CC BY
78
УДК 636.1:619:616
Стадник А.М., к.б.н., професор Щербатий А.Р., астрант © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины i бютехнологп
iмет С.З.Гжицького
ОСНОВН1 ПРИНЦИПИ ПРОФ1ЛАКТИКИ ВНУТР1ШН1Х ХВОРОБ
КОНЕЙ
У статтi еисетлет осноет заходи профыактики енутршшх хвороб коней, ят зустрiчаються найбыьш часто i зумоелет незадоеыьними умоеами утримання, годiелi i експлуатацп теарин. Наведем рекомендацп щодо рацюте, утримання, еикористання коней е роботi i спортi та неадекватного л^еання.
Ключовi слова: хеороби коней, профшактика, рацюни, концентрати, мжро^мат, утримання, годiеля, експлуатащя.
В останш роки конярство набуло штенсивного розвитку в Укра1ш. З'явилося багато приватних господарств, де розводять висококласних коней для роботи, спорту i вщпочинку. При цьому брак добрих спещалкив ветеринарно! медицини в цш галуз^ зумовлюе виникнення рiзних захворювань, зокрема, i незаразно! патологи.
У коней часто спостеркаються внутршш хвороби, якi виникають в результат порушення правил годiвлi, утримання, експлуатацп i сiльськогосподарського призначення тварин [1,20,21]. В розвитку багатьох незаразних хвороб бере участь так звана умовно - патогенна мжрофлора. В звичайних умовах вона постшно знаходиться на шюр^ слизових оболонках очей, дихальних шляхах, порожниш рота. Свою хвороботворну дш вона проявляе при незадовшьних умовах утримання, годiвлi, використаннi тварини, низькому iмунному статусi.
На основi анамнезу розробленi принципи профiлактики внутршшх хвороб коней, якi включають: аналiз якостi кормiв i води, режим i гiгiену годiвлi, утримання, використання (експлуатащя) тварин, проведення диспансеризаци [2,3,5].
Одним iз чинникiв профiлактики хвороб е повноцшна годiвля, яка забезпечуе добре здоров'я, високу продуктившсть i вiдтворну функцiю тварин. Показниками повноцшно! годiвлi е: ступiнь забезпеченостi коней енерпею, основними елементами живлення i бiологiчно активними речовинами (БАР), вмют сухо! речовини i клiтковини, концентращя поживних i БАР в 1 кг сухо! речовини та 1хне структурне стввщношення в рацiонi.
Недостатне енергетичне живлення спричиняе незадовiльне засвоення поживних речовин корму, сприяе розвитку алiментарноl дистрофи. Для лжвщаци дефщиту енерги в рацiон коней вводять злаковi концентрати,
© Стадник А.М., Щербатий А.Р., 2008
227
коренеплоди, картоплю. Слщ зауважити, що надмiрна енергетична годiвля спричиняе розвиток серцево-судинних захворювань [3,9].
Проте!нове живлення коней нормуеться за кшькютю сирого i перетравного протешу. Потреба у перетравленому проте!ш в розрахунку на 1 корм. од. становить 90-100. Для тварин на вщпочинку мммальна кiлькiсть бiлку мае становити 8% вщ всього ращону, а для робочих коней 10-12%.
Вуглеводи е основним джерелом енерги для коней, тому !хнш ращон на 80% складаеться з них. До вуглеводiв вiдносять крохмаль, цукор i клiтковину. Клiтковина створюе оптимальш умови для дiяльностi корисних мiкроорганiзмiв у кишечнику. Нестача клiтковини у ращош порушуе функцiю пщшлунково! залози, спричиняе розвитку абсцесiв печiнки. Оптимальний рiвень клiтковини для коней становить 16% сухо! речовини ращону. Лшщи в кормах е не лише концентрованим джерелом енерги i утворення жиру в тш тварин, але й незамшним чинником живлення, необхщним для нормального всмоктування i транспортування каротину i жиророзчинних вiтамiнiв [3,9,11]. При нестачi жиру в ращош у тварин спостер^аеться дiарея, яка пояснюеться кератинiзацiею слизово! оболонки кишечнику, внаслщок А- i F- гiповiтамiнозiв. Також дефiцит жиру е причиною дерматиту, порушення вiдтворення, захворювань печшки i нирок. Надлишок жиру знижуе статеву актившсть кобил i жеребщв, погiршуе якiсть продукци. Але слщ пам'ятати, що оскшьки жири багат на енергiю, то !хнш надлишок сприяе набиранню ваги тварини, що особливо важливо для спортивних коней. Зазвичай робочим коням достатньо добавляти в ращон 100450 г оли (соево!, лляно!, кукурудзяно! або риб'ячого жиру).
