CC BY
45
УДК 616-006.328-089-058-089.811-085.255.4
ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ КОМБ1НАЦ1Й
ЕМБОЛ1ЗУВАЛЬНИХ ЗАСОБ1В ДЛЯ ДООПЕРАЦ1ЙНО1 ДЕВАСКУЛЯРИЗАЦП Г1ПЕРВАСКУЛЯРИЗОВАНИХ МЕН1НГ1ОМ
В.О. П'ЯТИКОП1, Ю.Г. СЕРПеНКО1, 1.О. КУТОВИЙ12,
VJ ^
Ю.О. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ2
1 Харювський нацiональний медичний унiверситет 2 КЗОЗ «Харювська обласна клiнiчна лiкарня — центр екстрено'1 медично'1 допомоги та
медицини катастроф»
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфлшт штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту iнтересiв). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интере-
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослiдження (людина/тварина) не тдпадае пiд вимоги полiтики щодо роз-криття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
Мета роботи — проанал1зувати застосування р1зних комбтацт ембол1зувальних засоб1в для дооперацйног деваскуляризаци гтерваскуляризованих ментгюм.
Mamepia^u та методи. Проанал1зовано дат спостереження за 43 хворими з ггперваску-ляризованими менгнггомами головного мозку, якг були обстеженг та прол1кован1 в нейрохгрур-г1чному в1дд1ленн1 КЗОЗ «Харк1вська обласна клШчна лтарня — центр екстреног медичног допомоги та медицини катастроф» у перюд з 2009 до 2014 р. зг1дно з1 стандартами якост1 та протоколами надання медичног допомоги. Церебральна ангюграф1я була основним д1а-гностичним методом. Як емболгзувальнг агенти використано: ргдку клейову композицию на основ1 щаноакрилату «Сульфакрилат» у сум1ш1 з жиророзчинною контрастною речовиною «Лшодол» (Guerber, Франщя) в розведенш 1:2-1:8 (група 1), комбтацт «Сульфакрилату» 1з сумшшю часток гемостатичног желатиновог губки «Геласпон» (група 2), комбтащю часток пол1в1н1лалкоголю PVA (Cook, США) 1з сумшшю часток гемостатичног желатиновог губки «Геласпон» (група 3).
Результати. Тотальног ембол1заци судинног стки ментгюми досягнуто у 23 (54 %) па-цгентгв (у грут 1 — у 12 (65 %), у грут 2 — у 3 (30 %), у грут 3 — у 8 (56 %)), субтотальног ембол1заци — у 16 (37 %) (у груш 1 — у 6 (25 %), у груш 2 — у 6 (60 %), у груш 3 — у 4 (29 %)). Лише частково вдалося деваскуляризовати ментгюми у 4 (9 %) пацгентгв (у груп1 1 — в 1 (5 %), у грут 2 — в 1 (10 %), у грут 3 — у 2 (14 %)).
Висновки. Для виявлення особливостей анг1оарх1тектон1ки гтерваскуляризованих метнгюм нашнформатившшою е церебральна ангюграф1я (селективна та суперселективна). Застосування комбтацгг ембол1зувальних засоб1в з р1зними механгзмами облгтерацгг забезпечуе
деваскуляризацЮ ргзномангтних вар1ант1в кровопостачання ментгюм. Установлено ефек-тившсть застосування дооперацшног ембол1заци гтерваскуляризованих меншгюм для полт-шеннярезультатгв х1рург1чного лтування.
Ключов1 слова: емболiзувальнi засоби, дооперацшна ендоваскулярна деваскуляризащя, гiперваскуляризованi менiнгiоми.
Л^вання гiперваскуляризованих меншп-ом головного мозку залишаеться актуальною проблемою сучасно'1 нейрохiрурrii. Пухли-ни оболонково-судинного походження, тоб-то менiнгiоми, за частотою посщають друге мiсце пiсля нейроектодермальних пухлин у структурi новоутворень центрально1 нерво-во"1 системи. Внутрiшньочерепнi менiнгiоми трапляються в середньому у 3 випадках на 100 тис. населення на рш, часто супроводжу-ються швалвдзащею в осiб вiком вiд 20 до 50 роюв, тобто найбшьш працездатного вiку, та високою летальшстю, що призводить до зна-чних соцiально-економiчних витрат [6, 13, 19]. Це пояснюе цiкавiсть до ще' патологи.
