CC BY
54
УДК 619:614:341
Богачик О. Г.1, м. вет. н., Козенко О. В.2, д. с.-г. н., професор,
Двилюк I. В.2, к. вет. н., доцент, Магрело Н. В.2, к. вет. н., ст. викладач, Сус Г. В.2, к. вет. н., асистент, Вороняк В. В.2, к. вет. н., доцент
1Compassion in World Farming в Украгш Львгвський нацгональнийунгверситет ветеринарноХмедицины та ôiomexHonoziù ¡мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
OCHOBHI АСПЕКТИ ЗАКОНОДАВСТВА еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ЩОДО ДОБРОБУТУ ПРОДУКТИВНЫХ ТВАРИН
Законодавство СС вм1щуе ряд корисних положенъ, прийнятих, щоб захистити продуктиених теарин на фермах, транспортi та nid час забою. В Угод1 про д1яльтсть Свропейсъкого Союзу теарини еизначаютъся як «чутлив1 icmomu» i еимоги до СС та його члетв таю, щоб при створент i виконант ïx законодаечих aKmie у eidnoeidnux частинах придыяти «увагу еимогам добробуту теарин».
Законодавство СС щодо захисту теарин тдкр1плюетъся Угодою про функц1онування Свропейсъкого Союзу. Стаття 13 Угоди передбачае, що у розробщ i зд1йснент пол1тики Союзу по сыъсъкому господарству та транспорту, Союз та держави-члени повинт «...так як теарини визнаш чутлиеими ¡стотами, поеною м1рою ерахуеати еимоги добробуту теарин».
3 метою удосконалення, розробки та 1мплементацИ' законодаестеа про добробут продуктиених теарин в контекстi угоди про асоц1ац1ю м1ж Украгною та СС в датй cmammi наведено та проанал1зоеано законодаеч1 аспекти СС, щодо захисту продуктиених теарин при утримант на фермах, транспортуеанм та nid час забою.
Ключовг слова: свит, велика рогата худоба, кури, законодавство, еимоги, утримання, транспортування, забт.
УДК 619:614:341
Богачик О. Г.1, Козенко О. В.2, Двилюк И. В.2, Магрело Н. В.2, Сус Г. В.2 Вороняк В. В.2
1Compassion in World Farming в Украине 2Лъвовсъкий национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицъкого
ОСНОВНЫЕ АСПЕКТЫ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА ПО БЛАГОПОЛУЧИЯ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ
Законодательство ЕС содержит ряд полезных положений, принятых для защиты продуктивных животных на фермах, транспорте и во время забоя. В Соглашении о деятельности Европейского Союза животные определяются как «чувствительные существа» и требования к ЕС и его членов такие, чтобы при создании и исполнении их законодательных актов в соответствующих частях уделять «внимание требованиям благосостояния животных».
Законодательство ЕС по защите животных подкрепляется Соглашением о функционировании Европейского Союза. Статья 13 Соглашения предусматривает, что в разработке и осуществлении политики Союза по сельскому хозяйству и транспорта, Союз и государства-члены должны «... так как животные признаны чувствительными существами, в полной мере учесть требования благосостояния животных».
205
С целью усовершенствования, разработки и имплементации законодательства о благосостоянии продуктивных животных в контексте соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС в данной статье приведены и проанализированы законодательные аспекты ЕС, по защите продуктивных животных при содержании на фермах, транспортировке и во время забоя.
Ключевые слова: свиньи, крупный рогатый скот, куры, законодательство, требования, содержание, транспортировка, убой.
UDC 619:614:341
Bohachyk A1., Kozenko O2., Dvylyuk I2., Magrelo N2., Sus H2., Voronyak V2.
1Compassion in World Farming in Ukraine 2Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhytsky
KEY ASPECTS OF EU LEGISLATION ON WELFARE OF FARM
ANIMALS
EU legislation contains a number of useful provisions adopted to protect farm animals on farms, during transport and slaughter. The Agreement on EU activities animals defined as «sensitive beings» and the requirements of the EU and its members are to the creation and performance of their legislation in the relevant parts of pay «attention to the requirements of animal welfare».
