CC BY
65
УДК 347.51
Р. М. Римарчук
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук, доц., доц. кафедри цившьного права та процесу
П1ДСТАВА ТА УМОВИ ЦИВ1ЛЬНО-ПРАВОВО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ЗА ШКОДУ, ЗАПОД1ЯНУ ДЕРЖАВНИМИ ОРГАНАМИ ТА 1ХН1МИ
ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ
© Римарчук Р. М., 2016
Розглянуто питання вщповщальност за шкоду, завдану незаконними д1ями (безд1яльн1стю) орган1в м1сцевого самоврядування або 1хшх посадових ос1б п1д час здшснення повноважень, 1нституту в1дпов1дальност1 держави перед особою та визначено пщстави вщповщальност за завдану моральну шкоду. Запод1яння шкоди державними органами, органами мкцевого самоврядування, а також 1'\шми посадовими особами належить до спец1альни\ делжт1в i е окремим видом вщповщальность
Ключов1 слова: цивiльно-правова вщповщальнкть, органи державно! влади, органи мкцевого самоврядування, фiзична особа, юридична особа, моральна шкода.
Р. М. Римарчук
ОСНОВАНИЕ И УСЛОВИЯ ГРАЖДАНСКО - ПРАВОВОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ЗА ВРЕД, ПРИЧИНЕННЫЙ ГОСУДАРСТВЕННЫМИ ОРГАНАМИ И ИХ ДОЛЖНОСТНЫМИ ЛИЦАМИ
Рассмотрены вопросы ответственности за вред, причиненный незаконными действиями (бездействием) органов местного самоуправления или их должностными лицами при осуществлении полномочий, института ответственности перед лицом и определены основания ответственности за причиненный моральный вред. Причинение вреда государственными органами, органами местного самоуправления, а также их должностными лицами относится к специальным деликтам и является отдельным видом ответственности.
Ключевые слова: гражданско-правовая ответственность, органы государственной власти, органы местного самоуправления, физическое лицо, юридическое лицо, моральный вред.
R. M. Rymarchuk
GROUNDS AND CONDITIONS OF CIVIL - LEGAL LIABILITY FOR DAMAGE CAUSED BY THE STATE BODIES AND THEIR OFFICIALS
Questions of liability for damage caused by unlawful actions (inaction) of local self-government bodies or their officials in the exercise of authority, the institute of responsibility before an individual are analyzed and also there are determined grounds for liability for non-pecuniary damage. Causing damage by public authorities, local governments and their officials refers to the special delicts and is a separate kind of responsibility.
Key words: civil liability, public authorities, local government, natural person, legal entity, non-pecuniary damage.
Постановка проблеми. Загальноввдомо, що для правово!' держави прюритетом е забезпечення та захист прав i свобод особи. Фундаментальш вдеали демократичного суспшьства закршлет в таких актах мiжнародного права, як Загальна декларацм прав людини ввд 10 грудня
1948 року [1], Конвенщя про захист прав людини 1 основоположних свобод ввд 4 листопада 1950 року [2], Декларац1я основних принцишв правосуддя для жертв злочину 1 зловживання владою ввд 29 листопада 1985 року [3], котр1, окр1м проголошення прав, також передбачають створення системи ефективних засоб1в !хньо! реал1зацй. Важливу роль у захисп прав 1 законних штерес1в громадян та юридичних ос1б ввдкрають органи державно!' влади, м1сцевого самоврядування, а також !хш посадов1 особи.
Аналiз досл1дження проблеми. Сформульоваш в цш статп теоретичш висновки спираються на загальш досягнення юридично! науки, зокрема на результати дослвджень вггчизняних та заруб1жних ромашспв, цившспв, фах1вц1в шших галузей правово! науки: М. М. Агарков, С. С. Алексеев, Ч. Н. Аз1мов, Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт, О. С. Йоффе, В. М. 1гнатенко, О. О. Красавчиков, Н. С. Мале!н, В. П. Маслов, Г. К. Матвеев, В. В. Луць, I. Б. Новицький, О. А. Пвдопригора, Й. О. Покровський, С. Н. Приступа, С. Д. Русу, В. О. Рясенцев, А. А. Собак, В. А. Тархов, С. О. Харитонов, В. М. Хвостов, Ю. С. Червоний, Я. М. Шевченко та ш.