Як вiдомо, менiнгiоми походять з кштин арахно'дального ендотелiю. Найчаспше дже-рело росту менiнгiом розташовано у мiсцях найбiльшого скупчення цих кштин — вздовж венозних синуав твердо'' мозково'' оболонки конвекситально'' поверхш мозку та утворень основи черепа (клiноподiбноi кiстки, кавернозного синуса), намету мозочка, в мосто-мо-зочковом куп. Бiльшiсть цих новоутворень мають розвинену власну судинну сiтку та ряс-не кровопостачання. Цi особливосп менiнгiом пояснюють труднощi, якi виникають пiд час оперативного видалення цих новоутворень [2, 3, 5, 19]. Оскшьки менiнгiоми розвиваються з твердо"1 оболонки, зазвичай ix живлення здш-снюеться менiнгiальними гiлками зовшшньо"1 сонно"1 артерп, рiдше — пiальними судинами. Кровопостачання парасагiтальниx менiнгiом часто е двобiчним [1, 5, 9, 10].
Меншгюми — це переважно доброяюс-нi араxноендотелiальнi пухлини з повшьним ростом. Прогноз захворювання визначаться ризиком рецидиву тсля xiрургiчного вида-
Котляревський Юр1й Олекайович лгкар-нейрохгрург вищо'1 категорИ нейрох1рург1чного в1дд1лення КЗОЗ «ХОКЛ ЦЕМД та МК», головний позаштатний спец1ал1ст ГУОЗ ХОДА Адреса: 61166, м. Харк1в, пр. Лента, б. 19Б, кв. 91 Тел. моб.: (050) 605-25-09 E-mail: kotlyarevskii@ukr.net
лення. Найбшьш значущими чинниками ймо-вiрного виникнення рецидиву меншгюми е пстолопчна стадiя та ступшь радикальносп резекцп пухлини. Таким чином, висока частота рецидивiв меншгюм (до 30 % у ранш строки) з можливютю машгшзацп на пiзнiх термiнах пояснюеться недостатньою ради-кальнiстю резекцп цих пухлин [14, 16].
Пперваскуляризованими вважають менш-гiоми з визначеними ангiографiчно особливос-тями ангiоархiтекгонiки. Такi пухлини мають розширеш артерп та новоутвореш патологiчнi судини, якi кровопостачають 1'х. Для гiпервас-куляризованих пухлин е характерними ненормальна тривалiсть затримки контрастно!' ре-човини в цих судинах та ефект просочування контрастною речовиною всього масиву пухли-ни або окремих п дiлянок [7, 8, 15].
Основним методом л^вання менiнгiом головного мозку залишаеться хiрурriчний. Незважаючи на розвиток технологiй хiрурriч-них втручань, видалення пперваскуляризова-них меншгюм залишаеться складним завдан-ням [5, 11].
Причинами незадовшьних результапв оперативного лiкування пперваскуляризова-них меншгюм обгрунтовано вважають:
• значну штраоперацшну крововтрату та необхiднiсть проведення замюно'1 гемотранс-фузшно'1 терапп;
• зниження якост вiзуального контролю в умовах штенсивно'1 кровотечi та збiльшення травматичност операцп;
• пошкодження великих судинних стов-бурiв, черепних нервiв, функцюнально значу-щих зон мозку;
• вимушене обмеження радикальностi оперативного втручання та необхiднiсть вико-нання повторних оперативних втручань;
• збшьшення тривалостi оперативного втручання;
• iндуковане порушення регюнарно'1 церебрально'1 гемодинамiки, декомпенсацiю механiзмiв авторегуляцп з формуванням на-
бряку головного мозку (зокрема штраопера-цiйного набрякання);
• вторинш дисгемiчнi порушення, особливо в медюбазальних структурах мозку;
• необхщшсть тривало'1 тсляоперацш-но'1 штенсивно'1' терапп.
Таким чином, маючи змогу прогнозувати та контролювати iнтраоперацiйну крововтра-ту, можна очiкувати полiпшення результатiв лшування хворих з гiперваскуляризованими менiнгiомами головного мозку [4, 12, 17, 18]. Бшьшють авторiв пропонують застосовувати можливост штервенцшно'1' нейрорадюлогл — дооперацiйну емболiзацiю судин пухлин [1, 3, 8, 10, 15—18].