EU legislation on animal protection is reinforced by the Agreement on the Functioning of the European Union. Article 13 of the Agreement provides that in the development and implementation of Union policies on agriculture, transport, the Union and the Member States should «... animals are recognized as sensitive beings, fully take into account the requirements of animal welfare».
In order to improve, develop and implement legislation on the welfare of farm animals in the context of the Association Agreement between Ukraine and the EU in this article are analyzed and legal aspects of the EU on the protection of farm animals in the hold on ^ farms, during transport and slaughter.
Key words: pigs, cattle, chickens, legislation requirements, maintenance, transport, slaughter.
У грудш 2014 року в MimcTepcTBi аграрно! пол1тики та продовольства Украши вщбувся круглий стш «Добробут продуктивных тварин в контексл угоди про асощащю м1ж Украшою та €С та поза нею». В засщанш взяли участь як спещалюти мшютерства, так i виробничники та науковщ з НУБ1Пу, Бшоцерювського НАУ, Льв1вського НУВМ та БТ ¿меш С. 3. Гжицького. Консультативно-дорадчу допомогу надав Пггер Ст1венсон, англшський юрист, який працюе в оргашзацп Compassion in World Farming (Сшвчуття у свп-овому фермерству. Це м1жнародна благодшна оргашзащя зареестрована у Великобритании яка проводить кампанп та лобдавання питань пов'язаних з добробутом продуктивних тварин.
Починаючи з 2002 року Compassion in World Farming сшвпрацювала i3 украшськими аграрними вузами по впровадженню в програму навчання студенев дисциплш «Добробут тварин» та «Етолопя тварин», що було прийнято в першу чергу, у Льв1вському нацюнальному ушверситет1 ветеринарно! медицини та бютехнологш imehi С.З. Гжицького. П1тер Ст1венсон представив присутшм ochobhî положения Законодавства Свропейського Союзу.
206
Законодавство €С вмщуе ряд корисних положень, прийнятих, щоб захистити продуктивных тварин на фермах, транспорт! та шд час забою. В Угод1 про д1яльнють Свропейського Союзу тварини визначаються як «чутлив1 ютоти» 1 вимоги до СС та його члешв таю, щоб при створенш 1 виконанш !х законодавчих акпв у вщповщних частинах придшяти «увагу вимогам добробуту тварин».
Законодавство СС щодо захисту тварин шдкршлюеться Угодою про функцюнування Свропейського Союзу. Стаття 13 Угоди передбачае, що у розробщ 1 здшсненш пол1тики Союзу по сшьському господарству та транспорту, Союз та держави-члени повинш «...так як тварини визнаш чутливими ютотами, повною м1рою врахувати вимоги добробуту тварин».
Директива щодо м1шмальних стандарте захисту свиней. СС мае докладне законодавство щодо добробуту свиней. Це законодавство мютиться в Директив! Ради 2008/120/СС, що встановлюе мшмальш стандарти для захисту свиней (Директива щодо свиней) [1].
На фермах свиш подшяються по напрямках продуктивности
• Племшш свиноматки для народження поросят;
• Свиш на вщгод1вл1 для продукцп м'яса;
Забороиа утримаиия свиноматок у станках та на прив'язь Станки для свиноматок являють собою метал1чш конструкцп яю е настшьки вузькими що, свиноматка не може повернутися, вона е обмеженою в такому станку 16 з половиною тижшв поросносп 1 до цього, 1 теля цього, майже бшьшу частину свого дорослого життя. В альтернатив! задня частина станка е вщкрита але щоби свиноматки не могли втекти !х утримують на прив'язг
Директива забороняе утримання свиноматок на прив'язг Також е заборонен! станки кр1м перших чотирьох тижшв поросносп.
