CC BY
11
УДК 616.379-008.64:615.252.349.7:615.1:33.66.012 A.C. Колбш
ОПТИМ13АЦ1Я БАЗАЛЬНО-БОЛЮСНО! 1НСУЛ1НОТЕРАПП ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ 2-го ТИПУ НА П1ДСТАВ1 ФАРМАКОЕКОНОМ1ЧНОГО АНАЛ13У
Санкт-Петербурзький державний yHieepcumem (РФ)
Цукровий д1абет (ЦД) був i залишаеться одн1ею з най-актуальшших проблем охорони здоров'я в усьому свт. За даними МГжнародно''' дГабетично''' федераци (IDF), наразi вiд цього захворювання потерпають майже 250 мшьйошв людей, а до 2025 р. ця цифра зросте до 380 млн. [1]. Xворi на ЦД 2-го типу складають 85-90% випад-юв [2]. ЦД-2 посiдае п'яте мкце серед провiдних причин смертi у свт [3], причому 85% па^енлв помирають вiд серцево-судинних захворювань [4]. За даними Росшсь-кого реестру, на 1 ачня 2007 р. у Роси було зареестрова-но майже 2,4 млн. хворих на ЦД-2, а реальна ктьюсть Тх може бути у 2-3 рази бтьшою.
Результати дослiдження UKPDS переконливо проде-монстрували необхiднiсть оптимального глiкемiчного контролю у пацiентiв iз ЦД-2 для профтактики розвитку та прогресування тзшх ускладнень ЦД. Ззниження рiвня HbA1c лише на 1% зменшуе ризик розвитку ¡нфаркту мю-карда на 14%, ураження периферичних судин — на 43%, мiкросудинних ускладнень — на 37%, смерт вщ ЦД — на 21% [5]. У вщповщност до рекомендацш АмериканськоТ' дГабетично''' асоцГацГ'' (ADA) та £вропейськоТ' асоцГацГ'' з вивчення цукрового дiабету (EASD), прийнятих 2006 року, з моменту дiагностування ЦД-2 доцтьно домагатися зниження вмiсту HbA1c до рiвня, щонайближчого до норми (<6%), за умови вiдсутностi гiпоглiкемiчних сташв [6]. Принципово новим в алгоритмi лiкування ЦД-2 е ранне призначення ¡нсулшу як найефективнiшого цукро-знижувального засобу та вчасна штенсифка^я ¡нсулшо-терапГ'' шляхом адекватного збiльшення дози базального шсулшу та додавання за необхщносл прандГального iнсулiну (базально-болюсна терапГя). Отже, найближчим часом кiлькiсть пафенлв, якi потребуватимуть iнсулiну, мае рiзко збiльшитися. Разом iз цим, ¡снуе низка причин, з яких лiкарi призначають iнсулiнотерапiю хворим на ЦД-2 суттево тзшше, нiж це необхщно для профiлактики пiзнiх ускладнень. Найбтьш значущими е побоювання щодо розвитку ппогл^емш, вiдчуття складностi ¡нсулшо-терапи тощо [7]. Один iз способiв подолання цих чинни-кiв, що перешкоджають призначенню та штенсиф^аци шсулшотерапи, — розробка та впровадження у кл^чну практику аналогiв iнсулiну, що мають новi фармакокше-тичнi та фармакодинамiчнi властивостi через змiну струк-
тури молекули людського iнсулiну. Ц високотехнолопч-нi препарати мають суттевГ клiнiчнi переваги перед ген-ношженерними формами iнсулiну, тому можна припус-тити, що наступним етапом розвитку практично'' дГабето-логп буде замша аналогами застартих форм iнсулiну [8].
