CC BY
4
УДК 657.22.0:330.3220
ОРГАЖЗАЦМНО-ЕКОНОМПЖ АСПЕКТИ Л1ЗИНГОВИХ ОПЕРАЦ1И З ТОЧКИ ЗОРУ ОБЛ1КУ ТА АНАЛ1ЗУ
© 2015
ПОТАПОВА Н. 0.
УДК 657.22.0:330.3220
Потапова Н. О. Органiзацiйно-економiчнi аспекти лiзингових операцш з точки зору облiку та аналiзу
Метою cmammiе досл/дженняметодикоргашзацптареал'/зацир'/знихвид/вл'/зинговихугод. Установлено, що укра/нським п/дприемствамл/зинг дае можлив'/сть /нновац/йних трансформацй з одночасним виршенням завдання економП грошових ресурав. Визначено принциповий порядок органвац« угоди тристороннього л'/зингу. Систематизовано врегулювання на законодавчому р/вн/ р/зних кран розпод'/лу деяких вид/в ризик/в, пов'язаних з експлуатац/ею, знищенням / ушкодженням об'екта л'/зингу. Проанал/зовано правове забезпечення л'/зингу в р/зних кранах як важливо/ умови його усп/шного розвитку у сфер/залучення /ноземних швестицш. Узагальнено найсуттевш переваги та недол/ки л'/зингу пор'/вняно з опера-ц/ями куп'/вл'/-продажу та залученням кредитнихресурс/в. Запровадженняу в'/тчизняну практикузд'шсненнял'/зингових операц/й загальноприйня-тихм'/жнародних принцип/в передбачае врахування специф/ки в'/тчизняного п/дприемництва та вимагаезначного обсягу нформацПсистемного характеру, переважна б'/льш'/сть яко/ формуеться завдяки процедур/ бухгалтерського облку та анал/зу. Таким чином, перспективами подальших розвыдок у даному напрям'/ е досл/дження й узагальнення методологи облку та методики анал/зу л/зингових операц/й в одержувача актив/в. Ключов'! слова:л/зинг,л/зингодавець,л'/зингодержувач, об'ектл/зингу,л'/зинговаугода. Табл.: 2. Шл.: 11.
Потапова Наталя Олександрiвна - кандидат економ'/чних наук, доцент кафедри облку, аудиту та економ/чного анал/зу, Харк/вський /нститут ф'/нанс'/в Укра/нського державного ун/верситету ф'/нанс'/в /м'/жнародно/ торг'/вл'/ (пер. Плетньовський, 5, Харк/в, 61003, Украна) E-mail: potapova.natalya.a.@gmail.com
УДК 657.22.0:330.3220 Потапова Н. А. Организационно-экономические аспекты лизинговых операций с точки зрения учета и анализа
Целью статьи является исследование методик организации и реализации разных видов лизинговых сделок. Установлено, что украинским предприятиям лизинг дает возможность инновационных трансформаций с одновременным решением задачи экономии денежных ресурсов. Определен принципиальный порядок организации сделки трехстороннего лизинга. Систематизировано урегулирование на законодательном уровне разных стран распределения некоторых видов рисков, связанных с эксплуатацией, уничтожением и повреждением объекта лизинга. Проанализировано правовое обеспечение лизинга в разных странах как важное условие его успешного развития в сфере привлечения иностранных инвестиций. Обобщены самые существенные преимущества и недостатки лизинга по сравнению с операциями купли-продажи и привлечением кредитных ресурсов. Внедрение в отечественную практику осуществления лизинговых операций общепринятых международных принципов предусматривает учитывание специфики отечественного предпринимательства и требует значительного объема информации системного характера. Подавляющая часть такой информации формируется благодаря процедуре бухгалтерского учета и анализа. Таким образом, перспективами дальнейших разработок в данном направлении являются исследование и обобщение методологии учета и методики анализа лизинговых операций у получателя активов. Ключевые слова: лизинг, лизингодатель, лизингополучатель, объект лизинга, лизинговое соглашение. Табл.: 2. Библ.: 11.