Голодування свиноматок. Ваптш свиноматки утримуються на голодному рацюш, маючи виб1р вони би !ли звичайно набагато бшьше, тому бшьшють свого життя свиноматки залишаються голодними.
Свиноматки у промисловому свинарств1 зазвичай знаходяться на обмеженому концентрованими кормами рацюш який забезпечуе потреби живлення але цього не достатньо щоб вгамувати голод по об'ему, та наявносп грубого корму. В Директив! щодо ще! проблеми вщзначаеться: «...поросним свиноматкам для тамування голоду та задоволення потреби жування, поряд ¿з енергетичними кормами, потр1бно надавати вщповщно! якосп об'емний та з високим вмютом кштковини, корм».
М1шмальш норми площь Директива встановлюе мшмальш вимоги до площ1 для свиноматок та свиней на вщгод1вл1.
Надання збагачувального матер1алу. Науков1 дослщження вказують на те що свиш у природ! ведуть активний спос1б життя витрачаючи 75% денного часу на риття, фуражування та дослщження мюцевосп. Така актившсть неможлива у промислових системах свинарства. Отже Директива встановлюе для свиноматок та свиней на вщгод1вл1 наступи! вимоги:
«сейм повинм мати пост1йний доступ до матер1алу для досл1дження / мампулящй, таких як солома, ано, дерево, тирса, грибний компост, торф або гх сум1ш в достатмй кыъкост1... ».
1нш1 матер1али, кр1м тих, яю вказаш в Директив!, можуть використовуватися, але термш «таю, як» означае, що матер1ал повинен бути настшьки ж ефективним, як т1, яю перераховаш у законодавств1, тому що свиш повинш мати можливють проявляти «д1яльшсть з дослщження 1 маншулювання».
207
Заборона повшстю щшинноТ пщлоги. Багато свиней утримуються на повшстю щшиннш шдлоз1, що ускладнюе надання соломи та шшого шдстилкового та збагачувального матер1алу, е небезпека падшня тварин та проблеми ¿з дренажною системою. Шюдливють повшстю щшинно! шдлоги згадуеться у Директив! стосовно утримання свиней у якш зазначено що у випадку поросних свиноматок, принаймш 1,3 м2 шдлоги на свиноматку мае бути «монолита тверда шдлога», тобто повшстю щшинна шдлога е забороненою.
Заборона загальноирийнятоТ практики обр1зання хвоспв. Як було зазначено рашше, науков1 досл1дження показують що у природних умовах свиш ведуть дуже активний спос1б життя. Така актившсть е неможливою у промисловому свинарствг Перебуваючи у сташ нудьги та фрустрацп вони звертають увагу тшьки на одну р1ч у !х пустих загонах - хвости шших свиней. Щоб запоб1гти кусанию хвоспв фермери обр1зають частину хвоспв поросят.
Науков1 дослщження проведен! протягом багатьох роюв показали, що правильний спос1б запоб1гти укусам, не обр1зання хвоспв, а утримання свиней в хороших умовах, перш за все, надання !м соломи або шших под1бних матер1ал1в для можливосп риття та дослщження. Визнаючи це, у Директив! заборонене загальноприйняте обр1зання хвоспв.
Директива передбачае, що обр1зання хвоста не повинне проводитися постшно. Закон передбачае, що до проведения обр1зання хвоспв «повинш бути вжип шш1 заходи для запоб1гання укус1в...та враховаш шш1 чинники таю, як збагачення середовища \ зменшення щшьносп посадки. 3 ще! причини потр1бно змшити неадекватш умови утримання або управлшня системи».
Заборона обламування та сточування зуб1в. Директива передбачае, що обламування та спилювання зуб1в не повинш проводитися регулярно, але тшьки там, де е даш про травми сосюв свиноматок. Як 1 з обр1занням хвоспв, Директива передбачае, що до проведения цих процедур повинш спочатку бути прийнят1 «шш1 заходи» для запоб1гання поранения поросятами сосюв свиноматки.