Наразi з аналогiв iнсулiну, що активно застосовують-ся для базально''' терапГ'', у розпорядженнi практичних лiкарiв е iнсулiн гларгiн та шсулш детемiр. Eфективнi прандiальнi регулятори — шсулш глюлiзин та iнсулiн аспарт. 1нсулш гларгiн е першим i единим аналогом ¡нсу-лiну тривало''' дм, одноразове введення якого забезпечуе базальний контроль гл^емп впродовж 24 годин [9, 10]. Плавний безшковий профть дм ГнсулГну гларгiн дозво-ляе максимально iмiтувати фГзюлопчну базальну секре-цю ГнсулГну, що значно знижуе ризик гiпоглiкемiй i ва-рiативнiсть концентрацГ'' глюкози впродовж доби порт-няно з НПХ-шсулшом. КрГм того, 24-годинна тривалГсть дГ'' ГнсулГну гларгш дозволяе вводити його 1 раз на добу, що, без сумнту, е перевагою портняно з ¡ншими базаль-ними ¡нсулшами. 1нсулш детемГр регулюе вуглеводний обмш аналопчно ¡нсулшу гларгш [11], натомкть для ефективного контролю гл^еми препарат слщ вводити два рази на добу.
1нсулш аспарт нарГвн з ¡ншими аналогами ¡нсулшу коротко'' дм здатен за правильного титрування дози коректно регулювати рГвень глюкози у кровГ шсля вжи-вання 'ж [12]. 1нсулш глюлГзин — вщносно новий аналог ¡нсулшу ультракоротко'' дм, молекула якого, на вщмшу вщ людського ¡нсулшу, мктить лГзин замкть аспарагшу у положены 3 i глютамшову кислоту замГсть лГзину у положены 29 В-ланцюга [13]. Фармакокшетика та мономерна будова ¡нсулшу глюлвин забезпечують його швидке всмоктування пкля пщшкГрного введення i тк концентрацГ' у кровГ та дозволяють лтше ¡мГтувати фГзюлопчну прандГальну секрецГю ¡нсулшу [14, 15]. Отже, аналоги ¡нсулшу ультракоротко'' дм портняно з традицшними препаратами ефектившше контролюють прандГальну глГкемГю, яка е доведеним чинником ризику серцево-судинних катастроф [16].
Переваги як монотерапГ'' ¡нсулшами гларгш або дете-мГр, так i комбшовано''' терапГ'' ¡нсулшами гларгш + глюли зин та ¡нсулшами детемф + аспарт у хворих на ЦД-2 за
eфeктивнicтю кoнтpoлю гл^ми, зpyчнicтю зacтocyвaння тa низьким pизикoм poзвиткy гiпoглiкeмiчниx cтaнiв бyлo пepeкoнливo вcтaнoвлeнo y кoнтpoльoвaниx кл^ч-ниx дocлiджeнняx. KpiM цьoгo, y xвopиx нa ЦД-2, як oтpи-мyвaли iнcyлiн mapm y кoмбiнaцiï' з iнcyлiнoм глюлiзин, cпocтepiгaлocя пiдвищeння зaдoвoлeнocтi здiйcнювaнoю тepaпieю тa пoлiпшeння якocтi життя.
Дoбpe вiдoмo, щo витpaти нa лiкyвaння xвopиx нa ЦД-2 iз мaкpocyдинними ycклaднeннями y 2-3 paзи бть-шi, нiж нa лiкyвaння пaцieнтiв з aнaлoгiчними пpoблeмa-ми, aлe бeз дiaбeтy [15]. Picт витpaт e пpямo пpoпopцiй-ним пoгipшeнню глiкeмiчнoгo кoнтpoлю тa пpoгpecyвaн-ню ycклaднeнь [17]. Bитpaти, пoв'язaнi зi втpaтoю пpaцe-здaтнocтi, нacтiльки ж знaчнi, як i пpямi витpaти нa л^-вaння. Oтжe, фapмaкoeкoнoмiчний aнaлiз yявляeтьcя вeльми aктyaльним для oцiнки «oптимaльнocтi» викopиc-тaння того aбo iншoгo пpeпapaтy. He e виключeнням i дia-бeтoлoгiя, oŒ^M тягap витpaт нa цyкpoзнижyвaльнi пpeпapaти лeжить нa дepжaвi, a oтжe, paцioнaлiзaцiя фiнaнcoвиx витpaт — цe нapiжний кaмiнь зaбeзпeчeння якicнoгo лiкyвaльнoгo пpoцecy. Peгioнaльнy влaдy нacaм-пepeд цiкaвлять питaння клiнiкo-eкoнoмiчнoгo oбфyнтy-вaння включeння лiкapcькиx зacoбiв y пpoгpaми зaбeз-пeчeння xвopиx, y тому чи^ i нa ЦД-2.
