CC BY
65Дистанційна технологія підвищення кваліфікації українських тренерів
Петрова О. О.
Національний університет фізичного виховання та спорту України
Розглянуто доцільність підвищення кваліфікації фахівців сфери фізичного виховання та спорту (тренерів) з використанням дистанційних технологій. Проаналізовано можливості україн -ських тренерів та викладачів використовувати різні технології дистанційного навчання. Визначено оптимальну дистанційну технологію підвищення кваліфікації українських тренерів, відповідно до можливостей вищих навчальних закладів сфери фізичного виховання та спорту організовувати навчання, можливостей українських тренерів та викладачів використовувати різні технології дистанційного навчання.
тренери, підвищення кваліфікації, дистанційне навчання, оптимальна технологія навчання.
Петрова О.А. Оптимальная дистанционная технология повышения квалификации украинских тренеров. Рассмотрена целесообразность повышения квалификации специалистов сферы физического воспитания и спорта (тренеров) с использованием дистанционных технологий. Проанализированы возможности украинских тренеров и преподавателей использовать различные технологии дистанционного обучения. Определена оптимальная дистанционная технология повышения квалификации украинских тренеров, в соответствии с возможностями высших учебных заведений сферы физического воспитания и спорта организовывать обучение, возможностями украинских тренеров и преподавателей использовать различные технологии дистанционного обучения.
тренеры, повышение квалификации, дистанционное обучение, оптимальная технология обучения.
Petrova O. Optimum distant technology of improvement of professional skill of the Ukrainian trainers. The
expediency of improvement of professional skill of experts of sphere of physical training and sports (trainers) with use of distant technologies is examined. Opportunities of the Ukrainian trainers and teachers to use various technologies of distant training are analyzed. According to opportunities of higher educational institutions of sphere of physical training and sports to organize training, opportunities of the Ukrainian trainers and teachers to use various technologies of distant training, the optimum distant technology of improvement of professional skill of the Ukrainian trainers is certain.
trainers, improvement of professional skill, distant training, optimum technology of training.
Вступ.
Аналіз останніх досліджень та публікацій, а також законодавчих документів показали, що сьогодні в Україні відсутня постійно діюча система підвищення кваліфікації (ПК) тренерів, а також їх атестація. Укра -їнські тренери не завжди можуть самостійно стежити за новітніми відкриттями у галузі спортивної підготовки, психології, фізіології, біохімії, фармакології, кінезіології, за створенням сучасної складної апаратури, регулярним науковим і медичним супроводом та впроваджувати їх у практику. Для цього необхідна постійно діюча обов ’язкова система підвищення кваліфікації та атестації тренерів [8,11,12,13]. Так, в розпорядженні Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 р. № 592- р «Про схвалення «Стратегії формування сучасної системи олімпійської підготовки на період до 2020 року» серед основних напрямків реалізації Стратерії увага приділяється вдосконаленню системи перепідготовки та підвищення кваліфікації тренерів, а також оптимізації мережі ВНЗ, що здійснюють підготовку спеціалістів з фізичної культури і спорту [13]. В проекті Закону України «Про внесення змін до Зако -ну України «Про фізичну культуру і спорт» та інших законодавчих актів України» від 19.05.2009 прописані умови кадрового забезпечення сфери фізичної культури і спорту. Так, тренери мають проходити обов ’язкову атестацію в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту, а держава має забезпечувати тренерам підвищення кваліфікації один раз на 5 років [12].
У системі підвищення кваліфікації фахівців сфери фізичного виховання та спорту значну роль має відігравати дистанційне навчання (ДН), спрямоване на підвищення рівня знань працівників галузі без відриву від основного місця роботи або з короткостроко -вим відривом. За сучасних економічних умов впрова-
© Петрова О.О., 2009
дження дистанційних технологій в ПК тренерів може розв’язати вищевказані проблеми та забезпечити високоякісну післядипломну освіту тренерів.
Дослідження проводилось згідно зі Зведеним планом НДР у галузі фізичної культури і спорту на 2006—2010 рр. за темою 1.2.1. «Реформування вищої фізкультурної освіти в контексті Болонської інтеграції».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - визначити відповідну технологію дистанційного підвищення кваліфікації можливостям тренерів та викладачів.
