Научная статья на тему 'Основные требования к качественному оформлению научных публикаций'

Основные требования к качественному оформлению научных публикаций Текст научной статьи по специальности «Государство и право. Юридические науки»

CC BY
244
57
Поделиться
Ключевые слова
НАУКОВА СТАТТЯ / МЕТОДИКА НАПИСАННЯ НАУКОВИХ СТАТЕЙ / ВИМОГИ ДЕРЖАВНИХ СТАНДАРТіВ ДО НАУКОВИХ СТАТЕЙ / НАУЧНАЯ СТАТЬЯ / МЕТОДИКА НАПИСАНИЯ НАУЧНЫХ СТАТЕЙ / ТРЕБОВАНИЯ ГОСУДАРСТВЕННЫХ СТАНДАРТОВ К НАУЧНЫМ СТАТЬЯМ

Аннотация научной статьи по государству и праву, юридическим наукам, автор научной работы — Евсеева Г.П., Савицкий Н.В.

Раскрыто характерные ошибки, которые присущи начинающим, что неосведомленные или мало знакомы с государственными требованиями, которые зафиксированы в государственных стандартах, по оформлению результатов научных исследований.

Raising of problem. Scientific and technical activity, on determination of Law on scientific and technical activity, that presently is on a discussion in the committees of supreme soviet of Ukraine,− intellectual creative activity sent to the receipt and use of new knowledge in all industries of technique and technologies. Her by basic forms (by kinds) research,project-designer, technological, to the search and project-searching works, making of pre-production models or parties of scientific and technical production, and also other works related to taking of scientific and scientific and technical knowledge to the stage of their practical use.Among the first steps in this direction for young scientists there is promulgation ( public approbation) of own in-practical researches, that comes true, as a rule, through publications in scientific professional magazines.The aim of the article is to expose the most characteristic errors, what inherent to the beginners, that uninformed or small well-informed with state requirements About it already it is not small written in scientific literature [2 3; 15; 24], but we would like to be stopped for violations that is related exactly to the state standards in this sphere.Conclusion. Every researcher aims to take the results of the labour to the reader. Preparation of publication is a process individual. One consider a necessity only shortly to describe research motion and in detail to expound end-point. Other researchers gradually enter a reader in the creative laboratory, light up the stage after the stage, thoroughly expose the methods of the work. Lighting up all research process from creative intention to his final stage, lining results, formulating conclusions and recommendations, a scientist exposes complication of creative searches. In our view, main in this individually-creative process to adhere to the certain in general lines norms, that scientific work became accessible and clear to all interested persons. Observance of the above-mentioned standards and requirements and will give a just the same result to you.

Текст научной работы на тему «Основные требования к качественному оформлению научных публикаций»

ГУМАН1ТАРН1 ПРОБЛЕМИ

УДК 004.01:316.4.051:007.51

ОСНОВН1 ВИМОГИ ДО ЯК1СНОГО ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВИХ ПУБЛ1КАЦ1Й

Г. П. Евсеева д-р н. держ. управ., проф., М. В. Савицький, д-р т. н., проф.

Ключовi слова: наукова стаття, методика написання наукових статей, вимоги державних стандарт1в до наукових статей

Постановка проблеми. Науково-техшчна дiяльнiсть, за визначенням Закону про науково-техшчну дiяльнiсть, який ниш знаходиться на обговоренш у комтетах Верховно! ради Укра!ни,

— штелектуальна творча дiяльнiсть, спрямована на одержання i використання нових знань у вшх галузях технiки i технологiй. II основними формами (видами) е науково-дослiднi, дослщно-конструкторськi, проектно-конструкторсью, технологiчнi, пошуковi та проектно-пошуковi роботи, виготовлення дослщних зразкiв або партш науково-техшчно! продукци, а також iншi роботи, пов'язанi з доведенням наукових i науково-технiчних знань до стади практичного !х використання.

Серед перших кроюв у цьому напрямку для молодих науковщв е оприлюднення (публiчна апробащя) власних теоретично-практичних дослiджень, яке здшснюеться, як правило, через публшаци у наукових фахових журналах.

Метою статп е розкрити найхарактернiшi помилки, яю притаманнi початкiвцям, що необiзнанi або мало обiзнанi з державними вимогами, котрi зафiксованi в державних стандартах, щодо оформлення результатiв наукових дослщжень. Про це вже не мало написано в науковш лiтературi [2 - 3; 15; 24], але нам хотшося б зупинитися на порушеннях, яю пов'язанi саме з державними стандартами в цш сферь

Виклад основного матерiалу. Серед основних видiв наукових публiкацiй наукова стаття посщае найвагомiше мiсце, оскiльки саме в нш подаються кiнцевi або промiжнi результати проведеного дослiдження науковця, висвiтлюються прiоритетнi напрями розробок ученого, визначаються подальшi перспективи. Кожна стаття написана чи то молодим ученим-початювцем, чи то маститим професором виконуе сво! функцп. Найактуальнiша функщя статтi

- дослiдницька [1]. У таких статтях подають науковi результати експериментальних, розрахункових чи пошукових дослщжень. Презентацiйна стаття представляе науковця, коло його наукових розробок [18]. Проблемна стаття порушуе невиршену наукову проблематику в окресленому колi питань, спонукае до науково! дискуси чи нових наукових пошуюв, оцiнюе стан наукових дослщжень iз зазначено! проблеми [17]. Наукова стаття може слугувати засобом спшкування науковщв, навт засобом ведення науково! дискуси [21].

Завдання науково! статп, про яку б iз зазначених вище ми не говорили, полягае у викладенш найновiших наукових розробок, як мають стати надбанням фахiвцiв вщповщно! галузi. Важливу роль у цьому вщграе текст, оформлений вщповщно до чинних норм науково! мови. Статп, що подаються у будь-яке наукове видання, i зокрема у «Вюник Придншровсько! державно! академп будiвництва та архтектури», повиннi вщповщати певним стандартам. Статтi, що не вщповщають стандартам, зазвичай отримують вщмову редактора - !х навiть не вщправляють на розгляд до редакцшно! ради. Перерахованi нижче рекомендацi! розроблеш для авторiв, якi не мають шякого або майже нiякого досвщу у пiдготовцi наукових статей. Мета нашого матерiалу подати певнi рекомендаци щодо використання державних стандартiв для написання наукових текснв.

