CC BY
9
УДК 625.7
DOI: 10.30977/ВЦЬ.2219-5548.2019.86.2.94
ОСНОВН1 ПРИЧИНИ СКОеННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ пригод
ТА IX НАСЛ1ДКИ
Коваленко Л. О. Харкчвський нац1ональний автомобшьно-дорожнш ун1верситет
Анотаця. Розглянута необх1дтстъ удосконалення системи збирання та опрацювання даних про дорожнъо-транспортм пригоди. Досл1дження та анал1з авартност1 дае достов1рну базу для оценки причин 7 наявност1 людсъкого чинника в дорожнъо-транспортних пригодах. Здтс-нення заход1в щодо попередження дорожнъо-транспортних пригод тд час вир1шення завдання тдвищення безпеки руху розглядаетъся як пр1оритетне.
Ключов1 слова: транспортний пот1к, ттенсивтстъ руху, швидюстъ руху, дорожнъо-транспортна пригода, надттстъ роботи вод1я, оргатзащя дорожнъого руху.
Вступ
Сучасне мюто е великою системою, яка складасться з багатьох пщсистем. Транспорт е одшею iз головних проблем мюта. Теперь шш економiчнi умови, що характеризуются дефщитом матерiально-технiчних ресуршв, збiльшують диспропорцiю мiж прискореним розвитком автомобшьного транспорту i су-часним станом вулично-дорожньо! мережi. Постшно вiдбуваеться збiльшення штенсив-ностi руху автомобшв, змiна структури i швидкосп руху транспортних потокiв, що ускладнюе умови та погiршуе безпеку доро-жнього руху.
Функщонування системи дорожнього руху е складною динамiчною системою, яка характеризуеться взаемодiею транспортних i шшохщних потокiв. Ця система складаеться з основних чотирьох елеменпв: водш-автомобшь-дорога-середовище [1, 2].
У процесi обстеження автомобшьних до-рiг та вулиць на основi аналiзу статистичних даних про дорожньо-транспортш пригоди виявляються дшянки, на яких кiлькiсть ДТП на одиницю довжини е бiльшою, шж на ш-ших [3, 4]. Таю дшянки видшяють як аварш-но небезпечнi або як мюця концентрацп дорожньо-транспортних пригод. Удоскона-лення дорожнiх умов у мюцях концентрацп дорожньо-транспортних пригод е найефекти-внiшим засобом зниження аваршносп та одним iз головних завдань дiяльностi дорож-ньо-експлуатацшно! служби.
Аналiз публiкацiй
Режими руху транспортних потоюв на мь ських вулицях i дорогах вiдрiзняються вщ позамiських умов. Мiськi магiстралi мають багатосмугову про!зну частину в одному на-прямку, малу довжину перегошв, наявнiсть
свiтлофорного регулювання. Поблизу вщ про1зно1 частини розташованi тротуари та юнуе велика можливiсть появи пiшоходiв на самiй про1знш частинi. Також на умови руху на вулично-дорожнш мережi впливае наяв-нiсть стоянок автомобшв уздовж бортiв про-1зно1 частини, велика кiлькiсть перетинань в одному рiвнi. Пiд впливом перерахованих чинниюв вiдбуваеться формування потоку автомобшв на вулично-дорожнiй мережi.
Висока штенсивнють i щiльнiсть руху, рь зномаштний режим руху транспорту, велика кшькють шформацп, що надходить до водив призводить до виникнення заторiв, зниження швидкосп руху i збiльшення дорожньо-транспортних пригод [5].
Дорожньо-транспортнi пригоди викликаш рiзними причинами. Вивчення 1х дуже важ-ливе для розроблення заходiв щодо забезпе-чення безпеки руху. На пiдставi аналiзу ДТП в населених пунктах виявлено, що розмiри аваршносп залежать вiд таких чинни-кiв: iнтенсивнiсть та швидкють руху, склад транспортного потоку, техшчний стан вулиць та дор^, умови видимостi, наявнiсть зупинок мюького пасажирського транспорту, схеми оргашзацп дорожнього руху в межах перехрестя, штенсивнють шшохщного руху, техшчний стан транспортного засобу, психофiзiологiя учасниюв дорожнього ру-ху [3, 6].
