CC BY
73
Шаров О.І. Підстави розроблення освітнього проекту компетентнісно-кваліфікаційного навчання студентів / О.І. Шаров // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2011. - № 3(39). - С. 18-25.
УДК 005.8:338 О.І. Шаров
ПІДСТАВИ РОЗРОБЛЕННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЕКТУ КОМПЕТЕНТНІСНО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ
Проведено порівняльний аналіз основних параметрів професіограм юриста, економіста та менеджера. Запропоновано принципову схему сполучення підготовки фахівців у галузі економіки та права. Табл. 1, дж. 10.
Ключові слова: освітній проект, професіограма, компетентнісно-кваліфікаційне навчання.
О.И. Шаров
ОСНОВЫ РАЗРАБОТКИ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОЕКТА КОМПЕТЕНТНОСТНО-КВАЛИФИКАЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ СТУДЕНТОВ
Выполнен сравнительный анализ основных параметров профессиограмм юриста, экономиста и менеджера. Предложена принципиальная схема совмещения подготовки специалистов в области экономики и права. Табл. 1, ист. 10.
O.I. Sharov
BASE FOR DESIGNING EDUCATIONAL PROJECT OF STUDENTS COMPETENCE-QUALIFIED TEACHING
Main parameters of lawyer's, economist's and manager's profession-grams are compared. Principle scheme of integrated education of specialists in branches of economics and law is proposed.
Постановка проблеми. Проект підготовки фахівців з вищою освітою на засадах компетентнісно-кваліфікаційного підходу є перспективним шляхом підвищення конкурентоспроможності випускників ВНЗ на ринку праці. Для таких проектів необхідно визначити умови та обмеження, що обумовлюють можливість та необхідність їх планування та реалізації. Ці умови необхідно шукати не тільки в площині потреб ринку праці, маркетингових стратегій навчальних закладів, вимог майбутніх фахівців, але й насамперед можливостей сполучення різних освітніх програм. При цьому можливості сполучення потрібно дослідити як з правової, так і змістовної точок зору.
Аналіз досліджень і публікацій. Компетентнісно-кваліфікаційний підхід до побудови індивідуалізованих моделей підготовки фахівців тісно пов'язаний з концепцією формування цінності в проектній діяльності, яка зараз широко висвітлюється в науковій літературі з управління проектами. Водночас на нього
можна дивитись з точки зору здійснення паралельних освітніх проектів з різними змістом та результатом і суттєвою взаємодією між собою в рамках одного навчального закладу.
Не вирішені раніше частини загальної проблеми. Невирішеною проблемою залишається формування загальної схеми підготовки фахівців на основі компетентнісно-кваліфікаційного підходу за двома освітніми програмами однакового рівня в умовах існуючого правового поля вітчизняної вищої школи. Відсутні досконалі правові механізми організації проектів, потребує дослідження процес обґрунтування можливостей сполучення різних освітніх програм на підставі моделювання діяльності фахівців.
Метою статті є обґрунтування можливості та розроблення принципової схеми здійснення освітнього проекту компетентнісно-кваліфікаційного навчання зі сполученням підготовки фахівців у галузях економіки та права.
Виклад основного матеріалу дослідження. У період становлення ринкових відносин в Україні існував жорсткий дефіцит кваліфікованих кадрів у галузях економіки та права. Адекватною реакцією системи вищої освіти країни на цей виклик було розгортання широкої мережі підготовки відповідних фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів. Даний процес відбувався як за рахунок розширення освітньої діяльності традиційних ВНЗ, так і нових вищих навчальних закладів усіх форм власності. Природним супутником швидкого зростання було проведення маси освітніх експериментів та активна інноваційна діяльність. Саме в цей час термін «освітній проект» став широко вживаним та популярним, хоча його відповідність нормативному означенню проекту не завжди однозначна [1,2].
Прискорення структурної перебудови національної економіки наприкінці 90-х років ХХ ст. сприяло розвитку приватних корпоративних структур різного профілю та масштабів. Гостра потреба цих структур у новій генерації економістів, менеджерів та юристів зумовила масове поєднання роботи з навчанням студентами старших курсів вищих навчальних закладів, а також поєднання різних професій молодими працівниками. Найчастіше в одній особі було необхідно поєднати економічні та правові компетенції. Завдяки цьому виникла потреба в розробленні реальних освітніх проектів сполучення економічної та юридичної освіти. Відповіддю системи вищої освіти стали різноманітні схеми підготовки фахівців, що передбачали присвоєння випускнику подвійної економіко-юридичної кваліфікації за результатами опанування різноформатних освітніх програм. Основною ідеєю таких програм є формування унікальних конкурентних переваг для учасників, що повністю відповідає філософії студентоцентризму [3]. Слід врахувати, що формування таких переваг може бути ефективною маркетинговою стратегію для вищого навчального закладу, який схильний до експериментальної освітньої діяльності.
