CC BY
73
УДК: 362.17:378:376.68 Кіт З.М.
ОПТИМІЗАЦІЯ ВИКЛАДАННЯ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ СТУДЕНТАМ 6 КУРСУ НА ПРОФІЛЬНІЙ КАФЕДРІ З ПОЗИЦІЙ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Реформа медичної освіти в Україні полягає у підвищенні якості підготовки медичних кадрів шляхом введення ефективної системи організації навчального процесу та гармонізації вітчизняної медичної освіти з вимогами Євросоюзу. Реформа медичної освіти нерозривно пов'язана з реформою системи охорони здоров'я, яка зорієнтована передусім на розвиток первинної ланки медичної допомоги, основними принципами роботи якої є тривалість і безперервність спостереження за здоров'ям, ба-гатопрофільність первинно-медичної допомоги, ставлення до сім'ї як до одиниці медичного обслуговування, профілактика як основа діяльності, економічна ефективність, доцільність та координація медичної допомоги. Тому, метою роботи було запропонувати шляхи модернізації навчання студентів-шестикурсників на кафедрі сімейної медицини та дерматології, венерології згідно з вимогами кредитно-модульної, Болонської системи. Практичні заняття з сімейної медицини передбачають не ліквідацію можливих пробілів у попередньо отриманих теоретичних та практичних знаннях, а синтез усіх знань та практичну реальну роботу студента у клініці (амбулаторії). У процесі навчання суттєве значення має організація навчання по вертикалі (етапність чи черговість вивчення дисциплін) та горизонталі (поглиблене вивчення різних відгалужень основних предметів -широта). Отже, оптимізація викладання сімейної медицини в контексті вимог кредитно-модульної системи потребує вдосконалення методики проведення практичного заняття, забезпечення якісними методичними та іншими засобами навчання, зміну мотивації викладача, що приведе до зміни ставлення студентів до навчання, розвитку позитивної мотивації та оволодіння вмінням синтезувати та узагальнювати отримані під час навчання знання та вміння.
реорганізація, оптимізація, модернізація.
принципами роботи якої є тривалість і безперервність спостереження за здоров'ям, багато-профільність первинно-медичної допомоги, ставлення до сім'ї як до одиниці медичного обслуговування, профілактика як основа діяльності, економічна ефективність, доцільність та координація медичної допомоги [2, 3, 4]. Це вимагає підготовки значної кількості лікарів загальної практики-сімейної медицини за відносно короткий термін [1].
Підготовка студентів медичного університету є громіздким, тривалим, затратним процесом. Професія лікаря вимагає не просто опанування конкретними знаннями з діагностики та лікування, а оволодіння вміннями на основі отриманих знань вирішувати нові реальні завдання, оскільки кожен пацієнт не подібний до іншого та має індивідуальні особливості наявного патологічного процесу [6]. Це особлива творча діяльність, до якої студент-випускник має бути підготовленим.
Ключові слова: сімейна медицина, кредитно-модульна система, Вступ
25 років тому у Європі почався процес створення загальної європейської системи освіти та була прийнята Magna Charta Universatum (1988), яка стверджувала академічну свободу університетів. Міністри вищої освіти 29 Європейських країн підписали Болонську декларацію із створення зони європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільних принципах циклового навчання, кредитної системи, контролі якості освіти, розширення мобільності, забезпечення працевлаштування випускників, привабливості європейської системи освіти, соціального аспекту освіти, тісних зв'язках вищої освіти та дослідницьких систем. Україна визначила орієнтир на входження в освітній простір Європи і тому здійснює модернізацію освітньої діяльності у контексті європейських вимог. Реформа медичної освіти в Україні чітко визначає за мету підвищення якості підготовки медичних кадрів шляхом введення ефективної системи організації навчального процесу і гармонізацію вітчизняної медичної освіти з вимогами Євросоюзу [7].
Проблема якості підготовки сімейного лікаря на даний момент є однією з основних проблем медичної освіти в Україні [3, 5]. З 80-років минулого століття в усіх медичних вузах створені кафедри та курси сімейної медицини, цінність та важливість яких в сучасних умовах суттєво зросли, оскільки саме сімейна медицина стає основною ланкою забезпечення та контролю за станом здоров'я.
Реформа медичної освіти нерозривно пов'язана з реформою системи охорони здоров'я, яка зорієнтована передусім на розвиток первинної ланки медичної допомоги, основними
Мета роботи
Запропонувати шляхи модернізації навчання студентів-шестикурсників на кафедрі сімейної медицини та дерматології, венерології згідно з вимогами кредитно-модульної, Болонської системи.
