовi можна розцшювати як фактор ризику пухлинно'' шфшьтраци пeчiнки.
Ключов1 слова: хpонiчнi лiмфопpолiфepативнi захворювання, пухлинна iнфiльтpацiя пeчiнки, бiохiмiчнi neniHKOBi тести.
Стаття е фрагментом НДР «Розробка Memodie профшактики та лжування медикаментозно-шдукованих уражень внутрштх оргатв». Номер державноi реестрацн 0115U001087.
Д1агиостика уражень печшки у хворих онкогематолопчного ироф1ля представляе складну клшчну проблему, що обумовлено тяжким станом пащенпв за основним захворюванням, потенщюванням iитокcикацiйиого синдрому на фош л1зису пухлини тд впливом специф1чно1' х1мютераин (ХТ), високою iмовiрнiстю шфшьтраци тканин печшки клпинами пухлини [2, 4-7]. Порушення функцiональних печiнкових теснв, що часто використовуються у клiнiчнiй практищ як основний метод дiагноcтики гепатотоксичних реакцш на фонi онкогeматологiчних захворювань, виявляють у 10-58% пацieнтiв i3 гемобластозами [1]. До того ж частота виявлення уражень печшки вардае залежно вщ виду пухлинного захворювання кров^ тяжкоcтi стану хворих, ефективносн основного цитостатичного лiкування, наявноcтi супутшх захворювань, якi можуть потeнцiювати ризик формування гепатотоксичних рeакцiй [1, 3, 7-9, 11]. Так, серед пащенпв онкогематолопчного профшю, що проходять cпeцифiчну тeрапiю у вiддiлeннi гематологи, порушення печшкових тecтiв виявляють у 10% ошб, у той час коли серед хворих вщдшення штенсивно1 терапи даний показник зростае до 58,3% [1].
Особливе значення у цьому аспект мае токcичнicть препаранв цитостатичного ряду, кожен з яких володiе власним ушкоджуючим потeнцiалом, що обумовлений основним його медикаментозним ефектом, мета якого полягае у знищенш пухлини [4, 8, 10]. Розвиток гепатотоксичних реакцш найчаснше рееструють у хворих на гос^ лейкемп, що потребують призначення високих доз цитостатиюв iз вiдповiдним збiльшeнням iмовiрноcтi виникнення уражень пeчiнки, iндукованих ХТ [1, 10].
Печшка належить до оргашв iз значним функцiональним резервом, тобто зменшення маси дiючих гeпатоцитiв на 40-50% може не супроводжуватись значущим порушенням пeчiнкових тecтiв, таких як актившсть аланшово1 (АЛТ), аспарагшово1 амшотрансфераз (АСТ), лужно! фосфатази (ЛФ), гаммаглутамштранспептидази (ГГТ П), бiлiрубiну i його фракцш, що найбiльш часто застосовують з метою ощнки стану пeчiнки у пащенпв в динамщ ХТ [5]. Препарати цитостатичного ряду, що застосовуються для лшування хрошчних лiмфопролiфeративних захворювань i 1'х режими дозування не часто викликають формування гепатотоксичних реакцш, яю призводять до змiни печшкових теснв, особливо, якщо пiд час стандартного спостереження за пащентом ощнюють тiльки показники транcамiназ, бiлiрубiну i загального бiлку. За умов виявлення змш пeчiнкових тecтiв з'являеться додаткове питання причини розвитку даних порушень. Щцтвердження цитостатикшдукованих гепатотоксичних рeакцiй мае певш cкладноcтi, якi пов'язанi iз нeможливicтю проведення бюпси пeчiнки i, вiдповiдно, отримання гicтологiчнe пiдтвeрджeння саме медикаментозного ураження пeчiнки.