Основний формат таких програм - створення правничої спеціалізації на одній з економічних спеціальностей, що подавалось як повноцінна юридична освіта. При цьому в навчальних планах денної форми навчання варіативна частина змісту освіти повністю або майже повністю віддавалась для потреб юридичної підготовки, а економічна освіта забезпечувалась лише нормативною частиною змісту освіти. З точки зору галузевих стандартів вищої економічної освіти такий шлях є екстремальним, але формально припустимим. Дійсно, господарсько-правові дисципліни можна розглядати як дисципліни циклу професійної та практичної підготовки для економічних спеціальностей. Решта класичних юридичних дисциплін: історично-теоретичний блок, криміналістичний блок, значна частина сімейно-цивільного та адміністративного блоків студентами таких програм не вивчались, а повноцінна державна атестація правників не проводилась. Освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів права в
повному обсязі не виконувалась, а значить не було підстав для присвоєння юридичної кваліфікації. Випускник ВНЗ фактично здобував економічну спеціальність з поглибленим вивченням юридичних дисциплін.
Якщо адекватний запис робився в документі про вищу освіту (економічна спеціальність у дипломі, економіко-правова спеціалізація в додатку до диплома), то ситуація залишалась у правовому полі і можна було казати лише про невідповідність результату освітнього проекту очікуванням його учасників. Але до широкого запровадження документів про вищу освіту державного зразка на основі фотокомп’ютерних технологій зустрічались випадки запису кваліфікації «економіст-юрист» безпосередньо в документі про вищу освіту, що створювало низку колізій: повноцінних підстав для присвоєння юридичної кваліфікації не було і Класифікатор професій подвійної професійної назви не передбачав. Отже випускники таких програм залишались з економіко-правовим дипломом без права зайняття багатьма видами юридичної діяльності (які потребують визнаної юридичної кваліфікації). Мова йшла фактично про недобросовісну конкуренцію у формі недостовірної реклами, яка закликала вчитись на цих програмах. Основною проблемою був не тільки недостатній рівень юридичної підготовки (все-таки серед «продуктів» цих освітніх проектів можна знайти чимало успішних бізнесменів, професіоналів та чиновників), а неможливість вписатись в правове поле вітчизняної вищої освіти.
Автору не відомі факти побудови таких схем на основі вищої юридичної освіти.
Тепер громадянам залишилось лише самодіяльне паралельне навчання на двох напрямах (як правило) за різними формами навчання. Такий підхід можливий, але потребує неординарних зусиль самих студентів по подоланню освітньо-адміністративних бар’єрів (перезарахування дисциплін, збіг розкладів занять та екзаменів, неможливість скористатись пільгами для осіб, які поєднують роботу з навчанням тощо). Іншою альтернативою є перепідготовка після здобуття повної вищої освіти, але тривалість такої освітньої траєкторії складає не менше 7,5 років.
Актуальність вимог ринку праці стосовно подвійних кваліфікацій буда дещо стримана під час швидкого економічного зростання 2003-2008 років (коли ринок праці працівників нав’язував роботодавцям вузьку спеціалізацію більшості фахівців), проте знову загострилась після ескалації економічної кризи 2008 року та масової оптимізації персоналу комерційних структур (ринок праці роботодавців встановися всерйоз і надовго). При цьому слід зазначити, що в невеликих містах з розвиненою підприємницькою діяльністю потреба в таких фахівцях існує на всіх етапах економічного циклу [4]. На початку 2011 року посилились ризики «другої хвилі» економічної кризи, що може спричинити нове посилення вимог роботодавців до персоналу. З свого боку, синергетичний ефект впливу економічної та демографічної криз дедалі більше спонукає ВНЗ до пропонування нестандартних освітніх програм з метою пропонування адекватної відповіді на сучасні виклики з боку ринку праці роботодавців.