У ращонах коней мае мктитися необхiдна кiлькiсть кальщю, фосфору, магнiю, сiрки, натрiю, калш, залiза, кобальту, йоду, мiдi, марганцю та iнших елементiв, якi ввдграють роль каталiзаторiв багатьох реакцiй i БАР в органiзмi тварин. При нестачi макро- i мiкроелементiв порушуеться обмiн речовин, розвиваеться остеодистрофiя, рахгг, анемiя, мiкроелементози та багато шших хвороб. Коню вагою 500 кг щоденно необхiдно отримувати з ращоном 25 г кальцiю i 17 г фосфору. Профилактика остеодистрофи включае регулярну роботу, мощон, правильну збалансовану годiвлю. Сшввщношення кальцiю i фосфору вiдiграе основне значення в профшактищ, воно повинно бути в межах 2:1-1,5. В бiогеохiмiчних зонах i провiнцiях проводять комплексш мелiоративнi роботи, вносять з добривами макро- i мiкроелементи в грунти, якi використовуються для вирощування кормових культур [20,21,22].
Забезпечення тварин в кухоннш солi е основою для профилактики захворювання, яке характеризуеться недостатшстю натрiю хлориду. Дози солi пiдвищують для коней, якi працюють в жарку пору, а також для лактуючих кобил. Сiль дають в дозi 30 - 50 г з водою.
При нестачi кобальту коням вводять внутрiм'язово в^амш Вх2 в дозi 3 мкг/кг, бшковий екстракт печiнки в дозi 0,02 мл/кг маси тiла, а також застосовують дiетотерапiю з включенням сiна бобових [3]. Йод входить до складу гормошв щитовидно! залози i вiдiграе важливу роль в регулюванш швидкостi метаболiчних процесiв. Гормони щитовидно! залози впливають на
228
формування ккток у молодих тварин, тому профилактика мае бути спрямована на застосування препарата йоду, зокрема калш йодиту. Нестача йоду розвиваеться в зонах з тдзолистими, пщаними i торф'яними грунтами, яю бщш на йод, з низьким рiвнем його в водi - менше 2 мкг/л. Йодовану кухонну сшь, яка мiстить 25 мг калш йодиту на 1 кг поварено! сол^ дають у виглядi розчину в сумiшi з кормом. При цьому потрiбно постшно спостерiгати за твариною, з тим, щоб не допустити надмiрного нагромадження йоду в органiзмi (поява ознак ришту, кон'юнктивггу).
Роль феруму в ращош коней, полягае в тому, що вш входить до складу гемоглобшу i еритроцитiв, а класичним симптомом дефiциту його е анемiя, яка досить поширена. Джерелом феруму для коня е фуражне зерно. Потреба доросло! тварини в залiзi 49 мг/кг, а лошат - 50 мг/кг, використовують також в^амшно-мшеральний препарат Нутри Хорсе Юниор в дозк лошатам до 6 мк. - 60г/250кг, з 6 до 12 мiс. - 70г/400кг, 12-18 мк. - 80г/500кг, з 18 до 24 мк. -70г/550кг, який мiстить незамiннi амiнокислоти i прискорюе використання енергi! з жирних кислот i жирiв [13].
