CC BY
14
УДК 674.09:674.093 Асист. В. О. Маевський, канд. техн. наук;
проф. В.М. Максимгв, д-р техн. наук - УкрДЛТУ
OCHOBHI НАПРЯМИ ДОСЛВДЖЕНЬ У ТЕХНОЛОГИ Л1СОПИЛЯННЯ
Розглянуто 0CH0BHi напрямки дослщжень, як недостатньо вивчет у технолог!!' лкопиляння щодо виршення проблеми ращонального розпилювання круглих лко-матер!атв на специфжацшну пилопродукщю.
Assist. V.O. Mayevskyy; prof. V.M. Maksymiv - USUFWT The main trends of investigation in sawing technology
It was considered the main not clearly understood trends of investigations in sawing technology. These trends are related to solution of sufficient sawing of round materials on the sawn timber.
Лгсов1 ресурси e вщновними i при дотриманш вщповщного балансу м1ж !х вщновленням та використанням буде забезпечено еколопчну р!вновагу у нав-колишньому середовищ! й отримано сировину для деревообробно! та шших га-лузей, як! використовують деревину. Тому одним i3 найважливтих завдань будь-яко! матер1аломгстко1' галуз!, зокрема й деревообробно!, e отримання максимального виходу продукци. Необхщно зауважити, що шд максимальним ви-ходом пилопродукци можна розумии як максимальний об'емний вихщ, так ! максимальний цшшсний вихщ. 3 точки зору реального виробництва, отримання максимального об'емного виходу не завжди доцшьне, оскшьки виникають труд-нощ1 з реал!защею непередбачено! специфшащею пилопродукци (у багатьох ви-падках неходових типорозм1р1в ! невщповщно! якосп). Отримання максимального цшшсного виходу e основним завданням для шдприемств, що виробляють пилопродукщю з врахуванням !! якосп ! розм!р!в. Зважаючи на те, що ш максимальний об'емний, ш максимальний цшшсний виходи не враховують специфь кацш, тобто об'ем виготовлення пилопродукци конкретно! розм!рно-яюсно! характеристики, то у такому випадку використовують поняття специфшацшний вихщ, шд яким розумшть забезпечення вимог специфшацц (розм!рно-яюсш та кшьюсш показники) з мшмальними витратами сировини. Для загально! характеристики цшшсного та специфшацшного виходу пилопродукци, що враховують й' яюсть, можна використати термш "яюсний вихщ".
На цей час проведено значну дослщницьку роботу у технологи люо-пиляння щодо вир!шення проблеми рац!онального розпилювання круглих л!-соматер!ал!в на специфшацшну пилопродукщю, однак зважаючи на пос-тшний розвиток науки та техшки, не вс можливосп використано. 1снуе щ-лий ряд напрям1в дослщжень, як! вивчено недостатньо. До таких напрям1в необхщно вщнести ощнювання розм!рно-яюсно! характеристики колод, дос-лвдження взаемозв'язку впливу на вихщ пилопродукци реально! форми коло-ди, !! яюсних характеристик та способ!в розпилювання ! виду колодопиляль-ного обладнання.
У досладженш взаемозв'язку впливу р!зних фактор!в на вихщ пилопродукци вплив реально! форми колоди та !! яюсних характеристик на вихщ пи-
Наукрвий вкник, 2004, вип. 14.1
лoпpoдyкцü' нeoбxiднo ввaжaти ocнoвним, a cпocoбiв poзпилювaння i виду то-лoдoпиляльнoгo oблaднaння - дpyгopядним. Цe пoв'язaнo з тим, щo для збть-шeння виxoдy пилoпpoдyкцü' вiдпoвiднoï' якocтi вибip cпocoбy poзпилювaння i кoлoдoпиляльнoгo oблaднaння пoвинeн yзгoджyвaтиcя з iнфopмaцieю пpo pe-aльнy фopмy кoлoди тa ïï якicнi xapaктepиcтики. Peaльнa фopмa кoлoди тa ïï якгсш xapaктepиcтики e, в cвoю чepгy, випaдкoвими, cклaднo пpoгнoзoвaними i нeзaлeжними вщ дpyгopядниx фaктopiв ocoбливocтями, тому ïx мoжнa poзгля-дaти oкpeмo, a дpyгopяднi фaктopи - лишe y взaeмoзв'язкy з ocнoвними.
