CC BY
60
Гребенюк
ВИЗНАЧЕННЯ Р1ВНЯ Т1НЬОВО1 ЕКОНОМ1КИ В КОНТЕКСТ ФОРМУВАННЯ I РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ШФОРМАЦШНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
В умовах нарощення св^ово1 фшансово1 кризи та продовження економiчноl i сощально1 криз Украши особливе мiсце посщае дослiдження такого явища економiки, яке е унiверсальним для будь-якого економiчного устрою, - тiньового сектору економши. У контекстi розвитку нащонально1 системи економiчноl безпеки слiд зазначити, що на особливу увагу щодо вивчення феномену тшьово1 економiки заслуговуе завдяки низщ кризових явищ економiки Украши i дослiдженню можливостi мiнiмiзацil негативного впливу тшьово1 економiки на стан загального розвитку нащонального господарства. При цьому юнуе нагальна потреба у: 1) розробщ методичних рекомендацiй щодо бшьш гли-бокого i всебiчного дослiдження тшьово1 економiки; 2) удосконаленш нормативно-правово1 бази щодо реатзацл функцiй регу-лювання дiяльностi нащонального господарства; 3) визначенш способiв обрахунку мас-штабiв тiньового сектору економши.
Зазначимо, що теоретичним i прикладним аспектам вирiшення
багатогранних проблем тшзаци економiки i забезпечення своечасно1 шформацшно1 пiдтримки присвяченi працi видатних укра1нських та зарубiжних науковцiв, зокрема О. Алимова, О. Амош^
I. Бистрякова, З. Варналш, Е. Сото, Г. Ситника, М. Чумаченка, С. Шкарлета та ш. [1-8]. Проте, вщдаючи належне теоретичнiй i практичнш цiнностi попереднiх наукових здобуткiв, юнуе гостра потреба у всебiчному вивченш та аналiзi негативних процесiв поглиблення рiвня тшзаци економiки.
З огляду на зазначене, метою статп е дослщження залежностi рiвня тшьово1 економши та рiвня шформацшно1 безпеки на вшх рiвнях нацiонального господарства. Слщ зауважити, що рiвень тшзаци економши держави напряму залежить i регулюеться
владними структурами через нормативно-правовi акти. Як наслiдок, держава в змозi впливати на дiяльнiсть окремих галузей i господарських одиниць. Отже, саме держава задае «правила гри» на ринку i регулюе дiяльнiсть господарських одиниць з паралельним проведенням монiторингу дiяльностi, задля рiвного доступу i рiвних умов функщонування, тому що саме державнi шституци i повиннi забезпечувати захист штерешв сво1х громадян.
На думку автора статп, ключовим моментом покращення ситуацп зi станом тшьово1 економiки в Укра1ш е перехщ до визначення розмаху «иро1» економiки через загальносвiтовi та визнанi у всьому свт показники вимiрювання, у тому чи^ до тих, якими керуеться Мшютерство економiки Укра1ни. Об'ективним е визнати, що тшьовий сектор економiки в будь-якш кра1ш е надзвичайно динамiчним, оскiльки швидко реагуе на змши економiчного життя. Саме тому важливим аспектом е вивчення проблеми тшьово1 економiки, встановлення перешкод на шляху елiмiнування И впливу та оперативне й швидке нагромадження шформацшно1 бази даних (релевантно1) щодо визначених И параметричних змiн i траектори розвитку. Власне такий сегмент, як «тшьова економiка», подiляеться на три шдтипи (сутнiсть та змiст ще1 дефшщп визначено у таблицi), вщносно масштабiв та суб'ектiв здiйснення, а саме: «друга» тшьова економша, «шра» тiньова економiка, «чорна» тiньова економша.
Варто розумiти, що тiньова економша за своею сутнiстю не е виключно «негативним процесом в економщ кра1ни, що розвиваеться», оскiльки е реакщею суспiльства, окремих верств населення, чи власне людей,
© Гребенюк Олександр Володимирович - acnipaHT. Рада по вивченню продуктивних сил Украши НАН Украши, Кт'в.
ISSN 1562-109X
Таблиця. Групування дефтщйного визначення базових категор1альних понять
Категор!я та р!вш !! застосування Сутшсть та лог!ка визначення категор!ального поняття Посилання на джерело
Т!ньова економша господарська д!яльшсть, яка розвиваеться поза державним облшом та контролем, а тому не вщображаеться в офщшнш статистиц!. «Т!ньов!» п!дприемства не перерозподшяють власних доход!в до бюджет!в та державних ц!льових фонд!в, вони не сплачують податки, максим!зуючи власн! прибутки [6]
«Друга» т!ньова економ!ка заборонена законом економ!чна д!яльн!сть пращвниюв «б!ло!» (оф!ц!йно!) економ!ки, яка призводить до прихованого перерозпод!лу ран!ше створеного нащонального доходу. З точки зору суспшьства у ц!лому «друга» тшьова економша не виробляе н!яких нових товар!в чи послуг: вигодами, як! отримуються в!д «друго!» економ!ки, користуються одн! люди за рахунок втрат, як! несуть шш! люди [3]
«С!ра» тшьова економша економ!чна д!яльн!сть !з виготовлення та реал!зацп звичайних товар!в ! послуг, яка дозволена законом, але не рееструеться (переважно др!бний б!знес) [6]
«Чорна» т!ньова економ!ка заборонена законом економ!чна д!яльн!сть, яка пов'язана з виробництвом та реал!зац!ею заборонених та дефщитних товар!в ! послуг [3]
1 Узагальнено та систематизовано автором статп за даними [3, 6].
