ОСНОВНІ ЗАСАДИ МЕТОДИКИ ПРОЕКТУВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТ-ЦЕНТРІВ АГЛОМЕРАЦІЙ (рекомендації на прикладі України) Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION

ОСНОВН1 ЗАСАДИ МЕТОДИКИ ПРОЕКТУВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ М1СТ-ЦЕНТР1В АГЛОМЕРАЦ1Й

(рекомендаци на приклада Украши)

к. арх., Ксеневич М. Я.

Украгна, м. Кигв, Украгнська академ1я архитектуры DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31102019/6713

ABSTRACT

Experience of studying and generalization of materials of research, modeling, normalization and approbation of experimental designing of a number of cities-centers of agglomerations of Ukraine, allowed to develop recommendations for a method of designing of long-term formation and sustainable development. These recommendations include solving the problems of formation and development of the structure of these cities, the step-by-step nature of their decision, the targeted, resource-normative approach of functional planning and forecasting, as well as the methodical scheme of operational organization of the design and implementation process. Setting and solving problems of long-term structure formation and sustainable development of urban complex zones, districts and districts of settlements of urban centers of agglomerations is based on the analysis of urban processes and formation of structure and infrastructure of these multifunctional entities. In solving development problems, the dynamics of changes in the structure and infrastructure of urban complex settlements are analyzed, taking into account agglomeration and regional processes and periodization of sustainable development. The proposed method of consistent and gradual choice of rational direction of sustainable development of metropolitan centers of agglomerations is based on the gradual transition from perspectives of development and long-term forecasting to problems of medium and short-term planning and design. The main purpose of this methodology is to focus on the maximum effect of urban planning, taking into account the long-term sustainable perspective with the disclosure of the mechanisms of its formation and development by finding optimal proposals between the processes of autonomization and integration of the city centers of agglomerations and zones of their impact (agglomeration, region) at each stage long-term sustainable development, taking into account development reserves.

Citation: KceHeBHH M. (2019) Osnovni Zasady Metodyky Proektuvannia Staloho Rozvytku Mist-Tsentriv Ahlomeratsii (Rekomendatsii na Prykladi Ukrainy). World Science. 10(50), Vol.1. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31102019/6713

Copyright: © 2019 KceHeBm M. fl. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Актуальшсть. Враховуючи теоретичний i практичний досвщ, накопичений фахiвцями мютобудування за тривалий час в Укра!ш i свт щодо виршення проблем виходу з економiчноI кризи, е всi пiдстави вважати, що саме активiзацiя мiстобудiвноI дiяльностi е ключовою, iнтегруючою галуззю, яка сприяе виршенню вказаних проблем [3,4]. Досвiд вивчення та узагальнення матерiалiв дослiдження, моделювання, нормування i апробацiI експериментального

ARTICLE INFO

Received: 17 August 2019 Accepted: 22 October 2019 Published: 31 October 2019

KEYWORDS

development methodology, metropolitan centers, urban planning, architecture.

проектування ряду мют-цен^в агломерацш Украши, дозволило розробити рекомендацп до методики проектування довгострокового формування та сталого розвитку. Ц рекомендацп включають вирiшення задач формування та розвитку структури вказаних мют, поетапний характер 1х рiшення, цшьовий, ресурсно-нормативний пiдхiд функцiонально-планувального дослiдження та прогнозування, а також методичну схему оперативно! оргашзацп процесу проектування та реатзацп [1,2].

Метою статтi е формулювання завдань та узагальнення основних засад методики проектування сталого розвитку украшських мiст-центрiв агломерацiй, а також рекомендацп щодо активiзацil сучасного розвитку аритектури мiстобудування Украши.

Основна частина. Зацачi функцiонально-планувального довгострокового формування та сталого розвитку мiст-центрiв агломерацiй включають: анатз i пропозицп функцюнально-планувально! багаторiвневоl структури та 11 комплексних елементiв та зв'язкiв, прогноз i планування варiантiв та прiоритетiв напрямiв 1х розвитку, а також визначення механiзмiв мотивацп, оргашзацп та мютобущвно! дiяльностi.