Heзaлeжнo вiд нaпpямy дocлiджeння впливу peaльнoï' фopми кoлoди тa ïï якicниx xapaктepиcтик нa виxiд пилoпpoдyкцiï', ва oтpимaнi peзyльтaти та-мaгaютьcя мaтeмaтичнo oпиcaти. 3a дoпoмoгoю мaтeмaтичнoгo oпиcy мoжнa мoдeлювaти вipтyaльнy кoлoдy (фopмy, вaди) тa пpoвecти iмiтaцiю ïï poзпи-лювaння з мeтoю гошуку oптимaльнoгo вapiaнтy. Пoвнiшa iнфopмaцiя ^o кoлoдy, ocoбливo пpo ïï вaди, e пepeдyмoвoю зpocтaння якicнoгo виxoдy пи-лoпpoдyкцiï'. Фaктичнo якicть кoлoди, щo xapaктepизyeтьcя внyтpiшнiми тa зoвнiшнiми вaдaми, впливae нa opieнтaцiю poзпилювaння, a нe нa кoнкpeтнy cxeмy poзпилювaння (пocтaв), якa зaлeжить вщ фopми кoлoди i e в ocнoвнoмy пpepoгaтивoю oб'eмнoгo виxoдy.
3вичaйнo, iдeaльний aбo близький дo moro мaтeмaтичний oпиc peaль-нoï кoлoди з мeтoю oптимiзaцiï ïï poзпилювaння пoтpiбний, aлe якщo вiн ви-мaгae знaчниx тpyдoвитpaт, фiнaнcoвиx витpaт i e дyжe cклaдним, то, oчeвид-нo, дoцiльнiшe poзглядaти фopмy кoлoди як гeoмeтpичнy фiгypy, oбepтaння, a якicть кoлoди xapaктepизyвaти таявними нa ïï пoвepxнi вaдaми. ^ийм^я фopми кoлoди зa зpiзaний пapaбoлoïд oбepтaння aбo зpiзaний кoнyc e мaлoп-pидaтним, тoмy щo ц гeoмeтpичнi фiгypи нe вiдoбpaжaють ïï peaльнoï' фopми, зoкpeмa нaявниx у бiльшocтi кoлoд, якi пocтyпaють m poзпилювaння, eлiп-тичнocтi тa ^ттни. Для мaтeмaтичнoгo oпиcy фopми кoлoди eфeктивнiшe викopиcтaти eлiптичний зpiзaний пapaбoлoï'д oбepтaння aбo фiгypy yтвopeнy oбepтaнням твipнoï'. Piвняння твipнoï' нeoбoв'язкoвo товинго бути iдeaльним, для йoгo oтpимaння мoжнa aпpoкcимyвaти дaнi, ocкiльки в npo^ci poзпилю-вaння пилoмaтepiaлiв вaди, щo викpивляють пoвepxню твipнoï', нaпpиклaд та-pocти, пoвepxнeвi cyчки i т.п., виpiзaютьcя. Bикopиcтaння eлiптичнoгo mpa-бoлoïдa oбepтaння для oпиcy фopми кoлoди пiдтвepджyeтьcя peзyльтaтaми cyчacниx дocлiджeнь [1, 2], у якиx cкaнoвaнi чepeз пeвний пpoмiжoк вгош-peк кoлoди пoпepeчнi ceкцiï' aпpoкcимyють eлiпcaми. 3acлyгoвye нa yвaгy тa-шж вapiaнт oпиcy кoлoди зa дoпoмoгoю cплaйнiв [3].
