CC BY
29
®
ребенка
КлУчна пед1атр1я / СНпюа! РеЬ1а1г1еэ
УДК 616.12-007-053.5-003.96 ОХАПК1НА О.В.
Харювсыкий нацюнальний медичний унверситет
ОСОБЛИВОСП АДАПТАЦМНИХ МЕХАЫ3М|В ОРГАЫ3МУ Д|ТЕЙ 3 МАЛИМИ АНОМАЛ1ЯМИ РО3ВИТКУ СЕРЦЯ
Резюме. Уробоmi подат особлuвостi адаптацшно-компенсаторнихреакцш у дтей и малими аномалi-ями розвитку серця залежно вгд наявностi або вiдсутностi порушень фiбрилогенезу. Доведено, що най-бЛьш тформативним показником щодо прогресування МАРСнезалежно вiд функцюнального стану спо-лучно'1 тканини е показник аеробнихможливостей оргатзму дитини. Ключовi слова: дти, малi аномалирозвитку серця, адаптацшно-компенсатортреакци.
Мaлi аномали розвитку серця (МАРС) — велика гетерогенна група порушень розвитку серце-во-судинно! системи (ССС), що характеризуются анатомiчними та морфолопчними вщхиленнями структур серця й судин, яю в бгльшост випадюв не супроводжуються значущими клшчними у'або ге-модинамiчними порушеннями.
За даними рiзних авторiв, частота виявлення МАРС серед дiтей i пiдлiткiв коливаеться вiд 39 до 68,9 % [1, 2]. Проте слад зазначити, що на сучас-ному етат не юнуе едино! думки щодо клтчного значення МАРС, бгльшють iз яких мае нестабгль-ний характер, пов'язаний iз ростом дитини. ОкрГм того, ще й дос не встановленi чiткi критерГ! вжо-во! межi найбiльш поширено! аномали — пролапсу морального клапана (ПМК). Так, у науковш лiтературi зустрiчаються посилання на рiзнi вiковi перiоди, а саме: 6—7 роюв [3], 14—15 [4] i навiть бiльше нгж 16 роюв [3, 6]. За сучасними ешдемь ологiчними даними, у 50—70 % дггей МАРС дГа-гностуеться при вродженш неповноцiнностi спо-лучно! тканини, зокрема !! недиференцшовано! форми (НДСТ) [6].
Ведомо, що зростаючий оргашзм дитини ха-рактеризуеться досить високою пластичнiстю та чутливiстю як до сприятливих, так i несприят-ливих чинниюв екзо- та ендогенного характеру, тобто саме адаптацшш можливостi дитини за-безпечують Г! iснування в рiзноманiтних умовах. Що стосуеться МАРС, то ввдновлення порушених функцiй вщбуваеться за рахунок включення ком-пенсаторно-адаптацшних реакцiй, якi спрямованi на збереження констант гомеостазу дитячого ор-гашзму.
Мета дослвдження — визначення особливос-тей адаптацiйно-компенсаторних реакцiй у дггей шкiльного вiку з малими аномалiями розвитку серця.
Матер1ал та методи досл1дження
Проведено комплексне обстеження 179 дiтей вь ком 8—16 рокiв iз МАРС, що структурно були пред-стaвленi так: у 67,4 % дггей — ПМК I та II ступеня, у 21,8 % дггей — наявшсть аномально розташованих трабекул лiвого шлуночка (АТЛШ) та 10,8 % дггей мали поеднання ПМК i АТЛШ. З огляду на асоцшо-вaнiсть МАРС iз порушенням процесу фГбрилогене-зу дгти були розподiленi на 2 групи: I група — дгти з МАРС (59,5 %), II група — дгти з МАРС та ознака-ми недиференцшовано! форми ДСТ (40,5 %). ДСТ була пщтверджена змшами бiохiмiчних мaркерiв, що характеризують процеси колагеноутворення, за необхiдностi була призначена консультацгя генетика. У контрольну групу увiйшли 30 умовно здорових дггей.
Для експрес-ощнки рГвня адаптацшно-компен-саторних реакцГй було використано комплекс мор-фофункцГональних ГндексГв, яю мають найвищий ступГнь взаемозв'язку з енергозабезпеченютю орга-нГзму (Гндекс Робшсона — 1Р), рГвнем загально! ви-тривалостГ (силовий Гндекс) Г захворювашстю (адап-тацГйний потенцГал) [7].