В^амши - життево необхiднi речовини, як беруть участь у обмiнi бшюв, вуглеводiв, лiпiдiв, мiнеральних речовин. Кош найчастше вiдчувають нестачу вiтамiнiв А, D, Е та групи В. Хвороби в^амшно! нестачi клiнiчно проявляються, переважно, у лошат.
Нестача в^амшу А профiлактуеться покращенням годiвлi лактуючих i жеребних кобил. Введенням в ращон кормiв багатих на каротин: сшо з люцерни, лугового рiзнотрав'я раннього покосу, коренеплодiв, особливо моркви. Внутрiм'язово вводять концентрований в^амш А в масляному розчиш (лошатам 150 тис. МО), трив^амш, тривiт, комбiсол А в дозi 1 мл/2гол/добу, комбiсол мультi, Нутрi Хорсе Репро (мiстить бета-каротин, який забезпечуе позитивний вплив на функщю яечниюв, покращуе процент заплiднених кобил) добова доза: кобилам за 2 мк. до родiв - 5-30г, в першiй половинi лактацi! - 1060г, в другiй половиш лактацi! - 5-30г[13]. Проводять постшний моцiон, використовують пасовищне утримання тварин [13,20,21]. При нестачi вiтамiнiв групи В вводять наступш профiлактичнi засоби: додають в ращон корми багат на цей в^амш (сiно злакових, дрiжджовi корми, дерть зернову), внутрiм'язово вводять розчини цих вiтамiнiв, амшасол (на 400-500 кг ж.м. - 50-60 мл)[13]. Вiтамiн Д необхщний для пiдтримання рiвня кальцiю i фосфору в органiзмi коня. Вш утворюеться в шкiрi пiд дкю сонячного свiтла i депонуеться в печшщ. У коней рiдко зустрiчаеться авiтамiноз вiтамiну Д, його наслщком являеться рахiт. Рахiт - хвороба, яка виникае при нестачi кальщю i фосфору в рацiонi, а також при поганому !хньому стввщношенш i засвоеннi. Профiлактика включае забезпечення постшного моцiону, мiнерально! пiдгодiвлi. Також внутрiм'язово вводять розчин вiтамiну D, комбiсол Dз в дозi 1мл/4голови/день, комбiсол ADз в дозi 1мл/гол.[13], застосовують дозоване ультрафiолетове випромiнювання.
В^амш Е, вiдомий як а- токоферол, е антиоксидантом i вiдiграе важливу роль в органiзмi: по-перше, в годiвлi спортивних коней, в яких в результат стресiв рiзко тдвищуеться рiвень вiльних радикалiв, по-друге вш пiдтримуе
229
нормальну iмунну функцш оргашзму. Хорошим джерелом е також свiже фуражне зерно, паростки зернових.
Парал^ична мiоглобiнурiя виникае внаслiдок однотипно! годiвлi при нестачi вiтамiну А i Е, мiкроелементiв, нерегулярно! експлуатацп i моцiону [3,9,17]. Профiлактика полягае у рацюнальному використаннi коней у робота В неробочi днi необхщно знижувати в рацiонi кiлькiсть концентраив i вуглеводiв. Не допускати згодовування заплкнявшого, затхлого корму. В бiогеохiмiчних зонах проводять мелiоративнi роботи з внесенням добрив з мжроелементами. Додатково рекомендовано вводити рщю концентрованi в^амши А i Е (комбiсол А^3,Е в дозi 1мл/гол, живою масою 500кг) [13].
Важливою ланкою у профшактищ внутрiшнiх хвороб коней е дотримання оптимально! фiзiологiчно обгрунтовано! структури ращошв. Структура кормового балансу залежить вiд природно - клiматичних умов. Рекомендуеться наступна рiчна структура ращошв (у процентах):
- для жеребщв: концентрати - 40-65, грубi корми - 10-45, соковит корми - 5-15; у лггнш перiод - трава пасовищ, зелена маса - 25 -60;
- для кобил: концентрати - 20-65, грубi корми - 30-50, соковит корми - 330; влггку - зелена маса - 75-80.
