CC BY
8
УДК 331.55
0Р1СНТИРИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1УПРАВЛ1ННЯ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ:
РЕГ10НАЛЬНИЙ АСПЕКТ
© 2016 1РТИЩЕВА I. О., ДУБИНСЬКА I. I.
УДК 331.55
1ртищева I. О., Дубинська I. I. Оркнтири пщвищення ефективностi управлiння трудовими ресурсами: регiональний аспект
У статт'1 проанал'вовано регональний ринок прац/. Визначено причини недостатнього використання трудових ресурав у регонах крани. За-значено, що в УкраМ в'дбуваються несприятливi зм/ни у структурi зайнятостi, зокрема деформуеться галузева профеайно-квал/ф/кацШна структура зайнятостi; зростае чисельшсть безробтних iз середньою спец/альною i вищою освтою, вив'шьнених з галузей науки, культури, освти, якi визначають науково-техн'тий i духовний потен^ал сустльства. Оцнка ефективностi управлшня трудовими ресурсами е одкею з найскладнших проблем управлшня та адмнстрування на р'вш регшшв Украни, яка недостатньо досл'джена. Кореляцшно-регресшний анал'в для виявлення впливу розвитку трудових ресурав на економiчний стан регону дае можливкть визначити резерви пiдвищення ефективностi управлшня трудовими ресурсами.
Ключов'! слова: регональний ринок прац1 управлшня трудовими ресурсами, режнальт диспропорцЦ трудовий потен^ал. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 9.
1ртищева 1нна Олександ^вна - доктор економiчних наук, професор, зав'дувачка кафедри менеджменту, Нацональний утверситет кораблебу-дування iменi адмiрала Макарова (пр. Геров Украни, 9, Миколтв, 54025, Украна) E-mail: innaxl@mail.ru
Дубинська 1рина 1ва^вна- асшрантка, М'жнародний унверситет б'внесу i права (вул. 49-1 Гвардшсьт див'ви, 37а, Херсон, 73039, Украна)
УДК 331.55
Иртищева И. А., Дубинская И. И. Ориентиры повышения эффективности управления трудовыми ресурсами: региональный аспект
В статье проанализирован региональный рынок труда. Определены причины недостаточного использования трудовых ресурсов в регионах страны. Отмечено, что в Украине происходят неблагоприятные изменения в структуре занятости, в частности деформируется отраслевая профессионально-квалификационная структура занятости; растет численность безработных со средним специальным и высшим образованием, высвобожденных из областей науки, культуры, образования, которые определяют научно-технический и духовный потенциал общества. Оценка эффективности управления трудовыми ресурсами является одной из сложнейших проблем управления и администрирования на уровне регионов Украины, которая недостаточно исследована. Корреляционно-регрессионный анализ для выявления влияния развития трудовых ресурсов на экономическое состояние региона дает возможность определить резервы повышения эффективности управления трудовыми ресурсами.
Ключевые слова: региональный рынок труда, управление трудовыми ресурсами, региональные диспропорции, трудовой потенциал. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 9.
Иртыщева Инна Александровна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой менеджмента, Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова (пр. Героев Украины, 9, Николаев, 54025, Украина) E-mail: innaxl@mail.ru
Дубинская Ирина Ивановна - аспирантка, Международный университет бизнеса и права (ул. 49-й Гвардейской дивизии, 37а, Херсон, 73039, Украина)
UDC 331.55
Irtyshcheva I. O., Dubinskaya 1.1. The Orientations for Increasing Efficiency of Human Resource Management: the Regional Aspect
The article analyzes the regional labor market. The reasons for insufficient use of labor resources in the country's regions have been determined. It is specified that in Ukraine occur adverse changes in the structure of employment, in particular, the sectoral vocational-qualification structure of employment is being deformed; number of unemployed persons with specialized secondary education and higher education, released out of the fields of science, culture and education, which determine scientific and technical and spiritual potential of society, is growing. Evaluation of the efficiency of human resource management is one of the most difficult problems of management and administration at the level of regions of Ukraine, and this problem has been insufficiently researched. The correlation and regression analysis aimed at identifying the impact of workforce development on the economic condition of region provide possibility to determine the reserves for increasing the efficiency of human resource management.
