CC BY
57
therapy. Advanced technique of physical therapy including traction massage, spinal traction, standard exercises, and, in conclusion, the implementation of the traction exercises. We assessed the dynamics of the disease, the dynamics of pain syndrome, mobility, MTS in outpatients with lumbar dorsopathy within 12 months of rehabilitation therapy comparing the findings with those of the control group. Results obtained by evaluating the data demonstrated the improvement in the basic result, compared with the control group. This is achieved by pointing primarily to overcome the MTS, which allows us to restore mobility in the lumbar spine, reduce pain syndrome and prevent relapses and complications of the disease in patients with lumbar dorsopathy.
УДК: 612. 248: 616.211 - 002] - 08
Потяженко М.М., Іщейкін К.Є., Настрога Т.В., Соколюк Н.Л., Величко Є.О. ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ АЛЕРГІЧНОГО РИНІТУ У ХВОРИХ НА ІНТЕРМІТУЮЧУ БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ В АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНИХ УМОВАХ
ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава
Алергічний риніт дуже часто є початковим проявом системної алергії дихальних шляхів. За наявності алергічного риніту бронхіальна астма контролюється у два рази гірше. Мета дослідження - підвищити ефективність лікування в амбулаторно-поліклінічних умовах хворих на комор-бідну патологію: алергічний риніт у поєднанні з інтермітуючою бронхіальною астмою з використанням у комплексній терапії хворих додатково - курсу галотерапії. Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 50 хворих на_алергічний риніт у поєднанні з інтермітуючою бронхіальною астмою. Середній вік пацієнтів становив 38,2±2,46 р., середня тривалість захворювання 1,8±0,3р. Порівняльний аналіз показав, що у хворих основної групи, які отримували окрім базисної терапії сеанси галотерапії, порівняно з контрольною групою, відмічено достовірні розбіжності в термінах зникнення задишки, кашлю (р<0,05), спостерігалось суттєве зростання оФв1, та вірогідне зниження рівня IgE в крові (р<0,05). Це сприяло скороченню термінів лікування, покращенню якості життя пацієнтів.
Ключові слова: алергічний риніт, інтермітуюча бронхіальна астма, галотерапія.
Дана робота є фрагментом НДР «Клініко-функціональні та морфологічні особливості перебігу захворювань респіраторної системи (туберкульозу, саркоідозу, дисемінованих процесів та ХНЗЛ) на різних етапах лікування, реабілітації та профілактики», № держ. реєстрації 0110U008151.
Вступ
Нині фахівці в усьому світі констатують факт динамічної прогресії питомої ваги коморбідних патологічних станів [8]. Поліморбідність патоло-гій, як правило, зумовлює значні зміни класичної клінічної симптоматики перебігу захворювання.
Звертає увагу фахівців в усьому світі висока поширеність алергічних захворювань (АЗ), що продовжує неухильно зростати з року в рік, є однією з основних причин занепокоєння [1,2,9]. Алергічний риніт (АР) часто є супутнім захворюванням у пацієнтів з бронхіальною астмою (БА) [4,7]. На даний момент АЗ займають третє місце за показниками зростання і захворюваності після серцево-судинних і онкологічних захворювань. Відзначено також, що за останні 30 років протягом кожного десятиліття показники захворюваності на алергією у всьому світі подвоюються. В Україні, частота АЗ зростає на 0,3% на рік. За даними ВООЗ, поширеність сезонного алергічного риніту (або полінозу) в різних країнах світу коливається від 1 до 40%, цілорічного АР - від 5 до 18% [1,2,6].
АР дуже часто є початковим проявом системної алергії дихальних шляхів, потім із часом запускається повний алергічний каскад і в нижніх дихальних шляхах [9]. Відомо, що у половині
випадків АР починається перед астмою, а у 30% — одночасно з астмою. За наявності АР бронхіальна астма контролюється у 2 рази гірше [3, 8, 10]. Є декілька механізмів, якими алергічне запалення поширюється в нижні дихальні шляхи: алергічні медіатори з носа проникають в нижні дихальні шляхи через кров або шляхом прямого стікання, що призводить до запалення та гіперреактивності бронхів; носо-синусо-бронхіальні рефлекси — стимуляція рецепторів носа та приносових пазух призводить до рефлекторного бронхоспазму; знижується р-адренергічна реактивність у верхніх і нижніх дихальних шляхах; дихання ротом призводить до посиленого притоку алергенів у нижні дихальні шляхи; крім того, оскільки при АР також виключена зігріваюча та зволожуюча функції носа, то в нижні дихальні шляхи повітря попадає холодне та сухе, що також сприяє бронхоспазму [5].