Методи досліджень:
• аналіз наукової, науково-методичної літератури та законодавчих документів, спеціалізованих веб-сайтів мережі «Інтернет»;
• опитування методом анкетування тренерів з різних видів спорту та викладачів Національного університету фізичного виховання та спорту України (НУФВСУ);
• методи математичної статистики.
Результати досліджень.
На сьогоднішній день в Україні відсутня галузева система підвищення кваліфікації спеціалістів сфери фізичного виховання та спорту. Традиційна форма проведення курсів підвищення кваліфікації тренерів має низку економічних та організаційних недоліків. Так, наприклад тренерів в Україні нараховується близько 20 тисяч [14], вищих навчальних закладів (ВНЗ) даної сфери - лише п’ять, а кваліфікацію необхідно підвищувати кожні п’ ять років, виявляється, що чотири тисячі тренерів на рік мають підвищувати кваліфікацію на базі п’яти ВНЗ. Отже, на один ВНЗ припадає 800 тренерів на рік. Ця кількість слухачів достатньо велика навіть для НУФВСУ, якщо проводити лише очне навчання. Припустимо, навчальний процес в Університеті триває протягом 10 місяців на рік (з вересня по червень).
На очне підвищення кваліфікації необхідно 2 тижні (мінімум 72 навчальні години). Виявляється, що в місяць за можливостями університету підвищити кваліфікацію зможуть лише 2 групи слухачів-тренерів, а отже за 10 місяців кваліфікацію очно зможуть підвищити лише 20 груп слухачів. Припустимо, що група може складатися з 40 тренерів. Виходить, що 20 груп по 40 тренерів (800 тренерів) протягом 10 місяців теоретично змогли б очно підвищувати кваліфікацію в НУФВСУ Але лише теоретично, адже на практиці постає багато проблем. Наприклад, постійні 40 місць в гуртожитку неможливо виділити лише для тренерів, оскільки виникає необхідність забезпечувати гуртожитком інших слухачів курсів ПК, які періодично підвищують кваліфікацію у НУФВСУ, а також студентів з інших міст та студентів-іноземців, які проживають у гуртожитку протягом навчання. Ще однією перешко -дою є додаткове навантаження, що випадає на кваліфікованих викладачів університету. Виявляється, що 20 груп тренерів, підвищуючи кваліфікацію мінімум протягом 72 годин, за рік забиратимуть 1440 годин часу найбільш кваліфікованих викладачів університету. А це неможливо, оскільки найбільш кваліфіковані викладачі вже працюють на повну ставку або навіть на півтори. Отже, ВНЗ сфери «Фізичне виховання та спорт» не в змозі буде постійно проводити курси ПК тренерів на високому рівні, залучаючи найкращих фахівців до читання лекцій та проведення практичних занять. Іншими перешкодами очного ПК тренерів можуть стати великі затрати на відрядження тренерів, а також щільний тренувальний графік.
Перераховані вище перешкоди роблять традиційну очну форму ПК не дуже зручною для тренерів, ВНЗ, а також такою, що потребує значних фінансових витрат з боку держави.
Аналіз літературних джерел, сайтів мережі «Ін-тернет», а також результати попередніх досліджень [6,8,9,10] показали, що при дистанційному підвищенні кваліфікації тренерів можливе використання різноманітних технологій (форм): «кейс»-технологія, мережева технологія або змішана. Світовий досвід свідчить про успішне використання як «кейс»-технології, так і мережевої технології в процесі підвищення кваліфікації у різних сферах діяльності - педагогіці, бізнесі, спорті. За даними літератури, перевагами «кейс»-технології при організації курсів підвищення кваліфікації тренерів крім відсутності складної та дорогої технічної підтримки можна назвати і простоту у використанні для тренерів та порівняно коротші строки підготовки для закладу освіти при організації курсів. Крім того, досвід показує, що з «кейс»-технології дистанційного навчання у більшості випадків починається етап входження навчального закладу в систему дистанційного навчання [4,6]. Також існує необхідність використання комплексного підходу в процесі організації та впровадження дистанційних курсів (ДК) підвищення кваліфікації тренерів, що дозволить створити ефективні курси згідно з існуючими ресурсами ВНЗ та потребами фахівців сфери фізичного виховання та спорту [9].
Створюючи системи підвищення кваліфікації з
використанням дистанційних технологій, необхідно враховувати специфіку тренерської діяльності (інтенсивний робочий графік з постійними відрядженнями та зборами), велику кількість самих тренерів, їхні можливості щодо використання засобів навчання, а також економію коштів, що можуть бути витрачені на підвищення їхньої кваліфікації.
