CC BY
11
Тобто, все залежатиме вже вiд сшввщношення позиченого та суми власного залученого капiталiв.
Висновки
Таким чином, проблема фшансування iнновацiйного розвитку може бути розглянута на мжро- та макроекономiчному рiвнi. На рiвнi держави для його прискорення доцшьно запровадити бшьш дiевi механiзми державного фiнансування прюритетних напрямкiв на поворотнiй та безповоротнш осно-вi, а також шльгове оподаткування з метою створення вщповщного сприят-ливого клiмату, в тому чи^ для приватних iнвесторiв. З шшого боку це не вирiшуе проблем залучення коштiв на рiвнi iнновацiйноï структури, яка пот-ребуе формалiзацiï вiдповiдних вiдносин.
Лiтература
1. Онишко С.В. Мехашзм фшансового забезпечення шновацшного розвитку економши Украïни/: Автореф. дис.... наук. д-ра екон. наук. - К., 2004. - 34 с.
2. Юркевич О.М. Фшансове забезпечення науково-техшчно'1' шновацшно'1' д1яльносп // Фшанси Украïни. - 2004, №6. - С. 106-112.
3. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Аналогична економ1я: Принципи, проблеми i пол1тика. Час-тина 1. Макроекономка // Пер. С. Панчишина та З. Ватаманюка. - Львiв: Просвiта, 1997. - 672 с.
4. Завлин П.Н., Васильев А.В. Оценка эффективности инноваций// СПб: Изд. дом "Бизнес-пресса", 1998. - 216 с.
УДК 338.242 П.Ю. Лазур - Львiвський кооперативный
коледж економки i права
ОСНОВН1 ЗАСАДИ I ФАКТОРИ АКТИВВАЦП ПОЛ1ТИКИ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА
у пвдпРиемНицьКш д1яльност1
Визначено найважливiшi риси св^ового досвiду у сферi конкурентно! пол^и-ки. Окреслено оптимальш шляхи активiзацii полiтики формування конкурентного середовища у пiдприeмницькiй дiяльностi в Укрш'ш.
P. Yu. Lazur - Lviv cooperative college of economics and law
The general principles and factors of activation politics of the forming competition sphere in the enterprise activities
It is appointed the general lines of the world experience in sphere of competition politics. The optimal ways of activation politics forming competition sphere in the enterprise activities in Ukraine have been outlines.
Сьогодш проблеми формування i розвитку конкурентного середовища е прюритетними для украшсько! економжи i потребують ретельного вивчення та трактування у спек^ сучасних економiчних процеЫв. Надання Укра!ш статусу краши з ринковою економжою, вступ у СОТ, посилення вектора евро-пейсько! i евроатлантично! спiвпрацi вимагае наукового обгрунтування опти-мальних шляхiв створення ефективного конкурентного середовища. Природ-но, що науковий штерес до ще! проблематики в украiнськiй економiчнiй наущ зростае. Заслуговують на увагу дослщження у цiй сферi таких украшських
економiстiв, як: В. Базилевич, В. Геець, А. Загороднш, С. Реверчук, М. Крупка, О. Кузьмш, Г. Лозова, I. Михасюк, Л. Семенова тощо. Водночас якiсно но-вий етап, в який вступае укра!нська економжа, вимагае якiсно нових досль джень у цш сферi.
Метою нашо! статтi е окреслити найцiннiшi риси свггового досвiду у сферi конкурентно! пол^ики та оптимальнi шляхи активiзацп полiтики фор-мування конкурентного середовища у пiдприемницькiй дiяльностi в Укра!ш.
Конкурентне середовище е необхiдною умовою розвитку ринкових вiдносин. Його створення - складний та довготривалий процес, який шд впливом рiзноманiтних чинниюв змiнюеться. Вагому роль у цьому процес вiдiграе держава. З цього приводу гарвардський професор М. Портер зазна-чае: "Держава мае виступати у ролi каташзатора i шукача нового; вона повинна надихати - чи нав^ь пiдштовхувати компани до посилення сво!х бажань i руху до вищого рiвня конкуренци" [1, с. 194].