Постановка та вирiшення задач довгострокового формування структури та сталого розвитку мюьких комплексних зон, райошв i мiкрорайонiв розселення мiст-центрiв агломерацш базуеться на аналiзi процесiв мютобудування та формування структури та шфраструктури цих багатофункцiональних утворень. У виршенш задач розвитку виконуеться аналiз динамши змiн структури та iнфраструктури мюьких комплексних утворень розселення з врахуванням агломерацшних та регюнальних процесiв i перюдизацп сталого розвитку. На цш основi синтезуються альтернативнi варiанти, а також здшснюеться вибiр прiоритетного варiанту на кожному етапi довгострокового сталого розвитку мiст-центрiв агломерацiй.

Важливим засобом формулювання та ефективного виршення цих задач е послщовнють та взаемопов'язанють 1х постановки i реалiзацil. Ця послiдовнiсть передбачае наступнi блоки виршення: базовий, прийняття рiшення та регулювання.

Базовий блок охоплюе постановки задач iз визначенням тенденцiй, закономiрностей та взаемопов'язаного з ними формулювання проблем i цшей розвитку. У цьому ж блощ розробляються пропозицп щодо концепцш розвитку, методичнi основи щодо вибору альтернатив i прiоритетiв, а також визначення методiв та засобiв, що забезпечують ефективне вирiшення задач.

Блок прийняття ршень орiентуеться на розробку пропозицiй щодо моделi мютобущвно! функцюнально-планувально! оргашзацп мiст-центрiв агломерацiй, формування альтернатив 1х розвитку, вибiр прюритетного напрямку розвитку, а також встановлення перелiку мiстобудiвних заходiв щодо реашзацл найбiльш доречного варiанту поетапного прюритетного розвитку.

Блок регулювання складаеться iз прогнозу результатiв наслiдкiв мiстобудiвних заходiв та 1х оцiнки перших етатв формування та розвитку, а також оцшки можливих результатiв реалiзацil мiстобудiвних заходiв на наступних етапах формування та розвитку. Цей процес мае теграцшний характер, що дозволяе забезпечити регулювання поетапного, ци^чного та взаемопов'язаного характеру сталого розвитку на довгостроковий перюд.

Методолопчною базою для розробки структури функцюнально-планувального проектування формування та розвитку мют-цен^в агломерацil слугуе цшьовий ресурсно-нормативний шдхщ, що забезпечуе збалансованiсть цiлей, ресурсiв i норм сталого розвитку. Таким чином, основними компонентами процесу регулювання розвитку виступають цш формування та розвитку, необхщт ресурси та 1х розподiлення (обмеження) у виглядi перспективних вимог i норм, що сприяють ефективностi процеав мiстобудування, соцiальноl зорiентованостi, комфортного проживання населення в великих та надвеликих мiстах-центрах агломерацiй.

Можливiсть втiлення щльового та ресурсно-нормативного пiдходу (моделювання) базуеться на результатах анашзу тенденцiй i закономiрностей мiстобудiвних та агломерацiйних процеав, вимогах i критерiях якостi мюького середовища та принципах розвитку мют-цен^в агломерацiй. Визначенi критерil взаемопов'язанi з об'ективно перебiгаючими урбанiзацiйними процесами, сощальними потребами i економiчними можливостями суспшьства, погодженi з вимогами, якi висуваються до якостi мiського середовища iз врахуванням специфiчних тенденцiй i закономiрностей, факгорiв i умов розвитку мютобущвних, агломерацiйних та регiональних процесiв.