Потапова Наталья Александровна - кандидат экономических наук, доцент кафедры учета, аудита и экономического анализа, Харьковский институт финансов Украинского государственного университета финансов и международной торговли (пер. Плетневский, 5, Харьков, 61003, Украина) E-mail: potapova.natalya.a.@gmail.com
UDC 657.22.0:330.3220 Potapova N. 0. Organizational-Economic Aspects of Leasing Operations in Terms of Accounting and Analysis
The article is aimed at studying the techniques for organization and implementation of different kinds of leasing dealings. It has been specified that in case of Ukrainian enterprises leasing gives the possibility for innovative transformations with a simultaneous solution of the task of economizing their financial resources. The principal order for organizing a tripartite leasing dealings has been determined. The adjustment at the legislative level, respecting differences between countries, of the distribution of certain types of risks connected with exploitation, destruction and damage of the object of leasing has been systematized. The legal securing of leasing in different countries as an essential condition for its successful development in the sphere of attracting foreign investment has been analyzed. The most significant advantages and disadvantages of leasing versus the buying-selling operations as well as attraction of credit resources have been generalized. Introduction into the domestic practice of leasing operations the generally accepted international principles requires considering the specifics of the domestic entrepreneurship and demands a significant amount of information of a systemic nature. The bulk of this information is generated through the accounting and analysis procedure. Thus, the prospects for further development in this direction are studying and generalization of both the accounting methodology and methods for analysis of leasing operations in terms of recipient of assets. Key words: leasing, lessor, lessee, object of leasing, leasing agreement. Tabl.: 2. Bibl.: 11.
Potapova Natalya 0. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor of the Department of Accounting, Audit and Economic Analysis, Kharkiv Institute of Finance of the Ukrainian State University of Finance and International Trade (per. Pletnovskyy, 5, Kharkiv, 61003, Ukraine) E-mail: potapova.natalya.a.@gmail.com
Скорочення промислового виробництва розпо-чате наприкшщ 2012 р., поглибилося у 2014 р. i продовжуеться в поточному багато в чому у зв'язку i3 зупинкою промисловост Лугансько! та Доне-цько! областей та втратою росшського ринку збуту [10]. Так, якщо в першому пiврiччi 2014 р. показники про-мисловост знизилися на 4,7 %, то за результатами року падшня склало 10,7 %. У сферi будiвництва падшня при-скорилося з 9 % до 22,7 %, вантажообороту - з нульового
показника до 10,8 %. Лише позитивна динамка аграрного сектора ^чне зростання - 2,8 %) утримала загальш показники економжи Украши вц повного обвалу [11]. Вцплив швестицшних кашталш та тенденцш скорочення банювського кредитування е додатковими факторами гальмування економiчного розвитку Украши.
Необхцшсть шдвищення результативност управ-лшських ршень щодо оновлення, реконструкци та мо-дершзаци техшко-технолопчно! бази спонукае украш-
ськ1 шдприемства до активного пошуку оптимальних метод1в залучення 1нвестиц1йних ресурйв.
Л1зингов1 операци розглядаються дковими колами Украши, насамперед, як зас1б ф1нансування, що дозволяв створити альтернативу традицшному кредиту-ванню проект1в [6].
Звичайно п1д л1зингом розум1ють довгострокову оренду основних засоб1в виробництва для 1хнього ви-користання орендарем у виробничих цкях, у той час як орендодавець, якому належить здане в оренду майно, збе-р1гае право власност1 на нього до кшця терм1ну угоди.
Однак л1зинг - це специф1чна форма оренди, що зближуе поняття л1зингу 1 кредиту. На в1дмшу в1д оренди в процей л1зингу беруть участь не два, а три 1 бкьше суб'ект1в: постачальник устаткування, л1зингова компа-н1я 1 користувач. Кр1м того, можуть бути зад1яш посе-редники, гаранти 1 кредитори [4].
Украшське законодавство визначае л1зинг як тд-приемницьку д1яльн1сть [5]. Об'ектом л1зингу може бути будь-яке майно, в1днесене до основних фонд1в п1дприемства, за винятком земельних д1ля-нок, природних об'ект1в 1 державного майна, що може брати участь у л1зингових в1дносинах ткьки з дозволу органу, що здшснюе управл1ння цим майном у порядку, встановленому Кабшетом М1н1стр1в Украши. Брати участь у л1зингових в1дносинах можуть ткьки юридичн1 особи, суб'екти шдприемницько! д1яльност1.