Майже кожне наукове видання подае власш рекомендаци щодо написання наукових статей [24 ; 25]. Ми хочемо подати узагальнеш вимоги, котрi регламентують Постанови ВАК Укра!ни та Державнi стандарти Укра!ни.

Слiд зазначити, що на державному рiвнi регулюють основнi вимоги до наукових публшацш низка нормативних докуменнв, якi визначають певнi вимоги до наукових текспв. Зокрема, постанова Президи ВАК Укра!ни «Про шдвищення вимог до фахових видань, внесених до перелiкiв ВАК Укра!ни» [20] суворо регламентуе структурш особливостi науково! публшаци, а

саме: постановка проблеми у загальному виглядг та гг зв'язок \з важливими науковими чи практичними завданнями; анал1з останмх досл1джень 7 публтацт; постановка завдання чи формування мети статт1; виклад основного матер1алу, висновки, джерельна база досл1дження. Проан^зуемо кожну iз складових: Постановка проблеми у загальному виглядi та И зв'язок iз важливими науковими чи практичними завданнями полягае у обгрунтуванш актуальносп теми чи проблеми дослщження, з'ясування И науково-практичного значення для розвитку вказано! науково! галузi, зосередження уваги на найважливiших завданнях, що постають перед науковцями, дослiдниками вказано! проблеми. 1снування вашо! роботи (науково! статп) передбачае, що iснуе невиршена або нова наукова проблема, якш ви присвятили свою роботу. У цьому випадку вам необхщно представити стислу презентацiю за станом дано! галузi науки з цитатами з актуально! лтератури;

Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання вказано! проблеми i на яю спираеться автор, передбачае огляд лтератури, критичний !! аналiз, видшення суттевого, оцiнювання того, що зробили рашше iншi дослiдники, що привернуло увагу науковщв, але не стало об'ектом !хнього докладного аналiзу, висв^лення позитивних рiшень у порушуванiй проблематищ та виокремлення невирiшених ранiше частин загально! проблеми, котрим присвячуеться означена наукова стаття. У данiй частиш статтi повинно стати зрозумiлим, що ви провели аналiз всього зазначеного у посиланнях;

Постановка завдання чи формування мети статп це виклад промiжного результату, якого плануе досягти автор на конкретних етапах виконання науково! роботи, це запланований кшцевий результат, якого прагне досягти автор, виконуючи дослщження. Мету науково! статтi визначають на основi детального опису означувано! теми. Формулюючи мету чи завдання конкретно! статп можна скористатися такими мовними формами:

Статтю присвячено такому питанню, як: ...

Мета стат1 полягае в тому, щоб...

Завдання досл1дження формулюеться (формулюються)...

Метою пропонованог статт1 е спроба окреслити перспективи вивчення ..,

ураховуючи сучасм тдходи до анал1зу...

Метою стат1 е встановити (встановлення)... \ визначити (визначення)...

Метою статт1 е встановлення специф1ки..., визначення ., з'ясування типових мехамзм1в формування...

У статт1 пор1внюеться (пор1внюються)... \ виявляеться (виявляються).. \ вивчаеться (вивчаються)... \ з'ясовуеться (з'ясовуються)...

У пропоновамй статт1 спробуемо проанал1зувати ..., що допоможе глибше зрозум1ти...

Мета стат1 - проанал1зувати (досл1дити..., простежити.. , вивчити.., розглянути..., визначити..., зд1йснити опис..., описати..., схарактеризувати..., узагальнити..., систематизувати..., експериментально перев1рити..., окреслити..., з'ясувати.., студ1ювати... тощо).

Реал1зац1я поставленог мети передбачае розв'язання таких завдань: .

Виклад основного матерiалу дослщження е повним обгрунтуванням отриманих наукових результат з зазначенням розрахунюв, аналiзу експериментальних дослщжень, опис самого процесу дослщження, математичний розрахунок, що стосуеться вказано! теми, тощо. Практична щншсть, що тдтверджуе значущють теоретичних та методичних розробок автора для використання в життедiяльностi людини у конкретно визначенш галузь Доводячи власш позици, можна використовувати мовш форми:

Перев1римо запропоновану г1потезу...

Виходячи з передбачення. ..

Одшею з найважлив1ших особливостей (чого?) ...е...

Об'ект досл1дження характеризуеться такими особливостями.. .

Об'ект анал1зу мае таю специф1чш якост1, як:...

З1браний матер1ал тдлягае структурувант по...

Матер1али здтсненого обстеження дозволяють згрупувати (класиф1кувати, узагальнити, уточнити, конкретизувати)...

За структурою можна виокремити...

Нами заф1ксовано (виявлено, з'ясовано, описано).

Таку думку можна обхрунтувати тим, що...

Наведен7 факти виявляють., найважлившриси...

У Висновках науково! статп формулюеться основний умовивщ автора, пiдсумок певного етапу в дослщженш означено! проблеми, рекомендацi! та !х значення для теори i практики у зазначенiй галузi, суспшьна значущiсть; коротко накреслюються перспективи подальших розвiдок з теми. Пiдсумовуючи дослщжене можна використати такi мовнi форми:

Дат здтсненого анал1зу дозволяють зробити висновок про...

Сформулюемо основт висновки тарекомендацп...

Викладене вище дозволяе нам стверджувати, що...

Висунуте нами припущення, що..., знайшло тдтвердження в проанал1зованому матер1ал1:

Шдсумовуючи все сказане, в1дзначимо, що...

Шдбиваючи тдсумки, сформулюемо...

Таким чином, можна з впевнетстю твердити, що...

Таким чином, проведене досл1дження (анал1з) тдтверджуе, що...

Отже, е вс тдстави зробити такий висновок...

