CC BY
5
R * Mmax - тм 'j 5м-
t„p„(t„p„)Ф;4 ,
0,3 <a< 0,6.
(18)
що в подальшому може служити основою для фор-мування автоматизованоï технологiï.
Висновок
Визначенi технологiчнi елементи процесу про-сування вагонопотоки 3i станцiй вiдправлення в на-
прямку поромних комплекив дозволять у оперативному режим1 визначати значення експлуатацшних витрат на просування по!зд1в при вибор1 вар1анту який передбачае формування резерву вантажних вагошв на припортових станщях та безпосередньо на станщях зал1знично-портового вузла.
Але для можливост1 пор1вняння вар1ант1в, як1 передбачають просування по!зд1в з формуванням резерву та без нього необхщно в подальшому побу-дувати модель, яка буде вщтворювати експлуатацш-ш витрати просування по!здопоток1в без формування резерву.
Лиература
1 Головко, Т.В. Дослщження вар1ант1в процесу просування вагонопотогав в напрямку поромних комплекав [Текст] / О.В. Лавру-
хш // Зб. наук. праць. - Донецьк: Дон1ЗТ, 2011. - Вип. 28. - С. 18-25.
2 Лаврухш, О.В. Визначення технолопчних параметр1в щльово!' функци прюритетного вщправлення вантажних по'1зд1в [Текст]
/ О.В. Лаврухш // Вюник Нацюнального техшчного ушверситету «ХП1». Зб1рник наукових праць. Тематичний випуск: Нов1 ршення в сучасних технолопях. - Х.: НТУ «ХП1» - 2011. - Вип. 23. - С 91-95.
У cmammiрозглядаеться проблема оргатза-цй та побудови тформацшно-cepeicHoï тфра-структури оргатзацш сфери обслуговування з використанням "хмарних" технологш (cloud computing)
Ключовi слова: сфера обслуговування, "хмарн обчислення", cloud computing, тфор-
мацшт технологи, серв^ш послуги 1нтернету □-□
В статье рассматривается проблема организации и построения информационно-сервисной инфраструктуры организаций сферы обслуживания с использованием "облачных" технологий (cloud computing)
Ключевые слова: сфера обслуживания, "облачные вычисления", cloud computing, информационные технологии, сервисные услуги Интернета
□-□
In the article the problem of organization and construction of information and service infrastructure of services sector organizations using the "cloudy" technologies (cloud computing) is described
Keywords: services sector, cloud computing, information technologies, Internet services
УДК 004.652.4+004.827
ОРГАН1ЗАЦ1Я ТА ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГИ CLOUD COMPUTING ДЛЯ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Д. I. Угри н
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра автоматизованих систем управлшня* Контактний тел.: 050-989-15-46 E-mail: ugrind@mail.ru
В. Г. Верши гора
Кандидат фiзико-математичних наук, завщувач
кафедри
Кафедра фiзико-математичних та природничих
дисциплш* *Буковинський уыверситет вул. Дарвша, 2А, м. Чершвщ, УкраТна, 58000
1. Вступ
На сьогодшшнш день в проце« розвитку шфор-мацшних технологш шд хмарними обчисленнями зазвичай розумжть можлившть отримання необ-хщних обчислювальних потужностей за запитом iз мереж^ причому користувачевi не важливi деталi
реалiзацil цього мехашзму, вш просто отримуе з ще1 «хмари» все необхщне. Яскравим прикладом можуть служити пошуковi системи, штерфейс яких дуже простий, але в той же час вони надають користува-чам величезш обчислювальш ресурси для пошуку потрiбноï iнформацiï. Тепер потужш обчислювальнi центри не лише дозволяють зберiгати i обробляти
всередиш себе певш данi, але i дають можливостi для створення власних вiртуальних дата-центрiв, дозво-ляючи фiрмам та пiдприeмствам не витрачати сили на створення вае! iнфраструктури з нуля.
2. Аналiтичний огляд джерел
Протягом останшх декiлькох десятилiть концеп-цiя «хмарних» обчислень з'явилася в результат ево-люцiйного розвитку шформацшних технологiй як вiдповiдь на потреби сучасного бiзнесу, зокрема i сфери обслуговування. Аналиики Гартнер груп (Gartner Group) називають «хмарш» обчислення — най-перспективнiшою стратегiчною технолопею майбут-нього, прогнозуючи перемiщення б^ьшо! частини iнформацiйних технологiй в «хмари» протягом 5 - 7 роюв. По 1х оцiнках, до 2015 року обсяг ринку хмар-них обчислень досягне 200 мiльярдiв доларiв [1].
