CC BY
16
Резнченко Н. Ю. та ствав. ОРГАН1ЗАЦ1Я САМОСТ1ЙНО1РОБОТИ СТУДЕНТ1В НА КАФЕДР1 ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГII
УДК: 616.5+616.97]-057.87
Оргашзацш самостшно1 роботи студентш на кафедр1 дерматовенерологи
Резн1ченко Н. ЮД Дюдюн А. Д.*, Резн1ченко Г. 1.#
т Запор1зький державний медичний утверситет %ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни» #ДЗ «Запор1зька медична академ1я тслядипломног освти МОЗ Украгни»»
Висвiтлено пiдходи до самосийноТ роботи студентiв на кафедрi дерматовенерологií, 11 ролi у формуванн особис-тостi сучасного спецiалiста. Придтено увагу сучасним методичним пiдходам до оргаызацп проведення занять, пiдбiрцi матерiалiв для самостiйноТ роботи студентiв, оцЫюваны знань, вiдпрацюванню практичних навичок, безпо-середнiй роботi з хворими на дерматовенеролопчну патологiю, iнновацiйним технологiям у навчальному процеск КлючовI слова: дерматовенеролопя, навчальний процес, самостiйна робота, студент.
В ступ. Сучасний розвиток дерматовенерологи потребуе профеайно! пiдготовки висо-коквалiфiкованих фахiвцiв на кафедрах згщно потреб практично! охорони здоров'я Укра!ни [1, 3].
1з року в рк зростае обсяг науково! шфор-мацп, що спонукае до штенсифтаци навчання студентiв. На сьогодш не пiдлягае сумнiву, що засвоення матерiалу на практичних заняттях при його подачi викладачем малоефективне. В. О. Су-хомлинський писав: «Навчання - це не мехашчне передання знань. Це складнi людськi взаемовщ-носини» [2]. У зв'язку з цим основним напрямом тенсифшаци мае бути перехщ вiд механiчного заучування готових знань до активiзацil навчаль-но! i розумово! дiяльностi та використання вну-трiшнiх резервiв псж!ки, що передбачае само-стiйну роботу студенпв у процесi навчання.
З огляду на вищенаведене, важливою е чгтка оргашзащя викладачем тзнавально! д1яльнос-т студенев. Окр1м практично! важливост!, са-мостшна робота мае 1 велике виховне значення, осюльки формуе самост!йшсть не лише як сукуп-нють певних знань { навичок, але й риси характеру, як вщграють суттеву роль у структур! особис-тост! сучасного спещалюта високо! квал!ф!кац!!.
Основна частина. У зв'язку з вищесказа-ним, на кафедрi необхiдно ретельно пiдбирати матерiали з дерматовенерологи для самостшно! роботи вшх без виключення студентiв тд керiв-ництвом викладача. Для покращення самостш-но! роботи студентiв необхщно скласти мето-дичнi рекомендаций в яких визначено:
- порядок шдготовки викладача до заняття;
- планування теоретичних i практичних пи-тань, що розглядають на кожному занятп;
- характер питань для опитування по хворому з еталоном вщповщей на них.
Методичнi рекомендаци сприяють як систе-матизаци навчального процесу й навчального матерiалу, так i формам контролю, якi стимулю-
1-4 2017 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
ють студента до особисто! перевiрки ефектив-ностi його самостшно! роботи.
При пщб!рщ матер!ал!в для самостшно! роботи необх!дно використовувати проблемний метод, кон-цепц!ею якого е змши звикло! стратег!! «в!д знань до проблеми» стратег!ею «в!д проблеми до знань», як! були добут наукою заради виршення ц1е! задач!.
Питания щодо отримання знань студентами самостшно, не кажучи про практичш навички, бути не може. Необхщно защкавити студентiв на вирiшення конкретних питань та оргашзувати !х роботу, керувати ними, контролювати отриманi знання. При ощнюванш знань необх!дно надава-ти перевагу стандартизованим методам:
- тестуванню;
- рiшенню типових задач по основним нозо-логiчним захворюванням, таким як атотчний дерматит, псорiаз, захворювання, що переда-ються статевим шляхом;
- вiдпрацюванню практичних навичок.
Особливу увагу необхщно прищляти студентам у першi дш навчання на кафедрi дерматовенерологи; при цьому на практичних заняттях важливим е вивчення та штерпретащя лабора-торних та iнструментальних дослщжень у хво-рих на рiзну дерматовенерологiчну патологiю.
При безпосереднiй робот з хворими у процесi !х обстеження, всебiчного збору iнформацi!, ви-кладач знаходиться в ролi репетитора бшя лiжка хворого, виправляючи дефекти самосийно! роботи кожного студента; це тдвищуе ефективнiсть набуття ними лшарських практичних навичок, вмiння аналiзувати та дiяти, мислити, як лшар.