Мета роботи. Розглянути поняття цившьно-правово! ввдповвдальносл державних оргашв та посадових ос1б за завдану шкоду та визначити й тдстави та умови.
Виклад основного матерiалу. Поняття "ввдповвдальшсть" використовуеться в р1зних наукових дисциплшах: прав1, фшософи, сощологи, психологи, етищ та ш. Тим не менш, вважаемо, що сутшсть ввдповвдальносл едина незалежно ввд сфери й 1снування. Для наукового визначення поняття юридично! ввдповвдальносл необхвдно виходити з й загальнонаукового сенсу. Ввдповвдальшсть - це реакцм на виб1р. Виб1р е тшьки там, де е свобода. Проблема свободи т1сно пов'язана з проблемою ввдповвдальносл 1 навпаки. Ввдповвдальшсть - один 1з прояв1в зв'язку 1 взаемно! залежност1 особи та суспшьства. Фшософський словник визначае ввдповвдальшсть як категор1ю етики 1 права, що ввдображае особливе сощальне 1 морально-правове ставлення особис-тост1 до суспшьства (людства загалом), яке характеризуеться виконанням свого морального обо-в'язку 1 правових норм.
Поняття цившьно-правово! ввдповвдальносл вперше спробував розробити в 1940 рощ М. М. Агарков. Розглядаючи сшвввдношення категорш боргу (обов'язки) та ввдповвдальносп у цившьно-правових зобов'язаннях, М. М. Агарков писав, що нормальне виконання боржником зобо-в'язання е його обов'язком. У раз1 порушення цього обов'язку боржник, кр1м його вол1, приму-шуеться до виконання свого обов'язку, або до ввдшкодування збитюв, тобто, настае ввдпов1-дальшсть. Зввдси М. М. Агарков робить висновок, що "борг та ввдповвдальшсть е не р1зними 1 незалежними один ввд одного елементами зобов'язання, а лише двома аспектами тих же ввдносин," 1 "таким чином, те, що ми зазвичай називаемо словами обов'язок 1 ввдповвдальшсть за зобов'я-занням, е в цшому т чим шшим, як обов'язком боржника в зобов'язальних правоввдносинах" [4].
Органи правосуддя здшснюють судочинство у кримшальних 1 цившьних справах. Саме в цш сфер1 громадяни та оргашзацй, реал1зуючи передбачеш Конститущею Укра!ни права, стикаються з неабиякою кшьюстю порушень посадовцями положень чинного законодавства. Наслвдком неправом1рних дш найчаспше стае заподiяння майново! та морально! шкоди як особам, як1 беруть участь у справ1, так 1 тим, хто не бере в нш безпосередньо! участ1.
Нар1жним каменем у взаемоввдносинах особи 1 держави е принцип, закршлений у ст. 56 Конституцй Укра!ни: "Кожен мае право на ввдшкодування за рахунок держави чи оргашв м1сцевого самоврядування матер1ально! та морально! шкоди, завдано! незаконними ршеннями, дiями чи бездiяльнiстю оргашв державно! влади, оргашв м1сцевого самоврядування, !х посадових 1 службових ос1б при зд1йсненн1 ними сво!х повноважень" [5].
I. Поляков зазначае, що "держава захищае св1й престиж, пом'якшуе автократичш прояви свое! д1яльност1, створюе систему стримувань 1 противаг свое! влади ... показуе свою прихильшсть принципам законности гуман1зму 1 справедливост1" [6, с. 43].