Вирішальними моментами у виборі технології ДН є дослідження можливостей тренерів дистанційно навчатися, а викладачів — проводити дистанційні курси підвищення кваліфікації та атестацію тренерів. З цією метою ми провели опитування (методом анкетування) 327 тренерів різної кваліфікації з різних видів спорту та 56 викладачів НУФВСУ, які мають науко -вий ступінь кандидата або доктора. Вищу тренерську категорію має половина опитаних тренерів (49,2%). Досить високий середній стаж роботи тренерів (17,7 роки) свідчить про те, що в дослідженні брали участь в основному висококваліфіковані фахівці.
За отриманими даними 97,3 % опитаних тренерів вважають необхідним підвищення своєї кваліфікації, більше половини з них хотіли б це робити без відриву від роботи, що можна забезпечити, лише використовуючи дистанційні технології. Думка тренерів щодо переваг дистанційних курсів ПК тренерів - не однозначна. Так, основною перевагою дистанційного ПК тренерів, на думку 48,1% опитаних, є можливість отримувати своєчасно необхідну інформацію. Майже половина опитаних тренерів відчуває необхідність своєчасного отримання інформації і вважає, що саме дистанційне підвищення кваліфікації (ДПК) допоможе розв’язати дану проблему. Інші переваги, такі, як висока самоорганізаваність у процесі самостійного підвищення кваліфікації, можливість отримувати інформацію у зручний час, можливість отримувати інформацію у зручному місці, зареєстрували таку кількість відповідей тренерів - 25,2 %, 16,6 % та 10 % відповідно (рис. 1.).
48,1%
25,2%
10,0%
16,6%
Рис. 1. Думка тренерів щодо переваг дистанційних курсів підвищення кваліфікації:
Можливість отримувати своєчасно
І__І необхідну інформацію
І | Можливість отримувати інформацію у
зручний для Вас час Можливість отримувати інформацію у ВИ зручному місці
Висока самоорганізованість у процесі самостійного підвищення кваліфікації
Щодо викладачів, то 30,3 % опитаних вважають основною перевагою ДПК тренерів високу самоорга-
нізованість слухачів курсу, 28,8 % - обговорення з викладачем лише найпроблемніших питань курсу. 18,2 % - начитування викладачами лише вступних лекцій з подальшим самостійним вивченням тренерами матеріалу, 13,6 % - відсутність додаткового навантаження на викладачів, 9,1 % - інше (рис. 2.).
Щодо недоліків дистанційних курсів підвищення кваліфікації, то основним серед них як тренери, так і викладачі виділили відсутність особистого контакту між викладачем і слухачем курсів (45,6 % та 59,3 % відповідно). Цього недоліку можна уникнути, використовуючи можливості різних технологій дистанційного навчання. Так, наприклад, для передачі інформації використовуються різні види подання, які роблять дистанційне навчання ефективним: тексти, малюнки, фотографії, відеозаписи, мультимедіа, електронні книги тощо. Недостатність спілкування слухачів з викладачем та слухачів дистанційних курсів один з одним зникає, якщо застосовувати мережеву технологію ДН з використанням форуму або чату [2,3]. З цього випливає, що, розробляючи дистанційний курс, необхідно мінімізувати дефіцит спілкування викладача і тренера за рахунок якісного навчального матеріалу. Так, наприклад, дистанційний друкований посібник має обов’язково містити словник основних та додаткових термінів для зменшення кількості випадків користування тренерами додатковою літературою. БУБ-диски з відеолекціями розраховані на підвищення ефективності засвоєння інформації, оскільки аудіовізуально доносять інформацію до слухача. Отже, ефективність дистанційних курсів ПК тренерів буде залежати від якості та насиченості запропонованого курсу [1].
9,1% 13,6%
30,3%
18,2%
□
№
іі!
виявилися також більш досвідченими користувачами мережі «Інтернет» та електронної пошти, порівняно з тренерами. Вміють користуватися всесвітньою мережею та електронною поштою 92,9 % опитаних викладачів, в той час як кількість тренерів становила 62,4 %. Можливість регулярного доступу до мережі «Інтернет» значно більша у викладачів порівняно з тренерами. Так, 89,3 % опитаних викладачів можуть регулярно користуватися комп’ ютером, підключеним до мережі «Інтернет», тоді як лише 58,1 % опитаних тренерів мають можливість це робити. Не мають регулярного доступу до всесвітньої мережі 10,7 % викладачів і 41,9 % тренерів.
