CC BY
64/Ч • ^ • • ••• • ••• •• • 1 • ••
Основні проблемі інтеграції та гармонізації духовної і фізичної культурі студентів вищих навчальних закладів
Хіжняк В.В. Чернявська Т О. Смирнова А. Г. Альошин Є. В
Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского
Анотації:
Ціль статті - аналіз проблем гармонізації та інтеграції духовної і фізичної культури студентів в освітній діяльності. Викладено теоретичне обґрунтування та эксперементальна перевірка змісту духовних і моральних цінностей. Розглянуто форми і методи їхнього виховання у студентів. Представлено методики фізичного виховання студентів з урахуванням індивідуального і творчого підходу. Успішність діяльності визначається за допомогою моніторингу за індикатором спрямованості вищої освіти.
Ключові слова:
оздоровлення, інтеграція, потенціал, спорт, вуз, студент.
Хижняк В.В., Чернявская Т.А.,Смирнова
А.Г., Алешин Е.В. Основные проблемы интеграции и гармонизации духовной и физической культуры студентов высших учебных заведений. Цель статьи - анализ проблем гармонизации и интеграции духовной и физической культуры студентов в образовательной деятельности. Изложено теоретическое обоснование и экспериментальная проверка содержания духовных и моральных ценностей. Рассмотрены формы и методы их воспитания у студентов. Представлены методики физического воспитания студентов с учетом индивидуального и творческого подхода. Успешность деятельности определяется с помощью мониторинга по индикатору направленности высшего образования.
оздоровление, интеграция, спорт, вуз, студент.
потенциал,
Hignyak V.V., Chernavskaya T.A., Smirnova A.G., Aleshin E.V. Major problems of integration and harmonization of spiritual and physical culture students of higher education institutions. The purpose of the article - the analysis of problems of harmonization and integration spiritual and physical training of students in educational activity. The theoretical justification and experimental check of the contents spiritual and moral values is worded. Forms and methods of their education at students are construed. Procedures of physical training of students with allowance for the individual and creative approach are presented. Success of activity is defined with the help of monitoring on the indicator of a directed-ness of higher education.
recovery, integration, potential, sport, higher education institutions, student.
Вступ.
Фізичне виховання як освітня галузь на сучасному етапі розвивається швидкими темпами і постійно поповнюється даними методологічних, медичних, соціальних і психолого-педагогічних досліджень. Спеціалісти теорії та методики фізичного виховання узагальнюють і творчо синтезують наукову інформацію, яку отримують суміжні науки.
У наш час стає необхідним подальше удосконалення системи фізичного виховання, підвищення її результативності у справі всебічного розвитку кожного громадянина України на засадах особистісно зорієнтованої педагогічної парадигми.
Проблема формування у сучасної молоді стійкої мотивації до цінностей освіти й здорового способу життя залишається актуальною і в наш час. Не зважаючи на деяке покращення загальної суспільно-економічної ситуації в Україні, в тому числі й позитивні зрушення в розвитку галузі фізичної культури і спорту, слід наголоситина необхідності подальшого формування у свідомості сучачного суспільства розуміння значущості фізичної культури як достатньо дієвого засобу оздоровлення та соціалізації молоді [1].
Сформовані у вітчизняній вищій школі теорія і практика фізичного виховання переважно орієнтовані на формування лише основних фізичних якостей у студентів (сили, швидкості, витривалості, спритності й т.д.). Дослідження багатьох авторів, проведені за останні п’ять років, показують, що існуюча система фізкультурно-спортивної роботи у вузах не вирішує основних покладених на неї завдань. Вона не забезпечує належного рівня здоров’я і фізичного розвитку студентів, не розглядає інтеграцію духовного й фізичного потенціалу майбутніх фахівців, не формує в студентів потреби в здоровому способі життя, заці-
© Хіжняк В.В. Чернявська Т О. Смирнова А. Г Альошин Є.
В, 2009
кавленості у фізкультурно-спортивній діяльності, не дозволяє повною мірою реалізувати її величезний гуманістичний потенціал. Випускники вузів часом не є носіями духовно-фізичних цінностей, засвоєння яких можливо в освітній діяльності [2].