Як тдсумок зазначимо, що...

Викладене тдтверджуе спостереження досл1дника, що...

Здтснене досл1дження дозволяе зробити таю висновки: ...

Досл1дження дало можлив1сть сформулювати там висновки: ..

Проанал1зований матер1али дозволяе твердити про...

Це тдтверджуезагальнов1дому тезу про те, що...

У ход1 експерименту розв'язано поставленi завдання i тдтверджено основм положення запропонованог гтотези, а саме: ...

Необхщною передумовою в будь-якому науковому дослщженш е взаемозв'язок змюту i форми. У змюн розкриваеться предмет (суть) мiркування чи викладу — тема, а також подаеться наукове бачення автора — щея. Форма наукового тексту вибудовуеться за допомогою ч^ко! структури, шюстративного матерiалу, класифшацп джерел, бiблiографiчною опису тощо.

Ознаками наукового мовлення, i тексту науково! статп зокрема, е лопчнють, яснють, стислють, точнють науково! термшологп, вiрогiднiсть вихщно! шформацп, критичнють у вiдборi факнв, доказовють змюту тексту, завершенють (цшсне розкриття одного або кшькох питань), логiчнiсть i обrрунтованiсть висновкiв, наявнiсть мiркувань i посилань. Вагомими ознаками структури наукового тексту е зв'язнють i цшюнють. Зв'язнiсть досягаеться за допомогою штонацшно-смислово! едностi, яка може бути оформлена як зовшшшми, так i внутршшми засобами. Зовнiшнi засоби коригуються граматичними i лексичними нормами, а внутршш - семантичнi (значенневi). Домiнуючим е внутршнш зв'язок, оскiльки базуеться на спшьносп предмета опису, який е тим «стрижнем», що проходить через увесь текст, вщповщае авторському аспекту, мае лшшно-знакове i ментально-розумове (ментально-когштивне) сприйняття та переосмислення зовнiшньо! шформацп.

Цшюнють утворюе внутрiшню складову тексту, тобто виступае засобом структурування його значеннево! шформацп. Вона е вертикальною категорiею, що зв'язуе текст у едине цше, створюе передумови для формування його як розумового утворення.

Отже, структура тексту — це зв'язний тип оргашзацп смислового змюту тексту на рiвнi його внутршньо! едносп. Досягнення ще! мети науковцем можливе при дотриманш певних Державних стандартiв, котрi сприяють однотипностi вживання тих чи шших параметрiв, а вiдтак, i сприяють ушверсальносп наукового тексту.

Так, ДСТУ 3582-97 «Скорочення слiв в укра!нськш мовi у бiблiографiчному описi. Загальш правила i вимоги» [6], зазначаючи сферу застосування, у роздiлi «Галузь застосування» вказуеться «вимоги стандарту е обов'язковими для видавщв, органiв науково-техшчно! iнформацi!» тощо. Зазначений державний стандарт мютить роздiл (4) основних правил скорочення ^в, якi можна використовувати в наукових текстах. Стандартними е таю типи скорочень: текстовi позначення (пор., напр., та т., табл.); назви посад, звання, форми звертань (доцент - доц., громадянин - гр.); одинищ мiр, ваги, об'емiв (кг - кiлограм, дл - декал^р); показники фiзичних характеристик предмепв або явищ (дб - децибел); географiчнi назви i поняття (КНР - Китайська Народна Республша); суспшьш поняття (акц. - акцiонерний); позначення оргашзацш та установ (б-ка - бiблiотека, НД1 - науково-дослiдний шститут); якiснi чи кiлькiснi характеристики (iст. - iсторичний); час (ст. - столiття, р. - рш); лексико-граматичнi категорi! (чис. - число, Р.в. - родовий вщмшок); службовi слова (у т.ч. - у тому числ^ т. зв. - так званий) тощо. Також вказаний стандарт мютить додаток де вмщеш в

алфавiтному порядку особливi випадки скорочень слiв, що часто трапляються у текстах. Звернiмо увагу, що скорочення при прiзвищах астрант та асистент скорочуються вiдповiдно асп. та асист. , а мюто Дншропетровськ у вихiдних бiблiографiчних даних завжди позначаеться у скороченiй формi: Д. . Тож ознайомлення молодих науковщв iз зазначеним державним стандартом конче необидне для якiсного викладу наукового тексту.

Важливою складовою будь-яко! науково! роботи i науково! статтi. зокрема, е процес термiнотворення. Термiн позначае лопчне наукове поняття, яке в сукупност з iншими поняттями певно! предметно! галузi е складником науково! теори. Основнi вимоги до термша чи термiносистеми визначаються Нацiональним стандартом Укра!ни ДСТУ 3966:2009 «Термшолопчна робота. Засади i правила розроблення стандарт на термiни та визначення понять» [10]. Регламентуючи способи творення термшв та термiносистем Стандарт висувае таю вимоги:

- змютова вiдповiднiсть (озвучування в межах дано! термiносистеми лише одного поняття);

- лексична вщповщшсть (значення елементiв термiна, що входять до його складу, повинно вщповщати поняттю, яке позначае):

- системшсть (здатнiсть вiдображати вiдношення мiж названим поняттям i пов'язаними з ним поняттями);

- рацюнальна стислiсть (вилучення слiв та iнших елементiв, яю означають нехарактернi риси поняття);

- словотворча (деривацшна) складова (утворення нових термiнiв за допомогою засобiв словотвору);

- мовна правильшсть (дотримання правил словотворення i слововживання, що вiдповiдають структурi укра!нсько! мови).

