CC BY
47
Отже, процес пiдготовки майбуттх екологiв до професiйного стлкування, на нашу думку, повинен бути спрямований на формування у студентiв знань, вмшь та навичок здiйснювати вербальну комунiкацiю через зовнiшнe мовлення (усне i писемне) з можливiстю попередньо!' ефективно!' реатзацп внутрiшнього та тдсилювати i спрямовувати сво!' мовленнeвi висловлювання за допомогою засобiв невербально! комушкацп та готовностi використовувати цi знання, вмшия i навички у свош професiйнiй сферi.
Дослiдження шляхiв навчання майбутнiх екологiв ефективного використання вербальних та невербальних засобiв реалiзацil професшного спiлкування в iншомовному середовищi можуть бути темою наступних наукових пошушв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Большая психологическая энциклопедия. — М.: Эксмо, 2007. — 544 с.
2. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови / укл. i гол. ред. В. Т. Бусел. — К.-1ртнь: ВТФ «Перун», 2007. - 1736 с.
3. Галузевий стандарт вищо! освгти МОНУ. Освiтньо-квалiфiкацiйна характеристика бакалавра i спещалкта з напряму пiдготовки «Еколопя». - К.: МОНУ, 2008. - 12 с.
4. Гончаренко С. Укра!нський педагогiчний словник / С. Гончаренко. - К.: Либвдь, 1997. - 376 с.
5. Загштко А. П. Основи мовленнево! дшльност / А. П. Загштко, I. Р. Домрачева: навч. поЫбник. — Донецьк: Укра!нський культурологiчний центр, 2001. - 56 с.
6. Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности / И. А. Зимняя. — М.: ППСИ; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЕК», 2001. - 432 с.
7. Клос Л. Особливост вербально! та невербально! комушкацп у функцюнуванш малих освггшх груп / Л. Клос, Н. Микитенко // Проблеми та перспективи формування нацюнально! гумаштарно-техшчно! елiти: зб. наук. праць / за ред. Л. Л. Товажнянського, О. Г. Романовського. - Харюв: НТУ «ХП1», 2006. - Вип. 12 (16). - С. 297-306.
8. Степанов О. М. Основи педагопки i психологи: поибник / О. М. Степанов, М. М. Фщула. - К.: Академвидав, 2003. — 504 с.
9. Сырескина С. В. Формирование культуры иноязычного общения у студентов экономической специальности неязыкового вуза: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / С. В. Сырескина. — Чебоксары, 2006. — 180 с.
10. Тинкалюк О. В. Використання професiйно-орiентованих текстав з англшсько! мови в процеи тдготовки економктав до професшного шшомовного стлкування / О. В. Тинкалюк // Науковий вюник Швденноукра!нського державного педагопчного унiверситету ш. К. Д. Ушинського. Спецвипуск «Сучаснi технологil в навчаннi та вихованш у вищiй школi». - Одеса: ПДПУ ш. К. Д. Ушинського, 2009. - С. 31-37.
11. Camp S. C. College Communication / Camp S. C., Satterwhite M. L. - Glencoe: McGrow-Hill, Columbus, Ohio, 2003. - 450 p.
12. Locker K. O. Business and Administrative Communication. - Irwin/McGraw- Hill, The Ohio State University, 2000. - 694 p.
УДК 371.13:504 (008)
Н. О. МИКИТЕНКО
ОСНОВИ ТЕХНОЛОГ1ЧНО-МЕТОДИЧНО1 ПАРАДИГМИ КОНЦЕПЦИ ФОРМУВАННЯ 1НШОМОВНО1 ПРОФЕСШНО-КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В ПРИРОДНИЧИХ
СПЕЦ1АЛЬНОСТЕЙ
np0aHani30eaH0 джерела з проблеми дослiдження, що 3aceiduye значний ттерес втчизняних та зaрубiжних науков^в до проблеми технологiзaцii тшомовноi фаховог тдготовки майбуттх фaхiвцiв. Розкрито суттсть понять «технологiя», «педaгогiчнa технологiя», «технологiя навчання», «освтня технологiя» i «технологiя навчання тоземних мов» та ix генезис. Розглянуто домiнуючi педaгогiчнi технологи. Визначено мету, склaдовi та етапи реaлiзaцii технологи формування тшомовног профестно-комуткативног компетентностi майбуттх фaxiвцiв природничого профтю.