Незважаючи на значні досягнення у вивченні етіопатогенетичних механізмів даних захворювань і появою для терапії нових фармакологічних засобів, проблеми в лікуванні останніх залишаються. Так, відомо, що антагоністи лейко-триєнових рецепторів ефективні при лікуванні симптомів Ар. Також, ці препараті широко застосовують для лікування нетяжких форм БА у поєднанні з АР [4]. Так, наприклад, препарат -
монтелукаст має невеликий та варіабельний бронходилятаторний ефект, зменшує запалення в дихальних шляхах та зменшує ймовірність загострення астми. Для місцевого застосуванні ефективні Hi-гістаминоблокатори. Заслуговує уваги назальний спрей аллергодил (азеластин) -препарат є селективным Нггістаміноблокатором, володіє антигістамінною, мембраностабілізую-чою дією, знижує прониклість капілярів і ексудацію, виявляє пролонговану антиалергічну дію. Відомо також, що застосування у клінічній практиці поряд із загальновизнаними методами лікування немедикаментозних засобів, сприяє зниженню медикаментозного навантаження і відновленню власних захисних сил організму, є простими і безпечними. Цим вимогам відповідає метод галотерапії. Основним діючим лікувальним фактором галотерапії є негативні аероіони хлориду натрія що імітує мікроклімат сольових шахт. Сухий високодисперсний аерозоль хлориду натрію має муколітичну, протинабрякову, протизапальну дію, стимулює захисні властивості верхніх дихальних шляхів [5].
При попаданні респірабельної фракції аерозолю в термінальні відділи бронхіального дерева за рахунок осмотичного ефекту відбувається активація дренажної функції бронхів, збільшується кількість відокремлюваної мокроти. З одного боку це сприяє усуненню одного з компонентів бронхообструкції, а з іншого - істотно підвищується ефективність базисної медикаментозної терапії. Виявлено також протизапальний і іму-номодулюючий ефекти аероіонів хлориду на-трія. Все це сприяє позитивній динаміці клінічних показників у хворих на ХОЗЛ і консолідації досягнутої ремісії. [5].
Мета дослідження
Підвищити ефективність лікування в амбулаторно-поліклінічних умовах хворих на коморбід-ну патологію: алергічний риніт у поєднанні з інтермітуючою бронхіальною астмою з використанням у комплексній терапії хворих додатково - курсу галотерапії.
Матеріали і методи
Під нашим спостереженням перебувало 50 хворих на АР у поєднанні з інтермітуючою бронхіальною астмою (БА). Середній вік пацієнтів становив 38,2±2,46 р., середня тривалість захворювання 1,8±0,3р. Діагноз був верифіко-ваний на основі скарг, даних анамнезу, об'єктивного обстеження, загальноклінічного, лабораторного обстеження (загальні аналізи крові та сечі, реакція Вассермана (RW), дослідження на ВІЛ-інфекцію, біохімічного, імунологічного, електрокардіографії (ЕКГ); цитологічного дослідження мазків-відбитків з порожнини носа для виявлення гіпереозинофілії, проведення додаткових спеціальних досліджень (посів виділень з носа на інфекційну флору та обов'язкового інструментального обстеження (рентгенографія придат-
кових пазух носа) з послідуючою консультацією оториноларинголога та алерголога .
Діагноз БА формувався у відповідності з наказом МОЗ України № 868 від 2013р., на підставі даних анамнезу, рентгенографії органів грудної клітки, визначення функції зовнішнього дихання (ФЗД), проведення проби з бронхолітіком [4].