Коментуючи лише деяю (оскiльки про це вже досить чимало написано i фахiвцями i редакторами наукових збiрникiв [2 - 3; 14 - 15; 19; 23]) особливост утворення термшв в укра!нськiй мов^ зупинимося на тих де найбшьше трапляеться помилок. Укра!нська мова, на вiдмiну вiд росiйсько!, мае властивють не тiльки в дiесловах, а й у вiддiеслiвних iменниках розрiзняти назви незавершеного й завершеного процешв, а також !хнiх наслiдкiв. 1менники, утворенi вiд дiеслова недоконаного виду, характеризують незавершений процес, а iменники, утворенi вiд дiеслова доконаного виду, - завершений процес. На жаль, часто-густо автори наукових публшацш - можливо, через одержану росшською фахову осв^у та багаторiчне панування на виробнищга та в науцi росшського дiлового та наукового стилю - не вщчувають семантично! вiдмiнностi спшьнокореневих вiддiеслiвних iменникiв, зумовлену саме категорiею виду, наприклад, винаходження та винайдення, знищування та знищення, розтягування та розтягнення. Якщо йдеться про незавершений або повторюваний процес, треба вжити вiддiеслiвний iменник, утворений вщ дiеслова недоконаного виду: винаходження, знищування, розтягування. Подда, тобто одноразовий завершений або багаторазовий, але завершений на певному етат, процес треба позначати iменником, утвореним вщ дiеслова доконаного виду: винайдення, знищення, розтягнення.

Правильним контекстним використанням дiеслiвних форм доконаного i недоконаного виду, коректним використанням зворотно! форми i рiзних форм спiльнокореневих вiддiеслiвних iменникiв можна досягти бшьшо! точностi викладу. Це означае, що треба цшеспрямовано, а не навмання вживати певну видову форму дiеслова i вiддiеслiвного iменника. Порiвняймо: В1дновлювальш роботи треба виконати вчасно i В1дновлювальш роботи треба виконувати вчасно. У першому реченш дiеслово доконаного виду виконати шдкреслюе, що конкретну роботу треба зробити одноразово. У другому реченш дiеслово недоконаного виду виконувати означае, що роботу треба робити постшно або перюдично. Так само треба правильно подавати ознаки, розрiзняючи спiльнокореневi вiддiеслiвнi прикметники та пасивнi дiеприкметники недоконаного та доконаного виду. Наприклад, застостосовний метод (метод, який можна застосовувати), застосовуваний метод (який застосовують), i застосований метод (який застосували). Варто звернути увагу на те, що вiддiеслiвнi iменники на - каозначають не процес, а наслiдок. Тобто, розробка наслщок процесу розроблення; оцтка наслщок процесу ощнювання; зварка - зварювання; вирубка - вирубування тощо.

Саме щ та iншi нюанси ч^ко визначае ДСТУ 3966:2009 «Термшолопчна робота. Засади i правила розроблення стандар^в на термiни та визначення понять», який покликаний регулювати нормативне термшотворення в укра!нськш науцi.

HayKOBi публшацп, KOTpi подаються з питань техшчних наук, часто й густо супроводжуються рисунками. Вимоги до !х оформления мютить ДСТУ 2.601 : 2006 «Сдина система конструкторсько! документацп. Експлуатацшш документи» [5]. Цей стандарт мютить Додаток А, який подае загальш вимоги до рисyнкiв та шюстрацш та !х елементiв. Скориставшись ними науковець зможе точно передати сво! рисунки у науковш публшаци. Що ж до вимог до оформлення iлюстрaцiй подае ДСТУ3008-95 «Докyментaцiя. Зв^и у сферi науки i техшки» [13], зокрема роздiл 7.5. вмщуе основнi зaсaдничi положення щодо розмщення креслень, схем, дiaгрaм, фотознiмкiв у наукових текстах. Це ж стосуеться i таблиць. Роздiл 7.6., зазначеного стандарту, регламентуе використання таблиць у наукових текстах.

Групу стандарт тд загальною назвою «Метрологiя. Одиницi фiзичних величин» розроблено на пiдстaвi мiжнaродних стaндaртiв ISO 31 : 1992 та ISO 1000 : 1992. Ця група стандарт складаеться з трьох докуменпв з такими назвами: ДСТУ 3651.0-97 «Метролопя. Одиницi фiзичних величин. Основнi одиницi фiзичних величин Мiжнaродно! системи одиниць. Основнi положення, назви та позначення»; ДСТУ 3651.1 - 97 «Метролопя. Одинищ фiзичних величин. Похiднi одиницi фiзичних величин Мiжиaродно! системи одиниць та позасистемш одиницi. Основнi поняття, назви та позначення»; ДСТУ 3651.2-97 «Метролопя. Одинищ фiзичних величин. Фiзичнi стaлi та характеристичш числа. Основнi положення, позначення, назви та значення» [7 - 9]. Саме цими стандартами слщ керуватися вживаючи у наукових текстах т чи iншi одиницi вимiрювaння та формули. Зaзнaченi стандарти регулюють правила написання та друку символiв величин, назв i позначень одиниць. За зазначеними держстандартами символи величин е окремими леерами латинського чи грецького алфав^у, iнодi з тдрядковими i (або) надрядковими iндексaми. Вони друкуються похилим шрифтом (курсивом), незалежно вiд того, яким шрифтом видрукувано весь текст. Символи, що е леерами грецько! абетки, дозволено друкувати прямим шрифтом. Числа у числових значеннях величин друкують прямим шрифтом. Розмiрностi величин друкують прямим шрифтом, великими леерами. Назви одиниць SI пишуться завжди з мало! лтери. Позначення одиниць SI теж пишуться з мало! лтори, за винятком тих, назви яких походять вщ прiзвищ учених (ампер, герц, ньютон, вольт тощо) - вони пишуться з велико! лтери (А, А), (Гц, Hz), (H,N), (В, V). Для ушфшацп написання позначень це правило розповсюджено також на позначення позасистемних щодо SI одиниць, наприклад, (Мкс. Мх) - максвел.

У назвах одиниць площi та об'ему застосовують прикметники квадратний та кyбiчний, наприклад, квадратний метр, кубгчний сантиметр, включно з випадками,коли ця одиниця входить у похщну одиницю шшо! величини, наприклад, кыограм на кубгчний метр (одиниця густини речовини). У назвах одиниць, як мютять частку вщ дшення одше! одинищ на шшу, назви одиниць знаменника пишуться з прийменником на, наприклад, одиниця прискорення — метр на секунду в квадрата. Для одиниць величин, як залежать вщ часу в першому степеш i е характеристиками швидкосп плину процесiв, назви одиниць часу, як мiстяться у знаменнику, пишуть з прийменником за, наприклад, одиниця швидкосп — метр за секунду.