Ключовi слова: тшомовна фахова тдготовка, педагогiчна технологiя, освтня технологiя, технологiя навчання тоземних мов, технологiя формування тшомовно! профестно-комуткативноi KOMnemeHmHocmi.
Н. О. МИКИТЕНКО
ОСНОВЫ ТЕХНОЛОГИЧЕСКО-МЕТОДИЧЕСКОЙ ПАРАДИГМЫ КОНЦЕПЦИИ ФОРМИРОВАНИЯ ИНОЯЗЫЧНОЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ-КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ЕСТЕСТВЕННЫХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ
Проанализированы научные труды по проблеме исследования, что свидетельствует о значительном интересе отечественных и зарубежных ученых к проблеме технологизации иноязычной профессиональной подготовки будущих специалистов. Определена сущность понятий «технология», «педагогическая технология», «технология обучения», «образовательная технология», «технология обучения иностранным языкам» и их генезис. Рассмотрены доминирующие педагогические технологии. Указаны цели, составляющие и этапы реализации технологии формирования иноязычной профессионально-коммуникативной компетентности будущих специалистов естественного профиля.
Ключевые слова: иноязычная профессиональная подготовка, педагогическая технология, образовательная технология, технология обучения иностранным языкам, технология формирования иноязычной профессионально-коммуникативной компетентности.
N. O. MYKYTENKO
THE BASIS OF THE TECHNOLOGICAL AND METHODOLOGICAL PARADIGM OF THE CONCEPT OF THE FOREIGN LANGUAGE PROFESSIONAL COMMUNICATIVE COMPETENCE DEVELOPMENT IN FUTURE SCIENCE
SPECIALISTS
The scientific papers that elucidate the problem of the research and prove strong interest of the domestic and foreign scholars in the problem of technification offuture specialists' foreign language training have been analyzed. The essence of the concepts of «technology», «pedagogic technology», «educational technology», «foreign languages teaching technology» and their geneses have been defined. The dominant pedagogic technologies have been analyzed. The main objectives, components and stages of the technology of the foreign language professional and communicative competence development in future specialists majoring in sciences have been justified.
Keywords: foreign language professional training, pedagogic technology, educational technology, foreign languages teaching technology, technology of foreign language professional and communicative competence.
У сьогодшшньому мшливому свт з притаманним йому техшчним прогресом, науковими ввдкриттями, еколопчними проблемами i катастрофами юнуе необхвдшсть у ствпращ мiж науковцями i практиками рiзних краш. Ствпраця науковщв i фахiвцiв, ix участь в мiжнародних конференщях чи програмах обмежуеться певними перешкодами, серед яких - низький рiвень сформованосп навичок володшня шоземною мовою, особливо шоземною мовою для академiчниx цшей та професшних потреб.
Анатз джерел з проблеми дослiдження засвiдчуе значний штерес вiтчизняниx та зарубiжниx науковцiв до проблеми технолопзацп шшомовно].' професiйноi тдготовки майбутнix фаxiвцiв нефiлологiчного профiлю. Педагопчш iдеi щодо необxiдностi теxнологiзацii навчання висловив ще Я. А. Коменський. Першi спроби застосування елементiв технолопчного пiдxоду у процесi аналiзу шоземного досвiду зробили Т. Iльiна та М. Кларш.
Дослiдження органiзацiйниx i змiстовиx особливостей багаторiвневоi' професiйноi освии здiйсненi П. Атутовим, С. Гончаренком, Р. Гуревичем, А. Заxлiбним, I. Зязюном, А. Коржуевим, I. Кузьмшим, B. Ледневим, Н. Ничкало, В. Сидоренком та ш.
Засади технолопчносп навчання розробленi багатьма поколiннями науковщв-педагопв. Так, положення про класичнi системи оргашзаци навчання запропонованi Я. А. Коменським,
Й. Гербартом, Ф. Дютервегом, Й. Песталоцщ, I. Штурмом та îh., а положення про авторськ варiативнi системи органiзацiï навчання були виокремлеш пiзнiше в технологiï. До^дженням розвитку педагогiчних технологiй навчання присвятили працi О. Пехота, Д. Чернилевський, М.Кларiн та îh.