Ефективність лікування оцінювалася за динамікою та вираженістю клінічних симптомів БА і АР, змінами показників лабораторних, інструментальних і функціональних методів дослідження. Аналізували показники життєвої ємності легень (ЖЕЛ), об'єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), прохідність бронхів великого, середнього та малого калібрів (МШВ25, МШВ50, МШВ75 відповідно), індексу Тіффно (ОФВ1/ЖЕЛ). Оцінка ступеню задишки проводилась за показниками модифікованої шкали задишки МMRС. Зміни в гуморальній ланці імунітету оцінювали за рівнем відповідних змін в імунограмі (Ig G, IgA, ІдМ, ІдЕ) до початку лікування і через 2 тижні терапії.
Для оцінювання ефективності лікування використовували бланк самоконтролю пацієнтів за основними клінічними симптомами АР (закладе-ність носа, чхання, свербіж, виділення слизу з носа, наявність кон'юнктивіту, погіршення вночі, порушення сну, порушення денної активності, головний біль, загальна слабкість) [3]. Оцінка симптомів проводилась за бальною шкалою (кожний симптом 0-3 бали, максимальна сума балів 33).
Вірогідність отриманих результатів визначалася за допомогою t-критерію надійності Стью-дента. Відмінності вважали вірогідними при загальноприйнятій у медикобіологічних дослідженнях імовірності помилки p<0,05. Для напівкі-лькісних та якісних показників будували частотні таблиці та розраховували непараметричний критерій U Манна-Уітні як непараметричний аналог t-критерію Стьюдента.
Результати та їх обговорення
Пацієнти були розподілені на на дві групи, які були співставні за віком та статтю, а також ступенем дихальної недостатності: першій -контрольній (n=35) - призначали базисну терапію (бронхолітичну інгаляційну терапію, монтелукаст 10 мг 1 раз на добу, інтраназально азеластин (алергоділ) 2 рази на добу, при алергічному кон'юнктивіті - 0,05 % розчин азеластину (алергоділу) по 1-2 краплі у кон'юнктивальний мішок в 2 рази на добу). У другій групі - основній (n=35) до базисної терапії хворі отримували додатково галотерапію 1 раз на добу з використанням галогенератора «IONNA» в режимі (іонізатор 50±80% потужності, об'єм потоку повітря 30±40м3/год, температура в камері 60±70°С, тривалість 40±60хв.) 1 раз на добу №10.
Період спостереження склав 2 тижні. При оцінці ефективності терапії враховувалась динаміка регресу основних клінічних проявів за-
хворювання. Оцінювались також строки зникнення проявів основних клінічних симптомів бронхіальної астми - задишки і кашлю, зникнення назальних симптомів: свербіжу, ринореї, нападів чхання, закладеності носа та ін.
Порівняльний аналіз показав, що у хворих основної групи, які отримували окрім базисної
терапії сеанси галотерапії, порівняно з контрольною групою, достовірні розбіжності в термінах зникнення задишки, кашлю (р<0,05), спостерігалось суттєве зростання ОФВ1 та вірогідне зниження рівня IgE в крові (р<0,05).Отримані результати подано на рисунках 1, 2.
Рис. 1 Терміни зникнення задишки Так, у хворих основної групи, що отримували комплексну терапію, зникнення задишки на другу добу відмічено у 68% хворих, на третю добу -у 100% хворих. Тоді, як у хворих контрольної групи зникнення задишки на другу добу відмічено у 32% хворих, на третю добу - у 64,5%, на четверту добу - у 92%, на п'яту добу - у 100% хворих(р<0,05).
Середні строки зникнення кашлю у хворих основної групи становили - 3,5±0,52 доби, тоді як у хворих контрольної групи відповідні показники становили - 5,4 ± 0,61 діб (р<0,05).
В процесі лікування у хворих основної групи спостерігалося вірогідне зростання ОФВ1 на 8,58% - з (80,32±1,92)% до (88,32±1,8) % (р<0,05); зростання індексу Тіффно на 7,2% - з (71,41 ±1,62)% до (78,9 ±1,77) % (р<0,05), тоді як
у хворих основної і контрольної групи
у пацієнтів контрольної групи відмічено зростання ОФВ1 на 5,4% - з (80,92±1,73)% до (85,47±1,9)% (р>0,05); індексу Тіффно на 5,7% -з (72,1±2,06 ) до (76,45±1,81 ) (р>0,05), тобто ці показники мали лише тенденцію до покращення.
