CC BY
28
УДК 658:336.221 Acnip. О. С. Лемшовська - НУ "Львiвська полтехмка "
ОРГАН1ЗАЦШНО-ПРАВОВИЙ ЗМ1СТ ПОНЯТТЯ "ПОДАТКОВА ПОЛ1ТИКА" НА ШДПРИСМСТВ1
Формування податково'1 полiтики на пiдприeмствi дае змогу збiльшити його фь HaHCOBi ресурси для прискорення темтв розвитку операцшно'1 дiяльностi та можли-вють пошуку шляхiв оптимiзaцii оподаткування, що е важливим у процесi дiяльностi тдприемства.
Ключов1 слова: податкова полiтикa, фшансова стрaтегiя, пiдприемство.
Doctorate O.S. Lemishovs'ka -NU "Lvivska Politekhnika"
Organizational and legal maintenance of concept "tax policy"
on an enterprise
The formation tax politics on enterprise give the possibilities to increase its financial resources for acceleration of development of operative activities and possibilities for searching of optimizations way of tax. This is important thing in activities process of enterprise.
Keywords: policy tax, financial strategy, enterprise.
Для визначення суп та оргашзацшно-правового змюту поняття "податкова политика" необхщно почати дослщження з визначення його мюця у фшансовш стратеги, що е основою стратепчного управлшня шдприемством.
Запровадження стратепчного шдходу до управлшня шдприемством почалося у першш половит ХХ ст., а елементи стратепчного управлшня бу-ло описано в наукових працях Г. Емерсоном, Ф. Тейлором, А. Файолем. У цей перюд домшувало довгострокове планування i стратепчний шдхщ до управлшня шдприемством використовувався не системно. Оскшьки у середови-щд тдприемства постшно вщбувалися змши, у керiвництвa виникали опера-тивнi питання використання потенщалу новоi стрaтегiчноi позици. Тому було пiддaно сумнiву доцшьшсть використання методiв довгострокового планування i у 1965 р. запропоновано модель стратепчного планування, яке перед-бачало постiйну переоцiнку i переробку початково розроблених концепцш розвитку тдприемства з урахуванням зовшшшх "сигнaлiв".
У наущ та прaктицi упрaвлiння поняття "стратепя" використовуеться з 50-х роюв ХХ ст. Концепцiю стрaтегii вперше було розроблено у 60-тi роки А. Чандлером, К. Ендрюсом, I. Ансоффом. Розгляд юнуючих концепцiй стратеги дав змогу видшити три шдходи до визначення змiсту поняття "стратепя".
Перший шдхщ визначае поняття стратеги як зашб досягнення цшей пiдприемствa, що е класичним визначенням термшу. Цей пiдхiд аргументова-ний тим, що формулювання стрaтегiчних цшей тдприемства невщ'емно пов'язане з розробкою шляхiв ix досягнення.
Другий шдхщ до визначення термiну "стрaтегiя" базуеться на розглядi стрaтегii як набору правил прийняття ршень щодо поведшки оргaнiзaцii.
При визнaченнi стрaтегii також застосовуеться комплексний шдхщ, Вiдповiдно до якого стратепя - це не тшьки заЫб досягнення цiлей i здiйснення мiсii, це програма функцюнування пiдприемствa у зовнiшньому середовищi, взаемодп з конкурентами, задоволення клiентiв, реaлiзaцii iнте-ресiв aкцiонерiв, змiцнення конкурентних позицш пiдприемствa.
Узагальнюючи вище наведенi визначення вважаемо, що у процес уп-равлiння стратегiю потрiбно розглядати як результат сукупностi прийняття рiшень, що визначають прiоритетнi напрямки використання ресурЫв шд-приемства для досягнення поставлених цшей.
Вперше поняття мполiтикам сформулював давньогрецький мислитель Аристотель в I ст. до н.е. i визначив и як сферу загальних, публiчних, загаль-нозначимих штереЫв рiзних груп людей, як зашб вирiшення задач управлiн-ня загальними справами.