© Г.С. Маслова, 1.М. Скрипник, 2019
На даний момент юнують поодиноК дослщження, яК базуються на результатах аутопсш пацieнтiв, що померли на фош онкогематологiчних захворювань, якi дозволяють визначити основш характеристики уражень печiнки i ix зв'язок з проведенням ХТ. Так, показано, що основною причиною уражень печшки на фош онкогематолопчних захворювань е пухлинна шфшьтращя органу, яка зустрiчаеться у 75% випадюв i призводить до структурних змш паренхiми, строми, системи мшроциркуляци органу [2]. Особливий штерес представляе дослiдження функщонально-морфологiчного стану печшки у на гемобластози ^мфогранулематоз - 40, НЗЛ - 11, гос^ лейкемп - 6) у вщдаленому перiодi клiнiко-гематологiчноi ремюи [6]. Серед морфолопчних змiн, якi були виявлеш пiд час патогiстологiчного дослiдження бюптапв печiнки, мали мiсце: гiдропiчна дистрофiя у 100% випадкiв, порушення балково! будови - у 61,7%, жирова дистрофiя - у 23,4%, некрози гепатоципв - у 59,6%, лiмфогiстiоцитарна iнфiльтрацiя - у 87,2%, холестаз - у 46,8%, фiброз 1-3 ступеню - у 51,1% випадюв [6].
Пiд час проведення специфiчноi терапи гострих i хронiчних гемобластозiв ми спостерiгаемо перiодичне пiдвищення активносп функцiональних печiнкових тестiв [7, 12]. Слщ зазначити, що порушення функщонального стану печiнки на фонi ХТ вiдмiчаеться у пацiентiв групи високого ризику, в першу чергу, за умов наявносп хрошчних дифузних захворювань печшки, що створюють фон для формування гепатотоксичних реакцiй. Також тд час оцiнки ризикiв розвитку гепатотоксичних реакцш завжди необхiдно враховувати гематолопчш показники негативного прогнозу, якi збшьшують iмовiрнiсть шфшьтрацп тканин печiнки пухлиною.
З нашо1 точки зору особливого значення мае визначення бiохiмiчних е^валеннв пухлинно1 шфшьтрацп печiнки на фош онкогематолопчного захворювання низького ступеню злояюсносп, якi не мають супутнiх хрошчних дифузних захворювань печшки.
Метою роботи було проаналiзувати у порiвняльному аспект особливостi порушень функцiональних печiнкових теспв у хворих з хронiчними лiмфопролiферативними захворюваннями низького ступеню злоякiсностi залежно вiд наявностi пухлинно1 шфшьтрацп тканин печшки.
Матерiал i методи дослщження. Проведений аналiз iсторiй хвороб 16 пащенпв, якi проходили специфiчне лшування i померли у гематологiчному вщдшенш КП «Полтавська обласна клiнiчна лшарня iм. М.В. Склiфосовського Полтавсько1 обласно1 ради» протягом 2016-2018 рокiв, iз них 10 чоловiкiв i 6 жшок вiком 52-76 рокiв. У структурi хронiчних лiмфопролiферативних захворювань мали мюце: у 7 хворих - В-клпинна хронiчна лiмфоцитарна лейкемiя (В-ХЛЛ), у 3 -В-НЗЛ, у 6 хворих - множинна мiелома (ММ). Хворi отримали специфiчну терашю вiдповiдно до наказу МОЗ Украши вiд 12.05.2016 №439: при ММ - Cycle-Thal-Dex, MP, Bort-Dex; при В-ХЛЛ -FC, COP, CHOP, R-FC, R-COP, R-CHOP, BR; при В-НЗЛ - FC, CHOP, R-FC, R-CHOP, BR. За даними патопстолопчного дослщження у 8 хворих, як померли на фош прогреси онкогематолопчного захворювання, виявлено шфшьтращю печшки клпинами пухлини. В залежностi вiд наявносп пухлинно1 шфшьтрацп печiнки пацiенти були розподшеш на двi групи - I (n=8) - хворi на хрошчш лiмфопролiферативнi захворювання низького ступеню злояюсносп без пухлинно1 iнфiльтрацil печшки, II (n=8) - хворi на хрошчш лiмфопролiферативнi захворювання низького ступеню злояюсносп з пухлинною iнфiльтрацiею печшки. Групу практично здорових (ПЗ) склали 12 особи, вiком 20-35 роюв, iз них 4 ж1нки i 8 чоловiкiв.