Жоднi методи i механiзми неспроможнi забезпечити позитивний роз-виток ринкових вiдносин за вщсутност системи заходiв з боку держави, спрямованих па обмеження монополiзму та формування ефективного конкурентного середовища. Держава виступае гарантом здорового конкурентного середовища, регулятором вщносин у сферi конкуренци, захисником чесно! добросовюно! конкуренци. Водночас держава провадить конкурентну полгги-ку, запроваджуе систему заходiв протиди конкуренци з боку окремих суб'е-ктiв господарювання.
На нашу думку, усшшна конкурентна полiтика держави - це пол^ика, яка створюе сприятливе конкурентне середовище, де шдприемства досягають конкурентних переваг. Роль держави у регулюванш конкуренци мае рiзноп-лановий характер i реалiзуеться шляхом послщовно! конкурентно! полiтики.
У свт нинi найпоширенiшими е двi головт концепцi! конкурентно! полiтики. Перша грунтуеться на пануваннi ринку, i зпдно з нею пiдприемцям законом дозволено обшмати монопольне становище на ринку, але не допус-каються зловживання iз застосуванням ринково! влади. Законодавства держав на основi ще! концепцi! бiльше уваги придiляють створенню здорового конкурентного середовища та контролю за дотриманням суб'ектами господарювання встановлених правил поведшки на ринку.
Друга концепщя конкурентно! полiтики базуеться на владi над ринком: законодавства держав опираються на визначення частки на ринку шд-приемницьких структур та структури ринку, далi передбачено вивчати умови виходу на ринок та з'ясовувати наявнiсть бар,ерiв та товарiв-замiнникiв.
У сучаснiй економiчнiй науцi вiдомi також рiзновиди державно! поль тики щодо захисту конкуренци: антитрес^вська полiтика, характерним прикладом яко! е полiтика США; конкурентна пол^ика, яко! найсуворiше дотри-муються законодавства кра!н. Свропейсько! спiльноти; антимонопольна поль тика, яка представлена законодавчою системою, що функцiонуе в Япони.
З'ясуемо основнi принципи формування та реалiзацi! полiтики у сферi конкуренци для вггчизняно! економiки, оскiльки вона мае свою специфжу, зумовлену iсторiею становлення конкурентних вiдносин в Укра!ш.
З початком ринкових реформ у незалежнш YKpaÏHÏ сформувались ос-нови проведення антимонопольноï полiтики. У прийнятому Закош Украïни "Про обмеження монополiзму i недопущення недобросовiсноï конкуренцiï у шдприемницькш дГяльностГ" (1992 р.) було закладено основнi засади полГти-ки, спрямованоï на запобiгання монопольнiй дiяльностi, ïï обмеження та при-пинення. Було визначено стратепю дiяльностi держави, одшею з основних складових якоï було проведення демонополiзацiï економiки i приватизацн державного майна.
У 1999-2001 рр. в Укра].ш вiдбуваються змiщення акцен^в державноï економiчноï полiтики зi здшснення заходiв демонополiзацiï на забезпечення розвитку i удосконалення конкурентного середовища. До цього часу антимо-нопольна полггика основним чином зосереджувалася на недопущенш моно-польних утворень, а розвитку конкуренци у в^чизнянш економiцi придшяли менше уваги. 3 прийняттям Указу Президента Украши "Про основнi напрями конкурентноï полiтики на 1999-2000 рр. та заходи щодо ïx реалiзацiï" вiд 26 лютого 1999 р., полггика у сферi обмеження монополiзму та захисту кон-куренцiï починае набувати рис активноï конкурентноï полгтики.
З метою прискорення економгчних перетворень та створення ефектив-ного конкурентного середовища Указом Президента Украши "Про основнг напрями конкурентноï полгтики на 2002-04 роки" схвалено основнг напрями конкурентноï полгтики [2] :
• удосконалення регулювання дгяльност1 суб'екпв природних монополш;
• розвиток законодавства про захист економiчноï конкуренци;
• узгодження промисловоï, зовнiшньоекономiчноï регуляторно! пол1тики та
пол1тики у сферi приватизацiï з конкурентною полиикою;
• забезпечення ефективного розвитку конкурентних вщносин.
Зазначенi вище напрями мали забезпечити розвиток i вдосконалення конкурентного середовища, сприяти економiчному зростанню та створенню ефективноï нацiональноï соцiально орiентованоï економiки.
У сучасних умовах формування основних засад вiтчизняноï конкурен-тноï пол^ики набули важливого значення i е предметами гострих дискусш серед економiстiв-науковцiв.
