CC BY
26
УДК 657.421.3
ДОСВ1Д ОСВОеННЯ РИНКОВИХ МЕХАН1ЗМ1В ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
СОЦ1АЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
В.1. Захарченко, д.е.н., професор
О.В. Бондаренко
Одеський нацюнальний утверситет шет 1.1. Мечникова, Одеса, Украта О.В. Балахонова, к.е.н., доцент Вгнницький торгово-економгчний тститут, Вгнниця, Украша
Убшьшосп кра!н СНД, владнi органи проводячи буржуазний курс перетво-рень, звинувачуючи при цьому iнших у зайвш вдеолопзаци та полггизаци, намагаються навiяти уявлення про безальтерна-тивнiсть цього курсу, неминучосп соцiальних та економiчних втрат як плати за створення соцiально-орiентовано! ринково! економiки. В дшсносп, теоретичний змiст нав'язаного суспшь-ству iмiджу ринково! економiки - не бшьше, нiж примiтивний варiант. Практичний досвiд багатьох кра!н демонструе не тшьки реальнiсть альтер-нативних шляхiв направленого реформами соцiально-економiчного розвитку, але i !х вищу ефективнiсть, дбайливють i гуманнiсть. За статистикою (джерело: Ukrainian Media Service) п'ять страхiв укра!нщв (сума вiдповiдей перевищуе 100%: респонденти могли обирати калька варiантiв вiдповiдi: 1) економiчний занепад - 53%; 2) зростання безробитя - 47%; 3) знецiнення гривш - 23%; 4) свавiлля влади - 23%; 5) деградацiя населения - 18%. Вщомий науково-технiчний прогрес за останнi двадцять рок1в можливо пояснити протистоянням двох суспiльних систем тсля Друго! свггово! вiйни. 1нтернет, комп'ютери, ноутбуки, мобiльнi телефони i т.п. - це минулi винаходи оборонного спрямування. Нам вже не потрiбнi Ту-144 (колись пролiтав вiдстань вщ Москви до Ташкента за 2,5 години) i «Конкорд» (вiдстань вщ Парижа до Нью-Йорка долав за 3,5 години). Люди фактично змирилися з сучасним науково-технiчним регресом, який закамуфльова-ний частими досягненнями за ввдсутносп прорив-них винаходiв та щей (Д. Видрш, 30.03.2011 р.).
Постановка задачi
Успiшний розвиток ринкових вщносин адекватних сучасним науково-технiчним i людським можливостям, вiдбувалося у вах тих кра!нах, де воно не обтяжувалося генеральною ломкою сформованих сощальних порядков, спро-бами !х постшного незворотного демонтажу. У зах1дних i так званих нових iндустрiальних кра!-нах це була капiталiстична система, яка поступово наповнювалася елементами державного регулю-
Захарченко В.1., Балахонова О.В., Бондаренко О.В. Досв1д освоення ринкових механгзмгв функцюнування сощальног економши.
Запропоновано досвщ соцiально-економiчного розвитку змшано! економiки в умовах глобально! фiнансово! кризи. Показана регулююча роль держави. Обгрунтовано способи розподiлу доходу в суспшьсга в рiзних соцiальних системах.
Ключовi слова: капiталiзм, соцiалiзм, економiчна криза, ринкова економiка
Захарченко В.И., Балахонова О.В., Бондаренко А.В. Опыт освоения рыночных механизмов функционирования социальной экономики.
Предложен опыт социально-экономического развития смешанной экономики в условиях глобального финансового кризиса. Показана регулирующая роль государства. Обоснованы способы распределения дохода в обществе в разных социальных системах.
Ключевые слов: капитализм, социализм, экономический кризис, рыночная экономика
Zakharchenko V.I., Balakhonova O.V., Bondarenko O. V. Experience of development of market mechanisms of the social economy.
Offer experience of socio-economic development of a mixed economy in the global financial crisis. Shows the regulatory role of the state. Sound way of income distribution in society in different social systems.
Keywords: capitalism, socialism, economic crisis, market economy
Cynacm npo6neMH perioHanbHoro po3BHTKy
Modern problems of regional development
BaHHH, co^anbHoro 3axncTy Ta nigTpHMKH. y Kpai-Hax, aKi He 3MiHHnH Kypc co^ani3My (Kman, B'eTHaM), 3HanHe npHcKopeHHa eKoHoMiHHoro po3-BHTKy Mae gocaraTHca Ha mnaxax pHHKoBoro co^ani3My, ^o e npegMeToM rocTpoi' TeopeTHHHoi noneMiKH.
Mema - Ha ocHoBi y3aranbHeHHa cBiToBoro gocBigy npoTiKaHHa co^anbHo-eKoHoMiHHHx npo^-ciB 3anponoHyBaTH nigxogH Ta 3axogH ^ogo BHnpaB-neHHM ge^eKTiB cynacHoi phhkoboi eKoHoMiKH.
nHTaHHa hoboi Mogeni perynroBaHHa eKoHoMM-hoi noniTHKH b yKpaiHi, aK cipaTerinHoro HanpaMKy BHxogy i3 KpH3H e kmhobhm acneKToM noM'aKmeH-
KpaiHH CHfl b cboih 6inbmocri goci ^e He BHÖpa^uca 3 nepexigHoro cnagy. fle^o Kpa^HMH e noKa3HHKH cxigHoeBponencbKHx KpaiH (nonb^a,
Ha ii HeraTHBHoro BnnHBy Ha eKoHoMiKy KpaiHH gocnig®yBanHca B. Гeeцeм, fl®. ren6peHToM, I. Tpy3HoBHM, M. MepKynoBHM, C. KaparaHoBHM, M. TuTapeHKo, D. Salvatore Ta iH. npoTe ^e He 3oBciM BH3HaneHi nigxogH ^ogo HenTpani3a^i ge^eKTiB ^yHKqioHyBaHHa co^anbHoi eKoHoMiKH.