Безпека руху на автомобшьних дорогах залежить вщ того, в якш фазi працездатносп знаходиться водiй. Пiд час оргашзацп руху треба прагнути до збшьшення тривалостi фа-зи оптимально! працездатносп водiя та усу-нення можливосп появи рiзкого падiння на-дiйностi, проте дотримання ще1 вимоги можливе лише за умови знання ролi дорож-нiх умов як в процес пiдтримання оптималь-
но1' пpaцездaтностi, тaк i в ^оцес pозвиткy втоми. Taкож вгжливо знaти не тiльки дита-мiкy пpaцездaтностi, aле й меxaнiзм, який спpичиняe ïï змiни.
Нaдiйнiсть pоботи водiя визнaчaють вщ-ношенням пpопyщениx aбо невipно pозшиф-pовaниx стимyлiв до ïx зaгaльноï кшькост1 У бiльшостi водiïв нaйвищa надшшсть пеpеpо-блення iнфоpмaцiï нaявнa 3a умови швидкос-тей вiд 8 до 16 бгг/с. У цьому витадку спо-стеpiгaeться i оптимaльнa емоцшта нaпpyженiсть: чaстотa пульсу доpiвнюe 110125 % щодо фону. Несподiвaнa змiнa доpож-нix умов aбо поведiнки yчaсникiв pyxy ^из-водить до тдвищення емоцiйноï нaпpyги во-дiя тa зменшення нaдiйностi його pоботи [1,
2, 7].
Нaйтяжчi ДТП вiдбyвaються сaме в пеpiод мiнiмaльноï бiологiчноï ефективностi тa та-дiйностi водiя, оскiльки для однieï i тieï ж швидкостi пеpеpобляння iнфоpмaцiï потpiб-ний бiльший piвень емоцiйноï нaпpyги. Ta-кож iмовipнiсть скоeння ДТП зpостae y pa3i збiльшення чaсy знaxодження водiя 3a ^p-мом. Taк, нa 4-й годиш pоботи швидкiсть пеpеpобляння iнфоpмaцiï 16 бiт/с здшсню-eться 3a умови чaстоти пульсу 111 % вщповь дно до фону, a та 10-й годинi pоботи - 3a умови чaстоти пульсу 138 % [1, 2].
Визначення мети й завдань
Метою сгагп e обrpyнтyвaння необxiдно-стi вдосконaлення системи збоpaння тa опpa-цювaння дaниx пpо доpожньо-тpaнспоpтнi пpигоди. Пpоведення дослщжень тa aнaлiз доpожньо-тpaнспоpтниx пpигод дae достовь pнy 6a3y для ощнки пpичин i нaявностi люд-ського чиннига в доpожньо-тpaнспоpтниx пpигодax тa здiйснення вiдповiдниx зaxодiв щодо ïx попеpедження пiд чaс виpiшеннi зaвдaння пiдвищення безпеки pyxy i мae pоз-глядaтися як пpiоpитетне. Це дaсть змогу пpиймaти piшення, як дiйсно зможуть усу-нути стоpоннi пpичини aвapiй.
Виклад основного мaтерiaлу
Однieю з пpичин доpожньо-тpaнспоpтниx ^игод e втpaтa водieм кеpовaностi тpaнспо-pтного зaсобy, в pезyльтaтi чого вiдбyвaють-ся зiткнення тpaнспоpтниx зaсобiв, нaïзд нa неpyxомy пеpешкодy, пеpекидaння тpaнспоp-тного зaсобy. Втpaтa водieм кеpовaностi тpa-нспоpтного зaсобy e таслщком paптового пеpевищення динaмiчними силaми (тобто силaми, якi дiють та тpaнспоpтний зaсiб y зв'язку 3i здiйсненням певного мaневpy нa
високш швидкостi pyxy) сил зчеплення, що фоpмyються в зонi контaктyвaння колю тpa-нспоpтного зaсобy з повеpxнею доpоги. У цьому випaдкy велике зтачення мae вибip безпечно1' швидкосп pyxy в конкpетниx до-pожнix yмовax [3].