В Украiнi технологii «хмарних» обчислень роб лять лише першi кроки. Не зважаючи на iснуючi пропози-цii з боку найбiльших мiжнародних корпорацiй Google, Amazon, Microsoft, IBM, Intel, Yahoo, а також ряд вичизняних iнформацiйних постачальникiв попит на хмарш сервiси в УкраМ поки невеликий. Однак, за прогнозом аналиичних компанiй на найближчi 5 роюв ринок «хмарних» послуг виросте б^ьш нiж на 500% i складе 787 мiльйонiв доларiв [1;2]. Майже всi великi свiтовi корпорацп iнформацiйних технологiй або вже вийшли на ринок хмарних обчислень, або впроваджують doud computing (рис. 1).
Рис. 1. Схема вщображення застосування «хмарних» обчислень шформацшними компажями свiтового ринку
Динамiка розвитку «хмарних» обчислень мае ши-року перспективу у бiзнесi, тому знання про щ техно-логii необхщш будь-якому фахiвцевi, який пов'язуе свою поточну чи майбутню дiяльнiсть з сучасними шформацшними технолопями.
3. Постановка задачi
На даний час кнуе багато визначень «хмарних обчислень». Часто вони розходяться в своему значенш i
акцентах. Розглянемо деяю з цих визначень для того, щоб зрозумiти, що таке «хмарш» обчислення з рiзних точок зору.
Хмарнi обчислення е способом доступу, що дина-мiчно масштабуеться, до зовнiшнiх обчислювальних ресурсiв у виглядi сервiсу, що надаеться за допомогою 1нтернет, при цьому вщ користувача не вимагаеться жодних особливих знань про шфраструктуру «хмари» або навиюв управлшня цiею «хмарною» техно-логiею.
Cloud computing - це програмно-апаратне забез-печення, доступне користувачевi через 1нтернет або локальну мережу у виглядi сервiсу, що дозволяе ви-користовувати зручний штерфейс для вiддаленого доступу до вид^ених ресурсiв (обчислювальним ресурсам, програмам i даним). Комп'ютер користувача виступае при цьому рядовим термшалом, шдклю-ченим до мережь Комп'ютери, що здiйснюють cloud computing, називаються «Обчислювальною хмарою». При цьому навантаження мiж комп'ютерами, що вхо-дять в «обчислювальну хмару», розподiляеться автоматично.
В динамiцi сучасноi науки розбудова шформацш-ноi шфраструктури для сфери обслуговування роз-глядаеться переважно на рiвнi iнформацiйних систем окремих державних та недержавних установ, фiрм, компанш. Через адмiнiстративнi та фiнансовi перепони не ставиться питання про штегращю наявних ш-формацiйних ресурсiв сфери обслуговування. Разом з тим сучасш iнформацiйнi технологи надають мож-ливiсть iз невеликими витратами спростити доступ партнерiв по бiзнесу чи пошукувачiв ринку збуту у обслуговуванш наявних баз даних, шформацшних та бiзнес порталiв, не втрачаючи жодного з напрацювань останшх роюв.
З огляду на це метою стати е висвилення пiдходiв "хмарних" технологш, якi дають змогу максимально ефективно та з мтмальними витратами розбудову-вати сервiс-орiентовану шфраструктуру шдготовки, консультування та пiдвищення квалiфiкацii фахiвцiв сфери обслуговування.
4. Виклад основного матерiалу
1дея створення едино! системи онлайн-шдтримки учасникiв сфери обслуговування почала розробля-тися у 2003 р. [3], але лише iз розвитком технологш Iнтернет-порталiв вона з 2008 р. почала набувати свое! реалiзацii в масштабах загальнодержавного значення.
Побудуемо сервiс-орiентовану модель системи тдтримки учасникiв сфери обслуговування на при-кладi туристичного бiзнесу (рис. 2).
За тако! моделi вище приведенi користувачi (ту-ристи, туристичш агентства, органи управлiння туризмом, сшвробиники обслуговування туристич-них засобiв) мають доступ рiзного рiвня до значно! кiлькостi рiзнорiдних за побудовою, змiстом та характером шформацшних ресурив: баз даних турiв i туристичних путiвок, iнформацiйних сторшок тури-стичних засобiв та електронних туристичних пуив-никiв, засобiв комушкацп та групово! роботи через единий веб-штерфейс.
