CC BY
42
УДК 330.341.1
С. М. Фiрсова, С. В. Чеботар,
Схгдноукрашський нацгональний унгверситет \м. В. Даля,
м. Луганськ
ОСНОВН1 ЕЛЕМЕНТИ ШНОВАЦШНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Постанова проблеми. Головним чинником еко -ном1чного зростання й забезпечення надежного мюця втачизняно! економ1ки у свтаовш економ1чн1й систем1 е ефективне використання 1нновац1й, як перетворю-ються на виршальний фактор соц1адьно-економ1чно-го розвитку 1 ввдграють проввдну роль у виршенш економ1чних, еколопчних, сощальних та кудьтурних завдань. У цьому зв'язку особливо! актуальности на-бувае розгляд комплексу питань щодо 1нноващйно! д1яльност1 тдприемств 1, зокрема, 1нноващйного потенщалу як системного показника, що характеризуе р1вень ефективност управл1ння тдприемством у реа-тзаци стратегЦ шноващйного розвитку.
Анал1з досл1джень. Як показав анал1з втачизняно! лтаератури, 1нновац1йний потенщал, як одне з основних понять 1нновац1йно! теорп, 1 як економ1чна категор1я, перебувае в стадп розробки й вивчення втачизняними вченими, що займаються проблемами 1нновацшного розвитку. Особливо в роботах останшх роив спостерiгаегъся зростаючий iнгерес достдниюв, як безпосередньо до термiна „Днноващйний потенщ-ал", так i, що особливо важливо, до факторiв, що мають вплив на дану категорто й визначають 11 розмiр.
На нашу думку, розробка теоретичних положень, метода оцiнки й рекомендацш з використання iннова-цiйного потенщалу може допомогти керiвництву пiдприемства правильно зорiенгуватися у сучаснiй ситуацп й розробити комплекс заходiв щодо стабшь-ного й поступального розвитку тдприемства.
Для цiдей виявлення напрямшв удосконалюван-ня управдiння пiдприемством на основi формування й використання iнновацiйного потенщалу виникла не-обхвдшсть уточнити суттсть iнновацiйного потенциалу як економiчноl категорп й розглянути його структуру.
Вивченням та досдiдженням питань з ще! проблематики займаються так вiдомi укра!нсьш та зарубiжнi вченi, як Ю. Бажал, В. Бридун, А. Гальчинський, Н. Гончарова, В. Гусев, Б. Данилишин, С. Юреев, Г Козаченко, В. Онищенко, В. Семиноженко, М. Кра-юхш, Л. Байбакова, М. Алле, Л. Водачек, О. Водачко-ва, П. Друкер, Е. Менсфшд, Б. Санто та шш.
Однак, незважаючи на велику юльюсть наукових праць i дослщжень з обрано! тематики, слад зазначити, що в лператур не iснуе однозначного визначення понятая „шно-вацшний потенщал", що в свою чергу сввдчить про на-
явнiсть неоднозначност в розумшм сутносп зазначено! категори. Це значною мрою ускладнюе вироблення кон-кретних практичних рекомендацш з його формування, оцнки й ефективного використання й, таким чином, негативно позначаеться на юнцевих результатах шновацшно! дiяпъностi. Тому необхвдне проведення подальших дост-джень стосовно iнновацiйного потенщалу
Сучасна економiчна наука запозичила термш „по-тенцiад" з фiзики, де вш визначае кiдъкiсть енерги, що на-громадила система i яку вона здатна реалзувати в робот!
Понятая „ Днновацшний погенцiад" стало концегпу-альним вiдбитIям феномена шноващйно! дальносп, воно розгорталося й уточнювалося в ходi методолопчних, теоретичних та емпричних дослiджень й одержало роз-виток з початку 80-х рошв XX столтатя. Останнiм часом це поняття знаходить все бiльше поширення, з'яв-ляються самостiйнi дослiдження, присвячеш анадiзу рiзних його аспекта. Порiвняно недавно поняття „ шно-ващйний потен^ал" стало вводитися в число понять економiчноl науки як економiчна категорiя.