Вiдповiдно до чинного та сьогодш поpяд-ку облшу ДТП yсi пpичини виникнення до-pожньо-тpaнспоpтниx пpигод можнa подши-ти та тaкi гpyпи: водiï, aвтомобiльнi доpоги, тpaнспоpтнi зaсоби [1,3]. Непpaвильнi дiï во-дiя e дичиною вiд 65 % до 75 % ydx доpож-ньо-тpaнспоpтниx ^игод, з вини доpожнix умов вiдбyвaeться вiд 15 % до 25 % ytix до-pожньо-тpaнспоpтниx ^игод, a чеpез теxнi-чнi неспpaвностi aвтомобiля вiдбyвaeться до 10 % вж доpожньо-тpaнспоpтниx пpигод.
Нaйчaстiше доpожньо-тpaнспоpтнi ^иго-ди вiдбyвaються внaслiдок тaкиx теxнiчниx недолiкiв доpоги: незaдовiльний стан вулич-но-доpожньоï меpежi мiстa, недолши в оpгa-нiзaцiï доpожнього pyxy, недосгатня шиpинa пpоïзноï чaстини, недосгатня видимiсть. Кpiм того, пpичиною доpожньо-тpaнспоpтниx пpигод може бути xapaктеp pyxy, що не вщ-повiдae доpожнiм yмовaм, нaпpиклaд пiд чaс pyxy та пеpеxpестi вулиць, вздовж ^иво!' тa yxилiв тощо.
Однieю з основниx пpичин доpожньо-тpaнспоpтниx ^игод e поpyшення пpaвил доpожнього pyxy, низьта дисциплiнa у^сни-кiв доpожнього pyxy. Ситyaцiя, що склaлaся та доpогax i вyлицяx, свiдчить ^о неповaж-не стaвлення знaчноï чaстини гpомaдян, зок-pемa водiïв тpaнспоpтниx зaсобiв, до зaконiв, що стосуються зaбезпечення безпеки доpож-нього pyxy, до Укpaïни «^о доpож-
нiй pyx».
Слiд зaзнaчити, що водш несе пеpсонaль-ну в^^в^льн^ть зa ефективну pоботy усь eï теxнiчноï системи тpaнспоpтного зaсобy тa своï кеpyвaльнi дiï, a помилки, ^ипущеш ним пiд чaс кеpyвaння тpaнспоpтним зaсо-бом, можуть ^извести до доpожньо-тpaнспоpтноï пpигоди.
Як свiдчaть стaтистичнi дaнi Центpy безпеки доpожнього pyxy тa aвтомaтизовaниx систем МВС Укpaïни, основними ^ичитами доpожньо-тpaнспоpтниx пpигод e пеpеви-щення безпечноï швидкостi pyxy (41,0 %), поpyшення пpaвил мaневpyвaння тa пpaвил пpоïздy пеpеxpесть (18,0 %), пеpеxiд пpоïзноï чaстини в невстaновленомy мющ (7,0%), ви-1зд нa смугу зyстpiчного pyxy (8,0 %), недо-тpимaння дистaнцiï (6,0 %), кеpyвaння тpaн-
спортним засобом у нетверезому сташ (5,0 %).
Причинами ДТП з постраждалими, якi були скоeнi, е вшзд на смугу зус^чного руху -21,0 % вщ усiх ДТП iз постраждалими, пе-ревищення безпечно1 швидкосп руху (25,0 %), невпорання водiя з керуванням (11,0 %), недотримання дистанцп (8,0 %), порушення правил маневрування (6,0 %), керування транспортним засобом у нетверезому сташ (7,0 %) - табл. 1.