Кастращя свиней. Директива забороняе кастращю свиней методом вщриву. Однак бшьшють свиней в СС каструють х1рурпчним способом без анестетика, 1 це неминуче тягне за собою розрив тканин. Для того щоб покращити дотримання ще! Директиви Свропейська комюя з1брала основш защкавлеш сторони, яю склали у 2011 рощ «Свропейську декларащю альтернативних метод1в х1рурпчно! кастрацп свиней» в нш вказуеться, що:
1. 3 1 с1чня 2012 року, х1рурпчна кастращя свиней здшснюеться теля пролонговано! аналгезп або анестезп;
2. Вщмова вщ х1рурпчно! кастрацп плануеться з 1 с1чня 2018 року.
Ранне вщлучення. Директива забороняе вщлучення поросят вщ свиноматки до 28-денного в1ку якщо це не буде несприятливо впливати на добробутний, стан здоров'я чи ¿муштет поросят. Тим не менш, поросят можуть вщлучити на с1м дшв рашше, якщо вони перемщуються у спещашзоваш корпуси, яю е порожшми 1 ретельно очищеними та продезшфшованими до введения ново! групи 1 яю вщокремлеш вщ корпусу, де утримують шших свиней, для того, щоб звести до мшмуму передачу захворювань поросятам.
Директива що встановлюе м1шмальш стандарти для захисту телят. Законодавство СС стосовно телят мютиться в Директив! Ради 2008/119/ЕС, яка встановлюе мшмальш стандарти для захисту телят (Директива щодо утримання телят)[2].
Заборона утримання телят у боксах. Директива забороняе утримання телят у боксах(бокси настшьки вузью що теля не може там повернутися) та на прив'язг Директива встановлюе що телята повинш утримуватися в групах в1ком вщ восьми тижшв, якщо ветеринар не заевщчуе, що здоров'я чи поведшка тварини вимагае, щоб вона була ¿зольована для лшування чи обстеження.
208
Хоча навпъ там де теля обмежуеться в шдивщуальному бокс1 (тобто вшом до восьми тижшв, або вщповщно до призначення ветлшаря, про що було сказано вище), телята не можуть утримуватися в боксах,так як у Директив! передбачаеться, що у ньому повинно бути достатньо простору для того, щоб теля могло повернутися.
Вимога про год1влю твердою Тжею та включения у ращон зал1за. Рщкий корм, затзодефщитний рацюн е нормою в систем! боксового вирощування телят, ця система заборонена Директивою СС, яка встановлюе що:
• кожне теля старше 2-ох тижшв повинне отримувати мшмальну денну норму грубого корму його кшьюсть шдвищуеться вщ 50 грам до 250 грам на день на теля 8-20 тижневого в1ку.
• корм телят повинен мютити достатню кшьюсть зал1за для утворення р1вня гемоглобшу у кров1 принаймш 4,5 млмоль/л.
Директива що встановлюе мшмальш стандарти захисту курей-несучок.
Законодавство стосовно курей-несучок мютиться у Директив! Ради 1999/74/СС що встановлюе мшмальш стандарти захисту курей-несучок [3].
Заборона клггкових батарей. Директива забороняе використання ктткових батарей. Однак, Директива дозволяе використовувати «збагачеш» кттки.
Вщповщно до Директиви, «збагачеш» клггки повинш, з 1 с1чня 2012 року, надати кожнш курщ, принаймш 600 см2 використовувано! площ1 шдлоги у кттщ, вона повинна бути не менше 45 см в висоту. Директива передбачае, що повинно бути надане гшздо. Кр1м того, збагачеш кттки повинш бути забезпечеш шдстилкою, так щоб дряпання \ клювання були можлив1, дозволяють обладнати сщало, принаймш 15 см на курку та вщповщне пристосування для сточування югпв.
Вшьно-вигульне та обмежено-вигульне утримання. На практищ, кури на вшьному вигул1 повинш не тшьки мати доступ назовш, але також повинш мати крите примщення для шчного часу. Директива передбачае, що примщення (де кури утримуються в примщенш але не у кттках) при вшьно-вигульному утриманш повинно забезпечувати:
• 250 см площ1 ¿з шдстилкою на курку, тдстилка повинна займати принаймш третину площ1 шдлоги усього примщення.