BHKnag ocHoBHoro MaTepiany gocnig®eHHa. flaHi acHo geMoHCTpyroTb HeraTHBHHH BnnHB reHepanb-Horo «3naMy» cycninbHoro nagy Ha eKoHoMiHHy guHaMiKy. flo rpynu A BigHeceHi KpaiHH, ^o npo-BenH «moKoBy» ni6epani3a^K>, go rpynH B KpaiHH «3axigHoro THny», B - KpaiHH, aKi npHcKopHnH cBiH po3BHToK 6e3 «moKoBHx» eKcnepHMeHTiB [ocTaHHa rpyna ganeKo He noBHa] (Ta6n. 1).
yrop^HHa), ^o nonanH ni6epani3a^ro paHime, Hi® nocipagaHcbKi. Ane Bci 6e3 BHHaTKy ^h moKoBHH
TaönHua 1. nopiBHanbHi MaKpoeKoHoMinrn noKa3HHKH [1]
1 CO \ 0 i! H a a & --- ^ « Si S ft * £ m 0 « 0 S " u s ° OH Ä 0 S ft S s 1 S s^ u « — n „ O O 0 ■ SI ^ <N N ^ fto O r"«) CS
c3 '3 \ ^ \ . i § g a a s 0 a H 8 * Ö u <u 0 & H e 0 ^ 5 IQ l| ^ ■an ft m S hi ^ ro ^
A
YKpama 16615/16105 1402 927 595 12166
A3ep6ang®:aH 2460/1725 4 -73 175 130 1184
BipMeHia 335/890 5 -278 159 140 898
Binopycb 7470/8310 4 -273 123 90 851
Bonrapia 5125/7135 -701 1114 1002 10026
rpy3ia 290/810 -209 155 131 1633
Yropm^Ha 30780/33915 26 -1097 1721 1692 29415
Ka3axcTaH 8750/6445 10 158 1900 1250 6664
Knprroia 560/475 5 -10 -65 -2 1829
MongoBa 565/915 3 -103 209 128 1233
nont^a 35500/50035 3 -2452 13195 9342 63561
Pocia 103210/53500 14 29156 2200 2714 160300
Tag^HKHcTaH 575/775 -61 64 24 1170
Y36eKHcTaH 2655/2715 -21 18 100 4340
B
ABcTpania 63386/63386 15 -15330 11527
ABcTpia 70293/73857 14 -4027 9066
Benbria 188862/181705 10 13037 17902
KaHaga 262240/228250 19 18884 62758
flaHia 51812/45551 21 4102 34192
HiMe^HMHa 569584/493045 18 3815 189178
Гpeцia 8764/27359 9 -9400 1083
iTania 241257/233727 9 1591 13175
^noHia 404686/350095 28 89280 8227
HigepnaHgH 229830/207858 35 12405 54138
BenHKo6pHTaHia 273462/332523 32 -25107 133974
cmA 730897/118049 34 -417440 287680
B
KHTan 266155/243567 19 19404 58295 38399 149800
IpnaHgia 83437/50924 48 -1043 22778
niBgeHHa Kopea 155653/141116 35 8617 13215 9283 134417
iHgia 43877/50533 4 -3493 8771 2315 99062
MeKcHKa 158542/176162 22 -17683 11537 13287 150288
спад пережили - на вiдмiну вщ решти учаснишв свИШо! економiки.
Досвiду успiшного соцiально-економiчного розвитку вiдповiдають вiдомi концепцп конвер-генцп та змiшаноi економiки. Принциповi власти-востi капiталiзму i соцiалiзму в цiлому зберта-ються, хоча в змшаних системах вони можуть приводити або до з'еднання властивих кожному укладу переваг, взаемно! нейтралiзацil дефектiв, або до менш загальнокорисних комбiнацiям.
Стан стихiйного ринку як ушверсального ефек-тивного регулятора соцiально-економiчного життя залишаеться сьогоднi лише щеолопчним знаряд-
дям реакцiйних сил. У реальному ж cbítí, де в ycix сферах господарського та сустльного життя превалюють велик! оргашзаци, товарно-грошовi вiдносини i ринковi процеси не можуть не регулю-ватися свiдомо-планомiрними проектами i дирек-тивними ршениями. I вони реально регулюються i направляються тими, хто зайняв командш висоти в сyспiльствi. Якщо подивитися на ТОП-500 найбiльших за доходами компанш у Центральнiй i Схвднш Gвропi, то виявиться серед них 52 украшсьш компанп (табл. 2).