Оцiнювали наявнiсть асощацп iнфiльтрацil печiнки онкогематологiчною пухлиною iз видом гемобластозу, наявнiстю гепатомегалil. Аналiзували показники бiохiмiчних печiнкових тестiв до i пiсля проведення ХТ залежно вщ наявностi пухлинно1 iнфiльтрацil печшки. Визначали активнiсть АЛТ, АСТ, ГГТП, ЛФ i рiвень загального бшруб^ у сироватцi кровi на бiохiмiчному аналiзаторi. У пацiентiв, включених у дослщження, маркери вiрусних гепатитiв HBV i HCV були негативними. Стушнь тяжкостi гепатотоксичних реакцiй оцiнювали за допомогою критерив Common Terminology Criteria for Adverse Events (CTCAE), Version 4.02. Проводили ощнку показниюв гематолопчно1 панелi з метою спiвставлення рiвня гемоглобiну, лейкоцитiв iз змiнами бiохiмiчноi панелi пацiентiв i наявнiстю шфшьтраци тканин печiнки пухлиною. Загальний аналiз кровi був виконаний на гематолопчному аналiзаторi. Отриманi шматочки тканини печшки фшсували у 10% розчинi нейтрального формалшу iз наступним зневодненням спиртами зростаючо].' концентрацii. Потiм !х укладали у парафiн i на мiкротомi 4-5 МК готували гiстологiчнi зрiзи, якi фарбували за гематоксилiн-еозином, для загального пстолопчного аналiзу.
Результати дослщження обробляли методом варiацiйноi статистики Стьюдента-Фшера. Аналiз достовiрностi проводили з використанням таблиць критичних точок розподшу Стьюдента за критерiями t i р. Пщраховували середне значення для кожного варiацiйного ряду
(М), середньоквадратично! помилки (m). Непараметричш результати дослщження розраховували за Вилкоксоном. Аналiз вщносного ризику проводили шляхом розрахунку вщношення ризикiв (RR) та його 95% довiрчого iнтервалу (С1). Використовували формулу: RR=A(C+D) / C(A+B), де А, В, С, D - кшьюсть спостережень в осередках таблиц сполучення. Статистична обробка показниюв проводилась на персональному комп'ютерi Pentium 4 з використанням таблиць Excel Microsoft Office - 2000 (США). Вщмшносп показниюв розцшювались як статистично значущi при р<0,05.
Результати дослiдження та 'ix обговорення. У I груш пащенпв iз хронiчними лiмфопролiферативними захворюваннями без iнфiльтрацii клiтинами пухлини печшки за видом гемобластозу виявлено у 2 (25%) хворих В-ХЛЛ, у 2 (25%) - В-НЗЛ, у 4 (50%) хворих - ММ. Сшввщношення чоловшв i жiнок склало 4 (50%)/ 4 (50%), вшовий дiапазон пацieнтiв - 54-76 роюв. У II групi хворих iз наявнiстю пухлинноi iнфiльтрацii печiнки мав мюце наступний розподiл гемобластозу за видом: у 5 (62,5%) пащенпв - В-ХЛЛ, у 1(12,5%) - В-НЗЛ, у 2 (25%) пащенпв -ММ. Сшввщношення чоловшв i жiнок склало 6 (75%)/2(25%), вшовий дiапазон хворих II групи -52-75 роюв. Таким чином, максимальна частота уражень печшки клпинами пухлини серед хрошчних лiмфопролiферативних захворювань низького ступеню злоякiсностi спостерiгалась у пащенпв i3 В-ХЛЛ i склала 75%. За умов В-НЗЛ i ММ частота шфшьтрацп печiнки була рiвною i дорiвнювала 33,3%. Проте, ризик розвитку шфшьтрацп печшки на фош В-ХЛЛ статистично не в^зняеться вщ такого за умов В-НЗЛ i ММ (RR=2,14; 95% С1=0,63-7,29; р>0,05) та (RR=2,14; 95% С1=0,40-11,35; р>0,05) вiдповiдно.
Гепатомегалiю за даними ультрасонографiчного дослiдження виявлено у 5 (62,5%) хворих I групи без шфшьтрацп печшки пухлиною i у 5(62,5%) хворих II групи з шфшьтращею клпинами пухлини печiнки. Отже, наявшсть гепатомегалii не можна вважати ознакою пухлинно! iнфiльтрацii печiнки у хворих iз хронiчними лiмфопролiферативними захворюваннями низького ступеня злоякiсностi.