• максимальна щшьшсть посадки повинна становити 9 курей на квадратний метр використовувано! площ1. Додатков1 положения для вшьно-вигульного утримання вступають в силу в законодавств1 СС стосовно маркування яець.
Обов'язкове маркування яець 1 лотк1в. Яйця \ яечш лотки обов'язково маркуються вщносно системи виробництва. Яйця мають бути забезпечеш маркуванням, що дозволяе щентифшувати метод виробництва. Кр1м того, лотки також повинш мати код «на зовшшнш поверхш на видному мющ \ легкий для читання». Законодавство вимагае використання одного з наступних термшв, на лотку: «яйця вшьно-вигульно! системи», «яйця утримання в примщенш» або «яйця вщ курей-несучок в кл1тщ». Термш «Оргашчш яйця» також може бути використаний.
Директива стосовно курчат-бройлер1в. Кури що вирощуються на м'ясо, зазвичай називають бройлерами. Директива стосовно бройлер1в встановлюе максимальну щшьшсть посадки 33 кг/м2 , але у вщстуш до статп, дозволяе державам-членам збшьшувати до 39кг/м2 за умови, що ряд умов добробуту будуть забезпечеш [4]. До них вщносяться вимоги щодо неперевищення встановлених максимальних р1вшв температури, вологосл, ам1аку та вуглекислого газу. В якосп додаткового вщступу, держави-члени можуть дозволити максимум - 42кг/м2 якщо
209
деяю додатков1 критерп е виконаш. До них вщноситься досягнення послщовно низького коефщ1енту смертности
Директива мютить ряд положень, яю покликан! запоб1гти деяким найпршим проблемам добробуту, пов'язаних з промисловим виробництвом бройлер1в. Наприклад, воно вимагае навчання ос1б, вщповщальних за вщлов курей; вс1 кури повинш мати постшний доступ до сухо! \ рихло! пщстилки; 1 вс1х курей мають оглядати два рази на день.
Загальна директива щодо продуктивних тварин. Ця Директива мютить положения що стосуються ус1х вид1в тварин [5]. Роздш 3 е одним ¿з фундаментальних положень в Директив! 1998 року яка вимагае вщ кра1н-члешв: «Забезпечити щоб власники чи утримувач1, робили вщповщш щодо контролю за дотриманням добробуту тварин, 1 що тварини не зазнають не потр1бного болю, страждань чи ушкоджень».
В Директив! також мютяться вимоги щодо: свободи руху, шспектування тварин, догляд за пораненими 1 хворими тваринами, освилення, повпря, температури, вимоги до утримання тварин у примщенш, автоматичного та мехашчного обладнання, корм1в та води, розведення та пов'язаних ¿з цим процедур та компетентносп обслуговуючого персоналу.
1нструкщя СС стосовно транспортування продуктивних тварин. СС прийняв детальне законодавство стосовно транспортування продуктивних тварин [6]. Вщповщно до 1нструкцп три основних пункти повинш бути затверджеш та сертифковаш:
• Транспортна компашя мае бути затверджена.
• Води 1 супроводжуюч1 особи при транспортуванш на вщетань бшьше 65 юлометр1в повинш пройти треншг, здати екзамен та отримати сертифшат який затверджуе !х компетенщю.
• Скотовоз для довготривалих перевезень (бшьше 8 годин) мае бути перев1реним та отримати сертифшат вщповщностг
Час транспортування, вщпочинок, 1жа та вода. Положения передбачае, що тривалють перевезення не повинна перевищувати вю1м годин, теля чого тварини повинш бути розвантажеш, !м дають корм, воду 1 щонайменше 24-годинний вщпочинок. Але 1нструкщя встановлюе що якщо будуть дотримаш певш вимоги (наприклад, водопостачання та вентилящя) тварини можуть транспортуватися набагато довший перюд часу.