1ндекс РобГнсона — критерГй енергопотенцГалу дитячого оргашзму, розраховували за формулою:
© Охапкша О.В., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
IP = ЧСС х САТ/100, де ЧСС - частота серце-вих скорочень, САТ — систолiчний артерiальний тиск. Оцiнка силового iндексу (CI = динамометрiя/ маса тiла, %) проводилася на пiдставi дослiдження м'язово! сили верхнiх кiнцiвок шляхом динамо -метрГi (динамометр ручний плоско-пружинний — ДРП-90), визначення сили та статично! витрива-лостi м'язiв — розгиначiв тулуба — за допомогою станового динамометра (ДС-200). Спiввiдношення показникiв динамометр!! до маси тша, що виражене у вiдсотках, дозволило уникнути вжово! залежностi здобутих iндексiв i дало можливють проведення по-рiвняльного ан^зу показникiв серед дiтей рiзних вжо-статевих груп [8].
Адаптацiйний потенцiал (АП) розраховува-ли за порiвнянням множинно! регресп: АП (у балах) = 0,011 (ЧСС) + 0,014 (САТ) + 0,008 (ДАТ) + + 0,014 (вж, роки) + 0,009 (маса тша, кг) - 0,009 (рют, см) — 0,27. Ощнку показника АП проводили за шкалою: 2,10 — задовшьна адаптацiя, ха-рактеризуе достатнi функщональш можливостi систем органiзму; 2,11—3,20 — функщональне на-пруження механiзмiв адаптацп; 3,21—4,30 — не-задовiльна адаптацiя, що характеризуе зниження функцiональних можливостей системи кровообь гу з недостатньою пристосувальною реакцieю до навантажень; бшьше 4,30 — зрив адаптацп, що характеризуе рiзке зниження функцiональних можливостей системи кровообпу з явищами зриву адаптацшно-компенсаторних механiзмiв оргашз-му в щлому.
Статистичний аналiз проведено на пiдставi па-раметричних i непараметричних критерпв (кри-терiй Стьюдента — Фшера, Ван-дер-Вардена тощо), вiрогiдного розподшу ознак i кореляцшно-го аналiзу.
Дослщження виконанi з урахуванням мгжна-родних бiоетичних стандартiв про згоду батьюв на участь дитини в комплексному обстеженш.
Результати та ix обговорення
Анaлiз фiзiометричних функцiональних здат-ностей органiзму дитини з МАРС показав, що щ по-казники насамперед залежать вщ наявностi НДСТ. Так, С1 в дiтей iз МАРС без НДСТ незалежно вщ статi нижчий, н1ж у дггей контрольно! групи вщпо-вiдного вжу. Тодi як у дiтей II групи незалежно вщ статi CI вiдповiдаe достатньому рiвню витривалос-т1 й вiрогiдно вищий за вщповщш показники вжо-статево! групи здорових дiтей (р < 0,05) (табл. 1). 1з вiком вiдмiчаються гендерш особливостi CI, а саме: у хлопчиюв II групи цей показник зменшуеться, стае нижчим вiд середшх нормативних показникiв, проте залишаеться вiрогiдно бiльшим на вiдмiну вiд хлопчиюв I групи (46,03 ± 2,60 % i 39,7 ± 2,2 % вщповщно, р < 0,05). У дiвчаток iз НДСТ результати свщчать про достатню витривалють органiзму в обох вiкових перюдах ще! групи на вiдмiну вщ дiвча-ток без ознак НДСТ (45,22 ± 2,90 % i 36,51 ± 2,90 % вщповщно у молодшому шкiльному вiцi, р < 0,05), (48,14 ± 2,50 % i 36,51 ± 2,90 % вщповщно у пщлгг-ковому вщ, р < 0,05).
Достатню м'язову силу дггей iз НДСТ можливо пояснити постшним навантаженням на м'язи при наявносп гiпермобiльностi сугло61в (ГМС) р1зного ступеня вираженостi. Кр1м того, аналiз даних анамнезу життя показав, що бшьшють дггей ще! групи (51,2 %) завдяки наявност ГМС регулярно вщвь дують спортивш секцп або танцювальнi гуртки. У пщликовому в1ц1 61льш1сть хлопчиюв зазвичай при-пиняють регулярне ф!зичне навантаження, тобто вiдвiдувати спортивн1 секц!!, що впливае на зниження С в ц1й в1ков1й груш.