Keywords: regional labor market, human resources management, regional disparities, labor potential. Fig. 1. Tabl.: 1. Bibl.: 9.
Irtyshcheva Inna O. - PhD (Economics), Professor, Head of the Department of Management, Admiral Makarov National University of Shipbuilding (9 Heroiv Ukrainy Ave, Mykolaiv, 54025, Ukraine) E-mail: innaxl@mail.ru
Dubinskaya Irina I. - Postgraduate Student, International University of Business and Law (37a 49-th Hvardiiskoi dyvizii Str., Kherson, 73039, Ukraine)
Регюнальний ринок пращ Украши характеризуемся плиншстю робочо! сили, низькою оплатою пращ, малою продуктивною працюючих, недо-статшстю вкьних робочих мкць i низьким рiвнем використання трудових ресурйв.
Причини недостатнього використання трудових ресурйв у регюнах краши пов'язаш з такими чинника-ми: порушено пропорщю мiж попитом i пропозищею ринку пращ, що призвело до зростання безробптя (молодь 1980-х рр. народження, коли приркт населення був бкьшим, тепер досягла трудового вжу i вийшла на ри-
нок пращ); одна з причин безробптя молодi - оволодш-ня профейею, незатребуваною ринком пращ; у зв'язку зi структурними змшами з'явилася тенденцiя до зни-ження рiвня зайнятост населення. Часто вцбуваються структуры змши, що призводять до зростання юлькост звкьнень з роботи; одшею з основних причин зростання безробптя е низька варткть робочо! сили або низька оплата пращ; до лав безробтних виткняються люди без певних професш, малоосвiченi та неактивш; ще одшею причиною безробггтя е штенсивна внутршня мкрацш населення.
Проблемам дослцження ефективност викори-стання трудових ресурсiв на рiзних рiвнях присвяче-нi роботи багатьох вiтчизняних i зарубiжних учених-економiстiв, серед яких слiд вiдмiтити: М. Долiшнього, С. Злупко, О. В. Крушельницьку, А. Колота, Е. Лiбанову, С. Мельника та шших. Але, не зважаючи на значний вклад вчених, питання ефективностi використання трудових ресурйв залишаються актуальними.
Метою статтi стало дослцження напрямiв шдви-щення ефективност управлiння трудовими ресурсами регiону.
Украшський ринок працi функцiонуe в умовах зменшення загально'1 чисельностi населення Украши у перiод 2010-2015 рр., чисельшсть за-йнятого населення теж скоротилася на 2737 тис. осiб; чисельшсть населення працездатного вжу зменшилася на 1709,5 тис. оаб; чисельнiсть безробггних працездатного вiку зменшилася на 58,5 тис. оаб.
В умовах ринково! економiки пiд поняттям «тру-довi ресурси» розумiють частину населення кра!ни, що володie сукупнiстю фiзичних i духовних здiбностей та може брати участь у трудовому процесЬ Тобто поряд ш кiлькiсною оцiнкою трудових ресурсiв (частина населення краши) враховуеться i '1х якiсна сторона (володie фiзичними i духовними здiбностями). Такий пiдхiд до-зволяе комплексно розглядати трудовi ресурси як основу економiчного потенцiалу шдприемства та кра'ни в цкому [1, с. 60].
Часто при дослцженш трудових ресурйв вченi бкьш зорiентованi на статистичний характер досл-дження. Дослцження економiчноí сутностi поняття «трудовi ресурси» свiдчить, що серед в^чизняних та зарубiжних науковцiв вiдсутне однозначне трактування дано! категори. Деякi вчеш взагалi не визнають за трудовими ресурсами статусу науково! економiчноl категори. Аргументами в пiдтримку свое! позици вони висувають переважно статистичний, а не економiчний характер. Окремi науковцi [2] вважають, що економiчною кате-горiею е робоча сила, а трудовi ресурси являють собою лише яюсне 'й вираження. На думку А. Череп, трудовi ресурси» мають iсторичну визначенiсть, являють собою поняття сощально-класове й не е формальною статис-тичною сукупнiстю [3, с. 80].