Мета роботи — проаналiзувати застосу-вання рiзних комбшацш емболiзувальних за-собiв для дооперацшно'1' деваскуляризацп ri-перваскуляризованих менiнгiом.
Матер1али та методи
Проаналiзовано данi спостереження за 43 хворими з гшерваскуляризованими меншгю-мами головного мозку, як були обстеженi та пролiкованi в нейрохiрургiчному вiддiленнi КЗОЗ «Харювська обласна кштчна лiкарня — центр екстрено'1' медично'1' допомоги та медицини катастроф» у перюд з 2009 до 2014 р. Вт пащенпв становив вщ 19 до 74 роюв, у серед-ньому — (43 ± 3) роки. Жшок було бiльше, нiж чоловiкiв (вщповщно 54,9 i 45,1 %).
Хворих було розподшено на групи за-лежно вiд застосованого емболiзувального агента. Для дооперацшно'1' деваскуляризацп в груш 1 (n = 19) використано рщку клейову композицiю «Сульфакрилат» на основi етило-вого ефiру а-щанакрилово'1' кислоти, яка при контактi з рщкими середовищами, котрi мс-тять воду, полiмеризуeться i переходить з мономерного в полiмерний стан. У цш групi ме-ншгюми мали переважно менiнгiальний тип кровопостачання, тобто юнувала можливiсть катетеризувати та емболiзувати менiнгiальнi судини-аференти iзольовано.
У грут 2 (n =10) застосовано двохетапну емболiзацiю суспензieю часток полiвiнiлал-коголю PVA (Cook, США) та сумшшю часток гемостатично'1' желатиново'1' губки «Геласпон». Меншпоми в цiй грут мали змшаний тип кровопостачання, тобто в ix живленнi брали участь
пiальнi судини, тому iзольована катетеризацiя та емболiзацiя були неможливь Застосовуючи частки полiвiнiлалкоголю PVA, ми розрахову-вали на вимкнення саме цього компонента кровопостачання пухлини. Завдяки поеднанню ко-рисних властивостей емболiзувальних речовин на кожному етат досягаеться результат, який неможливо отримати при iзольованому застосу-вант емболiзувальних речовин. Запропонована комбiнацiя емболiзувальних речовин частково нiвелюе недолiки, що притаманнi методикам емболiзаmi з iзольованим введення цих речовин. Застосування на другому етат гемостатично'' желатиново'' губки «Геласпон» швидко уповшь-нюе кровообт та перешкоджае «вимиванню» часток PVA за цiльовi межи (патент Укра'ни на винахiд 108823 вiд 10.06.2015 р.).
Патентам групи 3 (n = 14) виконано емболь зацш комбiнацiею сумiшi часток гемостатичноi желатиново'' губки «Геласпон» та клейово' композит' на основi «Сульфакрилату». Меншпоми в цш групi мали досить виражен аференти, але ix дистальт сегменти не були досяжн для катетеризаци, найчастiше — через пщвищену звивистiсть передлежачо' дiлянки. Застосування другим етапом клейово' композици на основi «Сульфакрилату» швидко уповшьнюе кровообiг та перешкоджае реканалiзацГi часток гемоста-тично' желатиново' губки «Геласпон». Оцшити кориснiсть вим-кнення проксимальних сегмен-тiв пухлинних аферентiв можна пщ час етапу доступу при х1рурпчному видаленнi менiнгiом.
Ус пацiенти пройшли обстеження в умо-вах нейроxiрургiчного стацiонару згiдно зi стандартами якосп та протоколами надання медично' допомоги. Для отримання детально' морфолопчно' характеристики новоут-ворень застосовано комп'ютерний томограф General Electric CT-MAX (США), магштно-резонансний томограф Siemens CONCERTO (Нгмеччина) з ангюрежимом, спiральний комп'ютерний томограф Siemens SOMATOM EMOTION (Шмеччина) з контрастним тдси-ленням. Для нашого дослщження дуже важ-ливим було визначення вже на етат первин-ного дiагнозу ступеня васкуляризацп пухлини при виконаннi комп'ютерно' томографа (КТ) з контрастним тдсиленням за зростанням ко-ефiцiента посилення (збшьшення щiльностi новоутворення бiльш нiж на 20 HU при вве-дент контрасту).