Реашзащя цiлей i задач прогнозування, планування i проектування формування i розвитку мют-цен^в агломерацiй приводяться у дда за допомогою запропоновано! нижче методики.

flo ochobhhx nono^eHb MiCTo6ygiBHol MeToguKH, ^o nponoHyerbCa, BigHoCaTbCa HacTynHi:

1. MeToguKa, opieHTOBaHa Ha po3po6Ky прннцнпoвo hobhx ochob (o6rpymyBaHHa, npoeKTyBaHHa Ta peani3a^l) MicroöygiBHoro goBroCTpoKoBoro HopMyBaHHa Ta CTanoro po3BHTKy MiCT-центpiв araoMepaujl. Ua MeToguKa nomuproerbCa Ha мiстa-центpн arnoMepa^M, ^o MaroTb cxo^i yMoBH po3BHTKy pi3HHx eKoHoMiKo-reorpa^inHHx perioHiB YKpalHH. BiporigHuM pe3ynbTar peani3a^l nocTaBneHHx ^neM i 3agan, ^o nporao3yeTbCa, 3a6e3neHyerbCa 3a paxyHoK BHKopuCTaHHa CHCTeMHHx MeTogiB i pa^oHanbHo! MoTHBa^l i opram3a^l пpoцeсiв nnaHyBaHHa, npoeKTyBaHHa Ta ynpaBniHHa (perynroBaHHa) peani3a^ero MiCTo6ygiBHux 3axogiB, HanpaBneHux Ha 36a^aHcoBamcrb iHrerpa^HHHx пpoцeсiв MicTo6ygyBaHHa, arnoMepyBaHHa Ta perioHani3a^l rpynoBux CHCTeM HaceneHHx nyHKTiB i3 пpoцecaмн aBTOHoMi3a^l CTanux KoMnneKCHux paMoHiB po3CeneHHa мicт-цeнтpiв Ta oTpuMaHHa BHacnigoK цboгo MicTo6ygiBHoro arnoMepa^HHoro Ta perioHanbHoro eHeKTy.

2. BpaxoByronu neBHuM HayKoBo-npaKTHHHHÖ goCBig Ta cпeцнHiкy npo^ciB MicTo6ygiBHoro HopMyBaHHa Ta po3BHTKy, CKnag, B3aeMo3B'a3oK i nocnigoBHicTb BupimeHHa 3agan, nponoHyeTbca no6ygyBaTH пpннцнпoвy MeToguHHy cxeMy, aKa BKnronae geKinbKa 6a3oBHx B3aeMonoB'a3aHHx MeTogHKo-TexHonorinHHx 6noKiB-eTamB, ^o BignoBigaroTb neBHiM nocnigoBHocTi nporHo3yBaHHa, npoeKTyBaHHa Ta peani3a^l MicTo6ygiBHol gianbHoCTi. Cepeg hhx ochobhhmh e:

- 6noK-eTan nnaHyBaHHa BH3Hanae HyH^ioHanbHo-nnaHyBanbHi CTpyKTypu, ^o peani3yroTb B3aeMogiro cy6'eKTiB Ta o6'eKTiB MiCTo6ygiBHoro nnaHyBaHHa, npoeKTyBaHHa Ta peani3a^I;

- 6noK-eTan rnHopMa^l, ^o 3a6e3nenye gaHHMH CTHMyniB, o6Me^eHb i npiopureriB HopMyBaHHa HyH^ioHanbHo-nnaHyBanbHHx CTpyKTyp мicт-цeнтpiв arnoMepa^M b yMoBax goBroCTpoKoBoro CTanoro po3BHTKy;

- 6noK-eTan MeToguHHoro 3a6e3neneHHa, po3po6KH ^nboBo! pecypcHo-HopMaTHBHol Mogeni, ^o cnpuae BH3HaneHHro Ta Bu6opy nigxogiB (mnaxiB) goBroCTpoKoBoro HopMyBaHHa Ta CTanoro po3BHTKy HyH^ioHanbHo-nnaHyBanbHHx CTpyKTyp мicт-цeнтpiв arnoMepa^M;

- 6noK-eTan MiCTo6ygiBHoro npoeKTyBaHHa 6araTopiBHeBHx HyH^ioHanbHo-nnaHyBanbHHx CTpyKTyp MicT^empiB arnoMepa^M, ^o goBrocTpoKoBo i CTano po3BHBaroTbCa;

- 6noK-eTan peani3a^l MiCTo6ygiBHoro npoeKTy, ^o 3a6e3nenye 3giMCHeHHa Ta perynroBaHHa HopMyBaHHa Ta po3BHTKy HyH^ioHanbHo-nnaHyBanbHHx CTpyKTyp мicт-цeнтpiв arnoMepa^M.

