CC BY
19
EKOHOMMHI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMMHOÏ ДIЯЛЬHOCTI
тeнцiaлy пiдпpиeмcтвa i йoгo eлeмeнтiв, a тaкoж вр-шви-псть poзвиткy eкoнoмiчнoгo пoтeнцiaлy зaгaльним cтpaтeгiчним зaвдaнням i бaчeнню пpoмиcлoвoгo пiдпpиeмcтвa; мexaнiзм нoвiтнix poзpoбoк здaтний ha бaзi дocягнeнь нayкoвo-тexнiч-нoгo пpoгpecy oцihювaти мoжливicть ïx aдaптaцiï для кohкpeт-hoгo пiдпpиeмcтвa з мeтoю hapoщyвahhя пoтehцiaлy.
Спиcoк викopиcтaниx âœepeë
1. Aлимoв O.M. Cтpaтeгiчний пoтeнцiaл - cyкyпнi мoжливocтi нa-цioнaльнoï eкoнoмiки пo дocягнeнню цiлeй збaлaнcoвaнoгo poзвиткy / O.M. Aлимoв // Пpoдyктивнi cили Укpaïни: нayк.-тeopeтич. eraK жypн. - K.: PBПC HAH Укpaïни, 2006. - №1. - C. 1З5-151.
2. Apeф'eвa, O. B. Пpoцec peaгyвaння opгaнiзaцiй-нoï cтpyктypи yпpaвлiння нa змiни y зoвнiшньoмy cepeдoвищi / O. B. Apeф'eвa, O. Л. Гopячa // Aктyaльнi пpoблeми eкoнoмiки: нa-угавий eкoн. жypнaл. - O4/2OOB. - N4. - C.114-122.
3. Бузьга И.P. Cтpaтeгичecкий пoтeнциaл и фopмиpoвaниe пpи-opитeтoв в paзвитии пpeдпpиятий: мoнoгpaфия / И.P. Бyзькo, И£. Дмитpeнкo, E.A. Cyщeнкo. - Aлчeвcк: ДГMИ, 2OO2. - 217 c.
4. Boйнapeнкo M.П. Фopмyвaння цiлicнoï кoнцeпцiï фyнкцioнyвaння cклaдниx виpoбничo - гocпoдapcькиx cиcтeм // Bicник Xмeльниць-
кoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcитeтy. Cep. «Eкoнoмiчнi нayки». - 2OO5. -№6. - T.2. - а7-1З.
5. Iгнaтьeвa I.A. Пpoблeми мoдeлювaння cтpaтeгiчнoгo пoтeнцiaлy пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв / Iгнaтьeвa I.A, Mикитeнкo B.B. // Eкoнo-мiчнa кiбepнeтикa. Miжнapoдний нayкoвий жypнaл. - Дoнeцьк.: Дo-нHУ, 2OO5. - №З - 4 (ЗЗ-З4). - C. 94-99.
6. Kaлiнecкy T.B., Poмaнoвcькa Ю.A. Пpинципи пoбyдoви мoнiтo-pингy peaлiзaцiï мexaнiзмy poзвиткy cтpaтeгiчнoгo пoтeнцiaлy пщ-пpиeмcтвa // Bicник Cx^oy^'^^^™ нaцioнaльнoгo yнiвepcитe-ту iм. Boлoдимиpa Дaля. - 2OO4. - №B (7B).- C. 271-27З.
7. Cyтиpiнa C. Bизнaчeння мюця cтpaтeгiчнoгo пoтeнцiaлy в yпpaвлiннi пiдпpиeмcтвoм / C. Cyтиpiнa // Eкoнoмicт. - 2OO7. - №2. - C. 45-4B.
B. Уcтeнкo A.O. Eкoнoмiкo-opгaнiзaцiйнi пpoблeми iнфopмaцiï yпpaвлiння. - Tepнoпiль, Eкoнoмiчнa дyмкa, 2OO2. - 247 c.
9. Чyмaчeнкo H. Г. Гocyдapcтвeнный ceктop пpoмышлeннocти в cиcтeмe экoнoмичecкoгo peгyлиpoвaния / НГ. Чyмaчeнкo, Л.Г. Чep-вoвa, ЛМ Kyзьмeнкo, B.И. Ляшeнкo, C.B. Бapaнoв. - Дoнeцк: ИЭП HAH У^ины, 2003. - З16 c.
10. Чyxнo A.A. Гocпoдapcький мexaнiзм ïa шляxи йoгo вдocкo-нaлeння нa cyчacнoмy eтaпi / A.A. Чyxнo // Eкoнoмiкa Укpaïни. -2007. - №З. - C. 60-67.
УДК [334.758.4:338.432]:504
В.А. ЧЕБОТАРЬОВ,
д.е.н., доцент, Луганський на^ональний университетím. Тараса Шевченка
Основи та напрями вдосконалення оргашзацшно-економ1чного механ1зму функцюнування агрохолдинпв
Класифковано стримуючи чинники ефективного соц/ально вíдповíдального господарювання втчизняних агрохолдинпв. Доводиться необю^сть запровадження стимулюючо-обмежуючого подходу щодо регулювання ¿хнього вироб-ничо-комерцйного процесу. Обгрунтовано пропозищ з вдосконалення органíзацíйно-економíчного механизму функцí-онування агрохолдинпв: обмеження надконцентрацн земель, стимулювання мжгалузевого характеру Iхньоí дтльност та формування засад становлення со^ально орíeнтованого господарювання.
Ключов1 слова: агропродовольчий комплекс, агрохолдинг, органíзацíйно-економíчний механизм, виробничо-комер-цйний процес, со^ально вщповщальне господарювання.
В.А. ЧЕБОТАРЕВ,
д.з.н., доцент, Луганский национальный университет им. Тараса Шевченко
Основы и направления совершенствования организационно-экономического механизма функционирования агрохолдингов
Классифицированы сдерживающие факторы эффективного социально ответственного хозяйствования отечественных агрохолдингов. Доказывается необходимость использования стимулирующе-ограничивающего подхода в регулировании их производственно-коммерческого процесса. Обоснованы предложения по совершенствованию организационно-экономического механизма функционирования агрохолдингов: ограничение сверхконцентрации земель, стимулирование межотраслевого характера их деятельности и формирование основ становления социально ориентированного хозяйствования.