Церебральна ангiографiя (ЦА) була осно-вним дiагностичним методом. Показаннями для проведення ЦА вважали визначення сту-пеня васкуляризацп менiнгiом, типу та осо-бливостей кровопостачання, взаемовщношень iз судинними басейнами головного мозку. Селективну субтракцшну ЦА виконували на ангiографiчному апаратi Siemens AXIOM ARTIS (Шмеччина) трансфеморально за методом Сельдингера. Використовували дiагнос-тичш катетери 4-6 F (BostonScientific, США, Cordis, США). Окремо здшснювали катете-ризащю та ангiографiю басейнiв внутршньо'' (ВСА) та зовшшньо'' (ЗСА) сонно'' артерп, вертебробазилярного басейну. Як контрастну речовину застосовували неiоннi препарати «Омнипак» та «Ультравют». Кiлькiсть контрастно'' речовини та швидкiсть ii введення розраховували за методиками ЦА. Шсля визначення джерела кровопостачання та осо-бливостей судинно'' анатомп меншгюми виконували суперселективну катетеризацiю та ангюграф^ окремих гiлок ЗСА та ВСА.
Селективна та суперселективна субтрак-цшна ЦА дала змогу визначити:
• ступшь васкуляризацп меншгюми;
• артерiальнi басейни, якi беруть участь у живленш менiнгiоми;
• наявшсть та кiлькiсть аферентних су-дин пухлини, ix досяжнiсть для катетеризацп, особливостi кровотоку менiнгiоми;
• тип кровопостачання меншгюми;
• наявшсть значущих анастомозiв iз су-динами, ко^ живлять здоровi тканини мозку, досяжшсть для катетеризацп магiстральниx судин.
Отримаш данi використали для оцшки доцiльностi та можливостi ендоваскулярно'' емболiзацii, вибору способу i тактики ii вико-нання.
Результати ендоваскулярно'' емболiзацii оцшювали за допомогою контрольно'' ангю-графп.
Усiм пацiентам виконано xiрургiчну резек-цiю гiперваскуляризованиx менiнгiом головного мозку за загальноприйнятими правилами сучасно'' мiкронейроxiрургi'i.
Результати
Визначення «тотальна емболiзацiя» ми
використовували при повному вимкнеш кровопостачання менiнгiоми, вщсутносп конт-растування власно'' судинно'' атки пухлини за даними контрольно'' ангюграфп. «Субтотальною» вважали емболiзацiю, якщо вдавалося досягнути припинення кровопостачання по основних артерiях, котрi живлять пухлину, але при збереженш кровотоку по другоряд-ним живлячим артерiям. Якщо на контроль-них ангюграмах пiсля емболiзацii зберiгалося контрастування близько 70 % судинного жив-лення пухлини, то можна говорити про «част-кову емболiзацiю».
Також ми оцшювали результати хiрургiчно-го втручання. Порiвнювали частоту штраопе-рацiйних ускладнень, тривалють оперативного втручання, об'ем шфузп та гемотрансфузп. В пiсляоперацiйний перюд порiвняння здшсню-вали за показниками нормалiзацii червоно'' кровi та коагулограми, наявнiстю невролопч-ного дефiциту та геморапчних ускладнень, якi потребували повторного оперативного втру-чання.
Даш щодо локалiзацii гшерваскуляризова-них меншгюм наведено у табл. 1.
Даш селективно'' та суперселективно'' ЦА дали змогу виявити джерело i тип кровопостачання пухлини. Моноаферентний тип кровопостачання встановлено у 7 (15 %) пащенпв, полiаферентний тип — у 36 (85 %). Найчас-пше меншгюми кровопостачалися з басейну ЗСА (у 23 (53,4 %) випадках). Меншгюми, яю мали живлення одночасно з басейну ЗСА та ВСА, виявлено у 10 (23,4 %) пащен-пв, з басейшв ЗСА з обох боюв — у 7 (16,2 %), iзо-льовано з ВСА (меншгюми медiальних вщдь лiв крила клиноподiбноi юстки) — у 2 (4,7 %), з басейшв ЗСА та хребтово'' артерп — в 1 (2,3 %) хворого.