На думку Л. Семеновод конкурентна полiтика охоплюе комплекс узго-джених дш уряду, спрямованих на шдтримку конкуренцiï на ринках товарiв, робгт та послуг [3, с. 23]. Г. Лозова вважае, що конкурентна политика - це скла-дова державноï економiчноï политики, система заxодiв правового, економiчно-го та органiзацiйно-адмiнiстративного характеру, спрямованих на формування конкурентного середовища, розвиток i захист чесноï конкуренци й боротьбу з порушеннями чинного антимонопольного законодавства [4, с. 105].
В. Базилевич видшяе вузьке та широке розумшня конкурентноï полгга-ки [5, с. 27]: у вузькому розумшш конкурентна полггака - дГяльшсть держави та ïï виконавчих структур рГзних рГвшв з контролю за дотриманням суб'ектами ринку законiв i нормативних правових акпв, усiеï сукупност елеменлв систе-ми конкурентного права; у широкому розумшш конкурентна полггака - су-купнють економiко-правовиx чинниюв, спрямованих на стабшьний, дишмГч-
ний розвиток економ^, зокрема в напрямах реформування юнуючих та створення нових конкурентоспроможних шдприемницьких структур.
У чинному Господарському кодекс Укра!ни визначено, що "антимонопольно-конкурентна полiтикам - це полггика, спрямована на створення оптимального конкурентного середовища дiяльностi суб'ек^в господарювання, забезпечення !х взаемоди на умовах недопущення проявiв дискримшаци одних суб'ек^в iншими, насамперед, у сферi монопольного цiноутворення та за рахунок зниження якост продукци, послуг, сприяння зростанню ефективно! соцiально зорiентовано! економiки [6, с. 12].
Ниш бшьшють вiтчизняних науковцiв-економiстiв наполягають на тому, що необхщно забезпечити баланс конкурентно! полггики з промисловою, структурною, шновацшно-швестицшною, цiновою полiтикою тощо. Так, В. Геець зазначае, що розгляд конкурентно! полггики у загальнш стратеги реформування Укра!ни на початку XXI ст. мае враховувати зв'язок конкурентно! полгтики з промисловою, шновацшною, технологiчною та зовшшньо-торговельною полiтикою [7]. Вiдомий вчений акцентуе увагу на тому, що гострою проблемою в Укра!ш е "новий монополiзм", пов'язаний з нерiвнiстю у сферi доступу до державних ресурЫв iнформацi! та полiтично! влади. Саме щ проблеми мають стати прюритетними напрямами конкурентно! пол^ики.
Отже, наведеш вище оцiнки конкурентно! пол^ики характеризуються двома пiдходами до !! розумiння: вузький, конкурентна полiтика - це сукуп-нiсть законiв, як регулюють конкурентну поведiнку пiдприемств; широкий, конкурентна пол^ика - це сукупшсть головних ланок державно! економiчно! пол^ики (торгова, регуляторна, цiнова тощо) щодо регулювання антиконку-рентних дiй шдприемств усiх форм власностi.
Вважаемо, що для досягнення стшкого економiчного зростання необ-хiдно забезпечувати взаемодiю вшх ланок економiчно! полiтики. Власне, через це конкурентна полггака - це сукупшсть заходiв iнституцiйних, право-вих, зовнiшньоекономiчних, цiнових, рекламних та ш. заходiв, спрямованих на розвиток здорового конкурентного середовища. Розглянемо кожен компонент конкурентно! пол^ики детальшше.
Дiевiсть конкурентного середовища мае забезпечити належна шститу-цiйна структура регулювання конкуренци в Укра!нi. Вона передбачае функщ-онування та вплив мiжнародних органiзацiй, органiв державно! влади, фондового ринку, об'еднань пiдприемцiв конкретних галузей господарювання на розвиток конкуренци в Укра!ш
Важливу i прюритетну роль в iнституцiйнiй структурi економжи ви-конують мiжнароднi органiзацi! (СОТ, ЮНКТАД ООН, СО1В, ОЕСР, МРАП) та !х спiвпраця з вщповщними органами рiзних кра!н, спрямована на гармош-зацiю нацiональних конкурентних полггак та механiзмiв !! реалiзацi!.