Ключевые слова: агропродовольственный комплекс, агрохолдинг, организационно-экономический механизм, производственно-коммерческий процесс, социально ответственное хозяйствование.
VA. CHEBOTAROV,
doctor of economic sciences, аssociate professor, Chair of economic theory, marketing and entrepreneurship,
Luhansk Taras Shevchenko National University
Fundamentals and directions of improving organizational and economic mechanism of agricultural holdings
Classified constraints of effective socio responsible management of domestic agricultural holdings. Proved necessity for stimulating-limiting approach to regulation of their production and commercial processes. Justified proposals to improve the organizational and economic mechanism of operation of agricultural holdings: restricting of super-concentration of land, stimulating of cross-sectoral nature of their activities and formation of basics of socially oriented management.
Keywords: agrifood complex, agricultural holding, organizational and economic mechanism, production and commercial process, socially responsible management.
© B.A. 4EÁOTAPÜOB, 2015
Формування ринкових вщносин в ÓKparni № 4 (167)/2015 1Q3
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
Постановка проблеми. Анал!з тенденц!й розвитку агро-продовольчого комплексу УкраУни протягом етапу ринковоУ трансформаци св!дчить, що його стан суттевим чином ви-значаеться результатами господарськоУ д!яльност! в!тчиз-няних агрохолдинпв. Ще б!льшою м!рою ц! виробничо-ко-мерц!йн! формування зумовлюють положення украУнського агропродовольчого комплексу в систем! м!жнародного по-д!лу прац!. Матер!али ф!нансовоУ зв!тност! пров!дних агрохолдинпв за п!дсумками останн!х рок!в, як! ц! структури п!сля затвердження даних документ!в м!жнародними аудитор-ськими компан!ями розмщують на своУх оф!ц!йний сайтах [1-4], в!дображають тенденц!У поглиблення нестаб!льнос-т! розвитку агрохолдинг!в та посилення УхньоУ залежност! в!д кон'юнктури св!тових товарних ! фондових ринк!в.
0тже, актуал!зуеться проблема опрацювання вих!дних основ ! конкретних пропозиц!й щодо вдосконалення механ!зму гос-подарювання в!тчизняних формувань холдингового типу.
Лнал13 дослщжень та публкацш з проблеми. Проблема агрохолдингових структур у в!тчизнян!й економ!чн!й науц! почала розроблятися в середин! минулого десятил!т-тя [5-7]. Протягом останн!х рок!в ГУ особливо активно досл!-джували А. Гуторов [8], А. Данкевич [9], I. Яц!в [10]. 0днак до сьогодн! спостер!гаеться брак прикладних рекомендац!й, спрямованих на формування !нвестиц!йно-!нновац!йноУ мо-дел! господарювання агрохолдинпв та запровадження в!д-пов!дних заход!в УхньоУ виробничо-комерц!йноУ д!яльност!.
Метою статт е опрацювання нормативно-правих основ та науково-практичних пропозиц!й в сфер! !нвестиц!йноУ, податковоУ та !нновац!йноУ пол!тики щодо забезпечення кон-курентних позиц!й в!тчизняних агрохолдинг!в на внутр!шньо-му ! зовн!шньому ринках й формування засад Ухнього соц!-ально ор!ентованого господарювання.
Виклад основного матер1алу. Досл!дження еволюц!У становлення та руху акц!онерного кап!талу в!тчизняних агро-холдинг!в загальнодержавного й рег!онального р!вн!в [11, с. 252-268] дозволяе виокремити сутн!сн! риси Ухнього розвитку, головними з яких е так!.
По-перше. Нед!ездатн!сть державного регулювання сто-совно самого процесу формування агрохолдинпв. У цьому в!д-ношенн! найб!льш показовим е такий факт. Практично вс! су-часн! пров!дн! агрохолдинги краУни (або Ухн! вперше заснован! структури) було створено протягом середини - другоУ половини 90-х рок!в минулого стор!ччя за недосить прозорими у правовому розум!нн! схемами. Зокрема, п. 19 Положення «Про холдингов! компан!У, що створюються у процес! корпоратизац!У та приватизации [12] (дане Положення було затверджено Указом Президента УкраУни №224/94 в!д 11.05.94, який мав таку ж саму назву), м!стив пряму норму щодо недопущення створення холдингових компан!й у галуз! виробництва та переробки с!ль-ськогосподарськоУ продукц!У [13]. 0днак, використовуючи мож-ливост! двоУстого трактування низки положень Закону УкраУни «Про акц!онерн! товариства», зокрема його ст. 80 «Злиття, приеднання, под!л, вид!л, перетворення товариства», ст. 84 «Приеднання акц!онерного товариства» тощо [14], засновни-кам холдинг!в вдалося об!йти в!дм!чену норму Положення та Указу Президента УкраУни. В 2006 роц! Прик!нцевими поло-женнями Закону «Про холдингов! компан!У в УкраУн!» д!ю Указу Президента №224/94 в!д 11.05.94 було скасовано [15].
По-друге. Зародження й формування агрохолдинг!в у пе-реважн!й б!льшост! супроводжувалося вит!сненням с!льсько-господарських товаровиробник!в з! сфери прийняття р!шень стосовно орган!зац!У та реал!зац!У виробничо-комерц!йноУ д!-яльност! агрохолдинпв. Лог!чним оформленням даноУ тенденц!У стала концентрац!я прав власност! (на п!дгрунт! в!дпов!дноУ кон-центрац!У контрольних пакет!в акц!й) п!дприемницькими структурами ф!нансовоУ, посередницькоУ та переробноУ сфер (дещо п!зн!ше - ф!зичними особами - власниками цих структур).