Таблиця 2. Найбiльшi за доходами компанп ЦС£
№ Компашя Краша Галузь Доходи вiд продаж1в, 2008 р., млн. евро Змши: I кв. 2008 р. - I кв. 2009 р., %
1. PKN Orlen Польша нафта/газ 22645,8 - 34,8
2. MOL Венгрiя нафта/газ 14069,6 - 29,2
3. Метшвест Холдинг Украша обробна промисловють 9136,1 -
6. Нафтогаз Украши Украша нафта /газ 6609,6 -
17. Енергобазар Украша енергетика 4496,8 -
18. Укрзалiзниця Украша транспорт 4479,6 - 31,6
170. Fozzy Украша оптова торпвля - -
207. Лукойл - Одеський НПЗ Украша нафта/газ - -
Джерело: Deloitte, Central Europe Top-500 Report 2009.
Кращi вiтчизнянi компанii зайняли 13 мюць у першiй сотнi i 52 - у всьому рейтингу. Таким чином, Украша забезпечила 10,4% компанш-лще-рiв, давши себе випередити лише Польщ^ власни-щ третини рейтингових компанiй, Чехii та Угор-щинi. Походження украiнських компанiй-лiдерiв цiлком характерно для нашоi краши, так i не змiнила радикально структуру економiки, збере-жену з радянських часiв. Майже двi третини вичизияних учасник1в рейтингу - тдприемства енергетичного i видобувного секторiв, а також промисловосп. Крiм того, туди увшшли компанп, що виробляють продукта харчування та iншi споживчi товари, а також працюючi в транспорт-нiй галузi.
Якщо органiзацii та установи легитимно].', конституцiйноi державноi влади, зобов'язанi дiяти в iнтересах всiеi краiни i кожного громадянина, не справляються зi сво'м боргом, на !х мiсце фактич-но прориваються своекорисливi господарськ1 корпорацп i прямо антигромадсьш кримiнальнi клани. Володiючи здатшстю контролювати i направляти рух нацiональноi економiки i всього суспiльного життя, щ органiзацii аж нiяк не мотивують таких доленосних рiшень прагненням до блага наци i вах И громадян. Беручи участь в транснацюнальних альянсах, украiнськi корпорацп розривають вiтчизняну економiку на вщокрем-
ленi анклави, завдають шкоди нацюнальнш безпе-цi у всiх и аспектах.
Узурпуючи повноваження легiтимноi державно! влади, свiжоспеченi лiдери украшського кат-талiзму не задовольняються свгтовою практикою лобiзму, але енергiйно проштовхують себе на державнi посади (депутапв, мiнiстрiв, радник1в) i особливо широко розвалюють легiтимну суспшь-ну владу за допомогою корупцп - усюди процвгга-ють уповноваженi посередники, готовi дати «зе-лену вулицю» браконьерам, грабiжникам, масо-вим вбивцям (отруення природного середовища, продовольства i медикамеипв, вiдключення кому-нально-побутових систем i т.п.). Розкладання правоохоронноi системи йде через скупку кращих адвокатiв, тдкуп суддiв i прокурорiв, перетворен-ня мiлiцейських службовцiв в замаскованих приватних охоронцiв-дружинникiв.
Багатий досвiд суспiльного розвитку в XX столтт (особливо в другш половинi) i його грунтовне теоретичне осмислення (незважаючи на надшрний оптимiзм у прогнозах «порядку денного XXI столгття») дозволяють зробити той головний висновок, що на даному етат гсгори людства суспшьним ладом, здатним економiчно ефективно ^ разом з тим, соцiально справедливо освогти величезний потенцiал сучасного НТП, е змшана система, з чггким верховенством вщпо-вiдальноi соцiальноi спрямованосп. Останне
Сучасш проблеми регионального розвитку
Modern problems of regional development
уточнения необхщне, бо сьогодш е кра!ни (серед них i наша Укра!на), лише формально проголосили себе «сощальною державою», але фактично видiляють настшьки мiзернi асигнування на потреби сощального захисту та пiдтримки, що вони жодним чином не можуть гарантувати людям достатню забезпеченiсть i цивiлiзований споаб життя. Беручи за основу свщомий напря-мок розвитку економiки i всiх систем житте-забезпечення суспшьства, змiшаний устрiй не цураеться утилiзувати i «старомодш» уклади приватного господарювання, коли незабаром !х его!стична мотиващя може спонукати високу активнiсть, змагальшсть i як1сть роботи. Важливо лише, щоб властивi таким укладами дефекти (короткозорють, недооблiк вщтворювально! перс-пективи, а також готовшсть витягувати приватш вигоди зi збитку, що наноситься шшим людям i суспiльству в цшому) перебували пiд верховним контролем, нейтралiзувались вiдповiдальною перед усiма громадинами публiчною владою, покликаною, крiм шшого, регулювати (за допо-могою оподаткування, правопорядку i т.д.) рiвень рентабельносп приватних господарств (i доходiв вах фiзичних осiб) задля гарантування пдного способу життя всiх громадян, безперебшно!
На пострадянському иростор1 невщ'емною час-тиною цього шляху виступае политична тдтримка. I в Укра!ш, i в Росп, i в шших кра!нах регюну уряду неодноразово допомагали майбутшм олтар-хам придбати в процеа приватизацп найбiльш перспективнi активи (найчаспше 3i стратегiчних сфер - енергетики, оборони i т.п.).