До позначень одиниць, а також до !хшх назв, не можна додавати iншi лтори чи слова, що мали надавати додаткову шформащю про фiзичнy величину, об'ект чи умови вимiрювaння. В ушх таких випадках треба сполучати визначальш слова з назвою величини, а одиницю позначити згщно з стандартом. Наприклад, правильно: погонна довжина 5 м, маса умовного палива 1000 т,масова частка 10 %; неправильно: довжина 5 п.м (погонних метр1в), маса 1000 туп (тонн умовн. палива) частка 10 % масових тощо.

Стосовно математичних формул слщ пам'ятати, що найбшьш^ а також довп i громiздкi формули, котрi мають у склaдi знаки суми, добутку, диференщювання, штегрування, розмщують на окремих рядках. Це стосуеться також i вшх нумерованих формул. Для економп мiсця кiлькa коротких однотипних формул, вiдокремлених вiд тексту, можна подати в одному рядку, а не одну тд одною. Невелию i несклaднi формули, що не мають самостшного значення, вписують всередиш рядкiв тексту.

Пояснення значень символiв i числових коефiцiентiв треба подавати безпосередньо тд формулою в тш послiдовностi, в якiй вони даш у формyлi. Значення кожного символу i числового коефiцiентa треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зi слова «де» без двокрапки. Рiвняння i формули треба видiляти з тексту вшьними рядками. Вище i нижче кожно! формули потрiбно залишити не менше одного вшьного рядка. Якщо рiвияння не вмiшyеться в один рядок, його слщ перенести шсля знака рiвностi (=) або шсля знaкiв плюс (+), мiнyс (—), множення (x) i дiлення (:).

Для зручностi ведення наукового дiалогу (суперечки) слiд нумерувати вс формули, якi подаються в тексп. Порядковi номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках бiля правого берега сторшки без крапок вщ формули до !! номера. Номер, який не вмщуеться у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при !! перенесены вмiщують на рiвнi останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамщ, то номер тако! формули записують зовнi рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рiвнi основно! горизонтально! риски формули.

Номер групи формул, розмщених на окремих рядках i об'еднаних ф^урною дужкою (парантезом), ставиться праворуч вщ вiстря парантеза, яке знаходиться в середиш групи формул i звернене в сторону номера. Загальне правило пунктуацп в текстi з формулами таке: формула входить до речення як його рiвноправний елемент. Тому в кшщ формул i в текст перед ними роздiловi знаки ставлять вщповщно до правил пунктуацп. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуацп:

а) у тексп перед формулою е узагальнююче слово;

б) цього вимагае побудова тексту, що передуе формула

Роздшовими знаками мiж формулами, котрi йдуть одна за одною i не вiдокремленi текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до !! номера. Роздiловi знаки мiж формулами при парант^ ставлять всередиш парантеза. Пiсля таких громiздких математичних виразiв, як визначники i матрищ, можна роздiловi знаки не ставити.

Стосовно хiмiчних формул застосовуються трохи iншi правила, зокрема: хiмiчнi формули окремих неоргашчних речовин, якi згадуються у текстi, можна вписувати не видшяючи з тексту окремим рядком; рiвняння хiмiчних реакцiй обов'язково записуються окремо вщ тексту; вище i нижче рiвняння слiд залишити не менше одного вiльного рядка.

Хiмiчнi формули органiчних речовин, а також рiвняння органiчних реакцiй або схеми синтезу обов'язково записуються окремо вщ тексту. Допускаеться написання спрощених структурних формул оргашчних речовин, у першу чергу таких, що мають циклiчну будову (в тому чи^ ароматичних). Формули складних за будовою оргашчних речовин слщ повнiстю помiщати в одному рядку. Переноси фрагменпв хiмiчних структурних формул не допустимi. Якщо в певному роздш використовуються декшька формул i на них е посилання у наступному тексп, вони нумеруються арабськими цифрами у круглих дужках. Номери формул розмщують шд структурними формулами. Хiмiчнi речовини, яю згадуються в науковiй роботi, слщ називати згiдно з правилами МiжнародноI хiмiчно! номенклатури. Складнi, громiздкi систематичш назви органiчних сполук рекомендуеться вживати не бшьше одного разу в тексп. При подальшому згадуваннi ще! речовини краще використовувати вислови типу «ненасичений спирт», «пох1дна кислоти», «вих1дна речовина», або просто «речовина» якщо !! формула була наведена вище.

Висновок статп повинен бути !! лопчним завершенням та мютити ключовi позицi! статтi, якi читач може взяти за шформативну основу.

Важливим етапом у пiдготовцi науково! публшацп е складання бiблiографiчних посилань (списку використаних джерел). Бiблiографiчнi посилання — це сукупшсть бiблiографiчних вiдомостей про цитовану працю, згаданий чи аналiзований у текстi документ, необхiдних для загально! характеристики, iдентифiкацi! та подальшого наукового пошуку.

Дослiдник зобов'язаний подавати посилання на вс джерела чи матерiали, якi згадуються в науковому тексп, и iде! чи висновки, на пiдставi яких розробляються проблеми, завдання чи вирiшуються питання, поставлен в статтi. Це дае змогу вщшукати подiбний документ i перевiрити точнiсть указаних даних, з'ясувати шформащю, обставини виникнення iде! чи контексту.