Рис. 2. CepBic-opieHTOBaHa модель системи шдтримки учасниюв сфери обслуговування на пpиклaдi туристичного 6i3Hecy
Такий пiдхiд дае змогу користувачу не зважати на шструмент реалiзацii iнформацiйного ресурсу (СУБД, мова програмування тощо) чи його фiзичне мкцезна-ходження. Вiн отримуе доступ до всього пулу ресурав туристичного простору залежно ввд повноважень, яю надаються йому при авторизацп та незалежно вiд мiсця свого перебування - через 1нтернет.
Водночас деяк туристичнi установи не мають до-статнiх технiчних засобiв для створення власних ш-формацiйних ресурав. Для вирiшення цiеi проблеми можливе використання так званих "хмарних" техно-логiй, якi набули особливого значення у свт пiд час глобальноi економiчноi кризи. "Хмарнi" технологii реа-лiзують пiдхiд, за допомогою якого оргашзацп можуть надавати назовнi надлишок своiх iнформацiйних або технологiчних ресурав чи отримувати додатковi ре-сурси ввд iнших органiзацiй. При цьому користувачу не обов'язково знати, ресурси якого саме сервера вш вико-ристовуе в цю хвилину та як побудоваш i де розташова-нi бази даних, до яких вш звернувся за iнформацiею.
"Хмарш" послуги включають програмне та апарат-не забезпечення - вiд електронноi пошти до цiлих ш-формацшних платформ, що розташованi у "хмарГ'. Це означае, що вiдбуваеться надання ресурав на вимогу - тобто коли вони дшсно потрiбнi.
Робоча емшсть контролюеться у «хмарЬ> та е дина-мiчною або еластичною: обчислювальнi ресурси при-значаються та вив^ьняються у мiру необхiдностi.
У США та бврот органiзацii сфери обслуговування звертають значну увагу на "хмарш" технологи, поки що здебшьшого на мушципальному та регюнальному рiвнях [4; 5; 6; 7]. Нащональний iнститут стандартiв та технологш (NIST) США наразi уточнюе свое визна-чення поняття "хмари". "Хмарш" послуги вщповщають чинним нормативним актам, наприклад, Закону США про передачу i захист даних установ охорони здо-ров'я 1996 р. (Н1РАА), Закону Сарбейнса-Ок^ 2002 р. (SOX) та Федеральному закону про забезпечення захи-сту шформацп 2002 р. (FISMA). За характером "хмари" можна уявити, що даний термш мае вшьне тлумачення, але у NIST вираз "хмарш обчислення" означае ось що:
• послуги на вимогу. Оргашзащя може отримати необхвдне, коли це ш потрiбно;
• широкий доступ до мережь "Хмара" забезпечуе мережевий доступ та управлшня програмним забез-
печенням та сервисами - а це означае доступ будь-де та будь-коли;
• об'еднання ресурав. Велика юльюсть користува-чiв роздiляе незалежнi вiд мiсця розташування ресурси та витрати у еколопчно-збалансований спосiб;
• гнучкий розподш ресурсiв. У мiру змiни потреб послуги у «хмарЬ> можуть швидко розростатися. Ор-ганiзацii не потрiбно турбуватися про пiдключення нових серверiв до мережi або перерозподiл ресурив;
• вимiрювання послуг. Використання тарифжуеть-ся - за кожного користувача або за годину. Це означае, що платити оргашзацп доведеться лише за те, чим вона користуеться. Рiвнi обслуговування визначаються на договiрнiй основь
Так само, як телекомушкацшш компанп пропо-нують споживачам щлий ряд послуг - основнi пакети тдключення, премiум-пакети, можливiсть оплати за фактом перегляду - "хмарш" технологи забезпечува-тимуть сферi обслуговування гнучкий вибiр у сферi комп'ютерних ресурав. Концепцiя "хмари" е досить простою: це мережа комп'ютерних ресурав, розташо-ваних у будь-якому мiсцi, якими можна под^итися. Прiоритети та вимоги до безпеки, наприклад, конкрет-TOi туристичноi органiзацii чи туристичного агентства визначають рiвень "хмарних" ресурсiв, якими вони користуватимуться.
У "хмарних обчисленнях" кнують наступнi основнi групи пропозицiй:
• ресурси, якими люди користуються щодня - програмне забезпечення як послуга Software as а Service (SAAS);
• операцшне середовище, в якому працюють про-грами - платформа як послуга Platform as а Service (PAAS);
• центри обробки даних - шфраструктура як послуга Infrastructure as а Service (IAAS);
• doud OS - операцшна система на базi "хмари";
• хмарне сховище даних - модель онлайн-сховища в 1нтернет.