Фapмaкoeкoнoмiчний aнaлiз пepeкoнливo cвiдчить пpo дoцiльнicть викopиcтaння ycix пepepaxoвaниx вищe aнaлoгiв iнcyлiнy y клiнiчнiй пpaктицi. Ta^ зa кopдoнoм iнcyлiн дeтeмip тa iнcyлiн acпapт визнaнo eкoнoмiчнo випpaвдaними iнcтpyмeнтaми для eфeктивнoгo кoнтpo-лю ЦД-2 [18, 19]. He мeншy eкoнoмiчнy eфeктивнicть дeмoнcтpyють iнcyлiни mapm i глюлiзин. Згiднo з нaяв-ними дaними, iнcyлiн глapгiн, нeзaлeжнo вiд джepeлa вщ-шкoдyвaння витpaт (дepжaвa, cтpaxoвi кoмпaнiï), e знa-чнo eкoнoмiчнiшим зa гeннoiнжeнepнi ^улти. 3a yмoв пepeвeдeння xвopиx нa ЦД-2 зi звичaйниx пpeпapaтiв нa iнcyлiн глapгiн ocнoвний зиcк виникae зa paxyнoк змeн-шeння кiлькocтi гocпiтaлiзaцiй, гiпoглiкeмiчниx cтaнiв i мaкpocyдинниx ycклaднeнь [20].
Ми пpoдeмoнcтpyвaли зa дoпoмoгoю фapмaкoeкo-нoмiчнoгo мoдeлювaння, щo зaмiнa гeннoiнжeнepниx фopм людcькoгo ^улту нa iнcyлiн глюлiзин дoзвoляe бтьшш кiлькocтi xвopиx oтpимaти лiкyвaння яккними пpeпapaтaми [21]. Bитpaти нa лiкyвaння нe зpocтaють внacлiдoк змeншeння витpaт нa тяжкi гiпoглiкeмiчнi пoдiï' тa гocпiтaлiзaцiï', щo тaк чacтo винигають зa зacтo-cyвaння звичaйниx ^ул^в. Фapмaкoeкoнoмiчнi пep-cпeктиви кoмбiнoвaнoï' тepaпiï' aнaлoгaми iнcyлiнy пpo-aнaлiзoвaнo нaми нa пpиклaдi кoмбiнaцiï' «iнcyлiн rnap-гiн + iнcyлiн глюлiзин» [22]. Bcтaнoвлeнo, щo нaвiть якщo збтьшити icнyючi витpaти нa цю гамб^фю бть-шe, нiж y 10 paзiв, вoнa вce oднo зaлишaeтьcя eкoнoмiч-нo випpaвдaнoю cтpaтeгieю для лiкyвaння ЦД-2 зa paxy-
нoк знижeння чиcлa мaкpocyдинниx ycклaднeнь i вiдпo-вiдниx витpaт.
3 oглядy нa клiнiчнy тa eкoнoмiчнy oбфyнтoвaн¡cть бaзaльнoï' тa бaзaльнo-бoлюcнoï' тepaпiï' aнaлoгaми ^ули ну лoгiчнo poзглянyти питaння, якi caмe пpeпapaти зaбeз-пeчyють бiльш paцioнaльнe витpaчaння кoштiв нa фap-мaкoтepaпiю. Ми oкpeмo poзглянyли 2 кoнцeпцiï' ^ули нoтepaпiï' — бaзaльнy тa бaзaльнo-бoлюcнy. Для кл^ю-eкoнoмiчнoï' eкcпepтизи бyлo викopиcтaнo ф^льш цiни нeщoдaвнo пpoвeдeниx ayкцioнiв нa пpaвo yклaдaння дepжaвнoгo кoнтpaктy нa пocтaчaння iнcyлiнiв дeтeмip, глapгiн тa acпapт y Caнкт-Пeтepбypзi, Apxaнгeльcькiй, Taмбoвcьк¡й, Hoвocибipcькiй, Бeлгopoдcькiй, Pязaнcькiй, Ipкyтcькiй, ^лузькш oблacтяx тa Aлтaйcькoмy ^aï (yci цiни пpeдcтaвлeнo нa вiдпoвiдниx Iнтepнeт-caйтax). Ми poзpaxyвaли cepeдньoзвaжeнy цiнy yпaкoвки циx пpeпa-paтiв з ypaxyвaнням ПДB. Bapтicть iнcyлiнy глюлiзин (га^ж з ypaxyвaнням ПДB) взятo з ayкц¡oннoï' фiнaльнoï' цiни y Caнкт-Пeтepбypз¡. Bpaxoвyвaли тaкoж вapтicть гoлoк для пpoвeдeння iнcyлiнoтepaпiï' [23].