Суб'ектами л1зингу, по законодавству Украши, е: л1зингодавець, який передав майно в користування за договором л1зингу; л1зингоодержувач, що одержуе майно в користування; 1 продавець, що е виготовлювачем майна або його власником. Майно, що передаеться в лЬ-зинг, може бути як власшстю л1зингодавця, так 1 купува-тися 1м у в1дпов1дного продавця за дорученням л1зинго-одержувача.
Угоди тристороннього л1зингу одержали найбкь-ше поширення на м1жнародному ринку, на частку ще! категорЦ л1зингових угод приходиться в1д 80 % до 85 % в1д загального числа укладених договор1в л1зингу.
Таким чином, л1зинг включае в1дносини кушвл1-продажу 1 в1дносини оренди. Але стрижнем в1дносин тут е кредитна операц1я, а ключовою ф1гурою - л1зин-гова компан1я, що надае л1зингоодержувачев1 ф1нансову послугу. Л1зингодавець купуе майно у власшсть за повну варткть, але не для себе, а для користувача, що одержуе 1 використовуе це майно, не вкладаючи одноразово всю суму, а перюдично сплачуючи за це в1дпов1дш вне-ски. Отже, л1зинг можна розглядати як передачу майна в тимчасове користування на умовах зворотносй, тер-м1новост1, платност1, тобто квал1фжувати як кредит в основний каштал.
Тому, з точки зору бухгалтерского обл1ку та еко-ном1чного анал1зу, л1зинг е специф1чним кредитом, на-даним л1зингодавцем л1зингоодержувачев1 у форм1 пе-реданого в користування майна.
Необх1дними умовами передач1 майна в користування за договором л1зингу е: виключне право користування майном; визначешсть терм1ну дГ1 угоди; сплата пер1одичних л1зингових платеж1в.
Таким чином, положення про виключне право ко-ристування майном, що е присутшм у закон1, виключае можлив1сть субл1зингу.
Об'ект л1зингу протягом усього термшу ди угоди е власн1стю л1зингодавця.
Право користування об'ектом л1зингу належить л1зингоодержувачев1 ткьки на умовах, визначених договором л1зингу.
Основне мксце в систем1 л1зингових в1дносин належить поняттю л1зингових платеж1в. На практищ мотивац1я до взаемоди л1зингодавця 1 л1зингоодержувача Грунтуеться на конкретних еконо-м1чних розрахунках. Одержання л1зингових платеж1в з власност1, що здаеться у л1зинг, е метою такого роду угод. Саме л1зингов1 платеж1 можуть зробити л1зинг взаемовиг1дним для вси його учасник1в.
П1д л1зинговими платежами розумшть загальну суму, яка сплачуеться л1зингоодержувачем л1зинго-давцю за надане йому право користування майном -об'ектом угоди.
У л1зингов1 платеж! включаються: амортизац1я л1-зингового майна за весь термш ди угоди л1зингу, ком-пенсац1я плати л1зингодавця за використан1 1м позиков1 кошти, ком1с1йна винагорода, плата за додатков1 послу-ги л1зингодавця, передбачен1 договором л1зингу. Л1зин-гов1 платеж1 сплачуються у вигляд1 окремих внеск1в.
Платеж! можуть здшснюватися в грошов1й форм1, компенсац1йн1й форм1, тобто продукц1ею або послугами л1зингоодержувача, а також у змшанш форм1. При цьо-му цша продукци або послуг л1зингоодержувача вста-новлюеться в1дпов1дно до чинного законодавства.
Л1зингове законодавство в УкраМ захищае права як л1зингодавця, так 1 л1зингоодержувача. Так, неспла-та л1зингоодержувачем л1зингових платеж1в протягом двох чергових терм1н1в спричиняе повернення об'екта л1зингу л1зингодавцю в безперечному порядку.
При банкрутств1 л1зингоодержувача, арешт1 або конфккаци його майна об'ект л1зингу в1докремлюеться в1д загального майна л1зингоодержувача 1 передаеться л1зингодавцю.
Л1зингодавець мае право здшснювати за св1й раху-нок контроль за умовами експлуатаци та ц1леспрямова-ним використанням об'екта л1зингу 1, у випадку нанесен-ня л1зингоодержувачем якого-небудь збитку, може вима-гати його в1дшкодування в1дпов1дно до умов договору.
