CC BY
31
УДК 657.6
ОРГАЖЗАЩЯ АУДИТУ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ В БАНКАХ
® 2014 МЕЛЬНИЧЕНКО О. В.
УДК 657.6
Мельниченко О. В. Оргашзащя аудиту електронних грошей в банках
У статт'1 викладено технолог1чн аспекти органЬацИ аудиту електронних грошей у банках. Надано практичн'! рекомендацИ стосовно проведення перев'рки ¡'хньо/ роботи на основi даних бухгалтерського облку, що в'дображаються в автоматизованш баншвськш системi на прикладi одша з найб'шьш популярних на сьогодш в УкраЫ - АБС «SRBank». Головна мета ще: роботи - формування комплексного уявлення про науковi тдходи, заходи i принципи проведення аудиту електронних грошей в банках з урахуванням шших публкацй на дану тематику. Розглянуто основт аспекти аудиту, вид'шено в'дм'нностi та особливостi органiзацii аудиту саме електронних грошей та надано практичнi рекомендацИз його проведення. Розглянуто кожен з етатв аудиту: планування, вивчення, оцнювання, встановлення достоврностi та звтування, в рамках кожного з яких представлено завдання аудитор'в щодо перев'рки опера^й з електронними грошима в банку. Кпючов'1 слова: електронн грош'>, аудит, банк, органiзацiя аудиту Рис.: 7. Табл.: 1. Ббл.: 8.
Мельниченко Олександр Вталйович - кандидат економiчних наук, доцент, докторант, Житомирський державний технологiчний ушверситет (вул. Черняховського, 103, Житомир, 10005, Украна) Email: amelnitschenko@yahoo.de
УДК 657.6
Мельниченко А. В. Организация аудита электронных денег в банках
В статье изложены технологические аспекты организации аудита электронных денег в банках. Даны практические рекомендации для проведения проверки их работы на основе данных бухгалтерского учета, представленных в автоматизированной банковской системе на примере одной из наиболее популярных на сегодня в Украине - АБС «SR Bank». Главная цель этой работы - формирование комплексного представления о научных подходах, мероприятиях и принципах проведения аудита электронных денег в банках с учетом других публикаций на данную тематику. Рассмотрены основные аспекты аудита, выделены отличия и особенности организации аудита именно электронных денег и даны практические рекомендации по его проведению. Рассмотрен каждый из этапов аудита: планирование, изучение, оценка, определение достоверности и отчетность, в рамках каждого из которых представлены задачи аудиторов по проверке операций с электронными деньгами в банке.
Ключевые слова: электронные деньги, аудит, банк, организация аудита
Рис.: 7. Табл.: 1. Библ.: 8.
Мельниченко Александр Витальевич - кандидат экономических наук, доцент, докторант, Житомирский государственный технологический университет (ул. Черняховского, 103, Житомир, 10005, Украина) Email: amelnitschenko@yahoo.de
Вступ. Аудит у будь-якш сферi завжди в^грае важ-ливу роль для надання впевненост защкавленим особам у правильное^ в^ображення шформаци у фшансовш звгг-ность Аудит у фшансових компашях виконуе ще й важливу сощальну функцш: створюе передумови для уникнення втрат не лише власникш, але й сустльства через невдале ведення бiзнесу, помилки чи шахрайство. Найважливши-ми практичними складовими аудиторсько'1 перевiрки е набiр певних методик та п належна оргашзащя. У наших працях, присвячених електронним грошам, а також '1х обль ку, аналiзу та аудиту, ми зупинялись на рiзних аспектах цих процесш. Проте залишилось недосл^женим питання оргашзаци аудиту електронних грошей, його практична скла-
UDC 657.6
Melnychenko O. V. Organization of Electronic Money Audit in Banks
The article describes the technological aspects of the organization of the of electronic money audit in the banks. There are given practical recommendations for inspection on the basis of accounting data presented in the automated banking system as an example of one of the most popular banks in Ukraine - ABS «SR Bank». The main purpose of this work is to form integrated scientific approaches, activities and principles of the electronic money audit in the banks, taking into account other publications on this topic. There are analyzed the main aspects of the audit, highlighted the differences and characteristics of audit the organization and given practical recommendations for its implementation. The author examines each of the stages of the audit: planning, research, evaluation, determination of credibility and accountability, within each of which presents the problem of auditors to verify transactions with electronic money in the bank. Key words: electronic money, audit, bank, audit organization Pic.: 7. Tabl.: 1. Bibl.: 8.