Враховуючи, що наявнiсть гiперлейкоцитоза iз рiвнем лейкоципв периферично! кровi вище 100*109/л належить до факторiв негативного гематологiчного прогнозу, особливого значення набувае роль останнього як фактору ризику шфшьтрацп печшки клпинами пухлини. Так, у хворих I групи середнш показник лейкоципв у загальному аналiзi кровi склав (16,22±6,49; 95% С1=0,86-31,58)х109/л, а у II груш (93,34±35,57; 95% а=9,23-177,41)х109/л, тобто за умов наявност пухлинно! шфшьтрацп печшки кшьюсть лейкоцитiв периферично! кровi у 5,7 раза перевищувала показник пащенпв без пухлинно! iнфiльтрацii (р<0,05) (рис. 1). Крiм цього, гшерлейкоцитоз мав мiсце у 3 (37,5%) хворих II групи i не спостер^ався у пацiентiв I групи. Помiрний лейкоцитоз було виявлено у 2 (25%) пащенпв обох груп. Отже, кшьюсть лейкоцитiв у гематолопчнш панелi була збiльшена у 2 (25%) хворих без пухлинно! шфшьтрацп печшки i у 5 (62,5%) пащенпв iз пухлинною iнфiльтрацiею печшки.
WBC
HGB
250-1 200-
о> 150-
<
о
^ 100500
150-
100-
50-
Рис. 1. Юлькють лейкоцитов у загальному аналiзi кровi
Рис. 2. Юльюсть гемоглобiну у загальному аналiзi кровi
хворих на хронiчнi лiмфопролiферативнi захворювання у групах хворих на хрошчш лiмфопролiферативнi захворювання у групах порiвняння. Примiтка, * р<0,05 - достовiрна рiзниця мiж порiвняння. Примiтка, НОВ - гемоглобш. показниками у групах порiвняння; WBC - лейкоцити.
1ншим важливим аспектом, який може впливати на показники функцюнального стану печшки у дано! категорй хворих можна вважати рiвень гемоглобiну i ступень його зниження. Так, середнiй показник гемоглоб^ у I групi склав (88,25± 9,72; 95% С1=65,26-111,20) г/л проти II групи (90,75± 7,27; 95% С1=73,54-108,12) г/л (рис. 2).
0
Так, у I rpyni хворих показник гемоглобшу розподшився наступним чином: у 1 (12,5%) хворих - нормальне значення, у 1 (12,5%) - анемiя легкого ступеню, у 2 (25%) - анемiя середнього ступеню тяжкоси, у 3 (37,5%) хворих - анемiя тяжкого ступеню. У II груш пащенпв i3 шфшьтращею пухлиною тканин печiнки рiвень гемоглобшу у межах норми також дiагностовано у 1 (12,5%) хворого, а анемiя середнього i тяжкого ступеню у 4 (50%) i 3 (37,5%) пащенпв вщповщно. Таким чином, нами не було виявлено суттево1 рiзницi за частотою i ступенем анеми у хворих у групах порiвняння, тобто показники рiвня гемоглобiнy i стyпiнь гiпоксiï не може вплинути на результати показниюв бiохiмiчного анатзу кровi.
Пiд час ощнки бiохiмiчноï панелi хворих на хрошчш лiмфопролiферативнi захворювання виявленi вiдмiнностi мiж показниками залежно вiд наявностi пyхлинноï iнфiльтрацiï печiнки. Так, серед пащенпв I групи, у яких не зафшсовано iнфiльтрацiï печiнки клiтинами пухлини, порушення функщональних печiнкових тестiв виявлено у 3 (37,5%) пащенпв, що не перевищували стушнь I за CTCAE: у 1 (12,5%) хворого - зростання активностi трансамiназ, а саме АЛТ i АСТ, що супроводжувалось зниженням показника загального бшку i зростанням загального бiлiрyбiнy сироватки кровц у 1 (12,5%) - iзольоване зниження загального бiлкy сироватки кровц у 1 (12,5%) хворого - збшьшення активностi ГГТП i ЛФ. Вс iншi показники бiохiмiчноï панелi не виходили за меж дiапазонy норми.