В1дпов1дно до КонвенцЦ про м1жнародний ф1нан-совий л1зинг л1зингодавць не може втручатися у виб1р л1зингоодержувачем продавця майна 1 визначення спе-циф1ки об'екта л1зингу [1].
В1дпов1дно до цього законодавства л1зингоодер-жувач мае право вимагати в1дшкодування збитку, за-под1яного невиконанням л1зингодавцем умов договору л1зингу.
У м1жнародних економ1чних в1дносинах зустр1ча-еться ц1лий ряд р1зноман1тних вид1в л1зингових угод. Однак основними видами л1зингу е ф1нансовий 1 опера-тивний л1зинг [3].
Фтансовий лiзинг по свош економ1чн1й сут1 ана-лог1чний довгостроковому кредитуванню. Характеризу-
еться середньо- та довгостроковим первинним перюдом контракту й амортизащею повно'1 або бкьшо! частини вартост1 устаткування. Термш под1бного контракту не може бути менше 60 % пер1оду повно'1 амортизаци вар-тост1 л1зингового майна, визначено'1 в день укладання контракту. Шсля зак1нчення терм1ну ди контракту л1зин-гоодержувач може повернути об'ект л1зингу л1зингодав-цю, продовжити угоду, укласти нову або купити об'ект л1зингу по залишковш вартост1. Фактично фшансовий л1зинг в1др1зняеться в1д довгострокового кредитування куп1вл1 моментом переходу права власност на об'ект л1-зингу до л1зингоодержувача. Право власност1 на об'ект фшансового л1зингу здобуваеться л1зингоодержувачем п1сля сплати повно'1 вартост1 об'екта л1зингу в1дпов1дно до умов договору 1 законодавства Украши [8].
У практищ зовн1шньоеконом1чного сшвроб1тни-цтва Сх1д - Зах1д угоди ф1нансового л1зингу укладають-ся, як правило, на термш в1д 3 до 5 роив. При цьому в бкьшост1 випадюв обов'язок сплати податк1в, витрат по страхуванню, техобслуговуванню й експлуатаци устаткування лежить на л1зингоодержувачев1
Фшансовий л1зинг - найбкьш розповсюджена форма л1зингу у в1дносинах Сх1д - Зах1д. Однак цей р1зновид л1зингу нер1дко з1штовхуеться з проблемами, пов'язаними з недостатньою детал1защею, а шод1 й неадекватн1стю 1нстуц1онального регулювання л1зингу в сх1дноевропейських кра'1нах.
Особливою формою фшансового л1зингу е л1зинг 1з використанням позикових кошт1в, при якому основна частина вартост устаткування оплачуеться за рахунок банювських позик, отриманих л1зингодавцем на ринку позикового кашталу п1д заставу вартост1 нерухомого або будь-якого 1ншого майна. У цьому випадку може укладатися окрема угода, за якою л1зингов1 платеж! пе-реводяться безпосередньо кредиторам. Така форма роз-рахунк1в розглядаеться банками як своер1дна гарант1я одержання платеж1в за виданими л1зингодавцю кредитами. Найбкьш широке застосування ця форма л1зингу знайшла при ф1нансуванн1 буд1вництва великих нафто-х1м1чних комплекйв в Угорщиш.
У рамках оперативного лiзингу контрактний термш значно менше, шж тривалшть життевого циклу устаткування. Догов1р може бути укладений на термш, за який амортизуеться менше 90 % вартост1 об'екта л1зингу. У цьому випадку можливо повторне використання об'екта, але устаткування, знос якого становить 90 % 1 бкьше, не може бути передане в л1зинг. Типовим прикладом операцшного л1зингу може служити одноразове або сезонне користування л1таками, судами, буд1вельною техникою. Цей вигляд л1зингово'1 операцп пропонуеться, як правило, виробником устаткування, торговими ком-пан1ями або '1х доч1рн1ми л1зинговими ф1рмами.
У практищ сх1дноевропейських кра'1н строк угоди оперативного л1зингу не перевищуе трир1чний перюд.