Аналiз наукових джерел свцчить, що останнiми роками вцбуваеться розширення наукових уявлень, яке вцбиваеться, по-перше, збагачення наукових уявлень про трудовi можливостi людей на регюнальних ринках працi, якiснi та юльюст характеристики таких можли-востей завдяки активiзацil наукових дослiджень в цьо-му напрямi, по-друге, - поширення перелiку наукових пiдходiв для аналiзу трудових ресурсiв залежно вiд його цкей. Серед таких пiдходiв виокремлюеться: трудоре-сурсний пiдхiд, якому вцповцае розгляд трудового по-тенцiалу як сукупност наявних ресурсiв працi [4].
Населення у працездатному вщ, займи особи старших вiкових категорiй i пiдлiтки е складовою части-ною трудових ресурйв i найважливiшим чинником про-позици робочо! сили, потенцшного попиту на робочi мiсця i обсягу ринку працi. Очевидно, що потреби еко-
номiки в кадрах i напрям професшно! пiдготовки пови-ннi адекватно реагувати на запити ринку пращ. Сьогодш ж в УкраМ попит на працiвникiв т1е! або шшо! професи (спецiальностi) в основному визначаеться професшно-квалiфiкацiйною структурою зайнятих у виро6ництв1, хоча структура попиту зазнае суттевих зм1н.
Система професшного навчання виявилася недо-статньо гнучкою, не зушвши вiдреагувати на змши в по-пит1 на робочу силу. Передуам посилюеться дисбаланс у масштабах випуску фахiвцiв, що отримали початкову, середню i вищу професшну осв1ту.
В УкраМ вцбуваються несприятливi зм1ни у структур1 зайнятост1 Перед економiчною наукою по-стае завдання поеднання зайнятост! та людського роз-витку, яке може бути сформульоване як завдання забез-печення зайнятосп на основ1 розширення можливостей вибору людини у сферi зайнятостi та варiантiв для ви-бору пе! мети i того способу життя, яким людина надае перевагу, створення нових економiчно ефективних ро-бочих м1сць [5, с. 200].
Деформуеться галузева професiйно-квалiфiка-цiйна структура зайнятостi, вiдбиваючи тенденцш яюс-но! зм1ни трудового потенщалу кра'ни. Зростае чисель-н1сть безробиних 1з середньою спецiальною i вищою осв1тою, вивкьнених з галузей науки, культури, освпи, як1 визначають науково-техшчний i духовний потенцiал суспкьства.
Aналiз проблем безробiття дов1в, що падшня об-сяг1в виробництва в перехцний перiод до рин-кових вцносин призвело до р1зкого скорочення потреби шдприемств у ро6оч1й сил1. Приховане безро-61ття, що супроводжуеться значним падшням реально! зарплати, яка для бкьшосп перетворилася на мМмаль-ну сощальну виплату, змушуе людей звертатися до вто-ринно'1 та неформально'' зайнятост1
Добровольна незанятiсть виникае як наслцок в1д-мови працiвникiв погодитися виконувати певну роботу за запропоновану плату. Не юнуе загально'1 думки про те, коли рiвень незайнятосп стае критичним. Проте прий-нято вважати, що рiвень незайнятостi не може бути нижчий за 2-3 %, що вцповцае повнш зайнятост1 Фак-тичне значення природно'1 норми безробитя залежить в1д трьох груп чинниюв: демографiчних, 1нституц1йних i сощальних. У реальнiй економiцi поточний ф1зичний рiвень безробiття, як правило, не дорiвнюе природному р1вню, перевищуючи його в перюд спаду i зменшуючись нижче природного р1вня в перюд шдйому.
Аналiз демографiчноl ситуаци в УкраМ виявив суперечливi та мсприятлив! тенденци, як1 склалися в перюд переходу до ринкових в1дносин, а також причини i чинники, що обумовлюють зниження народжуваносй та шдвищення смертностi.
Аналiз демографiчних процейв у мютах i скьськш мiсцевостi показав, що вжова структура т1сно взаемодiе з характеристиками вiдтворення населення. Основними тенденциями демографiчного розвитку Укра'1ни е таю: деформовашсть в1ково'1 пiрамiди населення внаслцок соцiальних зм1н; негативне сальдо м^граци, затяжна де-мографiчна криза.