У II груш хворих, у яких виявлено пухлинну шфшьтращю печiнки, порушення фyнкцiональних печшкових теснв дiагностовано у всiх 8 (100%) пащенпв, що знаходились у межах ступеню I за CTCAE: у 8 (100%) хворих дiагностовано збшьшення рiвня ЛФ, що у 2 (25%) -комбiнyвалось iз зниженням рiвня загального бiлкy сироватки кров^ у 1 (12,5%) - iз зростанням активностi АЛТ i зниженням рiвня загального бiлкy сироватки кров^ у 1 (12,5%) - iз зростанням активностi АСТ та зниженням рiвня загального бiлкy сироватки кров^ у 1 (12,5%) - iз зростанням активностi ГГТП i зниженням рiвня загального бiлкy i зростанням показнику загального бiлiрyбiнy сироватки кров^ у 2 (25%) хворих - iз зростанням активностi ГГТП. Отже, зростання активностi ЛФ чтгко асоцiюеться iз iнфiльтрацiею тканини печшки пухлиною (RR=8,00; 95% CI=1,27-50,04; р<0,05), що спiвпадае з результатами шших дослiдникiв [6]. Крiм цього, у термшальних хворих не залежно вщ наявностi пухлинно1' iнфiльтрацiï печшки часто мало мюце зниження рiвня загального бiлкy сироватки кровi, а також зростання акгивносп трансамiназ у межах ступеню I CTCAE. Пщ час ощнки середшх значень показниюв бiохiмiчноï панелi пацiентiв iз хрошчними лiмфопролiферативними захворюваннями низького ступеню злояюсносп виявлено достовiрне зростання активностi ЛФ у 3,4 раза у хворих II групи порiвняно iз практично здоровими особами (р<0,05) (табл. 1).
Таблиця 1
Показники 6ioxÏMÏ4Horo aH^iîy KpoBi у хворих на хрошчш лiмфопролферативнi захворювання
залежно в1д наявност пухлинно'1 iнфiльтрацïi печiнки
Показники ПЗ (n=12) I (n=8) II (n=8)
АлАт. Од/л 20.93±8.23 20.64±14.08 28.64±16.51
АсАТ. Од/л 19.24±6.03 26.88±10.13 25.31±14.05
Бшок заг.. г/л 71.43±7.43 69.26±4.88 66.39±6.93
ГГТП. Од/л 34.26±11.14 54.18±19.2 83.91±22.1
ЛФ. Од/л 62.4±4.4 84.6±15.1 210.4±25.7*
Бшрубш заг.. мкмоль/л 15.91±7.25 16.49±4.11 16.79±6.34
Примiтка. * р<0.05 - достовiрна рiзниця ]шж показниками у групах порiвняння i практично здоровими.
Вс iншi показники функщональних печшкових теснв не були достовiрно змшеними як порiвняно мiж групами пацiентiв, так i вщносно показникiв практично здорових осiб (табл. 1). Отримаш нами результати шдтверджують результати iнших дослiдникiв [1, 2, 6, 7, 12], як свщчать про низьку iнформативнiсть показниюв стандартного набору бiохiмiчного аналiзy кровi, який застосовують лiкарi у рyтиннiй кшшчнш практицi. Так активнiсть АЛТ, АСТ i рiвень бiлiрyбiнy у бшьшоси пацiентiв iз термiнальною стадiею онкогематолопчного захворювання залишалась у межах норми, що безумовно може бути пов'язано iз функщональними резервами тканини печшки. Отже, паралельно пiд час ведення пацiентiв iз онкогематологiчними захворюваннями, що отримують специфiчнy ХТ, а також у перюд мiж курсами ХТ, коли хворi знаходяться пiд спостереженням сiмейних лiкарiв, з метою контролю функщонального стану печiнки необхiдно анашзувати активнiсть ГГТП i ЛФ, яю можуть у рядi випадкiв бути единими змшеними показниками [7, 12].