Анал!з показникiв стану резервiв ССС показав, що серед дггей контрольно! групи максимальш ае-ро6н1 можливосп органiзму нижче середньовiкових критерпв, що свщчить про напруження адаптацш-но-компенсаторних мехашзм!в навiть серед умовно здорових дггей.
Таблиця 1. Середш значення ф1з1ометричних показниюв удтей р1зних вко-статевих груп
BiKO-CTaTeBi групи Силовий шдекс 1ндекс Po6iHCOHa Адaптaцiйний потенцiaл
Молодший шктьний BiK Хлопчики 1 група 41,61 ± 3,20б 92,73 ± 3,80 2,14 ± 0,08
II група 50,54 ± 3,70б 100,18 ± 4,20 2,120 ± 0,075
Контрольна група 47,88 ± 3,60 88,54 ± 2,70 2,110 ± 0,09
Дiвчатка I група 45,22 ± 2,90а 99,51 ± 3,70 2,16 ± 0,090
II група 48,24 ± 3,60 100,22 ± 4,10 2,12 ± 0,11
Контрольна група 47,66 ± 2,20 90,11 ± 2,80 2,11 ± 0,09
Старший шктьний BiK Хлопчики I група 39,7 ± 2,2б 94,60 ± 3,90 2,19 ± 0,08
II група 46,03 ± 2,60б 98,65 ± 4,00 2,12 ± 0,09
Контрольна група 49,98 ± 3,10 87,67 ± 3,10 2,11 ± 0,08
Дiвчатка I група 36,51 ± 2,40а' б 99,87 ± 3,70 2,17 ± 0,06
II група 48,14 ± 2,50б 102,69 ± 3,70 2,12 ± 0,10
Контрольна група 47,17 ± 2,90 87,34 ± 3,00 2,11 ± 0,08
Примтки: а — в1рогщн1 вщмнност залежно вщ в'1ку дтей у межах статевоi групи на piBHi не менше р < 0,05;б — в1рогщн1 вщмшносл залежно вщ клiнiчноi групи дтей на рiвнi не менше р < 0,05.
42
Здоровье ребенка, ISSN 2224-0551
№ 3 (46) • 2013
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
При аналГзГ функцГональних резервГв ССС установлено, що середш значення 1Р у дГтей шкГльного вГку з МАРС незалежно вГд статГ дитини вщповь дають низькому рГвню функщонально! здатностГ м'язГв серця. ВГрогГдних вщмшностей у показниках 1Р серед вжо-статевих груп залежно вГд наявностГ або вщсутностГ НДСТ установлено не було. Про-те спостерГгаеться тенденцгя до бГльш вираженого зниження енергопотенцГалу в дГтей II групи, що обумовлено значною частотою полГсистемного за-лучення рГзних органГв у диспластичний процес. РГзноспрямоваш змГни показникГв САТ Г ЧСС, яю вГдбуваються з вжом, обумовлюють вГдносну ста-бГльнГсть показника № серед рГзних вжових груп дГтей. Однак на рГвш незначно! тенденцГ! вГдмГчаеться зменшення № Гз вГком серед дГвчаток незалежно вГд наявностГ НДСТ Г незначне зростання № у хлопчи-юв I групи на вГдмГну вГд хлопчиюв II групи, у яких спостерГгаеться тенденцГя до зменшення цього Гн-дексу.
З огляду на те, що № у сташ спокою характеризуе аеробнГ можливостГ Г, вГдповГдно, рГвень соматич-ного здоров'я шдиида отриманГ результати свГдчать про незадовГльний стан функцГональних можливос-тей ССС у дГтей не тГльки з МАРС, а й серед умовно здорових дГтей.
АналГз результатГв дослГдження АП у дГтей контрольно! групи дозволив встановити, що у 47,3 % умовно здорових дГтей мае мюце напруження ком-пенсаторно-адаптацГйних механГзмГв (р < 0,05), що, на нашу думку, вГдображае реакцГю дитячого орга-нГзму на рГзноманГтнГ екзогеннГ чинники.
АП як найважливГший фГзГологГчний показник в уах вГко-статевих групах незалежно вГд наявнос-тГ НДСТ вГдповГдае напруженню компенсаторно-пристосувальних реакцш дитячого органГзму. Звер-тають на себе увагу дещо кращГ показники АП серед дГтей Гз синдромом НДСТ в ус вжовГ перГоди на вГдмГну вГд АП дГтей без ознак НДСТ Г покращення загально! адаптацГ! в дГтей Гз НДСТ (за показником АП) з вГком на вГдмГну вГд зворотно! тенденцГ! серед групи дГтей без ознак НДСТ.