Таблиця 1 - Основш причини дорожньо-транспортних пригод 1з постраждалими
На!зд на пiшохода е одним з найпошире-нiших видiв дорожньо-транспортних пригод у населених пунктах. Тшьки протягом року в таких дорожньо-транспортних пригодах загинуло 1900 пiшоходiв i 9934 пiшоходи були травмоваш. Внаслiдок дорожнiх аварiй 40 % ушх дорожньо-транспортних пригод мали смертельш наслiдки. Всього ж за останш п'ять рокiв в Украш загинуло бшь-ше 10 тисяч пiшоходiв i понад 57 тисяч були травмоваш (таблиця 2).
Найпоширешшими причинами загибелi та травмування пiшоходiв в Украш фахiвцi на-зивають таю: перехщ дороги у невстановле-ному мющ; неочiкуваний вихiд на про!зну частину; порушення правил проезду шшохщ-них переходiв; поява на дорозi у нетверезому станi; недотримання шшоходами сигналiв регулювання руху. Особливе занепокоення викликае той факт, що близько третини вшх дорожньо-транспортних пригод, пов'язаних з на!здом на пiшоходiв, скоюеться з вини самих пiшоходiв, зокрема з вини дггей.
Таблиця 2 - Динашка дорожньо-транспортних пригод за видом «Наги на шшохода»_
Роки 2014 2016 2018
Всього ДТП 11972 12082 11980
ДТП з постраждалими 11415 11221 11018
Загинуло 1844 1863 1900
Травмовано 10605 10321 9934
Аналiз статистичних даних свщчить, що 75 % дорожньо-транспортних пригод у мю-тах вщбуваеться на перехрестях дорiг та ву-лиць. Понад 90 % вщ загально! кiлькостi смертельно травмованих - це особи працез-датного вiку. Розроблення дiевих заходiв, спрямованих на зниження аваршносп, пот-ребуе визначення чггких факторiв, якi впли-вають на виникнення аваршно небезпечних дiлянок - мюць концентрацп дорожньо-транспортних пригод.
У мютах понад 80 % випадкiв мюця концентрацп дорожньо-транспортних пригод зосереджеш на перехрестях [3]. Це зумовле-но тим, що на перехрестях дорп- зосередженi точки розгалуження, злиття та пертину транспортних потоюв, якi створюють конфлiктнi ситуацп на дороз^ Виникненню ДТП завжди передують небезпечнi ситуацп, що виникають неодноразово, для запобк-ання яких один або обидва учасники дорожнього руху повинш рiзко змiнити режим або траекторда руху ав-томобiля.
Конфлiктною ситуащею е ситуацiя на до-роз^ за яко! автомобiлi настiльки зблизилися, що за умови, якщо !х подальший рух зали-шиться незмшним, ризик зiткнення рiзко зрос-тае. Небезпека здшснення дорожньо-транспортно1 пригоди усуваеться водiями шляхом рiзких маневрiв або екстреного галь-мування.
Розрiзняють конфлштш ситуацп трьох ви-дiв: легю, коли виникнення небезпеки стае для водiя зрозумiлим на досить великш вщс-танi i вiн мае можливють вчасно оцiнити по-водження iнших учасникiв руху; середнi, коли небезпека з'являеться зненацька або за неправильное' початково1 оцiнки ситуацп, що скла-даеться; критичнi, за яких водiевi вдаеться запобiгти поди лише в результата максимально швидко1 реакцп та здiйснення вщпо-вiдних дiй на короткiй дшянщ дороги.
За умов розмiщення конфлштних точок на вiдстанi бiльше десяти метрiв одна вiд одно1 юльюсть аварiй зменшуеться удвiчi, на вщ-
Причини ДТП Кшьшсть,%
Вшзд на смугу зустр1чного руху 21
Перевищення безпечно1 швидкосп руху 25
Невпорання з керуванням 11
Недотримання дистанцп 8
Порушення правил маневрування 6
Керування транспортним засобом у нетверезому сташ 7
1нш1 22
мшу вщ розмщення перетинiв, де конфлiктнi точки розмщеш бiльш tícho. Небезпечними е лiвi повороти з другорядно! дороги, як е причиною 30 % вщ ycix дорожньо-транспортних пригод, скоених на перетинан-нях.