Зважаючи на власний досвщ iз урахуванням резyльтатiв даного дослiдження, слщ звернути увагу лiкарiв на показник рiвня лейкоцитiв у хворих онкогематолопчного профшю. Гшерлейкоцитоз зyстрiчався тiльки у пащенпв iз пухлинною iнфiльтрацiею, тобто хворi iз рiвнем лейкоцитiв бшьше 100% очiкyвано можуть мати порушення функщональних печшкових теснв, яю шсля проведення специфiчноï терапи тiльки посиляться. У цьому випадку лiкарi можуть невiрно
розцшити змши у бiохiмiчному аналiзi кровi як такi, що свiдчать про медикаментозне ураження печiнки. Проте, у бшьшосп випадкiв порушення функцiональних показниюв печiнки обумовленi руйнуванням пухлинних клики, якi iнфiльтрували тканини печiнки, що необхщно враховувати пiд час вибору тактики ведення дано! категорй пащенпв.
1. Iнфiльтрацiя тканини печiнки зустрiчаеться у 75% хворих на В-ХЛЛ i у 33,3% пащенпв iз В-НЗЛ i ММ.
2. Гепатомегатя мала мiсце у 5 (62,5%) пащенпв як I, так i II групи, тобто не асощювалась з шфшьтращею пухлиною печшки.
3. Рiвень лейкоцитiв периферично! кровi у хворих на хрошчш лiмфопролiферативнi захворювання низького ступеню злоякюносп iз пухлинною iнфiльтрацiею тканини печшки у 5,7 раза перевищуе показник пащенпв без шфшьтрацй (р<0,05).
4. Актившсть ЛФ у сироватцi кровi хворих iз iнфiльтрацiею пухлиною печшки у 3,4 раза бшьше показника пащенпв без шфшьтрацй (р<0,05).
Список лгтератури
1. Denisova YeN. Porazheniya pecheni i ostraya pechenochnaya nedostatochnost u bolnykh s zabolevaniyami sistemy krovi. Gematologiya i transfuziologiya. 2013; 58(2):40-6. [in Russian]
2. Domnikova NP, Nepomnyashchikh GI, Mezentseva GA, Teterina NV. Patomorfologiya i klinicheskiye osobennosti porazheniya pecheni pri gemoblastozakh. Sibirskiy zhurnal gastroenterologii, gepatologii. 2003; 16:189-191. [in Russian]
3. Kazyulin AN, Velsher LZ, Byakhov MYu, Koroleva IA. Effektivnost soprovoditelnoy terapii ademetioninom (geptralom) pri provedenii protivoopukholevoy lekarstvennoy terapii u bolnykh s onkologicheskimi zabolevaniyami razlichnoy lokalizatsii. Zlokachestvennyye opukholi. 2013; (3):16-34. https://doi.org/10.18027/2224-5057-2013-3-16-34. [in Russian]
4. Kazyulin AN, Velsher LZ, Danilevskaya NN, Mayevskaya YeA. Lekarstvennaya gepatotoksichnost pri provedenii protivoopukholevoy khimioterapii onkologicheskikh zabolevaniy i vozmozhnosti yeye korrektsii. Farmateka. 2012; 8:37-44. [in Russian]
5. Kurmukov IA. Lekarstvennoye porazheniye pecheni pri lechenii onkogematologicheskikh zabolevaniy. Klinicheskaya onkogematologiya. 2010; 3(1):60-6. [in Russian]
6. Pospelova TI, Loseva MI, Ageyeva TA, Soldatova GS. Osobennosti porazheniya pecheni u bolnykh gemoblastozami v otdalennom periode kliniko-gematologicheskoy remissii. Virusnyye gepatity: Dostizheniya i perspektivy. 2000; 2(9). Available from: https://medi.ru/info/828/. [in Russian]
7. Skrypnyk IM, Maslova HS. Otsinka chastoty rozvytku i kharakteru hepatotoksychnykh reaktsiy u khvorykh na hostri leykemiyi v dynamitsi induktsiyi remisiyi. Suchasna hastroenterolohiya. 2018; 2(100): 16-22. [in Ukrainian]
8. Chernova VM. Patolohiya pechinky pry zakhvoryuvannyakh krovi. Suchasna hastroenterolohiya. 2016; 3(89): 105-13. [in Ukrainian]
9. Begriche K, Massart J, Robin MA, Bonnet F, Fromently B. Mitochondrial adaptation and dysfunctions in nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology. 2013; http://dx.doi.org/10.1002/hep.26226.