Практичні заняття з сімейної медицини передбачають не ліквідацію можливих пробілів у попередньо отриманих теоретичних та практичних знаннях, а синтез усіх знань та практичну реальну роботу студента у клініці (амбулаторії). У процесі навчання студента в медичному університеті суттєве значення має організація навчання по вертикалі (етапність чи черговість ви-
вчення дисциплін) та горизонталі (поглиблене вивчення різних відгалужень основних предметів - широта).
Завдання дисципліни "сімейна медицина" -навчитися діагностувати основні хвороби на до-госпітальному етапі, визначати необхідний обсяг додаткових обстежень, інтерпретувати їх результати, призначати відповідне лікування, знати невідкладну терапію, визначати методи профілактики хвороб.
На кафедрі сімейної медицини та дерматології, венерології студенти-шестикурсники на основному та елективному курсах, згідно з робочими програмами, вивчають практично-орієнтовані теми щодо подальшої професійної діяльності.
Дисципліна "сімейна медицина" базується та інтегрується з анатомією, фізіологією, фармакологією, пропедевтикою, ендокринологією, фтизіатрією, хірургією, інфекційними хворобами, дерматовенерологією, акушерством та гінекологією, педіатрією, внутрішньою медициною; передбачає формування умінь застосовувати отримані знання у процесі подальшого навчання та у професійній діяльності, має формувати стійкі переконання у потребі здорового способу життя та профілактики основних хвороб у дітей, підлітків, дорослих осіб працездатного та літнього віку.
Така багатогранність зумовлює певні методологічні труднощі, коли починає домінувати прагнення вивчити чи подати до вивчення усе потроху, або по одній-дві теми з кожного розділу.
Реорганізація методики проведення практичного заняття є наріжним каменем реформування. Особливістю клінічних практичних занять є класичний підхід: заняття має будуватись навколо реального пацієнта, що навчає студента клінічно мислити, оцінювати результати отриманих даних та індивідуально призначати лікування. Тільки візуальна робота (вигляд хворого, присутність на прийомі пацієнтів, подивитись на рану, операцію, перев'язку тощо) повинна складати меншу частку, а більшість часу заняття слід присвятити тому, що студент робить власноруч (самостійне обстеження хворих, безпосередня участь у перев'язках, пошук конкретних ознак, оцінка реальних результатів додаткових обстежень).
Реорганізація навчального процесу в університеті з позицій кредитно-модульної системи вимагає реорганізацію методики проведення практичного клінічного заняття, організацію самостійної клінічної роботи студента; забезпечення студента якісними методичними, наочними, технічними та іншими засобами навчання, зміну мотивації викладача та студента, зміну системи оцінювання знань студентів, оптимізацію програми, зменшення кількості студентів на одного викладача та академічного навантаження тощо. Вважаємо, педагогічно недоцільним присутність великого обсягу теоретичного матеріалу
в методичних рекомендаціях, оскільки у такому випадку вони обмежують потребу пошуку детальної інформації [8].
До методичного забезпечення практичного заняття відноситься також технічне забезпечення із використанням комп'ютерної техніки. Пошук необхідної для підготовки до практичних занять інформації в Інтернеті нерідко є тривалою і кро-піткою, перезавантаженості мережі іншими матеріалами, - насамперед нефаховими ("любительськими"), рекламними тощо. Це детермінує пошук шляхів створення ефективних електронних навчальних посібників (ЕНП) які, не замінюючи "традиційних" друкованих видань, можуть бути (внаслідок низької собівартості тиражування та копіювання) додатковими стимулами для швидшого засвоєння студентами сучасних методик надання медичної допомоги. Слід ширше акцентувати на можливостях комп'ютерного навчання під час підготовки вдома. Викладач у цьому випадку має дати електронні адреси та пояснити, яку роботу та як слід виконати вдома.
Нами розроблена і застосована методика створення ЕНП та його трансляції у формат .pdf. Застосування файлів .pdf як базових для ЕНП детермінувалося тим, що файли формату .pdf належать до Adobe (Acrobat) Reader, що входить у стандартний пакет програмного забезпечення ASP Linux та є ліцензійним. Методика та структура файлової системи ЕНП затверджена на методичному засіданні кафедри поліклінічної справи і сімейної медицини Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, протокол № 8 від 11.01.2007р., модернізована та модифікована у тетраструктурну файлову систему у 2013 р. Для резервування інформації створено архіви Win RAR та саморозпа-ковний архів, що є резервними копіями "кореневих" інформаційних файлів пентаструктури у випадку псування носія.