На перетинаннях вулиць i дор^ показники безпеки та стан аваршносп залежать вщ способу оргашзацп руху. Достатньо ефективним ршенням для покращення умов руху на пе-рехрестях е облаштування кiльцевих розв'язок на мапстралях та вулицях мiста [8].
Висновки
Основними причинами дорожньо-транспортних пригод, яю призвели до смер-тельних наслщюв е такi: невiдповiдна швид-кiсть руху; порушення правил маневрування; ви!зд на смугу зyстрiчного руху; керування транспортом у нетверезому сташ; порушення правил про!зду перехресть; недотримання дистанцп. Визначення дорожнiх та шших причин та чинникiв, якi мають значний вплив на збiльшення кшькосп аварiйностi, е важливим завданням для проведення досль джень щодо тдвищення безпеки руху.
Важливого значення набувають питання розвитку та вудосконалення вулично-дорожньо! мережi мют, а також удоскона-лення оргашзацп дорожнього руху, зокрема способу оргашзацп руху на перехрестях. Ре-конструкщя нерегульованих перехресть та введення свгглофорного регулювання дозво-ляють значно знизити аваршнють на вулицях мiст.
Лггература
1. Гончаренко Ф. П. Теоретичш основи та прак-тичш методи тдвищення безпеки руху при експлуатацп автомобшьних дор1г: монограф1я. Ки!в, 2000. 352 с.
2. Prasolenko O., Lobashov O., Galkin A. The Human Factor in Road Traffic Citi. International Journal of Automation, Control and Intelligent Systems. 2015. Vol.1, No. 3. P. 77-84.
3. Гаврилов Э. В., Гридчин А. М., Ряпухин В. Н. Системное проектирование автомобильных дорог. Ч. I.: Учебное пособие. Москва-Белгород: Издательство АСВ, 1998. 138 с.
4. Anbarci N., Escaleras M., Register C. Traffic fatalities: Income ineguality create an externality. Canadian Journal of Economics. 2009. Vol.42, No. 1. P. 244-266.
5. Gartne N., Messer G., Rathi A. Traffik flow theory: Astate of the art report Editors. Transportation Research Board. 2001. P.207-215.
6. Singh R., Conjete S., Banerjee R. Assessment of driver stress from physiological signals collected under real time semi urban driving scenarios. International Journal of Computation Intelligence Systems. 2014. Vol.7, No. 5. P. 909-923.
7. Taylor D. Drivers galvanic skin response and the risk of accident. Ergonomics. 1964. Vol.7, No. 4. P. 439-451.
8. Eugene R., Luttrell G., Russell E., Rys M. Modeling traffic flows and conflicts at roundabouts. Mack-Blackwell rural Transportation Center University of Arkansas. Kansas State University City of Manhattan. February 2000. P. 36-51.
References
1. Honcharenko F. P. (2000). Teoretychni osnovy ta praktychni metody pidvyshchennia bezpeky rukhu pry ekspluatatsii avtomobilnykh dorih: monohrafiia. [Theoretical foundations and practical methods for improving traffic safety when operating highways]. Kyiv, 352. [in Ukrainian].
2. Prasolenko O., Lobashov O., Galkin A. (2015). The Human Factor in Road Traffic Citi. International Journal of Automation, Control and Intelligent Systems. 1 (3). 77-84.
3. Gavrilov E. V., Gridchin A. M., Ryapuhin V. N. (1998). Sistemnoe proektirovanie avtomobilnyh dorog. Ch. I.: Uchebnoe posobie. Moskva-Belgorod. [System design of highways]. 138. [in Russian].
4. Anbarci N., Escaleras M., Register C. (2009). Traffic fatalities. Income ineguality create an externality. Canadian Journal of Economics. 42 (1). 244-266.
5. Gartne N., Messer G., Rathi A. (2001). Traffik flow theory: Astate of the art report Editors. Transportation Research Board. 207-215.
6. Singh R., Conjete S., Banerjee R. (2014). Assessment of driver stress from physiological signals collected under real time semi urban driving scenarios. International Journal of Computation Intelligence Systems. 7 (5). 909-923.