KЛIHIKO-EKOHOMIЧHИЙ AHAЛIЗ БAЗAЛЬHOÏ IHCУЛIHOTEPAПГÍ XBOPИX HA ЦД-2
Пpямe пopiвняння двox peжимiв тepaпiï' бaзaльними aнaлoгaми iнcyлiнy пpoвeдeнo y дocл¡джeнн¡ J. Rosenstock i cп¡вaвтop¡в [24]. Bпpoдoвж 25 тижнiв xвop¡ нa ЦД-2 нa дoдaтoк дo пopiвняннoï' в o6ox гpyпax пepopaльнoï' цyкpoзнижyвaльнoï' тepaпiï' oтpимyвaли iнcyлiн mapm oдин paз нa дoбy aбo iнcyлiн дeтeмip двa paзи нa дoбy (55% вiд чиcлa ^x, xтo oтpимyвaв пpeпapaт) aбo oдин paз нa дoбy (45%). Haпpик¡нц¡ дocлiджeння cepeдня дoзa iнcyлiнy mapm cклaлa 0,4 МО/кг, дeтeмipy — 0,85 МО/кг i 0,43 МО/кг в¡дпoв¡днo. Cepeдня мaca тiлa нaпpик¡нц¡ дocлiджeння дopiвнювaлa 91,3, 91,11 i 89,65 кг в¡дпoв¡д-нo. Poзpaxyнкoвa дoзa iнcyлiнy глapгiн cклaлa 36,52 МО (0,4 МО/кг x 91,3 кг), дeтeм¡py — 59,91 МО (0,85 МО/кг x x 91,11 кг x 0,55 + 0,43 МО/кг x 89,65 кг x 0,45). Отж^ cepeдня poзpaxyнкoвa дoзa ^ул^у глapгiн бyлa нa 23,4 МО нижчoю вiд дoзи iнcyлiнy дeтeм¡p. Bapтicть yпa-
Рис. 1. Юльккть хворих, яких можна пpoлiкyвaти на биваленты суми кoштiв.
зниження гткемп натще до цтьового значения в 1,62 разу вища, ыж для л1кування ¡нсулшом детем1р. 3 точки зору фармакоеконом¡ки це означае, що прогнозован¡ витрати на л^вання ¡нсул¡ном детем¡р мають бути ще
Таблиця 1
Пор1вняльна фармакоеконом1чна характеристика ¡нсулшотерапм хворих на ЦД-2 аналогами ¡нсулшу
ковки 1нсул1ну гларпн вища, н1ж 1нсул1ну детем1р, натомить фармакоеконом¡чн¡ результати р¡чного застосу-вання цих препарат¡в переконливо свщчать на користь використання ¡нсул¡ну гларпн (табл. 1).
Препарат (100 мо/мл 3 мл №5) Середньо-зважена цша (крб.) Варткть 1 МО (крб.) Середня добова доза (МО) Добова варткть ¡нсулшу (крб.) Добова варткть голок (крб.) Добова варткть ¡нсулшу та голок (крб.) Ртна варткть лкування (тис. крб. на 1 хворого)
Монотерашя ¡нсулш гларпн (Лантус) ¡нсулш детем1р (Левем1р) 2513 2257 1,68 1,50 36,52 59,91 61,34 89,86 8,01 1,6 69,34 101,46 25,31 37,03 (+11,72)*
Базально-болюсна ¡нсулшотерашя 1нсул1н гларпн (Лантус) 1нсул1н глюлвин (Епайдра) 2513 1906 1,47 51,76 76,08 32,0 108,08 39,45
1нсул1н детем1р (Левем1р) ¡нсулш аспарт (НовоРапщ) 2257 1932 1,39 74,8 103,97 40,0 143,97 52,55 (+13,1)*
Примтка: * - портняно з ¡нсулшом гларг¡н або комбшафею «гларг¡н + глюл¡зин».