Висновки
Оптимізація викладання сімейної медицини в контексті вимог кредитно-модульної системи, потребує вдосконалення методики проведення практичного заняття, забезпечення якісними методичними та іншими засобами навчання, зміну мотивації викладача, що приведе до зміни ставлення студентів до навчання, розвитку позитивної мотивації та оволодіння вмінням синтезувати та узагальнювати отримані під час навчання знання та вміння. Застосування базових .pdf файлів навчальних посібників та їх резервне архівування у стандартний та саморозпаковний архіви, створені файлові пентаструктури електронних навчальних посібників для користувачів Microsoft Windows та Unix-подібних операційних систем Linux, які додатково містять програмний пакет Adobe Reader, є адекватними і зручними в користуванні, проте підлягають подальшому доопрацюванню, тестуванню та еволюційно-проектним вдосконаленням. Оптимізація на-
вчання за програмою "сімейна медицина" вимагає також зміни мотивації викладача та студента, що відбувається паралельно і має також частку суспільної мотивації. Тільки піднявши престиж сімейного лікаря на високий рівень, ми можемо отримати свідому мотивацію студентів та викладачів.
Література
1. Вороненко Ю.В. Підходи до підготовки сімейних лікарів в Україні та країнах Європи / Ю.В. Вороненко, О.Г. Шекера, В.І. Ткаченко [та ін.] // Український медичний часопис. - 2014. - № 3. -С.101-103.
2. Лехан В.М. Стратегія розвитку системи охорони здоров'я: Український вимір / В.М. Лехан, Г.О. Слабкий, М.В. Шевченко. - К.: Цифра, 2009. - 50 с.
3. Матюха Л.Ф. Становлення нової моделі надання первинної ме-дико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини в Україні - не данина моді, а об'єктивна реальність / Л.Ф. Матюха, Н.Г. Гойда, В.А. Одринський [та ін.] // Сімейна медицина. - 2013. - № 4 (48). - С. 157-158.
4. Михайловська Н.П. Особливості реалізації "наскрізної програми" підготовки лікарів загальної практики - сімейної медицини на додипломному етапі / Н.П. Михайловська // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Том 18, № 1 (69). - С. 188-191.
5. Няньковський С.Л. Дискусійні питання Болонського процесу в медичній освіті України / С.Л. Няньковський, О.С. Іваненко, М.С. Яцула // Львівський клінічний вісник. - 2014. - № 1-2. - С. 46-49.
6. Радченко О.М. Професія сімейного лікаря з позицій санології -науки про одужання та здоров'я / О.М. Радченко // Сімейна медицини. - 2008. - № 3. - С. 86 - 87.
7. Радченко О.М. 10 років Болонської угоди: концепція викладання терапії на кафедрах внутрішньої медицини та проблеми її втілення / О.М. Радченко // Вісник вищої медичної освіти. - 2010. -№ 4. - С. 22 - 28.
8. Радченко О.М. Методичне забезпечення практичного заняття з клінічних дисциплін в умовах впровадження кредитно-модульної
системи / О.М. Радченко, Ю.М. Панчишин // Матеріали Всеукраїнської навчально-наукової конференції "досвід та проблеми впровадження кредитно-модульної системи навчання у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України". -Тернопіль, 2008. - С. 148 - 150.
References
1. Voronenko Ju.V. Pіdhodi do pіdgotovki sіmejnih Nkanv v икгаїпі ta kra'nah Єvropi / Ju.V. Voronenko, O.G. Shekera, V.I. Tkachenko [ta іп.] // Ukrams'kij medichnij chasopis. - 2014. - № 3. - S.101-103.
2. Lehan V.M. Strategja rozvitku sistemi ohoroni zdorov'ja: Ukrams'kij vim^ / V.M. Lehan, G.O. Slabkij, M.V. Shevchenko. - K.: Cifra, 2009. - 50 s.
3. Matjuha L.F. Stanovlennja novo!' modeN nadannja pervinno''' mediko-sarntarno'i' dopomogi na zasadah sіmejnoї medicini v Ukral'm - ne danina modh a ob^ktivna real'rnst' / L.F. Matjuha, N.G. Gojda, V.A. Odrins'kij [ta іп.] // Smejna medicina. - 2013. - № 4 (48). - S. 157158.