За нашими даними, бшьшють парасагь тальних менiнгiом (5 (65 %)) отримували живлення з басейну ЗСА (рис. 1), бшьшють базальних менiнгiом — з басейшв ВСА та ЗСА з одного боку (9 (60 %)), бшьшють кон-векситальних меншгюм — з басейну ЗСА (13 (75 %)).
Важливе значення для ендоваскулярно'' емболiзацii мають данi щодо типу кровопостачання меншгюми. Шальш судини зазвичай недосяжш навiть для суперселективно'' катетеризацп i не можуть бути ефективно та без-
Таблиця 1. Розподт мемнгюм за локалгзацгею
Локал1защя Кшьккть спостережень
Парасагiтальнi передня половина 3 (7,0 %)
задня половина 5 (11,6 %)
Базальнi ольфакторна ямка 7 (16,2 %)
крила клиноподiбноi кiстки 9 (21,0 %)
Конвекситальнi 17 (39,5 %)
Субтенторiальнi 2 (4,7 %)
Рис. 1. Розподгл гтерваскуляризованих мемнгюм за джерелом кровопостачання: ВСА — внутршня сонна артер1я; ЗСА — зовншня сонна артер1я; ХА — хребтова артер1я
40 50 60 70 □ змпнаннй тип □ меншпально-шальний тип □ шально-меншгтальний тип
Рис. 2. Розподы мемнгюм за типом кровопостачання
печно емболiзованi iз застосуванням сучасних методик та засобiв деваскуляризацп. У бшь-шостi випадкiв у нашому дослщженш вста-новлено менiнгiальний тип кровопостачання пухлини (24 (56 %)). Меншпоми зi змiшаним типом кровопостачання розподшили на тi, в живленнi яких переважали меншпальш суди-
ни, та т^ котрi кровопостачалися переважно за рахунок пiальних судин (рис. 2).
У бшьшосп випадкiв ендоваскулярну емболiзацiю здiйснювали одразу пiсля ангь ографiчного дослiдження. У бiльшостi па-щенпв виконано суперселективну катетери-зацiю з наступною емболiзацieю пухлинних
Таблиця 2. Аферентт судини гтерваскуляризованих мемнгюм, якг тдлягали емболгзацИ
Цшьовий аферент Г эупа пащенпв Усього
1 (n = 19) 2 (n = 10) 3 (n = 14)
ЗСА a. maxillaris 6 8 14
a. maxillaris a. meningea media 10 10
a. maxillaris a. temporalis profunda 5 5
a. pharyngea ascendens 3 3
a. occipitalis 1 7 6 14
ВСА a. ophthalmica 2 2
tr. meningohy-pophysalis 3 3
iншi гшки
Вертебробазилярний басейн гшки a. vertebralis 1 1
аференпв. За цшьовий аферент судинно! сiтки меншпом найчастiше обирали артерп басейну ЗСА: a. maxillaris — у 14 випадках, a. meningea media — у 10, a. temporalis profunda гшка a. maxillaris — у 5. У 14 спостережен-нях a. occipitalis ощнено як значущу для жив-лення меншпоми. У 3 випадках а. pharyngea ascendens у поеднанш з шшими apтepiями брала участь у живленш пухлини. Гiлки ВСА: a. ophtalmica у 2 випадках меншпом ольфак-торно! ямки була цшьовим аферентом. Ппер-трофований tr. meningohypophysalis був цiллю суперселективно! катетеризацп та eмболiзaщ! у 3 пащенпв. В 1 випадку значущими аферен-тами були визнaнi та eмболiзовaнi артерп вер-
тебробазилярного басейну гшки a. vertebralis (табл. 2). Тотально! eмболiзaцi! судинно! сiтки мeнiнгiоми досягнуто у 23 (54 %) пащенпв, субтотально! — у 16 (37 %), частково! — у 4 (9 %) (табл. 3).
