CC BY
85
Віктор КічЕРА
основні джерела та історіографія соціально-економічної іСтОРії греко-католицьких монастирів на Закарпатті
Важливим питанням в історії нашого краю є діяльність монастирів, які були досить поширеним явищем на протязі всієї історії Закарпаття і відігравали важливу роль не лише в релігійній сфері, але й як суб'єкти економічної діяльності. Специфіка Закарпатського регіону полягала в надмірній релігійності місцевого населення і впливу релігії на всі сфери суспільно-політичного життя. Не останню роль у всіх процесах відігравали й греко-католицькі монастирі Мукачівської єпархії.
Спеціальних досліджень, котрі стосуються аналізу опублікованих джерел з історії монастирів, вкрай мало. Якщо до XX ст. є окремі фрагменти по соціально-економічному розвитку в загальних працях (зокрема, І.Г. Шульга, В. Пагиря та ін.), то в XX ст. майже нема цих загальних праць, де б згадувалися окремі аспекти соціально-економічного життя монастирів. Зважаючи на значну роль обителей, як релігійних утворень, ця тема є досить цікавою й необхідною для дослідження. Саме тому завданням даної розвідки є спроба розбору. Метою роботи є прослідкувати етапи розвитку та вплив об’єктивних факторів на діяльність монастирів, аналізуючи в першу чергу архівні (документальні) матеріали, дані статистики й літературу. Слід зауважити, що метою студії є вивчення джерел та літератури на основі принципу об’єктивності.
Одним із завдань є також показати не лише господарську діяльність монастирів, але й звернути увагу на об’єктивні чинники, які, безперечно, мали вплив на розвиток монастирів в складі різних держав. Але характеризуючи діяльність монастирів в різні епохи слід звернути увагу на вузлові питання в господарській історії монастирів - сільське господарство, тваринництво, допоміжні галузі при монастирях тощо.
Як свідчить В. Пагиря, протягом XX ст. існували п’ять монастирів на території історичного Закарпаття, які варті особливої уваги: Мукачівський, Маріє-Повчанський, Імстичівський, Мало-
Березнянський та Боронявський1. Особливість дослідження є
акцентуація на детальному описі Мукачівського монастиря -найбільшого серед монастирів.
Так всю джерельну базу слід розділити на неопубліковані (архівні документи) та опубліковані (грамоти, збірники документів).
Важливою й основною групою неопублікованих джерел є архівні матеріали. Серед фондів Державного архіву Закарпатської області економічна історія обителей представлена досить широко. Так, зокрема, фонди по чехословацькому періоду знаходяться в Берегові. Найбільше відомостей отримуємо з фонду 64 «Мукачівський монастир (1360-1945)». Дуже важливим документом є справа «Опись движимого и недвижимого имущества Мукачевського монастыря», де отримуємо дуже детальний опис володінь і власності монастиря. Зокрема, подається детальний опис будинків монастиря, худоби, також подано списки монахів та їх заняття при монастирі2. Цінною є також справа «Ведомости учета недвижимого имущества Мукачевського монастыря за 1920 г.», з яких отримуємо факти про земельні володіння3. Цікаво, що даний фонд вміщує відомості не тільки про Мукачівський, але й про інші монастирі греко-католицької єпархії. Наприклад, є справа про опис майна Імстичівського монастиря, де подається детальний опис власності і господарських маєтків монастиря. Взагалі з фонду Мукачівського монастиря отримуємо усі найважливіші відомості про монастирі Мукачівської греко-католицької єпархії.
Цінним, але менш важливим за інформативністю є фонд 151 «Правління Мукачівської греко-католицької єпархії». Зокрема, є відомості про передачу власності Малоберезнянського монастиря іншому ігумену де зустрічаємо приховування прибутків його попередником4. Також зустрічаємо відомості про діяльність інших монастирів, наприклад, Боронявського. Даний фонд не вміщує великі відомості про монастирі, включно з господарським розвитком.