Перш нiж визначити понятая , дншвацинийгогенщал", необхвдно зупинитися на ключовому словi „потенщад", яке виникло вiд латинського слова „Ро1еп11а", що буквально означае „сила". Бш>ш широке тлумачення даного поняття означае можливосп, наявнiсть сили, запаси, за-соби, яи можуть бути використан або внутрiшнi можливосп, ресурси, спрямованi на досягнення результату. Стосовно до дано! пращ ми пд потенциалом розумiемо можливосп, вираженi в ресурснiй структурi конкретного тдприемства, придам для досягнення ефективного, еко-номiчно обгрунтованого його функцюнування.
Отже, узагальнено пд потенциалом прийнято розу-мiти здатнiсть господарюючого суб'екта найбiдъш ефек-тивно реадiзовувати те або шше функиюнальне завдання при максимальному використанм наявних економiчних ресурав. Ввдповщно до цього принципу, тд шноващй-ним потенциалом прийнято розушти економiчнi можливосп тдприемства щодо ефективного залучення нових технологiй у господарський оборот. До таких можливо-стей можна вiднести iнтелекгуадьнi, матерiальнi, фшан-совi, кадровi та шфраструктурт. Стосовно до предмета дослiдження сказане означае, що iнновацiйний потенциал представляе наявнi ресурси сустльства, держави або яко!сь шшо! виробничо-економiчно! системи, як можуть бути використанi для здшснення iнновацiйно! дiяльностi.
Поняття „Днноващйний потенщал" мае широке коло визначень. У багатьох досл!дженнях автори кон-центрують сво! зусилля на дослщжент окремих сторш ¿нноващйного потенщалу, тому в лгтератур! представлен його специф!чт визначення, що слабко стввщно-сяться м1ж собою.
Так, ¿нноващйний потенщал — це сукуптсть р!зних вид1в ресурав, включаючи матер!альт, фшан-сов1, ¿нтелектуальт, шформащйт та !нш ресурси, не-обхвдт для здшснення шноващйно! д1яльност1 [1].
В. А. Верба, I. В. Новшова шновацшний потенщал тдприемства трактують як сукупнють шновацшних ре-сурав, яю перебувають у взаемозв 'язку, та чинниюв (процедур), яю створюють необхвдт умови для оптимального використання цих ресурав з метою досягнення вщповщ-них ор1ентир1в шновацшно! дальност та пвдвищення кон-курентоспроможносп гпдприемства в целому [2].
I. Р. Бузько стверджуе, що ¿нноващйний потенц-1ал визначаеться здаттстю тдприемства розробляти й реал1зовувати 1нноващйт проекти [3]. Тако! ж точки зору дотримуеться С. Н. 1лляшенко, наголошуючи на науково-техтчну основу й ор1ентащю об'екта дослщ-ження на споживача й характеризуючи 1нноващйний потенщал тдприемства, як здаттсть до впроваджен-ня досягнень науки й техтки в конкретт товари, як можуть задовольнити потреби й запити споживач1в [4].
A. Г Поршнев розглядае 1нноващйний потенщал тдприемства як м1ру готовност виконати завдання, що забезпечують досягнення поставлено! 1нновацш-но! мети, тобто м1ру готовност до реал1зацл проекту або програми 1нноващйних стратепчних змш.
B. Н. Фридлянов дае наступне визначення: 1нно-ващйний потенщал тдприемства — це сукуптсть на-уково-техтчних, технолопчних, шфраструктурних, фшансових, правових, сощокультурних та шших мож-ливостей, що забезпечують сприйняття й реал1защю нововведень, тобто одержання 1нновацш [5].
Група дослвднишв на чол1 з М. Н. Титовою вва-жають, що 1нновацшний потенщал—це здаттсть роз-глянутого об'екта реального сектора забезпечити до-статтй стутнь вщновлення фактор1в виробництва, !хтх комбшацш у технолопчному процес та продукт!, що випускаеться.
C. В. Кочетов вважае, що 1нноващйний потенщал являе собою сукупну здаттсть наявних у тдприемства ресурав досягати поставлених 1нновацшних щлей [6].
Мета статп — визначити основт поняття шновацшного потенщалу тдприемства.