Розглянемо детальшше кожну складову iз групи пропозицш "хмарних обчислень" (рис. 3).
Рис. 3. Схема частин утворення хмарноТ обробки даних як концепцп
Програмне забезпечення як послуга SAAS, або програмне забезпечення на вимогу англ. software on demand - SOD) - бiзнес-модель продажу i викори-
стання програмного забезпечення, при якш поста-чальник розробляе веб-застосування i самостшно управляв ним, надаючи замовникам доступ до програмного забезпечення через 1нтернет. Основна перевага моделi SAAS для споживача полягае у вщсут-носп затрат пов'язаних з установкою, оновленням i пiдтримкою працездатноси устаткування i програмного забезпечення, що працюе на ньому.
В моделi SAAS:
• застосування пристосоване для вщдаленого використання;
• одним застосуванням користуеться деюлька клiентiв (застосування комунальне);
• оплата стягуеться або у виглядi щомiсячноi абонентсько! плати, або на основi обсягу здшснених операцiй;
• технiчна пiдтримка застосування включена в оплату;
• модершзащя i оновлення застосування вщбува-еться плавно i прозоро для клiентiв.
В рамках моделi SAAS замовники платять не за володшня програмним забезпеченням як таким, а за його оренду (тобто за його використання через веб-ш-терфейс). Таким чином, на вщмшу вщ класичноi схеми лщензування програмного забезпечення, замовник несе порiвняно невеликi перiодичнi витрати, i йому не потрiбно iнвестувати значш засоби в придбання програмного забезпечення i апаратноi платформи для його розгортання, а поим шдтримувати його працез-датнiсть. Схема перiодичноi оплати передбачае, що коли необхщшсть в програмному забезпеченш тим-часово ввдсутня, то замовник може припинити його використання i заморозити виплати розробниковь
З точки зору розробникiв пропрiетарного про-грамного забезпечення модель SAAS дозволяе ефек-тивно боротися з не лщензованим використанням програмного забезпечення, осюльки саме програмне забезпечення не потрапляе до кшцевих замовникiв. Крiм того, концепщя SAAS часто дозволяе зменшити витрати на розгортання i впровадження систем тех-нiчноi i консультацiйноi пiдтримки продукту, хоча i не виключае '¿х повнiстю.
PAAS - це надання iнтегрованоi платформи для розробки, тестування, розгортання i пiдтримки веб-застосувань як послуги, органiзованоi на основi кон-цепцii "хмарних обчислень".
Ключовi характеристики PAAS наступнi:
• pay-as-you-go pricing model. Користувач платить, коли йому послуга необхщна i саме за те, що вико-ристовуватиме. Дана гнучка схема щноутворення дозволяе в рази знизити витрати;
• вщсутшсть витрат на придбання, шдтримку i модернiзацiю програмного забезпечення i обладнан-ня. Для розгортання веб-застосувань користувачу не потрiбно бiльше купувати обладнання i програмне забезпечення, оскiльки немае необхщноси оргашзо-вувати пiдтримку - все це можна взяти в оренду;
• миШ-tenant architecture (масштабовашсть, вщмо-востiйкiсть, вiртуалiзацiя i безпека). Масштабовашсть - це автоматичне вид^ення i звiльнення необхiдних ресурсiв залежно вщ кiлькостi обслуговуваних застосуванням користувачiв, надiйнiсть i безпека вже вбудоваш в PAAS i не вимагають додаткових витрат, наприклад, у виглядi розробки або конфiгурацii. За-
стосування, розгорнеш на ochobî PAAS, повинш автоматично i надшно пiдтримувати використання у веб-масштабi, забезпечувати безпеку обмшу конфь денцiйною шформащею i виконання грошових тран-закцш. Розробники повиннi мати можливiсть в^ьно створювати застосування з пiдтримкою безпеки даних про клieнтiв, мережевого трафжу, початкового коду (iнтелектуальноï власносп), навiть в разi вщмо-ви устаткування, на якому розгорнена платформа;
• штегрована платформа для розробки, тестування, розгортання i шдтримки веб-застосувань. На даний час бшьшшть застосувань розробляються в одному середовишд, а тестуються та розгортаються в шших середовищах. Тепер весь перелж операцiй по розробцi, тестування i розгортання веб-застосувань можна виконати в одному штегрованому середовишд, тим самим виключивши витрати на пiдтримку окре-мого середовища для окремих еташв;
• iнтеграцiя веб-сервiсiв i баз даних, використання поширених веб-стандарпв, можливiсть штегра-цiï сервiсiв розташованих в приватних мережах дае можлившть пiдключати до внутрiшнiх i зовшшшх веб-служб, у тому числi i з «live» даними, сполучення декшькох джерел даних разом без написання додат-кового коду, тдтримка SOAP i REST штерфейив;
• Development team collaboration. Здатшсть створювати вихщний код i надавати його в стльний доступ всерединi команди розробки, що значно тд-вищуе продуктивнiсть по створенню застосувань на основi PAAS. Можливiсть визначення, змши i вщ-стежування графiкiв виконання, завдань, областей вщповщальноси, ролей (проектувальники, розробники, тестери, QC) на основi прав доступу.