Л1зингоодержувач збер1гае за собою право ану-лювання контракту за умови попереднього 1 завчасного пов1домлення л1зингодавця. Ця форма л1зингу передба-чае бкьшу в1дпов1дальн1сть л1зингоодержувача за збе-реження об'екта л1зингу. Л1зингоодержувач бере на себе
зобов'язання самостшно укладати контракти з ф1рмою-постачальником на ремонт 1 техобслуговування устаткування.
Деяю зах1дш ф1рми покладають на л1зингоодер-жувач1в з1 сх1дноевропейських кра'1н обов'язок шдшуку-вати п1дприемства у сво'1й кра'1н1, як1 готов1 взяти у по-дальшу оренду устаткування, по якому минае первинний л1зинговий термш. Такий пункт, як правило, мктиться в контрактах, у яких залишкова варткть устаткування велика 1 де не передбачаеться кушвля об'екта л1зингу по залишков1й вартост1.
Основою л1зингу е догов1р, що регулюе правов1д-носини м1ж суб'ектами л1зингу. Реорган1зац1я л1зинго-давця не е шдставою для зм1ни умов договору або його роз1рвання.
Однак л1зингов1 угоди породжують такий широкий спектр правов1дносин, який неможливо вмктити у рамки одного договору. Переважна бкьшкть л1зингових угод м1ж зах1дними 1 сх1дноевро-пейськими ф1рмами передбачае, як правило, такий мш1-мальний перел1к контракт1в.
По-перше, загальна л1зингова угода м1ж вироб-ником 1 л1зинговою компан1ею, в1дпов1дно до одного з пункйв яко'1 остання закуповуе машини й устаткування для подальшо'1 здач1 його в оренду сх1дноевропейському л1зингоодержувачу. Цей контракт регулюеться за до-мовлен1стю законодавством кра'1ни базування одного з партнер1в.
По-друге, власне л1зинговий контракт м1ж зах1дною л1зинговою компан1ею 1 сх1дноевропейським л1зингоо-держувачем на передачу устаткування в л1зинг. Л1зинго-одержувачем може виступати виробниче шдприемство, банк, нац1ональна л1зингова ф1рма або зовшшньоеконо-м1чне об'еднання агентсько'1 угоди в1д 1мен1 виробничого шдприемства, що бере устаткування в л1зинг.
По-трете, окрем1 контракти м1ж зах1дною ф1р-мою - постачальником 1 сх1дноевропейським л1зинго-одержувачем на техшчне обслуговування 1 постачання запасних частин. У випадку якщо л1зингов1 платеж! сплачуються з прибутку, отриманого в1д експорту про-дукцЦ, вироблено'1 на устаткуванш, що отримано у л1-зинг, звичайно укладаеться ще два контракти: контракт м1ж сх1дноевропейським л1зингоодержувачем 1 зах1д-ною ф1рмою - покупцем вироблено'1 продукци; контракт м1ж зах1дною л1зинговою ф1рмою 1 ф1рмою - покупцем продукцП, за яким л1зингов1 платеж1 сплачуються з над-ходжень в1д реал1зацП товар1в л1зингоодержувача.
Одним з найважливгших питань, з якими зштовху-еться зах1дний л1зингодавець при укладанн1 л1зингових угод з шдприемствами сх1дноевропейських кра1н, е проблема гарантованост1 угоди в1д р1зного роду ризик1в. Пи-тання розподку ризику м1ж сторонами варто ретельно проробляти на передшвестицшнш фаз1. Осккьки в осно-в1 л1зингово! угоди лежить фшансування, л1зингодавець повинен бути готовим узяти на себе цей вид ризику.
Водночас ризики, пов'язаш з адекватн1стю 1нве-стицш у те або 1нше устаткування та його експлуатацш, як правило, цкком перекладаються на л1зингоодержу-вача. Вар1анти законодавчого врегулювання розпод1лу
о
ш
сс:
<
т 2
деяких видiв ризикiв, повязаних з експлуатацiею, зни-щенням i ушкодженням об'екта лiзингу, представлено в табл. 1 [2].
Лiзингодавець приймае на себе ризик кредиту-вання i крашний ризик, але операцшний ризик, ризик, пов'язаний з контрактом кушвльпродажу, i податковий ризик, тобто так зваш нефiнансовi ризики, як правило, цкком лягають на лiзингоодержувача.