Y CBoro nepry цi 6noKH-eTanu noginaroTbCa Ha:

- naHKH, ge po3KpHBaeTbca CTpyKTypoBaHi 3MicT i HopMH MicTo6ygiBHoro npo^cy po3Mi^eHHa HaCeneHHa, MicbKHx HyH^iM i BignoBigHux TepmopiM;

- naHKH, ge o6rpyHToByeTbca npuHHaira agpecHHx pimeHb, Co^anbHo-igeonorinHe 3aMoBneHHa (noTpe6u i ycTaHoBKH), a TaKo^ npupogH i mTynHi pecypcu Ta TexHonorinHi iHBeCTH^HHi npono3H^l (mo^hhboct peani3a^l);

- naHKH, ge npuHMarorbCa o6rpyHToBaHi pimeHHa: npo6neMaTHKa (^neCnpaMyBaHHa), HopMyBaHHa (пapaмeтpнзaцia), MeTogonoria i MeTogHKa, pecypcHi CTHMynu i o6Me^eHHa (6anaHCoBi noKa3HHKH) i MogenroBaHHa пpoцeciв HopMyBaHHa Ta po3BHTKy Hyнкцioнanbнo-ппaнyвanbннх CTpyKTyp (iмiтaцiннe, omHMi3a^HHe, Ki6epHeTHHHe i цiпboвe pecypcHo-HopMaTHBHe);

- naHKH, ge 3a6e3nenyroTbca o6rpyHTyBaHHa Bapiamrnoro (anbTepHaTHBHoro) npoeKTyBaHHa, 3giöcHeHHa Bu6opy Bapiamy npiopHTeTHoro HanpaMKy y po3BHTKy MicTa^empa araoмepaцil i po3po6Ka MicTo6ygiBHHx 3axogiB i3 nporHo3oM HacnigKiB Big lx peaniзaцil Ta oцiнкoro Bu6opy npiopHTeTiB Ha Ko^HoMy eTani goBrocTpoKoBoro CTanoro po3BHTKy;

- naHKH, ge peani3oByeTbca Ta oцiнroroтbca HopMyBaHHa Ta po3BHToK Hyнкцioнanbнo-nnaHyBanbHHx CTpyKTyp i3 3a6e3neneHHaM BpaxyBaHHa 3agoBoneHHa noTpe6 i MoHiTopHHr 3BopoTHoro 3B'a3Ky MiCTo6ygiBHHx giö, a TaKo^ кopeпaцia пpoцeciв HopMyBaHHa Ta po3BHTKy Hyнкцioнaпbнo-ппaнyвanbннx CTpyKTyp Ha Ko^HoMy eTani goBroCTpoKoBoro CTanoro po3BHTKy.

3. BuxigHoro iнHopмaцiero gna nporHo3yBaHHa, nnaHyBaHHa Ta npoeKTyBaHHa 3anponoHoBaHol MeToguKH e rpaHinm Ta aHaniTHHHi, KinbKiCHi Ta aKiCHi gaHi ^ogo HaCeneHHa, TepuTopiö, Hyнкцiн (no6yToBux, bhpo6hhhhx, o6CnyroByronux, KoMymKa^HHHx, peкpeaцiнннx i pe3epBiB po3BHTKy), aKi BKnronaroTb:

- onopHHH nnaH MiCTa^empa b CHCTeMi aгnoмepaцil Ta perioHi, b ToMy HHCni Moro naHgmaHTHo-eKonorinHi, кoмyнiкaцiннo-o6cnyгoвyroнi, Bupo6HHno-Cenb6imHi i pe3epBHo-peCypCHi xapaKTepuCTHKu;

