Организация стратегического управления развитием туристическо-рекреационного кластера Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

організація стратегічного управління розвитком туристично-рекреаційного кластера

ПИЛИПЕНКО А. А.

УДК 338.484.2

Пилипенко А. А. Організація стратегічного управління розвитком туристично-рекреаційного кластера

Розроблено схему ієрархічного представлення організації стратегічного управління туристично-рекреаційним кластером. Підґрунтям організації стратегічного процесу на рівні кластера обрано активізацію інтегративних тенденцій та узгоджене використання моделей мультиагент-ського та рефлексивного управління. Контури стратегічного управління визначено в рамках складових бізнес-моделі туристично-рекреаційного кластера та підпорядковано дії аттрактивних факторів.

Ключові слова: організація стратегічного процесу, туристично-рекреаційний кластер, інтеграційна взаємодія, аттрактивні фактори.

Рис.: 1. Бібл.: 17.

Пилипенко Андрій Анатолійович - доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри бухгалтерського обліку, Харківський національний економічний університет (пр. Леніна, 9а, Харків, 61166, Україна)

E-mail: aapil@ukr.net

УДК 338.484.2

Пилипенко А. А. Организация стратегического управления развитием туристическо-рекреационного кластера

Разработана схема иерархического представления организации стратегического управления туристско-рекреационным кластером. В качестве основы организации стратегического процесса на уровне кластера избраны активизация интегративных тенденций и согласованное использование моделей мультиагентского и рефлексивного управления. Контуры стратегического управления определены в рамках составляющих бизнес-модели туристско-рекреационного кластера и подчинены действию аттрактивных факторов.

Ключевые слова: организация стратегического процесса, туристическо-рекреационный кластер, интеграционное взаимодействие, аттрактивные факторы.

Рис.: 1. Библ.: 17.

Пилипенко Андрей Анатолиевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой бухгалтерского учета, Харьковский национальный экономический университет (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина)

E-mail: aapil@ukr.net

UDC 338.484.2

Pilipenko A. A. The Tourism and Recreation Cluster Strategic Management Development Organizing

Scheme of hierarchical representation of the strategic management of tourism and recreational cluster developed. As the basis of the strategic process at the selected cluster activation integrative trends and consistently using multyagent and reflexive control models. The contours of strategic management are defined in the components of the business model of the tourism cluster and subject of attractiveness factors.

Key words: organization of the strategic process, tourism and recreational cluster, integration interaction, attractiveness factors.

Pic.: 1. Bibl.: 17.

Pilipenko Andrey A.- Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department of Accounting, Kharkiv National University of Economics (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine)

E-mail: aapil@ukr.net

Світова економічна думка виробила досить потужний інструментарій управління функціонуванням і розвитком складних економічних об'єктів, до яких відносяться інтегровані мережні структури та кластерні утворення. Проте існує певна кількість проблемних моментів, пов'язаних з об'єктивною неузгодженістю між тим чи іншим управлінським інструментом і новими чи зміненими умовами застосування такого інструменту (як приклад означеної неузгодженості виступають розглянуті автором у [13] особливості застосування інструментів концепції Balanced Scorecard [4] для управління потенціалом промислового кластера). Отже, наголосимо, що поширення м'яких інтеграційних форм об'єднання суб'єктів господарювання спричиняє потребу перегляду підходів до організації їх стратегічного менеджменту, оскільки більшість управлінських інструментів орієнтовано на застосування в умовах окремого підприємства чи чітко визначеного з точки зору напрямків спрямування керівних впливів економічного об'єкта.