У к!нцевому рахунку, за селом залишилися, по сут!, лише функц!У територ!ально-просторового розм!щення вироб-ництв вих!дноУ с!льськогосподарськоУ сировини та в!дтво-рення неквал!ф!кованоУ найманоУ робочоУ сили.
По-трете. Становлення агрохолдинпв призвело до складного й багатоемного взаемопроникнення негативних ! позитив-них рис Ухнього функц!онування. Визначальн! з негативних рис: поглиблення низки традиц!йних деструктивних перекос!в у в!-тчизнян!й агропродовольч!й сфер! та !гнорування соц!альних аспект!в розвитку села. Визначальн! з позитивних рис: суттеве гальмування кризових явищ в агропродовольчому комплекс! краУни та реал!зац!я рол! !нтегруючого елементу м!жгалузевих в!дносин як в межах даного комплексу, так ! в його в!дносинах з !ншими секторами нац!онального господарства.
Не е обгрунтованим п!дх!д щодо оц!нки рол! холдингових формувань в агропродовольч!й сфер! краУн СНД як суто позитивного явища, що отримав досить широке розповсю-дження в УкраУн!, Рос!йськ!й Федерац!У та Б!лорус! [9, 16, 17]. Не сл!д недооц!нювати, тим б!льше !гнорувати суттев! недо-л!ки агрохолдинг!в. Разом !з тим об'ективний анал!з висту-пае п!дгрунтям для такого висновку: попри низку суттевих негативних рис щодо виникнення й функц!онування значною м!рою саме завдяки агрохолдингам руйн!вн! процеси к!нця 90-х - початку 2000-х рок!в не призвели до остаточного знищення агропродовольчого комплексу УкраУни. Зв!дси не е переб!льшенням ! висновок щодо агрохолдинпв як складо-воУ забезпечення нац!ональноУ безпеки УкраУни.
У фокусованому вигляд! в сучасних умовах суттев!шими перешкодами для повноц!нного ефективного функц!ону-вання агрохолдинг!в та розкриття Ухн!х високих потенц!йних можливостей щодо забезпечення цив!л!зованого розвитку в!тчизняного агропродовольчого комплексу е так!.
1. Надконцентрац!я предмету ! головного чинника прац! в с!льському господарств! - земл!. Це призвело до придушен-ня малого та середнього б!знесу (з його наступним переходом у сферу т!ньовоУ економ!ки) ! деформац!У конкурентного середовища в агропродовольч!й сфер!.
2. Недостатня, не в!дпов!даюча сутност! агрохолдинг!в як !нтеграц!йних формувань розповсюджен!сть м!жгалузевих в!дносин. Господарювання переважноУ б!льшост! украУнських агрохолдинг!в зд!йснюеться за моделлю концентрац!У або в окремих галузях (як правило, в рослинництв!), або в окремих сферах (структури нац!онального р!вня мають б!льшою м!-рою сировинну спрямован!сть; формування агрохолдинго-вого типу рег!онального р!вня сконцентрували д!яльн!сть в харчов!й та переробн!й промисловост!).
3. В!дсутн!сть соц!альноУ ор!ентац!У господарювання в!-тчизняних агрохолдинг!в. Глибинними причинами !гнору-вання соц!ального забезпечення життед!яльност! с!льських
ЕК0Н0М1ЧН1 ПР0БЛЕМИ Р0ЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В ЕК0Н0М1ЧН01 Д1ЯЛЬН0СТ1
територ!й (певною м!рою - нав!ть нехтування соц!альними аспектами розвитку села) виступають:
- низька ц!на товару робоча сила (зароб!тна плата пра-ц!вник!в с!льськогосподарських п!дприемств е одн!ею з най-нижчих серед вс!х галузей нац!онального господарства -за п!дсумками 2013 року вона з нарахуваннями становила 2270 грн. [18]);
- низька рентна плата земельних паУв, яка до того ж усупер-еч законодавству до сьогодн! сплачуеться переважною м!рою у натуральн!й форм! (або у вигляд! надання послуг щодо оброб!т-ку присадибних д!лянок та послуг ритуального характеру);
- нед!ездатн!сть держави як верховного !нституц!ональ-ного суб'екту щодо зд!йснення своУх регуляторних функц!й.
6 п!дстави вважати, що вс! !нш! вади щодо повноц!нного розвитку агрохолдинг!в, причому не т!льки в соц!альн!й, а й у виробничо-комерц!йн!й, науково-техн!чний та природоо-хоронн!й сферах, в к!нцевому рахунку детерм!нуються саме цими чинниками.
Теоретико-методолог!чним п!дгрунтям практичноУ ре-ал!зац!У пропонованих рекомендац!й щодо вдосконален-ня функц!онування агрохолдинг!в е доц!льним обрати п!д-х!д комплексного використання стимулюючо-обмежуючих економ!чних механ!зм!в. Такий п!дх!д мае виключати як су-то заборонний (санкц!йний), так ! навпаки - вседозволений (некерований) характер. В!н мае передбачати системне за-провадження !нструмент!в податковоУ, грошово-кредитноУ, ц!новоУ, амортизац!йноУ, !нвестиц!йноУ, структурноУ, митноУ та страховоУ пол!тики з одночасним використанням заход!в ! заохочення, ! стримування. Разом !з тим використання п!д-ходу щодо поеднання стимул!в ! обмежень мае передбачати р!зну м!ру або масштаб безпосереднього запровадження заход!в ! заохочення, ! стримування.
Використання такого п!дходу мае зд!йснюватися в контекст! реал!зац!У ефективноУ соц!ально-в!дпов!дальноУ держав-ноУ регуляторноУ пол!тики в агропродовольч!й сфер!.
В!дм!тимо принципово важлив! теоретико-методолог!чн! та методичн! аспекти щодо практичного використання про-понованого п!дходу:
1. Поеднання системи стимул!в (заохочення) та обмежень (стримування) необх!дно застосовувати на селектив-н!й основ!:
- з урахуванням кон'юнктури, яка склалася на внутр!ш-ньому ! зовн!шньому аграрних ринках;
- за виокремленими галузями ! п!дгалузями агропродовольчого виробництва;
- з! спрямуванням за конкретними товарними позиц!ями;
- у межах ч!тко визначених територ!ально-адм!н!стратив-них район!в краУни;
- у межах ч!тко визначених часових пер!од!в.