Виклад основного матерiалу. Анал1з тлумачень 1нновацшного потенщалу тдприемства виявив, що так чи шакше бтьшють автор1в схильн вважати, що шновацшний потенщал, насамперед, е характеристикою ресурсно! бази. Саме слово „потенщал" мае подвшне значен-
ня: перше, це ф1зична характеристика — величина, що характеризуе запас (ресурси), друге — стутнь потуж-ност (прихованих можливостей) у якому-небудь ввдно-шент (для яко!-небудь мети). Саме друге значення слова , ,потенщал" припускае розглядати шновацшний потенщал тдприемства не просто як саму наявтсть ресурав, а саме як можливють використовувати наявт ресурси ввдповщно до мети розвитку Дане положення дало гпдста-ву розглядати шновацшний потенщал ширше: шновацшний потенщал тдприемства це м1ра його готовност ви-конувати завдання, що забезпечують досягнення поставлено! ¿нноващйно! мети, тобто мра готовност! до реаль зац!! шновацшного проекту або програми 1нновацшних перетворень ! впровадження 1нноваци.
Таким чином, на сучасному етап! в1дбуваеться фор-мування поняття , днновацшний потенщал" Розвиваючись, окрем! аспекти досл!джувано! категори розкривалися через використання в сучаснш економ!чн!й л!тератур! понять науково-техн!чного потенщалу, науково-шновац-шного потенц!алу [7], наукового потенц!алу, потенц1алу трансформац!! технолог!!, науково-дослщного й дослщ-но-конструкторського потенц!алу, кадрового потенщалу.
Отже, при розгляд! ¿нноващйного потенц!алу в сучасн!й економ!чн!й лгтератур1 вченими вид!ляються 4 п!дходи до його визначення:
1. як сукупност р!зних вид!в ресурс!в, необхвдних для зд!йснення шновацшнох д!яльност! тдприемства;
2. як „м!ра готовност!" тдприемства виконати поставлен! цш в област 1нноващйного розвитку;
3. як здаттсть п!дприемства розробляти й реаль зовувати ¿нновацшт проекти;
4. як сукуптсть можливостей п!дприемства в шноващйнш дальности
Таким чином, юнують р!зн! тдходи до тлумачен-ня цього поняття. Одт автори роблять наголос на на-явност! ресурс!в, шш1 на можливосп !х використання. Але бшьшють керуеться все ж так званим ресурс-ним п!дходом, тобто уявляе ¿нноващйний потенц!ал як сукуптсть ресурив, вид!ляючи найчаст!ше так! !! еле-менти, як кадрова, шформацшно-методолопчна, орга-н!зац!йна й матер!ально-техн!чн! складов!. Такий п!дх!д до трактування шновацшного потенщалу не е достатнш.
На нашу думку, ¿нноващйний потенц!ал — це органчне сполучення ресурс!в, що можуть за певних д!ючих внутршшх ! зовн!шн!х фактор!в ¿нновац!йного середовища бути спрямован! на реал!зац!ю ¿нновацшно! д!яльност!, метою яко! е задоволення нових потреб сус-п!льства, та невикористаних (прихованих) можливостей, як1 можуть бути введен! в дю для досягнення цшей еко-ном!чних суб'екпв. В!н визначаеться готовн!стю й здат-н!стю промислового п!дприемства до використання шно-вац!йних можливостей, реал!зац!я яких дозволяе забезпечити планом!рний ! поступальний розвиток пгдприем-
C. M. Фipcoвa, C. В. 4e6oxap
crea зa дoпoмoгoю цiдecпpямoвaнoгo зaлyчeння нoвo-ввeдeнь. Caмe iннoвaцiйнi мoжливocтi тa cпpoмoжнicть пiдпpиeмcтвa ïx eфeктивнo викopиcтaти cтaнoвдять oc-нoвний змют iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaдy.
Джepeдa iннoвaцiйниx мoжливocтeй пoдягaють, нacaмпepeд, y piзнoгo po^ змiнax. Moжнa видiдити двa ocнoвнi види змiн: змiни як peзyльтaт впpoвaджeння нoвoввeдeння, й змiни як джepeлo iннoвaцiйниx мoж-дивocтeй. Тут дoцiдьнo вiдзнaчити й той фaкт, щo змiни як джepeдa iннoвaцiйниx мoждиБOCтeй визнaчaютьcя cyкyпнicтю вcix змш у внyтpiшньoмy i зoвнiшньoмy cepeдoвищi пiдпpиeмcтвa.