Результати анкетування свідчать, що на період опитування тренерів використання ними мережевої технології дистанційного підвищення кваліфікації виявляється неможливим принаймні для 37,6 % тренерів, оскільки вони не вміють користуватися всесвітньою мережею, 41,9 % тренерів не мають регулярного доступу до мережі, а отже, вони не зможуть, наприклад, самостійно зареєструватися на курси, використовуючи мережеву технологію, інтерактивно спілкуватися з викладачами-тьюторами та з іншими тренерами для обміну досвідом тощо.
Думка викладачів щодо можливості керування ними навчанням тренерів за допомогою мережі «Ін-тернет» зображена на рисунку 3. Показник можливості викладачів керувати навчальним процесом досить великий. Виявляється, що 81 % опитаних викладачів вважають теоретично можливим керувати навчанням тренерів, а отже, і застосувати мережеву технологію дистанційного навчання в підвищенні кваліфікації тренерів. Тоді як лише 52,5 % тренерів розглядають можливість їх навчання через «Інтернет».
10,3%
8,6%
28,8%
Рис. 2. Думка викладачів щодо переваг дистанційного підвищення кваліфікації тренерів:
Відсутність додаткового навантаження рЩ на викладачів
Начитка вступних лекцій з подальшим самостійним вивченням матеріалу Обговорення з викладачами лише най-проблемніших питань курсу Висока самоорганізованість слухачів курсу Інше
Уміння та можливості українських тренерів та викладачів НУФВСУ регулярно користуватися всесвітньою мережею «Інтернет» - дуже важливий показник для використання мережевої технології дистанційного навчання при підвищенні кваліфікації тренерів. Необхідно зазначити, що комп’ ютером користуються 100 % викладачів і лише 58,1 % тренерів. Викладачі
Рис. 3. Думка викладачів щодо можливості керування навчанням за допомогою мережі «Інтернет»: Неможливе, оскільки недостатньо знань
Неможливе, оскільки немає постійного досту-® пу до мережі «Інтернет»
□ Можливе керування за допомогою «Інтернет» Керування проходитиме важко
Як видно з рисунку 4, при дистанційному ПК найбільш зручними шляхами передачі інформації як для
тренерів, так і для викладачів являються друковані посібники та БУБ-диски з відеолекціями. Це свідчить про те, що незважаючи на високі можливості викладачів керувати навчанням через «Інтернет», вони все ж таки віддають перевагу більш традиційним друкованим посібникам та БУБ-дискам для ПК тренерів. Необхідно відмітити, що 76,1 % опитаних тренерів було б зручно використовувати друковані посібники для ПК, а 73,6 % тренерів мають можливість користуватися БУБ-програвачем або комп’ютером для перегляду відеолекцій.
20,0%
35, 4%
г г , - г
— - - •
і_, г г ,' ґ'*
-; -
37,8%
20,8%
(1)
36,4%
28,6%
(2)
Рис. 4. Думка тренерів (1) та викладачів (2) щодо найбільш зручних способів передачі інформації для
дистанційного підвищення квапіфікації:
|~^| Друковані посібники
Щ Електронна пошта
^ БУБ-диски з відеолекціями
[уУ^ Сайти мережі «Інтернет»
Отже, стає цілком природно використовувати базові способи передачі інформації «кейс»-технології дистанційного навчання (друковані посібники та БУБ-диски з відео-лекціями), оскільки вони зручні як для тренерів, так і для викладачів. Так, «кейс»-технологія має лягти в основу організації дистанційних курсів ПК українських тренерів. Необхідна розробка навчально-методичного комплексу, що буде містити друковані посібники, БУБ-диски з відеолекціями, методичні рекомендації для роботи з курсом.
Одним із недоліків повного дистанційного підвищення кваліфікації є відсутність контролю під час проходження атестації, коли слухач, наприклад, відсилає заповнені тести електронною або звичайною поштою, або проходить тестування в режимі реального часу через «Інтернет». За таких умов тренери можуть скористатися сторонньою допомогою або взагалі дозволити пройти атестацію за них більш досвідченим
фахівцям. Аби попередити вищенаведені обставини необхідно в процесі організації ДПК тренерів визначитися зі ступенем впровадження дистанційного навчання в процес ПК:
• повне дистанційне навчання (проведення всіх навчальних занять за дистанційною формою),
• часткове дистанційне навчання (заміна менш 50 % навчальних годин із традиційної форми навчання на дистанційне),
• комбіноване навчання (заміна 50 % і більше навчальних годин із традиційної форми навчання на дистанційне).
