CC BY
51ОСНОВНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ СПОРТСМЕНІВ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ЛЕГКОАТЛЕТИЧНИХСТРИБКІВ)
Бобровник В.І., Козлова О.К.
Національний університет фізичного виховання і спорту У країни
Анотація. У статті розглянуто основні засоби для ефективного формування технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації.
Єдність формування технічної майстерності і швидкісно-силової підготовленості здійснюється за допомогою принципу сполученої дії. У тренувальний процес включають вправи, адекватні за кінематико-динамічними характеристиками легкоатлетичним змагальним стрибкам, що виконуються у зоні інтенсивності 95-100 % максимального особистого результату. Це сприяє реалізації сукупності передумов у заданий спортивний результат.
Ключові слова: засоби, технічна майстерність.
Аннотация. Бобровник В.И., Козлова Е.К. Основные средства формирования технического мастерства спортсменов высокой квалификации (на примере легкоатлетических прыжков). В статье рассмотрены основные средства для эффективного формирования технического мастерства легкоатлетов-прыгунов высокой квалификации. Единство формирования технического мастерства и скоростно-силовой подготовленности осуществляется с помощью принципа соединенного действия. В тренировочный процесс включают упражнения, адекватные по кинематико-динамическим характеристикам легкоатлетическим соревновательным прыжкам, которые выполняются в зоне интенсивности 95-100 % максимального личного результата. Это оказывает содействие реализации совокупности предпосылок в заданный спортивный результат.
Ключевые слова: средства, техническое мастерство.
Annotation. Bobrovnik V.I., Kozlova O.K. The main means of formation elite athletes technical skills (on the basis of track-and-field jumps). The article deals with the main means for effective formation elite track-and-field jumps technical skills. The unity of formation of engineering skill and velocity force readiness is carried out with the help of a principle of coherent action. In training process power up exercises, adequate on kinematic dynamic characteristics to track and field athletics competitive leaps. They are executed in zone intensity of 95-100 % of the peak personal result. It assists realization of plurality of premises in the given sports effect.
Key words: means, technical skills.
Вступ.
На сучасному етапі досягнення високих спортивних результатів у стрибкових дисциплінах легкої атлетики не може здійснюватися без ефективного використання засобів тренування. Технічна майстерність, як високе мистецтво досягнення рекордних спортивних результатів легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації - є стрижньовим системоутворюючим елементом у системі спортивної підготовки Тому доцільно розглянути основні засоби, що сприяють його формуванню. У спортивній практиці багато тренерів стикаютьс із такими проблемами: які вправи доцільно використовувати у тренувальному процесі для одночасного підвищення рівня спеціальної підготовленості та позитивного впливу на формування технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів; за допомогою яких засобів можна сприяти реалізації накопиченого потенціалу у заданий спортивний результат, тощо. У зв'язку з цим проблема добору та використання тренувальних вправ для формування технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації є актуальною
Дослідженню тренувальних вправ різної переважної спрямованості приділяли увагу і вітчизняні, і зарубіжні фахівці [4, В, 10]. Було розглянуто вправи силової спрямованості [4], система спеціальних вправ у підготовці легкоатлетів [В] тощо. Формування технічної майстерності спортсменів високої кваліфікації, на думку більшості фахівців відбувається якщо змагальна вправа є основною для вдосконалення техніки легкоатлетичних змагальних стрибків у необхідному режимі нервово-м'язових зусиль [В]. Істотний недолік цього пов'язаний зі значним зниженням функціонального стану центральної нервової системи після інтенсивних стрибків під впливом стомлення. Але формування технічної майстерності тісно пов’язане і із функціональним станом скелетних м'язів, вестибуломоторної системи, рівнем швидкісно-силової підготовленості, тому доцільно розглянути засоби різної переважної спрямованості, що сприяють її ефективності.
Дослідження проводилися згідно «Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури спорту на 2001-2005 рр.» Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 1.4.7. «Удосконалення технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів у процесі багаторічної підготовки) (.№ державної реєстрації 0101U006316) і «Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культуриі спорту на 2006-2010 рр.» Міністерства України у справах сім'ї, молоді і спорту за темою 2.1.4. «У досконаленняспортивного тренування легкоатлетів на етапах багаторічної підготовки) (номер державної реєстрації 0106U010769).
Формулювання цілей роботи.
Формування технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації на основі використання засобів різної переважної спрямованості.
Результаті дослідження.
Вирішення завдань формування технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів здійснюється на основі раціонального вибору тренувальних засобів, тому доцільно розглянути класифікацію вправ.
У спортивній науково-методичній літературі існує кілька варіантів класифікації вправ [7]. Одна з них є схематичним розподілом за спрямованістю дій та переважно пов'язана з удосконаленням різних сторін підготовленості (технічної, тактичної та ін.), розвитком різних рухових якостей, підвищенням функціональних спроможностей окремих органів і систем організму [7].