У дocдiджeннi П. flpyrepa пiдтвepджyeтьcя oчe-виднicть того, щo джepeдa iннoвaцiйниx мoждиБOC-тeй cкдaдaютьcя, нacaмпepeд, у piзнoгo poдy змiнax [В]. Biн вiдзнaчae, щo ïx мoжнa знaйти, як в paмкax caмoгo пiдпpиeмcтвa (нecпoдiвaний ycnix якoгo-нeбyдь тoвapy aбo пocдyги), тaк i в зoвнiшньoмy cepeдoвищi (в coцiaдьнoмy, пoдiтичнoмy й iнтeдeктyaдьнoмy ce-peдoвищi — дeмoгpaфiчнi змiни, тобто змiни читель-нocтi, cкдaдy нaceдeння, вiкoвoï cтpyктypи, piвня зaй-нятосп, ocвiти й дoxoдiв.).
iRma iннoвaцiйнa мoжливicть — нecпoдiвaнa ш-вдaчa. Ha вiдмiнy вiд ycmxy, нeвдaчi зaвжди пpиБep-тaють yвaгy пpaцiвникiв пiдпpиeмcтв, якщo ocнoвнi пpичини нeвдaч (пpopaxyнки в пдaнyвaннi, гpyбi тамилки, нeкoмneтeнтнicть) вiдcyтнi, вapто звepнyти yßa-гу na змiни na pинкy, a кoжнa icтoтнa змiнa e мoждив-icтю для iннoвaцiй.
Bapтo мaти na yвaзi, щo вiдмoвa вiд зacтapiдoгo нoвoввeдeння тeж являe coбoю iннoвaцiйнy мoж-диБicть. З дaнoгo npиБOдy П. Дpyкep вiдзнaчae, щo cвiдoмa вiдмoвa вiд бeзпepcпeктивнoï poбoти дiйcнo e nepeдyмoвoю дo ycniшнoгo noшyкy нoвoï й бaгaтoo-бiцяючoï oбдacтi дoдaткa зycидь, вiдмoвa — цe ключ дo iннoвaцiй, тому щo в peзyдьтaтi вивiльняютьcя ш-oбxiднi pecypcи i в той жe чac вiн cтимyлюe noшyки нoвoгo, кoтpe npийдe na змiнy cтapoмy [В].
Iннoвaцiйнi мoжливocтi niдnpиeмcтвa piзнo-мaнiтнi й caмe вoни визнaчaють мacштaби iннoвaцiй-noro noтeндiaдy. Дaнe ^bep^enm дoзвoдидo видь лити тpи ocнoвнi pиcи iннoвaцiйнoгo noтeнцiaдy: imo-вaцiйний noтeндiaд mдnpиeмcтвa визнaчaeтьcя йoгo peaдьними iннoвaцiйними мoжливocтями; iннoвaцiйнi мoждиБOCтi niдnpиeмcтвa бaгaтo в чoмy зaдeжaть вiд нaявниx у moro pecypciв, тому iннoвaцiйний пoтeнцi-aд niдnpиeмcтвa xapaктepизyeтьcя тaкoж i гавним o6-cягoм pecypciв, як зaлyчeниx, тaк i ne зaлyчeниx у виpoбництвo, aдe niдгoтoвдeниx дo викopиcтaння в ньoмy; iннoвaцiйний пoтeнцiaл niдnpиeмcтвa визш-чaeтьcя ne тшьки нaявними iннoвaцiйними мoждивoc-тями, aлe й гoтовнicтю й здaтнicтю дo ïxньoгo викopи-cтaння з мeтoю втiдeння нoвoввeдeнь.
Удocкoнaдювaнням nponopцiй i mдтpимкoю збa-дaнcoвaнocтi видiв викopиcтoвyвaниx pecypciв, niдnpиeмcтвo збiдьшye cвoï iннoвaцiйнi мoждиБOCтi, opгaнiзoвaнicть. Гoтовнicть i здaтнicть викopиcтовyвaти iннoвaцiйнi мoждиБOCтi виявдяeтьcя в xoдi aнaдiзy й oцiнки cклaдoвиx iннoвaцiйнoгo noтeндiaдy.