При оргашзаци ращонально! годiвлi тварин важливе значення мае режим годiвлi. Його визначають з урахуванням виду, вiку, породи, фiзiологiчного стану, виробничого використання тварин, типу ращону. Корми слiд роздавати у визначеш години i через рiвнi промiжки часу. Коням, насамперед, дають грубий корм, потiм соковит i на кiнець концентрованi корми. Шсля по!дання грубого корму, коню слщ дати воду, овес можна давати через 30-45 хвилин тсля напування, а ячмiнь та iншi концентрати через 1-1,5 год. Коней до роботи включають не рашше, нiж через 1 год. тсля годiвлi [3].
Знехтування основних правил годiвлi призводить до таких захворювань: запалення ротово! порожнини i глотки, закупорки стравоходу, диспепси, гастриту, розладiв кишечника (в лошат шлунково-кишковi розлади), гастро-ентероколiтiв, шлунково-кишкових захворювань з синдромом колж (гостре розширення шлунка, ентералгiя, хiмостаз, копростаз, тромбоемболiчнi кольки, гостра непрохщшсть кишок, iлеус i перитонiт)[3,4]. Запалення слизово! оболонки рота i глотки виникають внаслiдок рiзного роду чинникiв: механiчних, хiмiчних, температурних i бiологiчних. Профiлактика цих захворювань полягае у дотриманш правил ппени годiвлi i утримання коней [14,16,17].
Закупорка стравоходу е частим явищем у коней i тому профшактика мае важливе значення. При цьому не допускають безконтрольного згодовування голодним коням сухих зернових кормiв, сухого жому, сша, солом'яно! сiчки, особливо старим i ослабленим тваринам. Усунення порушень режиму годiвлi i напування е основою при лжуванш i профiлактицi гастриту, яка е наслщком згодовування неякiсних кормiв. Профiлактика гострих i хронiчних гастриив полягае у дотриманш правил годiвлi i напування, важливу роль цьому ввдграе якiсть кормiв i води, норми i режими годiвлi .
230
У лошат шлунково-кишковi розлади спричинеш надмiрним споживанням молозива в першi десять дшв життя. Це пов'язано з високою молочшстю кобил, тому конематок з високою молочшстю слщ здоювати [26]. Роди у кобил повинш проходити в чистих, сухих, продезшфжованих стшлах чи на пасовищах. Першу порщю молозива лошата повинш прийняти як умога рашше.
Шлунково-кишковi хвороби з синдромом колж - група захворювань, яю проявляються занепокоенням, яке пов'язане з спазматичними або перитонеальними болями, порушеннями транспортно! i секреторно! систем травлення. Щоб профiлактувати гостре розширення шлунку слiд дотримуватися чiткого, поступового переводу тварини з одного ращону на шший. Також слщ обережно, у великш кшькосп, згодовувати свiжi зерновi корми, особливо голодним коням i пiсля важко! роботи. Наслiдком ди на шкiру коня чи безпосередньо кишечник холодного в^ру, дощу, мокрого сшгу, напування крижаною водою, згодовування промерзлого корму е виникнення ентералгп [1,4]. Тому при профшактищ потрiбно оберiгати тварин вiд охолодження, не допускати згодовування промерзлих кормiв, напування крижано! води, поступовий перехiд вщ одного рацiону на iнший, обережшсть при згодовуваннi легкобродильних кормiв, виключення з рацiону недоброякiсних кормiв. Хiмостаз - застiй вмiсту в тонкому вщдш кишечника. Профiлактика полягае в регулярнш годiвлi, заборонi в ращош малопоживних грубих кормiв (полови, Ычки), а також сухого зерна, сша пiзнього покосу, стебел кукурудзи. Копростаз - застш вмiстимого в товстому вщдш кишечника. Основним профiлактичним засобом е зменшення в ращош грубих, багатих кл^ковиною кормiв i замшою !х на сiно i моркву.