До XIX ст. пол^ика традицiйно розглядалась як вчення про державу, з часом уявлення про не! значно розширилось i вона стала предметом рiзних тлумачень. Найбшьш точне визначення "полгтики", на нашу думку, дав М. Вебер, визначивши 11 як поняття широкого змюту, яке охоплюе вс види дiяльностi з самостiйного керiвництва [1]. Iншi визначають 11 як загальне ке-рiвництво для дш i прийняття рiшень, яке полегшуе досягнення цiлей [2], як систему чгтко сформульованих, незалежних вiд часу принцишв, пiд впливом яких дiяльнiсть пiдприемства набувае того чи шшого напрямку [3].
Враховуючи аналiз наукових поглядiв щодо визначення полiтики, вважаемо, що дану категорш можна визначити як розподш обов,язкiв та повно-важень у цiлiсному суспшьному органiзмi на основi сформованих принцишв з метою формування правил, що сприяють досягненню цiлей.
Огляд наукових публшацш з питання визначення взаемозв'язку поль тики i стратеги шдприемства дае змогу зробити висновок про юнування рiз-них тлумачень щодо цього визначення. У рiзних наукових виданнях обгрун-товуеться домiнуюча позищя одного з цих термiнiв, або акцентуеться увага на взаемопроникненш стратеги i полiтики пiдприемства. Так, у наукових пра-цях нiмецьких авторiв стратегiя пiдприемства розглядаеться як частина поль тики пiдприемства, проте в американських авторiв, навпаки, стратегiя шдприемства е основою управлшня [4].
Обгрунтоваш позици науковцiв щодо понять сшввщношення полiтики i стратеги дозволило вважати вiрною позицiю такого змюту: "пiсля проголо-шення стратеги визначаеться пол^ика, яка перетворюе розроблену стратегш на вiдкриту i докладну декларацiю основних напрямкiв дiяльностi шдприемства" [5, с. 123]. Виходячи зi зазначеного вище вважаемо, що стратепя визначае напрямки використання ресуршв, а пол^ика е сукупнiстю дш 11 суб,ектiв щодо реалiзацil цих напрямюв.
Основою реалiзацil стратеги шдприемства е фшансова стратегiя, яка передбачае формування й ефективне використання фшансових ресуршв. Важливiсть фшансово1" стратеги полягае в тому, що саме у фшансах йде вь дображення вЫх видiв дiяльностi пiдприемства, i виникае балансування фун-кцiональних цiлей.
Фшансова стратепя шдприемства - це сформована система довгос-трокових цшей фшансово1" дiяльностi i найбiльш ефективних шляхiв 1х досягнення, якi визначаються фiнансовою iдеологiею [6]. Своею чергою, фшансо-ва iдеологiя пiдприемства - це система основоположних принцишв здшснен-ня фшансово1 дiяльностi пiдприемства, що визначаються його мiсiею (голов-
ною цiллю функцiонування) i фiнансовим менталитетом його засновникiв та менеджерiв. Фiнансова iдеологiя реалгзуеться через фiнансову полгтику за ок-ремими аспектами фшансово1 дiяльностi [6].
Важливiсть фшансово1 стратегiï на шдприемствг зумовлена двома ос-новними причинами, якi, своею чергою, пов,язанi з проблемами: перша - за-безпечення ефективностi дiяльностi пiдприемства та досягнення ним дина-мiчноï рiвноваги iз зовнiшнiм середовищем, друга - пошук шляхiв виживан-ня в умовах ринку та нових факторiв успiху пiдприемства у конкурентному середовищг, що обумовлюе формування полгтики пiдприемства за окремими напрямками його дiяльностi.
Процес формування фiнансовоï стратегiï здiйснюеться за такими ос-новними етапами:
• визначення загального перiоду формування фiнансовоï' стратеги.
• формування стратепчних цiлей фiнансовоï дiяльностi.
• розробка фiнансовоï полiтики в окремих аспектах фiнансовоï дiяльностi;
• конкретизация показникгв фiнансовоï стратегiï по пергодах ïï реалiзацiï.
• оцгнка розроблюваноï фiнансовоï стратегiï [6].