Оcкiдьки виpoбничa ^d^a cкдaдaeтьcя iз взaeмo-зв'язку eдeмeнтiБ зoвнiшньoгo cepeдoвищa, виpoбничo-го пpoцecy (зacoби npaцi, npeдмeти npaцi, пpaця), то^ч-noï й opгaнiзaцiйнoï вnopядкoвaнocтi, в ocнoвi aкIyaдьнocтi cтpyктypнoï взaeмoдiï якoï дeжить iннoвaцiя, то й iннoвa-цшний noтeнцiaд, na narny думку, yтвopить íqpo зaгaдьнo-го noтeнцiaдy niдnpиeмcтвa, ocкiдьки ^po — вд внутрш-ня, цeнтpaдьнa чacтинa виpoбничoï cиcтeми.
Кажга cкдaдoвa iннoвaцiйнoгo noтeнцiaдy мcтвa мae кшькюну i якicнy xapaктepиcтики. В yмoвax кoнкypeнцiï якicнi noкaзники iннoвaцiйнoгo noтeнцiaдy rop-яд з ктькюними, вiдiгpaють вaжливy poдь у nepepoбцi pecypciв для виpoбництвa 6дaг Рaзoм з тим вoни взaeмo-oбyмoвдeнi, ocкiдьки для зaбeзпeчeння ,,якocтi" нeoбxiднa neвнa „клькють" na яку 6yдe noшиpювaтиcя ця „якють". Тэму вaждивим зaвдaнням na шляxy poзгдядy iннoвaцiй-noro noтeнцiaдy mдпpиeмcтвa e, no-nepшe, в orn^i йoгo cкдaдoвиx (кдacифiкaцiя noтeнцiaдy), ro-^yre, у визш-чeннi йoгo якюнж xapaктepиcтик У зв'язку iз цим na pиc. 1 ми nponoнyeмo cтpyктypy зaгaдьнoгo noтeнцiaдy mдпpиeмcтвa i юге ocнoвнi cкдaдoвi в ïxnrn взaeмoдiï: виpoбничo-тexнoдoгiчний, нayкoвo-тexнiчний, фiнaнcoвo-eкoнoмiчний, кaдpoвий, opгaнiзaцiйнo-yпpaвдiнcький, iнфopмaцiйний noтsнцiaд, noтeнцiaд мapкeтингy й iБнoвa-цшний noтeнцiaд, щo npeдcтaвдяe ядpo вcьoгo noтeнцiaдy, opгaнiчнo вxoдячи в кoжнy юге чacтинy
Для ypaxyБaння, aнaдiзy i mдвищeння eфeктиБнocтi yпpaвдiння iннoвaцiйним noтeндiaдoм нeoбxiднa йoгo нayкoвo oбгpyнтовaнa клacифiкaцiя. Пpoдyмaнa й у ш-yкoвoмy пдaнi oбгpyнтoвaнa кдacифiкaцiя дoзвoдяe ne тшьки йoгo гpaмoтнo вpaxoвyвaти, aлe й aнaдiзyвaти piвeнь йoгo викopиcтaння з ycix бoкiв i na цш ocнoвi oдepжyвaти oб'eктивнy iнфopмaцiю для poзpoбки i pe-aлiзaцiï eфeктивнoï iннoвaцiйнoï cтpaтeгiï й голггаки. У цьoмy зв'язку, na pra. 2 нaми npeдcтaвдeнa кдacифiкa-щя iннoвaцiйнoгo noтeнцiaдy mдпpиeмcтвa.
Ta^ зa cфepoю фopмyвaння iннoвaцiйнoгo rn-тeндiaдy mдnpиeмcтвa npeдcтaвдяeтьcя дoцiдьним видения iннoвaцiйнoгo noтeнцiaдy, щo фopмyeтьcя у виpoбничiй i нeвиpoбничiй cфepax.
Щд eдeмeнтaми iннoвaцiйнoгo noтeнцiaдy mOTpœ-мcтвa poзyмiютьcя opгaнiзaцiйнo-yпpaвдiнcькa, нayкoвo-тexнiчнa, мapкeтингoвa, виpoбничo-тexнoдoгiчнa, i^op-мaцiйнa, кaдpoвa й фiнaнcoвo-eкoнoмiчнa cкдaдoвi.