1нститут ввдповвдальносл держави перед особою - це одна з головних гарантш i свобод людини, закрiплених у чинному законодавствк держава встановлюе мехашзм власно'' публiчно-правово'' вiдповiдальностi, бере на себе обов'язок забезпечити також можливкть й реалiзацii, зробити доступною для громадян. Цим досягаеться послаблення тиску держави на суспшьство i водночас збшьшуеться можливiсть його контролю за дмми держави, рiшеннями й органiв та посадових осiб [7, с. 5].
Положення Конституцй Укра'ни про вiдповiдальнiсть держави конкретизовано в цившьному законодавствi. Ч. 1 ст. 1166 Цившьного Кодексу Укра'ни (надалi - ЦК Укра'ни) встановлюе загаль-т пiдстави вiдповiдальностi за завдану майнову шкоду: особистим немайновим правам фiзичноi або юридично'' особи внаслiдок неправомiрних рiшень, д1й чи бездiяльностi, а також майну фiзичноi' або юридично'' особи. Цю шкоду вiдшкодовуе в повному обсязi особа, яка й завдала [8].
У ст. 1167 ЦК Укра'ни визначено пiдстави ввдповвдальносп за завдану моральну шкоду: завдана фiзичнiй або юридичнiй особi неправомiрними рiшеннями, дiями чи бездiяльнiстю, вона ввдшкодовуеться особою, яка й завдала, за наявносп вини. Водночас така шкода ввдшкодовуеться незалежно вiд вини органу державно'' влади, органу мкцевого самоврядування, фiзичноi або юридично'' особи, яка й завдала, у передбачених законодавством випадках.
Аналiз судово'' практики сввдчить, що чиннi правовi конструкцй далекi вiд iдеалу. Вiдсутнiсть ефективних засобiв вiдновлення порушених прав призводить до того, що постраждалi ввд зло-вживань владою громадяни змушеш звертатися до мiжнародних органiв ^ зокрема, до Свро-пейського суду з прав людини.
Запод1яння шкоди державними органами, органами мкцевого самоврядування, а також 'хшми посадовими особами належить до спещальних делшлв i е окремим видом вiдповiдальностi. Для настання делштно'' вiдповiдальностi держави, ^м загальних умов (завдання шкоди, протиправна поведшка, причинний зв'язок, вина), потрiбнi спецiальнi, а саме: наявнiсть спещального суб'екта -заподiювача шкоди та сфера його дмльносл.
Специфiка зазначеного виду ввдповвдальносл полягае в тому, що шкоди громадянам та юридичним особам завдають державш органи та органи мкцевого самоврядування пвд час здшснення публiчно-правових функцш. Несприятливi майновi та моральнi наслiдки виникають у результат незаконних владних приписiв [9, с. 67].
Незважаючи на те, що шкода заподтоеться в сферi публiчних правовiдносин, умови i порядок й вiдшкодування регулюються чинним цившьним законодавством Укра'ни за правилами делштно'' вiдповiдальностi. Тобто вiдшкодування шкоди в межах делштно'' вiдповiдальностi е найдоцшь-нiшим i виправданим. Воно повною мiрою вiдповiдае iнтересам громадян i органiзацiй, потерпших вiд незаконно'' дмльносл державних, комунальних, правоохоронних органiв, оргашв мiсцевого самоврядування або 'хшх посадових ошб.