IAAS - це надання комп'ютерноï iнфраструктури (як правило у формi вiртуалiзацiï) як послуги на основi концепцiï "хмарних обчислень".
IAAS складаеться з трьох основних компоненив:
• апаратш засоби (сервери, системи збертння даних, ^iern^rn системи, мережеве обладнання);
• операцшш системи i системне програмне забезпечення (засоби вiртуалiзацiï, автоматизацiï, основш засоби управлiння ресурсами);
• зв'язуюче програмне забезпечення (наприклад, для управлшня системами)
Ключовi особливостi IAAS:
• технологи вiртуалiзацiï дозволяють вибрати обладнання i роздшити його обчислювальш потужно-стi на частини, яю вiдповiдають поточним потребам бiзнесу, тим самим зб^ьшуючи утилiзацiю наявних потужностей. В результат можна перейти вщ придбання, управлiння i амортизацп апаратних активiв до купiвлi процесорного часу, дискового простору, мережевоï пропускноï спроможностi, необхiдноï для виконання необхщного застосування;
• iнтегрованi системи управлшня. У минулому для управлшня рiзними типами обладнання було потрiбне рiзне програмне забезпечення управлiння. Вiртуалiзацiя дозволяе реалiзувати весь набiр функ-цш управлiння в однiй iнтегрованiй платформу
• можливiсть використання крашоï архиектури i фреймворкiв. Якщо ранiше кожнш компанiï для реалiзацiï необхiдноï шфраструктури доводилося розробляти спецiалiзоване програмне забезпечення - то зараз до послуг фахiвцiв шформацшних систем
roTOBi шфраструктури, реалiзованi з урахуванням накопиченого досвщу i знань.
Infrastructure as а Service (IAAS) позбавляе тд-приемства вiд неoбхiднoстi пiдтримки складних ш-фраструктур центрiв обробки даних, ^ierncb^x i мережевих iнфраструктур, а також дозволяе зменшити пoв'язанi з цим каттальш витрати i поточш витрати. Можлива i додаткова екoнoмiя, якщо послуги на-даються в рамках шфраструктури стльного викори-стання.
Cloud OS англ. Cloud Operating System - дoслiвнo: "Хмарна" Операцiйна Система (ОС) або операцшна система на базi "хмари") - клiент-серверне пбридне програмне забезпечення, що базуеться на парадигмi doud computing i, що використовуе розвинену систему багатовжонного штерфейсу користувача, яка функ-цioнуе у вжш сучасного веб-браузера. Пiд поняттям "хмари", в даному випадку, застосовуеться сукуп-шсть об'еднаних глобальною мережею апаратних ре-сурсiв, що використовуються для збер^ання i обробки даних в контексп кoнкретнoï реалiзацiï Cloud OS. Термш Cloud OS е синошмом Internet OS (бiльшoю мiрoю) i WebOS.
WEBOS - браузерна ОС (англ. Web Operating System - операцшна система у веб^ веб-застосування, що оргашзовуе платформу (операцшне середовище з набором готових функцш АР1) для виконання шших веб-застосувань. Багато WEBOS мiстять в своему складi веб-браузер, побудований на oснoвi HTML-тегу <iframe>. В окремих випадках, такий веб-браузер може використовувати HTTP-проксь
Головною складовою WEBOS е ïï графiчний штер-фейс, особливосп якого це зoвнiшнiй вигляд i можли-вoстi властивi традицiйним операцшним системам, тобто наявнiсть робочого столу, ярлиюв, вiкoн i тому пoдiбне. Завдяки цьому, iнтерфейс WEBOS багато-функцioнальний, зручний i зрoзумiлий переважнш бiльшoстi кoристувачiв.