При вивченні показників імунограми виявлено позитивну динаміку в процесі лікування в обох групах хворих, але рівень загального IgE у хворих, що отримували комплексну терапію знизився майже у 4 рази, і становив до лікування 552,6±16,2 Од/мл, після терапії - 126,8±12,5 Од/мл (р<0,05), тоді як у хворих контрольної групи знизився у 2,3 рази і становив до лікування 537,7±14,53, після лікування 224,5±17,5 Од/мл (р<0,05). Отримані результати подано на рис.2.
група
Рис.2 Показники Ig Е у хворих основної і контрольної групи
основна група контрольна група
Рис.з. Оцінка динаміки симптомів АР після курсу лікування в балах
Після проведеного курсу лікування регрес симптомів АР ми спостерігали в обох группах пацієнтів, але при цьому середній бал симптомів у хворих основної групи був значно нижчий -2,6±0,82 бали, ніж в контрольній - 8,7±1,42 бали (р<0,05). Отримані результати наведено на рис.3.
Аналіз цитологічного дослідження мазків-відбитків зі слизової оболонки носа показав, що еозинофільних гранулоцитів у хворих основної групи після лікування не спостерігалось, тоді як у 3-х хворих (12%) контрольної групи відповідні показники залишалися підвищеними.
Висновки
Таким чином, запропонована комплексна терапія хворих з поєднаною патологією на АР і ін-термітуючу БА з включенням сеансів галотерапії сприяє більш швидкому усуненню клінічних проявів при цій констеляції захворювань, знижує необхідність призначення додаткових медикаментозних засобів, сприяє відновленню захисних механізмів верхніх дихальних шляхів, що призводить до покрашення якості життя пацієнтів.
Перспективи подальших досліджень
Вивчення ефективності запропонованої схеми терапії на тривалість ремісії у хворих на АР і інтермітуючу бА.
Література
1. Антіпкін Ю.Г. Бронхіальна астма, поєднанаа з алергічним ринітом у дітей: місце антигістаминних препаратов у лікуванні / Ю.Г.Антипкин, Т.Р. Уманець, В. Ф.Лапшин, та ін. // Астма та алергія. - 2014. - №4 - С. 60-65
2. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М. Поллинозы - одна из наиболее актуальных проблем аллергологии // Новости медицины и фармации». - 2013. - № 16 (467) - С. 6-9.
3. Заболотний Д.І. Досвід застосування левоцетиризину для лікування пацієнтів із цілорічним алергічним ринітом / Д.І. Заболотний, Т.В. Смагіна, Л.В. Забродська // «Аптека галицька». -№ 15. - 2008. - С.52.
4. Наказ Міністерства охорони здоров'я України 08 жовтня 2013 року №868. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Бронхіальна астма.
5. Остринская Т.В. Возможности галоингаляционной терапии при лечении патологии носа и околоносовых пазух : диссертация к. мед. н. : 14.00.04 - Санкт-Петербург, 2004. - 112 с.
6. Пухлик С.М. Ошибки в диагностике и лечении аллергического ринита / С.М. Пухлик // Здоров'я України. - 2010. - №4. - С.42-43.
7. Романюк Л.І. Алергічний риніт як коморбідний стан бронхіальної астми / Л.І. Романюк // Астма та алергія. - 2013. - №2. -С.62-65.
8. Фадєєнко Г.Д. Коморбідність і високий кардіоваскулярний ризик - ключові питання сучасної медицини / Фадєєнко Г.Д., Грі-днєв О.Є., Несен А.О. та ін. // Український терапевтичний журнал - 2013. - №1. - С. 102-107.
9. Юрочко Ф. Монотерапія алергічного риніту: безпечне наближення до повного контролю захворювання / Ф. Юрочко // Здоров'я України. - 2004. - № 7 (92). - С. 18.
10. Obimbo E.M. Allergic rhinitis and asthma - evidence for an association / E.M. Obimbo, M.E. Levin // Current Allergy Clinical Immunology. - 2013. - Vol. 26, No 1. - Р. 4-7.
References
1. Antipkm Ju.G. BronNarna astma, poєdnanaa z alergbhnim rimtom u drtej: mіsce an^stat^^^ preparatov u Nkuvanm / Ju.G.Antipkin, T.R. Umanec', V. F.Lapshin, ta іп. // Astma ta alergja. - 2014. - №4 - S. 60-65
2. Bogomolov A.E., Puhlik B.M. Pollinozy - odna iz naibolee aktual'nyh problem allergologii // Novosti mediciny i farmacii». -2013. - № 16 (467) - S. 6-9.