- gaHi ^ogo iCHyronoro CTaHy i noTpe6 goBroCTpoKoBoro HopMyBaHHa Ta CTanoro po3BHTKy MiCbKHx KoMnneKCHHx 3oh, paMoHiB i MiKpopaMoHiB po3CeneHHa MiCT^empiB aгnoмepaцiн, aKi

MicraTb iH^opMa^ro BigHocHo HaceneHHa, aK cy6'eKTy 3eMneKopucTyBaHHa, TepHTopil, aK 06'eKTy peani3a^l BH3HaneHHx Micro6ygiBHHx ^yHK^M, iH^pacTpyKTyp Ta CTpyKTyp 3 ypaxyBaHHaM HaaBHOCTi pe3epBiB goBrocTpoKoBoro po3BHTKy;

- xapaKTepHCTHKy icropHHHo cKnageHol gHHaMiKH ^opMyBaHHa i po3BHTKy ^yH^ioHanbHo-nnaHyBanbHHx yTBopeHb, pocTy HaceneHHa, TepHTopiM Ta ^yHK^M b ^mpanbHiM, cepegHHHiM i nepu^epiMmM 3OHax мiст-центpiв, Moro cTpyKTypu Ta rn^pacTpyKTypu paMoHiB 3 n0Ka30M ^yHK^oHanbHo ogHopigHHx TepHTopiM i nepiogiB aMopTH3a^l Micro6ygiBHHx ^oHgiB.

4. Ha 0CH0Bi BHxigHOi iH^opMa^l Ta nphhhhthx rinoTe3 Ha nepmoMy eTani BH3HanaeTbca MO^nHBicTb HanpaMKy goBrocTpoKoBoro po3BHTKy Ta ix y3aranbHem ^yHK^oHanbHo-nnaHyBanbHi CTpyKTypH paMoHiB MicT, ^o npoeKTyroTbca. Ha цboмy eTani BHpimyroTbca 3agani aHani3y ^neM i nepegnocunaHb ^ogo mo^hhbhx HanpaMiB po3BHTKy, ^o nporHo3yroTbca, mnaxoM yronHeHHa

(Kopenaujl) noKa3HHKiB i3 BpaxyBaHHaM goBrocTpoKoBHx i nepcneKTHBHHx eTaniB. flo cKnagy

rpa^oaHaniTHHHHx MaTepianiB, ^o po3po6nroroTbca Ha gaHoMy eTani, BKnronaroTbca:

- goBrocTpoKoBHÖ nporHo3 aMopTH3a^l i BH6yTTa MicTo6ygiBHHx ^oHgiB y ^mpanbHiM, cepegHHHiM i nepu^epiMmM 3oHax, a TaKo^ y MicbKHx KoMnneKcHHx paMoHax i MiKpopaMoHax po3ceneHHa мiстa-цeнтpa 3 ypaxyBaHHaM 3ohh BnnHBy Ha arnoMepa^ro Ta perioH;

- y3aranbHeHHM nonepegHiM po3paxyHoK goBrocTpoKoBoro ^opMyBaHHa Ta cranoro po3BHTKy MicT b CHCTeMi arnoMepa^l Ta perioHiB 3 ypaxyBaHHaM paMoHyBaHHa MicTa, pecypcHHx Mo^nHBocreM, po3BHTKy ^nboBHx ycTaHoBoK i nepegyMoB peani3auil pimeHb, ^o npuMMaroTbca;

- oцiнкa pimeHb, ^o nporHo3yroTbca, a TaKo^ BHaBneHHa mo^hhbhx gнcnponopцiM b nepcneKTHBi ^ogo peani3a^l npuMHaToro.