Важливі документи, що стосуються соціально-економічної історії монастирів після 1945 р., знаходимо у фонді Р-1490 «Уповноваженого Ради у справах релігій при Раді Міністрів УРСР». Особливо важливою є справа «Списки монахов и ведомости об имущественном положении монастырей», де дано вичерпну інформацію про становище усіх монастирів греко-католицької єпархії станом на 1946 р.5 Тут же подано списки усіх монахів. Слід сказати, що в даному фонді є багато важливих і цінних документів.
Багато відомостей по соціально-економічній історії зустрічаємо у фонді Р-544 «Уполномоченного Совета по делам русской православной церкви при Совете Министров СССР по Закарпатской области». Є цікаві відомості про земельні маєтки Мукачівського монастиря6. Також зустрічаємо відомості про обов’язкові поставки монастиря-
ми винограду. Дуже цінною справою даного фонду є документи, де згадуються книги і експонати бібліотеки, які були досить цінними і старовинними7. Важливими є також документи, де говориться про подальшу долю Боронявського монастиря8.
Серед опублікованих джерел на особливу увагу заслуговують грамоти та мемуарна література. Так, 1994 р. в праці В.Пагирі опублікована дарча грамота з якої дізнаємося про перші маєтки Імстичівського монастиря9. В 1996 р. в журналі «Карпатський край» опубліковані і опрацьовані Ю. Саком грамоти з праці І.Базиловича, де говориться про заснування та перші маєтки Мукачівського монасти-ря10. Цінним також є «Щоденник Йосифа де Камеліса, мукачівського єпископа», опублікованого в праці М. Лучкая «Історія карпатських русинів», де подаються різні дані про діяльність монастирів і, зокрема, Мукачівського11. Важливим джерелом для характеристики становища Мукачівської єпархії Закарпатської України є «Спомини» В. Шандора, опубліковані в Ужгороді в 1996 р. Тут він згадує про становище церкви за періоду Карпатської України12.
Іншою групою опублікованих джерел є збірники документів, що вийшли в радянський період. Хронологічно першим у 1957 р. в Ужгороді був опублікований збірник документів «Шляхом жовтня», де зустрічаємо декрет, який був прийнятий Австро-Угорщиною про відділення держави від церкви13. Іншим збірником документів є «Таємне стає явним» де викривається сутність діяльності деяких монастирів і, зокрема, їх керівників на початку хх століття14. В збірнику «Документи свідчать» знаходимо схожі відомості. Наприклад, є документ, де згадується аморальна поведінка ігумена одного з монастирів15.
Детальніше слід зупинитися на характеристиці літератури, що стосується в основному ранньої історії монастирів. Першу групу праць становлять монографії дослідників ХУІІІ-ХІХ ст. (М. Луч-кай, М. Кондратович). Так, праця М. Лучкая «Історія карпатських русинів» була написана ще в XVIII ст., але перші три томи в Ужгороді опубліковано лише протягом 1999-2002 рр. В своєму дослідженні історик подає відомості про становище Мукачівського монастиря кін. XVI - поч. XVII ст. Також М. Лучкай говорить про податки, які отримував Мукачівський монастир у 1693 р.16
Другу групу праць становлять періодичні видання кін. ХІХ -поч. ХХ ст. Важливою для історії Мукачівського монастиря є стаття А. Кралицького про його діяльність. Зокрема, дослідник згадує про те, що протягом кінця XVIII - І пол. ХІХ ст. було побудовано ряд новобудов, які відігравали велику роль. Він же говорить про пожежу 1862 р., що виникла у монастирі і завдала значних руйнувань та по-
грабування того ж року17. Цікавими є також статті про Боронявський монастир. Так, в «Листку» за 1890 р. є «Письмо в редакцію» про цей монастир, де подається його коротка історія. Важливим є те, що тут згадується про тимчасове закриття, а згодом відновлення монастиря18. В іншій статті М. Немеша, також надрукованій в «Листку» за 1890 р., згадується про розбудову монастиря й особливе старання при цьому ігумена Матея Врабеля19. Обидві праці є невеликими, але за змістом досить ґрунтовними.