У випадках, встановлених чинним законодавством Укра'ни, публiчно-правовi утворення несуть делштну вiдповiдальнiсть незалежно вiд вини 'хшх органiв, зокрема за:
- моральну шкоду, завдану фiзичнiй або юридичнш особi неправомiрними рiшеннями, дмми чи бездiяльнiстю органiв публiчно-правових утворень (ст. 1167 ЦК);
- шкоду, завдану фiзичнiй або юридичнiй особi незаконними рiшеннями, дiею чи безд1яль-нiстю органу державно'' влади, органу влади Автономно'' Республши Крим або органу мкцевого самоврядування при здшсненш ними сво'х повноважень (ст. 1173 ЦК);
- шкоду, завдану фiзичнiй або юридичнш особi незаконними ршеннями, д1ями чи без-дiяльнiстю посадово' або службово'' особи органу державно'' влади, органу влади Автономно'' Республши Крим або органу мкцевого самоврядування при здшсненш нею сво'х повноважень (ст. 1174 ЦК);
- шкоду, завдану фiзичнiй або юридичнш особi в результат прийняття органом державно'' влади, органом влади Автономно'' Республши Крим або органом мкцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним i скасований (ст. 1175 ЦК);
- шкоду, завдану фiзичнiй особi внаслвдок й незаконного засудження, незаконного притяг-нення до кримшально'' ввдповвдальносп, незаконного застосування як запобiжного заходу тримання
пвд вартою або п1дписки про неви!зд, незаконного затримання, незаконного накладення адмш1ст-ративного стягнення у вигляд1 арешту чи виправних роб1т (ст. 1176 ЦК).
П1дставами для видшення ввдшкодування шкоди, нанесено! посадовою або службовою особою органу державно! влади, в окремий (спещальний) дел1кт е як особливост1 застосування до не! загальних умов ввдшкодування шкоди, так 1 спещальних умов, додатково встановлених законом. Перша умова виникнення зобов'язань, що виникають внаслвдок завдання шкоди незаконними р1шеннями, дмми чи безд1яльн1стю посадових та службових ос1б орган1в податково! служби Укра!ни - наявн1сть шкоди. Шкода може бути причинена пвд час проведення податково! перев1рки, наприклад, через вилучення необх1дних документ1в, системних блок1в комп'ютер1в тощо або надм1рним стягненням сум податку, пен1 1 штраф1в, арештом грошових кошт1в, за яких пвдпри-емство може бути позбавлене грошових кошт1в та шшими неправом1рними дмми податкових орган1в. Протиправшсть як умова виникнення в1дпов1дних зобов'язань виявляеться у тому, що будь-який в1дступ в1дпов1дно! службово! особи за меж1 (функц1!), визначен1 для не! законодавством, е порушенням закону. Якщо службова особа здшснюе д1ю, яка !й не дозволена (хоча 1 не заборонена), то це повинне вважатися правопорушенням. Тому в такому раз1 протиправна повед1нка (д1я) полягае не в здшсненш заборонено!, але в зд1йсненн1 недопущено! ди. Так, звшьнення в1д обов'язку ввдшкодування шкоди можливе, тшьки якщо службова особа була уповноважена на його запод1яння, 1накше кажучи, запод1яла шкоду тими д1ями, як1 прямо дозволен1 законом. Третя умова, що необхвдна для виникнення зобов'язання - причиновий зв'язок м1ж незаконними дмми службових ос1б державних оргашв 1 шкодою. Встановлення причинового зв'язку е ключовим моментом у питанш про стягнення збитк1в, заподмних податковими органами. Що стосуеться тако! умови виникнення зобов'язання у зв'язку 1з запод1янням шкоди як вина, то специф1ка виникнення в1дпов1дальност1 держави за шкоду вчинену службовими особами, зокрема податкових оргашв, полягае у тому, що у ЦК Укра!ни вперше визначено, що шкода ввдшкодовуеться незалежно ввд вини посадових або службових ос1б. Говорячи про можлив1сть ввдшкодування шкоди незалежно ввд вини службових ос1б, не сл1д думати, що вина взагал1 не повинна встановлюватися. Ус1 випадки незаконного завдання шкоди повинш ч1тко виявлятися 1 одержувати належну оцшку з боку ввдповвдних орган1в.