Л^вання ¡нсул¡ном гларг¡н одного пац¡ента портня-но з ¡нсул¡ном детем¡р обходиться дешевше на 11,72 тис. крб. (або на 31,6%). У перерахунку на 100 хворих економт складае понад 1 млн. крб. 1ншими словами, якщо кошти, видан¡ на л^вання ¡нсул¡ном детем¡р 100 хворих на ЦД-2, спрямувати на придбання ¡нсулшу гларпн, можна буде провести усшшну ¡нсулшотератю цим препаратом впродовж року у 146 хворих (рис. 1). Про ефектившсть ¡нсулшу гларпн свщчить також той факт, що за його засто-сування ц¡льов¡ значення гткемп натще впродовж року збер^алися у 58% хворих, а за л^вання ¡нсул¡ном дете-мф — у 46% (р<0,01). У ход¡ визначення ймов¡рност¡ (вщ-ношення шанав) позитивного результату ¡нсулшотерапм за допомогою правила чотирьох квадратт було встанов-лено, що для застосування ¡нсулшу гпаргш ймов¡рн¡сть
б¡льшими, осктьки для ц¡льового контролю гткемп натще знадобиться збтьшення дози, а отже, ¡ витрат.
КЛ1Н1КО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ АНАЛ13 БАЗАЛЬНО-Б0ЛЮСН01' 1НСУЛ1НОТЕРАП11' ХВОРИХ НА ЦД-2
Клш^о-економтний анал¡з базально-болюснот тера-пп аналогами ¡нсул¡ну проведено для схем «гларг¡н + + глюл¡зин» ¡ «детем¡р + аспарт» на шда^ даних вщпо-в¡дних досл¡джень. Критертми в¡дбору досл¡джень були так¡: рандомвацт, виб¡рка щонайменше 100 ос¡б, трива-л¡сть 22-26 тижн¡в, пор¡внянна пероральна цукрознижу-вальна терап¡я, яка у поеднанн з д¡етою та дозованими фвичними навантаженнями не забезпечувала компенса-цГГ ЦД-2, пор¡внянне пол¡пшення контролю гткемп. У ц¡лому ми вобрали 6 досл¡джень (табл. 2) [25-30]. На пщ-
Таблиця 2
Результати анал1зу досл1джень базально-болюсноТ ¡нсулшотерапм хворих на ЦД-2
Гларпн + глюлвин Детем^ + аспарт
джерело середня доза ¡нсулшу (базальний + короткий) (МО/добу) джерело середня доза ¡нсулшу (базальний + короткий) (МО/добу)
Del Рга1:о Б. е! а1. [26] 24 тижн¡, 200 хворих 37,3 Raslova К. е! а1. [29] 22 тижы, 198 хворих 78,4
Lee F. е! а1. [27] 26 тижн¡в, 106 хворих 74,0 Наак Т. е! а1. [30] 26 тижнт, 164 хворих 76,6
Lankisch М. е! а1. [28] 26 тижнт, 316 хворих 44,0 Liebl А. е! а1. [31] 26 тижн¡в, 511 хворих 69,4
Середня доза (МО/добу) 51,8 Середня доза (МО/добу) 74,8
CTaB¡ OTpMMSHMX flaHMx 6y^O BM3HaMeHO flOÖOBi flO3M 6a3a^bHoro Ta öo.rocHoro ¡Hcy.¡H¡B, a nOT¡M pO3paxOBaHO BapTicTb ^apMaKOTepanii.