2. Застосування стимулюючо-обмежуючоУ регуляторноУ по-л!тики сл!д зд!йснювати з використанням як прямих, так ! опо-середкованих метод!в (виходячи з! зм!сту конкретних завдань ! в межах ч!тко визначених часових пер!од!в буде зм!нюватися м!ра використання як прямих, так ! опосередкованих метод!в).
3. Методичною умовою запровадження зазначеного п!дхо-ду мають бути комплексн! маркетингов! досл!дження аграрного ринку (вони можуть зд!йснюватися державними установа-ми або недержавними досл!дницькими центрами на конкурсн!й
оплатн!й основ! з наступним наданням агрохолдингам висно-вк!в-рекомендац!й щодо проведених досл!джень).
Загальною передумовою реал!зац!У п!дходу щодо використання стимулюючо-обмежуючоУ регуляторноУ пол!тики д!яльност! агрохолдинг!в виступае формування досконалого !нституц!онального середовища та наявн!сть д!ездатноУ держави як верховного !нституц!онального суб'екту соц!ально-ор!ентованоУ ринковоУ економ!ки.
0працювання теоретико-методолог!чних, нормативно-правових й емп!ричних аспект!в проблеми формування та розвитку в!тчизняних агрохолдинг!в виступае п!дгрунтям для таких трьох блок!в пропозиц!й стосовно вдосконалення Ух-нього орган!зац!йно-економ!чного механ!зму.
Перший блок. 0ск!льки детерм!нантною негативною рисою агрохолдинпв е надконцентрац!я ними виробничо-ресурс-ного потенц!алу с!льського господарства, е доц!льним вести пряму норму права щодо обмеження площ! земель, яка мо-же бути об'ектом господарювання холдинг!в. У раз! заснуван-ня суб'ектом п!дприемництва, який вже е засновником та/або сп!взасновником холдингу, нового формування холдингового типу, його частка у статутному кап!тал! новостворюваного агрохолдингу не повинна перевищувати 30% (в останньому випадку !ншими сп!взасновниками холдингу мають бути р!зн! юридичн! та/або ф!зичн! особи). Постае принципово важли-ве питання щодо максимально! площ! земель, яка може бути об'ектом господарювання агрохолдинпв. Виходячи з реального сучасного стану речей в УкраУн! та з метою недопущення насильницького неконтрольованого перерозпод!лу власност! це може бути 300-350 тис. га (конкретн! цифров! значення е сенс визначати додатково).
Необх!дн!сть !мплементац!У у в!тчизняне законодавство под!бного роду правовоУ норми щодо обмеження площ! земель, яка може бути об'ектом господарювання агроформу-вань (автором так! пропозиц!У Верховн!й Рад! УкраУни в контекст! обгрунтування положень Закону «Про продовольч! холдинги» було опрацьовано к!лька рок!в тому [11, с. 278279, 316-333]), п!дтверджено, наприклад, досв!дом вироб-ничо-комерц!йноУ д!яльност! агрохолдингу «Мр!я» [3]. Саме хибн!сть пол!тики ц!еУ структури стосовно зб!льшення земельного банку зумовила УУ входження у серпн! 2014 року в техн!чний дефолт. У жовтн! того ж року дана ситуац!я отри-мала вже публ!чну негативну оц!нку на м!жнародному ф!нан-совому ринку, що автоматично зумовило в!дпов!дне став-лення до б!льшост! в!тчизняних товаровиробник!в. 6 п!дстави вважати, що аналог!чн! процеси протягом 2015-2016 рок!в набудуть подальшого розповсюдження.
0бмеження максимально можливого обсягу площ! земель на позначц! 300-350 тис. га не стане на завад! реал!зац!У ви-робничо-комерц!йноУ д!яльност! для переважноУ б!льшост! в!-тчизняних агрохолдинг!в, оск!льки вони ще не досягли такого р!вня концентрац!У земель, та не призведе до штучного розу-крупнення Ухнього акц!онерного кап!талу. Хоча, наприклад, для агрохолдингу N04, який мае в користуванн! понад 450 тис. га ! визнаеться одним !з найб!льш непрозорих холдинг!в на те-ренах Сх!дноУ бвропи, такого характеру процеси у раз! при-йняття под!бноУ обмежуючоУ норми е нев!дворотними.
Дана пропонована норма спрямована, перш за все, на формування у в!тчизнян!й агропродовольч!й сфер! конку-
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛЬНОСТ1
рентного середовища, що об'ективно виступае засадами по-силення конкурентоспроможност укра'нських товаровироб-ниюв як на внутршньому, так i зовншньому аграрних ринках. До того ж необхщно вiдмiтити, що для багатьох вггчизняних агрохолдингiв «накопичений» ними земельний банк е еко-номiчно обтяжливим. 1хне сподiвання на зняття мораторю на продаж земель сiльськогосподарського призначення та здмснення наступних спекулятивних угод так i залишають-ся невиправданими (аналiз iнституцiйного середовища свщ-чить, що протягом коротко та середньостроковоУ перспекти-ви такий мораторiй в Укра'У буде подовжено).
Подiбний висновок пщтверджують авторськi розрахун-ки прибутковост холдингiв у спiвставленнi з площею обро-блюваних ними сiльськогосподарських угщь. За показником обсягу чистого прибутку на 1 га стьськогосподарських угщь протягом останых рокiв такi формування, як «Терра Фуд» та «0лiяр» (з обсягами земельного банку 30 та 20 тис. га вщ-повщно) е в 4-7 рази вище у порiвняннi, наприклад, з показником прибутковост ТОВ СП «^булон», яке мае в корис-туваннi понад 80 тис. га земель (розраховано за [19; 20]).