Найб1льша проблема у в1дносинах з владою - це реал1зац1я права на в1дшкодування шкоди, передбачено! багатьма нормативно-правовими актами чинного законодавства, у зв'язку з чим, найважлив1шим завданням держави залишаеться забезпечення найсправедлив1шого, швидшого 1 ефектившшого ввдновлення порушеного права 1 ввдшкодування заподмно! шкоди. 1стор1я розвитку законодавства про в1дшкодування шкоди державою за акти влади св1дчить про те, що спочатку воно в1др1знялося крайньою пом1рн1стю 1 численними вилученнями ос1б, яким шкода п1длягала в1дшкодуванню. 1нститут в1дшкодування шкоди державою за незаконш ди посадових ос1б державних орган1в не належить до 1нституту в1дпов1дальност1 у цив1льному прав1, а е реал1зац1ею засоб1в захисту у цив1льному прав1, оск1льки вина посадово! особи державного органу не е умовою виникнення ввдповвдного зобов'язання. В1дшкодування шкоди, що виникла в результат1 незаконних д1й посадових ос1б державних орган1в, реал1зуеться в межах недогов1рного зобов'язання. Су-б'ектами зобов'язань, що виникають внаслвдок завдання шкоди незаконними р1шеннями, дмми чи бездмльшстю посадових та службових ос1б орган1в податково! служби Укра!ни, е держава та потерпший. Запод1ювач шкоди - посадова чи службова особа - не е безпосередшм суб'ектом делштного зобов'язання, однак тшьки якщо буде доведено, що шкоду заподмла справд1 посадова чи службова особа державних орган1в, у сукупност1 з 1ншими обставинами шкоду в1дшкодовуе держава. 6. Запод1ювач шкоди - посадова чи службова особа - не е безпосередшм суб'ектом делштного зобов'язання, однак тшьки якщо буде доведено, що шкоду заподмла справд1 посадова чи службова особа державних орган1в, у сукупност1 з 1ншими обставинами шкоду в1дшкодовуе держава. Встановлет у ст. 1166 ЦК Укра!ни умови ввдшкодування шкоди поширюеться на вс1 норми, що входять до глави 82 ЦК Укра!ни, т1ею м1рою, в якш його не змшюють спещальш правила, передбаченими окремими статтями ще! глави. Так, зобов'язання, що виникають внаслвдок завдання шкоди незаконними р1шеннями, д1ями чи безд1яльн1стю посадових та службових ос1б
оргашв податково!' служби Украши виникають без наявност вини у заподiювача шкоди. Разом з особливостями загальних умов ввдшкодування шкоди ввдшкодування шкоди державою характеризуются наявнiстю спецiальних умов. По-перше, вiдповiдно до ст. 1174 суб'ектом спричинення шкоди може бути не будь-який пращвник органу державно!' влади, органу влади, а тшьки 1'хня посадова або службова особа. По-друге, необхiдне дотримання умови, що стосуеться виду дiяль-ностi суб'екта заподтовача шкоди. 1з закону витшае, що держава бере на себе ввдшкодування шкоди, запод1яно!' не будь-якими дмми державних службовцiв, а лише тими, як пов'язанi iз здшсненням ïхнiх повноважень.
Вiдповiдно до ст. 170 ЦК Украши держава набувае i здiйснюе цивiльнi права та обов'язки через органи державно!' влади у межах 1'хньо1' компетенци, встановлено!' законом. У делiктних правовiдносинах зобов'язання держави виконуе Державна казначейська служба Украши, яка ввдповвдно до покладених завдань здшснюе безспiрне списання коштв державного бюджету та мiсцевих бюджета на пiдставi рiшення суду.
1сторично питання щодо вiдповiдальностi юридично!' особи без вини було виршене за допомогою теори професiйного ризику. Згвдно з цiею теорiею будь-яка масштабна дмльнкть, пов'язана з використанням складних та потенцiйно небезпечних механiзмiв, неможлива без ризику завдання шкоди довколишшм. Шзтше теорiю професiйного ризику, як i теорто органiв юридично!' особи, також розглядали в межах публiчно-правових утворень.