Особистiсно-орiентоване навчання як педагопчну технологiю розглядали Н. Алексеев, П. Алексеев, О. Алюнша, М. Балашов, М. Лукьянова, I. Бех, М. В^лша, Г. Глухов, В. Громова, Н. Джава, Л. Качалова, В. Сухомлинський, I. Якиманська, С. Яценко та îh.
Засади проектноï технологи розробляли Н. Белоусова, £. Бурцева, Дж. Дью].', В. Кшпатрик, Л. Кондратова, £. Слепова, С. Шацький.
Положення про форми оргашзаци навчання, концепци 'х структури, методи навчання дослiджували С. Архипова, Л. Добровольская, Н. Варешкша, Ю. Зотов, С. 1ванов, I. Козловська,
B. Леднев, Н. Мойсеюк, I. Малафик, I. Мегалова, М. Скаткш, I. Харламов, Д. Харт та îh.
Технолопю органiзацiï групово'' навчально' дiяльностi обгрунтували:
В. Котова, Г. Цукерман, О. Ярошенко та îh. - загальш принципи органiзацiï груповоï навчальноï дiяльностi;
М. Скаткiн, I. Лернер, В. Дяченко та îh. - загальш (фронтальна, групова, шдивщуальна) i конкретш (урок, семшар, екскурия тощо) форми органiзацiï навчання;
I. Бурлака, В. Вихрущ, Ю. Мальований та iH. - форми навчальноï дiяльностi як складовi змiсту форм навчання;
Ю. Конаржевський, Н. Кузьмша, В. Беспалько, М. Бовтенко, Н. Диканська та iH. - засади технологи рiвневого навчання;
Е. Паркхерст - систему iндивiдуалiзованого навчання («Дальтон-плану»).
Основи сугестивноï технологiï висвiтлено в працях Г. Лозанова, В. Мясищева, Д. Узнадзе, Б. Паригiна.
Дидактичш проблеми i перспективи використання шформацшних i комунiкацiйних технологiй у навчальному процесi дослiджували М. Жалдак, Т. Коваль, I. Мегалова, Л. Морська та iншi науковщ. Iдею створення комп'ютерних навчальних середовищ, яка е основою бшьшосп сучасних навчальних комп'ютерних програм, запропонував С. Пейперт.
Закономiрностi, теорiï, моделi процесу пiзнання запропоноваш П. Гальперiним,
C. Рубiнштейном, М. Скаткшим, А. Н. Леонтьевим, I. Лернером, Ю. Самарiним, Д. Богоявленським, Н. Тализiною, М. Архангельською та iH.
Незважаючи на значний штерес науковщв до проблеми дослвдження, на сьогодшшнш день у педагопчнш наущ вiдсутне комплексне дослiдження технологiчно-методичних основ концепци формування iншомовноï професiйно-комунiкативноï компетентносп (IПКК) майбутнiх фахiвцiв природничих спещальностей.
Мета статп - з урахуванням пiдходiв та теоретичних засад, на яких грунтуються технологи, що доводять свою ефективнiсть у навчальному процеа, обгрунтувати технолопчно-методичну парадигму концепци формування iншомовноï професiйно-комунiкативноï компетентностi майбутшх фахiвцiв природничого профiлю.
Концепцiя формування ШКК майбутнiх фахiвцiв природничого профшю опираеться на основнi положення теори педагогiчних систем В. Беспалько, концепци iншомовноï освiти £. Пассова, концепци освии впродовж життя, дидактичноï гуманiстичноï концепцiï К. Роджерса, гуманiстичноï концепци особистосп А. Маслоу, концепцiï ролi навчання у розвитку особистостi Л. Виготського, концепцiï дiалогу культур М. Бахтша, радикально конструктивiстськоï концепцiï Е. фон Глазерсфельда, когнiтивiзму, бiхевiоризму, концепци навчання, сконцентрованого на студентовi та iH. Згадана концепщя iнтегруе теоретико-методологiчну та технологiчно-методичну парадигми формування ШКК майбутшх фахiвцiв природничих спещальностей [2, с. 60-82].