Обговорення
На нашу думку недостатня радикальшсть деваскуляризацп зумовлена:
• анатстчними особливостями пухлин-них aфepeнтiв, а саме пвдвищеною звивистiстю та петлеутворенням, що заважало нашгацл в су-динному pуслi та виконанню iзольовaно! суперселективно! катетеризацп живлячих apтepiй;
Таблиця 3. Ступгнь радикальностг емболгзацИ
Стушнь деваскуляризацп Група пащенпв Усього
1 (n = 19) 2 (n = 10) 3 (n = 14)
Тотальна 12 (65 %) 3 (30 %) 8 (56 %) 23 (54 %)
Субтотальна 6 (25 %) 6 (60 %) 4 (29 %) 16 (37 %)
Часткова 1 (5 %) 1 (10 %) 2 (14 %) 4 (9 %)
• типом кровопостачання меншпоми, а саме переважанням частки тальних судин у живленш пухлини.
УЫм патентам виконано резектю гшер-васкуляризованих менiнгiом. Проведено па-томорфологiчне дослщження препарапв усiх видалених пухлин для уточнення пстолопч-ного дiагнозу i виявлення змiн у паренхiмi та судинах пухлини тсля емболiзацiï.
Основне хiрургiчне втручання з резекцп меншпоми головного мозку виконували за загальноприйнятими правилами сучасно'1' мь кронейроxiрурriï в термши вiд 1 до 14 дтв пiсля ендоваскулярно'1' емболiзацiï.
При виборi iнтервалу мiж ендоваскуляр-ною емболiзацiею та резекцiею менiнгiоми враховували, що зi збiльшенням iнтервалу можливе збшьшення ступеня патофiзiолоriч-них реакцiй тканин, а саме зменшення щшь-ност тканин пухлини внаслiдок некрозiв, та вщмежування ïx вiд зон з нормальним збере-женим кровотоком. 1нтервал не повинен бути надто великим, щоб не дати змоги розвинути-ся процесу реваскуляризацп. Вибiр оптимального штервалу ми обгрунтували результатами дослiдження патоморфолопчних змiн в ем-
болiзованиx тканинах у рiзнi термiни пiсля емболiзацiï'. Найчастiше пацiенти в нашому дослщженш були проопероваш на 4-ту-7-му добу тсля ендоваскулярно'1' емболiзацiï'.
Висновки
1. Для виявлення особливостей анпоархь тектошки гiперваскуляризованиx менiнгiом найiнформативнiшою е церебральна анпо-графiя (селективна та суперселективна). Пщ час meï процедури визначають показання та протипоказання до дооперацшно'1' ендоваскулярно'1' емболiзацiï. В бшьшосп гшервас-куляризованих менiнгiом пуxлиннi аференти отримують живлення з гiлок зовшшньо'1' сон-но'1', верхньощелепно'1' та потилично'1' артерiй.
2. Застосування комбшацп емболiзуваль-них засобiв з рiзними мехашзмами облперацп забезпечуе деваскуляризацiю рiзноманiтниx варiантiв кровопостачання менiнгiом.
3. Результати нашого дослiдження свiдчать про ефективнiсть застосування дооперацшно'1' емболiзацiï гiперваскуляризованиx менiнгiом для полшшення результатiв xiрургiчного лiку-вання.
Список лiтератури
1. Загороднш В.М. Ендоваскулярш втручання при мен1нг1омах головного мозку // Зб. наук. пр. сшвробггнишв НМАПО 1мен1 П.Л. Шупика. — 2013. — Вип. 22(1). — С. 122-127.
2. Зорин H.A., Сирко А.Г., Мирошниченко А.Ю., Чередниченко Ю.В. Предоперационная эмболизация ветвей наружной сонной артерии в хирургическом лечении супратенториальных менингиом // Укр. нейрох1р. журн. — 2006. — № 1. — С. 44.
3. Мамедов Д.Г. Предоперационная эндоваскуляр-ная эмболизация менингиом головного мозга // Зб. наук. пр. сшвробггнишв НМАПО 1меш П.Л. Шупика. — 2011. — Вип. 20, кн. 3. — С. 258-263.
4. Мамедов Д.Г. Эндоваскулярные вмешательства в лечении обильноваскуляризированных опухолей интра-, экстракраниальных локализаций и шеи: Дис. ...канд. мед. наук: спец. 14.01.15 — нейрохирургия. — К., 2012. — 134 с.
5. Олюшин В.Е. Основные принципы хирургического лечения больных с базальными менингиома-ми // Хирургия внутричерепных экстрацеребральных опухолей. — СПб, 1997. — С. 111-176.
6. Полищук Н.Е., Возняк А.М., Каминский A.A. и др.