Тому стаття і присвячена основним проблемам гармонізації та інтеграції духовної та фізичної культури у вищих навчальних закладах, і розглядається необхідність новітніх розробок у методиці фізичного виховання, тому що діючий традиційний підхід не завжди можна застосовувати до сучасної молоді.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою даної статті є обґрунтування необхідності інтеграції духовної й фізичної культури як фактора впливу на розвиток цілісної особистості.
Результати дослідження
Погіршення стану здоров’ я і зниження рівня фізичної підготовленості студентів показують неспроможність існуючого традиційного підходу до викладання фізичної культури у вузі. Сучасна система вищої професійної освіти, детермінована завданнями навчання на шкоду комплексному здоров’ю, не забезпечує їхнє використання для індивідуально-професійного розвитку студентів.
Аналіз світових соціокультурних і освітніх тенденцій свідчить про те, що в останні роки об’єктом пильної уваги суспільства і предметом міждисциплінарних досліджень у багатьох високорозвинених країнах стають різні аспекти поводження людини відносно свого здоров’я. Апробуються різні моделі навчання здоровому способу життя (медична, освітня, радикально-політична та ін.) як факторові конкурен-тоздатності особистості на ринку праці і умові творчої самореалізації і щастя людини [2].
У той же час однією з вирішальних умов, що забезпечують ефективність і результативність професійної діяльності, є наявність продуктивної загальної працездатності, що базується на міцному духовному і
фізичному здоров’ї людини.
На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних досліджень поняття “духовно-моральні цінності” схарактеризовано як внутрішні, світоглядні переконання, що формують життєву позицію та поведінку особистості, входять до її психологічної структури у формі особистісних поглядів та принципів, котрі виступають об’ єднувальною ланкою між культурою суспільства і внутрішнім світом особистості. Саме завдяки духовно-моральним цінностям формується прагнення людини до самовираження і самовдосконалення.
Разом із тим, як показує вітчизняна освітня практика, мова повинна йти про організацію інтегрованого навчання та виховання молоді, що нормально розвивається, у рамках освітньої установи, у спільному проведенні дозвілля і різних заходів, тобто передбачається не тільки освітня, а й соціальна інтеграція за умов створення інтегрованого виховного середовища за принципами співжиття, співтворчості.
Сучасна система навчання спрямована на різно-сторонню - професійну та особисту високоякісну підготовку майбутнього фахівця. Одним із завдань вищого навчального закладу повинно бути розкриття таланту особистості до навчання, суспільного життя, творчості та максимальної реалізації себе ще в молоді роки, підготовлюючи таким чином студента до його майбутньої професійної діяльності.
Основою цього складного процесу має бути формування фізичної та духовної культури. Фізична культура у вищих навчальних закладах регулюється як важлива складова формування культури особистості майбутнього фахівця [4].
Фізичне фиховання у вузах можна розглядати, як педагогічний процесс, спрямований на формування духовної культури. У сучасному світі фізичне виховання може бути застосовано для вирішення важливих, соціально-культурних гуманістичних завдань. Воно досить ефективно використовується для фізичного удосконалення, з метою пізнання можливостей людини, зосереджує увагу на професіональний та естетичній культури.
Проблема формування духовної і фізичної культури студентів вузів у підготовці до професійної діяльності істотно актуалізується у зв’язку із психолого-педагогічними факторами, основними характеристиками яких виступають висока психічна і фізична напруженість процесу виконання професійних обов’язків, затребуваність високого здоров’ятворчого професіоналізму.
Пошук у цьому напрямку приводить до необхідного дослідження інтегративного потенціалу духовної і фізичної культури студентів шляхом виділення гуманітарної складової із суспільно-соціального знання, що розкриває духовну сутність професійної діяльності, світ його суб’єктивності [2].