Посилання в науковому тексп позначають, використовуючи квадратш дужки з вказiвкою порядкового номера за перелшом посилань. Наприклад: «У працях [1 - 7]». Якщо в науковому тексп наводиться конкретна цитата, то у квадратних дужках зазначають номер позицп в списку використаних джерел i вказують на конкретну сторшку. Наприклад: [7, с. 85]. Посилання на шюстрацп, таблиц або формули, використаш в дослщженш, вказують вiдповiдно до !хнього порядкового номера. Наприклад: «рис. 1.1», «див. табл. 1.1», «у формулi (1.1)» тощо. Якщо автор наукового дослщження робить у чужш цитат певш видiлення (курсив, розрядка, жирний шрифт тощо), аби акцентувати увагу на певному понятп чи фраз^ то слiд у дужках зробити вщповщне застереження, указуючи власнi шщали. Наприклад, (видшено мною. - Г. П.), (курсив наш. - Г. П.), (тдкреслено мною. - Г П.) i т. д. Подiбнi позначення доречш при власному

перекладi тексту з шшо! мови, якщо такого перекладу не юнуе чи вш не збшаеться з уже вщомим (переклад наш. - Г. П).

Список використаних джерел - елемент бiблiографiчного апарату, що мiстить бiблiографiчнi описи використаних у дослiдженнi джерел, подаеться шсля висновкiв. Список обов'язково повинен мютити:

- прiзвище та шщали автора (авторiв) або шсля назви (у визначених правилами випадках) вщомосп про колективного автора, редакторiв, упорядникiв, вiдповiдальних за випуск тощо;

- точну назву видання;

- мюто видання i точну назву видавництва,

- рш видання:

- загальну кiлькiсть сторiнок видання (у разi статтi в перiодичному виданнi - з яко! до яко! сторшки розмiщена).

Бiблiографiчний опис складають безпосередньо за друкованим (архiвним, електронним тощо) джерелом або виписують iз каталопв i бiблiографiчних покажчикiв без пропусюв будь-яких елементiв, недоцiльних скорочень тощо. Використану лтературу розмiщують одним iз таких способiв:

- у порядку появи посилань у текст (вважаеться найбiльш зручним для користування та рекомендований при написаннi дисертацш i монографiй):

- в алфав^ному порядку прiзвищ перших авторiв або заголовюв.

Вiдомостi про джерела, унесеш до списку, слiд подавати вщповщно до вимог мiждержавних i державного стандарив iз обов'язковим наведенням назв праць згiдно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бiблiографiчний запис, бiблiографiчний опис. Загальш вимоги та правила складання» [12]. Вимоги цього стандарту ушфшоваш ВАК Укра!ни i поданi як Приклади оформлення бiблiографiчного опису у списку джерел, який наводять у дисертацп (форма 23) [16].

I на останок, не забувайте про заголовок до статп вш повинен бути правильним. Заголовок повинен привернути увагу читача i змусити його читати текст дал^ не покидаючи сторшку. Вш повинен бути щкавим, зрозумiлим, iнформативним, мати закiнчену думку, вмщатися в одну стрiчку та читатися «одним поглядом». Саме по заголовку читач визначае, чи варто йому читати статтю i чи отримае вш корисну (або щкаву) iнформацiю.

Щодо загальних вимог до наукових теютв, то на наш погляд, слщ завжди пам'ятати при написанш статтi слiд дотримуватись лтературно! мови i стилю, уникаючи народних висловiв та жаргонiв, якщо того не вимагае стиль статп. Намагатися при викладенш тексту уникати ^в, значення яких може бути незрозумше читачевi. Обов'язково перевiряти текст на наявнють орфографiчних та пунктуацiйних помилок.

Висновок. Кожний дослщник прагне довести результати свое! пращ до читача. Пщготовка публшацп - процес iндивiдуальний. Однi вважають за необхiдне лише коротко описати хд дослiдження i детально викласти кiнцевi результати. Iншi дослiдники поступово вводять читача у свою творчу лабораторда, висвiтлюють етап за етапом, докладно розкривають методи свое! роботи. Висв^люючи весь дослщницький процес вiд творчого задуму до заключного його етапу, пiдбиваючи шдсумки, формулюючи висновки i рекомендацi!, учений розкривае складшсть творчих пошукiв. На наш погляд, головне у цьому шдивщуально-творчому процес дотримуватися загально визначених норм, щоб науковий доробок став доступним i зрозумшим усiм защкавленим особам. Дотримання вищезазначених стандартiв та вимог i дасть вам саме такий результат.

ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА

1. Беляев Н. Н. Моделирование процесса возгорания твердого топлива в корпусе ракеты / Н. Н Беляев, А. В. Берлов, А. И. Губин // Вюник Придншровсько! державно! академи будiвництва та архггектури :зб. наук. пр. - Д. : ПДАБА, 2013. - № 10. - С. 28 - 36.

2. Гшзбург М. Досвщ термшолопчного експертування та редагування нормативних документiв / М. Гшзбург, I. Корншовська, С. Левша // Режим доступу http://joumlib.univ.kiev.ua/

3.М. Гшзбург, Термшолопчш консультацi! на шпальтах фахових видань та в мережi 1нтернет / М. Гiнзбург, Р. Фролов, Н. Кадничанська // Укра!нська термiнологiя i сучаснiсть: зб. Наук. п. Вип. VI / Вщп. ред. Л. О. Симоненко. - К. : КНЕУ, 2005. - С. 407 - 409

4.ДСТУ 1.5:2003 Нацiональна стандартизацiя. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змюту нормативних докуменпв (ISO/IEC Directives, part 2, 2001, NEQ) // Режим доступу http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option

5.ДСТУ 2.601 : 2006 «Сдина система конструкторсько1' документацiï. Експлуатацiйнi документи» // Режим доступу http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option

6.ДСТУ 3582-97 «Скорочення слiв в украшськш мовi у бiблiографiчному описi. Загальш правила i вимоги» // Режим доступу http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option

7.ДСТУ 3651.0-97 «Метролопя. Одиницi фiзичних величин. Основнi одинищ фiзичних величин Мiжнародноï системи одиниць. Основш положення, назви та позначення» // Режим доступу http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option

8.ДСТУ 3651.1-97 «Метрологiя. Одиницi фiзичних величин. Похщш одиницi фiзичних величин Мiжнародноï системи одиниць та позасистемнi одинищ. Основш поняття, назви та позначення» // Режим доступу http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option

9.ДСТУ 3651.2-97 «Метрологiя. Одиницi фiзичних величин. Фiзичнi сталi та характеристичнi числа. Основш положення, позначення, назви та значення» // Режим доступу http : //www .ukrndnc.org .ua/index.php?option

10. ДСТУ 3966: 2009 «Термшолопчна робота . Засади i правила розроблення стандарпв на термши та визначення понять» // Режим доступу http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option

11. ДСТУ 3966-2000 Термiнологiя. Засади i правила розроблення стандарпв на термши та визначення понять // Режим доступу http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option

12. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бiблiографiчний запис, бiблiографiчний опис. Загальш вимоги та правила складання : метод. рекомендацн з впровадження / уклали: Галевич О. К., Штогрин I. М. - Львiв, 2008. - 20 с.