Далі звернемо увагу на поширення у світовій та національній економіці двох тенденцій: орієнтування

стратегічного процесу на рівні країн чи їх регіонів на створення кластерів підприємств і поширення ролі й частки туризму у визначенні горизонтів економічного зростання. Перша тенденція підтверджується хоча б появою Європейського меморандуму про кластери [15] чи означеною у [1] наявністю кластерних програм у 26-ти європейських країн. Підтвердженням важливості розвитку туристичної індустрії є хоча б її п'ятивідсотковий внесок у світовий ВВП і членство у Всесвітній туристичній організації 154 країн світу [17, с. 20]. Нажаль, переважну більшість розробок у сфері організації управління кластерами орієнтовано на промислові підприємства чи суб'єктів, які надають певний фізично існуючий продукт. Оскільки ж туризм відноситься до сфери послуг (70% ВВП країн Організації економічного співробітництва та розвитку виникає з індустрії сервісу [9, с. 21]), то при об'єктивній потребі об'єднаного врахування означених тенденцій виникає суб'єктивні протиріччя, пов'язані з браком інтегрованих наукових досліджень.

Більше того, звернемо увагу на потребу взаємного адаптування досить великої кількості розробок щодо управління туристичними підприємствами [3, 9] і

ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ТОРГІВЛІ та послуг

ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ТОРГІВЛІ ТА послуг

кластерними ініціативами [5, 11]. Так, наприклад, початкове тлумачення кластера М. Портером [11] та його послідовниками [1, 5] орієнтувалось на критерії взаємопов'язаності та географічної близькості. Розвиток досліджень у даній галузі економічних знань спричинив висновок про недоречність орієнтування лише на критерій географічної близькості та на заміну його критерієм інформаційної пов'язаності [6, 7]. Разом з тим, говорячи про розвиток туристичної індустрії, слід враховувати її аттрактивність, яка виражається у залежності від певних туристично-рекреаційних ресурсів з чітко визначеною географічною алокацією. Отже, по відношенню до туристично-рекреаційного кластера не можна відмовлятися від підходів [1, 5, 6, 11] щодо наявності географічної ознаки кластера. Разом з тим, не можна не враховувати положень [6, 7] щодо ідентифікації кластера через інформаційну зв'язаність певного кола учасників. У рамках об'єднання означених підходів й визначимо напрямки та розглянемо особливості організації стратегічного менеджменту кластерів суб'єктів туристичної діяльності.

Відзначимо також, що суперечності між дослідниками існують і в контексті розуміння словосполучення «організація управління». З одного боку управління, як і будь-який процес, має бути певним чином організований. Така організація, у свою чергу, має враховувати набутки теорії організації [12, 16]. З іншого боку, організація становить одну з функцій управління, що значно ускладнює отримання остаточного розуміння словосполучення «організація управління». У будь-якому разі, у рамках класичної теорії організацій можна організувати управління діяльністю відокремленого суб'єкта господарювання. По відношенню ж до кластерних структур та організації управління ними класичні підходи слід збагачувати набутками інших теорій, орієнтованих саме на регулювання коопераційно-інтеграційної взаємодії.

Автором вже визначалися основні елементи організаційного процесу по відношенню до систем стратегічного менеджменту. Виділення таких елементів базується зокрема й на семантичному аналізі згадуваних робіт провідних фахівців з теорії організації [12, 16] та врахуванні вимог стандартів архітектурного й рольового опису побудови систем (ІБО 42010, ІБО 15288 та ІБО 15926). Відповідно пропонуємо виділення таких складових організації управління ({СОУ}). СОУг - правила формування об’єктів та суб'єктів управління; СОУ2 -взаємозв'язки у вигляді організаційної структури управління; СОУ3 - порядок організації процесу управління у вигляді послідовностей і циклів зворотних зв'язків; СОУ4 - наповнення змістом та розподіл (оптимізація розподілу) управлінських функцій між учасниками кластера; СОУ5 - система цілепокладання (дерева цілей суб'єкта й об'єкта управління); СОУ6 - механізм управління як набор методів розробки й реалізації управлінського впливу; СОУ7 - моделі процесу управління (регламенти управлінського впливу). Саме упорядкування й послідовне об'єднання всіх складових и{СОУ} забезпечує формування цілісного управлінського циклу.