Згідно з пунктом 3.10.2. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (від 2 червня 1993 р. № 161) навчальний час, що відводиться для самостійної роботи студента, повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни [5]. З цього випливає, що якщо керуватись цим положенням при організації дистанційних курсів ПК українських тренерів, на дистанційне самостійне вивчення тренерами навчального матеріалу може бути виділено не більше 70 % навчального часу, а 30 % має бути обов ’язково виділено на очне навчання.
Крім того, дані опитування показали, що 35,3 % тренерів та 62,3 % викладачів виявили бажання, щоб атестація проводилася за допомогою комплексного іспиту, який можна провести лише в очному режимі. Тренери також віддали значну перевагу тестуванню на комп’ютері та на паперових бланках (38,5 % та 20,3 % опитаних відповідно), що також можна провести в очному режимі.
Отже, як видно з результатів опитування, тренери та викладачі вважають значною проблемою при повному ДПК відсутність очного контакту між ними, живого спілкування й обміну досвідом між тренерами. Повне ДПК українських тренерів не задовольнить бажання очної перевірки знань з боку самих тренерів та викладачів та не дозволить контролювати знання з боку організаторів курсів. Виявляється необхідним впроваджувати не повне, а комбіноване ДПК українських тренерів, наприклад з очною настановчою сесією протягом трьох-чотирьох днів (на якій тренери змогли б отримати всі методичні рекомендації до роботи з курсом, прослухати лекції провідних фахівців), та дистанційним курсом, розрахованим на декілька місяців, а також очною атестацією, проведеною в один день, (на якій тренери змогли б обмінятися досвідом, поставити запитання та отримати відповіді, пройти атестацію) (рис 5.).
На організаційно-настановчій сесії тренерів необхідно забезпечити повним комплектом сучасних навчально-методичних матеріалів «кейс»-технології ДН (друковані базові підручники, конспект, методичні рекомендації, електронний навчальний посібник тощо).
Така очно-дистанційна форма ПК тренерів є методично більш доцільною та зручною як для слухачів, так і для викладачів, оскільки таким чином можна позбутися багатьох недоліків ДН і користуватися всіма
Очно-дистанційне підвищення кваліфікації тренерів
І етап - очний: організаційно-настановча сесія
ІІ етап - дистанційний: самостійна робота тренера
ІІІ етап - очний: залікова сесія
прийом та оформлення; вхідний контроль; інструктивно-методичне заняття; настановчі заняття; виїзні заняття;
конференція з обміну досвідом; начитування основних лекцій
самостійна керована робота;
всі види консультації; поточний контроль
оглядові заняття; атестація;
підсумкове анкетування
Рис. З. Структура змісту очно-дистанційного підвищення кваліфікації тренерів
його перевагами [7]. Аналіз літератури та попередні дослідження свідчать, що на початковому етапі впроваджувати ДН у ВНЗ необхідно поступово, використовуючи найпростіші та найдешевші технології ДН, наприклад «кейс»-технологію [6,9,10]. Не буде перебільшенням, якщо зазначити, що служба технічної підтримки мережевої технології ДН є, мабуть, найдорожчою серед витрат на всіх підрозділах. Ця служба складається з висококваліфікованого персоналу й експлуатує дороге устаткування. Для нормального функціонування мережевої технології створюється ряд додаткових служб: програмістів, мультимедіа, мереж та серверів, нових телекомунікаційних та інформаційних технологій.
Отже, очно-дистанційна «кейс»-технологія навчання є найбільш оптимальною технологією для тренерів як слухачів курсів ПК та ВНЗ як організаторів курсів. Вона дозволить задовольнити потреби тренерів в очному спілкуванні та обміні досвідом, провести об’єктивну очну атестацію, а навчально-методичний комплекс «кейс»-технології забезпечить тренерам якісне навчання протягом дистанційного етапу курсу.
Висновки.