3. Zabolotnij D.I. Dosvіd zastosuvannja levocetirizinu dlja Hkuvannja pa^ntiv іz cNorichnim ale^^nim rimtom / D.I. Zabolotnij, T.V. Smagma, L.V. Zabrods'ka // «Apteka galic'ka». - № 15. - 2008. -S.52.
4. Nakaz M^sters^/a ohoroni zdorov'ja Ukra'i'ni 08 zhovtnja 2013 roku №868. Umfikovanij kHmchnij protokol pervinnof, vtorinnoї (spedaHzovanol) medichnof dopomogi. BronNal'na astma.
5. Ostrinskaja T.V. Vozmozhnosti galoingaljacionnoj terapii pri lechenii patologii nosa i okolonosovyh pazuh : dissertacija k. med. n. : 14.00.04 - Sankt-Peterburg, 2004. - 112 s.
6. Puhlik S.M. Oshibki v diagnostike i lechenii allergicheskogo rinita / S.M. Puhlik // Zdorov'ja Ukraini. - 2010. - №4. - S.42-43.
7. Romanjuk L.I. Ale^^ny rinrt jak komorbіdnij stan b^Ma^oY astmi / L.I. Romanjuk // Astma ta alergja. - 2013. - №2. - S.62-65.
8. Fadєєnko G.D. KomorWdmst' і visokij kardіovaskuljarnij rizik -kljuchovі pitannja suchasnof medicini / Fadєєnko G.D., Grіdnєv О.Є., Nesen A.O. ta іп. // Ukrams'kij terapevtichnij zhurnal - 2013. - №1. - S. 102-107.
9. Jurochko F. Monoterapja alerg^hnogo rinrtu: bezpechne nablizhennja do povnogo kontrolju zahvorjuvannja / F. Jurochko // Zdorov'ja Ukrami. - 2004. - № 7 (92). - S. 18.
10. Obimbo E.M. Allergic rhinitis and asthma - evidence for an association / E.M. Obimbo, M.E. Levin // Current Allergy Clinical Immunology. - 2013. - Vol. 26, No 1. - R. 4-7.
Реферат
ОПТИМИЗАЦИЯ ТЕРАПИИ АЛЛЕРГИЧЕСКОГО РИНИТА У БОЛЬНЫХ С ИНТЕРМИТИРУЮЩЕЙ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ В
АМБУЛАТОРНО-ПОЛИКЛИНИЧЕСКИХ УСЛОВИЯХ
Потяженко М.М., Ищейкин К.Є., Настрога Т.В., Соколюк Н.Л., Величко Є.О.
Ключевые слова: аллергический ринит, интермитирующая бронхиальная астма, галотерапия.
Аллергический ринит очень часто является начальным проявлением системной аллергии дыхательных путей. При наличии аллергического ринита бронхиальная астма контролируется в два раза хуже. Цель исследования - повысить эффективность лечения в амбулаторно-поликлинических усло-
виях больных с коморбидной патологией: аллергический ринит в сочетании с интермитирующей бронхиальной астмой с использованием в комплексной терапии больных дополнительно - курса гало-терапии. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 50 больных с аллергическим ринитом в сочетании с интермитирующей бронхиальной астмой. Средний возраст пациентов составил 38,2±2,46г., средняя продолжительность заболевания 1,8±0,3 г. Сравнительный анализ показал, что у больных основной группы, которые получали кроме базисной терапии сеансы галотерапии, по сравнению с контрольной группой, отмечено достоверные различия в сроках исчезновения одышки, кашля (р<0,05), наблюдалось существенное увеличение ОФВ1 и достоверное снижение уровня IgE в крови (р<0,05). Это способствовало сокращению сроков лечения, улучшению качества жизни пациентов.
Summary
OPTIMIZATION OF ALLERGIC RHINITIS THERAPY FOR PATIENTS WITH BRONCHIAL ASTHMA IN THE OUTPATIENT SETTING M. Potyazhenko, K. Ischeykin, T. Nastroga, N. Sokolyuk, E. Velichko. Key words: allergic rhinitis, intermittent asthma, halotherapy.