4. Mihajlovs'ka N.P. Osoblivost reaNzacn "naskrizno'f programi" pіdgotovki Nkanv zagal'no''' praktiki - sіmejnoї medicini na dodiplomnomu etapі / N.P. Mihajlovs'ka // Bukovins'kij medichnij vіsnik. - 2014. - Tom 18, № 1 (69). - S. 188-191.
5. Njan'kovs'kij S.L. Diskusjm pitannja Bolons'kogo procesu v medichnj osvtt Ukrami / S.L. Njan'kovs'kij, O.S. Ivanenko, M.S. Jacula // LV^s'^ kNmchnij vіsnik. - 2014. - № 1-2. - S. 46-49.
6. Radchenko O.M. Profesja srnejnogo Nkarja z pozicj sanologn' -nauki pro oduzhannja ta zdorov'ja / O.M. Radchenko // Srnejna medicini. - 2008. - № 3. - S. 86 - 87.
7. Radchenko O.M. 10 rotov Bolons'ko'' ugodi: koncepcja vikladannja terapn na kafedrah vnutrishn'o'f medicini ta problemi 'ї vtNennja / O.M. Radchenko // Vіsnik vishho'' medichno'' osvrti. - 2010. - № 4. -S. 22 - 28.
8. Radchenko O.M. Metodichne zabezpechennja praktichnogo zanjattja z kNmchnih disciplm v umovah vprovadzhennja kreditno-modul'no''' sistemi / O.M. Radchenko, Ju.M. Panchishin // Matenali Vseukrams'kol' navchal'no-naukovo'' konferencn "dosvіd ta problemi vprovadzhennja kreditno-modul'no'' sistemi navchannja u vishhih medichnih ta farmacevtichnih navchal'nih zakladah Ukrami". -TernopH', 2008. - S. 148 - 150.
Реферат
ОПТИМИЗАЦИЯ ПРЕПОДАВАНИЯ СЕМЕЙНОЙ МЕДИЦИНЫ СТУДЕНТАМ 6 КУРСА НА ПРОФИЛЬНОЙ КАФЕДРЕ С ПОЗИЦИЙ КРЕДИТНО - МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ Кит З.М.
Ключевые слова: семейная медицина, кредитно-модульная система, реорганизация, оптимизация, модернизация.
Реформа медицинского образования в Украине заключается в повышении качества подготовки медицинских кадров путем введения эффективной системы организации учебного процесса и гармонизации отечественной, медицинского образования с требованиями Евросоюза. Реформа медицинского образования неразрывно связана с реформой системы здравоохранения, которая ориентирована, прежде всего, на развитие первичного звена медицинской помощи, основными принципами работы которой является длительность и непрерывность наблюдения за здоровьем, многопрофильность первично-медицинской помощи, отношение к семье как к единице медицинского обслуживания, профилактика как основа деятельности, экономическая эффективность, целесообразность и координация медицинской помощи. Поэтому, целью работы было предложить пути модернизации обучения студентов-шестикурсников на кафедре семейной медицины и дерматологии, венерологии согласно требованиям кредитно-модульной, Болонской системы. Практические занятия по семейной медицине предусматривают не ликвидацию возможных пробелов в предварительно полученных теоретических и практических знаниях, а синтез всех знаний и практическую реальную работу студента в клинике (амбулатории). В процессе обучения существенное значение имеет организация обучения по вертикали (этапность или очередность изучения дисциплин) и горизонтали (углубленное изучение различных ответвлений основных предметов - широта). Поэтому, оптимизация преподавания семейной медицины в контексте требований кредитно- модульной системы требует совершенствования методики проведения практического занятия, обеспечение качественными методическими и другими средствами обучения, изменение мотивации преподавателя, приведет к изменению отношения студентов к обучению, развитию положительной мотивации и овладения умением синтезировать и обобщать полученные во время обучения знания и умения.
Summary
TEACHING THE COURSE OF FAMILY MEDICINE FOR THE 6th YEAR STUDENTS AT SPECIALIZED DEPARTMENT IN TERMS OF
ECTS
Keith Z.M.
Key words: family medicine, ECTS, reorganization, optimization, modernization.