Реформування системи мiсцевого самоврядування, викликане життево важливими потребами сучасного украшського суспшьства, спричинило кардинальнi змши у чинному законодавствi, що регулюе базовi принципи органiзацiï мiсцевого самоврядування в Украт та гаранта його здшснення. Нормативне закршлення ефективного мехашзму вiдшкодування шкоди, запод!яно1' незаконними актами оргашв мкцевого самоврядування або дмми 1'хшх службовцiв, покликане сприяти змiцненню довiри громадськостi до таких оргашв i гарантувати законшсть 1'хньо1' дiяльностi.
Згiдно зi ст. 2 Закону Украши "Про мкцеве самоврядування в УкрашГ' мiсцевим самовря-дуванням в Украïнi е гарантоване державою право та реальна здатшсть територiальноï громади -жителiв села чи добровольного об'еднання у сшьську громаду жителiв кшькох сш, селища, мкта -самостiйно або пвд вiдповiдальнiсть органiв та посадових осiб мiсцевого самоврядування вирiшувати питання мкцевого значення в межах Конституци i закотв Украïни [10].
З метою реалiзацiï зазначених повноважень органами мкцевого самоврядування приймаються акти, обов'язковi до виконання на всш територiï адмiнiстративно-територiальноï одиницi. Отже, можна встановити два види дш таких органiв: власт та передорученi державою.
Ст. 77 Закону Украши "Про мкцеве самоврядування в УкрашГ' визначае, що шкода, запо-дмна юридичним i фiзичним особам у результатi неправомiрних ршень, дiй або бездiяльностi органiв мкцевого самоврядування, ввдшкодовуеться за рахунок коштв мiсцевого бюджету, а в результат неправомiрних рiшень, дiй або безд!яльносл посадових осiб таких органiв - за рахунок 1'хшх власних коштв у порядку, встановленому законом [10].
У юридичнш лiтературi викладено думку, згвдно з якою шкода мае ввдшкодовуватися з бюджету органу, який делегував повноваження, i бюджету делегата солвдарно, з можливктю подальшого регресу на загальних засадах, пов'язаних зi ступенем вини кожного з тих, хто ïï запод!яв. Це правило повинне застосовуватися як у разi делегування, передбаченого законом, так i за незаконно! передачi повноважень. Однак, коли третя особа з власно! iнiцiативи взяла на себе будь-яку з функцш державного органу без попередньоï або подальшоï згоди останнього, ввдповвдальним суб'ектом е такий правопорушник, а не держава [11, с. 38].
У ЦК розкрита сутнкть моральноï шкоди. Так, згвдно з ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягае: у фiзичному болю та стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з калщтвом або шшим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведшкою щодо неï само!, членiв ïï сiм'ï чи близьких родичiв; у душевних стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку iз знищенням чи пошкодженням ïï майна; у приниженш честi та гiдностi фiзичноï особи, а також дiловоï репутаци фiзичноï або юридичноï особи.
Пвд моральною шкодою, запод1яною юридичнш oco6i, слiд розумiти немайновi втрати, що настали у зв'язку з приниженням ïï дшово!' репутаци, посяганням на фiрмову назву, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерцiйноï таемнищ, а також вчиненням дш, спрямованих на зниження престижу чи пiдрив довiри до ïï дiяльностi.
У разi вирiшення спору про вiдшкодування моральноï шкоди, заподiяноï громадяниновi незаконними ршеннями, дiями чи бездiяльнiстю органу державноï влади, його посадовими або службовими особами, судам слвд виходити з того, що зазначений орган мае бути ввдповвдачем у такш справу якщо це передбачено вiдповiдним законом (наприклад, ст. 9 Закону Украши "Про оперативно-розшукову дмльшсть" вiд 18 лютого 1992 р. № 2135-Х11). Якщо ж ввдповвдним законом чи шшим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода ввдшкодовуеться державою (за рахунок держави), то поряд iз ввдповвдним державним органом суд мае притягнути як ввдповвдача вiдповiдний орган Державного казначейства Украши (абз. 2 ст. 10 постанови Пленуму Верховного Суду Украши "Про судову практику в справах про ввдшкодування моральноï (немайново1) шкоди" ввд 31 березня 1995 р. № 4).