WEBOS рoзрiзняються лише набором сервтв, деякi об'еднують в сoбi мoжливoстi CMF i CMS систем, iншi обмежуються можливштю вiддаленoгo робочого столу i органайзером.
Однiею з популярних WEBOS з великою юльюстю застосувань е EYEOS.
Хмарне сховище даних - це модель онлайн-схо-вища, в якому даш зберiгаються на багаточисельних, рoзпoдiлених в мережi серверах, що надаються в ко-ристування клiентам, в основному третьою стороною. На противагу мoделi збертння даних на власних,
видшених серверах, що отримуються або орендуються спещально для пoдiбних цiлей, юльюсть або яка-не-будь внутрiшня структура серверiв клiентoвi, в загаль-ному випадку, не пoтрiбна. Данi збер^аються, а також i обробляються, в так званш хмарi, яке е одним вiрту-альним великим сервером. Насправдi ж такi сервера можуть розташовуватися далеко один вiд одного гео-графiчнo, аж до розташування на рiзних континентах.
Розглянемо основш недoлiки cloud computing для кoристувачiв та oрганiзацiй:
• пoстiйне з'еднання з мережею 1нтернет та широкий канал. Cloud computing завжди потребуе з'еднання з мережею 1нтернет. Тому ця проблема може бути виршена шляхом кешування даних, поки тимчасово немае з'еднання з 1нтернетом або необхвдно розробити алгоритм переходу в режим поганого зв'язку, якщо буде проводитися обмш тшьки критично важливими даними сфери обслуговування;
• програми можуть працювати повшьшше шж на локальному комп'ютерь Деякi програми, в яких по-трiбна передача значнoï юлькост iнфoрмацiï, будуть працювати на локальному кoмп'ютерi швидше не тшь-ки з-за обмежень швидкосп доступу в 1нтернет, але i через завантажешсть вiддалених серверiв та проблем на шляху мiж користувачем i «хмарою»;
• забезпечення неoбхiднoгo рiвня захисту даних та iнфoрмацiйнoï безпеки. Якщо оргашзащя стурбована тим, що щнна iнфoрмацiя буде зберiгатися i обробля-тися на стoрoнi, то вона може побудувати свою власну «хмару» i користуватися уама вигодами вщ вiртуалi-зацiï iнфраструктури.
Саме завдяки перерахованим вище перевагам, а також бшьшш кiлькoстi переваг в пoрiвняннi з не-дoлiками, хмарнi обчислення стають одшею з голов-них технологш розвитку iнфoрмацiйних систем у свь тi, та в Украïнi зокрема.
Тому будь-яка оргашзащя сфери обслуговування в УкраМ, що бажае використовувати хмарш технологи вщ мiжнарoдних корпорацш для побудови або модифжацп власнoï кoрпoративнoï iнфoрмацiйнoï системи повинна використовувати послуги на рiвнi IAAS, або розбудовувати власну хмару, що потребуе значних ресурив.
При застосуванш технологи cloud computing сер-вшт мoжливoстi сфери обслуговування дадуть змогу ефективно застосовувати наявш шформацшно-кон-сультативш та рекламнi ресурси oрганiзацiй сфери обслуговування та шдняти '¿х на новий рiвень сервш-них пропозицш споживачу.
Лiтература
1. Gillam, Lee Cloud Computing: Principles, Systems and Applications / Nick Antonopoulos, Lee Gillam - L.: Springer, 2010. - 379 p.
- (Computer Communications and Networks).
2. SoCC '10: Proceedings of the 1st ACM symposium on Cloud computing. / Hellerstein, Joseph M. — N. Y.: ACM, 2010. - 287 p.
3. S. Holzner, N. Holzner. Google Docs 4 Everyone, QUE - 2010, - 264 р.
4. Иванников В.П., Облачные вычисления в образовании, науке и госсекторе, - Институт системного программирования РАН
- 2010, С. 75-82.
5. Риз Дж., Облачные вычисления, - М., БХВ-Петербург - 2011. - 278 с.
6. Облачные вычисления. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://habrahabr.ru/blogs/cloud_computing/111274 . - Назва з екрану.
7. Фингар П., DOT. CLOUD. Облачные вычисления - бизнес-платформа XXI века, - К., Аквамарин книга - 2011. - 256 с.