У зявши за основу цю класифікацію, а також виходячи з отриманих попередніх результатів досліджень, нами виділено три основні групи тренувальних вправ:
- вправи, спрямовані на підвищення рівня спеціальної фізичної підготовленості
- вправи, спрямовані на вдосконалення змагальної техніки рухів;
- вправи, спрямовані на перетворення рухового потенціалу у заданий спортивний результат.
Враховуючи ступінь умовності цієї класифікації, її використання дозволяє методично правильно добирати необхідні вправи для переважного вдосконалення різних сторін підготовленості спортсменів.
Основною метою цих груп тренувальних вправ є підготовка легкоатлетів-стрибунів до ефективного рішення змагальних завдань - демонстрації високих спортивних результатів, виведення організму спортсмена на високий рівень функціонального стану, досягнення заданого рівня рухових спроможностей
Група вправ, спрямованих на підвищення рівня спеціальної фізичної підготовленості сприяє підвищенню швидкісних, силових, швидкісно-силових і координаційних здатностей.
Кожна окрема фізична вправа цієї групи або їх комплекс має чітко виражену цільову спрямованість, пов'язану із досягненням запланованого спортивного результату, конкретним періодом багаторічної і річної підготовки легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації тощо. Вправи використовують для забезпечення необхідного рівня розвитку рухових якостей, зумовленого вимогами досягнення максимально високих спортивних результатів у легкоатлетичних змагальних стрибках. Основна вимога до цієї групи вправ, їх відповідність за кінематичними і динамічними характеристиками до техніки легкоатлетичних змагальних стрибків [1, 10]. Використання необхідних режимів та інтенсивності їх виконання мають забезпечувати досягнення запланованого спортивного результату у конкретний період часу [1]. Дуже важливо, щоб підвищення спеціальної фізичної підготовленості легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації не входило у суперечність із формуванням технічної майстерності. Для цього вправи добирають за принципом адекватності до техніки легкоатлетичних змагальних стрибків. Вони окрім формування швидкісно-силової підготовленості атлетів сприяють зміцненню адекватних координаційних зв'язків тому можуть бути рекомендовані для формування технічної майстерності за принципом сполученого впливу. Такі вправи більшою мірою використовуються у змагальний період, коли потрібно реалізувати рівень спеціальної підготовленості у змагальній діяльності.
Вправи, спрямовані на вдосконалення змагальної техніки рухів. До цієї групи відносяться змагальні вправи, які відповідають техніці стрибкової дисципліни легкої атлетики.
Основною метою їх застосування є досягнення високих і рекордних спортивних результатів [6]. Вони спрямовані на формування у спортсмена відповідних до специфіки змагальної діяльності рухових навичок, що дозволяють послідовно вирішувати завдання успішної підготовки до змагань [7].
Здатність до виконання змагальних вправ є своєрідною мірою не тільки рухових, але й інших (наприклад, психічних) спроможностей атлета. Їх можна розглядати як наочні моделі тих екстремальних умов, у які може потрапити спортсмен у змаганнях.
Вправи, спрямовані на перетворення рухового потенціалу у заданий спортивний результат. Необхідність введення у тренування цієї групи вправ обґрунтовано потребами спортивної практики. Їх цільова спрямованість - це реалізація у змагальній діяльності різних сторін підготовленості легкоатлетів-стрибунів у заданий спортивний результат. Основою цієї групи є вправи, спрямовані на формування високого рівня функціонального стану вестибуломоторноїжтеми
Це пов’язано з тим, що у процесі прийняття рішень і реалізації рухових програм провідна роль належить вестибулярній сенсорній системі, що забезпечує орієнтацію у просторі, визначає величини лінійних та кутових швидкостей та прискорені, а також пройденого шляху [2, 3, 5, 9]. Характерними ознаками цих вправ є:
- значні зміни лінійних і кутових переміщень;
- значний прояв доцентрової та відцентрової сил.
Застосування таких вправ дозволяє підвищити реалізацію резервів систем організму легкоатлетів-стрибунів, позитивно впливає на формування технічної майстерності та рівень швидкісно-силової підготовленості.
Згідно із результатами одержаних досліджень, формування технічної майстерності здійснюється за допомогою застосування засобів різної переважної спрямованості, методів і методичних підходів [1]. Загальну схему застосування тренувальних вправ різної переважної спрямованості наведено у таблиці.
Для ефективного формування технічної майстерності слід планувати виконання основних тренувальних засобів маховою і поштовховою ногою, що дозволяє ефективно управляти функціональним станом пружногіязких властивостями скелетних м'язів спортсменів. Доцільно багато уваги приділяти виконанню засобів різної переважної спрямованості маховою ногою, що сприяє підвищенню координації рухів та запобігає травмуванню легкоатлетів-стрибунів
Висновки
1. Встановлено, що формування технічної майстерності легкоатлетів-стрибунів високої кваліфікації знаходиться у нерозривній єдності з підвищенням рівня функціонального стану пружнов'язких властивостей
скелетних м'язів, вестибуломоторної системи, швидкісно-силової підготовленості та здійснюється за допомогою використання вправ, спрямованих на: підвищення рівня спеціальної фізичної підготовленості вдосконалення змагальної техніки рухів та перетвореннярухового потенціалу в заданий спортивний результат.