Причиною зазначеного положення е бтьш висока додана вартють виробничо-комерцiйноí дiяльностi структур «Терра Фуд» та «0лiяр» порiвняно з переважно сировинною спрямо-ванiстю господарювання холдингу «Hiбулон». При цьому, од-нак, слiд враховувати, з одного боку, величезн витрати ТОВ СП «^булон» на створення сучасно' лопстично' Ыфраструк-тури аграрного ринку на Пвденному Сходi кра'ни, а з iншого -той факт, що «0лiяр», зокрема, свою прибутковють забезпе-чуе значною мiрою завдяки постачанням на зовнiшнiй ринок соняшниково'У оли, вироблено' iз закуплено'' сировини у Ыших виробникiв (хоча подiбного роду зовнiшнi постачання з ви-користанням створено'' iнфраструктури здмснюе i «Hiбулон» стосовно сво'х суто сировинних операцм). Це е вщображен-ням глибинного взаемоопосередкування позитивних i нега-тивних рис господарювання вггчизняних холдинпв.
0крiм зазначених аспектiв законодавче обмеження площщ земель, яка може бути в користуванн агрохолдингiв, спря-моване на оформлення наступно'' тенденци. Така норма за-безпечить цивозоване створення субхолдингiв, до яких великим агрохолдингам е доцiльним виокремити 'хн непри-бутковi або - найменш прибутковi, структурнi пiдроздiли, ко-трi iснують у складi всiх формувань (е пiдстави прогнозувати виникнення тако' тенденци у вiтчизняному агропродоволь-чому комплекс протягом вже найближчих роюв). Для багатьох великих агрохолдинпв створення подiбних субхолдин-гiв цтком логiчно буде завершуватися продажем останых на зовнiшнiх ринках 1Р0.
Другий блок пропозицм спрямований на стимулювання роз-витку мiжгалузевих вiдносин у межах агрохолдинпв i формування таким чином глибинних основ для 'хнього повноцЫно-го виробничо-комерцiйного функцюнування. Саме наявнють розповсюджено' системи мiжгалузевих вiдносин забезпечуе провiдним мiжнародним агропродовольчим компаыям, таким як Nestle, Kraft Foods, Deutsches Milchkontor тощо, мож-ливiсть виробництва високоякiсних харчових продук^в з висо-ким вмютом додано'' вартостi, проникнення не ттьки в чисельнi галузi сiльського господарства i торгiвлю, а й у технолопчно непов'язанi галузi промисловостi та в банювську, страхову, на-
укову сфери. Подiбна диверсифiкацiя виступае основою до-статньо ефективно'' виробничо-комерцiйноí дiяльностi таких формувань навiть у роки свгтаво''' фiнансовоí кризи та неста-бiльноí мiжнародноí полiтичноí ситуацГ'' [21-23].
Модель господарювання б^ьшос^ вiтчизняних агрохолдинпв побудована за принципом двополярносй Так, холдинги нацюнального рiвня е переважною мiрою сировинно орieнто-ваними i свою ефективнiсть забезпечують, насамперед, завдяки постачанням рослинницько' продукци на зовнiшнi аграр-нi ринки (холдинги «Кернел», «Райз», «Стиомi Холдинг» тощо). Формування репонального рiвня, як правило, сконцентрували свою дiяльнiсть у сферi харчово'' та переробно'' промисловос-тi i торгiвлi на внутршньому ринку. При цьому ефективнiсть 'х-ньо'' дiяльностi значною мiрою забезпечуеться через нееквiва-лентний обмiн з стьськогосподарськими товаровиробниками та торговiй надбав^ (ПрАт «Чернiвецькi ковбаси», корпорацiя «Луганськм'ясопром», ВАТ «Луганськмлин» тощо). Лише вщ-носно незначна частина укра'нських агрохолдинпв осво'ли сферу тваринництва («Агро-альфа», «Астарта», «Агротон»). Ще менше тих, що орieнтованi на кiнцевого споживача - «Ми-ронiвський хлiбопродукт», «АПК - 1нвест».
Вiдповiдно до наведених вище загальнотеоретичних i ме-тодичних аспек^в у контекстi використання стимулюючо-об-межуючо'' регуляторно'' полiтики е необхiдним запровадження максимально можливих стимулюючих заходiв (з виключен-ням заходiв стримуючого характеру) для вгтчизняних агро-холдингiв, сферою дiяльностi яких е виробництво стьсько-господарсько'' сировини з наступним виробництвом в УкраУ вiдновлюваноí енергГ''. Аналопчну регуляторну полiтику в су-часних умовах кон'юнктури внутршнього та зовншнього рин-кiв е сенс проводити стосовно холдинпв у молокопереробый галузг Слiд визнати можливим використання своерщно' рiв-новаги стимулiв та обмежень щодо агроформувань у галузi промислового пта^вництва. Hатомiсть, у галузi виробництва соняшниково'' олГ'', тим бiльше виходячи з мiркувань запровадження науково обгрунтовано'' авозмЫи, державi е доцтьним використання бiльшою мiрою заходiв стримуючого характеру.
Так, запровадження максимально можливих стимулюючих заходiв для агрохолдингiв у частиы виробництва вiдновлю-вано'' енерги слiд мiнiмiзувати, а краще - скасувати податки у разi промислово'' переробки в Украíнi сировини з наступним виробництвом тако'' енергГ'' (в сучасних умовах подiбного роду господарювання з виробництва вщновлювано' енерги за-проваджено лише структурою «Астарта»). Для таких потреб держава мае запровадити полiтику надання агрохолдингам дешевих довгострокових креди^в. Для пiдроздiлiв холдинпв, сферою дiяльностi яких е безпосередня переробка сировини на потреби виробництва вщновлювано' енерги, необхщно бтьш цтеспрямовано використовувати полiтику прискорено' амортизации Врештi, весь виробничо-комерцiйний процес у ц^ галузi доцiльно страхувати коштами держбюджету.