Пiсля завершення обстеження куратор до-повiдае про отриманi результати всш групi. В обговореннi доповiдi стосовно хворого при-ймають участь ус студенти; при цьому можливi прорахунки куратора повиннi бути помiченi та виправлеш iншими студентами та викладачем.
Наступний етап роботи включае:
ОБМЕН ОПЫТОМ
- формування дiагнозу;
- проведения диференцшно! д1агностики дерма-товенеролопчно! нозологп;
- вирiшення питання про наявшсть етюло-гiчних чинникiв, патогенезу;
- розробку плану обстеження для уточнення дiагнозу;
- вiдпрацювання принщв лiкування конкретного хворого;
- заповнення листа призначень.
Студент повинен:
- обгрунтувати встановлений хворому дiагноз;
- призначити обстеження та л^вання;
- визначити конкретш рекомендацп по режиму i дieтетицi та вториннiй профшактищ.
Контроль е важливою складовою навчально-го процесу, що припускае системний мошторинг ходу навчання на вах його етапах; при цьому форми i методи контролю рiзноманiтнi, утворю-ючи разом логiчну систему, що дозволяе управ-ляти якiстю шдготовки майбутнього фахiвця та вносити корективи до навчального процесу. Оскшьки контролювати уважшсть i роботу вае! групи при вщповда одного студента практично неможливо, необхiдно вiддавати перевагу при цьому письмовим вщповщям, якi дисциптну-ють мислення та забезпечують чптасть контролю, без якого неможлива серйозна оцiнка само-стшно! розумово! дiяльностi студентiв.
Велику увагу необхвдно придати рiшенню евристичних завдань i дiловим iграм. На наш погляд, бшьш наглядно i цiкаво для студен-тiв розглядати евристичнi питання стосовно дiагностики та лiкування хворих з конкретною дерматовенеролопчною патологiею.
Студенти, обстеживши хворого, формують первинний д1агноз, а при пестач1 шформацл вико-ристовують дан1 додаткових лабораторних обсте-жень; при цьому рiшеиия евристично! задач1 проходить у реальному масштабi часу, наближуючи студеитiв до практично! лшарсько! дiяльиостi. Не слщ виключати можливiсть перерви при виршен-иi задач на 1-2 доби для поповнення студентами знань iз моиографiй, журнальних статей, що при-вчае !х до систематично! роботи у бiблiотецi.
Написання евристичних завдань необхщно робити при розглядi тем занять з патолопею, яка рщко зустрiчаеться, але при цьому краще вико-ристовувати архiвнi iсторi! хвороби. Це стосу-
еться i проведення дiлових iгор: не обов'язково складати початкову iнформацiю. Для студентiв наглядним е збiр анамнезу у хворого, обстеження його та розгляд етатв лшування, починаючи з функцш сiмейного лiкаря i закiнчуючи лша-рем дерматовенерологом.
Навчальний процес пiдготовки фахiвцiв на кафедрi дерматовенерологи включае проведення дшових iгор, якi проходять на високому емоцшному пiдйомi. Разом з тим, !х проведення потребуе вщ викладача глибоко! ктшчно! тд-готовки та оргашзаторських здiбностей.
Традицiйне реферування лiтератури студентам можна замшити складанням диференщально-дiагностичних таблиць при рiзноманiтних дер-матовенерогiчних патологiях i дiагностичних алгоритмiв рiзно! складностi. Для ршенш таких питань вони змушеш будуть проявити самостш-нiсть у роботк згадати ранiше вивчене, прочита-ти журнальнi статтi й монографп, осмислити !х i з допомогою та шд контролем викладача вирь шити поставлену задачу.
Сучасна науково-педагопчна дiяльнiсть вима-гае пошуку нових методичних i методологiчних пiдходiв у формувапш компетенцп майбутнього лiкаря - високоосвiченого та високоштелектуаль-ного фахiвця. Це стосуеться впровадження до навчального процесу шформацшно-комушкативних технологiй, яю iнтенсифiкують процес навчання та тдвищують його ефективнiсть. 1нтернет-технологп акумулюють сучаснi iииовацн у галу-зi iнформацiйних комп'ютерних технологiй, а !х розвиток дае можливiсть забезпечити штерактив-не навчальне середовище. Це потребуе наявнос-тi на кафедрi грунтовно! матерiально-технiчно! бази й створення комп'ютерного класу, де студенти можуть тсля занять вивчати комп'ютерну базу лгтератури з дерматовенерологи, перевiрити рiвень знань за допомогою тестiв.
О^м цього студенти отримують можли-вють ознайомлення з аудiо- i вiдеоматерiалами, презентацiями з ключових тем, тестовими за-вданнями i вправами для самостшного контролю знань, умшь та навичок студентiв з кон-кретних тем дерматовенерологi!, довiдниками та вщеофшьмами. За умов наявностi на кафедрi системи телемедицини, у студеппв з'являеться можливiсть ознайомлення з проведенням кон-сультацiй пацiентiв за допомогою 1нтернету.