Melnychenko Oleksandr V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Zhytomyr State Technological University (vul. Chernyakhovskogo, 103, Zhytomyr, 10005, Ukraine) Email: amelnitschenko@yahoo.de
дова, що не мае особливо! науково'1 цшносп, однак з урахуванням шших публшацш на задану тематику дозволить зрозумiти весь комплекс заходш, шдходш i принцитв проведення аудиту електронних грошей в банках. У цш статт ми розглянемо основш його аспекти, видкимо в^мшносп та особливост оргашзаци аудиту саме електронних грошей та надамо практичш рекомендацИ з його проведення.
Питанням аудиту, зокрема його оргашзаци, присвя-чено чимало праць вггчизняних i зарубiжних науковцш, як-от: В. П. Бондаря, Н. I. Дорош, О. А. Петрик, В. С. Руд-ницького, Б. Ф. Усача та шших. Уа вони присвячеш кон-цептуальним науковим i практичним питанням проведення аудиту в установах рiзного рiвня стосовно правильной
ведення бухгалтерского облiку, виявлення помилок i шах-райства тощо.
Детально вивчаються у науковш лiтературi всi тра-дицшш етапи органiзацiя аудиторсько! перевiрки: плану-вання, вивчення, оцiнювання, встановлення достовiрностi та звiтування [2; 7], придкяеться увага i органiзацi¿ аудиту в^пов^но до Мiжнародних стандартов аудиту [6]. Юри-дичнi аспекти договiрних взаемов^носин також е предметом досл^ження науковцiв [3], якi вивчають сутшсть аудиторського договору та здiйснюють пошук шляхш удо-сконалення договiрних взаемов^носин аудиторiв iз госпо-дарюючими суб'ектами, що перевiряються.
Однак сьогоднi оргашзацп аудиту саме електронних грошей придкяеться недостатньо уваги. Ми, у свою чергу, вважаемо, що цьому питанню мае бути придкено особливу увагу з огляду на перспективнiсть зазначеного плапжного засобу та недостатне його опрацювання як у науковiй ль тературi, так i серед практиив. Важливiсть видкення його окремим предметом дослкження полягае, на нашу думку, в тому, що до вивчення роботи з електронними грошима слд тдходити виважено, комплексно та iз суттевим бага-жем знань у рiзних сферах: економiки в цкому, облiку, ш-формацiйних технологiй тощо. Для цього доцкьно вивчи-ти фундаментальш положення, важливi для розумшня сутi електронних грошей, механiзмiв !х обiгу та способiв i методов вiдображення в бухгалтерському облшу як !х емiтента, так i суб'ектiв господарювання, якi приймають !х в оплату за товари, роботи чи послуги.
Метою ще! статт е пiдготовка практичних рекомен-дацш з проведення аудиту електронних грошей у банках на основi даних автоматизовано! банивсько! системи.
Виклад основного матерiалу.
В однiй iз наших робгг [4] ми визначили необхк-нiсть дослiдження органiзацГ1 аудиту електронних грошей i визначили основнi напрями та документи, необхiднi для ефективного проведення аудиту на належному ршш. Отже, аудитору смд укласти з оргашзащею письмову угоду або надюлати лист-зобов'язання з аудиту, в якому пропонуеть-ся передбачити:
1. Обсяг аудиту. В цш частиш документу слiд визна-
чити:
перюд, який перевiряеться;
■ предмет вкповкносп, у якому визначити зокре-ма нормативнi документи на вкповкшсть яких проводиться перевiрка. До таких докуменпв слiд вiднести законодавчi та iншi нормативнi акти цен-тральних органiв влади, якi регулюють вкносини у сферi грошового об1гу та функщонування систем електронних грошей;
■ характер перевiрки: суцкьний чи вибiрковий. Тут необхкно визначити супровiдну документацiю, пов'язану, наприклад, iз витратами та доходами на оргашзащю обiгу електронних грошей, а також перевiрку виконання рекомендацш керiвни-цтвом банку за результатами попереднього аудиту тощо.