I. Шдласий акцентував на важливостi застосування у професшнш пiдготовцi фахiвцiв рiзноманiтних технологш, оск1льки за 1х допомогою теорiя реалiзуеться на практицi. На думку П. Сшайчева, органiзацiя галузевоï професiйноï пiдготовки педагогiв, ïï вiдповiднiсть рiвню розвитку виробничих технологiй, технiки, економiки, органiзацiï i охорони працi, формування у них професшних знань i умшь знаходиться, зпдно iз сучасним термшолопчним апаратом педагогiки, в площиш вiдповiдних педагогiчних технологiй [6, с. 5]. Ми цшковито шдтримуемо
думку цього науковця i вважаемо, що у площинi ввдповвдних педагогiчних технологiй знаходиться професiйна шдготовка майбутнiх фахiвцiв усiх профiлiв, спещальностей i спецiалiзацiй.
Поняття «технолопя» - грецького походження, означае «знания про майстертсть». Варiанти термiна «педагогiчна технолопя» - «технологiя навчання», «освiтия технолопя», «технологи в навчаннi», «технологи в освт» - мають понад 300 визначень залежно ввд того, як 1хш автори уявляють структуру i компоненти освiтнього процесу [4, с. 16-17]. Еволющя термiна вiд «технологи в навчанш» до «технологи освии» i «педагоriчноi технологи» вiдповiдае змш змiсту поняття. Дискусiя про сутшсть, предмет, концепцн, парадигми, дефшщн педагопчно! технологи' тривае до сьогоднiшнього дня. В Росн термiн «педагогiчна технолопя» згадуеться в 20-х рр. ХХ ст. у працях з педологи, як базувалися на дослiдженнях з рефлексологи I. Павлова, В. Бехтерева, А. Ухтомського, С. Швацького. У «Педагопчнш енциклопедн» (30-тi рр. ХХ ст.) подано термш «педагогiчна техшка», який визначено як сукупнiсть прийомiв i засобiв, спрямованих на чику i ефективну органiзацiю навчальних занять [4, с. 17]. Вперше термш «освиня технологiя» у значеннi комплексу принцишв та педагогiчних пiдходiв до побудови процесу навчання i виховання був використаний у США в 30-х рр. ХХ ст. До широкого впровадження технолопчносп навчання спричинилися працi засновникш прагматично! психологii та педагопки: I. Джеймса, Д. Дью!, С. Холла, Р. Торндайка, представнишв т. зв. «iндустрiальноi педагогiки» Р. Тейлора, Ф. Гшберта та шших науковцiв [4, с. 11].
Спочатку термш «педагопчна технологiя» вживався для позначення використання у навчальному процес технiчних засобiв навчання.
О. Пехота умовно подаляе розвиток педагогiчноi технологи у свповому контекстi на калька етапiв, кожен з яких мав сво! характерш ознаки, i пропонуе вiдповiднi перiодизацii:
• 1920-1960-тi рр. - тдвищення якостi викладания як единого способу зростання ефективностi навчання за рахунок досягнення вищого рiвня поiнформованостi тих, хто навчаеться за допомогою використання у навчальному процеа засобiв масовоi комунiкацii. У 1950-1960-х рр. у США розвиваеться технократична парадигма дидактики, про що свiдчить iхия iдея опрацювания освiтнiх стандарлв. Керувания навчальним процесом з урахуванням принципiв бiхевiористичного пiдходу перетворюе процес навчання у т. зв. «процес натаскувания»;
• 1960-1970-тi рр. - розвиток концепцн програмованого навчання, врахування вiкових та особистiсних вiдмiнностей тих, хто навчаеться. Наголос на процес навчання, що визначае методику навчання i е критерiем успiху. Наслвдком застосувания програмованого навчання у США стала iндивiдуалiзацiя навчального процесу. Яскравим свiдченням цього е засоби навчання, а саме: навчальш посiбники, яш орiентуються вже не на групу студентiв, але створенi для iндивiдуальноi роботи. На цьому етапi входить у вжиток термш «модульшсть навчання». В 1960-1970-х рр. у високорозвинених крашах з'явилися фаховi перiодичнi видання, присвяченi проблемам педагогiчноi технологii, зокрема - журнали «Педагогiчна технологiя» (1961 р., США), «Педагопчна технолопя i програмоване навчання» (1964 р., Велика Бриташя). Однойменнi видання з'явилися, також, в Японн (1965 р.), 1талн (1971 р.). У цей перюд створюються вiдповiднi iнституцii, як1 координують дослiджения з проблем педагогiчноi технологи. Це, до прикладу, Нащональна рада з педагогiчноi технологii (Велика Бриташя), 1нститут педагогiчноi технологii (США);
• 1980-п рр. - збiльшения шлькосп педагогiчних програмних засобiв, покращения !х якосл, створення комп'ютерних лабораторiй та класв, застосувания з навчальною метою спещальних програмних засобiв;
• сучасний етап - розширення сфери педагогiчноi технологii [4, с. 10, 12, 18-19].