Необхідною умовою гармонічного формування духовної і фізичної культури, які визначають цілі, зміст і досягання здорового способу життя студента, може бути освітнє середовище вузу. Це спричиняє дослідження інтеграції духовного і фізичного потенціа-
лу у формуванні культури здоров’я. При цьому в першу чергу необхідно змінити самосвідомість тих, яких навчають, привести у відповідність зміст і структуру підготовки студентів до сучасної професійної діяльності з акцентом на забезпеченні духовно-моральної складової нашого суспільства. Сучасне суспільство вимагає відродження традиційних духовних цінностей та ідей здорового способу життя, серед яких основною була і залишається ідея формування духовної і фізичної культури студентів в освітній і професійній діяльності.
Необхідний пошук нових технологій формування духовного і фізичного потенціалу студентів, що відповідає сучасної соціокультурній ситуації та надають їм більш широкі можливості, для реалізації особистісно-го потенціалу і вибору своєї професіонально-духовної позиції. У сучасній психолого-педагогічній літературі, незважаючи на значну кількість робіт в області духовного і фізичного виховання, цілісний процес формування духовної і фізичної культури студентів у підготовці до майбутньої професійної і соціальної діяльності спеціально не досліджувався.
Таким чином, можна констатувати, що в цей час має місце реальне протиріччя між потребою у фахівцях, що володіють духовною і фізичною культурою, що усвідомлює значення оздоровчих цінностей в умовах зміни соціального середовища, деформації духовної свідомості і самосвідомості молодих людей, і устояною логікою їхньої підготовки у вузі, не орієнтованої на рішення цих завдань [1].
Сьогодні є гостра необхідність у модернізації всієї системи фізичного виховання через відродження духовно-фізичного потенціалу молоді. Крім гносеологічного аналізу проблеми необхідно розкрити цілісний процес і психологічні «механізми» формування на інтегративній основі духовної і фізичної культури студентів з урахуванням того, щовідбувається зниження духовності в суспільстві [4].
Як показує практика, інтеграція духовної і фізичної культури студентів припускає включення в навчальну дисципліну «Фізична культура» елементів духовної культури; збагачення сукупної структури навчальної діяльності духовними і фізичними компонентами, що дозволяє реалізовувати гностичну, організаторську, комунікативну, виховну і інші функції.
Відповідно до особливостей майбутньої професійної діяльності студентів, що навчаються, рівнем і характером розв’язуваних ними професійних завдань, визначені шляхи формування духовної і фізичної культури студентів через наступні компоненти: мотиваційний, когнітивний, субьективноціннісний, діяльнісний. У кожному компоненті у свою чергу можна виділити такі основні етапи: аналіз реальної духовно-фізичної ситуації, прогнозування, цілеполагання, програмування, проектування, прийняття приватних рішень, організація виконання, стимулювання виконання ухваленого рішення, контроль виконання.
При цьому найбільш важливими є наступні показники:
1. Розуміння соціокультурного значення спортивної діяльності, значення гуманістичних ідеалів і
цінностей, пов’язаних з нормами здорового способу життя, моральної, естетичної, фізичної культури, які можуть бути реалізовані в спорті та за допомогою спорту;
2. Декларативна (проголошувана) і реальна (по-ведінкова) орієнтації на ці ідеали і цінності (інтерес до них, прагнення їх реалізувати, адекватні емоційні реакції й т.п.). [5]
Пошук шляхів удосконалювання фізичного виховання студентів до сучасної професійної діяльності через систему комплексних завдань і ситуацій духовно-фізичного характеру дозволив нам виділити в якості одного з підходів до рішення даної проблеми моделювання. У розробленій моделі як головною метою є розвиток індивідуальності студента як процес самотворення на основі внутрішньої активності через створення умов волі, емоційного благополуччя, позитивної мотивації, творчості. Основний акцент у особисто орієнтованої моделі фізичного виховання майбутніх фахівців робиться на становленні цілісної людини, гармонізації її духовнотілесного потенціалу, на розвитку індивідуальності, самобутності і самостійності людини що навчається.
Формування духовної і фізичної культури студентів у підготовці до професійної діяльності повинне включати три основних етапи: довузівську підготовку, навчальну та етап професійної діяльності. В основі формування лежать педагогічні умови, що враховують зміст і особливості духовного і фізичного становлення молодих людей, індивідуальні особливості студентів, їхні типові утруднення і помилки [2].