Так, ураховуючи таи складовi зазначеного пункту угоди, аудиторам слд зосередитись на наступних завданнях:
■ збирання достовiрно! шформаци про економiчнi, фiнансовi та правовi аспекти дiяльностi об'екта,
що перевiряеться, та системи забезпечення обiгу електронних грошей;
■ надання характеристики технiко-економiчного стану банку;
■ визначення впливу дослкжуваного банку на бан-кшську систему кра!ни, на фшансову, економiчну й соцiальну системи регюну, на розвиток електронних грошей у державу
■ визначення вимог i додаткових обмежень банив-ського та шшого законодавств;
■ оцшка ефективностi, повноти i обrрунтованостi заходiв, що вживаються банком для виконання банком функцп фiнансового посередництва, сощ-ально! iнституцГ1 (для отримання населенням пен-сiй, шшо! фшансово! допомоги, участ у створеннi умов виведення готшки iз позабанивського обiгу в державi тощо);
■ оцiнку ефективност системи органiзацi1 грошового об1гу;
■ надання вiдомостей про сплату банком необхк-них податкш i зборш, зокрема у частинi правильного врахування валових витрат тощо;
■ оцшку стану статистично! та шшо! звiтностей на предмет !хньо! вiдповiдностi фактичним показни-кам дiяльностi банку з питань операцiй з електро-нними грошима тощо.
2. Форми повкомлень про результати завдань аудиту. Передбачають шформування управлiнського персоналу та державних оргашв i повиннi мiстити:
■ тип шф ормаци, яка надаватиметься аудиторською фiрмою управлiнському персоналу та найвищому управлiнському персоналу платника податив про-тягом виконання завдання;
■ порядок повiдомлення шформаци мiж членами групи з завдання, а також мiж аудиторами вк-окремлених пiдроздiлiв (за наявностi), включаю-чи характер та час проведення зустрiчей та огляду виконано! роботи;
■ визначення порядку надання аудиторською фiр-мою звггних документiв платнику податкш та порядку надання аудиторського звггу податковим органам.
3. Можливi ризики невиявлення викривлень через обмеження аудиту.
Осильки аудитор не бере на постшнш основi учас-тi в проведенш швентаризаци активiв i зобов'язань, тому не мае змоги отримати достатш i прийнятнi аудиторськi докази для обгрунтування думки щодо цих статей, в уго-дi про аудиторську перевiрку слiд зазначити, що в цьому сена можливий вплив на фшансову звггшсть невиявле-них викривлень. Якщо таи е, то цей вплив може бути сут-тевим та всеохоплюючим або не всеохоплюючим залежно вк обставин i предмета перевiрки, щодо якого висловлю-еться думка. Так, наприклад, перевiряючи ефективнiсть упровадження проекту з емiсп та оргашзаци обиу електронних грошей, у банку встановлено, що рiвень витрат складав на той момент певну суму кошпв, виходячи iз вартостi серверного обладнання, придбаного у певного торговця за визначену в договорi варткть. Крiм того, до валових витрат взнесено iнформацiйно-консультацiйнi
послуги фахiвцiв з питань функцiонування системи елек-тронних грошей. При цьому аудитору нев^омо, чи були необхiдними саме таю витрати на реамзацш зазначеного проекту.
4. Домовленост щодо планування та виконання аудиту, зокрема склад аудиторсько'1 групи.
Суть планування аудиту полягае у необх^ност ор-гашзацц ефективно'1 та економiчно дощльно! перевiрки. Тут визначаються посадовi особи та фахiвцi, що братимуть участь у вск процесах пiд час дц угоди.