Таким чином, наявнГсть у дитини МАРС, без-умовно, створюе певнГ особливостГ формування
адаптацiйно-компенсаторних реакцiй оргашзму, проте найбiльший вплив на щ процеси мае на-явнiсть порушень фiбрилогенезу. Слiд зазначи-ти, що саме наявшсть НДСТ у дитини шдвищуе фiзичну витривалiсть дитячого оргашзму з по-рушенням фiбрилогенезу (за показником С1) та пiдвищуе загальну адаптацш дитини (показник АП). Стосовно збгльшення рiвня адаптацп в дггей iз МАРС на тлi НДСТ, на нашу думку, це обумовлено результатом «довготривало!» дп пристосу-вальних механiзмiв дитячого органiзму, який iз народження iснуе в умовах порушеного фiбрило-генезу.
У той же час для вах дiтей iз МАРС незалежно вiд наявностi НДСТ притаманш зниження аероб-них можливостей органiзму та незадовiльний стан функцюнальних можливостей ССС. Динамiчне спостереження за диъми з МАРС показало, що саме негативш змiни показника 1Р мають високе дiагностичне (rs = 0,80; р < 0,001) та прогностичне (rs = 0,89; р < 0,001) значення щодо прогресування МАРС.
Список лператури
1. Кожарская Л. Г. Малые аномалии сердца у детей/ Л.Г. Ко-жарская, Т.Л. Качан // Медицинская панорама. — 2006. — № 2. — С. 5-8.
2. Гитун Т.В. Диагностический справочник кардиолога / Т.В. Гитун. — М.: АСТ, 2007. — С. 316-329.
3. Трисветова Е.Л. Малые аномалии сердца / Е.Л. Трисве-това, А.А. Бова // Клиническая медицина. — 2002. — № 1. — С. 9-15.
4. Ягода А.В. Малые аномалии сердца/ А.В. Ягода, Н.Н. Гладких. — Ставрополь: Изд-во СтГМА, 2005. — 248 с.
5. Floppy mitral valve chordae tendinee: histopathologic alterations / P.B. Baker, G. Bansal [et al.] // Hum. Pathology. — 2006. — Vol. 19. — P. 507-512.
6. Other Congenital Heart and Vascular Malformations / R.M. Kliegman, R.E. Behrman, H.B. Jenson [et al.] // Nelson Textbook of Pediatrics. — 18fh ed. — Philadelphia, Pa: Saunders Elsevier, 2007. — P. 432.
7. Апанасенко Г.Л. Профилактика в кардиологии: необходимость новой стратегии / Г.Л. Апанасенко // Здоровье Украины. — 2004. — № 107.
8. Апанасенко Г.Л, Попова В.А. Медицинская валеология. — 2000. —248 с.
Отримано 04.03.13 □
Охапкина О.В.
Харьковский национальный медицинский университет
ОСОБЕННОСТИ АДАПТАЦИОННЫХ МЕХАНИЗМОВ ОРГАНИЗМА ДЕТЕЙ С МАЛЫМИ АНОМАЛИЯМИ РАЗВИТИЯ СЕРДЦА
Резюме. В работе представлены особенности адаптационно-компенсаторных реакций у детей с малыми аномалиями развития сердца в зависимости от наличия или отсутствия нарушений фибриллогенеза. Доказано, что наиболее информативным показателем прогрессирова-ния МАРС независимо от функционального состояния соединительной ткани является показатель аэробных возможностей организма ребенка.
Ключевые слова: дети, малые аномалии развития сердца, адаптационно-компенсаторные реакции.
Okhapkina O.V.
Kharkiv National Medical University, Kharkiv, Ukraine
FEATURES OF ADAPTIVE MECHANISMS IN CHILDREN WITH MINOR CARDIAC ABNORMALITIES
Summary. The paper presents the features of adaptive-compensatory reactions in children with minor cardiac abnormalities (MCA) depending on the presence or absence of fibrillogenesis violations. It is proved that the most informative indicator of the progression of MCA regardless of the functional state of the connective tissue is a measure of aerobic capacity of the organism of the child.
Key words: children, minor cardiac abnormalities, adaptive-compensatory reactions.