Кдacифiкaцiя iннoвaцiйнoгo noтeнцiaдy mOTpœ-мcтвa зa cyб'eктaми, щo бepyть yчacть у фopмyвaннi дoзвoдяe видшити нacтynнi aктивнo дакта opгaнiзaцiï,
Eкoнoмiчний вicник Дoнбacy № 3 (25), 2G11
С. M. Фipcoвa, С. В. 4e6oxap
Рис. 1. ^pyKrypa зaгaльного потенщaлy пiдприeмeтвa
iнcтитyти й coцiaльнi групп: iннoвaцiйний пoтeндiaл, щo бeзпocepeдньo фopмyeтьcя пiдпpиeмcтвoм для ц^й ycпiшнoгo фyнкцioнyвaння na pnmy й дocяг-шиня кonкypenтnиx пepeвaг; innoвaцiйnий пoтenцiaл, щo фopмyeтьcя дepжaвoю, щo кonцeптyaльno peraa-мenтye innoвaцiйнy cфepy; innoвaцiйний пoтeнцiaл, щo фopмyeтьcя nayкoвo-дocлiдnими opгaniзaцiями, щo e кaтaлiзaтopaми innoвaцiйnиx пpoцeciв; iннoвaцiйний пoтenдiaл, щo фopмyeтьcя ocвiтniми ycтaнoвaми, щo e пocтaчaльnикaми piзnиx ocвiтmx пocлyг, y т.ч. щoдo mдвищeння квaлiфiкaцiï й пpoфeciйnoï пepemдгoтoв-ки кaдpiв 3a yзгoджennям з mдпpиeмcтвaм.
Зaлeжno вiд piвnя poзвиткy iннoвaцiйний пoтenцi-aл neoбxiдno, na нaш пoгляд, пiдpoздiляти na innoвaцiй-ний пoтenцiaл з виcoким piвneм poзвиткy й з низьким piвneм poзвиткy: npn цьoмy piвni poзвиткy визнaчaють eкcтencивni й inтencивni шляxи poзвиткy пiдпpиeмcтвa: Клacифiкaцiя зa видaми нoвoввeдeнь дoзвoляe ви-дiлити innoвaцiйnий пoтenцiaл mдпpиeмcтвa, cфopмoвa-ний na ocнoвi пpoдyктoвиx i пpoцecnиx noвoввeдenь, cфopмoвaний na ocnoвi тexнiчnиx i opгamзaцiйnиx noвo-ввeдenь тa cфopмoвanий m ocиoвi бaзoвиx i noвoввe-дeиь, щo мoдифiкyють, щo дae мoжливicть визnaчити cпpямoвanicть innoвaцiйnoгo poзвиткy пiдпpиeмcтвa:
Зaлeжno вiд xapaктepy пoтpeб, щo зaдoвoльnя-ютьcя, для цiлeй yпpaвлiиия дoцiльno видщити innoвa-цiйnий пoтeицiaл, opienтoвanий na icnyючi пoтpeби, iииoвaцiйиий пoтenдiaл, opienтoвanий na пoтpeби, щo poзвивaютьcя, й innoвaцiйnий пoтenдiaл, opienтoвanий na фopмyвannя noвиx пoтpeб:
Зaлeжиo вiд opienтaцiï na пpiopитeти в кonкypenцiï
мoжливe видiлenня innoвaцiйnoгo пoтeицiaлy, opiern тoвanoгo na виcoкy ^o^OTramc^; innoвaцiйnoгo пoтenцiaлy, opienтoвanoгo na пpиcтocyвaиня дo шв-noгo prnxy; iииoвaцiйиoгo пoтenдiaлy, opienтoвanoгo na пiдвищennя тучшси виpoбnищ•вa; innoвaцiйnoгo пoтenцiaлy, opieшoвanoгo m ^^ropern^ noвoввeдenЬ: 3a тenдenцiями дo змin пpeдcтaвляeтьcя мoжливим видiлenня пepeвaжиo диnaмiчnoгo й пepeвaжno craim-rnoro innoвaцiйнoгo пoтenцiaлy пiдпpиeмcтвa: Пepший ви-пaдoк мoжливий пpи cтaбiльno ли^ую^му aбo мono-пoльnoмy пoлoжenнi пiдпpиeмcтвa na pnray. Оcтanniй мoжe мютити як пpoгpecивni, тaк i perpecnbrn змinи зa-лeжнo ввд craaArnnx yмoв фyнкдionyвanня пiдпpиeмcтвa: 3a ^удадам inтeгpaцiï мoжливe видiлennя inда-вaцiйиoгo пoтenдiaлy oкpeмoгo пiдпpиeмcтвa, innoвa-щйдаго пoтenцiaлy, щo вxoдить y кopпopaцiю, roprn-paтивnoгo innoвaцiйnoгo пoтenдiaлy innoвaцiйnoгo да-тenцiaлy гaлyзi, дepжaви:
В ^mpi yвaги innoвaцiйnoгo мeneджмenтy, як cклaдoвoï зaгaльnoï cиcтeми yпpaвлinnя mдпpиeмcтвoм, пoвиnen бути пoтenдiaл пiдпpиeмcтвa як гoлoвnий ^и-тepiй дoцiльnocтi даго icnyвannя: Poзвитoк пад^жм-cтвa стад poзглядaти як peaкцiю na змiии зoвniшnьoгo cepeдoвищa, тoбтo вpaxoвyвaти cтpaтeгiчиий arnera.