1996 р. на Сшгапурськш конференцi! СОТ на рiвнi мiнiстрiв було створено Робочу групу з питань конкуренци i мiжнародно! торгiвлi. Ця група ста-новить звiти за результатами свое! дiяльностi, якi е базовими документами сто-совно конкурентно! пол^ики. Нинi Робоча група визначила таю реальш кроки у сферi конкуренцi!: забезпечення прозоростi й режиму найбшьшого сприяння
конкурентны полiтицi; забезпечення за допомогою конкурентно! пол^ики го-ловних цiлей оргашзаци, включаючи стимулювання розвитку мiжнародноi торпвлц стимулювання кооперацii мiж кра!нами-членами оргашзаци.
Основними документами СОТ у сферi розвитку та регулювання конку-ренцй е:
• угода про торговельт аспекти прав штелектуально! власност (TRIPS) - стат-тя 40 "Про шструменти, яю можуть застосовувати кра!ни-члени СОТ у ввдпо-вщь на антиконкурентт зловживання з правами штелектуально! власноси";
• генеральна угода про торпвлю послугами (CATS) - стаття 8 "Про неможли-в1сть зловживань ринковою владою монополиями та виключними постачаль-никами послуг". Стаття 9 - "Про м1ждержавт консультаци щодо дшово! практики, яка стримуе конкуренцш";
• угода про пов'язат з торпвлею швестицшт заходи (TRIMS) - стаття 9 "Про Раду з торпвл1 товарами як орган, який розглядае необхвдтсть доповнення Угоди положениями з конкурентно! пол1тики" тощо.
Багатосторонне регулювання конкуренци здшснюеться також на осно-вi прийнятого в рамках ЮНКТАД ООН Комплексу погоджених на багатосто-роннiй основi принципiв та правил для контролю за обмежувальною дшовою практикою (1980 р.). Цей Комплекс мае рекомендацшний характер i охоплюе перелiк принципiв, найважливiшим з яких е принцип розвитку сшвпращ мiж урядами на двостороннiй та багатостороннш основi з метою полегшення контрою за обмежувальною дшовою практикою, а також розроблення на мiжна-родному рiвнi вiдповiдних механiзмiв для полегшення обмiну iнформацiею мiж урядами рiзних кра!н.
Наступним елементом шституцшно! структури регулювання конкуренци е Свiтова органiзацiя iнтелектуальноi власност (СО1В), яка розробила певнi заходи захисту вщ несумлiнноi конкуренцii:
• кра!ни даноi' органiзацii зобов'язанi забезпечувати громадян ефективним за-хистом ввд несумлiнноi конкуренцii;
• актом несумлшно! конкуренци вважаеться конкурентна поведiнка, яка супе-речить чесним звичаям у промислових та торговельних справах, зокрема ними е ус дй, як можуть якимось чином викликати сумнiви щодо тдприем-ства, товарiв, промислово! чи торговельно! дiяльностi конкурента, а саме на-дання шформаци, використання яко! у здiйсненнi комерцшно! дiяльностi мо-же ввести громадсьшсть в оману стосовно характеру, способу виготовлення, властивостей тощо.
Ще одним компонентом шституцшно! структури регулювання конку-ренцii е Оргашзащя економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР), яка 1998 р. запропонувала систему основних принцишв i процедур конкурентного права. Серед них вагоме значення мають таю положення:
• прийняття та виконання послщовного i всеб1чного закону про конкуренцию;
• дотримання процедури, яка передбачае право подавати скарги до антимонопольно оргатв чи до суду, захист конфвденщйно! шформаци, публшування та тлумачення ршень антимонопольних оргатв, прозоршть судових та адмь тстративних дш;
• налагодження мiжнародного ствроб1тництва, консультацй та регулювання суперечностей у межах пор1внювання державно! пол1тики з м1жнародними принципами i процедурами.
Крiм цього, укладаються регiональнi та двостороннi мiжнароднi угоди, якi сприяють усшшнш iнтернацiоналiзацi! конкурентно! полiтики. Сшв-робгтництво у таких угодах грунтуеться на едност та довiрi щодо шдходу, який повинен використовуватися стосовно конкуренци. Так, укладаються двосторонш взаемнi угоди про юридичну допомогу, що передбачае сшвробгт-ництво мiж нацiональними антимонопольними органами на предмет здшс-нення такого регулювання.