Третiй блок пропозицiй. З метою розв'язання головно'' су-часно'' проблеми вiтчизняного агропродовольчого комплексу - со^ального вiдродження сiльських територiй е доцiльним i правомiрним ввести законодавчу норму щодо обов'язкового |щрчного спрямування певно'' частки iнвестицiй агрохолдин-пв на розвиток тих адмiнiстративних одиниць, яю е територi-ально-просторовою базою розмщення íхнiх пiдприeмств iз
EKOHOMMHI ПPOБЛEMИ POЗBИTKУ ГAЛУЗEЙ TA BИДIB EKOHOMMHOÏ ДIЯЛЬHOCTI
виpoбництвa ciльcькoгocпoдapcькoí' cиpoвини. Бeзпocepeд-не визнaчeння пoдiбниx вiдpaxyвaнь мoжe 6ути пpeдмeтoм пoдaльшиx poзpoбoк, oднaк як виxiдний пoкaзник бyдe o6-rpyнтoвaним пpийняти пoзнaчкy y 3-5% вщ oбcягy щщрч-ниx cyкyпниx iнвecтицiйниx вклaдeнь xoлдингoвиx фopмyвaнь. Пpaвoвoю ocнoвoю пpaктичнoí' peaлiзaцiï дaнoí' пpoпoзицií' мo-жуть 6ути Угади дepжaвнo-пpивaтнoгo cпiвpoбiтництвa мiж aгpoxoлдингaми i opгaнaми викoнaвчoí' влaди peгioнaльнoгo й paйoннoгo piвнiв вiдпoвiдниx тepитopiй (з метою eфeктивнo-гo викopиcтaння гаш^в, якi 6удуть cпpямoвyвaтиcя xoлдингa-ми нa coцiaльнy cфepy ciльcькиx тepитopiй, cлiд зaпoбiгти ви-кopиcтaння зpiвняльнoгo пiдxoдy щoдo poзпoдiлy зaзнaчeниx гаш^в мiж aдмiнicтpaтивними paйoнaми peгioнiв].
У cyчacниx yмoвax для гocпoдapювaння лише oдиниць вЬ тчизняниx вeликoтoвapниx aгpoфopмyвaнь е пpитaмaнними тieю чи Ышюю мipoю pиcи coцiaльнoí' cпpямoвaнocтi. Це - xoл-динги «Aгpoпpoдiнвecт» тa «Cвiтaнoк». Peaлií' е тaкими, |щ| нa ceлi нaйбiльшим дeфiцитoм CTae виcoкoпpoфeciйний фiзич-нo здopoвий мexaнiзaтop, твapинник тa iншi квaлiфiкoвaнi po-бiтники. Toмy зaпpoвaджeння дaнoí' пpoпoнoвaнoï нopми вже нeзaбapoм мae cyпpoвoджyвaтиcя oптимiзaцieю пpoфeciй-нo-квaлiфiкaцiйнoï cтpyктypи poбoчoï cили ciльcькoгocпoдap-cькиx виpoбничиx пiдpoздiлiв aгpoxoлдингiв, пoкpaщeнням cтaтeвo-вiкoвoí' cтpyктypи нaceлeння тepитopiй пpocтopoвo-гo poзмiщeння циx виpoбництв тoщo. Taким чинoм, зaзнaчeнa нopмa (в мeжax cepeдньocтpoкoвoí' пepcпeктиви) бyдe eкoнo-мiчнo вигiднoю для aгpoxoлдингiв тa cпpиятимe фopмyвaнню ïx бiльш пoзитивнoгo cпpиймaння мicцeвим нaceлeнням.
Зaдля cтимyлювaння зaoxoчeння aгpoxoлдингiв дo пiдтpи-мaння дaнoí' пpoпoнoвaнoï нopми для тaкиx пiдпpиeмницькиx cтpyктyp е дoцiльним пpийняття тaкиx зaoxoчyючиx зaxoдiв:
1. Гapaнтoвaнe пpaвo aгpoxoлдингiв нa дepжaвнi зaкy-пiвлi зa бipжoвими цiнaми виpoблeнoí' ними ciльcькoгocпo-дapcькoï пpoдyкцiï в oбcязi 1GG% (ведення дaнoгo мexaнiз-му пoтpeбyвaтимe кapдинaльнoгo вдocкoнaлeння дiяльнocтi ycтaнoв Дepжpeзepвy тa peгioнaльниx aгpapниx фoндiв]. Це дoзвoлить:
- зняти нa pинкoвиx зacaдax пpoблeми з6уту (a oтжe, й мapкeтингoвoгo зaбeзпeчeння з вiдпoвiдними витpaтaми] для aгpoxoлдингiв;
- cфopмyвaти нaдiйний мexaнiзм зaбeзпeчeння пpoдo-вoльчoï' безпеки Укpaïни.
2. Гapaнтoвaнe пpaвo нa caмocтiйнe здiйcнeння aгpoxoл-дингами eкcпopтниx пocтaчaнь виpoблeнoï ciльcькoгocпo-дapcькoï пpoдyкцiï з нaдaнням дepжaвoю пiдтpимки cтocoв-нo oфopмлeння зoвнiшньoeкoнoмiчниx oпepaцiй (peaлiзaцiя цьoгo мexaнiзмy пoтpeбyвaтимe вне^ння змiн дo Poздiлy XIV Пoдaткoвoгo кoдeкcy Укpaïни «Cпeцiaльнi пoдaткoвi pe-жими»]. Дo тoгo ж cтимyлювaння тaким чинoм aгpoxoлдин-гiв cпpиятимe фopмyвaнню ocнoв pyйнaцiï мoнoпoлiзмy зep-нoтpeйдepiв у cфepi зoвнiшньoeкoнoмiчнoí' дiяльнocтi, який у cyчacниx yмoвax е cyттeвoю пepeшкoдoю poзвиткy y^a'^-^rano aгpoпpoдoвoльчoгo кoмплeкcy.