Оцшка ефективност управлiння трудовими ресурсами е одшею з найскладнiших проблем управлш-ня та адмiнiстрування на р1вш регiонiв Укра'ни, яка недостатньо дослужена. Кореляцшно-регресшний аналiз для виявлення впливу розвитку трудових ресурйв на економiчний стан регiону дае можливкть визначити резерви п^двищення ефективностi управлшня трудовими ресурсами.
Як результативний показник можливо вибрати один 1з узагальнюючих показниюв економiчного розвитку регiону - валовий регiональний продукт (У). Валовий регiональний продукт у ринкових щнах визначаеться як сума валово! додано! вартост уск вид1в економiчноl дшльносй, включаючи чист1 податки на продукти [6]. Скористаемося зведеними даними за 2014 р. статистич-ного збiрника «Регюни Укра'ни, 2015».
ви61р факторних показникiв об'ективно обгрун-товуеться перелжом показникiв, як1 ф1ксують органи державно'! статистики. Осккьки вплив характеристик розвитку трудових ресурйв ще мало досл^джений в еко-ном1чн1й лiтературi, то виберемо як фактори впливу весь
перелж показник1в (табл. 1), що увшшли до рангово! оценки ефективност управлiння трудовими ресурсами регiонiв: рiвень економiчноl активностi, % (X^; рiвень за-йнятостi, % (X2); рiвень безробiття, % (X3); навантаження зареестрованих безробiтних на одне вкьне робоче мкце (вакантну посаду) (X4); рiвень прийому на роботу, у высотках до середньооблжово! кiлькостi штатних працiвникiв (X5); рiвень вибуття з роботи пращвниюв, у вiдсотках до середньооблжово! кiлькостi штатних працiвникiв (X6); рiвень розширення професшно! пiдготовки робиний, у вiдсотках до облжово! чисельност штатних пращв-никiв (X7); рiвень пiдвищення квалiфiкацil прадiвникiв, у вцсотках до облжово! чисельностi штатних пращвниюв (X8); рiвень капiтальних швестищй (у фактичних щ-нах), млрд грн (X9); середньомiсячна (за рж) номiнальна заробiтна плата штатних прац1вниюв, грн (X10).
Цифровi данi табл. 1 адаптоваш для визначення пар-них коефiцiентiв кореляци та коефгщента множинно! ре-греси згiдно з поширеними економетричними методами [7]. Парш коефiдiенти визначаемо за допомогою Microsoft Excel та будуемо кореляцшну матрицю (табл. 2).
Таблиця 1
4M^OBi значення характеристик трудових pecypciB perioHiB УкраУни для побудови регресiйноi' моделi
№ х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Х9 Х10 У
А 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1 63,4 57,7 8,9 61 25,3 28,9 2,1 7,5 5,7 2810 36191
2 58,8 53,1 9,8 22 22,7 24,7 1,8 9 3,4 2721 20622
3 65,6 60,9 7,2 6 23,7 30,5 2,6 12,4 20,4 3641 152905
4 58,3 50,3 13,8 25 18,3 37,2 3,1 13,2 13,1 3858 164926
5 62,5 55,5 11,3 11 22,1 26,3 1,7 8 2,9 2763 25676
6 61,9 56,2 9,2 18 17,6 20 2,9 7,9 2,6 2744 21400
7 62,5 56,4 9,7 86 22,8 28,9 2,2 14 7 3432 54352
8 59,8 54,8 8,4 52 18,2 20,9 1,1 10,1 6,8 2875 33196
9 62 58,1 6,4 11 26,5 33,5 2,8 6,6 19,7 3489 68931
10 60,9 54 11,4 36 24,4 28,2 1,6 9,5 3,1 2789 25313
11 64,7 54,6 15,6 101 20 34,9 3,5 9,2 5,2 3377 55108
12 60,5 55,5 8,2 26 17 21,8 0,8 8 9,6 2961 63329
13 64 58,4 8,9 20 24,3 29,3 1 9,7 3,8 3344 32030
14 61,2 57,3 6,5 7 26,1 32,1 1,4 6,9 9,4 3129 69760
15 61,7 54,2 12,1 18 22,4 27,7 2,1 11,5 8,8 3179 58464
16 65 58,5 9,9 20 19,5 23,7 1,4 10,3 2,8 3033 22004
17 61,8 55,6 10,1 26 21,6 25,8 1,7 10,1 2,8 2877 26765
18 58,5 51,6 11,8 13 20,8 24,8 1,2 10,1 2,8 2527 18085
19 63,8 59,3 7,1 12 21,6 28 1,5 9,9 8 3143 85315
20 62,5 56,1 10,2 27 26,5 32,5 1,2 8,9 2,2 2617 20767
21 58,6 52,6 10,2 75 22,2 25,5 1,6 9,3 4,1 2878 26426
22 62,6 56,5 9,8 65 26,7 31,1 1,4 7,2 3,3 2829 33087
23 60,5 54,9 9,3 23 23,7 26,8 1 8,4 1,7 2578 13757
24 62,9 56,2 10,7 12 23,5 28,4 1,3 8,3 2,6 2690 24237
25 66,7 62 7 2 26,9 37,8 1,2 7 67,8 5376 312552
Джерело: складено за даними [1].