7. Taylor D. (1964). Drivers galvanic skin response and the risk of accident. Ergonomics. 7 (4). 439-451.
8. Eugene R., Luttrell G., Russell E., Rys M. (2000). Modeling traffic flows and conflicts at roundabouts. Mack-Blackwell rural Transportation Center University of Arkansas. Kansas State University City of Manhattan. 3651.
Коваленко Людмила Олександрiвна, к.т.н., доц. каф. проектування дорщ геодезп i землеуст-рою, rp@khadi.kharkov.ua., тел.: (057)707-37-32, Харшвський нацюнальний автомобшьно-дорожнш ушверситет, вулиця Ярослава Мудрого, 25, Харшв 61002, Украна.
Основные причины совершения дорожно-транспортных происшествий и их последствия Аннотация. Рассмотрена необходимость совершенствования системы сбора и обработки данных о дорожно-транспортных проис-шествиях. Исследование и анализ аварийности дает достоверную базу для оценки причин и наличия человеческого фактора в дорожно-транспортных происшествиях. Осуществление мероприятий по предупреждению дорожно-транспортных происшествий при решении задачи повышения безопасности движения рассматривается как приоритетное задание.
Ключевые слова: транспортный поток, интенсивность движения, скорость движения, дорожно-транспортное происшествие, надеж-ность работы водителя, организация дорожного движения.
Коваленко Людмила Александровна, к.т.н., доц. каф. проектирования дорог, геодезии и землеустройства, rp@khadi.kharkov.ua., тел.: (057) 707-37-32, Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет, улица Ярослава Мудрого, 25, Харьков 61002, Украина.
Major reasons of road-transport accidents and their consequences
Abstract. Problem. The functioning of the traffic system is a complex dynamic system, which is characterized by the interaction of traffic and pedestrian flows. This system consists of four main elements: driver-car-road-environment. In the process of examining roads and streets on the basis of the analysis of statistical data on road traffic accidents, the sections are identified in which the number of road traffic accidents per unit length is greater than on the others. Goal. The purpose of the article is to justify the need to improve the system for collecting and processing data on road traffic accidents. In-depth studies and analysis of traffic accidents provides a reliable basis for assessing the causes and the presence of the human factor in traffic accidents. The implementation of measures to prevent traffic accidents in solving the problem of improving traffic safety should
be considered as a priority. Metodology. Traffic accidents are caused by various reasons. Studying them is very important for the development of measures to ensure traffic safety. Based on the analysis of road traffic accidents in settlements, it was found that the accident rate depends on the following factors: traffic intensity and speed, traffic flow, technical condition of streets and roads, visibility conditions, the presence of urban passenger transport stops, traffic management schemes within the intersection, the intensity of pedestrian traffic, the technical condition of the vehicle, the psychophysiology of road users. Results. Incorrect driver actions are the cause of 65% to 75% of all traffic accidents, 15% to 25% of all traffic accidents are caused by road conditions, and due to a technical malfunction of the car, up to 10% of all traffic accidents. The reasons for road traffic accidents with injured people are driving to the oncoming traffic - lane 21.0% of all road traffic accidents with injured people, exceeding the safe speed of movement (25.0%), failure of control (11.0%), as well as non-observance of the distance (8.0%), violation of the rules for maneuvering (6.0%), driving while intoxicated (7.0%). Practical value. The study of factors determining the primary impact on road safety is one of the most difficult tasks. In addition, the views on the factors and causes that underlie the occurrence of a traffic accident change with the accumulation of experience in the organization and regulation of traffic and research in the field of road safety. Therefore, it is necessary to determine the criteria by which the selection of priority factors will be carried out, the study of which will reduce accident rate on the road network. Key words: traffic flow, traffic intensity, speed of movement, traffic accident, driver reliability, traffic management.
Kovalenko Lyudmila, PhD. Associate Professor Department of Highway Design, Geodesy and Land Management, rp@khadi.kharkov.ua., tel. (057) 70737-32, Kharkiv National Automobile and Highway University, 25, Yaroslava Mudrogo str., Kharkiv, 61002, Ukraine.