3. Звiльнeння aгpoxoлдингiв вiд cплaти пocлyг peгioнaль-ниx opгaнiв Дepжcпoживcтaндapтy Укpaïни щoдo cepтифiкaцiï cиcтeм ISO, Hazard Analysis and Critical Control Points (HACCP], Ecological Management Systems (EMS] тa Good Manufacturing Practice (GMP] (цi витpaти ycтaнoвaм Дepжcпoживcтaндap-
ту мae кoмпeнcyвaти дepжaвa]. Пpи цьoмy витpaти cтocoвнo зaпpoвaджeння дaниx cиcтeм нa пiдпpиeмcтвax мaють зaли-шaтиcя зa aгpoxoлдингaми; бeзпocepeдньo для cиpoвинниx фopмyвaнь, пepш зa вce - ïx твapинницькиx пiдpoздiлiв, нaй-бiльш aктyaльним e впpoвaджeння cиcтeм GMP.
Biдcyтнicть зaзнaчeниx cиcтeм якocтi, безпеки xapчoвиx пpoдyктiв тa дoбpocoвicнoí' гocпoдapcькoí' пpaктики нa бaгa-тьox вiтчизняниx пiдпpиeмcтвax aгpoпpoдoвoльчoгo гамп-лeкcy e нeпpипycтимoю ocoбливo в кoнтeкcтi пiдпиcaння Укpaïнoю в 2G14 po^ eкoнoмiчнoï чacтини У^ди пpo aco^-aцiю з 6вpocoюзoм.
4. Зa зaявкaми aгpoxoлдингiв тa вiдпoвiдниx opгaнiв влa-ди пepшoчepгoвий poзпoдiл випycкникiв aгpapнoгo, медич-нoгo тa пeдaгoгiчнoгo пpoфiлiв Bищиx нaвчaльниx зaклaдiв IV piвня aкpeдитaцiï, як oтpимaли ocвiтy зa дepжaвнoю фop-мoю нaвчaння, в нaceлeнi пункти c^^^x тepитopiй тиx aд-мiнicтpaтивнo-тepитopiaльниx paйoнiв, щo будуть зaзнaчeнi в пpoпoнoвaниx Угoдax дepжaвнo-пpивaтнoгo cпiвpoбiтни-цтвa peгioнiв тa xoлдингiв. Зaбeзпeчeння житлoм зaзнaчeниx випycкникiв aгpapниx, мeдичниx тa пeдaгoгiчниx BHЗ мae здiйcнювaтиcя зa кoшти дepжaвнoгo бюджету (вiдпoвiднi CTarri витpaт мaють oтpимaти кaтeгopiю зaxищeниx).
У кoнтeкcтi peaлiзaцií' нaвeдeнoí' пpoпoзицií', cпpямoвaнoí' нa coцiaльнe вiдpoджeння y^a^^^re ceлa, cтocoвнo aгpoxoл-дингiв oкpiм зaзнaчeниx cтимyлюючиx зaxoдiв е ceнc зaпpo-вaдити тaкoж i oбмeжyючий зaxiд - зaкoнoдaвчe зaкpiплeн-ня нopми щoдo виключнo гpoшoвoí' cплaти opeнди зeмeльниx пaí'в (у paзi ïï введення, тaкa нopмa мae бути внeceнa дo Угoд пpo дepжaвнo-пpивaтнe cпiвpoбiтництвo aгpoxoлдингiв з op-гaнaми викoнaвчoí' влaди peгioнaльнoгo тa paйoнниx piвнiв]. Зaпpoвaджeння цieí' нopми певним чинoм зменшить зaгaль-н oбcяги тiньoвиx, aбo тaк звaниx «нaпiвлeгaльниx» oпepaцií' xoлдингoвиx фopмyвaнь. Oднaк у дaнoмy вiднoшeннi icнye ще й Ышта - бiльш фунтовтое oбcтaвинa (пoпpи бeзyмoвнy вaж-ливють пpибopкaння тiньoвиx oбopyдoк].
Bвaжaeмo, !o викopиcтaння мexaнiзмy cплaти opeнди пaïв у нaтypaльнiй фopмi cyттeвим чинoм пpизвeлo дo oбeззeмe-лення y^a^^^re ceлa. Baгoмicть «внecкy» aгpoxoлдингiв cтocoвнo oбeззeмeлeння ceлянcтвa пeвнoю мipoю вiдoбpa-жaeтьcя oбcягaми кoнтpoльoвaниx ними земель c^^ra-гocпoдapcькoгo пpизнaчeння: пoнaд 4G-5G%% в oблacтяx Зaxiднoí' Укpaí'ни, вщ 2G дo 4G% в цeнтpaльниx peгioнax тa 1G-3G% у peT^ax Пiвдeннoгo Cxoдy кpaí'ни.
Висновки
Aгpoxoлдинги фoкycyють вci acпeкти тa cфepи фyнкцio-нyвaння вiтчизнянoгo aгpoпpoдoвoльчoгo гамплетеу. Ta-кi cтpyктypи в мeжax щoнaймeншe cepeдньocтpoкoвoí' пep-cпeктиви будуть cyттeвим чинoм визнaчaти тенденцГ' тa пepcпeктиви йoгo poзвиткy. Oтжe, питaння гocпoдapювaння фopмyвaнь тaкoгo типу, нacaмпepeд - í'xньoгo opгaнiзaцiй-нo-eкoнoмiчнoгo мexaнiзмy, мaють бути oднieю з гoлoвниx cклaдoвиx oпpaцювaння i peaлiзaцiï дepжaвнoí' peгyлятopнoï пoлiтики в aгpoпpoдoвoльчiй cфepi.
Пepcпeктиви пoдaльшиx poзвiдoк у дaнoмy нaпpямi пoля-гaють у poзpoбцi acпeктiв пpaктичнoгo зacтocyвaння cтимy-люючo-cтpимyючиx зaxoдiв щoдo peгyлювaння виpoбничo-кoмepцiйнoï дiяльнocтi yкpaïнcькиx aгpoxoлдингiв.