Захiдноевропейськi лiзинговi фiрми для забезпе-чення гарантiй вiд ризикiв, пов'язаних з постачан-нями в кра'ши Схкно! бвропи, прагнуть до одного з двох варiантiв: або отримати вк на лiзингоодержувача банкiвську гарантш або, в окремих випадках, - вцпо-вiдне забезпечення через систему гарантш по експорт-них кредитах у краМ постачальника; або придбати на ринку страховий полк у приватно! страхово'1 компани, що значно здорожчуе варткть лiзингу. Якщо лiзингода-вець не може одержати банювську гарантiю вiд лiзин-гоодержувача або гарантш по експортних кредитах вк постачальника, то останнiм засобом зберегти лiзингову угоду вiд ризику неплатоспроможност лiзингоодержу-вача е отримання гарантш постачальника устаткування на суму поточних лiзингових вiдрахувань i залишко-во'1 вартостi устаткування. У деяких випадках фiрми-постачальники беруть на себе такий ризик з метою стимулювання збуту, але щ послуги, зрозумко, врахову-ються в продажнiй щш устаткування.
Через сутнiсть лiзинговоl угоди, вкповкно до яко'1 майно, що здаеться, залишаеться власнiстю фiрми-лiзингодавця, сам факт наявностi об'екта лiзингу е вь домою гарантiею вк ризику неплатоспроможностi на лiзингоодержувача. Причому ступшь гарантованостi лЬ-зингодавця визначаеться ринковою цiною устаткування на той або шший момент часу.
Ця сума може в^д^знятися залежно вк темпiв морального старiння, а також руху щн на ринку уживаних товарiв.
Реалiзацiя вузькоспецiалiзованого устаткування, особливо якщо воно виконано за кресленнями замов-
ника, як правило, значно складшша, нш продаж серш-них машин. З шшого боку, багато товарiв машинобу-дiвноl галузi мають короткий життевий цикл i швидко втрачають вартiсть у результатi морального старшня. При здачi в лiзинг такого устаткування лiзинговi фiрми компенсують шдвищений ризик, пов'язаний з можли-вою неплатоспроможнiстю лiзингоодержувача, про-понуючи бкьш високi лiзинговi ставки. У таких угодах неможливкть укра'1нським лiзингоодержувачем отримати гарантш вк солiдного комерцшного банку може перетворитися у велию валютнi переплати. Разом з тим щни на деякi види продукци важкого машинобудуван-ня мають тенденцш до iнфляцiйного зростання. Таке устаткування мае велику варткть як гарантш вк ризику неплатоспроможностi лiзингоодержувача. В уси випадках фiрма-лiзингодавець враховуе фактори ризику в щш: бкьший ризик супроводжуеться бкьш високими ставками лiзингових платежiв [9].
У бкьшост ж випадкiв лiзингова компанш ставить на переговорах питання про одержання додатко-вих гарантiй. Враховуючи, що сьогодш украшсью шд-приемства не можуть представити в повному обсязi жодно'1 з форм гарантiйного забезпечення, яю широко застосовуються у свгговш практицi, таких як застава не-рухомостi, банкiвських депозитiв, акцiй, обли^цш i ш-ших цiнних паперiв, то мова зводиться до можливост одержання гарантiй уряду Украши [7].
Таким чином, використання лiзингових угод як форми залучення iнвестицiйних ресурйв мае цкий ряд складностей.
Уцих умовах важливим аспектом успешного роз-витку мiжнародного лiзингу е його правове забезпечення. На це варто звернути особливу увагу тому, що, з одного боку, лiзинговi вцносини надзвичай-но складнi, а з шшого боку - тому, що в рiзних крашах вони квалiфiкуються i регулюються неоднаково, що мае особливе значення для украшських шдприемщв у випад-ку вибору лiзингу для здiйснення проекту спкьного шд-приемництва за участю iноземного партнера (табл. 2).
Таблиця 1
Розподiл ризикiв i витрат у законодавст рiзних краУн.