TaK, HanpHKnag, gna мicт-цeнтpiв floHe^Ko-MaKilBcbKol arnoMepa^l Ha ocHoBi aHani3y aBTopoM naHgma$THo-yp6am3oBaHHx i agMimcipaTHBHHx yTBopeHb, ^o cKnanuca, 3anponoHoBaHo BH3HaTH 12 c^opMoBaHHx 6a3oBHx MicbKHx cTanux KoMnneKcHHx paMoHiB po3ceneHHa, 3a aKHMH 6yna CHCTeMaTH3oBaHa BHxigHa iH^opMa^a i npoBegeHHM nonepegHiM nporHo3 3 ypaxyBaHHaM ^neM i pecypcHol 3a6e3neneHocTi Ha Bcix eTanax goBrocTpoKoBoro ^opMyBaHHa Ta cranoro po3BHTKy.

5. npu noganbmoMy yroHHeHHi nporHo3y i KoH^n^l Ha gpyroMy eTani po3po6naroTbca anbTepHaTHBHi BapiaHTH goBrocTpoKoBoro ^opMyBaHHa Ta cranoro po3BHTKy мicт-цeнтpiв arnoMepa^M. Ha цiM cragil BHpimyroTbca 3agani cepegHbocTpoKoBoro nporHo3yBaHHa i3 BpaxyBaHHaM nepiogiB 3MiHH i oHoBneHHa noKoniHb ciMeM, BHTpaTH Ta pereHepa^a ^HTnoBoro ^oHgy, peKoHcrpy^il npoMHcnoBHx i arpapHo-npoMHcnoBHx nignpueMCTB, BigTBopeHHa eKonorinHo hhcthx TepHTopiM i3 BpaxyBaHHaM BHaBneHHx Ha nonepegHboMy eTani gнcnponopцiM po3BHTKy. flo cKnagy BignoBigHHx rpa^oaHaniTHHHHx MaTepianiB Ha gaHoMy eTani BxogaTb:

- cxeMH anbTepHaTHBHHx BapiaHTiB Ha cepegHbocTpoKoBHM nepiog, ^o MicTaTb MicTo6ygiBHi xapaKTepucTHKH gHHaMiKH 3MiH HaceneHHa, ^yHK^oHanbHoro BHKopucraHHa BignoBigHHx TepHTopiM i pe3epBiB pocTy, crpyKTypu i rn^pacTpyKTypu MicbKHx cranux KoMnneKcHHx paMoHiB i MiKpopaMoHiB po3ceneHHa;

- po3paxyHoK napaMeTpiB BKa3aHHx anbTepHaTHBHHx BapiaHTiB, 3oHyBaHHa, ^opMyBaHHa Ta po3BHToK MicbKHx TepHTopiM 3 BpaxyBaHHaM 3ohh BnnHBy;

- aHani3 i oцiнкa anbTepHaTHBHHx BapiaHTiB;

- po3po6Ka i napaMeTproa^a nponoзнцiM (Mogeni) ^yH^ioHanbHo-nnaHyBanbHoro goBrocTpoKoBoro ^opMyBaHHa Ta cTanoro po3BHTKy мicт-цeнтpiв arnoMepa^M.

6. B pe3ynbTaTi aHani3y npono3H^M i oцiнкн anbTepHaTHBHHx BapiaHTiB Ha 6a3i po3po6neHHx BHMor i KpHTepilB, npннцнniв Ta цinboвoгo pecypcHo-HopMaTHBHoro nigxogy (Mogeni) po3po6naeTbca npiopHTeTHHM BapiaHT i3 nornu6neHoro npopo6Koro KopoTKocTpoKoBoro nporHo3y ^opMyBaHHa Ta po3BHTKy мicтa-цeнтpa arnoMepa^l, ^o BpaxoBye Heo6xigHicTb oTpHMaHHa noeTanHoro MicTo6ygiBHoro e^eKTy, aK Ha piBHi Micra-^HTpa, TaK i Ha piBHi MicbKHx cTanHx KoMnneKcHHx paMoHiB po3ceneHHa i 3ohh BnnHBy Ha arnoMepa^ro i perioH. CKnag rpa^oaHaniTHHHHx MaTepianiB gaHoro eTany, ^o nepeg6anae BHpo6neHHa npiopmeriB nepmoneproBHx giM ^opMyBaHHa Ta po3BHTKy мicтa-цeнтpa arnoepa^l, MicTHTb:

- cxeMy npiopHTeTHoro BapiaHTy Ha kopotkoctpokobhM nepiog, ^o BKnronae nepeniK xapaKTepHcTHK MicbKHx cTanHx KoMnneKcHHx 3oH, paMoHiB i MiKpopaMoHiB po3ceneHHa MicTa-цeнтpa Ta TepHTopiM lx peaniзaцil 3 BpaxyBaHHaM pe3epBiB lx po3BHTKy Ha cepegeHbocTpoKoBy i goBrocTpoKoBy nepcneKTHBy;

- po3paxyHoK napaMeTpiB MiCTo6ygiBHux KoMnoHeHTiB npiopureTHoro Bapiamy no KaTeropiax HaCeneHHa, Tepuropiax, HyHKgiax i pe3epBax HopMyBaHHa Ta po3BHTKy MiCbKux CTanux KoMnneKCHHx pi3HopiBHeBux nnaHyBanbHux yTBopeHb po3CeneHHa мicт-цeнтpiв arnoMepagiM;

- aHani3 i oцiнкa npiopureTHoro Bapiamy 3 MeToro po3po6KH CHCTeMH MiCTo6ygiBHux 3axogiB i npono3ugiM ^ogo o6CariB Moro peani3agil.

7. 3aBepmyronuM kpokom пpoцecy e po3po6Ka CHCTeMH MiCTo6ygiBHux 3axogiB i nporHo3y HaCnigKiB lx peani3agil Ta Mo^nuBux BigxuneHb Big npuMHaToro BapiaHTy i3 HaCTynHHM o6rpyHTyBaHHaM Ta KopuryBaHHaM MiCTo6ygiBHux pimeHb i ogiHKu pe3ynbTaTiB KopuryBaHHa.

flo CKnagy 3axogiB BxogaTb BH3HaneHHa eTaniB eneMemiB i 3oh мicт-цeнтpiв arnoMepagiM, y TOMy HHCni eTanu: kopotkoctpokobum nepiog - 20-25 poKiB, CepegHboCTpoKoBuM nepiog - 50-75 poKiB, goBroCTpoKoBuM - 75-100 poKiB i nepCneKTHBHuM - 6inbme 100 poKiB. KpiM Toro KoMnoHeHTH, eneMeHTu i 3ohh MiCTa-gempa arnoMepagil BignoBigHo: MiCbKi CTani ^nrnoBi KoMnneKCHi paMoHH po3CeneHHa, CTpyKTypu Ta mHpaCTpyKTypu, ^o BKnronaroTb Cenb6i^e, bhpo6hh^tbo, o6CnyroByBaHHa, KoMyHiKagil, o3eneHeHHa i pe3epBu po3BHTKy Ta цeнтpanbнi, CepeguHHi, nepuHepiMH Ta npuMiCbKi 3ohh.

3anponoHoBaHa MeToguKa noCnigoBHoro i noeTanHoro Bu6opy pagioHanbHoro HanpaMy CTanoro po3BHTKy мicт-цeнтpiв arnoMepagiM rpyHTyeTbCa Ha noCTynoBoMy nepexogi Big nepCneKTuB po3BuTKy i goBroCTpoKoBoro nporHo3yBaHHa go npo6neM CepegHboCTpoKoBoro i KopoTKoCTpoKoBoro nnaHyBaHHa i npoeKTyBaHHa. Ochobhhm 3MiCToM giel MeToguKH e opiernagia Ha MaKCuManbHuM eHeKT MiCTo6ygyBaHHa i3 BpaxyBaHHaM goBroCTpoKoBol CTanol nepCneKTuBu i3 po3KpuTTaM MexaHi3MiB Moro peani3agil HopMyBaHHa Ta po3BHTKy mnaxoM 3Haxog^eHHa onTHManbHHx nponoзнцiM Mm npoцecaмн aBTOHoMi3agil i iHTerpagil CTpyKTypu мicт-цeнтpiв arnoMepagiM Ta 3ohh lx BnnuBy (arnoMepagia, perioH) Ha Ko^HoMy eTani lx goBroCTpoKoBoro CTanoro po3BuTKy 3 BpaxyBaHHaM pe3epBiB po3BuTKy.