Роль фшансово1" стратегiï як частини загально1' стратегiï економiчного розвитку пiдприемства обумовила увагу вчених щодо дослгдження проблеми реалiзацiï фiнансовоï полiтики на шдприемствг, що е третiм етапом процесу формування фшансово1' стратегiï. На вгдмгну вiд фiнансовоï стратегiï загалом, фшансова полгтика формуеться за окремими напрямками фшансово1" дгяль-ностi пiдприемства, як потребують найбiльш ефективного управлiння для досягнення основних стратепчних цшей.
Фшансова полггика - це форма реалiзацiï фшансово1' гдеологп та фг-нансово1' стратегiï шдприемства в розргзг окремих аспектгв його фiнансовоï дгяльностг, якг потребують найбгльш ефективного управлгння для досягнення головноï стратегiчноï цглг дгяльностг [6].
Формування фiнансовоï полгтики по окремих аспектах фiнансовоï дг-яльностг носить багаторгвневий характер. Так, в рамках полгтики формування фгнансових ресурсгв видгляеться полгтика формування власних фгнансових ресурсгв та полгтика залучення позикового капгталу, своею чергою, полгтика формування власних фгнансових ресурсгв охоплюе податкову, дивгдендну, емгсгйну та амортизацгйну полгтики.
Роль податковоï полгтики у дгяльностг пгдприемств привернула увагу вчених до дослгдження ïï формування. Результати цих дослгджень знайшли вгдображення у працях вгтчизняних та зарубгжних вчених [6-10].
Податкова полгтика шдприемства - це складова частина фiнансовоï' стратеги шдприемства, яка полягае у виборг найбгльш ефективних варганив здгйснення податкових платежгв за наявностг альтернативних варганив його господарськоï' дгяльностг [6, 9], основна ланка мгшмгзаци податкових плате-жгв шдприемства [7, 10].
На нашу думку, таке визначення обмежуе ïï суть та значення. Мгнгмг-зацгя оподаткування справдг е важливою функцгею податковоï полгтики, але, окргм того, податкова полгтика повинна стати регулятором процесу управлгн-ня пгдприемством, оскгльки мшгмгзащя та оптимгзацгя оподаткування не зав-
жди вщповщае стратегiчним потребам тдприемства (iнодi витрати по мшмь зацп оподаткування перевищують доходи вiд не!). Вiдмова вщ мimмiзащl оподаткування у деяких випадках не повинна означати вщмову вщ форму-вання податково! полiтики, на шдприемсга незалежно вiд мети податково! полiтики повиннi вiдслiдковуватись змiни у податковому законодавств^ про-водитись податковi розрахунки та iн.
У сучаснш лiтературi юнуе поняття "Корпоративний податковий менеджмент". Суть поняття полягае у передбачент розробки управлiнських рь шень, спрямованих на формування фшансового потенцiалу i пiдвищення його ефективность Його основна мета полягае в активному впливi на макси-мiзацiю чистого прибутку при заданих параметрах податкового середовища i ринково! кон'юнктури [11]. Для визначення закономiрностей категорш "по-даткова полгтика" i "податковий менеджмент", вважаемо за доцшьне розгля-нути поняття податкового менеджменту через загальну сутнiсть менеджменту i звернутись до основоположних визначень цього поняття.
Менеджмент - це цшеспрямований вплив на колектив працiвникiв або окремих виконавщв з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цшей, це влада та мистецтво керiвництва, це вмшня та адмшю-тративш навички органiзовувати ефективну роботу апарату (служб пращвни-кiв), це споЫб та манера спiлкування з людьми [2].
Враховуючи наведенi вище визначення вважаемо, що податковий менеджмент е складовою податково! полгтики пiдприемства, iнструментом досягнення 11 цiлей та завдань, саме тому вш повинен розглядатися тiльки в рамках юнуючо! податково! полiтики з метою своечасного та повного виконання И завдань.