• ВРХ та в1вщ можна транспортувати протягом 28 годин (¿з вщпочинком протягом 1 години теля 14-годинного транспортування), теля чого вони повинш бути вивантажеш, надаш корм 1 вода та принаймш 24-охгодинний вщпочинок.
• Свиней 1 коней можна транспортувати протягом 24 годин, теля чого вони повинш бути вивантажеш, надаш корм 1 вода та принаймш 24-ох годинний вщпочинок.
• Вщлучених тварин можуть транспортувати протягом 18 годин, теля чого вони повинш бути вивантажеш, надаш корм 1 вода та принаймш 24-ох годинний вщпочинок.
Транспортування непридатних для цього тварин. Транспортування непридатних для цього тварин е забороненим. 1нструкщя встановлюе що тварини яю е травмоваш не повинш бути допущеш до транспортування коли:
• вони не можуть пересуватися самостшно без болю або сторонньо! допомоги;
• якщо у них е важю вщкрш! рани чи випадшня.
Законодавство по забою. Положения мютить застереження, що тварини не повинш вщчувати не потр1бну бшь, страждання пщ час забою 1 пов'язаних з цим операцш.7 Вони визначають «вщповщш операцп», таю як, перемщення тварин, утримання на скотобаз^ фшеацш, оглушения 1 знекровлення.
210
Воно також передбачае, що забш та пов'язаш з ним операцп повинш виконуватися особами тшьки з вщповщним р1внем компетентности щоб робити це, не спричиняючи тваринам будь-якого непотр1бного болю, стресу або страждання. Вщ оператор1в бшш вимагаеться, щоб забш проводився тшьки особами, яю мають свщоцтво про вщповщшсть. Держави-члени несуть вщповщальнють за забезпечення доступносп навчальних KypciB для персоналу який бере участь у забо! i пов'язаних з ним операцп, а також за видачу квал1ф1кацшних свщоцтв,шдтвердженими незалежною шдсумковою атестащею.
Положения вимагае вщ оператор1в бшш:
• дотримуватися стандарту операцшних процедур;
• здшснювати процедуру контролю на мющ;
• призначити службовця по добробуту тварин для допомоги у забезпеченш дотримання правил добробуту;
Оглушения. Законодавство СС вимагае що Bci тварини, в тому числ1 птиця, мають бути оглушен! (втрата свщомосп) перед забоем хоча там е i виняток дозволяеться релтйний забш що здшснюеться без оглушения тварин.
Знекровлення. Пюля оглушения, тварин знекровлюють, тобто перер1зують найбшьш1 кровоносн! судини шш (це, також вщомо як «розтин»), це призводить до втрати кров!, шоку i миттево! смертг Навпъ ефективне оглушения не може продовжуватися довгий час, по зак1нченн1 певного часу до тварини почне повертатися св1дом1сть. В1дпов1дно, важливо, щоб тварини були знекровлен1 якнайшвидше п1сля оглушения. В CBirai цього 1нструкц1я вимагае щоб якомога швидше п1сля оглушения потр1бно перер1зати судини.
Отже, Украш необх1дно провести п1дготовку в1дпов1дних законодавчих ¿н!ц1атив по добробуту р1зних вид1в продуктивних тварин, для подальшо! i'x адаптац1! до Законодавства СС.
У шдсумку роботи круглого столу у березш 2015 р. була створена робоча група, кер1вником яко! призначено Квашу Миколу Михайловича, директора Департаменту тваринництва М1нагропол1тики Укра!ни та заступником - Богачика Олександра Григоровича, консультанта CIWF.
Л1тература
1. Council Directive 2008/120/EC of 18 December 2008 laying down minimum standards for the protection of pigs. - Official Journal L 47, 18.02.2009. - P. 5-13.
2. Council Directive 2008/120/EC of 18 December 2008 laying down minimum standards for the protection of calves. - Official Journal L 10, 11.01.2009. - P. 07-0013.