Надалі пропонується застосувати концепцію компетентнісно-кваліфікаційного навчання [5] для планування та реалізації освітнього проекту, який дозволяє сполучати економічну та юридичну освіту. Відразу слід зазначити, що мова йде про випадок отримання студентом двох професійних кваліфікацій після повного виконання навчальних планів за двома спеціальностями як результат освітнього проекту.
Спочатку необхідно відповісти на питання про перетин кіл компетенцій фахівців економічного та юридичного спрямування. Для цього доцільно визначитись з інструментарієм для проведення порівняння.
Національна рамка кваліфікацій в Україні знаходиться на стадії розробки, важливі для порівняння стандарти вищої освіти розроблені до запровадження компетентнісного підходу, тому скористатись вітчизняними моделями фахової діяльності на основі компетентнісного підходу є неможливим. Опубліковані матеріали проекту TUNING містять компетентнісну модель фахівця предметної області, пов'язаної з бізнесом, але не містять компетенцій правників [6].
Використання професійно-кваліфікаційного підходу до моделювання діяльності фахівця також не дозволяє отримати повноцінну описову базу діяльності юристів та економістів, а наявний в Довідниках кваліфікаційних характеристик професій матеріал слабо корелює з компетентнісним підходом.
Залишається скористатись задачно-особистісним підходом і спробувати порівняти професії на основі професіограм [7]. Найбільш релевантним інформативним ресурсом у вітчизняному віртуальному просторі є Портал професійного консультування http://profi.org.ua (Автори проекту: Сисоєва С.О. доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач відділом педагогічних технологій неперервної професійної освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти НАПН України, Осадчий В.В., аспірант цього інституту). На цьому порталі наявні професіограми багатьох розповсюджених спеціальностей, зокрема, юриста, економіста та менеджера (дві останніх уособлюють найбільш поширені професії економічного профілю). Для порівняння основних характеристик названих професій з використанням цього інструмента психологічної науки виконаємо порівняльний аналіз класифікаційної картки професій (домінуючого способу мислення, типу міжособистісної взаємодії, домінуючого та додаткового інтересів, умов роботи), здібностей, особистих якостей, інтересів і схильностей. Для зручності інтерпретації однакові або споріднені характеристики будемо концентрувати в одному рядку. Цілком свідомо були проігноровані нерелевантні для даного порівняння домінуючі види діяльності та якості, що перешкоджають ефективній професійній діяльності. Результати порівняння приведені в табл. 1 .
Таблиця 1
Порівняльний аналіз основних параметрів професіограм юриста, економіста та
менеджера
Юрист
Економіст
Менеджер
Домінуючий спосіб мислення^
адаптація - формалізація
адаптація - координація
адаптація - координація
Міжособистісна взаємодія
часто по типу"поруч"
часто по типу "поруч"
часто по типу "разом"
Домінуючий та додатковий інтерес
підприємницький, соціальний________
конвенціональний, соціальний
підприємницький, соціальний_______
Умови роботи
у приміщенні, сидячий
у приміщенні, сидячий
у приміщенні, мобільний
Здібності
□ логічне, аналітичне мислення
□ аналітичне мислення
□ добре розвиті аналітичні здібності
□ високий рівень розвитку понятійного мислення (володіння науковими поняттями і здатність сприймати і розуміти різні терміни) _____________________
□ високии рівень понятійного мислення
□ гарний розвиток концентрації і стійкості уваги
□ гарний розвиток концентрації і______
(здатність протягом тривалого часу зосереджуватися на визначеному виді діяльності) переключення уваги (здатність протягом тривалого часу зосереджуватися на одному предметі і швидко переходити з одного виду діяльності на інший)
□ високий рівень розвитку короткочасної і довгострокової пам’яті □ високий рівень розвитку пам'яті
□ комунікативні навички (навички спілкування з людьми) □ здатність переконання □ уміння вести переговори □ вербальні здібності (уміння правильно і зрозуміло виражати думку) □ комунікативні здібності (уміння входити в контакт, налагоджувати взаємини) □ висока здатність впливати на навколишніх
□ гарні пізнання в різних областях наук □ високий рівень математичних (рахункових) здібностей
□ схильність до дослідницької діяльності □ здатність тривалий час займатися одноманітним видом діяльності (схильність до роботи з документами, текстами і цифрами)
Продовження таблиці 1
□ високий рівень розвитку дедуктивного мислення (уміння мислити від загального до окремого)
□ здатність до всебічного, адекватного сприйняття ситуації