Oцiнювaння я^ел кoлoди e нaбaгaтo cклaднiшим пpoцecoм, нiж oni-нювaння ïï poзмipiв тa фopми, ocкiльки дepeвинa e пpиpoдним пpoдyктoм, бу-дoвy ятого в кoжнoмy oкpeмoмy випaдкy вaжкo пepeдбaчити. Toмy cтвopeння peгpeciйниx мoдeлeй зa peзyльтaтaми eкcпepимeнтaльниx дocлiджeнь poзпи-лювaння oбмeжeнoï' кiлькocтi cиpoвини тa ïx викopиcтaння для пoшyкy orn^ мaльнoгo вapiaнтy e нeeфeктивним, a гiпoтeзy пpo зaкoнoмipнicть poзпoдiлy якicниx зoн в кoлoдax [4-6] мoжнa викopиcтaти для зaгaльнoгo пpoгнoзyвaння як^того виxoдy i лишe yмoвнo, бeз oтpимaння iнфopмaцiï' пpo дiйcнy якють пилoпpoдyкцiï'. Oднaк, ця гiпoтeзa зoвciм нeпpийнятнa у випaдкy виpiшeння
локально! задач! пошуку оптимального вар1анту розпнлювання конкретно! колоди. Загальш рекомендаци щодо ор1ентацп колоди шд час розпилювання за концентращею сучюв на !! поверхш, за трщинами, чи за шшими вадами [7] також не дають повно! шформаци про можливий яюсний вихщ пилопро-дукци. Окр1м того, у деяких випадках, навпаки, можна отримати прший результат. Так, наприклад, у робоп [8] встановлено, що незважаючи на можли-вють передбачення у 38 % колод октанта (1/8 частини) з найменшою концентращею поверхневих сучюв i вщповщно до цього ор1ентування колод перед !х розпилюванням, покращення цшшсного виходу пор!вняно з шнуючими технолопями (сканування зовшшньо! форми i за його результатами виб1р ва-р!анту розпилювання) не спостерйалося, цшшсний вихщ зменшився.
1з розвитком науки та техшки з'явилися нов! шдходи до теоретичних i експериментальних дослвджень, розширення меж застосування юнуючого та створення нового математичного апарату. Зокрема, поява велико! кшькосп комп'ютерних програм для щентифшаци та моделювання розм!р!в, форми i вад колоди, !мггаци та опташзацц !! розпилювання на пилопродукцш стало наслщ-ком широкого використання р!зних напрямюв сучасних ЕОМ [9-11].
Результата численних досл!джень проблеми рацюнального розпилювання круглих лшоматер!ал!в на пилопродукцш свщчать, що й на сьогодшш-нш день не вичерпано вш можливосп для збшьшення цшшсного (специфша-цшного) виходу пилопродукцп (табл. 1).
Табл. 1. Основшрезультаты попередшх дослгджень, що оцтюють значения
щнмсного виходу пилопродукцп
^ocniqHHKH Pk К-сть колод Вид Збшьшення цшшсного виходу, %
Steel P.H., Harless T.E., Wagner F.G., Kumar L., Taylor F.W. [12] 1994 6 Дуб червоний 10
Guddanti S., Chang S.J. [13] 1994...1998 10 Дуб червоний 12...28
Schmoldt D.L., Scheinman E., Rinnhofer A., Occena L.G. [14] 2000 100 Ялина Модрина 0...18
BeTmeBa B.®. [6] 2002 Сосна 6.39
Chang S.J. [15] 2003 1 Дуб червоний Я 30
Brdicko J., Orbay L, Tong Q. [8] 2003 30 Ялина Сосна 0.6
Анал!з результапв, наведених у табл. 1, свщчить, що вщсоток збшь-шення цшшсного виходу знаходиться у дуже широких межах вщ 0 до 39 %. Такий значний розкид ще! величини зумовлений, з одного боку, недостатшстю шформаци, на подстав! яко! зроблено висновок щодо ймов!рного збшьшення вщсотка цшшсного виходу, а з шшого - р!зним шдходом до бази вщносно яко! встановлено вщсоток збшьшення цшшсного виходу. Так, висновок, зроблений на шдстав! статистичного опрацювання результапв розпилювання 6...10 колод [12, 13], а тим бшьше одше! колоди [15] викликае сумшв, адже у такому випадку не враховано можлив! вар!анти природно! особливосп кожно! колоди. Результати дослщжень В.Ф. Ветшево! [6], у яких вщсоток збшьшення цшшс-
^укрвий вкник, 2004, вип. 14.1
того виxoдy дocягae 39 %, ж мoжyть cлyжити opieнтиpoм для тaкиx дocлiд-жeнь, ocкiльки ïx мeтoю бyлo пiдвищeння цiннicнoгo виxoдy 3a paxyroK poзпи-лювaння гpyпи кoлoд (вiдзeмкoвиx i нeвiдзeмкoвиx) piзними пocтaвaми, a якю-нa xapaктepиcтикa кoжнoï' oкpeмo взятoï кoлoди нe вpaxoвyвaлacя.