Bhchobkh. BTineHHa 3anponoHoBaHol MeToguKH CTanoro po3BHTKy y npaKTHKy MiCTo6ygiBHoro npoeKTyBaHHa go3BonuTb 3a6e3nenHTu:

- nigBH^eHHa piBHa o6rpyHToBaHoCTi i o6' eKTHBHoCTi nporHo3y anbTepHaTHBHux i npiopuTeTHux BapiaHTiB po3BHTKy мicт-цeнтpiв aгnoмepaцiM i3 3anyneHHaM MiHiManbHo Heo6xigHoro i CHCTeMaTH3oBaHoro o6'eMy BuxigHol rnHopMagil, noB'a3aHoro i3 goBroCTpoKoBHM, CepegHboCTpoKoBuM i KopoTKoCTpoKoBuM nporHo3yBaHHaM, nnaHyBaHHaM i npoeKTyBaHHaM;

- 3HH^eHHa HenpogyKTHBHux BmpaT naCy npoeKTyBanbHHKa Ta ynpaBniHHa 3aBgaKH npoCToTi, BigCyTHoCTi nporapin i onepaTHBHoCTi 3anponoHoBaHol MeToguKH, ^o BignoBigae norigi nporHo3yBaHHa i npoeKTyBaHHa;

- nigBH^eHHa aKoCTi MiCTo6ygiBHux pimeHb, ^o BHHHKaroTb aK HaCnigoK B3aeMo3B'a3Ky npoeKTHux i gocnigннцbкнx nigxogiB;

- ygoCKoHaneHHa CHCTeMH MiCTo6ygiBHux HopM i npaBun i3 BpaxyBaHHaM cneцнHiкн MiCT-цeнтpiв i po3CeneHHa b hhx;

- Mo^nuBiCTb CTBopeHHa 6aHKy gaHux ^ogo BugiB i TuniB HyHKgioHanbHo- nnaHyBanbHux yTBopeHb, CuCTeMHo noB'a3aHux no 3oHax мicтa-цeнтpa arnoMepagil Ta eTanax lx goBroCTpoKoBoro po3BuTKy 3 MeToro 6araTopa3oBoro BuKopuCTaHHa 6nu3bKux 3a yMoBaMu po3BuTKy MiCTo6ygiBHux cнтyaцiM i Mo^nuBoCTi, npu noganbmoMy gonpaцroвaннi, aBTOMaTroagil npoeKTHoro npoцecy i MoHiTopuHry MiCTo6ygiBHol gianbHoCTi.

^ITEPÄTyPÄ

1. Kcchcbuh M..3. HayKoBi ochobu CTaHoBneHHa i po3BuTKy yKpalHCbKol apxiTeKTypu MiCTo6ygyBaHHa / MoHorpaHia Ta gogaTKu. - ^uroMup, «BonuHb», 2017. - 648 C.

2. Kcchcbuh M. .3. YKpalHCbKa apxiTeKTypa, u BroHananbHuM kohtckct y npoCTopi, nari, rnHopMagil. Ochobu yKpalHCbKoro apxiTeKTypo3HaBCTBa. - Kuib: YKpalHCbKa aKageMia apxiTeKTypu, KulBCbKuM HagioHanbHuM yHiBepCuTeT 6ygiBHugTBa i apxiTeKTypu, «Mn .HeCa», 2005. - 426 C.

3. TiMoxiH B. O. OCHOBU MiCTo6ygyBaHHa / HaBnanbHuM noCi6HuK. - KUIB: I3MH, 1996. - 216 C.

4. ®oMiH I. O. Ochobu Teopil MiCTo6ygyBaHHa / nigpyHHuK. - Kuib: HayKoBa gyMKa, 1997. - 191 C.