Знову ж таки, виділення означених елементів в переважній більшості праць орієнтовано на суб'єктів з чіт-

кою регламентацією управлінського процесу (у рамках так званої «жорсткої» інтеграції). По відношенню ж до кластерного утворення потрібні додаткові теоретичні пророблення. Якщо ж зважити на означену необхідність поширення теоретичних розробок у сфері управління кластерами сервісноорієнтованих суб'єктів, то вельми актуальним постане розгляд особливостей трансформації змістовного наповнення виділених елементів множини складових організації управління в умовах туристично-рекреаційного кластера.

Метою статті є розвиток теоретико-методоло-гічних засад організації стратегічного управління життєдіяльністю туристично-рекреаційного кластера та вхідних до нього суб'єктів туристичної діяльності з формуванням відповідного інструментального забезпечення. Для реалізації мети статті перш за все визначимося з особливостями організаційного та стратегічного процесів, притаманних саме туристично-рекреаційному кластерові (такі відмінності міститимуться як розрізі відмінностей кластера, як організаційної форми об'єднання підприємств, так і в розрізі особливостей надання туристичних послуг). Головною особливістю тут є те, що при управлінні туристично-рекреаційним кластером суб'єкти управління розроблювану систему керівних впливів мають формувати з оглядом на дію так званих аттрактивнних факторів, які безпосередньо не відносяться до об'єктів управління. Об'єктом управління при цьому виступають як підприємства, що забезпечують створення туристичної пропозиції, так і інфраструктурні підприємства, що сприяють отриманню даної пропозиції споживачем (туристом чи рекреантом).

Оскільки автор вважає доречним використовувати набутки ресурсного й компетентністного підходу до розуміння стратегічного процесу (точніше концепції динамічних спроможностей, розробленої Д. Тісом [14] та розвинутої представниками інституціональної економічної теорії [8]), то й основу теоретико-методо-логічного базису організації стратегічного управління туристично-рекреаційним кластером мають становити ресурси учасників кластера та туристично-рекреаційні ресурси, до яких утворюється доступ у межах кластера. В узагальненому вигляді такий базис подано на рис. 1. Як можна побачити, підґрунтя організаційного процесу становить діалектичний взаємозв'язок між комптент-ностями учасників кластера та параметрами аттрак-тивної пропозиції, що виникає з наявних у кластері туристично-рекреаційних ресурсів та особливостей організації туристичної інфраструктури. При цьому передбачається, що компетентності вхідних до кластера суб'єктів туристичної діяльності будуть використовуватися консолідовано, а різний ступінь такої консолідації розкриватиметься через силу накладених інтеграційних обмежень, перелік яких також введено на рис. 1.

Далі звернемо увагу, що як розкриття елементів {СОУ} до поданої на рис. 1 схеми внесено складові бізнес-моделі, пропоновані А. Остервальдером [10] (на думку автора, на теперішній час саме розробки [10] найповніше відображають розуміння та змістовне наповнення поняття бізнес-модель) та адаптовані до особливостей

БІЗНЕСІНФОРМ № 10'2012 147

www.business-inform.net

Загальні

імперативи

процесу

організації

Тривалість взаємодії для надання послуги за видами туризму

Інтегра-

ційні

обмеження

({Ю})

Форми

взаємодії

учасників

кластера

(СОУ2)

Види Пляжний Рекреаційний Діловий Лікувальний Пізнавальний Мисливський Екстремальний

туризму туризм туризм туризм туризм туризм туризм туризм

Угоди щодо реалізації конкретних проектів

Спільні

ланцюги

постачань

(БСМ)

Спільне

управління

доданою

вартістю

Управління взаєминами зі споживачами (СІ*М)

Поява конкурентних переваг, заснованих на спільних ресурсах

Компенсаторні можливості у зменшенні невизначеності

Спільний

моніторинг,

управління

знаннями

Єдині технологічні стандарти та зони присутності

Проявлення

стратегічного

сінергізму

Ресурсні обмеження

Вироб-

ничі

обме-

ження

Обмеження на субконт-рактацію

Дистри-

буційні

обме-

ження

ІнновацІйно-

реконфігура-

ційні

обмеження

Інституціональні обмеження та владне підпорядкування

Обмеження у прийнятті управлінських рішень

Фінан-

сові

обме-

ження

Обмеження

утворення

інформаційної

асиметрії

Маркетингово-

конкурентні

обмеження

Самостійне фунціонування суб'єктів туристичної діяльності

Формалізовані інтеграційні об'єднання учасників туристичної діяльності у вигляді концернів, консорциумів, асоціацій, конгломератів тощо