Таблиця
Загальна схема застосування тренувальних вправ різної переважної спрямованості
Переважна спрямованість Методичний підхід Інтенсивність, % Метод Послідовність виконання груп вправ у навчально-тренувальному занятті
У досконалення змагальної техніки рухів у стрибкових дисциплінах легкої атлетики Моделювання змагальної діяльності в умовах тренування У складнення умов виконання вправи 95-100 90-95 Змагальний, інтервальний 1
Перетворення рухового потенціалу в заданий спортивний результат Структурна подібність вправ до елементів техніки легкоатлетичних змагальних стрибків Індивідуалізація дозування вестибулярногонавантаження і її адекватність рівню функціональної стійкості вестибу лярногоаналізатора Збільшення складності та точності рухів, зміна темпу виконання вправ Виконання обертальних вправ у правий і лівий боки Тимчасове виключення або обмеження зорового самоконтролю Виконання завдань в ускладнених умовах 90-95 Інтервальний 2
Підвищення рівня спеціальної фізичної підготовленості Адекватність вправ основній змагальній вправі (схожість динамічних і кінематичних характеристик з характеристиками легкоатлетичних змагальних стрибків) Підвищення складності й інтенсивності виконання вправ; виконання вправ маховою і поштовховою ногою Локальна дія на основні скелетні м'язи, що беруть активну участь у відштовхуванні Збільшення швидкості виконання вправ 95-100 Інтервальний 3
2. Використання у тренувальному процесі вправ, схожих зі змагальною сприяє поліпшенню рівня функціонального стану систем, що беруть участь у виконанні легкоатлетичних змагальних стрибків, що позитивно впливає на вдосконалення основних системоутворюючих елементів техніки за умови, що інтенсивність тренуючої дії становить не менше 90-100 % максимальної величини і збільшується поступово разом із координаційною складністю.
3. Єдність формування технічної майстерності і швидкісно-силової підготовленості здійснюється за допомогою принципу сполученої дії. У тренувальний процес включають вправи, адекватні за кінематико-динамічними характеристиками легкоатлетичним змагальним стрибкам, що виконуються у зоні інтенсивності 95-100 % максимального особистого результату. Це сприяє реалізації сукупності передумов у заданий спортивний резу льтат.
4. Раціональний розподіл у тренувальному процесі навантажень для махової і поштовхової ніг дозволяє ефективно управляти функціональним станом пружногіязких властивостей скелетних м'язів спортсменів, виконувати спеціальні вправи відповідно до вимог досягнення заданих спортивних результатів і зменшити можливість отримання травм у процесі підготовки до змагань.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування технічної майстерності спортсменів високої кваліфікації.
Література
1. Бобровник В.И. Формирование технического мастерства легкоатлетов-прыгунов высокой квалификации в системе спортивной подготовки Дис...д-ра наук физ. восп. - К.: НУФВСУ, 2007. - 574 с.
2. Бобровник В.И., Козлова Е.К. Совершенствование функционального состояния вестибуломоторной системы легкоатлетов-прыгунов высокой квалификации // Спортивна медицина. - 2007. - № 2. - С. 52-58.
3. Болобан В.Н. Система обучения движениям в сложных условиях поддержания статодинамической устойчивости: Дис. ... д-ра пед. наук - К., 1990. - 364 с.
4. Завиера-Кох М. Упражнения со штангой в тренировке легкоатлета // Легкоатлетический вестник ИААФ. -2005. -№ 1. - С. 7-23.
5. Козлова Е.К. Функциональное состояние вестибуломоторной системы прыгунов в высоту высокой квалификации // Тез. докл. ХІ Междун науч конгресса «Современный олимпийский спорт и спорт для всех» (Минск 10-12 октября 2007 г.). - Минск: БГУФК, 2007. - С. 129-131.
6. Лапутин А.Н., Бобровник В.И. Олимпийскому спорту — высокие технологии - К.: Знання, 1999. - 166 с.
7. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения - К.: Олимпийская литература, 2004. - 808 с.
8. Попов В.Б. Система специальных упражнений в подготовке легкоатлетов - М.: Олимпия Пресс, 2006. -224 с.
9. Стрелец В.Г., Горелов А.А. Теория и практика управления вестибуломоторикойчеловека в спорте и профессиональной деятельности // Теория и практика физ. культуры - 1996. - № 5. - С. 13-16.
10. Стрижак А.П., Бобровник В.И., Кравцов И.Н. Специальные упражнения для прыгунов в высоту // Легкая атлетика - 1986. - № 5. - С. 11.
Надійшла до редакції 25.01.2008 р.