УкраУна Росiя Бiлорусiя
Ризик випадкового знищення або ушко-дження об'екта фшансового лiзингу несе лiзингоодержувач, якщо шше не передбачено договором лiзингу. Ризик випадкового знищення або ушкодження при оперативному лiзингу несе лiзингодавець, якщо шше не передбачено договором лiзингу Ризик випадковоТ загибелi, утрати, псування лiзингового майна несе лiзингодавець. Договором може бути передбачений перехщ указаного ризику до лiзинго-одержувача з моменту постачання йому майна Ризик випадковоТ загибель утрати, псування або ушкодження лiзингового майна переходить вiд лiзингодавця до лiзингоодержувача з моменту передачi йому у володiння або користування даного майна, якщо це передбачено договором
Таблиця 2 Правове регулювання лiзингу
Кражи, у яких лiзинг регламентуеться спецiальними законами Кражи, у якихрегулювання лiзингу здшснюеться спецiальними законо-давчими актами «загального права» Кражи, що не мають спещальних закожв, що регулюють лiзинговi вщносини
Бельгiя, lспанiя, Португалiя, Францiя, Росiя, УкраТна, Бiлорусiя Англiя, Австралiя, Нова Зеландiя США, Нiмеччина
СО =л <с
X
<
2 ш
В1дсутшсть одномаштност1 в л1зинговому зако-нодавств1 пов'язана з 1стотними розб1жностями в правилах 1 стандартах бухгалтерского облжу, у в1днесенш л1зингових платеж1в на витрати виробництва, а значить, на оподаткування тдприемств.
ВИСНОВКИ
Для украшських п1дприемств л1зинг надае мож-лив1сть одночасного розв'язання двох проблем, над-звичайно актуальних у тепершни економ1чних умовах: одержання сучасного обладнання 1 мшшшаци обсягу одномоментних виплат в 1ноземн1й валют1.
Л1зинг у пор1внянш з традиц1йною куп1влею-продажем мае багато переваг, серед яких належить ви-дкити так1, найбкьш значущЬ Л1зинг дае можлив1сть л1-зингоодержувачу розширити виробництво та налагодити обслуговування обладнання без значних одноразових витрат 1 залучення позикових кошйв. Орендн1 виплати починаються лише шсля початку експлуатаци обладнання, що дае можливкть п1дприемству зд1йснювати 1х за рахунок кошт1в, як1 надходять в1д реал1зацГ1 продукцп, вироблено! на орендованому обладнанн1. Л1зингов1 угоди можуть передбачати зобов'язання л1зингодавця викону-вати ремонт 1 техтчне обслуговування обладнання, що е надважливим п1д час л1зингу складного комплектного обладнання. Л1зинг дозволяе л1зингоодержувачу перюдич-но в1дновлювати морально застарке обладнання без зна-чних фшансових витрат. Податков1 пкьги та 1нш1 швести-цшш заохочення, що поширен1 в багатьох заидних кра1-нах, дозволяють шод1 домовлятися про л1зингов1 ставки, нижч1 р1вня поточного банювського в1дсотка. У зв'язку з фксованим граф1ком здшснення л1зингових платеж1в л1зингоодержувач мае бкьше можливостей координу-вання витрат на фшансування кап1таловкладень 1 грошо-вих надходжень в1д реал1зацГ1 продукци, що випускаеть-ся, анш за операцш куп1вл1-продажу обладнання. Зщно з деякими л1зинговими угодами л1зингоодержувач мае пкьги при придбанн1 орендованого майна по закшченш термину дГ1 контракту. Л1зингова ф1рма може сприяти в розробщ техн1ко-економ1чного обгрунтування проекту. Л1зинг дозволяе оперативно реагувати на зм1ни ринково1 кон'юнктури. Широкий спектр послуг, яю надаються за угодами л1зингу, та можливкть проведення складних ба-гатор1вневих операций забезпечуе високий ступень адап-тацГ1 до конкретних потреб л1зингоодержувача.
Л1зинг не пог1ршуе плат1жне положення краши. За правилами МВФ зобов'язання л1зингу не включаються до показника зовншньо1 заборгованост1.
Водночас л1зинг мае певш недол1ки, як1 можуть бути успшно подолан1 за умов грамотного структуру-вання угод. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Артиш В. I. 1сторичш аспекти виникнення та розвитку лiзингу в свiтi / В. I. Артиш // Укра'шський iнвестицiйний журнал WEL.COM. - 2010. - № 11. - С. 3-11.
2. Брус С. I. Розвиток ринку лiзингових послуг в УкраМ / С. I. Брус // Фшанси УкраГни. - 2010. - № 11. - С. 75-85.