Отруення штрато-штритами, фосфорганiчними сполуками i отруйними рослинами також мае мюце при захворюваннях органiв шлунково - кишкового тракту. Тому профилактика заключаеться в суворому виконаннi правил по застосуванню, зберканню, транспортуванню азотних добрив i фосфорганiчних сполук, постiйному контролi води i корму на вмкт в них токсичних речовин, недопущення випасання тварин на дiлянках з отруйними рослинами.
Багато хвороб коней розвиваеться внаслщок недотримання параметрiв мжро^мату у конюшнях: температури, вiдносно! вологоси, вмiсту шкiдливих газiв, мiкробно! i пилово! забрудненостi, швидкостi руху пов^ря. Погана освiтленiсть, слабка чи надлишкова вентиляцiя, низька чи надто висока температура пов^ря, протяги, висока волопсть повiтря, запилення примiщень спричиняють легенев^ шлунково-кишковi та iншi захворювання. Наслщком таких умов утримання можуть бути таю захворювання як ришт, ларинпт, бронхщ крупозна пневмонiя, бронхопневмонiя, плеврит.
Лжування i профiлактика цих захворювань повинна бути направлена на усунення причин та дотриманням технологи годiвлi i утримання. Коней утримують в примщеннях з доброю вентилящею, без протяпв, вiдповiдною температурою i волопстю повiтря, без надмiрного вмiсту шкщливих газiв. В хорошу погоду проводять мощон на свiжому повiтрi. Конюшш слiд вчасно прибирати, примiщення шсля дезiнфекцi! провiтрювати. Обов'язковою умовою
231
профилактики захворювань оргатв дихання е забезпечення тварин повноцшною годiвлею. Профшактика бронхопневмони направлена на зберкання правил ппени утримання i повноцшну годiвлi маточного поголiв'я та молодняка, включаючи регулярний моцiон.
Профшактика теплового i сонячного удару включае виконання правил перевезення коней, добру вентиляцш примщень i транспортних засобiв, регулярне i в достатнiй кшькосп напування. При перегонi коней по грунтових дорогах роблять зупинки для вщпочинку i напування. У вагонах в жарку пору року вщкривають дверi з одного боку. Щоб не допустити сонячного i теплового удару у коней в мкцях випасу встановлюють покриття. Перехщ на пасовищне утримання повинно бути поступовим.
Стан обмiну речовин i здоров'я тварин у колективних i фермерських господарствах контролюють шляхом проведення диспансеризаци, яка е прогресивною формою ветеринарного обслуговування. Диспансеризацш високоцiнних коней держплемзаводiв, племiнних ферм, кiнно-спортивних шкш та iподромiв проводять двiчi на рж: через 1-2 мiсяцi тсля переведення на зимово-стшлове утримання i через 1-2 мiсяцi пiсля переведення на л^не утримання. Контрольними групами у держплемзаводах i племiнних ферм е жеребщ-плщники, неплiднi, жеребнi i лактуючi кобили, лошата 6-, 12-, 18-, 30-мiсячного вiку; у кшно-спортивних школах i на шодромах - конi в перiод тдготовки до виступiв i у перюд вiдпочинку.
Висновки. Основнi принципи профшактики внутрiшнiх хвороб коней включають: суворе дотримання режиму i гiгiени годiвлi коней, аналiз якостi кормiв i води, утримання тварин, диспансеризацiю поголiв'я, а також рацiональне !хне використання в сшьськогосподарських цiлях. На основi проведено! диспансеризацi! коней проводять коригування !хшх рацiонiв за основними i БАР, забезпечують належну експлуатацiю тварин.
Л1тература
1. Анохин Б.М. Внутренние незаразние болезни с/х животних. Под ред. Данилевського. -М.: Агропромиздат.1991. -С.45-58.
2. Белов А.Д., Беляков 1.М., Лукьяновський В.А. Физиотерапия и физиопрофилактика болезней животних. -М.: Колос, 1983.
3. Бишоп Р. Кормление лошадей: Полное руководство по правильному кормлению лошадей /Р.Бишоп; Пер. с англ. Е.Б. Михияновой. -М.: ООО «Аквариум Бук», 2004, -183с.