Звiдcи пoтenдiaл пiдпpиeмcтвa мae двi cклaдoвi: гoтoвnicть дo cтaбiльиoï виpoбnичoï дiяльnocтi тa ro-дo innoвaцiй. Вiд cтany innoвaцiйnoгo пoтenц-iaлy зaлeжить вибip innoвaцiйnoï cтpaтeгiï. А йoгo o^-нга—neoбxiдnий eтaп пpoцecy poзpoбки cтpaтeгiï [10]. Тaким чиnoм, iииoвaцiйиий пoтenдiaл — цe cтyпinь гoтoвnocтi викonaти зaвдannя, щo зaбeзпeчyють дo-
1нновацмний потенц1ал
За сферами фомування
У виробничм сфер1
У невиробничм сфер1
Оргаызацмно-управлтська складова
Маркетингова складова
За елементами
Науково-тех-ннна складова
Кадрова складова
Виробничо-техно-лопчна складова
Фшансово-еко-номнна складова
1нформацш-на складова
За субъектами формування
Виробник-ами продукци Державою Науково-дослщ-ними организации Освп~шми закладами
У залежност1 вщ р1вня розвитку
3 високим р1внем 3 низьким р1внем
За направленютю формування нововведень
Продуктов! Процесс Техшчы Оргаызацмы Базов1 Що модифкують
В залежноси вщ характеру потреб, що задовольняються
1снуюч1 потреби
Потреби, що розвиваються
Нов1 потреби
У залежносп вщ орюнтаци на конкуренты потреби
На високу продуктивнють На пристосування до певного ринку На пщвищення гнучкосп виробництва На прискорення нововведень
Окремого пщприемства
За тенденциями до змш
Переважно динамнн1
Переважно статичн1
За ступеней ¡нтеграцм
Пщприемства, що входить у корпорацИо
Галуз1
Держави
Корпоративний
Рис. 2. Класифшащя 1нновац1йного потенц1алу п1дприемства
сягнення поставлено! шновацшно! мети, тобто стутнь готовности до реадiзацi! проекту чи програми страте-пчних iнновацiйних змiн [11].
Отже, потенциал це не просто показник, що ха-рактеризуе стан об'екта (системи), а категорiя, що од-ночасно ввдображае сутнiсть методологiчних основ безлiчi реальних процесiв i явищ. Саме такий тдхщ дае мождивiсть адекватно вщобразити не тiдьки ту або шшу ситуацию, т або iншi вщносини, але й процеси, i тен-денци !хнього розвитку, а таким чином, ефективтсть функщонування економiчно! системи в щлому.
Висновки. Вiд величини iнновацiйного потенциалу залежить вибiр те! або iншо! стратегi! шноващйного розвитку. Так, якщо у тдприемства е ва необхiднi ресурси, то воно може тти шляхом стратеги лщера, роз-робляючи й впроваджуючи принципово новi або ба-зиснi шноваци. Якщо шновацшш можливосп обмеженi, то доцшьно !х нарошувати й обирати стратепю послдов-ника, тобто реадiзовувати полiпшуючi технологi!.
Визначення iнновацiйного потенциалу тдприем-ства, на нашу думку, мае велике практичне значення, беручи до уваги особливосп й тенденцi!, що позначи-лися у сучасних умовах господарювання, коли еко -номiчний рiст усе бшьше й бiльше залежить вщ здат-носп генерувати високу шноващйну активнiсть.