Таблиця 2
Кореляцшна матриця парних коефщкнлв кореляцм
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8 Х9 Х10 У
1,000
Х2 0,869 1,000
Х3 -0,250 -0,696 1,000
Х4 -0,079 -0,291 0,431 1,000
Х5 0,337 0,439 -0,359 -0,109 1,000
Х6 0,356 0,226 0,097 0,018 0,563 1,000
Х7 0,090 -0,122 0,373 0,274 -0,183 0,336 1,000
Х8 -0,039 -0,182 0,309 0,213 -0,348 0,031 0,311 1,000
Х9 0,166 0,208 -0,168 -0,206 0,106 0,238 0,015 -0,022 1,000
Х10 0,492 0,482 -0,210 -0,152 0,201 0,655 0,218 0,142 0,394 1,000
У 0,120 0,144 -0,109 -0,182 0,053 0,217 0,044 0,039 0,992 0,327 1,000
Тiсний зв'язок спостерiгаеться мiж валовим регю-нальним продуктом та рiвнем капiтальних iнвестицiй (Х9), середньомкячною (за р1к) номiнальною заробп1-ною платою штатних працiвникiв (Х10) 1 рiвнем вибут-тя з роботи пращвниюв (Х6). Крiм того, для зростання валового регюнального продукту необхцно стримувати зростання рiвня безробiття (Х3) та навантаження зарее-строваних безробиних на одне вкьне робоче мкце (Х4). Усi iншi фактори впливу можуть зростати.
Щодо парно! корелящ! мiж факторами впливу (автокореляцГ!), то слц зазначити, що найсильнiший зв'язок мiж факторами рiвнем економiчно! активност Х1 та рiвнем зайнятостi Х2, про що свiдчить коефiцiент корелящ! 0,869. Ткний зв'язок (протилежний) кнуе та-кож рiвнем зайнятостi Х2 та рiвнем безробiття Х3. Тк-ний зв'язок (прямий) спостерiгаеться також мiж рiвнем вибуття Х6 i середньомiсячною заробiтною платою Х10. З таких пар факторних ознак у майбутню кореляцшну модель доцкьно включати ткьки один. Проте, врахову-ючи незначний вплив факторiв Х1, Х2, Х3, Х4, Х5, Х7, Х8 на валовий регiональний продукт, до регресшно! моде-лi включимо ткьки фактори Х6, Х9, Х10. Тобто рiвняння множинно! регресГ! буде у виглядк
У — ^о + ^6^6 + ^9^9+ аю^ю.
Параметр аь лiнiйного рiвняння називають коефь цiентом регресГ!. Вiн показуе, на сккьки одиниць влас-ного вимiру в середньому змiнюеться значення ознаки У зi збкьшенням значення ознаки х на одиницю [8].
Величина розрахованого нами коефщшнта кореля-щ! становить 0,92 та вказуе на ктотний зв'язок (на 92%) мiж валовим регiональним продуктом i дослцжувани-ми факторами: рiвнем вибуття з роботи пращвниюв (Х6) i рiвнем капiтальних iнвестицiй (Х9) та середньомкяч-ною (за рiк) номiнальною заробгтною платою штатних працiвникiв (Х10). Аналiз рiвняння регресГ! свiдчить про те, що з трьох обраних нами факторiв найсильнiше на валовий регюнальний продукт впливае рiвень кашталь-них iнвестицiй по регiону. Одночасне збкьшення всiх трьох факторiв, включених у рiвняння регресГ!, приводить до зростання валового регюнального продукту. Враховуючи виявлений зв'язок, можна визначати резер-
ви зростання валового регюнального продукту за раху-нок трудових ресурйв.