У загальній структурі фізична культура займає особливе місце. Вона не тільки організує і управляє діяльністю на зразок культури службової, культури побуту тощо, але і являє собою спеціальну діяльність. Це накладає особливу печатку на її гуманістичну функцію. Вона «гуманізує» не діяльність людини, а її саму. Тому розробці методів виховання фізичної культури треба приділяти велику увагу, задля виховання здорової нації як фізично так і духовно.
Висновки
Величезний потенціал у формуванні духовної і фізичної культури студентів має навчально-виховний процес вузу. При цьому ефективне керування процесом інтеграції духовної і фізичної культури студентів вузів здійснюється на основі науково обґрунтованого планування, організації й контролю за їхньою діяльністю. В основі керування лежить покроковий зворотний зв’язок відповідно до етапів і логіки даного процесу. При цьому результативність управління зростає, коли контроль викладача сполучається із самоконтролем, самоврядуванням студентів [4].
Тому, на наш погляд, ланцюжок розробки методичної системи формування духовної і фізичної культури майбутніх випускників має включати наступні етапи:
• розробку цілей і завдань курсу;
• визначення методичних основ відбору змісту процесу формування духовної і фізичної культури студентів під час навчання;
• розробку, вибір методів організації формування духовної і фізичної культури, що забезпечують процес формування і задоволення пізнавальних потреб особи що навчається;
• розробку змісту і методики проведення практичних занять із позиції розвитку пошуково-творчої діяльності, формування пізнавальної активності і ключових професійних компетенцій у майбутнього фахівця;
• розробку нового учбово-методичного комплексу.
Етап професійної роботи, а точніше включення студентів у різні види соціальної і професійної діяльності, припускає вирішення студентами різноманітних професійних завдань і ситуацій з використанням духовно фізичного інструментарію, збагачення досвіду спортивно-фізкультурної діяльності, розвитку самостійності і ініціативності. Успішність такої діяльності виявляється за допомогою моніторингу за індикатором спрямованості вищої освіти на інтеграцію духовної і фізичної культури у вузі, а також забезпечення зворотного зв’язку всіх трьох етапів формування духовно-фізичного потенціалу і внесення корективів у комплекс заходів щодо забезпечення ефективності даного процесу.
Таким чином, в умовах сучасності, необхідно розробляти методичну систему фізичного виховання з врахуванням усіх вищезазначених концепцій та проблем, які б базувалися на особистому та творчому підході до виховання студентів, як фізичного так і духовного.
Подальші дослідження планується провести у напрямах визначення інших проблем гармонізації та ін-теграціїдуховної і фізичної культури студентів та розробок новітніх методів фізичного виховання у ВНЗ.
Список літератури
1. Абросимова Г.В. Інтегративно-компонентний підхід до процесу підготовки майбутніх учителів до педагогічної творчості /Г.В. Абросимова//Нові дослідження в педагогічних науках.-1991. -№1.-С.62-64.
2. Андрєєв В.И. Діалектика виховання й самовиховання творчої особистості /В.И. Андрєєв.-Казань: з Казанск: Унта, 2000.-238с.
3. Робоча програма з навчального модуля «Фізичне виховання» / Г.М.Шилкін, С.М.Писаренко, Н.А.Гончаренко, Т.М.Жосан. -Бердянськ: БДПУ, 2006. - 37 с.
4. Андрющенко Л. Б. Спортивно ориентированая технология обучения студентов по предмету «физическая культура» / Андрющенко Л.Б.// Теория и практика физической культуры. - 2002.-№2
5. Барчуков И.С. Физическая культура и спорт: методология, теория, практика / И.С. Барчуков, А.А. Нестеров - М.: Академия - 2006. - 200 с/
Надійшла до редакції 24.10.2009р. Хижняк Владислав Витальевич Смирнова Анна Геннадьевна Чернявская Татьяна Александровна Алёшин Евгений Васильевич dgizfvs-nayka@mail.ru