Основою ствробгтництва у сферi конкурентно! полiтики мiж кра!на-ми СНД е Договiр про проведення узгоджено! антимонопольно! полiтики держав-учасниць СНД, ратифжований ВРУ 16 Ычня 2003 р., та Мiждержавна рада з антимонопольно! пол^ики (МРАП) кра!н-учасниць СНД, утворена 1993 р. Основними завданнями МРАП е:
• координация спшьно! д1яльност1 сторш щодо створення правових засад попе-редження обмежень та припинення монополютично! д1яльност1, недобросо-вюно! конкуренци на теришри кра!н СНД;
• сприяння сторонам в обмш нормативно-правовою, методичною та шшою ш-формащею у галуз1 антимонопольно! пол1тики 1 конкуренци;
• розгляд 1 виршення суперечок мiж господарюючими суб'ектами;
• звернення з поданнями та запитами про виршення суперечок в економ1чннй суд СНД.
Процеси глобаизаци посилюють роль та вплив цих мiжнародних ор-ганiзацiй на розвиток i регулювання конкуренцi!. Вже ниш конкурентна поль тика набувае рис глобально!, що i тдтверджуе важливий вплив таких структур на формування вгтчизняного конкурентного середовища.
На нащональному рiвнi iнституцiйнi структури конкурентного середовища формують вщповщт органи державно! влади. У св^овш практицi видь ляють iнтегровану модель формування оргашв щодо захисту конкуренци та роздшену модель.
1нтегрована модель передбачае, що один орган влади розслщуе пору-шення конкурентного законодавства та ухвалюе вiдповiднi рiшення у справах щодо захисту конкуренци. Роздшена модель становлення оргашв щодо захисту конкуренци полягае у тому, що один контролюючий орган розслщуе антиконкуренту поведшку та передае судовим органам (спещальним судам) справи для прийняття вщповщних рiшень.
В Укра!ш центральне мiсце у системi оргашв контролю у сферi еконо-мiчно! конкуренцi! мае Антимонопольний комiтет Укра!ни (АМКУ), утворе-ний 1993 р. Його правове становище визначено Законом Укра!ни "Про Антимонопольний ком^ет Укра!ни". Згiдно з цим законом, АМКУ е державним органом зi спещальним статусом, метою дiяльностi якого е забезпечення державного захисту конкуренци у шдприемницькш дiяльностi i передусiм малих i середнiх шдприемств.
Головними завданнями АМКУ визначено таю:
• здшснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економ1чно! конкуренци на засадах р1вност1 суб'екив господарювання перед законом та прюритету прав споживач1в, запобпання, виявлення 1 припинення порушень законодавства про захист економ1чно! конкуренци;
• контроль за концентращею, узгодженими д1ямн суб'екив господарювання та
регулювання цш на товари, що виготовляють суб'екти природних монополш;
• сприяння розвитку конкуренци на совють.
У вшх регiонаx держави функцюнують територiальнi вщдшення АМКУ. Органи комiтету, до яких входять адмiнiстративнi колегiï, державнi уповнова-женi, територiальнi вiддiлення дослщжують i розслГдують справи про пору-шення конкурентного законодавства i за результатами розгляду ухвалюють обов'язковГ до виконання рiшення, водночас про примусовий подш моно-польних утворень, припинення антиконкурентних дш, подають правоохорон-ним органам матерiали про порушення чинного законодавства при наявностi ознак кримшальних проявГв, накладають штрафи у випадках, передбачених за-конодавством.
Отже, ниш АМКУ е державним органом, який з одного боку, здшснюе политику у сферi обмеження монополГзму та сприяе розвитку конкуренци; з шшого боку - самостшно проводить розслщування i за його результатами ух-валюе рiшення. КрГм того, АМКУ виконуе контролюючу функщю: контроль за дотриманням конкурентного законодавства у процес приватизацiï держав-ноï власностi; контроль за процесами узгодження дГяльност суб'екив господарювання при здiйсненнi п^^темни^^ дГяльностц контроль за дотриманням законодавства при прийняти рiшень органами державноï влади, мю-цевого самоврядування; контроль за дотриманням чинного законодавства у ходГ економiчноï концентрацiï.