Висока чи низька яккть робочо! сили у р1зних ре-гюнах е одн1ею з причин р1зниц1 у продуктивное« прац1. 1ндикатором якост1 робочо! сили е, перш за все, р1вень освгги населення. Висока частка населення з вищою осв1тою може св1дчити про наявн1сть бкьшо! ккькоси квал1ф1кованих кадр1в (за шших р1вних умов), а також дозволяе зменшити витрати п1дприемств на навчання та сприяти усп1шному впровадженню 1нновац1й.
Найвищою частка ос1б з вищою освггою у структур! економ1чно активного населення е у м. Ки!в (56,9%). Кр1м столиц!, високу частку пращвниюв з вищою освггою мають Харювська (34%) та Льв1вська област1 (30%), а також мкто Севастополь (36%). До ре-г1он1в з найменшою часткою економ1чно активного населення з вищою освггою належать Житомирська (20%), Чершвецька (19%) та Волинська (21%) област1 (рис. 1).
Загалом серед областей, де частка людей з вищою освггою е бкьшою, переважають рег1они, у яких роз-ташована велика ккьюсть вищих навчальних заклад1в (I-IV р1вн1в акредитацГ!). Найбкьша ккьюсть таких за-клад1в працюе у столиц! — 117, або 14,3% в1д '!х загаль-но! ккькостГ Друге м1сце пойдае Донецька область, де нараховуеться 80 ВНЗ (9,8%), трете мкце - Харювська область (70 заклад1в, або 8,6%). Найменше вищих навчальних заклад1в I-IV р1вн1в акредитацГ! розташовано у Волинськ1й, Микола!вськ!й та Сумсьюй областях (по 15 заклад1в, або 1,8%, у кожному з цих регюшв).
Кр1м ккьюсного, важливим е i як1сний вим1р. Вищ1 навчальш заклади Киева, Харкова, Львова, Донецька та Дншропетровська посiдають провцш мiсця у нацiональних рейтингах. Мова йде, зокрема, про Ки!в-ський нащональний унiверситет 1м. Тараса Шевченка, Нацiональнi унiверситети «Ки!вський полiтехнiчний ш-ститут» i «Киево-Могилянська академiя», Ки!вський на-цiональний економiчний унiверситет ш. Вадима Гетьма-на, Нацiональний унiверситет «Львiвська полiтехнiка», Львiвський нацiональний ушверситет 1м. 1вана Франка, а також Харювський полiтехнiчний iнститут, Доне-
Область
АРК Вшницька Волинська Днтропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорвька 1вано-Франк1вська Кипвська Юровоградська Луганська Льв1вська Микола'вська Одеська Полтавська Ртненська Сумська Терноптьська Хармвська Херсонська Хмельницька Черкаська Чершвецька Чершпвська м. Ки'''в м. Севастополь
10
20
30
40
50
60 %
0
Рис. 1. Частка економiчно активного населення з вищою осв^ою [9]
цький нацiональний технiчний ушверситет, Дншропе-тровський нацiональний унiверситет ш. Олеся Гончара та Донецький нацiональний унiверситет.
Як висновок можна зазначити, що якiсть робочо'1 сили е перевагою, насамперед, для Киева, Харювсько!, Львiвськоí, Донецько'1 та Дншропетровсько! областей.
Заробгтна плата вiдiграе важливу роль у системi показникiв ринку пращ. У регюнальному розрiзi рiвень заробгтно! плати досить суттево коливаеться. Основни-ми регiональними факторами, якi спричиняють таку нерiвномiрнiсть, е: надлишок/нестача робочо'1 сили, наявнiсть квалiфiкованих працiвникiв, продуктившсть працi в рiзних галузях економ^, розподк населення на скьське та мюьке тощо.