10. Grigorian A, O'Brien CB. Hepatotoxicity secondary to chemotherapy. J. Clin. Transl. Hepatol. 2014 Jun; 2: 95-102. doi: 10.14218/JCTH.2014.00011.
11. Chen M, Suzuki A, Borlak J, Andrade RJ, Lucena MI. Drug-induced liver injury: Interactions between drug properties and host factors. J Hepatol. 2015 Aug;63(2):503-14. doi: 10.1016/j.jhep.2015.04.016.
12. Skrypnyk I, Kharchenko N, Maslova G. Drug-induced liver injury. 10-th International Symposium of gastroenterology: Abstr. (Czech Republic, Prague, June 12-14, 2014). Prague, 2014; P. 44.
Реферати
ОСОБЕННОСТИ БИОХИМИЧЕСКИХ ПЕЧЕНОЧНЫХ
ТЕСТОВ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМИ ЛИМФОПРОЛИФЕРАТИВНЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ЗАВИСИМО ОТ НАЛИЧИЯ ОПУХОЛЕВОЙ ИНФИЛЬТРАЦИИ ПЕЧЕНИ Маслова А. С., Скрыпник И.Н.
Своевременная оценка тестов функциональных нарушений печени и их верное трактование имеет особенное значение во время проведения специфической химиотерапии, а также в период восстановления пациентов после цитостатического лечения. В статье приведены результаты собственных исследований 16 пациентов с хроническими лимфопролиферативными заболеваниями низкой степени злокачественности, которые умерли в гематологическом отделении КП «Полтавская областная клиническая больница им. М.В. Склифосовского Полтавского областного совета». Проведена сравнительная оценка показателей гематологической и биохимической панели зависимо от наличия опухолевой инфильтрации печени по данным патогистологического исследования. Показано, что инфильтрация печени опухолью ассоциируется с лейкоцитозом (р<0,05) периферической крови и увеличением активности щелочной фосфатазы (р<0,05) сыворотки крови. Полученные результаты позволяют сделать следующие выводы. Инфильтрация ткани печени встречается у 75% хронической лимфоцитарной лейкемией
BIOCHEMICAL LIVER TESTS FEATURES IN PATIENTS WITH CHRONIC LYMPHOPROLIFERATIVE DISEASES DEPENDING ON THE PRESENCE OF TUMOR LIVER INFILTRATION Maslova G.S., Skrypnyk I.M.
Timely evaluation of liver functional disorders tests and their correct interpretation is of particular importance during specific chemotherapy, as well as during the patients' recovery after cytostatic treatment. The article presents the results of the authors' own studies on 16 patients with chronic lymphoproliferative diseases of low-grade malignancy who died in the hematology department of Poltava M.V. Sklyfosovsky Regional Clinical Hospital. A comparative evaluation of hematological and biochemical panel parameters depending on the presence of the liver tumor infiltration according to pathohistological examination. It has been shown that liver tumor infiltration is associated with peripheral blood leukocytosis (p<0.05) and increased serum alkaline phosphatase activity (p<0.05). The results obtained permit to make the following conclusions. Liver tissue infiltration occurs in 75% of patients with B-chronic lymphocytic leukemia and in
и у 33,3% больных В-клеточной хронической лимфоцитарной лейкемией и множественной миеломой. Гиперлейкоцитоз периферической крови и увеличение активности щелочной фосфатазы сыворотки крови можно расценивать как фактор риска опухолевой инфильтрации печени.
Ключевые слова: хронические лимфопролиферативные заболевания, опухолевая инфильтрация печени, биохимические печеночные тесты.
Стаття надшшла 10.12.18 р.
33.3% of patients with B-cell chronic lymphocytic leukaemia and multiple myeloma. Peripheral blood hyperleukocytosis and increased serum alkaline phosphatase activity can be considered as a risk factor for liver tumor infiltration.
Key words: chronic lymphoproliferative diseases, tumor liver infiltration, biochemical liver tests.