При цьому аудитору слiд визначити чинники, що впливають на дiяльнiсть, пов'язану з системою електро-нних грошей: зовнiшнi фактори, що впливають на дiяль-нiсть банку, яи вiдображають економiчну ситуацiю в кра!ш (регiонi) в цiлому i в галузi; внутрiшнi фактори, технолопч-нi особливостi щодо автоматизацп операцш з електронни-ми грошима в автоматизованш банкiвськiй системi (АБС), основш клiенти - пiдприемства, що приймають в оплату електроннi грошi, випущеш цим банком, тощо. Для цього йому необх^но ознайомитись зi статутом банку, документами про реестращю, зокрема як емггента електронних грошей, про облжову полiтику, звiтнiсть тощо.
При плануванш складу спецiалiстiв, що входять до групи аудиторсько! перевiрки, смд спланувати: бюджет робочого часу для кожного етапу, передбачуваш термши роботи, квалiфiкацiйний рiвень членiв групи тощо.
5. Згоду управлшського персоналу вчасно надати аудитору будь-яку шформащю, зокрема ту, що може стати йому в^омою протягом перевiрки та яка може вплинути на фшансову звiтнiсть, щоб вiн мав змогу завершити аудит вiдповiдно до визначеного графша.
Тут фактично необхiдно заручитись тдтримкою ке-рiвництва банку у достут до важливо'1 1нформацГ1, зокрема вищеописано'1, але в першу чергу для банку - це доступ до звггност безпосередньо в АБС i в^критих у нiй рахункш.
Пiдтвердження про отримання листа-зобов'язання iз фiксацiею дати отримання. Це потрiбно для формуван-ня пакету аудиторських докуменпв i доказово'1 бази щодо проведеного аудиту.
Шсля пiдготовки плану i фактичного завершення першого етапу аудиторсько'1 роботи в банку починаеться наступний етап - вивчення, тд час якого здшснюеться огляд та оцшка системи бухгалтерского облiку та фшан-сово'1 звiтностi.
На цьому етапi проводиться вивчення рахунив бух-галтерського облшу, за якими здiйснюеться облiк операцш з електронними грошима, правильшсть в^ображення операцiй вiдповiдно до бухгалтерсько'1 моделi (табл. 1) та економiчноl сутi операцiй за рахунками:
■ 1001 - Банкноти та монети в кас банку;
■ 1002 - Банкноти та монети в кай в^дкень банку;
■ 1004 - Банкноти та монети в банкоматах;
■ 1502 - Кошти банив у розрахунках;
■ 2600 - Кошти на вимогу суб'екпв господарюван-ня;
■ 2622 - Кошти в розрахунках фiзичних ойб;
■ 2902 - Кредиторська заборговашсть за прийнят платеж^
■ 2924 - Транзитний рахунок за операщями, здш-сненими з використанням платiжних карток.
Для цього використовують даш з АБС та i"i шстру-ментарш. Так, для перевiрки придбання електронних грошей через програмно-техшчш комплекси самообслу-говування (ПТКС) у АБС, у роздш «Робота з масивом рахунив», застосовуеться фкьтр «1004*», в результат чого в^ображаються рахунки, в1дкрий для облiкy операцiй з ПТКС (на рис. 1, 2, 3 наведено приклади на основi однiеi з найпопулярнших серед банкiв в Укра'ш АБС - SR_Bank [1; 8]).
Шсля застосування фкьтру аудитор мае змогу обрати конкретний ПТКС, якому в^пов^ае окремий рахунок в АБС банку, i переглянути за ним операцп за необх^ний перюд, вибравши операцii щодо придбання електронних грошей, поповнення електронних гаманщв користувачш (власникш) електронних грошей (рис. 4, 5).
Обрання операцш в^буваеться шляхом виконання операцп «Рух коштш за рахунком» (рис. 6) та застосування фкьтру до кредиту операцп, вказавши балансовий рахунок по кредиту - 2902. Шсля цього за обраними параметрами можна застосувати шструмент «Сума» для визна-чення суми та ккькост операцш за обраними критерiями i з'ясувати суму фактичного придбання через конкретний ПТКС електронних грошей (рис. 7).
За допомогою описаного мехашзму також можна з'ясувати суми придбаних електронних грошей в шших ПТКС чи касах банку шляхом уведення необх^них пара-метрiв i рахункш бухгалтерского облжу в АБС банку, що перевiряеться.