Наприкшщ ХХ ст. закршленню поияття «педагогiчна технологiя» великою мiрою
посприяв бурхливий розвиток кибернетики i iнформатизацii навчания. Змiст поияття значно поглибився, коли його почали використовувати у працях, присвячених розвиваючому та проблемному навчанню, науковiй освiтi, лопко-математичним основам навчального процесу, програмованому навчанню, контекстному навчанню, модульному навчанню, дистанцшному навчанню [6, с. 8].
Серед науковщв-педагопв юнують сьогодш певш розб1жност1 щодо трактування термша «технолопя», хоча бшьшють з них, на думку О. Пехоти, розумшть технолопю як процес з гарантованим результатом [4, с. 11].
П. Сердюков розглядае педагопчну технолопю як систему техшчних, програмних, навчальних [ методичних засоб1в, як1 у процес навчання поеднуються з людськими ресурсами шляхом застосування науково обгрунтовано! системи метод1в, засоб1в [ прийом1в для ефективного виршення професшних, навчальних, педагопчних, наукових, оргашзацшних завдань [5, с. 7]. Зпдно з визначенням П. Сшайчева, педагопчна технолопя - це оргашзацшна система, що забезпечуе досягнення певного педагопчного результату при послшовному виконанш студентом низки завдань в умовах застосування визначеного змюту навчання, метод1в, прийом1в, форм оргашзаци навчально-виховно! роботи, матер1ального забезпечення; шакше кажучи, педагопчна технолопя - це шлях досягнення певного педагопчного результату [6, с. 5-6]. Ми под1ляемо переконання П. Сшайчева щодо воображения системи основних вдей про педагопчну технолопю у теори осв1ти, про що св1дчать анал1з I узагальнення педагопчних поглядш на навчання [ освггу. Так, у теори осв1ти подано низку визначень поняття «педагопчна технолог», визначеш види педагопчно! технологи, ввдповвдш видам структура I склад, означено залежшсть педагопчних технологш ввд окремих фактор1в та !х груп (детермшант), виявлеш структурно-лопчш схеми, що лежать в основ1 оргашзаци педагопчних технологш, запропоноваш шляхи оптим1заци, розроблеш основи системи технологш осв1ти [6, с. 10].
Перспективними, на думку О. Свдокимова, е так1 технологи навчання, як найбшьш повно враховують шдив1дуальш потреби та осв1тш можливосп студенпв [1, с. 11].
Педагопчна технолопя охоплюе два аспекти: 1) використання техшчних засоб1в навчання; 2) теори та концепци, а також практику (що базуеться на !х основу планування й оргашзаци навчального процесу, анал1з змюту, метод1в та засоб1в навчання, управлшня процесом навчання. З огляду на це на сучасному етат розвитку педагопчно! думки необх1дно адаптувати зм1ст, оргашзацшш особливосп [ методи навчання до розвитку техшчного прогресу й широко використовувати у навчальному процеа нов1тш засоби, що дають змогу оптим1зувати цей процес. Об'еднуе щ аспекти системний шдхвд до оргашзаци навчання. «Характерною тенденщею розвитку сучасно! педагопчно! технологи е використання системного анал1зу у виршенш практичних питань, пов'язаних з1 створенням та використанням навчального устаткування та технолопчних засоб1в навчання. Головним критер1ем системного анал1зу на вс1х р1внях (ввд планування навчальних засоб1в до впровадження !х у процес навчання) загалом е критерш оптимальности», - вказуе О. Пехота [4, с. 13].
Оскшьки ютотну роль в технологи навчання ввдграе техшчна база, П. Сердюков стверджуе, що в процес розвитку техшчно! бази технологи навчання утворилися три роздши, як формують взаемопов'язаш шдсистеми, на основ! яких розвинулися ввдповшш технологи [5, с. 8-9]: 1) техшчш засоби навчання [ безкомп'ютерна технолопя !х застосування; 2) комп'ютерш засоби навчання [ комп'ютерна технолопя навчання; 3) телекомушкацшш засоби навчання [ телекомушкацшна технолопя навчання.