Baжливe знaчeння для збiльшeння cпeцифiкaцiйнoгo виxoдy пилoпpo-дукцп мae вибip eфeктивниx cпocoбiв poзпилювaння кpyглиx лicoмaтepiaлiв, який пoвинeн yзгoджyвaтиcя з iнфopмaцieю пpo peaльнy фopмy кoлoди тa ïï якicнi xapaктepиcтики. Piзнoмaнiтнicть poзмipнo-якicниx xapaктepиcтик пкго-вoчнoï' cиpoвини, ята пocтyпae нa poзпилювaння, i вимoг дo пилoпpoдyкцü' пoтpeбye oбгpyнтoвaнoгo пiдxoдy дo вибopy cпocoбiв poзпилювaння. B^pa-ний cпociб пoвинeн зaбeзпeчити вигoтoвлeння cпeцифiкaцiйнoï' пилoпpoдyкцü' i3 мiнiмaльними зaтpaтaми cиpoвини тa з oбoв'язкoвим вpaxyвaнням пopoди, poзмipнo-якicнoï' xapaктepиcтики кoлoд, пpизнaчeння пилoпpoдyкцü' тa якocтi i xprnarocri cyшiння (з тoчки 3opy пoжoлoблeнocтi пилoпpoдyкцü' paдiaльнoгo, тaнгeнцiaльнoгo чи змiшaнoгo випилювaння). Bибip cпocoбy poзпилювaння тa-кoж зaлeжить вiд oб'eмy пepepoблювaнoï' cиpoвини, тexнoлoгiчнocтi дaнoгo cпocoбy poзпилювaння тa тexнiчнoгo зaбeзпeчeння кoнкpeтнoгo виpoбництвa.
Cпocoби poзпилювaння в ocнoвнoмy poзглядaють з тoчки зopy oxp^ мaння мaкcимaльнoгo oб'eмнoгo aбo цiннicнoгo виxoдiв пилoпpoдyкцü' зaгaль-нoгo пpизнaчeння, a випилювaння пилoпpoдyкцü' cпeцiaльнoгo пpизнaчeння (paдiaльнoгo тa тaнгeнцiaльнoгo випилювaння) - ттьки для cпeцiaлiзoвaнoгo виpoбництвa (мyзичнi iнcтpyмeнти, бoчкoвa клeпкa, cпopтiнвeнтap, cyднoбyдy-вaння, мocтoбyдyвaння, клeeнi кoнcтpyкцü', дoмoбyдyвaння). Пpoтe, звaжaючи нa cyчacнi peaлü' pинкy, a caмe знaчний пoпит m виpoби з нaтypaльнoï' дepeви-ни, дeдaлi чacтiшe зaмicть знeocoблeнoï' викopиcтoвyeтьcя пилoпpoдyкцiя paдi-aльнoгo i тaнгeнцiaльнoгo випилювaння. Цe зyмoвлeнo нeoбxiднicтю зaбeзпe-чeння мiцнocтi кoнcтpyкцü' виpoбy тa нaдaння вiдпoвiднoгo ecтeтичнoгo вигля-ду, який визнaчaeтьcя ocoбливocтями тeкcтypи дepeвини.
Для poзпилювaння кoлoд в ocнoвнoмy викopиcтoвyють poзвaльний i бpyco-poзвaльний ctoco6^ Oкpiм пepepaxoвaниx cпocoбiв, кoлoди тaкoж poз-пилюють poзвaльнo-ceгмeнтним, бpyco-ceгмeнтним, ceктopним, кpyгoвим aбo кoмбiнoвaними cпocoбaми. Щтавим e зaпpoпoнoвaний зipкoвий cпociб poзпилювaння кoлoд нa paдiaльнi пилoмaтepiaли iз вepтикaльними piчними кiльцями з пpямoкyтним i тpикyтним пoпepeчним пepeтинoм [16, 17]. 3aray-гoвye нa yвaгy тaкoж cпociб poзпилювaння кoлoд пapaлeльнo дo твipнoï'. 3 мс-тою eфeктивнoгo poзpaxyнкy aбo пpoгнoзyвaння виxoдy пилoпpoдyкцiï для cпocoбiв poзпилювaння товишн бути poзpoблeний вiдпoвiдний мaтeмaтич-ний ampa^ який би вpaxoвyвaв peaльнy фopмy, poзмipи кoлoди тa ïï вaди. Ocкiльки нa дaний чac вiн пpaктичнo cтвopeний тiльки для poзвaльнoгo тa бpyco-poзвaльнoгo cпocoбiв, то пигання йoгo poзpoблeння для шшж croco-бiв poзпилювaння зaлишaeтьcя aктyaльним.