Reforms of medical education in Ukraine involve improving the quality of medical staff training by introducing an effective system of educational process organization and by harmonization of domestic medical
education in accordance with the requirements of the European Union. Medical education reform is closely related to health management system reform, which primarily focuses on the development of primary health care providing, the main principals of which are the continuing health monitoring of population, diversity of primary healthcare, considering a family as a health care unit, prevention as an key activity, economic efficiency, healthcare coordination. Therefore the primary goal of this research paper was to offer the ways to improve the training process for 6th year students at the department of family medicine, dermatology and venereology according to the ECTS requirements. Practical training sessions on family medicine are mainly designed to consolidate and students' theoretical knowledge and real-life practice needs. In the course of training, the organization of education in vertical direction is of vital importance (a stage-by-stage approach or priority of subjects study) and in horizontal direction (extensive training in different courses within basic subjects - range). Thus, the optimization of family medicine teaching within the context of ECTS requirements needs the improvement of the procedure of practical studies, encouragement of teachers' motivation that will lead to the change of students' attitude to the training.
УДК 614.23: 616-056.76-058.8: 614.252: 378.2(477+4) Стріль чук Л. М.
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ЛІКАРІВ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ - СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького
Розвиток сімейної медицини в Україні потребує розробки нових методичних заходів підготовки професіоналів. Сучасні педагогічні технології повинні перетворювати курсанта-слухача в рівноправного суб'єкта педагогічного процесу. Метою нашого дослідження стало виявлення актуальних проблем післядипломної освіти сімейних лікарів. Нами було проведено анкетування курсантів кафедри терапії №1 та медичної діагностики ФПДО. Бажання бути залученими до наукової роботи виявили тільки 34,8% сімейних лікарів; серед причин цього перше місце посідав брак часу. Вільного володіння англійською мовою не відзначив жоден лікар-курсант, а близько третини анкетованих лікарів взагалі не володіли англійською мовою, що обмежує їх обізнаність з досягненнями світової науки. Рівень зацікавленості інтерактивними заняттями виявився надзвичайно високим (95,4%), але доповідь на занятті бажали зробити тільки 39,1% сімейних лікарів. Серед найбільших проблем сімейної медицини курсанти відзначали недостатнє фінансування галузі, значне навантаження, малу кількість інновацій.
Ключові слова: післядипломна освіта, сімейна медицина, анкетування.
Вступ
Станом на даний момент в Україні триває активна підготовка лікарів загальної практики - сімейної медицини. Оскільки Законом України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги» визначено, що з 1 січня 2020 р. надання медичної допомоги на первинному рівні має здійснюватися виключно лікарями загальної практики - сімейної медицини (ЗПСМ), існує потреба в підготовці значної кількості сімейних лікарів за відносно короткий термін (=17 тис. лікарів ЗПСМ впродовж 20122020 рр., для порівняння - у 1987-2012 рр. було підготовлено =14 тис. сімейних лікарів) [7]. Розвиток сімейної медицини в Україні є важливим інноваційним процесом, тому він потребує розробки нових ідеологічних, організаційних та методичних заходів підготовки відповідних професіоналів [9]. Експерти вбачають причину незадовільного стану системи охорони здоров'я України не тільки в недостатньому фінансуванні галузі та недосконалості законодавства, але й у застарілій моделі медичної освіти [5], більшість засад якої було успадковано від радянської освітньої системи.
Незважаючи на зусилля вищих медичних навчальних закладів (ВНМЗ), науковці, адміністратори та практики відзначають низький статус фаху ЗПСМ серед медичної спільноти та його нерозуміння і неприйняття лікарями [7]. Подібну тенденцію констатують і C.Rodriguez et al., які провели опитування 18 фокус-груп з Іспанії, Франції, Канади та Великобританії та виявили, що більшість респондентів з цих країн (окрім Великобританії) вважають спеціальність ЗпСм непрестижною та не хочуть пов'язувати з цим напрямком медицини своє подальше життя. В зв'язку з цим автори пропонують ВНМЗ звернути особливу увагу на формування професійної ідентичності студента як сімейного лікаря ще на додипломному етапі [10].
У випадку післядипломного навчання особливо важливою є компенсаційна функція освіти дорослих, суть якої полягає в ліквідації недоліків попередніх рівнів освіти та забезпеченні балансу власної компетентності і сучасних вимог до професії [1]. На думку лікарів-курсантів, існує значний розрив між отриманими в медичних університетах базовими знаннями та інформаційними потребами, що виникають в умовах реальної практичної діяльності лікаря. Цей розрив має бути подоланий у процесі післядипломної освіти.