У намаганш здшснити комплексний анал1з педагопчно! технологи варто розглянути дом1нуюч1 психолопчш теори навчання, зокрема засади психологи розвитку й педагопки розвитку, б!хевюризм, фройдизм [ т. д.
У контекст! нашого досл1дження б!хевюризм становить штерес як психолопчна теор1я, що вивчае первинну сощальшсть особи та проблеми !! розвитку.
У 1960-х рр. психолопчш теори акцентують на умовах, за яких вшбуваеться розвиток особистост! Термш «психолопя розвитку» утвердився в англомовнш литератур! у 1970-т1 рр. як означення частини загально! психологи, що вивчае подабносп [ в1дм1нност1 психолопчного функцюнування особи протягом !! життя, або галуз! загально! психологи, що вивчае прогресивт змши взаемоди оргатзму в процеа зростання та старшня [4, с. 15].
Наукова тдвалина педагопки розвитку - це пошук метод1в та засоб1в, як1 би забезпечували розвиток й саморозвиток особи в р1зних системах (еколопчних, сощальних) [4, с. 15].
У процеи анал1зу теор1! педагог1чних технолог1й розроблено концепцш !х базових детерм1нант, яш в1дображають багатофакторну залежн1сть технолог1й ввд оточуючо! !х д1йсност1. На сьогодшшнш день розроблено детермшащю певних педагопчних технологш:
визначено ïx структуру, обгрунтовано систему базових детермiнант, розкрито змют детермiнуючиx факторiв, запропоновано новi понятшно-термшолопчш одиницi.
Задля виконання теxнологieю своïx основних функцiй, як1 вiдповiдають сучаснш педагогiчнiй практицi, вимагають вирiшення питания:
• система яких теxнологiчниx критернв вiдображаe систему детермiнуючиx фактор1в педагопчних теxнологiй професiйноï пiдготовки майбутнix фаxiвцiв;
• який склад детермiнант визначае теxнологiï i як впливае на них;
• в яких критерiяx педагопчних технологш вiдображенi детермiнанти [6, с. 10—11].
Система тдготовки фаxiвцiв певного профшю об'еднуе так1 узагальнеш за своею
природою фактори, як сощальний, змiстовий, процесуальний, органiзацiйний i матерiальний. Отож, згiдно з до^дженнями П. Силайчева, система детермiнант педагопчних технологш включае цiльову, змiстову, оргашзацшну, процесуальну та матерiальну детермiнанти [6, с. 4].
П. Сшайчев виокремив теxнологiчнi критерiï галузевоï пiдготовки фаxiвцiв, якими е: позитивна доцiльнiсть, професшна спрямованiсть, полiлогiчнiсть, поетапнiсть i процесуальна органiзованiсть, узгодженiсть щодо органiзацiйноï системи освпи, педагогiчна i теxнологiчна забезпечешсть [6, с. 4].
П. Сердюков запропонував визначення технологи навчання шоземних мов, якого, як стверджуе науковець, не юнувало у науково-педагогiчнiй лiтературi до 1997 р.: «Технолопя навчання шоземних мов - це система розроблення та застосування у навчанш/вивченш iноземниx мов спецiальниx навчальних засобiв, матерiалiв i методiв, яка базуеться на сучаснш методищ навчання шоземних мов та шформацшних теxнологiяx i призначена для забезпечення ефективного досягнення кшцево1' мети навчання у мовному вузi - формування iншомовноï комушкативно1' та професiйноï компетенцiй студента. ...Це система, яка складаеться з трьох основних частин: теоретичних основ ТН, техшчно1' бази (теxнiчниx засобiв навчання) та дидактичного забезпечення, якi псно взаемопов'язанi i утворюють едине цше» [5, с. 8].
Враховуючи сучасш тенденцн розвитку освiти, теxнологiï навчання шоземних мов у вищш школi зорiентованi сьогоднi на формування 1ПКК студенив [2, с. 41-59].
Опираючись на результати наукового пошуку О. Шпак та Н. Петраково", Л. Морська виокремлюе так xарактернi ознаки науково i практично обгрунтовано1' технологи формування шшомовно1' компетентности розподiл процесу на взаемопов'язаш етапи; скоординоване та поетапне виконання викладачем дiй, спрямованих на досягнення поставлено!' мети та отримання вiдповiдниx результатiв; однозначнiсть у виконанш введених до теxнологiï процедур та операцш, що е виршальною умовою досягнення результатiв; повторюванiсть i ввдтворювашсть процесу отримання продукту [3, с. 12].