B yMOBax KOMÖiHOBaHOi Tepanii 3 BMKopMcraHHaM ¡Hcy-.¡Hy mapriH, aK i 3a MOHOTepani'' mmm npenapaTOM, 3Öepira-.aca TeHfleHMia flo 3MeHmeHHa flO3M ¡Hcy.iHy. CepeflHa cyMapHa flO3a ¡Hcy.iHy fl.a KOMÖiHOBaHO'' Tepanii' ¡Hcy.iHOM mapriH Ta ¡Hcy.iHOM mro.¡3MH Öy.a MeHmoro Ha 31%. nOfliÖHe cniBBiflHOmeHHa flO3 ¡Hcy.iHy mapriH Ta ¡Hcy.iHy fleTeMip fl.a MOHOTepanii' niflTBepflwye tom $aKT, ^o b yMOBax 6a3aflbHO-6OflrocHO'i' Tepani'i Ufl-2 3ara.bHa flO3a ¡Hcy.i-Hy 3a.ewMTb ro.OBHMM mmhom Bifl flO3M 6a3a.bHoro ¡Hcy.i-Hy, y Tom Mac aK flO3M npaHflia.bHMx aHa.oriB ¡Hcy.iHy, OMe-BMflHO, He B¡flp¡3HaroTbca. BapTicHi xapaKTepMcTMKM ¡Hcy.i-HOTepaniT HaBefleHO y Ta6.. 1. Po3paxyHOK BapTocTi 1 MO KOM6¡HaM¡T npoBefleHO TaKMM mmhom: BapTicTb ynaKOBKM 6a3a^bHoro Ta y.bTpaKopoTKoro ¡Hcy.iHiB cK.afla.M Ta fli.M.M Ha 3000 MO.
BapTicTb KOM6¡HaM¡í ¡Hcy.iHy mapriH Ta ¡Hcy.iHy r.ro.i-3mh Ha 25% HMWMa Bifl BapTocTi KOMÖrnaMü' ¡Hcy.iHy fleTeMip Ta ¡Hcy.iHy acnapT, ^o flO3BO.ae ¡3 tmmm w BMTpaTaMM npo-BecTM 6a3a.bHO-6o.rocHy Tepaniro Örnbwitö KrnbKocri na-M¡eHT¡B (33 ocoÖM Ha 100 xbopmx, aK¡ OTpMMyroTb ¡Hcy.iH fleTeMip Ta ¡Hcy.iH acnapT, pMc. 1). TaKMM niflxifl o6fpyHTO-Bye onTMM¡3aM¡ro ^¡HaHcoBMx pecypciB y TOMy BMnaflKy, aK^o xBopoMy Ha Ufl-2 3HafloÖMTbca oflHOMacHe npM3Ha-MeHHa 6a3a.bHoro Ta npaHflia.bHoro aHa.oriB ¡Hcy.iHy.
BMCHOBKM
1. AHa.orM ¡Hcy.iHy e e^eKTMBHMMM 3aco6aMM KOHTpo-.ro Ufl-2 y xbopmx, aKMM noKa3aHO ¡Hcy.iHOTepaniro.
2. 3a flOnOMOrOro Kfl¡H¡KO-eKOHOM¡MHO! eKcnepTM3M BcTaHOB.eHO eKOHOM¡MH¡ nepeBarM MOHOTepani'' ¡Hcy.iHOM mapriH nopiBHaHO 3 ¡Hcy.iHOM fleTeMip, a TaKOw kom6¡ho-BaHo'f Tepani'' ¡Hcy.iHaMM mapriH i r.ro.¡3MH nopiBHaHO 3 ¡Hcy.iHaMM fleTeMip Ta acnapT.
3. OTpMMaHi pe3y.bTaTM flO3BO.aroTb onTMM¡3yBaTM BMTpaTM Ha ¡Hcy.iHOTepaniro y xbopmx Ha Ufl-2.
^ITEPATyPA
1. IDF (International Diabetes Federation). Diabetes Atlas 3rd Edition. — 2006. — P. 5.
2. Stumvoll M., Goldstein B., van Haeften T. Type 2 diabetes: principles of pathogenesis and therapy // Lancet. — 2005. — V. 365. — P. 1333-1346.