З метою з'ясування загально'' суми електронних грошей, емiтованих банком, необх^но на етапi роботи з масивом рахунив (рис. 3) застосувати фкьтр для вкобра-ження рахунив або рахунку з балансовим номером 2622 або увшши конкретний рахунок для визначення його зна-чень.
У такий самий спойб здшснюеться й вивчення операцш з погашення електронних грошей, коли користувач (власник) пред'являе ¿х банку для погашення. У такому разi аудитору слк звернути увагу на рахунки, призначеш для вь дображення операцш з гопвкою в rati - для видачi готшки за пред'явленi електронш грошi та на рахунки, iз якими ко-респондуються рахунки ^ента - у випадку безготiвкового погашення електронних грошей iз одночасним з'ясуванням зменшення суми забезпечення на рахунках з балансовим номером 2622.
Шсля вивчення операцш iз придбання й погашення електронних грошей аудитор переходить до наступного етапу - оцшювання, ствставляючи суми приданих електронних грошей з ¿х забезпеченням на рахунку з балансовим номером 2622. Якщо виявлено вкповкшсть, аудитор робить висновок про правильшсть вкображення операцш з придбання електронних грошей вкповкно до економiч-но' суп роботи з ними та зпдно з нормативними документами, що регулюють '¿х емiсiю.
Перевiривши даш звiтностi банку щодо випуску електронних грошей, вкбуваеться встановлення достовiр-ност - наступного етапу аудиторсько'' перевiрки.
Пiсля цього слiд перейти до етапу звиування - завер-шального етапу процесу аудиту, на якому аудитор формуе думку з питань вiдповiдностi системи бухгалтерского об-лiкy банку вимогам чинного законодавства; вкповкносп
Таблиця 1
Бухгалтерськ проведення за операцiями з електронними грошима в банках [4, с. 299]
№ з\п Операщя Дебет Кредит
1 lнiцiювання емiсií електронних грошей фiзичною особою:
готiвкою через касу 1001, 1002 2902
гопвкою за допомогою програмно-технiчного комплексу самообслугову-вання (ПТКС) 1004 2902
за допомогою системи дистанцшного банкiвського обслуговування (lнтернет-банкiнг) 2620 2924
iз використанням пла™но'|' картки 2625 2924
2 Eмiсiя електронних грошей 2924, 2902 2622
3 Пред'явлення електронних грошей фiзичною особою до погашення:
для видачi гопвкою 2622 1001, 1002
для перерахування на поточний рахунок 2622 2620
для перерахування на картковий рахунок 2622 2625
для видачi через банкомат 2622 1004
4 Пред'явлення електронних грошей юридичною особою до погашення 2622 2600
5 Приймання електронних грошей, випущених цим банком, для подальшого переказу 2622 2902
6 Приймання електронних грошей, випущених шшим банком, для подаль-шого переказу 1502 2902
Рис. 1. Загальний вигляд перел^у задач в АБС
показниив бухгалтерського облiку та фшансово! звiтностi принципам облжово! полiтики тощо.
Результати аудиту фшансово! звiтностi можуть бути оформлен як загальний аудиторський висновок про достовiрнiсть фшансово! звггносп (у межах загального аудиту). Замовникам аудиту варто враховувати, що аудиторський висновок дозволяе встановити достовiрнiсть стану бухгалтерського облiку i звггносп, разом iз тим вiн не може бути гаранпею майбутньо'1 життедiяльностi суб'екта господарювання.
Висновки. У цiй статт нами запропоновано меха-нiзм оргашзащ! аудиту електронних грошей у банках на основi даних автоматизовано'1 банивсько! системи, надано практичнi рекомендацп з використання АБС для встанов-лення достовiрностi даних у звiтах про емгсш електронних грошей i 1х погашення та вiдповiднiсть операцiй чинному законодавству та !хнш економiчнiй суть
Рис. 2. Задачi роздiлу «Робота з масивом paxyHKiB»
Рис. 3. Застосування фтьтру для вiдображення раxyнкiв з балансовим номером 1004 для облiкy операцш з ПТКС
(наведено yмовнi данi)
Л1ТЕРАТУРА
1. Автоматизация банковских процессов: миф или реальность? [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.prostobankir.com.ua/it/stati/avtomatizatsiya_bankovskih_ protsessov_mif_ili_realnost
2. Дорош Н. i. Аудит: методологiя i органiзацiя / Н. i. До-рош. - К.: Знання; КОО, 2001. - 402 с.