ЕК0Н0М1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ ТА ВИД1В EKOHOMI4HOI Д1ЯЛБНОСТ1
Список використаних джерел
1. Agroton [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. agroton.com.ua
2. Astarta [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. astartakiev.com/en/for_investors/financial-results.htm
3. Mriya [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.mnya. ua/en/investor
4. Myronivsky hleboproduct [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.mhp.com.ua/en/home
5. Совершенствование управления в агрокомплексе ОАО «Мариупольского металлургического комбината имени Ильича». Совершенствование организационного механизма управления Ч. II /
B.Н. Попов, С.А. Цыганкова, В.И. Бондаренко, H.H. Кальченко и др. -Луганск: ЛНАУ, Элтон-2. - 2003. - 139 с.
6. Чеботарьов В.А. Формування корпоративних структур в агро-промисловому виробницта регюну / В.А. Чеботарьов // Економка АПК. - 2003. - №5. - С. 28-31.
7. Андрмчук В.Г. Капгал^аци стьського господарства: ¡денти-ф^аци ¡ мотиви здмснення / В.Г. Андрмчук // Економка АПК. -2006. - №1. - С. 40-54.
8. Гуторов А.О. Агрохолдинги як ефективна форма концентрацп стьськогосподарського виробництва / А.О. Гуторов // Економка АПК. - 2011. - №3. - С. 102-107.
9. Данкевич А.6. Розвиток ¡нтегрованих структур у стьському гос-подарствг монографт / А.6. Данкевич. - К.: ННЦ 1АЕ, 2011. - 350 с.
10. Яцв 1.Б. Iнтеграц¡йн¡ в¡дносини як чинник змщнення конкурен-тоспроможност¡ с¡льськогосподарських п¡дприeмств / 1.Б. Яц¡в // Формування ринкових вщносин в УкраМ - 2013. - №39(142). -
C. 105-110.
11. Чеботарьов В.А. Державна регуляторна политика ¡нновацм-но' структурно'!' трансформацп харчово''' та переробно' промисловост¡
моногр. / В.А. Чеботарьов. - Луганськ: ДЗ «Луганський нацюналь-ний ун¡верситет ¡мен¡ Тараса Шевченка», 2011. - 448 с.
12. Положення «Про холдингов¡ компани, що створюються в процес¡ корпоратизаци та приватизацм» №224/94 в¡д 11.05.94 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/224/94.
13. Указ Президента «Про холдингов¡ компани, що створюються в процес корпоратизаци та приватизаци» №224/94 вщ 11.05.94 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/224/94.
14. Закон Укра'ни «Про акцюнеры товариства»// Офщ. в¡сн. Укра'ни. - 2011. - №16 вщ 11.03.2011. - Ст. 649.
15. Закон Укра'ни «Про холдингов¡ компани в Укран» в¡д 15.03.2006 №3528-IV. - Ст. 291 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua
1 6. Родионова О. Крупный агробизнес в АПК: Современные формы и эффективность / О. Родионова, Н. Борхунов // АПК: экономика, управление. - 2006. - №4. - С. 28-30.
17. Методические рекомендации по созданию продуктовых компаний / В. Г. Гусаков, М. И. Запольский. - Минск: Институт системных исследований в АПК НАН Беларуси, 2014. - 155 с.
18. http:// www.ukrstat.gov.ua
19. ТОП-100. Рейтинг лучших компаний Украины: 100 крупнейших агрокомпаний Украины // Инвестгазета. - 2011. - №3. - 96 с.
20. ТОП-100. Рейтинг лучших компаний Украины: 200 крупнейших агрокомпаний Украины // delo. ua. - 2014. - №3. - 115 с.
21. Nestle [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. nestle.ua/aboutus/globalnestle
22. Kraft Foods [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. mondelezinternational.com /ua/uk/About/KraftFoodsinUkraine.aspx.
23. Deutsches Milchkontor [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www.dmk.de/en/company
К.В. П0ГР1БНА,
студентка 2-го курсу 0КР «мапстр», Кивський нацональний университет¡м. Тараса Шевченка,
З.С. ВАРНАЛ1Й,
д.е.н., професор кафедри фнанав, Кивський нацюнальний университет¡м. Тараса Шевченка
Холдингова структура об'сднання шдприсмств
У статт! визначаеться роль, що грають xолдинговi об'еднання у порюнянн! з! звичайними корпорацями для забезпе-чення финансово! стмкост! п!дприемств. Анал!зуються основн! концепцИ' холдингу, а саме: формулювання ц!лей, визна-чення складу та модел¡, анал!з альтернативних вар!ант!в побудови холдингу. Розкриваеться питання про виб!р орган!за-ц/йно! структури для певного типу холдингу, розглянуто типи ¡нтегрованих холдинпв; структура управл!ння. Розглядаеться ситуаця щодо розвитку доч!рн!х п!дприемств та виявлен! основн! напрями ¿хнього розвитку в Укран¡.
Ключов! слова: холдинг, холдингов! об'еднання, корпорацп, концепцн та модел! холдинпв, доч!рн! п!дприемства, ¡нте-грац!йн! процеси.
К.В. ПОГРЕБНАЯ,
студентка 2-го курсу, ОКУ «магистр», Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко,
З.С. ВАРНАЛИЙ,
д.э.н., профессор кафедры финансов, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко
Холдинговая система объединения предприятий
В статье определяется роль, которую играют холдинговые объединения в сравнении с обычными корпорациями для обеспечения финансовой устойчивости предприятий. Анализируются основные концепции холдинга, а именно: формулирование целей, определение состава и модели, анализ альтернативных вариантов построения холдинга. Раскрывается вопрос о выборе организационной структуры для определенного типа холдинга, рассмотрены типы интегрированных холдингов; структура управления. Рассматривается ситуация по развитию дочерних предприятий и выявлены основные направления их развития в Украине.
Ключевые слова: холдинг, холдинговые объединения, корпорации, концепции и модели холдингов, дочерние предприятия, интеграционные процессы.
108 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 4 (167)/2015
© К.В. П0ГР1БНА, З.С. ВАРНАЛ1Й, 2015