3. Roglic G., Unwin N., Bennett P. et al. The burden of mortality attributable to diabetes: realistic estimates for the year 2000 // Diabetes Care. — 2005. — V. 28. — P. 2130-2135.
4. GrayR., Yudkin J. Cardiovascular disease in diabetes mellitus / In: Textbook of Diabetes 2nd Edition, 1997. Blackwell Sciences.
5. Stration M., Adlet A., Neil H. et al. Association of glycaemia with macrovascular and microvascular complications of type 2 diabetes (UKPDS 35) // BMJ. — 2000. — V. 321. — P. 405-412.
6. Nathan D., Buse J., Davidson M. et al. Management of hyperglycemia in type 2 diabetes: a consensus algorithm for
the initiation and adjustment of therapy: a consensus statement from the American Diabetes Association and the European Association for the Study of Diabetes // Diabetes Care. — 2006. — V. 29. — P. 1963-1972.
7. Larme A., Pugh J. Attitudes of primary care providers toward diabetes: barriers to guideline implementation // Diabetes Care. — 1998. — V. 21. — P. 1391-1396.
8. Rossetti P., Porcellati F., Fanelli C. et al. Superiority of insulin analogues versus human insulin in the treatment of diabetes mellitus // Arch Physiol. Biochem. — 2008. — V. 114 (1). — P. 3-10.
9. Lepore M., Pampanelli S., Fanelli C. et al. Pharmacokinetics and pharmacodynamics of subcutaneous injection of long-acting human insulin analog glargine, NPH insulin, and ultralente human insulin and continuous subcutaneous infusion of insulin lispro // Diabetes. — 2000. — V. 49. — P. 2142-2148.
10. Luzio S., Beck P., Owens D. Comparison of the subcutaneous absorption of insulin glargine (Lantus) and NPH insulin in patients with type 2 diabetes // Horm. Metab. Res. — 2003. — V. 35. — P. 434-438.
11. McMahon G., DluhyR. Intention to treat — initiating insulin and the 4-T Study // N. Engl. J. Med. — 2007. — V. 357 (17). — P. 1759-1761.
12. Gredal C., Rosenfalck A., Dejgaard A., Hilsted J. Optimal dose and timing of insulin Aspart to mimic first phase insulin response in patients with recently onset type 2 diabetes // Diabetes Res. Clin. Pract. — 2008. — V. 80 (2). — P. 293-298.
13. Apidra, prescribing information. Aventis Pharmaceuticals Kansas City, MO, USA (2004).
14. Becker R., Frick A., Burger F. et al. A comparison of the steady-state pharmacokinetics and pharmacodynamics of a novel rapid-acting insulin analog, insulin glulisine, and regular human insulin in healthy volunteers using the euglycemic clamp technique // Exp. Clin. Endocrinol. Diabetes. — 2005.
— V. 113 (8). — P. 435-443.
15. Nosek L., Becker R, Frick A. et al. Prandial blood glucose control with pre- and post-meal insulin glulisine versus regular human insulin (Abstract) // Diabetes. — 2004. — V. 53. — P. A139.
16. Milicevic Z., Raz I., Beattie S. et al. Natural history of cardiovascular disease in patients with diabetes: role of hyperglycemia // Diabetes Care. — 2008. — V. 31 (Suppl. 2). — S155-S160.
17. Brown J., Pedula K., Bakst A. The progressive cost of complications in type 2 diabetes mellitus // Arch. Intern. Med.
— 1999. — V. 159. — P. 1873-1880.
18. Palmer J., Goodall G., Nielsen S. et al. Cost-effectiveness of insulin aspart versus human soluble insulin in type 2 diabetes in four European countries: subgroup analyses from the PREDICTIVE study // Curr. Med. Res. Opin. — 2008. — V. 24 (5). — P. 1417-1428.
19. Valentine W, Goodall G., Aagren M. et al. Evaluating the cost-effectiveness of therapy conversion to insulin detemir in patients with type 2 diabetes in Germany: a modelling study of long-term clinical and cost outcomes // Adv. Ther. — 2008. — V. 25 (6). — P. 567-584.