Рецензент Катеренчук 1.П.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-3-69-118-122 UDC 340.624.1: 616-001.45
V .D. Mishalov1. O.Yu. Petroshak1. I .V . Iloholyeva1. O.O. Giirina1. V .1. Cuius2 'Shupyk national medical academy of postgraduate education. kyiv 2National Pirogov Memorial Medical I niversity. Vinnytsya
FORENSIC ASSESSMENT OF GUNSHOT INJURIES IN MAIDAN NEZALEZHNOSTI
PROTESTERS
e-mail: k-sme@nmapo.edu.ua
Over the last 5 years, the number of gunshot injuries in Ukraine has increased. The information about the peculiarities of bodily harm in the protesters of the Maidan Nezalezhnosti in Kyiv in 2014 remains relevant. The purpose of the study was to analyze the peculiarities of injuries sustained by Euromaidan protesters on February 18-20, 2014. The material of the study was archival materials ("Specialist conclusions") of the Department of Forensic Medicine of the Shupyk national medical academy of postgraduate education with the results of the investigation of injuries of 322 injured protesters on February 18-20, 2014 in Kyiv. Research methods were used: anthropometric, morphometric and photographic. The largest number among the victims made up men with gunshot injuries, caused by elastic bullets and a buckshot, lead meal and a buckshot, a 12 mm "Blondo" type metal ball; thermal, chemical burns; contusions, loss of vision and hearing, traumatic amputations of the fingers caused by stun grenades. There were injuries caused by police batons, sticks, fists and feet. The nature, volume and predominant localization of the damages (lower extremities and head) indicate that the stun grenades were intentionally and artificially completed with additional striking components. Light injuries were dominated by degree of severity. Among the injuries in 322 victims of the Euromaidan protesters during the events of February 18-20, 2014, the largest number consisted of manifestations of gunshot injuries: bruises, bleeding, wounds caused by elastic bullets and a bullet to a "non-lethal" weapon and lead buckshot and buckshot, 12mm "Blondo" metal ball; thermal, chemical burns, contusions, loss of vision and hearing, traumatic amputations of the fingers caused by stun grenades.
Key words: forensic medicine, bodily injury, gunshot injury.
The work is a fragment of the research project "Gunshot trauma: morphological, medical and forensic features of injuries and criteria for their formation" (State registration number 0115U002357).
Mass riots, public disobedience and other conflicts are taking place in many countries around the world and are becoming more frequent. Practically all such events lead to clashes of protesters with law enforcement agencies or among themselves. In the following, the description, analysis and conclusion of the nature of the injuries falls on the shoulders of forensic institutions dealing with numerous work problems, such as an extremely large number of victims, the inability to accurately determine the circumstances of the case, etc. [10, 12].
However, in most cases, forensic institutions deal with bodily injury caused by mostly blunt objects (police batons, etc.). Cases of use of firearms are rarer and insufficiently studied, because atypical firearms (traumatic weapons, special weapons, etc.) are usually used.
The problem of gunshot injuries has been and continues to be extremely pressing among other problems of society. Not only forensic experts, surgeons, traumatologists, but also law enforcement, arms manufacturers and other specialists are involved in its decision. In particular, the number of gunshot wounds has increased several times in the past 5 years, both as a result of the social tension in 2014 on Maidan Nezalezhnosti and War in Donbass, including the consequences of an explosive injury [2]. According to the research V.D. Mishalov, V.V. Voichenko, V.T. Bachinsky, G.F. Kryvda [4] in Kyiv, it increased by 4-6 times. In addition to the study of the impact of firearms on the human body, an important area of expertise is forensic assessment of damage to human clothing, which can provide information, in particular, on the distance of a shot and identify firearms [1, 3]. Although a great deal of domestic and foreign scientific research has been devoted to the firearm trauma [7, 8, 11, 13, 15, 16], some aspects, in particular, of its morphological manifestations, need to be assessed now.
It's been the fifth year since the Euromaidan, but consequences of violence against Euromaidan protesters have not lost their relevance today, in 2019, as the perpetrators of the crime have not been fully identified and punished. While hundreds of people have suffered multiple injuries - from being beaten with
© V.D. Mishalov, O.Yu. Petroshak, 2019