Ниш АМКУ iнiцiюе в Украш створення конкуренцiйно-патентного суду [8]. Ця шщатива зумовлена, по-перше, особливою природою законодавства у сферГ захисту конкуренцiï; по-друге, у практищ АМКУ трапляються досить часто випадки, що справи розглядаються рГзними судами, за рГзними процедурами, що призводить до прийняття протилежних ршень, а також суди не пов-ною мГрою дослщжують та звертають увагу на вс обставини правопорушень.
На сьогодш справи щодо конкурентних правовщносин в Украïнi розглядае Верховний Суд Украши та господарськ суди. У Вищому Господарсь-кому СудГ Украïни створено палати з розгляду справ, до компетенци яких вщнесено розгляд справ, що виршуеться на шдставГ законодавства про захист економiчноï конкуренцiï.
Система спещалГзованого конкурентно-патентного суду, на думку ДМКУ, мае бути наступною: конкурентно-патентний суд мГста Киева, Ки-ïвський апеляцшний конкурентно-патентний суд, Вищий конкурентно-патентний суд. За кГлькГстю суддГв щ суди повинш бути невеликг АМКУ мае вияв-ляти порушення, розслщувати справи i готувати ïx до судового розгляду, а прийняття вщповщних квалГфшованих ршень та розгляд справ мае здшсню-вати спещалГзований конкурентно-патентний суд.
У даному аспект корисним для нас е досвщ багатьох краïн, де так суди створено, i вони усшшно функцюнують. Зокрема, таку шститущю створено у Польшд i мае вона назву Антимонопольний трибунал.
Належний захист конкуренци у шдприемницькш дГяльноси неможли-вий без забезпечення належного рГвня правосуддя у сферГ конкуренци. Pi-шення судГв у таких справах зачшають не тшьки штереси безпосередшх
учасникiв судового процесу, але й на тривалий час можуть визначити напря-ми розвитку окремих товарних ринюв чи галузей промисловостi загалом.
Велике значення для формування шституцшно! структури конкурентного середовища мають професiйнi неурядовi об'еднання (асоцiацi!) у сферi захисту та розвитку конкуренци в Укра!ш. Таких об'еднань в Укра!нi ще не створено. Таю об'еднання могли б створюватися у розрiзi галузей. Кожне таке об'еднання з урахуванням специф^ дано! галуз^ розробляло б програму розвитку конкурентного середовища, реашзовувало б етичнi правила у конкурентны боротьбi. На нашу думку, розробка таких програм сприятиме належному розвитку конкуренцi! в Укра!ш. У таких програмах важливо акцентувати увагу на шдив^альносп галузi, ставити завдання, яю потребують негайного вирь шення, вiдображати заходи економiчного та оргашзацшного характеру.
У пiдсумку розробка програм сприяла б створенню умов, за яких держава дае можливють представницьким оргашзащям самим формувати опти-мальнi умови розвитку конкуренци у певнш галузi, якi, безумовно, вплива-ють на стан конкуренци загалом.
Крiм цього, з представниюв асоцiацiй доцiльно створити Координа-цшне об'еднання представникiв асоцiацiй щодо функцюнування конкурентного середовища, яке по-своему повинно цшеспрямовано налагоджувати спiвпрацю з органами влади з метою участ у формуванш конкурентно! поль тики та лобшвання iнтересiв на загальнодержавному рiвнi. Координацiйне о-б'еднання - дорадчий орган, який здшснюватиме незалежну оцiнку того, що вiдбуватиметься у сферi конкурентно! полiтики.
Проведений нами анашз дае пiдстави стверджувати, що головна роль у функцюнуванш здорового конкурентного середовища належить державi, яка здатна створювати ус необхiднi передумови для належного розвитку конкуренцi! в нацюнальнш економiцi та забезпечувати стшю позицi! в1тчиз-няним пiдприемствам як великим, так i середнiм i малим. Нинi Укра!нськiй державi для активiзацi! полiтики формування конкурентного середовища у шдприемницьюй дiяльностi необхiдно:
1. Розвивати шституцшну структуру конкурентного середовища.
2. Удосконалювати правове поле функцюнування конкурентного середовища.
3. Реформувати сектор природних монополш за допомогою мехашзму, який грунтуеться на встановленш цшових обмежувач1в та контролюванш витрат
4. Оптим1зувати поеднання та використання шструменив полiтнкн л1бера-л1зму та протекцютзму у сучасних украшсвких реалiях.