За останнi роки лише в ккькох областях серед-ньомiсячна заробiтна плата перевищувала середню по краМ. Найвища середня заробгтна плата в м. Ки'1в. В областях заробгтна плата е значно меншою. Велика рiзни-ця мiж Киевом та областю з наступною найбкьшою за розмiром середньою зарплатою.
До регiонiв, де пращвники отримують найменшу заробiтну плату, останш роки належать: Тернопкьська, Чернiгiвська та Чершвецька областi [6].
Варто вцзначити, що за iнших рiвних умов низь-ка заробiтна плата позитивно впливае на iнвестицiйну привабливiсть регюшв. Водночас, з iншого боку, заро-бiтна плата становить основу доходiв населення. Тому
перед iнвестором може виникнути свого роду дилема, як врахувати в сво'1х планах величину споживчого ринку (доходи населення) та витрати на робочу силу (у тому чит на заробину плату).
Щодо рiвня безробiття, то, з одного боку, безро-бiття свцчить про вiдносний надлишок робочо'1 сили в регюш. Це дае швестору можливiсть залучати пращвни-кiв з ще'1 категори населення та певною мiрою економи-ти на оплат працi. З iншого боку, категорш безробiтних включае низькоквалiфiкованих працiвникiв, профе-сiйний рiвень яких не задовольняе швестора, який за-звичай потребуе пращвниюв високо'1 квалiфiкащí. Крiм того, високий рiвень безробiття збкьшуе рiвень сощ-ально'1 напруги в регюш.
Проте рiзниця в рiвнях безробггтя е дещо меншою порiвняно з рiзницею в оплатi працi та становить 4,8 в1д-соткових пункти. Так, у Киевi у 2012 р. безробитя ста-новило 5,6% i було найменшим у регюнальному розрiзi. Також не набагато бкьший ршень безробiття було зафж-совано у пiвденних регiонах кра'1ни, зокрема в АРК - 6,1%, в Одеськш област - 6,0% та в м. Севастополь - 6,2% [1].
До областей з найвищим рiвнем безробгття пере-важно належать захцш та пiвнiчнi регiони. У Тернопкь-ськiй та Рiвненськiй областях цей показник становить 10,4%, в Житомирськш - 10,0%. До ще'1 групи також на-лежить i Чернiгiвська область, в якiй безробиними е 10,4% громадян [3].
Як уже зазначалося, найбГльша кiлькiсть населен-ня проживае на територГ! Донецько! та Дншропетров-сько! областей. За ними за показником чисельностГ на-селення йдуть Ки!в, ХаркГвська та ЛьвГвська областГ. ЦГ регГони входять також до числа областей з найвищою часткою мГського населення, а вГдповГдш регГональнГ ринки мають найбГльший потенцГал у довгостроковГй перспективГ. Найменший споживчий ринок з огляду на чисельшсть населення Гснуе в Чершвецькш областГ, де мешкае менше одного 1 млн осГб.
Щодо доходГв населення, то безумовним лГдером за доходами населення е м. Ки!в. Цей показник у КиевГ у швтора рази перевищуе результати регюшв, якГ е на-ступними за рГвнем доходГв — Донецько! та Дншропе-тровсько! областей та бГльш нГж у два рази — середнш показник по Укра!нГ. Тому щ регГони е потенцГйно най-бГльшими ринками збуту, передусГм, споживчих товарГв у короткостроковГй перспективГ. Попри те, що Гснуе зна-чна диференщацш областей за показником величини доходГв, обсяги витрат е бГльш-менш зГставними, при-чому в абсолютнш бГльшосп областей витрати значно перевищують доходи.
Серед причин феномена перевищення витрат над доходами можна назвати заощадження, здГйсненГ в по-переднГ перГоди, споживчГ кредити, динамГка яких дещо покращилася порГвняно з кризовим перГодом, наявнГсть тГньово! економГки.
ВИСНОВКИ
Формування системи ефективного управлшня трудовими ресурсами набувае особливо! значущостГ в умовах евроштеграцшного курсу Укра!ни Г, як наслГдок, вГльного руху товарГв, послуг, кашталу, робочо! сили, функщГонування загального ринку пращГ. При щьому слГд враховувати, що в сучасних економГчних реалГях рГшення дано! проблеми вимагае нових пГдходГв Г на-укових розробок, оскГльки традицГйнГ методи управлГн-ня трудовими ресурсами, заснованГ на технократичних концепцшх, втрачають сво! позицГ!. ■
Л1ТЕРАТУРА
6. Методолопчы пояснення. URL: http://www.zt.ukrstat. gov.ua/StatInfo/Poiasn/nacpoasn.htm
7. Лупнш О. €. Економетрiя: навч. noci6. 2-е вид., пере-роб. i доп. Ки!в: Центр навчально! лiтератури, 2008. 278 с.