Дo ocтaнньoгo чacy лicoпиляння в y^arni бyлo opieнтoвaнo нa вито-pиcтaння лicoпиляльниx paм i лишe нeзнaчнy чacтинy cклaдaлo iншe кoлoдo-пиляльнe oблaднaння - cтpiчкoпилкoвi тa кpyглoпилкoвi вepcтaти. nepe-opieнтaцiя пiдпpиeмcтв нa викopиcтaння cтpiчкoпилкoвиx вepcтaтiв вимaгae нoвиx пiдxoдiв, ocкiльки викopиcтaння лicoпиляльниx paм e в бaгaтьox ви-
падках економ1чно ! технолопчно невипдним. Це зумовлено зменшенням об'ему перероблювано! сировини, необхщшстю збшьшення можливих варь анпв способ1в розпилювання та об'емного ! яюсного виходу пилопродукци. Використання сум!жних, сумщених чи сум!жно-сумщених постав!в [18, 19] для встановлених на укра!нських шдприемствах люопиляльних рам не вирь шить проблеми збшьшення об'емного ! яюсного виходу за рахунок розпилювання р1зних д!аметр!в колод вщповщними для конкретного д1аметра поставами. А закушвля сучасних дороговарлсних люопиляльних рам з автоматичною змшою поставу за тепертшх економ!чних умов е невипдною.
У випадку використання стр1чкопилкових версталв характерним е ш-дивщуальний шдхщ до кожно! колоди, менший пропил та бшьший об'емний ! яюсний вихщ пор!вняно з розпилюванням на люопиляльних рамах, проте значно менша продуктившсть. Однак, необхщно також зауважити, що техно-лопчш потоки з головним стр1чкопилковим колодопиляльним обладнанням дозволяють пристосувати технолопчний процес до змши способу чи схеми (поставу) розпилювання колод у випадку змши !х розм1рно-яюсних характеристик. Зважаючи на те, що спостершаеться тенденщя зростання кшькосп стр!чкопилкових верстапв, а на даний час не розроблено ш теоретично! бази, ш обгрунтованих практичних рекомендацш щодо !х ефективного використання, то дана проблема вимагае подальших дослвджень.
Отже, для досягнення оптимального вар!анту розпилювання колод на пилопродукцда необхщний комплексний шдхщ, який передбачае врахування оцшки розм1рно-яюсно! характеристики колод взаемозв'язку впливу реально! форми колоди, !! яюсних характеристик та способ1в розпилювання ! виду ко-лодопиляльного обладнання.
Висновки
1. Шдвищення ефективносп розпилювання круглих лгсоматер!ал!в на пи-лопродукцш задано! специфшаци вимагае подальшого дослщження впливу реально! форми колоди, !! яюсних характеристик, способ1в розпи-лювання та виду колодопиляльного обладнання на вих!д пилопродукц!!.
2. Вир!шення ц!е! проблеми потребуе розроблення математичного апара-ту для точшшого опису реально! форми колоди (елштичний параболоид, фшура утворена обертанням тв1рно! або сплайни) та для оцшюван-ня р!зних способ!в розпилювання колод.
3. Зростаюче використання стр1чкопилкових верстапв на вгтчизняних лгсопи-ляльно-деревообробних шдприемствах вимагае створення вщповщно! теоретично! бази для проектування технолопчних потоков на !х основ! та роз-роблення практичних рекомендацш щодо !х ефективного застосування.
Лггература
1. Thomas L. Analysis of 3-D hardwood log surface data using robust estimation and filtering methods, 2002// http:// www.csgrad.cs.vt.edu/ ~lithomas/ robustestimation.
2. Thomas L. 3D log data unrolling and primary detection of hardwood log surface defects, 2001// http:// www.csgrad.cs.vt.edu/~lithomas/primarystudy.
3. Яковлев М.К. Совершенствование учёта и раскроя круглых лесоматериалов на основе метода индивидуальных моделей: Автореф. дис... канд. техн. наук: 05.21.05/ Белор. гос. технол. ун-тет. - Минск, 1995. - 19 с.