В Укра!ш збагачення вiдбувалося за рахунок первинного нагромадження капiталу - насам-перед, через непрозору приватизацiю i монополь зацiю окремих сегментiв ринку. Подальший пере-розподiл ресурсiв лише загострив початкову ситуацiю. Сталося, як i припускали економiсти: за ввдсутносп ефективно! судово! системи i налагод-жених фiнансових ринк1в збагачуються лише ri, яким пощастило вирватися вперед ще в 1990-i, а також политики i чиновники, що наживаються за
високояшсно! дiяльностi всiх загальнодержавних служб (оборона, охорона здоров'я, освпа, культура, еколопя i т. д.).
«Сощальна вщповщальшсть», «етичшсть бiз-несу», «стабiльний розвиток» - щ термiни тiльки недавно почали з'являтися в лексикош укра!нсь-ких бiзнесменiв. Це зовсiм не означае, що вщповщальш пiдприемства не забезпечували за свш рахунок вiдпочинок спiвробiтникiв, не будували житло або не оснащували лiкарнi у мiстах i селах, де працюють !хш спiвробiтники. Сьогодш бшьше чвертi пiдприемств в Укра!ш роблять те, що в США чи кра!нах Свросоюзу розумiють тд «соцiальною вщповщальшстю», навiть не тдозрюючи, що це i е вщповщальшсть бiзнесу перед суспiльством. У Кита!, наприклад, заможиi жителi зберiгають 65% сво!х коштiв у виглядi гопвки, хоча сукупний прирiст !хшх акти-вiв за минулi п'ять рошв побив всi рекорди. Iншi четверо з шести свпових лiдерiв по швидкосп нагромадження капiталу - Угорщина, Польща, Словаччина та Чехiя - у ще бшьшому ступенi «по старинщ» зберiгають грошi «пiд подушкою». I теж нарощують капiталiзацiю небувалими темпами. Значить е й шший шлях до багатства (табл. 3).
рахунок «монопольно! ренти» i «шституцшно! економп на масштабах». Це те, що прийнято нази-вати хабарами. Не дивно, що мiжнароднi експерти з МВФ i Свiтового банку з року в рж акцентують увагу влади на корупцп. Вона не тшьки сповшь-нюе економiчне зростання та ускладнюе проведен-ня реформ, але й ставить «палиц в колеса» самим самостiйним верствам укра!нського суспiльства (1нвестгазета, 05.11.2007 р.).
Виникнення специфiчно! укра!нсько! моделi сощально! вiдповiдальностi пояснюеться насам-перед юторичним досвiдом. Як вiдомо, за чаав планово! економiки майже всi тдприемства займалися розвитком так звано! сощально! сфери - будували i брали шефство над школами, будин-ками вщпочинку, культури i палацами спорту для сво!х сшвробпнишв. До елементiв «соцiально
Таблиця 3. ТОП-10 кра!н по зростанню багатства в 2001-2006 рр.
№ Кра!на Прирют активiв, %
1. Китай 23,4
2. Бразилiя 22,4
3. Угорщина 22,3
4. Польща 22,1
5. Словаччина 22,0
6. Чехiя 19,9
7. Австралiя 19,1
8. Iрландiя 17,3
9. Норвепя 17,2
10. Iспанiя 16,8
В середньому у свт 8,6
Джерело: Boston Consulting Group
вщповщального бiзнесу» в Радянському Союзi можна також вiднести додатковi виплати пращв-никам, будiвництво житла i навиъ пам'ятнi про-дуктовi пайки. Правда, бiзнес цей був досить специфiчним - державним. Тут пiдприемства та колгоспи замiнювали собою функцii держави, яка виявилася не в змозi забезпечити житлом або продуктами сво'х жителiв. Незважаючи на вели-чезш вiдмiнностi в економiчних пiдходах, анало-гiчнi процеси вiдбувалися i на Захода Правда, тут сама економжа забезпечувала базовi потреби (житло i iжа), а корпорацii взяли на себе функцп держави по забезпеченню освiти, розвитку соць альноi сфери та неблагополучних регiонiв.
Сьогоднi уподобання керiвникiв пiдприемств фактично не змшилися з того часу. Правда, iнодi життя вносить сво! корективи - сощальна сфера (починаючи з дитячого саду i зак1нчуючи тепло-
електроцентралями) зруйнованих пiдприемств бу-ла передана на баланс мюькрад. Змушенi вщмов-лятися вiд соцiальноi пiдтримки сво'х сшвробгг-ник1в i державнi компанп.
Приватнi власники великих пiдприемств навпаки тiльки повертаються до того, щоб не тшьки пiдтримувати дiючi сощальш та благодiйнi програми, але i реформувати цю сферу. Зокрема компанп починають роздiляти благодiйнiсть i сощальну вiдповiдальнiсть i вимагають вiд мюце-вих мiськрад плани розвитку, на яш можна видь лити грошi (табл. 4). Благодiйнiсть також стае рацюнальною - все бiльше бiзнесменiв створюють особистi благодiйнi фонди, яш управляються професiйними менеджерами та наглядовими радами.