Результати анкетного опитування тренерів свідчать, що майже половина опитаних тренерів не мають можливості використовувати технології мережі «Інтернет» для навчання. Дослідження показали, що найбільші можливості у тренерів підвищувати кваліфікацію за допомогою саме «кейс»-технології ДН, оскільки більшості (76,1 %) опитаних тренерів було б зручно використовувати друковані посібники для навчання. Більш, ніж 70 % тренерів вміють і мають можливість користуватися БУБ-програвачем для перегляду відеолекцій. Майже 70 % опитаних тренерів і викладачів вважають дані способи передачі інформації найзручнішими для навчання.
Проаналізувавши результати опитування тренерів і викладачів, можливості одних дистанційно навчатися, а інших забезпечувати якісне дистанційне навчання, ми дійшли висновку, що на момент проведення дослідження оптимальною формою ДПК українських тренерів може стати очно-дистанційна «кейс»-технологія дистанційного навчання.
Початковий етап впровадження ПК тренерів за допомогою очно-дистанційної «кейс»-технології не потребує складної та дорогої технічної підтримки, значних часових витрат на підготовку навчально-
методичного комплексу, а також спеціальної підготовки викладачів та тренерів для використання даної технології.
Перспективи подальших досліджень полягають у розробці практичних рекомендацій впровадження дистанційної форми підвищення кваліфікації у фізкультурних ВНЗ України.
Література
1. Андреев А.А. Дистанционное обучение: сущность, технология, организация / А. А. Андреев, В.И. Солдаткин. - М.: Изд-во МЭСИ, 1999. - 196 с.
2. Бакалов В.П. Дистанционное обучение: концепция, содержание, управление : учеб. пособие / В.П. Бакалов, Б.И. Крук, О.Б. Журавлева. - М.: Горячая линия-Телеком, 2008. - 107 с.: ил.
3. Ибрагимов И.М. Информационные технологии и средства дистанционного обучения: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / И.М. Ибрагимов. - М.: Изд. центр «Академия», 2005. — С. 91-111.
4. Косарева Н.И. Проблемы стартового этапа дистанционного обучения в учебном заведении : образование и виртуальность-2005. Н.И. Косарева. // Сборник научных трудов 9-й Международ -ной конференции Украинской ассоциации дистанционного образования / под общ. ред. В.А. Гребенюка, В.В. Семенца. -Харьков;Ялта:УАДО, 2005. - С. 250-255.
5. Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161 «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» Реєстрація Міністерства юстиції України від 23.11.1993 р. № 173 - Режим доступу до документу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
6. Олійник В.В. Організація дистанційного навчання в післядипломній педагогічній освіті: організаційно-педагогічне дослідження / В.В. Олійник.- К.: ЦіпПо, 2001. - 63 с.
7. Педагогические технологии дистанционного обучения: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / [Е.С. Полат, М.В. Моисеева, А.Е. Петров и др.] ; под. ред. Е.С. Полат. - М.: Изд. центр «Академия», 2006. - С. 112-132.
8. Петрова О. Дистанційне навчання як новітня форма підвищення кваліфікації фахівців галузі «Фізичне виховання і спорт» / Ольга Петрова, Володимир Томашевський // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. - 2007. - №3. - С. 113-118.
9. Петрова О. Мережева технологія дистанційного навчання як перспективна форма підвищення кваліфікації фахівців сфери фізичного виховання та спорту / Ольга Петрова // Спорт. вісн. Придніпров ’я. - 2008. - № 3-4. - С. 158-162.
10. Петрова О. «Кейс»-технологія як перспективна форма навчання в дистанційному підвищенні кваліфікації фахівців сфери фізичного виховання і спорту / Ольга Петрова // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. - 2008. - №4. - С. 94-100.
11. Платонов В.Н. Система олимпийской подготовки и направления совершенствования подготовки спортсменов к Играм Олимпиады 2008 г. в Пекине / В.Н. Платонов // Наука в олимпийском спорте. - 2005. - № 1 [Спецвып.]. - С. 133-135, 154-155.
12. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» та інших законодавчих актів України» (19.05.2009). - Режим доступу до документу: http:// gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=32618
13. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.06.2009 р. № 592-р «Про схвалення «Стратегії формування сучасної системи олімпійської підготовки на період до 2020 року». - Режим доступу до документу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main . cgi?nreg=592-2009-%F0
14. Україна в цифрах 2005 рік . - К.: Логос, 2006. - 150 с.
Надійшла до редакції 24.06.2009р.
Петрова Ольга Олександрівна grabova@ukr.net