5. Застосовувати дiевi iнструментн щодо змов учасниюв ринку з метою шдви-щення щн.
6. Формувати систему саморегулювання рекламно! дiяльностi.
Л1тература
1. Портер М. Конкуренция: Уч. пос./ Пер. с англ. - М.: Изд. дом "Вильямс", 2001. - 495 с.
2. Про основш напрямки конкурентно! пол1тики на 2002-2004 роки: Указ Президента Укра!ни// www.rada.kiev.ua.
3. Семенова Л.Н. Антимонопольне 1 конкурентне право: Курс лекцш. - К.: Вид-во Свропейського ун-ту фшанав, шформ. систем, менеджменту ! б!знесу, 1999. - 136 с.
4. Лозова Г. Деяю аспекти конкурентно! пол1тики в Укра!ш// Пiдпрнемннитво, госпо-дарство [ право. - 2001, № 10. - С. 105-107.
5. Базилевич В. Формування конкурентного середовища у транзитивнш економiцi: проблеми, тенденцп, протирiччя// Вiсн. АМКУ: Конкуренцiя. - 2003, № 2. - С. 24-28.
6. Господарський кодекс Украши: Офщ. видання. - К.: Видавничий дам "1нЮре", 2003. - 344 с.
7. Геець В. Бажаю подальших успiхiв// Вiсн. АМКУ: Конкуренщя. - 2004, № 2. - С. 13.
8. Мельниченко О. Суд окремо'1 юрисдикцп// Вiсн. АМКУ: Конкуренцiя. - 2004, № 1. -С. 44-47.
УДК338.27:339.142 Доц. Н.Г. Мщенко, канд. екон. наук;
магктрант А. С. Старощук - Львiвська КА
НЕОБХЩШСТЬ ТА МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ТОВАРООБ1ГУ НА ШДПРИ€МСТВ1
Розглянуто необхiднiсть здiйснення прогнозу товарооб^ на пiдприeмствi у су-часних умовах. Дослiджено переваги та недодши методiв прогнозування товарообiгу.
Ключов1 слова: Прогнозування, прогнозування товарооб^, необхiднiсть прогнозування.
Assist.prof. N.G. Micenko; undergraduateA.S. Staroshchuk-
L 'viv commercial academy
Need and methods for prediction of commodity circulation in business
In this article the need for prediction of commodity circulation in business consider in present-day conditions. It was considered the preferences and defects of prediction of commodity circulation methods.
Keywords: Prediction, prediction of commodity circulation, need for prediction.
Кожен шдприемець прагне стабшьно1 роботи свое! ф1рми у конкурентних умовах. Щоб працювати ефективно i отримувати висок показники при-бутку, шдприемству необхщно швидко реагувати на змши внутршнього i зовшшнього середовища. Прогнозування дае змогу сформувати моделi пове-дшки шдприемства в умовах нестабшьност оточення, досягти бажаних по-казниюв дiяльностi, зокрема високих обсяпв товарообiгу, оптимально вирь шувати ri, чи iншi питання щодо його покращення. У цiй статт уточнено не-обхiднiсть та особливост кожного методу прогнозування товарообiгу.
В умовах нестабшьносп економiчного розвитку нашо! краши, шд-приемцi повиннi постшно передбачати, розпiзнавати та вчасно пристосовува-тись до мiнливих ситуацiй зовшшнього оточення. Якщо на теперiшнiй час оргашзащя функцiонуе ефективно, отримуе прибуток, це не е ознакою того, що таке буде продовжуватись i в майбутньому. Можуть змшитись кон'юн-ктура ринку, з'явитись новi негативш тенденцiï дiяльностi. Пiдприемство, яке орiентуеться тiльки на теперiшнiй економiчний усшх, може виграти у при-бутку сьогодш, але, загубивши час, програти в майбутньому свою частку на ринку. Тому протягом останшх п'ятнадцяти роюв в Украïнi засновано i лшвь довано велику кiлькiсть малих та середнiх фiрм. Сьогоднi, орiентуючись на економiку Захiдноï Свропи, украшсью пiдприемцi розумiють, що на змшу однiеï цiлi - максимiзацiï тепершнього прибутку - приходить розумiння ш-шоï - виграш у перспективнш боротьбi за ринок. Вона потребуе передбачен-ня, де початковим етапом е прогноз.