Таблиця 4. Програми сощально! вщповщальносп, як1 здiйснюються пiдприeмствами спiльно з мюцевими органами самоврядування та стимули для впровадження програм сощально! вщповщальносп
Програми соцiальноi вiдповiдальностi, як1 здшснюються пiдприемствами спiльно з мiсцевими органами
самоврядування (за зменшенням)
1. Благоустрш територii
2. Створення робочих мюць
3. Фiнансова допомога мiсцевоi влади
4. Шефство над дитячими садками
5. Сприяння екологiчним проектам
6. Спонсорство спортивних i культурних заходiв
7. Робочi мiсця для швалдав
8. П1дтримка малого бiзнесу
Стимули для впровадження програм соцiальноi вщповщальносп (за зменшенням)
1. Моральний
2. Внутрiшнiй попит
3. Допомога в зростанш продаж1в
4. Запит органiв мiсцевого самоврядування
5. Релшйний
6. Дii конкуренпв
7. Створення iмiджу пiдприемства в ЗМ1
8. Вимога профспiлок
9. Вимога материнськоi компанii
10. Компенсащя за шкоду екологii
11. Вимоги шоземних партнерiв
Джерело: 1нвест-Газета, 2006, №27.
Прюритет громадськоi турботи про кожну людину i про вах разом - позитивний компонент соцiалiзму (включаючи його теоретично обгрун-товану «вищу фазу»). Разом з тим, юторичний досвiд пiдтвердив крайню ненадшшсть i небез-пеку генеральноi змши одного незмiшаного укладу шшим за допомогою одноразового «великого стрибку». Набагато практичнiше виявляеться перспектива тривалого спiвiснування i взаемодil рiзних уклащв, хоча це i не означае заборони на швидке проведення назрших перетворень в конкретних iсторичних умовах. Важливо мати на увазi, що будь-яш соцiально-полiтичнi перестрою-
вання, реформи, покликаш служити прогресу економiки i добробуту народу, а не навпаки. Неприйнятно, в принципi, приносити житт^ iнтереси краiни i народу в жертву упереджено намiченим перебудовам, на кшталт «впровад-ження ринку».
Простежимо: яким чином, у порiвняннi з 1991 р. змшилася ситуацiя в украiнському сусшльстга.
Краiнi - 20. До дня народження вона прийшла з четвертим президентом i чотирнадцятим прем'ер-мiнiстром (плюс п'ять в.о.).
CyHacHi npo6reMH perioHarbHoro po3BHTKy
Modern problems of regional development
y pe^epeHgyMi 01.12.1991 p. B3aru ynacTb 84% rpoMagaH yKpai'HH. I3 hhx nigrpuMaru gep®aBHy He3are®Hicrb - 90%, npororocyBaru npoTH - 8%.
Pe3yrbraTH onmyBaHHa 2005, 2009, 2010 pp., npoBegeHi Цeнтpoм Pa3yMKoBa 3a Bu6ipKoro, ^o
penpe3eHTye gopocre HacereHHa yKpai'HH 3a ochob-hhmh co^arbHo-geMorpa^iHHHMH noKa3HHKaMH npegcTaBreHi b Ta6ru^ 5.
Ta6ruua 5. 3MiHa co^arbHo-eKoHoMiHHoi cmya^i b yKpaiHi b nopiBHaHHi 3 1991 p.
Cнтyaцia Crnya^a 3arumuraca 6e3 EaraHc: norinmeHHa
C$epa noKpa^uraca noripmuraca 3MiH (+), noripmeHHa (-)
2010 2009 2005 2010 2009 2005 2010 2009 2005 2010 2009 2005
PiBeHb 32,6 39,0 42,8 28,5 37,5 23,2 23,0 13,9 18,7 +4,1 +1,5 +19,6
geMoKpaTii
3ararbHa 23,5 18,5 33,3 47,8 64,1 41,3 14,4 8,9 12,5 -24,3 45,6 -8,0
eKoHoMiHHa
cнтyaцia
PiBeHb 22,4 22,4 31,0 49,1 61,6 44,2 15,9 9,1 13,4 -26,7 -39,2 -13,2
®HTTa
HacereHHa
PiBeHb 18,1 13,6 28,4 51,4 64,6 41,4 18,5 14,2 17,0 -33,3 -51,0 -13,0
coцiarbнoi
3axH^eHocTi
PiBeHb 12,6 16,0 18,9 50,5 61,4 43,1 23,4 14,7 24,1 -37,9 -45,4 -24,2
KyrbTypu
HacereHHa
PiBeHb 10,4 10,8 12,0 53,0 67,7 45,0 21,0 14,2 26,0 -42,6 -56,9 -33,0
3roHHHHocTi
PiBeHb 10,3 14,0 20,0 51,4 62,7 42,1 23,7 13,6 21,2 -41,1 -48,7 -22,1
cycmrbHoi
Mopari
PiBeHb 5,8 5,2 10,2 61,4 79,1 49,8 20,6 9,3 24,8 -55,6 -73,9 -39,6
кopynцii
,3®epero: www.razumkov.org.ua
Пpoцecн nocureHHa phhkobhx BigHocuH noHH-Haruca b CPCP i KuTai Man®e ogHonacHo. Are aK^o KHTancbKHH gocBig, 6e3cyMHiBHo, craB no3HTHBHUM npuKragoM 3ararbHoKopucHoro Kypcy pe^opM, to b Hamin Kpai'Hi, Bocrop®ecTByBara nopoHHa cxeMa «BeruKoro crpH6Ka», moKoBoro neperpymyBaHHa HaBMaHHa, ^o garo b pe3yrbTaTi Bceoca^Hun 3aHe-nag, po3Bar, Buxogy 3 aKoro 3aBa®aMTb HacaMnepeg igeororiHHi 3a6o6oHH.