3. Council Directive 1999/74/EC of 19 July 1999 laying down minimum standards for the protection of laying hens. - Official Journal L 203, 03.08.1999. - P. 0053-0057.
4. Council Directive 2007/43/EC of 28 June 2007 laying down minimum rules for the protection of chickens kept for meat production, art 3. - Official Journal L 47, 18.02.2009. - P. 5-13.
5. Council Directive 98/58/EC of 20 July 1998 concerning the protection of animals kept for farming purposes. - Official Journal L 221, 08.08.1998. - p. 00230027.
6. Council Regulation (EC) No 1/2005 of 22 December 2004 on the protection of animals during transport and related operations and amending Directives 64/432/EEC and 93/119/EC and Regulation (EC) No 1255/97. -L 3, 05.01.91. - P. 0001-0042.
Стаття надшшла доредакци 10.04.2015
211
УДК 636.32/.38:631.1
Бшкевич В. Я., к.вет.н., доцент © Льегеський нацгональнийутеерситет ветеринарног медицины та б1отехнолог1й 1мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна Яценко I. В., д.вет.н., професор, академк АН ВО Украши
Харювська державна зооеетерынарна академ1я, м. Харюв, Украгна
В1ВЧАРСТВО УКРА1НИ: ОСНОВН1 ТЕНДЕНЦ11 ФУНКЦЮНУВАННЯ
ГАЛУ31
У статт1 висв1тлено проблемы в1вчарства, зокрема селекцтно-плем^нног роботы з в1вцями цигайськог, аскамйсъког м'ясововновог з кросбредною вовною, аскамйсъког тонкорунног, прекосу, украгнсъког ¿¡рсъкокарпатсъког, смушковог та тших пор1д, технолога еыробныцтеа / переробкы продукцп в1вчарства, еыкорыстання генетычных та б1отехнолог1чних прийом1в селекцп, кормоеыробныцтеа, год!вл! та економ1кы галуз1. Приведено анал1з основных тенденц1ы функц1онування галуз1 в1вчарства в Украгм. Розглянуто сучасныы стан / проблемы рынку продукцп в1вчарства, показано пр1оритетм напрямы, окреслем основм шляхы выходу ыого з крызы та здтснено ощнку перспектив ыого розвытку. Приведено аналгтичний огляд динамгки основных кшъюсных показныюв розвытку галуз1 в1вчарства (погол1в'я, выробныцтво вовны / баранины) у господарствахуах категор1й.
Ключовг слова: в1вчарство, економ1чний стан, порода, погол1в'я,вовна, баранина, перспективирозвитку.
УДК 636.32/.38:631.1
Бинкевич В. Я., к.вет.н., доцент
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, Львов Яценко И. В., д.вет.н., профессор, академик АН ВО Украины Харьковская государственная зооветеринарная академия, г. Харьков
ОВЦЕВОДСТВО УКРАИНЫ: ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ОТРАСЛИ
В статье отражены проблемы овцеводства, в частности селекционно-племенной работы с овцами цигайской, асканийской мясошерстной с кроссбредной шерстью, асканийской тонкорунной, прекос, украинской горнокарпатской, смушковой и других пород, технологии производства и переработки продукции овцеводства, использование генетических и биотехнологических приемов селекции, кормопроизводства, кормления и экономики отрасли. Проведен анализ основных тенденций функционирования отрасли овцеводства в Украине. Рассмотрены современное состояние и проблемы рынка продукции овцеводства, показано приоритетные направления, очерчены основные пути выхода его из кризиса и осуществлена оценка перспектив его развития. Приведены аналитический обзор динамики основных количественных показателей развития отрасли овцеводства (поголовье, производство шерсти и баранины) в хозяйствах всех категорий.
Ключевые слова: овцеводство, экономическое положение, порода, поголовье, шерсть, баранина, перспективы развития.
© Бшкевич В. Я., Яценко I. В., 2015
212