3. Внукова Н. М. Чи £ можпивосп розвитку фшансового лiзингу в УкраТы / Н. М. Внукова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http//www. Leasing.org.ua
4. Грищенко I. М. Дошдження становлення лiзингового посередництва / I. М. Грищенко // Актуальн проблеми економн ки. - 2009. - № 8 (62). - С. 61-66.
5. Грищенко О. Фшансовий лiзинг: iсторiя, сучасшсть та перспективи розвитку / О. Грищенко // Юридичний журнал. -2010. - № 3. - С. 32-41.
6. Зав'ялова I. А. Стан та перспективи розвитку лiзинго-вого ринку в УкраМ : матерiали сьомоТ ВсеукрашськоТ науково-практичноТ штернет-конференцй' «Актуальнi проблеми сучас-ноТ науки» / I. А. Зав'ялова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http// intkonf.org/zavyalova-ia-stan-ta-perspekt
7. Ладюк О. Д. Розвиток лiзингу в УкраТш: переваги i не-долiки / О. Д. Ладюк // Финансы, учет, банки. - 2008. - № 14. -С. 59-65.
8. Онищук Я. В. Розвиток лiзингу в УкраМ / Я. В. Онищук // Фшанси УкраГни. - 2009. - № 7. - С. 106-113.
9. Пономаренко Т. Через системне регулювання лiзин-гових операцш до створення високотехнолопчних виробництв / Т. Пономаренко // Лiзинг в УкраТш. - 2011. - № 3. - С. 7-8.
10. Щодо тенденцш розвитку економки Украши у 20142015 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http// www. niss.gov.ua/articles/1635
11. Украша 2014-2015. Долаючи виклики (аналггичш оцшки) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http// www. razumkov.org.ua/upload/Pidsumky_2014_2015_A4_fnl.pdf
REFERENCES
Artysh, V. I. "Istorychni aspekty vynyknennia ta rozvytku lizynhu v sviti" [Historical aspects of occurrence and development of leasing in the world]. WELCOM, no. 11 (2010): 3-11.
Brus, S. I. "Rozvytok rynku lizynhovykh posluh v Ukraini" [The development of the leasing market in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 11 (2010): 75-85.
Hryshchenko, I. M. "Doslidzhennia stanovlennia lizynho-voho poserednytstva" [Research of leasing mediation]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 8 (62) (2009): 61-66.
Hryshchenko, O. "Finansovyi lizynh: istoriia, suchasnist ta perspektyvy rozvytku" [Financial leasing: Past, Present and prospects]. Yurydychnyizhurnal, no. 3 (2010): 32-41.
Ladiuk, O. D. "Rozvytok lizynhu v Ukraini: perevahy i nedo-liky" [The development of leasing in Ukraine: advantages and disadvantages]. Fynansy, uchet, banky, no. 14 (2008): 59-65.
Onyshchuk, Ya. V. "Rozvytok lizynhu v Ukraini" [The development of leasing in Ukraine]. Finansy Ukrainy, no. 7 (2009): 106-113.
Ponomarenko, T. "Cherez systemne rehuliuvannia lizynhovykh operatsii do stvorennia vysokotekhnolohichnykh vyrobnyt-stv" [A system of regulation of leasing operations to create hightech industries]. Lizynh vUkraini, no. 3 (2011): 7-8.
"Shchodo tendentsii rozvytku ekonomiky Ukrainy u 20142015 rr. " [Regarding the development of the economy of Ukraine 2014-2015 biennium]. http//www.niss.gov.ua/articles/1635
"Ukraina 2014-2015. Dolaiuchy vyklyky (analitychni otsinky)" [Ukraine2014-2015.0vercomingchallenges(analyticalassessment)]. http//www.razumkov.org.ua/upload/Pidsumky_2014_2015_A4_ fnl.pdf
Vnukova, N. M. "Chy ie mozhlyvosti rozvytku finansovoho lizynhu v Ukraini" [Is there any possibility of financial leasing in Ukraine]. http//www.Leasing.org.ua
Zavialova, I. A. "Stan ta perspektyvy rozvytku lizynhovoho rynku v Ukraini" [State and prospects of development of the leasing market in Ukraine]. http//intkonf.org/zavyalova-ia-stan-ta-perspekt