nonaBmu 3 nogoraHHa BTpaT, 3aBgaHux aBamrop-hom crpaTeriero «BeruKoro crpH6Ka» i KyrbrypHoi peBorro^i, 3 nepmoneproBoro BupimeHHa npogo-BorbHoi npo6reMH i npucKopeHHa внpo6ннцтвa cno^HBHHx ToBapiB, KuTan Hagari po3ropHyB 3ara^bHHH picT eKoHoMiKH (3 piHHHMH TeMnaMH 3pocTaHHa BBn i npoMucroBoro Bupo6HH^rBa 810%), gocarHyBmH b 1997 p. o6cary BBn 920 Mrpg. gor. (7-e мicцe b cBiri), BunmoBmu Ha nepme мicцe y cBiTi He TinbKH no Bupo6HH^rBy 3epHoBHx (492 MrH. t.), are i cram (100 MrH. t.). npH 3ararbHoMy o6ca3i KaniraroBKrageHb 300 Mrpg. gor., iHo3eMHi iHBecTH^i cKraru 45,3 Mrpg. gor., BarMTHi pe3epBH 230 Mrpg. gor. Oco6HcTi 3ao^ag®eHHa HacereHHa
gocarru 570 Mrpg. gor., 36irbmHBmHcb 3a piK Ha 95 Mrpg. gor. [10].
^k nigKpecrMBarH iHo3eMHi aHariTHKH, roroBHH-mh npHHHHaMH ycnixy pe^opM b KuTai 6yrH ix нaцireнicтb Ha KoHKpeTHi eKoHoMiHHi, coцiarbнi i geMorpa^inrn pe3yrbraTH, a He Ha «BTireHHa b
®HTTa» ynepeg^eHHx yaBreHb (i pag 3apy6i®Hux KoHcyrbTaHTiB) npo npaBura gii «phhkobhx MexaHi3-MiB», a TaKo® npiopureT caMoi npo6reMaTHKH rocnogapcbKoro nignoMy (3 onoporo Ha BracHun gocBig Bupo6HH^Ba i nignpнeмннцтвa) nepeg cnpo-6aMH reHeparbHoi co^arbHo-noriTHHHoi nepe6ygo-bh [10]. ^ go3Boruro KomporMBaTH h cnpaMoBy-BaTH xig co^arbHo-eKoHoMiHHHx npoцeciв - Togi aK mBugKe nepecrpoMBaHHa Bciei cucreMH «KoMaHgHux bhcot», aK noKa3aB cyMHun gocBig «BeruKoro cTpu6Ka» b caMoMy KuTai i ^e 6irbm ripmi nig-cyMKH npoBegeHHx yKpaiHcbKHx pe^opM npu3BogaTb go xaocy i BrpaTH Komporro Hag craHoBH^eM.
noHHHaMHH 3 1979 p. KurancbKe KepiBHH^rBo, Ha BigMiHy Big npaKTHKH CH^,, He KHHyroca b puHKoBy cTuxiM, a 36eperro 3a gep^aBoro npoBigHoi pori b nraHyBaHHi eKoHoMiHHoro i co^arbHo-noriraHHoro po3BHTKy KpaiHH, i b toh ®e Hac, yneBHeHo B3aro
курс на заохочення ринково! економiки, на вщкри-тiсть для зовнiшнього свиу, на залучення для модернiзацii кра!ни iноземних iнвестицiй, i домог-лося вражаючих успiхiв. Мщне утримання ко-мандних висот дозволило успiшно боротися проти корупцii, казнокрадства чиновников i навiть пред-ставник1в верхнiх рiвнiв влади, проти зростання злочинностi, що представляють небезпечнi загро-зи стабшьному розвитку всiх краiн з ринковою економшою. Саме тому Китай обшшовся без стартового спаду в перехщному до ринку перiодi.
Нова китайська економiка виявилася також сприйнятливою i до високих технологiй. У 20022003 рр. були послiдовно вщкрип: Украшсько-китайський парк нових i високих технологiй (м. Цзинань) i Хейлунцзянский центр науково-техшч-но! сшвпращ Укра!ни i КНР. В рамках дiяльностi останнього також вiдкрито Украшсько-китайсь-кий центр зварних технологiй, створений на базi Харбiну iнституту зварювання в результатi спiвпрацi з 1нститутом електрозварювання iм. е.О. Патона.
В Украш, хоча в 2000-i роки i сталося певне зростання промислового виробництва (але не за рахунок структурних зрушень як хотiлося б), на думку авторiв, тривають стагнацiйнi процеси в економiцi. Рiвень життя народу нижче середньо-свiтових показник1в, зросла смертшсть i скороти-лася народжувашсть.
В дiйсностi, якщо вiдкинути недоброяшсне ви-мiрювання об'емних приростiв в поточних щнах i тому подiбнi статистичнi спотворення, цi не дуже велик! реальнi прирости ВВП, продукцп ряду галузей багато в чому шщшоваш експортом сировинних матерiалiв, вщображають збiльшене задiювання (або добудову) поточних потужностей i кадрiв, тобто вщновлювальний, а не творчий характер економiчного зростання.