Безперечно, необхідною є стаття про Маріє-Повчанський монастир, надрукована в «Подкарпатскому календарю» за 1899 р. і видана в Ужгороді. Тут йдеться про діяльність монастиря, а також про значний розвиток вівчарства, яке приносило прибутки20- Праця невелика, але цінна фактичним матеріалом. Слід згадати також працю «Про минуле наших монастирів», в якій йдеться про Боронявський монастир і надрукована в збірнику «Календар Просвіти на звичайний рік в Ужгороді» за 1931 р. В цій статті йдеться про заснування монастиря та його коротка історія21. В цьому ж 1931 р. в Ужгороді, але вже в «Карпаторусскому зборнику» вийшла стаття И. Кондратовича «Очерки по истории Мукачевской епархии»22.
Не можемо не виділити статті Г Кінаха «Населення сіл Лавок і Бо-бовище на початку XVIII ст.», надрукованої в «Науковому збірнику товариства "Просвіта" в Ужгороді» в 1938 р. Так, він згадує про приналежність сіл Бобовище і Лавки в XVI ст. та остаточне їх входження у 1693 р.23 Праця насичена статичними матеріалами і дуже важлива для розкриття господарства монастиря і особливо його маєтків Бобовище і Лавки.
Наступну групу праць становлять праці, видані в радянський час. Досить багато відомостей, хоча й уривчастих, подає І. Шульга у своїх працях, так в «Соціально-економічних відносинах і класовій боротьбі в кін.XVIII - першій половині ХІХ ст.», виданої в Львові у 1962 р. Дослідник згадує про власність монастиря (належність йому орних земель, худоби, корчми, млина тощо)24. Тут же автор говорить про вирощування хліба в монастирських маєтках станом на другу половину XVIII ст. Дослідник подає багато відомостей про всі монастирі - особливо про Мукачівський. Зустрічаємо згадки й про інші монастирі - є відомості про земельні володіння Імстичевського монастиря25. Щодо Маріє-Повчанського монастиря, то дослідник говорить про значний розвиток скотарства26.
Таким чином, основними матеріалами з вивчення господарської історії монастирів є перш за все архівні джерела, котрі, з одного боку, мало опрацьовані, проте з іншого вміщують значну фактологічну наповненість. Критично варто відноситися до збірників радянського
періоду, документи до яких підбиралися тенденційно. В основному з метою негативного висвітлення греко-католицького духовенства. Окремо варто виділити праці I. Шульги, котрі створені в радянський період, проте відзначаються саме використанням архівних джерел. Крім того, існує багато відомостей, які містяться в загальних працях, періодичній пресі й інших роботах. Більше значення для дослідження даної проблеми мають джерела, які не досліджені в повній мірі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Пагиря В. Монастирі Закарпаття (і360-і939). Мукачево: видання Мукачівсько-Ужгородської православної єпархії, 1994. С. 92.
2. Державний архів Закарпатської області (далі ДАЗО). Ф. 64. Оп.3. Спр. 1174. Опись движимого и недвижимого имущества Мукачевского монастыря. А. 13.
3. ДАЗО. Ф. 64. Мукачівський монастир (1360-1945). Оп. 3 Спр. Ü5S. Ведомости личного учета недвижимого имущества Мукачевського монастыря. А. 25.
4. ДАЗО. Ф. 151. Правління Мукачівської греко-католицької епархії. Оп. 7. Спр. S7S. Дело о передаче инвентаря Березнянского монастыря от Сильвестра Лупыша до Константина Голиша. А. 5.
5. ДАЗО. Ф. Р. 1490. Уповноважений Ради у справах релігій при Ради Міністрів УРСР. Оп. і. Спр. 22. Списки монахов и ведомости об имущественном положении монастырей. А. 5.