Варто зазначити, що деяк вчеш взагалi не видшяють податкову поль тику як окремий напрям фшансово! полiтики тдприемства. Натомють, вони видiляють податкове планування як напрямок оптимiзацil системи оподаткування, яке розглядають як цшеспрямоват ди платника податкiв спрямованi на зниження розмiру податкових вiдрахувань та як частину фшансово-госпо-дарсько! дiяльностi [12]. Така позицiя, на нашу думку, заслуговуе на критич-ний аналiз, оскiльки податкова полiтика вадграе важливу роль у полiтицi формування власних фшансових ресурсiв i не може ототожнюватись з подат-ковим плануванням, через вщмшшсть цiлей, завдань, своею чергою, податкове планування потрiбно розглядати як один з еташв процесу податково! поль тики, про що йтиметься у наступних тдроздшах.
Аналiз наведених вище визначень авторiв праць стосовно сутi подат-ково! полiтики пiдприемств дае нам право стверджувати, що бшьшють юну-ючих поглядiв, концепцiй, точок зору, як прямо чи опосередковано стосу-ються поняття дослщжувано! категори, зводяться тшьки до визначення цiлей, завдань та засобiв реалiзацil податково! полгтики тдприемства (що в основному зводиться до мiнiмiзацil податкових платежiв). Що ж до комплексного та системного визначення податково! полгтики як правово! категори, то, на нашу думку, воно не знайшло повного та чгткого вiдображення в жодному iз запропонованих варiантiв.
Для бгльш глибокого г точного визначення поняття "податкова полгтика шдприемства", вважаемо за доцгльне пояснити самостшш категори, що входять у дане поняття, насамперед, це: "полгтика", "оподаткування шдприемства".
Мгж собою поняття "полгтика" та "оподаткування" сшввгдносяться як об'ективне та суб'ективне. За дгалектичним пгдходом оподаткування у кгнце-вому пгдсумку зумовлюе полгтику, проявляючись в нгй через поняття "гнтере-си". Усвгдомленг гнтереси кергвництва задля ïx реалiзацiï потребують полгти-ко-правовоï пгдтримки, на Грунтг якоï формуються полгтичнг гнтереси. 1нтере-сом власникгв фгнансових ресурсгв е оптимальнгсть оподаткування, що обу-мовлюе формування податковоï полгтики на тдприемствг шляхом захисту гс-нуючих вгдносин вгд намагань ix змгн або сприяння останнгм, якщо це дик-туеться гнтересами полгтики держави.
Роблячи висновок зг сказаного вище ми можемо сформулювати поняття податкова полгтика шдприемства. На нашу думку, це: постгйна, органгзо-вана, системна, цглеспрямована дгяльнгсть кергвництва щодо розподглу обов'язкгв та повноважень мгж структурними шдроздглами шдприемства, що займаються оподаткуванням на основг сформованих принцишв з метою формування процедур г правил, якг визначають для шдприемства оптимальний режим оподаткування. Водночас пгд правилами треба розумгти визнання гос-подарських операцгй, ïx трактування та оцгнка для цшей оподаткування.
На пгдтвердження оптимальностг такого трактування податковоï полг-тики шдприемства видглимо так ïï характернг ознаки:
• податкова полгтика шдприемства - постшна, органгзована, системна, цшеспря-мована даяльтсть кергвництва щодо досягнення заздалеггдь визначено1 мети;
• податкова полгтика шдприемства - це дгяльтсть щодо розподглу обов'язкгв на основг сформованих принцишв;
• процедури податково1 полгтики - це опис дгй, як необхгдно застосовувати у конкретнгй ситуацп;
• правила податково1 полгтики полягають у точному визначеннг того, що мае бути зроблене у конкретнгй ситуаци;
• правила г процедури податково1 пол1тики виконують таю функци: вказують пра-цгвникам напрямок дш, виключають повтори, формують змгст д^яльностг, дають змогу передбачати поди, сприяють поргвнянню з минулим, аналогом тощо.
Лггература
1. Вебер М. Избранные произведения. - М.: Феникс, 1990. - С. 644.
2. Мескон М.Х, Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер с англ. - М.: Дело, 1992. - 702 с.
3. Рюли Э. Политика предприятия// Проблемы теории и практики управления. - 1997, № 4. - С. 99-103.
4. Богатирьова Л.Д. Стратеггчний менеджмент: Навч. пос. - Одеса: ОНАЗ, 2004. - 148 с.
5. Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы: Учебн.-метод. пособие. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 248 с.
6. Бланк И.А. Словарь-справочник финансового менеджера. - К.: "Ника-Центр", 1998. - 480 с.
7. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. - К. : Изд-во АСК,
2003. - 639 с.
8. 1ванов Ю.Б. Система оподаткування в схемах г таблицях. Частина 2. Оподаткування фгзичних осгб. Частина 3. Податковий менеджмент: Навч. посгбник. - Х.: ВД "1НЖЕК",
2004. - 304 с.
9. Чернякова Т.М. Формування економiко-органiзацiйного процесу оподаткування пщ-приемств Украши: Монографiя: - Луганськ: вид-во Схщноукр. нац. ун-та ïm. В. Даля, 2003. - 188 с.
10. Чернелевський Л.М., Редзюк Т.Ю. податковий облш i контроль: Навч. пос. - К.: Пектораль, 2004. - 328 с.
11. Крисоватий А.1., К1зима А.Я. Податковий менеджмент: Навч. пос. - Тернопшь: Карт-бланш, 2004. - 304 с.
12. Лысенко Ю.Г., Макаров К.Г., Жерлицын Д.М., Рябцев А.В., Узбек П.И. Управление налогообложением прибыли предприятий: Учебное пособие/ Под ред. Д-ра экон. Наук, проф., Ю Г. Лысенко. - Донецк: ООО "Юго-Восток, Лтд", 2003. - 172 с.
УДК 339.71:004 Здобувач С.В. Мелесик1 - Кшеський жцюнальшй
eKOHOMÎHHий ушверситет
СУЧАСН1 1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ У Д1ЯЛЬНОСТ1 БАНК1В В УМОВАХ ФIНАНСОВОÏ ГЛОБАЛВАЦП
Розглянуто стан та перспективи поширення електронно'1 комерцп в банювсько-му секторi (E-банкшгу). Проаналiзовано загальнi позитивнi та негативш тенденцп запровадження електронно'1 комерцп загалом та специфшу ïx прояву у банювськш дiяльностi, визначено доцiльнi меж ïx застосування.
Competitor S.V. Melesuk - Kiev national economic university
Modern Information Technologies in Banking Practice in Conditions of Globalization
The article reveals present situation and prospects of e-banking. Positive and negative tendencies of implementing new high-tech technologies in general and particularly in banking sector are considered. Appropriate scope of e-banking implementing is determined.
Фшансова глобашзащя, поряд з штенсивним розвитком шформа-цшних технологш та стр1мким поширенням мереж1 1нтернет, вщкривають нов1 можливост у д1яльност1 фшансових установ. Високий р1вень сервюу i зручност пропонують сво1'м кшентам саме ri установи, що займаються елек-тронною комерщею (E-commerce), тобто виробництвом, рекламою, продажем i поширенням товар1в з використанням телекомушкацшних мереж (за визна-ченням СОТ). При цьому застосовуеться штерактивний режим без використання паперових документ1в, як замшюються електронними записами, а мережа 1нтернету виступае як заЫб доставки шформацп та здшснення розра-хунюв. У розвитку сучасних 1нтернет-технологш, за даними ЮНКТАД, домь нуе Швшчна Америка (65,3 % уЫх штернет-адрес), друге м1сце посщае Захщ-на Свропа (22,4 %о), за нею слщують Австрал1я, Япошя та Нова Зеланд1я (6,4 %). Таким чином, на решту св1ту припадае менше 6 % штернет-адрес [1, с.74]. Проте дослщження свщчать, що майже половина компанш з таких кра-ш як Китай, Мексика, Швденна Африка, Колумб1я, Йордашя тощо теж активно використовують 1нтернет у свош д1яльност1. Вщтак i наша держава не повинна i не може залишатись осторонь цього процесу.
Проблеми запровадження сучасних 1нтернет-технологш у банювськш систем! уже розглядалося у в1тчизнянш економ1чнш л1тератур1 (див., зокрема
1 Контакт: 8-097-8-62-42-62. E-mail: osukhy@ukr.net