Цифри ж зростання «народного добробуту» з причини вкрай р!зкого сощального розшарування (швидко зростаючi доходи сощально! верхiвки розмазуються в липов! «середньодушовЬ» показ-ники загального тдйому) приховують продовжен-ня реального зубож1ння малозабезпечених. Але навггь у середньому падшня народного добробуту виявилося набагато глибшим, шж сукупного об'емного результату господарсько! д!яльност! Якщо ВВП 2004 р. склав 60% вщ р!вня 1990 р. [9], то частка населення в цьому рощ !з середньо-душовими грошовими витратами на мюяць, ниж-чими шж прожитковий мшмум, становила 73,8% [9].
Рщшсш прибавки зарплати бюджетникам ! пенсш зводяться нашвець шфлящею. Це поширю-еться ! на м!зерш заощадження незаможних, бо вщсотки за вкладами в Ощадбанку завжди нижче темтв шфляцп. За ва щ роки реформ збертаеться сильне вщставання пенсш ! зарплати бшьшосп населення в!д прожиткового мшмуму. I сьогодш прожитковий мшмум як найменша величина лептимних особистих доход!в все ще залишаеться «перспективою». Такою ж неблизькою виявляеть-
ся мета зростання ВВП з 2004 р. до 2015 р. в 2,32,24 рази [7].
I при цьому йдуть застереження проти глибо-ких змш невдалих напрямшв реформ, переоцшки !х результапв. Вщом! в кра!ш фах!вщ закликають не переглядати тдсумки приватизацп (Кривор!ж-сталь, НФЗ та ш), кр!м випадшв грубих порушень тодшнього законодавства, не проводити широких передшв власност!
Така позищя явно страждае недодумашстю, адже навггь повсякденна, нормальна практика каттал!зму е невпинним переглядом ! передшом власносп, експропр!ащя, випснення колишшх господар!в новими як в процеа конкурентного вщаву, так ! в ход! частих подшв або злиття ф!рм, тдприемств. У нишшньому ж украшському вар!анп перехщно! економ!ки щ передши часто мають розбшний характер, з насильницьким виг-нанням колишшх власнишв ! адшшстратор!в, вбивствами на замовлення, перестршками, кримь нальними розб!рками. Все це створюе справжнш хаос, парал!зуе роботу навггь найефектившших виробництв. Зупинити це неподобство може тшь-ки «експропр!ащя експропр!атор!в» - р!шуч! ди сильно! ! по-справжньому вщповщально! перед суспшьством державно! влади. Мова зовам не йде про нерозб!рливу повальну ренацюнал!зацш. Але ! в адекватнш сучаснш економщ юнування недер-жавних форм власносп зовам не означае необме-женого свавшля дш кожного власника, вщсутшсть обов'язк1в ! зобов'язань перед державою, госпо-дарськими партнерами, власними пращвниками, системою природоохорони ! т.п. Не потр!бно бути державним тдприемством, щоб тдкорятися настановам стратеги сощально-економ!чного розвитку ! поточним актам держрегулювання.
Важливо лише, щоб сама держава, його орга-шзаци ! кадри були сильним ! чесним виразником, захисником штереав уах законослухняних грома-дян, а не !грашкою в руках купки ол!гарх!в, не корпоращею продажних чиновников. А для цього потр!бно, щоб якомога бшьше людей вмши розби-ратися в головних щейних ! реальних компонентах суспшьного життя, могли з! знанням справи активно в нш брати участь. I в цьому найважли-вшому аспект! китайський курс представляеться набагато переважшше украшського. У нашш багатостраждальнш Вичизш розбшний налгг лже-демократп на сощальш ! господарсьш досягнення радянсько! епохи супроводжуеться гучною пропагандою (зовам заглушае виступи серйозних ! об'ективних анал!тик1в), що замшила вщсутшсть самост!йно розроблено! стратег!! реформ !мпортом фальшивих зах1дних диф!рамб!в економ!чнш свобод! та досконало! конкуренцп, огульним очор-ненням принципових переваг сощал!зму уперем!ж з засудженням (без належного анал!зу причин) д!йсних пороков радянського пер!оду, закликами до «незворотного краху комун!зму», якнайшвид-ший «побудов! кап!тал!зму» ! т.п. Китайська ж стратепя ринкових реформ спиралася на концеп-ц!ю соц!ал!зму з китайською специф!кою, яка зберегла спадкоемн!сть з колишшми теоретични-
Сучасш проблеми регюнального розвитку
Modern problems of regional development
ми побудовами ! вщгукуватися на висновки захщ-них вчених сощалютично! ор!ентацп. Мали мюце дискусп (в умовах широко! гласносп) по дшсно важливому питанню - чи збертае формований ринковий сощал!зм дшсш ключов! переваги сощал!зму, або ж де-факто стае закамуфльованим сповзанням до каттатзму.