Атрибутом сьогоднiшнiх економiчних процеав е надзвичайна конкуренцiя й мiнливiсть у зовнiшньому середовищi, звiдси гостра необхiднiсть, як у забезпе-ченн самого безперервного ресурсного обмiну, так i в забезпеченнi яшсного перетворення ресурсiв у го-тову продукцию. В основi цього процесу, на нашу думку, повинна лежати система управлiння iнновацiйним процесом, що покликана бути основним фактором розвитку тдприемства. Таким чином, необхщне ство-рення ефективно!, цiлiсно! системи управлiння iнно-вацiйним процесом у рамках тдприемства.
Литература
1. Балабанов И. Т. Инновационный менеджмент : учеб. пособие / И. Т. Балабанов. — СПб. : Питер, 2000.
— 432 с. 2. Верба В. А. Методичш рекомендацп з ощнки шноващйного потенщалу тдприемства /
B. А. Верба, I. В. Новшова // Проблеми науки. — 2003.
— №3. — С. 22 — 31. 3. Бузько И. Р. Стратегический потенциал и формирование приоритетов в развитии предприятий : монография / И. Р. Бузько, И. Е. Дми-тренко, О. А. Сущенко. — Алчевск : Изд-во ДГМИ, 2002. — 216 с. 4. 1лляшенко С. М. Управлшня шно-ващйним розвитком: проблеми, концепцл, методи /
C. М. 1лляшенко. — Суми : ВТД „Утверситетська книга", 2003. — 278 с. 5. Фридлянов В. Н. Инновационный потенциал как фактор развития. Межгосударственное социально-экономическое исследование /
B. Н. Фридлянов, Б. К. Лисин // Инновации. — 2002. — №7. — С. 17 — 34. 6. Кочетов С. В. Методы стимулирования инновационного потенциала предприятия /
C. В. Кочетов // Инновации. — 2005. — №7. — www.mag.innov.ru. 7. Основы инновационного менеджмента: Теория и практика : учеб. пособие / под ред. П. Н. Завлина и др. — М. : ОАО НПО Изд-во "Экономика", 2000. — 475 с. 8. Друкер П. Ф. Эффективное управление. Экономические задачи и оптимальные решения / П. Ф. Друкер ; пер. с англ. М. Котельниковой. — М. : ФАИР-ПРЕСС, 1998. — 288 с. 9. Мескон М. Х. Основы менеджмента / М. Х. Мескон. — М. : Дело, 1997. — 704 с. 10. Федулова Л. 1нновацшний менеджмент в Укра!ш: проблеми та шляхи формування / Л. Федулова // Економют. — 2002. — № 2. — С. 52 — 54. 11. Онишко С. В. Фшансовий потенщал ¡нновацш-ного розвитку економши / С. В. Онишко // Фшанси Ук-ра!ни. — 2003. — №6. — С. 67 — 74.
Фiрсова С. М., Чеботар С. В. Основш еле-менти шноващйного потенщалу
У статп розглянуто основн поняття шноващйного потенщалу як системного показника, що характе-ризуе р1вень ефективносп управл1ння тдприемством у реал1зацп стратеги !нноващйного розвитку.
Ключовi слова: !нноващйна теор1я, шновацшний потенщал, !нновацшний розвиток, управл1ння тдприемством, !нноващйш можливосп, р1вень ефективносп управл1ння.
Фирсова С. Н., Чеботарь С. В. Основные элементы инновационного потенциала
В статье рассматриваются основные понятия инновационного потенциала как системного показателя, который характеризует уровень эффективности управления предприятием в реализации стратегии инновационного развития.
Ключевые слова: инновационная теория, инновационный потенциал, инновационное развитие, управление предприятием, инновационные возможности, уровень эффективности управления.
Firsova S. N., Chebotar S. V. Basic elements of innovative potential
In the article the basic concepts of innovative potential are examined as a system index which characterizes the level of efficiency of management an enterprise in realization of strategy of innovative development.
Key words: innovative theory, innovative potential, innovative development, management, innovative possibilities, level of management efficiency, an enterprise.
Стаття надшшла до редакцл 01.04.2011
Прийнято до друку 26.08.2011