4. Вогель К.Дж.Ветеринарная помощь лошадям.-М.:Аквариум,2000.- 366с.
5. Воронин Е., Смоленская-Суворова О., Девришов Д., Куликова Л. Профилактика респираторних заболеваний жеребят //Коневодство и конний спорт. -1993. -№7. -С.13-16.
6. Гопка Б.М., Хоменко М.П., Павленко П.М. Конярство: Пщручник. К.: Вища освгга, 2004. -320с.
7. Данилевський В.М., Кондрахш И.П. Практикум по внутрених незаразних болезней животних.: Под ред. Данилевського. Колос, 1992. -С. 54-71.
232
8. Зайцева Л.Д. Отравление лошадей ядовитими растениями //Болезни лошадей: Справочник. - К., 1992. -С. 92-97.
9. 1ватуллш 1.1., Панасенко Ю.Я. Особливосп годiвлi коней //Ефективне тваринництво -2006 - №»7. -С. 46-49.
10. Калашник И.А., Горбатенко С.К., Заволока А.А. и др. Болезни лошадей. Справочник. Под. ред. Калашника И.А.. -К.:Урожай, 1992.- 256с.
11. Калашников А.П. Норми и рацюни кормление с/х животних. -М. Агропромиздат, 1985.-С. 32-50.
12. Клмасенко Т., Майборода С. Проблеми конярства //Тварини Укршни. - 1998. -№2. -С. 4-5.
13. Каталог кормових добавок и профилактических препаратов для лошадей. Жизнення сила лошадей. Biofaktory. Nutri Horse. - К.: 2007. -32с.
14. Книга о лошади /Под.ред. Буденного С.М.,- М. :Селькозгиз. -Т. 1. -406 с.
15. Книга о лошади Т-Пй под. ред. Буденого С.М. Марш. СССР. Сельхозгиз. А. 1937.
16. Книга о лошади: Анатомия и физиологические особенности лошади. Т.5. - М.: Сельхозгиз, 1960. - 351с.
17. Крессе В. Лошади. Содержание, уход i лечение. -М.:Аквариум, 1999, - 318с.
18. Практическое коневодство: Справочник, - М.:Колос, 2000. - 374с.
19. Левченко В.1. Ветеринарная диспансеризащя с/х животних: Справочник. - К.: Урожай, 1991. -С.21-25.
20. Левченко В.1., Кондрахш 1.П., Влiзло В.В., Мельник Й.Л., Стадник А.М., Чумак М.1. та ш Внутршш хвороби тварин. За ред. Левченка. - Бша Церква, 2001.-Ч.2. - 544с.
21. Левченко В.1., Кондрахш 1.П., Судаков М.О. та ш Внутрiшнi хвороби тварин. За ред. Левченка В.1. - Бша Церква, 1999. - Ч.1.-376 с.
22. Незаразние болезни лошадей. - М.: Агропромиздат, 1990, -272с.
23. Пакулев Б. Уход за рабочей лошадью. /Лошадь на личном дворе/. //Коневодство и конний спорт. -1993. -№7. -13 с.
24. Практическое коневодство /Калашникова В.В. и Пустового В.Ф., -М.: Колос, 2000. -376с.
25. Украинская СХА. Научные труды. Диагностика, терапия и профилактика болезней с/х животных. - К.: 1977. -128с.
26. Яковлев Я.И. Техника введения лекарственных форм животным. - М. : Колос. 1974. -С.15-22.
Sammary Stadnyk A.M., Shcherbatyy A.R.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named
after S.Z. Gzhytskyj
Basic measures ofprophylaxis of internal illnesses of horse, which meet most often and predefined the unsatisfactory terms of maintenance, feeding and exploitation of animals are showed in the articl. Recommendations are resulted in relation to rations, maintenance, use of horse in-process and sport and inadequate treatment.
Стаття надшшла до редакцИ' 5.09.2008
233