Необхщно усвщомити вщмшшсть м!ж справд сощалютичним ! справд! кашталютичним способами встановлення кожного параметра регулювання з позицш критерпв економ!чно! ефективносп ! сощально! справедливости В!зьмемо для прикладу лише один параметр - розподш доходу. Сощал!з-му адекватно гарантування системи доход!в. Каттал!зму - конкурентний споаб !х утворення економ!чно активними учасниками господарства. З позицп справедливосп перший споаб краще, бо не допускае нелюдського зубож1ння громадян (особливо - неактивних), а також шдмши демо-кратп плутокрапею. З позицп ефективносп дру-гий споаб кращий у вщтворювальному розр!з! хоча може мати деяш м!нуси (впм, переборш) в справедливосп розпод!лу сукупного результату господарсько! д!яльносп.
Такий поворот теми також не чужий китайсь-ким теоретикам. Хоча вони часом гршать повторениям помггних, але не завжди точних, афориз-м!в Ден Сяотна про сушсшсть двох систем, але добре об!знаш про пропозицп сощалютично-ор!ентованих захщних автор!в. Так, приймаються до вщома пропозицп Дж. К. Гелбрейта про заходи виправлення дефекпв сучасно! ринково! еконо-м!ки [3]. До них вщносяться:
— стабiлiзуюча цiни i динамiку доходiв оргаш-зацiя конкуренцп, на противагу антигромадсь-кому диктату i змов трестiв;
— пряме урядове регулювання цiн i виробництва в стратегiчно важливих галузях;
— активне i ефективне заохочення оргашзацп профспiлок;
— значне пiдвищення мшмально! зарплати i розширення впливу держави на !! формування;
— перегляд тдходу до мiжнародних корпорацiй i до тарифного захисту (!! вщсутшсть, як вiдомо, знижуе «свгтовий рiвень» витрат виробництва, але може сильно шкодити економiцi конкрет-них кра!н);
— урядова допомога в шдготовщ кадрiв, залучен-нi капiталу та передових технологш.
Висновки
Зайве повторювати, що всi цi заходи державного напрямку та регулювання базуються на пред-ставленш про здорову, законослухняну, демократична державну владу, максимально очищено! ввд корупцiйно! гнилi. Така гшотеза, на жаль, погано в'яжеться з практикою навиъ лiдируючих кра!н захвдного свiту. У всiх на пам'яп скаидальнi викриття прем'eр-мiнiстрiв, президентiв (наприк-лад, Пiвденно! Коре!) у фшансових махiнацiях, що зашнчувалися нерiдко тюремним ув'язненням. Але особливо згубна ця особливiсть в «перехщних до ринку колишшх соцкра!нах, чи! правителi вперше ввдчули привабливiсть «перетворення крiсел в каттал».
Список лiтератури:
1. Salvatore D. International Economics / D. Salvatore. - 9th Edition - New York : J. Wiley, 2007. -838 p.
2. Геец В. Либерально-демократические основы: курс на модернизацию Украины / В. Геец // Экономика Украины. - 2010. - №3. - С. 4-20.
3. Гелбрейт Д.К. Новое индустриальное общество [Текст] : пер. с англ. / Д.К. Гэлбрейт ; общая ред. и вступ. статья [с. 5-29] акад. Н.Н. Иноземцева [и др.]. - М. : Прогресс, 1969. - 480 с.
4. Грузнов И.И. Всеобщий механизм управления объектами человеческой деятельности (теоретические и прикладные основы) : [моногр.] / И.И. Грузнов. - Одесса : Феникс, 2006. -40 c.
5. Захарченко В.И. Стратегия обновления : (Проблемы преодоления катастрофы 90-х годов в Украинской экономики) [Текст] / В.И. Захарченко // Фондовый рынок. - 2000. - № 47. -С. 12-16.
6. Доклад о мировом развитии 2002 года. - Вашингтон: Всемирный банк, 2003.
7. Караганов С. Нет элит, есть только мифы / С. Караганов // Эксперт - 2006. - №26 (76) -С. 42-48.
8. Матерiали науково-практично! конференцп «Стратепя сталого розвитку та структурно-шновацшно! перебудови укра!нсько! економ^ (2004-2015)»// Урядовий кур'ер. - 2004. -№80.
9. Меркулов Н.Н. Формирование национальной инновационной системы / Н.Н. Меркулов // Економжа: проблеми теорп та практики. - Дшпропетровськ, 2006. - Вип. 213. - С. 795- 804.
10. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2004 рш [Текст] / Держ. ком. статистики Укра!ни ; ред. О.Г. Осауленко. - К. : Консультант, 2005. - 591 с.
11. Титаренко М.Л. Китай: цивилизация и реформы / РАН, Институт Дальнего Востока. - М.: Республика, 1999. - 240 с.
12. Укра1на: проблеми самооргашзацп: [В 2т.] / В. Кремень, Д. Табачник, В. Ткаченко. - К.: Промшь, 2003.
Надано до редакцп 28.05.2012
Захарченко Вггалш 1ванович / Vitaliy I. Zakharchenko
vizach@mail.ru
Бондаренко Олексiй Володимирович / Oleksiy V. Bondarenko Балахонова Олеся Василiвна / Olesya V. Balakhonova
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Досвiд освоения ринкових MexaHi3MiB функцюнування сощальноЧ eKOHOMiKU [Електронний ресурс] /В.1. Захарченко, О.В. Бондаренко, О.В. Балахонова //Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2013. — № 1 (6). — С. 127-135. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n1.html