Висновки та перспективи подальших розробок
1. На сучасному етапi самостiйна робота сту-деитiв на кафедрi дерматовенерологи мае бути цшеспрямованою на пiдготовку високватфшо-ваного фахiвця, охоплювати всiх студентiв групи.
2. Яюсно розробленi методичнi рекомендацп до занять з кожно! дерматолопчно! нозологi! сприяють як систематизацi! навчального проце-
су й матерiалу, так i формам контролю.
3. Важливе мiсце у навчальному процесi не-обхвдно придiляти безпосереднiй роботi з хво-рими на дерматовенерологiчну патолопю, ви-вченню та iнтерпретацi! лабораторних i шстру-ментальних дослiджень, формуванню дiагнозу, розробцi плану обстеження та лшування.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2017
Резнченко Н. Ю. та cnieae. ОРГАН1ЗАЦ1Я САМОСТ1ЙНО1РОБОТИ СТУДЕНТ1В НА КАФЕДР1 ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГ11
4. Впровадження до навчального процесу шформацшно-комушкативних технологш сприяе тенсифшацп процесу навчання на кафедрi дерматовенерологи та пiдвищуe його ефектившсть.
Л1ТЕРАТУРА
1. Денисенко О. М., Портна О. О., Пряхт О. Р.,
Сидоренко О. В. Оргашзащя самостшно! роботи студеипв заочно! форми навчання. Гумаштарна складова вищо! освiти: проблемы та перспективи. Мат. Всеукра!нсько! науково-практично! конференцi! (Харюв, 2012 р.). Харкiв : МФО-У, 2012. С. 126 - 129.
2. Сухомлинский В.А. Избранные педагогические сочинения. М., 1981. 64 с.
3. Толстанов О. К., Оайчук М. С., Волосовець О. П., П'ятницький Ю. С., Булах I. С. Аспек-ти шдготовки й шдвищення квалiфiкацi! ме-дичних та фармацевтичних кадрiв у вищих навчальних закладах IV рiвня акредитацй та
HayKOBi пошуки за темою дослщження е перспективними у напрямку розробки удоско-налення навчання штершв, що грунтуються на ïx самостшнш роботi.
зaклaдiв пiслядипломноï освiти МОЗ Украь ни. Мат. Всеукр. навч.-наук. конф. з мiжнaр. участю (Тернотль, 15-16 травн. 2014 р.) «Досягнення i перспективи впровадження кредитно-модyльноï системи оргатза-цiï навчального процесу у вищих медичних (фармацевтичному) навчальних закладах Украши», присвяченоï 160-рiччю з дня наро-дження I. Я. Горбачевського (з дистанцшним пiд'еднaнням ВМ(Ф)НЗ Украши за допомогою вщеоконференц-зв'язку) : у 2-х ч. Ч. 1. Тернотль : Терноп. держ. мед. ун-т iм. I. Я. Горбачовського, 2014. С. 3 - 7.
ОРГАНИЗАЦИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ НА КАФЕДРЕ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГИИ Резниченко Н. Ю., Дюдюн А. Д., Резни-ченко Г. И.
Запорожский государственный медицинский университет
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины»
Освещены подходы к самостоятельной работе студентов на кафедре дерматовенерологии, её роли в формировании личности современного специалиста. Уделено внимание современным методическим подходам к организации проведения занятий, подборке материалов для самостоятельной работы студентов, оцениванию знаний, отработке практических навыков, непосредственной работе с больными с дерматовенерологической патологией, инновационным технологиям в учебном процессе.
Ключевые слова: дерматовенерология, самостоятельная работа, студент, учебный процесс.
ORGANIZATION OF STUDENTS' OWN WORK AT THE DEPARTMENT OF DERMATOLOGY AND VENEREOLOGY Reznichenko N. Yu., Dyudyun A. D., Rezni-chenko G. I.
Zaporizhzhya State Medical University "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health Care of Ukraine" SI
"Zaporizhzhya Medical Academy of Postgraduate Education of the Ministry of Health Care of Ukraine" SI
The approaches to students' own work at the Department of Dermatology and Venereology and this work's role in shaping the modern specialist's personality are elucidated. The attention is paid to modern methodological approaches to setting up the realization of the lessons, to selecting materials for students' own work, evaluation of their knowledge level, polishing their practical skills, to working directly with dermatological patients and innovative technologies in the educational process.
Keywords: dermatology and venereology, educational process, own work, student.
Резниченко Наталья Юрьевна - доктор медицинских наук, доцент, врач-дерматовенеролог кожно-венерологи-ческого отделения № 1 КУ «Запорожский областной кожно-венерологический клинический диспансер» ЗОС.
Дюдюн Анатолий Дмитриевич - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины».
Резниченко Галина Ивановна - доктор медицинских наук, профессор, профессор кафедры акушерства и гинекологии ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины». [email protected]
1-4 2017 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