Науковий BiCHHK, 2004, вип. 14.1
4. Ветшева В.Ф. Раскрой крупномерных брёвен на пиломатериалы - М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 168 с.
5. Ветшева В.Ф., Малькевич М.В. Рациональный раскрой пиловочного сырья. -Красноярск: ПИК "Офсет". - 1993. - 149 с.
6. Ветшева В.Ф. Организация раскроя брёвен с учётом качества пиловочника и вырабатываемой пилопродукции// Деревообрабатывающая промышленность. - 2002, № 6. - С. 10-12.
7. Аксёнов П.П., Макарова Н.С., Прохоров И.К., Тюкина Ю.П. Технология пиломатериалов. - М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 480 с.
8. Brdicko J., Orbay L, Tong Q. Using external and internal log characteristics for log breakdown optimization// 5-th Int. Conf. on Image Processing and Scanning of Wood - Proceedings (Bad Waltersdorf, Austria, Europe). - 2003. - P. 115-124.
9. Occena L.G., Schmoldt D.L. GRASP - A prototype interactive GRAphic sawing program// MU-IE Technical Report 019501. - 1995. - 17 p.
10. TarGraf® computer program for sawmills, 1997// http:// www.horyzont.com.pl/ ~maci-ej/indexen.html.
11. Winn M.F., Randolph H. Wynne R.H., Araman P.A. ALOG: A spreadsheet-based program for generating artificial logs// Forest Products Journal. - 2004. - V. 54 (1). - P. 62-66.
12. Steele P.H., Harless T.E.G., Wagner F.G., Kumar L., Taylor F.W. Increased lumber value from optimum orientation of internal defects with respect to sawing pattern in hardwood saw-logs// Forest Products Journal. - 1994. - V. 44 (3). - P. 69-72.
13. Guddanti S., Chang S.J. Replicating sawmill sawing with TOPSAW using CT images of a full-length hardwood log// Forest Products Journal. - 1998. - V. 48 (1). - P. 72-75.
14. Schmoldt D.L., Scheinman E., Rinnhofer A., Occena L.G. Internal log scanning: research to reality// Proceedings of the 28-th Annual Hardwood Symposium (Davis, West Virginia, USA). - 2000. - P. 103-114.
15. Chang S.J. Hardwood sawing optimization based on CT scanning of internal defects// 5-th Int. Conf. on Image Processing and Scanning of Wood - Proceedings (Bad Waltersdorf, Austria, Europe). - 2003. - P. 107-113.
16. Sandberg D. Radially sawn timber. Star-sawing - a new method for producing timber with vertical annual rings// Holz als Roh- und Werkstoff. - 1996. - V. 54. - P. 145-151.
17. Sandberg D., Holmberg H. Radially sawn timber. Gluing of star-sawn triangular profiles into form-stable products with vertical annual rings// Holz als Roh- und Werkstoff. - 1998. - V. 56. - P. 171-177.
18. Фергин В.Р., Шако О.И. Гибкие технологии лесопиления// Труды Московского государственного университета леса (электронный журнал http:// www.mgul.ac.ru/joumal/ru/) -2001, № 1. - 21 с.
19. Фергин В.Р. Теория и расчет совмещенных поставов// Деревообрабатывающая промышленность. - 2000, № 2. - С. 4-7.
УДК 630*841.0015: 631.22 Доц. 1.М. Озарпв, канд. техн. наук - УкрДЛТУ;
тж. Б.М. Перетятко1 - м. Льв1в
ВОГНЕВ1 ВИПРОБУВАННЯ ДЕРЕВИНИ
Наведено опис експериментально! установки, а також методика тдготовки вз!рщв для вогневих випробувань i методика випробувань i методика проведення самих випробувань антитренних препарапв в деревит
Doc. I.M. Ozarkiv - USUFWT; B.M. Peretyatko1 - L 'viv Wood fire testing
An experimental device and also the methods of samples preparation for the fire tests as well as the methods of performing the tests of fire-retardant preparations in wood are described in this article.
1 ^lbîbclkhh ÎHCTHTyT no^e^Hoï 6e3neKH MHC YKpaÏHH (Lviv Fire Safety Institute of Ukrainian Ministry of Extra Ordinal Situations)