8. Стегней М. I., 1ртищева I. О. Статистика: кредитно-мо-дульний курс: навч. поаб. Ки!в: Кондор, 2011. 304 с.
9. Чисельысть наявного населення УкраТни на 1 ачня 2016 року. Статистичний збiрник. URL: http://database.ukrcensus. gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2016/zb_nas_15.pdf
REFERENCES
Cherep, A. V., and Syomchenko, V. V."Sotsialno-ekonomichna sutnist katehorii «trudovi resursy» v promyslovomu sektori ekono-miky" [Socio-economic essence of category "human resources" in the industrial sector of the economy]. VisnykZaporizkoho natsion-alnoho universytetu, no. 1 (9) (2011): 78-84.
"Chyselnist naiavnoho naselennia Ukrainy na 1 sichnia 2016 roku" [Actual population of Ukraine on 1 January 2016]. http:// database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2016/ zb_nas_15.pdf
Libanova, E. M. et al. Liudskyi rozvytok v Ukraini: sotsialni ta demohrafichni chynnyky modernizatsii natsionalnoi ekonomiky [Human development in Ukraine: social and demographic factors of modernization of national economy]. Kyiv: In-t demohrafii ta sot-sialnykh doslidzhen im. M. V. Ptukhy NAN Ukrainy, 2012.
Luhinin, O. Ye. Ekonometriia [Economics]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2008.
"Metodolohichni poiasnennia" [Methodological notes]. http://www.zt.ukrstat.gov.ua/StatInfo/Poiasn/nacpoasn.htm
Pokynchereda, V. V. "Trudovi resursy pidpryiemstv: oblikovyi aspekt" [Workforce enterprises: the accounting aspect]. Zbirnyk naukovykh prats VNAU. Seriia: Ekonomichni nauky. Vol. 2, no. 1 (56) (2012): 59-66.
Pustovit, M. V. "Trudoresursne zabezpechennia rehionu: novi pidkhody do terminolohichnoho analizu" [Tradesure security in the region: new approaches to terminological analysis]. Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky vol. 2, no. 22 (2012): 340-349.
Stehnei, M. I., and Irtyshcheva, I. O. Statystyka: kredytno-mo-dulnyikurs [Statistics: credit modular course]. Kyiv: Kondor, 2011.
Teoriya izmereniya kapitala ipribyli [Theory of measurement of capital and profits]. Krakov: Fundacja Uniwersytetu Ekonomicz-nego w Krakowie, 2010.
1. Покиньчереда В. В.Трудовi ресурси пщприсмств: об-лтовий аспект. Зб'рникнауковихпраць ВНАУ. Серiя: Економнчы науки. 2012. № 1 (56). Том 2. С. 59-66.
2. Теория измерения капитала и прибыли: колл. мо-ногр./под общ. ред. проф. Бутынца Ф., проф. Добии М. Краков: Fundacja Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie, 2010. 400 с.
3. Череп А. В., Сьомченко В. В. Соцiально-економiчна сутнкть категорп «трудовi ресурси» в промисловому сектср економки. Вкник Запорiзького нацюнального ушверситету.
2011. № 1 (9). С. 78-84.
4. Пустовгг М. В. Трудоресурсне забезпечення репону: новi пщходи до термшолопчного аналiзу. Науковi пра^ Юро-воградського нацюнального техшчного уыверситету. Серiя: економiчнi науки. 2012. Вип. 22, ч. II. С. 340-349.
5. Людський розвиток в Укра'шп со^альы та демографiч-ы чинники модерызаци нацюнально! економки: кол. моногр./ Лiбанова Е. М., Макарова О. В., Курило I. О. та ш. Ки'в: 1н-т де-мографп та со^альних дослiджень iм. М. В. Птухи НАН Укра'ни,
2012. 320 с.