6. ДАЗО. Ф. Р - 544. Уполномоченный совета по делам русской православной церкви при Советов Министров СССР по Закарпатской области. Оп. 2. Спр. 10. Жалобы и заявления верующих, относящихся к русской православной церкви, и переписка по ним. С. 39.
7. ДАЗО. Ф. Р - 544. Оп. 3. Спр. 46. Переписка с местными советскими учреждениями о временном использовании помещений Мукачевского монастыря. Список литературы, переданной из библиотеки монастыря в Закарпатский государственный музей. А. 4-5.
S. ДАЗО. Ф. Р - 544. Оп. 3. Спр. 6. Решение № 533 от 10 октября 1957 г. исполкома Закарпатского областного совета депутатов трудящихся «О передаче всех монастырских помещений в с. Боронява». А. і.
9. Дарча грамота пана Станка з Білок I Пагиря В. Монастирі Закарпаття (1360-1939). Мукачево: видання Мукачівсько-Ужгородської православної єпархії, 1994. А. 47.
10. Сак Ю. Грамоти в історичній праці !оаникія Базиловича II Карпатський край. № 5-7. Річник 6-й. Ужгород, 1996. С. 101.
12. Щоденник Йосифа де Камеліса, Мукачівського єпископа I Лучкай М. !сторія карпатських русинів. Ужгород: Видавництво Закарпаття, 2002. С. 13.
13. Шандор В. Спомини. Карпатська Україна 193S-1939. Т. 2. Ужгород: МПП Гражда, 1996. С. 154.
14. Шляхом Жовтня. Боротьба трудящих Закарпаття за соціальне і національне визволення та Возз’єднання з Радянською Україною/ Збірник док. Т. 1 (1917-1923). Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1957. С. 185.
15. Таємне стає явним. Документи про антинародну діяльність церковників на Закарпатті в період окупації. Ужгород: Закарпатське обласне книжково-газетне видавництво, 1961. С. 46.
16. Документи свідчать / упорядник А. І. Гайдош. 2-ге вид., доп. Ужгород: Карпати, 1985. С. 14.
17. Лучкай М. Історія карпатських русинів / М. Лучкай: [у 6-ти т.] ; [пер. з лат. Ю. М. Сака] ; під ред. Й.О. Баглая, М.М. Вегеша, Д.Д. Данилюка та ін. Т.
2. Ужгород : Закарпаття, 1999. С. 238-239.
18. Кралицький А.Монастырь Святаго отца нашего Николая на горе Чер-нек возле Мукачева // Листок. 1889. 1(13) октября. Год V. № 19. С. 222.
19. Письмо в редакцію // Листок. 1890. 15 березня. С. 65-68.
20. Немеш М. Монастирь Св. Благовіщення в Бороняві // Листок. 1890. Марта, 15. № 6. Годь VI. С. 67.
21. Монастирь Повчанскій // Подкарпатський календар с типиком на годь 1899. С. 45-46.
22. Ларь В. Про минуле наших монастирів // Календар Просвіти на звичайний рік . Ужгород , 1931. С. 168.
23. Кондратович И. Очерки по истории Мукачевской епархии // Карпато-русский сборник. Ужгород, 1931. С. 109.
24. КінахГ Населення сіл Лавок і Бобовище на початку XVIII ст. // Науковий збірник товариства Просвіта в Ужгороді. Ужгород, 1938. С. 165-166.
25. Шульга І.Г. Соціально-економічні відносини і класова боротьба на Закарпатті в кінці ХУЛІ - першій половині ХІХ ст. Львів: видавництво Львівського університету, 1965. С. 77.
26. Там само. С. 65.
27. Шульга І.Г. Соціально-економічне становище Закарпаття в ІІ половині Х^ІІ / навчальний посібник. Ужгород, 1962. С. 66.