□ здатність працювати в умовах дефіциту часу й інформації □ здатність вирішувати проблемні ситуації в короткий термін
□ високо розвиті організаторські здібності (здатність керувати) □ здатність керувати собою □ здатність формувати і розвивати ефективні робочі групи
Особистісні якості, інтереси і схильності
□ впевненість у собі □ впевненість у собі □ впевненість у собі, у прийнятих рішеннях
□ відповідальність □ організованість □ акуратність □ відповідальність □ акуратність □ чіткі особисті цілі (знає, чого хоче від своєї роботи)
□ чесність і порядність □ чесність і порядність
□ ерудованість □ ерудованість □ ерудованість
□ ділова хватка □ заповзятливість, ділова
хватка
□ енергійність □ енергійність
□ комунікабельність □ комунікабельність
□ емоційно-психічна стійкість □ емоційно-психічна стійкість
□ прагнення до самовдосконалення □ прагнення до постійного особистісного росту
□ об'єктивність
□ гарна інтуїція
□ наполегливість, принциповість
□ уміння швидко відновлювати працездатність
□ обов'язковість □ уміння підкорятися вимогам, нормам організації
□ посидючість
□ ретельність
□ уміння прогнозувати, передбачати ситуацію
З таблиці випливає, що збіг характеристик юриста з хоча б однією з двох професій економіста та менеджера спостерігається на усіх складових класифікаційної картки професій, на 7/9 здібностей та 9/13 особистих якостей, інтересів та схильностей. Це засвідчує подібність більшості загальних компетенцій (інструментальних, міжособистісних, системних) для цих професій, що обумовлює достатньо високий ступінь перетину кіл компетенцій фахівців економічного та юридичного спрямування.
З певним ступенем умовності, загальним компетенціям в моделі фахової діяльності (освітньо-кваліфікаційній характеристиці фахівця) відповідають цикл гуманітарної підготовки та цикл природничо-математичної та загальноекономічної (фундаментальної) підготовки в моделях освітньої та професійної підготовки фахівця (освітньо-професійній програмі підготовки). Хоча реальна подібність цих циклів у чинних освітньо-професійних програмах підготовки (ОПП) є обмеженою, у тому числі через несиметричність темпів оновлення галузевих стандартів вищої освіти з різних галузей знань [8].
Таким чином, освітній проект компетентнісно-кваліфікаційного навчання зі сполученням економічної та юридичної підготовки можна планувати на основі подібності більшості загальних компетенцій та окремих спеціальних компетенцій, які найчастіше уособлюють взаємодоповнюваність домінуючих видів професійної діяльності (останнє дозволяє інтегрувати частину практичної підготовки). Ключем до побудови такої інтегрованої програми підготовки є подібність цінностей фахівців даних профілів, які працюють у сфері бізнесу [9].
Юридичною основою побудови інтегрованої програми підготовки бакалаврів різних напрямів підготовки може бути лише поєднання навчання на денній формі навчання за одним з напрямів та на заочній формі навчання за іншим напрямом (це дозволить студентам здобути два дипломи про вищу освіту). На іншій базі можуть формуватись лише експериментальні програми, що санкціоновані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України в порядку здійснення інноваційної освітньої діяльності. У будь-якому випадку для виконання обох стандартів вищої освіти студенту доведеться опанувати значно більше 240 кредитів ECTS.
При виборі профілю навчання за денною формою логічно надати перевагу напряму підготовки з більшою питомою вагою варіативної складової (що дозволить вбудувати частину дисциплін іншого профілю), більш сучасною структурою освітньої програми (що дозволить менше втрачати ресурсу часу на колізії в нормативно-правовому забезпеченні навчального процесу), більшою схильністю фахівців до гнучкості в професійній діяльності та готовністю опановувати суміжні професії (що дозволить мотивувати студентів кращими кар’єрними перспективами). На даний час за усіма ознаками більш доцільно ґрунтуватись на підготовці економістів за денною формою навчання, а серед напрямів підготовки галузей знань «Економіка і підприємництво» та «Менеджмент й адміністрування» порівняно більшому рівню конкурентоспроможності випускників такого проекту відповідають «Фінанси і кредит» та «Облік і аудит». Навчання за напрямом «Право» («Правознавство») буде зручно здійснювати за навчальними планами заочної форми навчання. Створення інтегрованого навчального плану є одним із результатів освітнього проекту, дозволяє уникнути невиправданих освітньо-адмінстративних бар’єрів та втримати загальний обсяг тижневого аудиторного навантаження студентів у межах санітарних норм без шкоди якості підготовки.