13. ДСТУ3008-95 Документащя. Зв^и у сферi науки i технiки // Режим доступу http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option=com_content&task=section&id=9&Itemid=57

14. Курило О. Уваги до сучасноï украшсько1' лiтературноï мови. - К. : Вид-во Соломiï Павличко «Основи», 2004. - 303 с. (передрук видання 1925 р.)

15. Непийвода Н. Ф. Сам собi редактор: Порадник з украшсько1' мови. - К. : Украшська книга, 1998. - 240 с.

16. Новi вимоги щодо оформлення списку лтератури // Бюлетень ВАК Украши. 2009. — № 5 // Режим доступу http://lib.pu.if.ua/file/bibl_opis.pdf

17. Олейник П. П. Организация управления переработкой строительных отходов / П. П. Олейник , В. И. Бродский // Вюник Придшпровсько1' державно1' академи бущвництва та архггектури : зб. наук. пр. - Д. : ПДАБА, 2013.— № 10. - С. 20 - 28.

18. Подолинный С. И. Архитектор Евгений Борисович Яшунский. Основные этапы жизненного и творческого пути / С. И. Подолинный, М. О. Ходченко // Вюник Придншровсько1' державно1' академи бущвництва та архггектури : зб. наук. пр. - Д. : ПДАБА, 2013.— № 11. -С. 44 - 50.

19. noHOMapiB О. Д. Культура слова: Мовностилютичш поради: навч. пошбник. - К. : Либщь, 1999. - 240 с.

20. Постанова Президи ВАК Украши «Про шдвищення вимог до фахових видань, внесених до перелшв ВАК Украши» // Режим доступу http://nads.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid

21. Сербенська О. А. Актуальне штерв'ю з мовознавцем: 140 запитань i в^пов^ей./ О. А. Сербенська, М. Й. Волоща - К .: Вид. центр «Просвгга», 2001. - 204 с.

22. Украшський правопис / НАН Украши, 1н-т мовознавства ¡м. О. О. Потебш; 1н-т украшсько1' мови. - Стереотип. вид. - К. : Наук. думка, 2004. - 240 с.

23. Ярема С. На теми украшсько1' науково1' мови / С. Ярема - ЛьвГв: Украшське товариство з мехашки руйнування матерiалiв, ЛьвГвсь^ крайове товариство «Рiдна школа», Наукове товариство ¡м. Шевченка, 2002. - 44 с.

24. Ярмолюк С. М. Написання науково1' статп // http://www.bioorganica.org.ua/UBAdenovo/pubs_4_2_06/Nauk_proces/Nauk_proces_Yarmoluk.pdf

25. Ingraffea T. Authors'guide / TonyIngraffea, Karl-Heinz Schwalbe // Engineering Fracture Mechanics. - 2007. - Vol. 74. - № 16. - P. 2465 - 2470.

SUMMARY

Raising of problem. Scientific and technical activity, on determination of Law on scientific and technical activity, that presently is on a discussion in the committees of supreme soviet of Ukraine, − intellectual creative activity sent to the receipt and use of new knowledge in all industries of technique and technologies. Her by basic forms (by kinds) research, gocnigHO-KOHCTpyKropcbKi, project-designer, technological, to the search and project-searching works, making of pre-production models or parties of scientific and technical production, and also other works related to taking of scientific and scientific and technical knowledge to the stage of their practical use.

Among the first steps in this direction for young scientists there is promulgation ( public approbation) of own in-practical researches, that comes true, as a rule, through publications in scientific professional magazines.

The aim of the article is to expose the most characteristic errors, what inherent to the beginners, that uninformed or small well-informed with state requirements About it already it is not small written in scientific literature [2 - 3; 15; 24], but we would like to be stopped for violations that is related exactly to the state standards in this sphere.

Conclusion. Every researcher aims to take the results of the labour to the reader. Preparation of publication is a process individual. One consider a necessity only shortly to describe research motion and in detail to expound end-point. Other researchers gradually enter a reader in the creative laboratory, light up the stage after the stage, thoroughly expose the methods of the work. Lighting up all research process from creative intention to his final stage, lining results, formulating conclusions and recommendations, a scientist exposes complication of creative searches. In our view, main in this individually-creative process to adhere to the certain in general lines norms, that scientific work became accessible and clear to all interested persons. Observance of the above-mentioned standards and requirements and will give a just the same result to you.

REFERENCES

1. Belyaev N. N. Modelirovanie processa vozgoraniya tverdogo topliva v korpuserakety / N. N. Belyaev, A. V. Berlov, A. I. Gubin// Visnik Pridniprovskoi derzhavnoi' akademii' budivnictva ta arxitekturi :zb. nauk. pr. - D. : PDABA, 2013.- № 10. - S. 28 - 36.