Мета навчання - це системотвiрний чинник педагогiчноï технологи. Так, основною метою технологи, нацiленоï на формування 1ПКК майбутнix фаxiвцiв природничого профiлю, е розвиток у них високого рiвня сформованостi 1ПКК на основi оволодiння процесами фахово зорiентованого спiлкувания (усного й письмового) шоземною мовою з урахуванням домiнуючиx характеристик псиxолого-педагогiчного портрета згаданих фаxiвцiв [2, с. 9-29].
Теxнологiя формування 1ПКК майбутнix фаxiвцiв природничих спещальностей передбачае таш основш етапи реалiзацiï (рис. 1):
Як уже зазначалося, вибiр освiтньоï теxнологiï - це вибiр стратеги, прiоритетiв, системи взаемоди, тактик навчання i стилю роботи викладача: «Сучасна педагогiчна теxнологiя охоплюе коло теоретичних та практичних питань керування, органiзацiï навчального процесу, методiв та засобiв навчання», - вказуе О. Пехота [4, с. 11].
Сьогодт у педагопчнш практищ домшуютъ двi стратеriï: стратегiя формування (педагогчне втручання ззовнi у виутрiшиiй свгт того, хто навчаеться) та стратепя розвитку (розвиток особистiсного потенцiалу й самоактуалiзацiя того, хто навчаеться). Доволi часто стратег^ розвитку ототожнюють з використанням технолог^1 особистiсно-орiентованого навчання, яка ниш обмежуеться дiагностикою особистiсниx характеристик студентв, оскiльки доволi важко технолопзувати процес управлiння особистiсним розвитком того, хто навчаеться [4, с. 10-11].
Технолопчно-методична парадигма концепцн формування 1ПКК майбутшх фаxiвцiв природничого профшю штегруе зазначенi стратегй, оскiльки передбачае цшеспрямований вплив суб'ектiв дидактичноï системи формування 1ПКК на процес формування 1ПКК студентiв
i акцентуе на розвитковi домiнуючиx особистiсниx характеристик майбутнix фаxiвцiв природничих спецiальностей, ураxуваннi ïx резервних навчальних можливостей та потреб.
Рис. 1. Основт етапи реалiзацiï технологи формування 1ПКК майбуттх ф^вщв природничих спещальностей.
Вищий рiвень сформованосп 1ПКК досягаеться завдяки активiзацiï в психщ студента загальних меxанiзмiв оволодiння шоземною мовою. З цiею метою необхвдно проаналiзувати данi псиxолiнгвiстичниx дослiджень щодо меxанiзмiв засвоення iноземноï мови i ïx ввдмшностей вiд меxанiзмiв засвоення рiдноï мови. Згаданi проблеми стануть предметом наших подальших наукових розввдок.
Л1ТЕРАТУРА
1. Свдокимов О. В. Новi педагогiчнi теxнологiï органiзацiï навчання студента: автореф. дис. . канд. пед наук: 13.00.01. / О. В. Свдокимов. - Харкв, 1997. - 24 с. - С. 11.
2. Микитенко Н. Теоретичш основи формування шшомовно1 професшно1 компетентност майбутнix фаxiвцiв природничих спецiальностей: монографiя / Н. Микитенко. - Тернопшь: ТНПУ ш. В. Гнатюка, 2011. - 389 с.
3. Морська Л. I. Теоретико-методолопчш засади тдготовки вчителя шоземних мов до використання шформацшних технологш: монографiя / Л. I. Морська. - Тернопшь: ТНПУ iм. В. Гнатюка, 2007. -243 с.
4. Пехота О. М. Осв^ш технологи: навч.-метод. поибник; за заг. ред. О.М. Пехоти / О. М. Пехота та ш. - К.: А.С.К., 2002. - 255 с.
5. Сердюков П. I. Теоретичт основи навчання iноземниx мов у мовному вузi з використанням шформацшних технологш: автореф. дис. ... д-ра. пед. наук: 13.00.02 / П. I. Сердюков . - К., 1997. - 32 с.
6. Силайчев П. А. Технологические критерии отраслевой подготовки в профессиональнопедагогическом образовании: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.08 / П. А. Силайчев . -М., 2006. - 463 с.