3. Кшащук Л. Л. Шляхи удосконалення договiрних взав-мовiдносин аудиторiв (аудиторських фiрм) i3 господарюючими суб'вктами / Л. Л. Юнащук // Порiвняльно-аналiтичне право. -2014. - № 1. - С. 113 - 115.
4. Мельниченко О. Аудит електронних грошей за мiжнародними стандартами / О. Мельниченко // Вкник Хмельницького нацюнального ушверситету. - 2014. - № 5. -С. 115 - 122.
5. Мельниченко О. В. Концеп^я облту електронних грошей в банках / О. В. Мельниченко // Проблеми економти. -2014. - № 2. - С. 296 - 301.
6. Пасько О. В. Трансформа^я структури, змiсту та об-сягу аудиторського звггу в Мiжнародних стандартах аудиту / О. В. Пасько // Облт i фшанси. - 2013. - № 1 (59). - С. 80 - 91.
7. Хом'як Р. Л. Оргашза^я та методика аудиту фшансовоТ' звггносп суб'склв господарювання / Хом'як Р. Л., Цюцяк i. Л.,
Рис. 4. Застосування опцп перегляду операцiй за рахунком за перiод (наведено умовн данi)
Рис. 5. Перегляд операцiй за рахунком за перiод (наведено умовж данi)
Цюцяк А. Л. // Вкник НУ «Львiвська полггехшка». - 2008. -№ 623. - С. 259 - 264.
8. Sr_Bank. Основные технологические особенности [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.soft-review. com.ua/products_news_en/sr-bank/
REFERENCES
"Avtomatizatsiia bankovskikh protsessov: mif ili realnost?" [Automation of banking processes: Myth or Reality?]. http:// www.prostobankir.com.ua/it/stati/avtomatizatsiya_bankovskih_ protsessov_mif_ili_realnost
Dorosh, N. I. Audyt: metodolohiia i orhanizatsiia [Audit: methodology and organization]. Kyiv: Znannia; KOO, 2001.
Kinashchuk, L. L. "Shliakhy udoskonalennia dohovirnykh vzaiemovidnosyn audytoriv (audytorskykh firm) iz hospoda-riuiuchymy sub'iektamy" [Ways to improve contractual relations auditors (auditors) of business entities]. Porivnialno-analitychne pravo, no. 1 (2014): 113-115.
Khom'iak, R. L., Tsiutsiak, I. L., and Tsiutsiak, A. L. "Orhanizatsiia ta metodyka audytu finansovoi zvitnosti sub'iektiv hospodariuvannia" [The organization and methods of financial statements audited entities]. Visnyk NU «Lvivska politekhnika», no. 623 (2008): 259-264.
Рис. 6. Перегляд операцш за обраним рахунком (наведено yMOBHi данi)
Рис. 7. Застосування шструменту «Сума» для визначення суми придбання електронних грошей за необхщний перiод через
обраний ПТКС (наведено умовж данi)
Melnychenko, O. V. "Kontseptsiia obliku elektronnykh hroshei v bankakh" [Accounting concept of electronic money in banks]. Problemy ekonomiky, no. 2 (2014): 296-301.
Melnychenko, O. "Audyt elektronnykh hroshei za mizhna-rodnymy standartamy" [Audit of electronic money by international standards]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, no. 5 (2014): 115-122.
Pasko, O. V. "Transformatsiia struktury, zmistu ta obsiahu audytorskoho zvitu v Mizhnarodnykh standartakh audytu" [The transformation of the structure, content and scope of the audit
report in the International Standards on Auditing]. Oblik i finansy, no. 1 (59) (2013): 80-91.
"Sr_Bank. Osnovnye tekhnologicheskie osobennosti" [Sr_ Bank. The main technological features]. http://www.soft-review. com.ua/products_news_en/sr-bank/