Хирургическое лечение менингиом основания черепа // IV з'!зд нейромрурпв Укра!ни (Дншропе-тровськ, 27-30 травня 2008 р.): Матер1али з'!зду. — Дншропетровськ, 2008. — С.112.
7. Савелло А.В. Внутрисосудистая эмболизация в комплексном лечении менингиом // Амбулаторная хирургия. — 2007. — № 2. — С. 19-24.
8. Савелло А.В., Свистов Д.В., Кандыба Д.В., Бен-шабан А.У Предоперационная эмболизация вне- и внутричерепных опухолей // Нейрохирургия. — 2007. — № 2. — С. 24-37.
9. Щеглов Д.В., Загороднш В.М. Дооперацшна ем-бол1защя новоутворень голови та ши! // Ендо-васкулярна нейрорештенох1рурпя. — 2012. — № 3-4. — С. 44-47.
10. Щеглов Д.В., Загороднш В.М., Щеглов В.1. та ш. Ендоваскулярна ембол1защя васкуляризованих об'емних утворень // IV з'!зд нейрох1рурпв Укра-!ни (Дн1пропетровськ, 27-30 травня 2008 р.): Ма-тер1али з'!зду. — Дн1пропетровськ, 2008. — С.118.
11. Щеглов Д.В., Мамедов-Огли Д.Г. Ендоваскулярна деваскуляризащя рясноваскуляризованих пухлин у нейроонкологп // Ендоваскулярна нейрорентгено-х1рург1я. — 2014. — № 1(7). — С. 39-48.
12. Bendszus M., Klein R., Burger R. et al. Efficacy of
trisacryl gelatin microspheres versus polyvinyl alcohol particles in the preoperative embolization of meningiomas // AJNR. — 2000. — Vol. 21(2). — P. 255-261.
13. Campbell B.A., Maguire J.A., Toyota B., Ma R. Meningiomas in 2009: controversies and future challenges // Am. J. Clin. Oncol. — 2009. — Vol. 32(1). — P. 73-85.
14. Da Silva C.E., de Freitas P.E. Large and giant skull base meningiomas: The role of radical surgical removal // Surg. Neurol. Int. — 2015. — Vol. 29. — P. 106-113.
15. Hirohata M., Abe T., Fujimura N. et al. Preoperative embolization of brain tumor with pial artery or dural branch of internal carotid artery as feeding artery // In-
terv. Neuroradiol. — 2006. — Vol.12. — P. 246-251.
16. Lanzino G. Embolization of meningiomas // J. Neuro-surg. — 2013. — Vol.119(2). — P. 362-363.
17. Rodiek S.O., Stolzle A., Lumenta Ch.B. Preoperative embolization of intracranial meningiomas with Embo-sphere microspheres // Minim. Invasive Neurosurg. — 2004. — Vol. 47(5). — P. 299-305.
18. Shah A.H., Patel N., Raper D.M. et al. The role of pre-operative embolization for intracranial meningiomas // J. Neurosurg. — 2013. — Vol. 119(2). — P. 364-372.
19. Wiemels J., Wrensch M., Claus E.B. Epidemiology and etiology of meningioma // J. Neurooncol. — 2010. — Vol. 99(3). — P. 307-314.
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ КОМБИНАЦИЙ ЭМБОЛИЗИРУЮЩИХ АГЕНТОВ ДЛЯ ДООПЕРАЦИОННОЙ ДЕВАСКУЛЯРИЗАЦИИ ГИПЕРВАСКУЛЯРИЗИРОВАННЫХ МЕНИНГИОМ
В.А. ПЯТИКОП1, ЮГ. СЕРГИЕНКО1, И.А. КУТОВОЙ12, Ю.А. КОТЛЯРЕВСКИЙ2
1 Харьковский национальный медицинский университет
2 КУОЗ «Харьковская областная клиническая больница — центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф»
Цель работы — проанализировать использование разных комбинаций эмболизирующих агентов для дооперационной деваскуляризации гиперваскуляризированных менингиом.