М'які форми інтеграційного співробітництва туристичної діяльності у вигляді стратегічних альянсів, мережних утворень та субкластерів

Рис. 1. Ієрархічне представлення процесу організації стратегічного управління туристично-рекреаційним кластером

ЕКОНОМІКА

ЕКОНОМІКА ТОРГІВЛІ ТА ПОСЛУГ

148 БІЗНЕСІНФОРМ № 10'2012

www.business-inform.net

ЕКОНОМІКА ЕКОНОМІКА ТОРГІВЛІ та послуг

Контур стратегічного управління розвитком туристично-рекреаційного кластера

Контур стратегичного управління розвитком суб'єктів туристичної діяльності як учасників кластера____________,

Консолідований пул ключових компетенцій зі створення туристичного продукту

Визначення

ЛОГІКИ

співпраці (правил і умов взаємодії)

Регламен-

тування

діяльності

центру

прийняття

рішень

Переведення суб'єктів туристичної ДІЯЛЬНОСТІ з вільного в зв'язаний стан з наявними ланцюгами формування туристичного продукту

Досягення компромісу між учасниками кластера (оптимізація) можливих вигід)

Координація групової ДІЯЛЬНОСТІ задля оптимізації досягнення спільних інтересів

Оптимізація розподілу й регламентування доступу до аттрактивних факторів

Розробка групової стратегії та визначення настанов для альянсів туристичних підприємств

Особливості управління витратами на формування туристичної пропозиції

Система цілепокла-дання й задачі менеджменту (СОУ5)

Напрями

спрямування

керівних

впливів

(СОУе)

Системи

управління

окремих

учасників

кластера

Учасники кластера залучені до інтеграційної взаємодії

Життєвий простір кластера, площина взаємодії та область компромісів учасників

Ланцюги формування туристично-рекреаційної пропозиції з компенсаторними механізмами

Координаційні та інституціональні зв'язки між учасниками кластера

Області

прийняття

управлінських

рішень

(СОУ7)

Консолідована інноваційно-інвестиційна діяльність

Процес формування туристичної пропозиції

Процес надання комплексу туристичних послуг

Розподіл прибутку та пошук джерел фінансування

Складові бізнес-моделІ кластера (СОУо)

Спо-

живчі

сег-

менти

Особливості пропонованих туристичних послуг

Інформаційне відображення діяльності кластера І каналів доведення Інформації до споживача

Відносини та принципи управління лояльністю

КЛІЄНТІВ

Фінансові

потоки

кластера

Компетентність та ресурси, потрібні для розкриття потенціалу території

Системи

ДІЯЛЬНОСТІ,

залучені до розкриття потенціалу території

Принципи взаємодії з ключовими партнерами та перелік стейкхолдер І в

Рис. 1. Ієрархічне представлення організації стратегічного управління туристично-рекреаційним кластером (закінчення)

туристично-рекреаціиної діяльності учасників кластера. При цьому як удосконалення означених в [10] пропозицій пропонується поєднати виділені складові бізнес-моделі з принципами каскадування показників й встановлення причинно-наслідкових зв'язків, закладеними у концепцію збалансованої системи показників [4]. За такого підходу по відношенню до туристично-рекреаційного кластера відбудеться наслідування імперативів сталості природокористування та екологічності розвитку всіма учасниками кластера. Як правило, такі імперативи задаються на рівні менеджменту кластера (регіональному чи державному рівні) та виступають обмеженнями на рівні суб'єктів туристичної діяльності (дані імперативи в більшості випадків сприймаються як ортогональні по відношенню до короткострокових цілей максимізації прибутку первинних ланок кластера від реалізації туристичної пропозиції, а отже й виступають як небажані для виконання). У довгостроковому періоді додержання таких вимог спричиняє підвищення глобальної конкурентоспроможності туристично-рекреаційного кластера з відповідним зростання конкурентоспроможності його учасників.