2. Ginzburg M. Dosvid terminologichnogo ekspertuvannya ta redaguvannya normativnix dokumentiv / M. Ginzburg, I. Kornilovska, S. Levina // Rezhim dostupu http://journlib.univ.kiev.ua/

3. Ginzburg M. Terminologichni konsultacii' na shpaltax faxovix vidan ta v merezhi internet / M. Ginzburg, R. Frolov, N. Kadnichanska // Ukrai'nska terminologiya i suchasnist: zb. Nauk. p. Vip. VI / Vidp. red. L. O. Simonenko. - K. : KNEU, 2005. - S. 407 - 409

4. DSTU 1.5:2003 Nacionalna standartizaciya. pravila pobudovi, vikladannya, oformlennya ta vimogi do zmistu normativnix dokumentiv (iso/iec directives, part 2, 2001, neq) // Rezhim dostupu http://www.ukrndnc.org.ua/index.php7option

5. DSTU 2.601 : 2006 «Edina sistema konstruktorskoi' dokumentacii'. ekspluatacijni dokumenti» // Rezhim dostupu http://www.ukrndnc.org.ua/index.php7option

6. DSTU 3582-97 «Skorochennya sliv v ukrainskij movi u bibliografichnomu opisi. zagalni pravila i vimogi» // Rezhim dostupu http://www.ukrndnc.org.ua/index.php7option

7. DSTU 3651.0-97 «Metrologiya. odinici fizichnix velichin. osnovni odinici fizichnix velichin mizhnarodnoi' sistemi odinic. osnovni polozhennya, nazvi ta poznachennya» // Rezhim dostupu http://www.ukrndnc.org.ua/index.php7option

8. DSTU 3651.1-97 «Metrologiya. odinici fizichnix velichin. poxidni odinici fizichnix velichin mizhnarodnoi sistemi odinic ta pozasistemni odinici. osnovni ponyattya, nazvi ta poznachennya» // Rezhim dostupu http://www.ukrndnc.org.ua/index.php7option

9. DSTU 3651.2-97 «Metrologiya. odinici fizichnix velichin. fizichni stali ta xarakteristichni chisla. osnovni polozhennya, poznachennya, nazvi ta znachennya» // Rezhim dostupu http://www.ukrndnc.org.ua/index.php7option

10. DSTU 3966:2009 «Terminologichna robota . zasadi i pravila rozroblennya standartiv na termini ta viznachennya ponyat» // Rezhim dostupu http://www.ukrndnc.org.ua/index.php7option

11. DSTU 3966-2000 Terminologiya. zasadi i pravila rozroblennya standartiv na termini ta viznachennya ponyat // Rezhim dostupu http://www.ukrndnc.org.ua/index.php7option

12. DSTU gost 7.1:2006. Bibliografichnij zapis, bibliografichnij opis. Zagalni vimogi ta pravila skladannya : metod. rekomendaci! z vprovadzhennya / uklali: Galevich O. K., Shtogrin I. M. - Lviv, 2008. - 20 s.

13. DSTU 3008-95 Dokumentaciya. zviti u sferi nauki i texniki // Rezhim dostupu http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option=com_content&task=section&id=9&itemid=57

14. Kurilo O. Uvagi do suchasno! ukra!nsko! literaturno! movi./ O. Kurilo - K. : Vud-vo Solomi! Pavlichko «Osnovu», 2004. - 303 s. (peredruk vidannya 1925 r.)

15. Nepijvoda N. F. Sam sobi redaktor: poradnik z ukra!nsko! movi / N. F. Nepijvoda - K. : Ukra!nska kniga, 1998. - 240 s.

16. Novi vimogi shhodo oformlennya spisku literaturi // Byuleten VAK Ukra!ni. 2009. — № 5 // Rezhim dostupu http://lib.pu.if.ua/file/bibl_opis.pdf

17. Olejnik P. P. Organizaciya upravleniya pererabotkoj stroitelnyx otxodov/ P. P. Olejnik, V. I. Brodskij // Visnik Pridniprovsko! derzhavno! akademi! budivnictva ta arxitekturi :zb. nauk. pr. -D. : PDABA, 2013.— № 10. - S. 20 - 28.

18. Podolinnyj S. I. Arxitektor Evgenij Borisovich Yashunskij. Osnovnye etapy zhiznennogo i tvorcheskogo puti / S. I. Podolinnyj, M. O. Hodchenko // Visnik Pridniprovsko! derzhavno! akademi! budivnictva ta arxitekturi : zb. nauk. pr. - D. : PDABA, 2013.— № 11. - S. 44 - 50.

19. Ponomariv O. D. Kultura slova: movnostilistichni poradi: navch. posibnik. - K. : Libid, 1999. - 240 s.

20. Postanova Prezidi! VAK Ukra!ni «Pro pidvishhennya vimog do faxovix vidan, vnesenix do perelikiv VAK Ukra!ni» // Rezhim dostupu http://nads.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid

21. Serbenska O. A. Aktualne interv'yu z movoznavcem: 140 zapitan i vidpovidej./ O. A. Serbenska, M. J. Voloshha - K : vid. centr "Prosvita", 2001. - 204 s.

22. Ukra!nskij pravopis / NAN Ukra!ni, In-t movoznavstva im. O.O. Potebni; In-t ukra!nsko! movi. - Stereotip. vid. - K. : Nauk. dumka, 2004. - 240 s.

23. Yarema S. Na temi ukra!nsko! naukovo! movi./ S. Yarema - Lviv: Ukra!nske tovaristvo z mexaniki rujnuvannya materialiv, Lvivske krajove tovaristvo "Ridna shkola", Naukove tovaristvo im. Shevchenka, 2002. - 44 s.

24. Yarmolyuk S. M. Napisannya naukovo! statti / S. M. Yarmolyuk // http://www.bioorganica.org.ua/ubadenovo/pubs_4_2_06/nauk_proces/nauk_proces_yarmoluk.pdf

25. Ingraffea T. Authors'guide / Tonyingraffea, Karl-Heinz Schwalbe // Engineering Fracture Mechanics. - 2007. - Vol. 74. - № 16. - P. 2465 - 2470.

BidoMocmi про aemopie:

Евсеева Галина Петрiвна, д. н. держ. управ., проф., завiдувач кафедри украгнознавства Приднтровськог державног академИбудiвництва та архтектури, e-mail: evseeva@i.ua.

Савицький Микола Васильович, д. т. н., проф., завiдувач кафедри залiзобетонних конструкцт Придшпровськог державног академИ будiвництва та архтектури.