Материалы и методы. Проанализированы данные наблюдений за 43 больными с гиперва-скуляризированными менингиомами головного мозга, которые были обследованы и пролечены в нейрохирургическом отделении «Харьковская областная клиническая больница — центр экстренной медицинской помощи и медицины катастроф» в период с 2009 по 2014 г. в соответствии со стандартами качества и протоколами оказания медицинской помощи. Церебральная ангиография была основным диагностическим методом. В качестве эмболизирующих агентов использовали: жидкую клеевую композицию на основе цианоакрилата «Сульфакрилат» в смеси с жирорастворимым контрастным веществом «Липиодол» (Guerber, Франция) в разведении 1:2-1:8 (группа 1), комбинацию «Сульфакрилата» со смесью частиц гемостатической желатиновой губки «Геласпон» (группа 2), комбинацию частиц поливинилалкоголя PVA (Cook, США) со смесью частиц гемостатической желатиновой губки «Геласпон» (группа 3).
Результаты. Тотальная эмболизация сосудистой сети менингиом была достигнута у 23 (54 %) пациентов (в группе 1 — у 12 (65 %), в группе 2 — у 3 (30 %), в группе 3 — у 8 (56 %)), субтотальная эмболизация — у 16 (37 %) (в группе 1 — у 6 (25 %), в группе 2 — у 6 (60 %), в группе 3 — у 4 (29 %)). Лишь частично удалось деваскуляризировать менингиомы у 4 (9 %) пациентов (в группе 1 — у 1 (5 %), в группе 2 — у 1 (10 %), в группе 3 — у 2 (14 %)).
Выводы. Для выявления особенностей ангиоархитектоники гиперваскуляризированных менингиом наиболее информативной является церебральная ангиография (селективная и суперселективная). Использование комбинаций эмболизирующих препаратов с разными механизмами облитерации обеспечивает деваскуляризацию различных вариантов кровоснабжения менингиом. Установлена эффективность применения дооперационной эмболизации гиперва-скуляризированных менингиом для улучшения результатов хирургического лечения.
Ключевые слова: эмболизирующие препараты, дооперационная эндоваскулярная дева-скуляризация, гиперваскуляризированные менингиомы.
THE EXPERIENCE OF A COMBINED APPLICATION OF EMBOLIC MATERIALS FOR PREOPERATIVE DEVASCULARIZATION OF HYPERVASCULAR MENINGIOMAS
V.O. PYATYKOP1, YU.G. SERGIENKO1, I.O. KUTOVOY12, YU.O. KOTLYAREVSKIY2
1 Kharkiv National Medical University
2 Kharkiv Regional Clinical Hospital — Emergency Center and Disaster Medicine
Objective — to analyse of the experience of a combined application of embolic materials for preoperative devascularization of hypervascular meningiomas.
Materials and methods. It was analysed data of 43 patients with hypervascular meningiomas of the brain. They were examined and treated in the neurosurgical clinic of Kharkiv Regional Clinical Hospital — Emergency Center and Disaster Medicine in the period from 2009 to 2014 in accordance with the quality standards and protocols of health care. Cerebral angiography was the main diagnostic method. As embolic agents were used: liquid adhesive composition on the basis of cyanoacrylate «Sulfacrylate» with a «Lipiodol» (Guerber, France) (group 1), a combination of «Sulfacrylate» with a mixture of particles of a hemostatic gelatin sponge «Helaspon» (group 2), a combination of polyvinyl alcohol PVA particles (Cook, USA) with a mixture of particles of a hemostatic gelatin sponge «Helaspon» (group 3).
Results. Total embolization of vasculature meningiomas was achieved in 23 (54 %) patients (in group 1 — in 12 (65 %), in group 2 — in 3 (30 %), in group 3 — in 8 (56 %)), subtotal embolization — in 16 (37 %) patients (in group 1 — in 6 (25 %), in group 2 — in 6 (60 %), in group 3 — in 4 (29 %)). The devascularization has only partly succeeded in 4 (9 %) cases (in group 1 — in y 1 (5 %), in group 2 — in 1 (10 %), in group 3 — in 2 (14 %)).
Conclusions. Cerebral angiography is the most informative method for identify of angioarchitec-tonics features hipervascular meningiomas. The use of combinations of embolic agents with different mechanisms of obliteration allows us to perform embolization of some variants of blood supply of meningiomas. The results of our study indicate the efficacy of preoperative embolization of hypervascular meningiomas to improve the results of surgical treatment.
Key words: embolic agents, preoperative endovascular devascularization, hypervascular menin-gioma.