20. Белоусов Д.Ю. Фармакоэкономика инсулина гларгина (Лантус) по результатам зарубежных контролируемых исследований // Клин. фармакол. тер. — 2008. — Т. 17 (2).
— С. 84-88.
21. КолбинА.С. Фармакоэкономика инсулина глулизин: увеличиваются ли затраты на государственное возмещение при сахарном диабете? // Кач. клин. практика. — 2008. — № 2. С. 47-52.
22. Kon6uH A.C. QapMaK03K0H0Mi/mecKne acneKTbi npuMeHeHi/ia aHa^oroB iiHcyniiHa. // CaxapHbrn flna6eT. — 2008. — № 3. C. 62-65.
23. http://diabet.apteka.ru
24. Rosenstock J., Davies M., Home P. et al. A randomised, 52-week, treat-to-target trial comparing insulin detemir with insulin glargine when administered as add-on to glucose-lowering drugs in insulin-naive people with type 2 diabetes // Diabetologia. — 2008. — V. 51 (3). — P. 408-416.
25. Del Prato S., Nicolucci A., Vespasiani G. Optimising basal plus insulin therapy in type 2 diabetes by telecare assistance for self-monitoring of blood glucose — the ELEONOR study / 44-th Annual Meeting of EASD. — Roma, 2008. — A-08-2874.
26. Lee F., Zhang Q., Mersey J. et al. Glycaemic control and costs with insulin glargine plus glulisine versus premix — a randomized, prospective, observational study / 44-th Annual Meeting of EASD. — Roma, 2008. — A-08-1003.
27. Lankisch M., Ferlinz K., Scherbaum W. Adding a single dose of insulin glulisin at breakfast or main meal to basal insulin and oral antidiabetic therapy; which patients of the OPAL study benefit most? / 44-th Annual Meeting of EASD. — Roma, 2008. — A-08-2050.
28. Raslova K., Bogoev M., Raz I. et al. Insulin detemir and insulin aspart: a promising basal-bolus regimen for type 2 diabetes // Diabetes Res. Clin. Pract. — 2004. — V. 66. — P. 193-201.
29. Haak T., Tiengo A., Draeger E. et al. Lower within-subject variability of fasting blood glucose and reduced weight gain with insulin detemir compared to NPH insulin in patients with type 2 diabetes // Diabetes Obesity Metabol. — 2005. — V. 7. — P. 56-64.
30. Liebl A, Prager R., Binz K. et al. Comparison of insulin analogue regimens in people with type 2 diabetes mellitus in the PREFER Study: a randomized con-trolled trial // Diabetes Obes. Metabol. — 2008. — doi: 10.1111/j. 1463-1326.2008. 00915.x.
РЕЗЮМЕ
Оптимизация базально-болюсной инсулинотерапии сахарного диабета 2-го типа на основе фармакоэкономического анализа А.С. Колбин
Для обоснования подхода к рационализации распределения государственных средств с целью повышения качества медицинской помощи проведен фармакоэкономический анализ применения аналогов инсулина для лечения пациентов с сахарным диабетом 2-го типа. Показано, что наиболее экономичным является применение инсулина гларгин в виде монотерапии или комбинации с инсулином глюлизин для лечения больных сахарным диабетом 2-го типа, которым показана инсулинотерапия.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, фармакоэко-номика, аналоги инсулина.
SUMMARY
Optimization of basal-bolus insulin therapy of diabetes mellitus type 2 on the basis of pharmacoeconomic analysis A. Kolbin
Pharmacoeconomic analysis of the use of insulin analogues for the treatment of patients with diabetes mellitus type 2 was conducted for substantiation of rationalization the allocation of public funds to improve the quality of medical care. It is shown that the most economical is the use of insulin glargine as monotherapy or combination with insulin glulisine for the treatment of patients with diabetes type 2 for whom the insulin therapy is recommended.
Key words: diabetes mellitus type 2, pharmacoeconomic, analogs of insulin.
Дата надходження до редащи 25.02.2010 p.
Клиническая фармакология и терапия, № 17(5), 2008 Матер'шл друкуетьсяз дозволу автора таредакцп журналу Переклад на украТнську — О.Я. Гирявенко