Розмiр ввдшкодування моральноï (немайново1) шкоди суд визначае залежно ввд характеру та обсягу страждань ^зичних, душевних, психiчних тощо), яких зазнав позивач, характеру немай-нових втрат (ïхньоï тривалостi, можливосл вiдновлення тощо) та з урахуванням iнших обставин. Зокрема враховуються стан здоров'я потерпшого, тяжкiсть вимушених змш у його життевих i виробничих стосунках, ступiнь зниження престижу, дiловоï репутацiï, час та зусилля, необхвдш для вiдновлення попереднього стану, добровшьне - за власною iнiцiативою чи за зверненням потерпшого спростування шформаци редакцiею засобу масовоï шформаци. А у випадках, коли межi вiдшкодування моральноï шкоди визначаються у кратному ствввдношенш з мiнiмальним розмiром заробiтноï плати чи неоподатковуваним мтмумом доходiв громадян, суд пiд час виршення цього питання мае виходити з такого розмiру мiнiмальноï заробiтноï плати чи неоподатковуваного мiнiмуму доходiв громадян, що будуть дмти на час розгляду справи.
Своею чергою, публiчно-правовi утворення мають право зворотноï вимоги до фiзичноï особи, винноï у вчиненнi злочину, у розмiрi коштiв, витрачених на лiкування особи, яка потерпша вiд цього злочину. Держава може застосувати регреснi вимоги до посадово].', службовоï особи органу дiзнання, попереднього (досудового) слiдства, прокуратури або суду у разi встановлення в ïï дмх складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо не!, який набрав законноï сили (ст. 1191 ЦК).
Висновки. Отже, ввдповвдальшсть за шкоду, завдану незаконними дмми (безд1яльшстю) органiв мiсцевого самоврядування або ïхнiх посадових осiб пвд час здшснення повноважень, мае покладатися сповна на суб'ект, який делегував повноваження, - державу.
Також для настання цивiльно-правовоï вiдповiдальностi держави не мають значення характер незаконноï владноï дiяльностi i ступiнь вини конкретного посадовця. Ди або бездiяльнiсть поса-довоï особи можуть мiстити ознаки злочину або квалiфiкуватися як адмтстративне правопо-рушення чи дисциплiнарний проступок. Не мають значення мотиви скоення протиправних дш, чи це корислива защкавлетсть, чи правова неграмотшсть. Ввдповвдальшсть держави, ïï оргашв зумов-лена тим, що повноваження, якими скористалася особа, надаш ш в штересах вiдповiдного пуб-лiчно-правового утворення, у зв'язку з чим останне мютить ризик несприятливих наслвдюв дмль-носл правопорушника.