Рівень інтегрованості освітнього проекту компетнетнісно-кваліфікаційного навчання буде невисоким (оскільки два різних освітньо-професійних програми будуть виконуватись пов’язано, але окремо). Рівень індивідуальності підготовки також буде обмеженим, оскільки виконання одночасно двох освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів істотно обмежить можливості студентів у реальному самостійному виборі дисциплін. Персоналізація проекту буде обмежуватись груповим рівнем, на якому дійсно буде здійснюватись реалізація практично унікального проекту сполучення двох освітніх програм.
У цілому реалізація освітніх проектів компетнтнісно-кваліфікаційного навчання буде відповідати філософії побудови інноваційної освітньої політики вищого навчального закладу [10].
Висновки з даного дослідження
1. Вплив економічної та демографічної криз спонукає вищі навчальні заклади України до впровадження інноваційних освітніх технологій, у числі яких може бути впровадження компетентнісно-кваліфікаційного підходу до підготовки фахівців з вищою освітою.
2. Популярну ідею сполучення економічної та юридичної підготовки можна здійснити шляхом реалізації освітніх проектів компетентнісно-кваліфікаційного навчання при підготовці фахівців з вищою освітою.
3. Важливими характеристиками освітніх проектів компетентнісно-кваліфікаційного навчання студентів можна вважати індивідуальність та інтегрованість. Описаний в цій публікації зміст таких проектів має порівняно невисокий рівень інтегрованості програм, а індивідуальність підготовки студентів буде реалізовуватись на груповому рівні.
4. Аналіз професіограм може дозволити оцінку перспективності сполучення різних професій для розроблення програм компетентнісно-кваліфікаційного навчання студентів.
Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Розроблення програм компетентнісно-кваліфікаційного навчання студентів на основі оцінок можливості їх поєднання та попиту з боку ринку праці є важливою складовою процесів планування та реалізації освітніх проектів з метою подальшого дослідження потенціалу та перспектив реалізації паралельних проектів у сфері вищої освіти.
ЛІТЕРАТУРА
1. Руководство к своду знаний по управлению проектами, 4-е издание / Project
Management Institute (PMI). - Project Management Institute, Inc., 2008. - 496 с.
2. Бушуев С.Д. Управление проектами: Основы профессиональных знаний и система оценки компетентности проектных менеджеров / С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.0). - К.: ІРІДІУМ,2006. - 208 с.
3. Кремень В. Філософія людиноцентризму у світлі національної ідеї / В. Кремень // Вища
освіта України. - К.: Педагогічна преса. - 2009. - № 1. - С.5-12.
4. Афтаназів !.С. Економічні аспекти реформування регіональної системи підготовки кадрів вищою школою / кС. Афтаназів. - Коломия: Вік, 2007. - 224 с.
5. Шаров О.к Особливості проектів компетентнісно-кваліфікаційного навчання студентів / О.к Шаров // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2011. - № 1 (37). - С. 21-25.
6. Болонский процесс: поиск общности европейских систем высшего образования (проект TUNING) / Под науч. ред. д-ра пед. наук, проф. В.И. Байденко. - М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. - 211 с.
7. Романова Е.С. 99 популярных профессий. Психологический анализ и профессиограммы / Е.С. Романова. - СПб: Питер, 2008. - 464 с.
8. Ярема В.к Державне регулювання в сфері юридичної освіти: проблеми модернізації / Ярема В.к, Лазур Я.В., Манзюк В.В. // Тези доповідей науково-практичної конференції «Проблеми модернізації та систематизації законодавства про освіту України». - К.: Нора-Друк, 2010. - С. 208-214.
9. Рач В.А. Цінність як базова категорія сучасної методології управління проектами / В.А. Рач // Тези доповідей VII Міжнародної конференції «Управління проектами у розвитку суспільства». Тема: Управління цінністю проектів та програм розвитку організацій. - К.: КНУБА, УАУП, 2010. - С. 167-169.
10. Инновационная політика высшего учебного заведения / [Девяткина М.А., Мирошникова Т.А., Петрова Ю.И. и др.]; под ред. Р.Н. Федосовой. - М.: ЗАО «Издательство «Экономика», 2006. - 178 с.
Рецензент статті
К.т.н., доц. Борзенко-Мірошніченко А.Ю.
Стаття надійшла до редакції 26.08.2011 р.