Allergic rhinitis is often an initial manifestation of systemic allergy of airways. Asthma is controlled doubled worse in case of allergic rhinitis. The aim of the study was aimed to increase the effectiveness of the therapy for outpatients with following comorbidities: allergic rhinitis with intermittent asthma using the additional halotherapy course. Materials and methods. The study included 50 patients with allergic rhinitis and intermittent asthma. The average age of patients was 38,2 ± 2,46 years. The average disease duration was 1,8 ± 0,3 years. Comparative analysis showed the patients who received standard treatment and the halotherapy showed a significant difference in terms of disappearance of dyspnoea, coughing (p < 0.05), There was a significant increase in FEV1, and reducing IgE levels (p < 0.05) in comparison with the control group of the patients. It led to the reduction of treatment terms, improved the quality of patients' life.
УДК 616.36-002-073.7
Присяжнюк В.П., Ушенко Ю.О, Ушенко В.О
СПЕКТРАЛЬНО-СЕЛЕКТИВНА ЛАЗЕРНА ФЛУОРЕСЦЕНТНА ДІАГНОСТИКА ПОЛІКРИСТАЛІЧНИХ ПЛІВОК ПЛАЗМИ КРОВІ У ДИФЕРЕНЦІЙНІЙ ДІАГНОСТИЦІ ХРОНІЧНИХ ДИФУЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕЧІНКИ
Буковинський державний медичний університет Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Проведені дослідження координатної структури розподілів значень інтенсивності власної флуоресценції полікристалічних плівок плазми крові пацієнтів із різними формами хронічних дифузних захворювань печінки. Визначено у межах репрезентативних вибірок середньостатистичні величини і діапазони зміни статистичних моментів 1-го - 4-го порядків, які характеризують координатні розподіли значень інтенсивності автофлуоресцентних мікроскопічних зображень зразків полікристалічних плівок плазми крові обстежених хворих та практично здорових осіб. Проведено аналіз операційних характеристик сили методу лазерного поляризаційного картографування двомірних розподілів значень інтенсивності власної флуоресценції мікроскопічних зображень на основі визначення значень чутливості, специфічності та точності діагностичного тесту.
Ключові слова: неалкогольна жирова хвороба печінки, хронічний гепатит, поляризаційне картографування, автофлуоресценція.
Робота є фрагментом НДР "Клініко-патогенетичне обґрунтування диференційованих способів лікування хворих на артеріальну гіпертензію, дифузні ураження печінки невірусного походження та хронічні дерматози з урахуванням стану ендокринної, імунної систем, кишкового біоценозу та метаболічних процесів" (№ державної реєстрації: 0115U002763).
Вступ зі різних типів білків, а також те, що при різних її
ж захворюваннях відбувається ті чи інші порушен-Флуоресцентні методи вже давно застосову- ^Зс.
- „и ня у їхньому виробленні [2, 4]. Тому нами було
ються в медичній практиці і є дуже ефективними с- ■
іиюол D ivi^mnm ,іНамиЧі ю с^миоппти зроблене припущення, що дослідження плівок
при діагностиці різних захворювань. Вони поля- ^ ^ - ^
^ ^ ^ -и ■■■ плазми крові хворих на різні форми хронічних
гають бу сп°сте реженні флу°фесценци препарату дифузних захворювань печінш за допомогою при збудженні його ультрафіолетовим світлом ^ .. .
спектрально-селективної лазерної флуоресцен-[1, 3, 5]. Подальшим вдосконаленням цього ме- ... ^ ^ 3 ^ ^ .
тоду є використання поляризованого сїітла. Як- ™ої і діогностики дозволить вияв ибти зазначені
С-, відмінності, що, потенційно, може бути викорис-
що обєкт опромінювати поляризованим світлом, J ^ .. . 3 ^
■ ... .... . ' тано у диференційно-діагностиних схемах таких
то ступінь поляризації флуоресценції містить ін- за ооюа н
формацію про структуру його молекул. Основ- р .
ний внесок у флуоресценцію вносять білки пла- Мета роботи
зми кро^ які світяться блакитним світлом. Відо- Спрямована на дослідження можливостей
мо що печінка відіграє ключову роль у біосинте- методу двомірного картографування мікроскопі-