1. Загальна декларащя прав людини eid 10 грудня 1948 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_015test=4/UMfPEGznhhDoJ.ZiFNQjtcHI4xMs80 msh8Ie6. Конвенця про захист прав людини i основоположних свобод eid 4 листопада 1950 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004?test=4/Umf PEGznhhDoJ.ZiFNQjtcHI4xMs80msh8Ie63. Деклараця основних принцитв правосуддя для жертв злочину i зловживання владою вiд 29 листопада 1985 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_114?test=4/UMfPEGznhhDoJ.ZiFNQjtcHI4xMs80msh8Ie64. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву. - М., 1940. - С. 44. 5. Конститущя Украти вiд 28 червня 1996 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://zakonl.rada.gov.ua/laws/show/254K/96-ep?test=4/UMfPEGznhhDoJ.ZiFNQjtcHI4xMs80msh8Ie6 6. Поляков И. Н. Ответственность по обязательствам вследствие причинения вреда. - М., 1998. -С. 172. 7. Онщенко Н. М. Проблема ефективностг законодавства та сучасний розвиток. - В1че. -2007. - № 12. - С. 3-6. 8. Цивтьний Кодекс Укрспни в\д 16 сгчня 2003 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/43515?test=4/UMfPEGznhhDoJ.ZiFNQjtcHI4x Ms80msh8Ie6 9. Попов В. В. Гражданско-правовая ответственность за внедоговорной вред, причинённый публично правовыми образованиями : дис. ... канд. юрид. наук. - М., 2002. - С. 201. 10. Закон Укрални "Про мгсцеве самоврядування в Укралнг" в\д 21 травня 1997 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр?test=4/UMfPEGznhhDoJ. ZiFNQjtcHI4xMs80msh8Ie6 11. Матвеев Ю. Г. Англо-американское деликтное право. - М., 1973. -176 с.
REFERENCES
1. Zahal'na deklaratsiya prav lyudyny vid 10 hrudnya 1948 r. [Universal Declaration of Human Rights] - Available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_015test=4/UMfPEGznhhDoJ. ZiFNQjtcHI4xMs80msh8Ie6 (accessed 23.05.2016). 2. Konventsiya pro zakhyst prav lyudyny i osnovopolozhnykh svobod vid 4 lystopada 1950 r. [Convention on fundamental rights and freedoms] -Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004?test=4/UMfPEGznhhDoJ.ZiFNQjtcHI4 xMs80msh8Ie6 (accessed 10.04.2016). 3. Deklaratsiya osnovnykh pryntsypiv pravosuddya dlya zhertv zlochynu i zlovzhyvannya vladoyu vid 29 lystopada 1985 r. [Declaration of Basic Principles of Justice for Victims of Crime and Abuse of Power] - Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_114? test=4/UMfPEGznhhDoJ.ZiFNQjtcHI4xMs80msh8Ie6 (accessed 04.05.2016). 4. Aharkov M M Obyazatel'stvo po sovetskomu hrazhdanskomu pravu (Obligation under soviet civil law) Moscow, 1940, P. 44. 5. Konstytutsiya Ukrayiny vid 28 chervnya 1996 roku [Constitution of Ukraine] - Available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр?test=4/UMfPEGznhhDoJ.ZiFNQjtcHI4xMs80msh8Ie6 (accessed 16.05.2016).м6. Polyakov Y. N. 'Otvet-stvennost' po obyazatel'stvam vsledstvye prychynenyya vred' (Liability for causing damage) Moscow, 1998, P. 172. 7. Onishchenko N. M. Problema efektyvnosti zakonodavstva ta suchasnyy rozvytok [On the problem of legislation efficiency and its contemporary development] Viche, 2007, Vol. 12, pp. 3-6. 8. Tsyvil'nyy Kodeks Ukrayiny vid 16 sichnya 2003 r. [Civil Code of Ukraine] - Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/43515?test=4/UMfPEGznhhDoJ. ZiFNQjtcHI4xMs80msh8Ie6 (accessed 23.05.2016). 9. Popov V. V. Hrazhdansko-pravovaya otvetstven-nost' za vnedohovornoy vred, prychy^nnbiy publychno pravovbimy obrazovanyyamy Dys. kand. yuryd. nauk. [Civil liability for causing non-contractual damage by public legal entities. PhD in law diss.] Moscow, 2002, P. 201. 10. Zakon Ukrayiny "Pro mistseve samovryaduvannya v Ukrayini" vid 21 travnya 1997 r. [Law on local power in Ukraine] - Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр?test=4/UMfPEGznhhDoJ.ZiFNQjtcHI4xMs80msh8Ie6 (accessed 22.05.2016). 11. Matveev Yu. H. Anhlo-amerykanskoe delyktnoepravo (Anglo-americal delict law) Moscow, 1973, 176p.