Практична реалізація означеного на рис. 1 підходу до організаційного процесу пропонуємо реалізувати в рамках впровадження на рівні кластера та його учасників (останній щабель ієрархії з рис. 1) моделі життєздатних систем (Viable System Model, VSM [2]), яка виділяє п'ять рівнів ієрархії в системі управління: окремі суб'єкти туристичної діяльності (1-й рівень); відповідальні за координацію формування туристичної пропозиції та регулювання взаємодії учасників (2-й рівень); системи моніторингу витрачання туристично-рекреаційних ресурсів та доступу до аттрактивних факторів (3-й рівень); фасілітатор процесу розвитку потенціалу кластера (4-й рівень); суб'єкт розробки політик й фіксування інституціональних правил життєдіяльності учасників кластера (5-й рівень). Головною перевагою моделі VSM є її рекурентна вкладеність, яка дозволяє кас-кадувати означені на рис. 1 елементи на різні рівні взаємодії учасників мереж формування туристичної пропозиції, сукупність яких й становить ядро туристично-рекреаційного кластера. ■

ЛІТЕРАТУРА

1. Cluster policy in Europe. A brief summary of cluster policies in 31 European countries. - Oxford : Oxford Research AS, 2008. - 34 p.

2. Espejo R. Organizational Systems: Managing Complexity with the Viable System Model / R. Espejo, А. Reyes. -New York : Springer, 2011. - 278 p.

3. Goeldner C. R. Tourism: principles, practices, philosophies / C. R. Goeldner. - Hoboken, New Jersey : John Wiley & Sons, Inc., 2009. - 633 p.

4. Kaplan R. S. The Balanced Scorecard: Translating Strategy into Action / R. S. Kaplan, D. P. Norton. - Boston : Harvard Business Press, 1996. - 329 p.

5. Karlsson С. Handbooks of research on clusters / С. Karlsson. - Northampton : Edward Elgar Publishing, Inc.,

2008. - 486 p.

6. Lin H. Architectural design of multi-agent systems: technologies and techniques / H. Lin. - New York: Information Science Reference, 2007. - 442 p.

7. Magalhaes R. Organizational knowledge and technology: an action-oriented perspective on organization and information systems / R. Magalhaes. - Cheltenham : Edward Elgar, 2004. - 267 p.

8. Nelson R. R. An Evolutionary Theory of Economic Change / R. R. Nelson, S. G. Winter. - Cambridge : Harvard University Press, 1982. - 352 p.

9. Okumus F. Strategic Management for Hospitality and Tourism / F. Okumus, L. Altinay, P. Chathoth. - UK : Elsevier,

2010. - 348 p.

10. Osterwalder A. Business Model Generation / A. Os-terwalder, Y. Pigneur. - New Jersey : John Wiley & Sons, Inc., 2010. - 288 p.

11. Porter M. E. Clusters and the new economics of competition / M. E. Porter // Harvard Business Rev. - 1998. - Nov.-Dec. - P. 77 - 90.

12. Patricia C., Irwin C Organization design: a guide to building effective organizations. - London : Conan page,

2011. - 304 p.

13. Pylypenko A. A. Organization of cluster structures potential development management / A. A. Pylypenko, O. V. Duda // Economics of development . - 2012. - № 2. - C. 25 - 32

14. Teece D. J. Dynamic capabilities and strategic management / D. J. Teece. - New York : Oxford University Press,

2009. - 299 p.

15. The European Cluster Memorandum // http://www. innoclusters.ru/ uploaded/docs/european_cluster_memoran-dum.pdf

16. Wagner J. A. Organizational Behavior: Securing Competitive Advantage / J. A. Wagner, J. R. Hollenbeck. - New York : Routledge, 2010. - 419 p.

17. Zyma O. G. Development of international tourism / O. G. Zyma // Economics of development. - 2011. - № 4. -P. 19 - 22.

o

o

QQ

CL

O

I—

<c

o

<

*

o

*

Ш