1
на неадекватш ди сучасно! системи державного управлшня, влади (що стосуеться економ!чно! направленост!) або на недосконалють юнуючо! нормативно! 1 законодавчо! бази (кримшальш джерела).
Тшьова економша була 1 скорш за все буде при будь-якш економ!ко-пол!тичшй систем!, за умови якщо в громадян е мшмальна економ1чна свобода. Важливим е лише р1вень неофщшно! економши. Наприклад, за даними МВФ найменший р1вень неофщшно! економши у Сврош мае Швейцар1я - 8%, звщки можна зробити висновки про силу «глобально!» тшьово! економши. Але найважлившим моментом е не сам факт наявност тшьово! економши, а !! структура. Так, у розвинутих кра!нах бшьшють тшьово! економши складае так звана «друга» тшьова економша - несплата податюв малим б1знесом, м1шм1защя його витрат. Вона за своею природою не в змоз1 скласти конкуренщю економщ офщшнш. В Укра!ш ж найзначшша частка «шро!» тшьово! економши - ухилення вщ сплати податюв «великим» б1знесом та «чорна» тшьова економша, яка нав1ть не враховуеться при шдрахунку загального р1вня тшзацп, -це кримшальш грошь Нав1ть у структур! «чорно!» т!ньово! економ!ки Укра!на суттево
вщр!зняеться в!д розвинутих кра!н, у яких на першому м!сц! сто!ть зазвичай торг!вля наркотиками та зброею. В Укра!ш майже вс! грош! «чорно!» економши - це грош!, отримаш завдяки рейдерству та корупц!!, за показниками яко! Укра!на займае «почесне» перше м!сце серед кра!н Свропи [5].
Необх!дно зазначити, що тшьова економша перейшла наш!й кра!н! у стдок в!д СРСР, яка тод! проявлялась як «спекуляц!я», «веч!рн!й шдроб!ток». Але саме ринкова економ!ка за нерозвинуто! економ!чно! бази та небажанш виправляти ситуац!ю дае можлив!сть бурхливому розвитков! т!ньово! економ!ки. Одним з постула^в ринково! економ!ки е поняття р!вност!. Р!вност! ф!зичних ос!б - громадян кра!ни, р!вност! вс!х юридичних ос!б незалежно в!д форм власносп та взагал! власник!в. Звичайно з точки зору тдприемств важливим е р!вшсть умов для ведення господарсько! д!яльност!. Як насл!док, обов'язком держави е забезпечення шформацшно! безпеки галузей нац!онального господарства через р!вн!сть умов ведення економ!чно! д!яльност!.
П!дприемство метою свое! д!яльносп ставить отримання прибутку. А у випадку т!ньово! д!яльност! шдприемство може отримувати б!льш! прибутки, але як! не е
задекларованими, що в свою чергу призводить до «вщмивання» { вивозу кошт1в за кордон. Отже, шдприемства, яю працюють у «пш», мають кращ1 конкурентш переваги, що створюе дисбаланс на ринку [9]. Тому одним з головних завдань для укра!нсько! влади е максимальна детшзащя нацюнально! економши з подальшим реформуванням податково! системи.
Загалом можна видшити дв1 причини виходу шдприемств у «тшь». По-перше, це недосконала законодавча база, яка дае досить значш простори для юридичних маневр1в та досить м'яю покарання за недотримання !!. По-друге, дуже жорстю фюкальш умови ведення б1знесу, коли виршуеться, чи буде юнувати шдприемство. На жаль, в Укра!ш спрацьовують обидв1 причини.
Стан тшьово! економши нерозривно пов'язаний з фюкальною пол1тикою держави. Вивчення досвщу боротьби з1 злочинами у сфер1 оподаткування розвинутих кра!н показало, що система оподаткування е основним шструментом регулювання економши. Оподаткування - це не тшьки джерело велико! частини доход1в держави, а й один з найважливших важел1в державного впливу на сферу б1знесу. З шдвищенням навантаження податкового тягаря в багатьох кра!нах св1ту потенцшш вигоди вщ ухилення вщ податюв стають все бшьш привабливими для платниюв податюв. Щоб протистояти д1ям недобросовюних платниюв податюв, порушення при оподаткуванш
законодавством багатьох кра!н вщнесеш до податкових злочитв та проступюв [10].
Спшьним у цш проблем1 е те, що 1 в Укра!ш, { за рубежем не вс бажають сплачувати податки належним чином, але за кордоном проводять чггку р1зницю м1ж мш1м1защею податюв та ухилянням вщ !х сплати шляхом приховування доход1в. Приховування доход1в вщ оподаткування е злочином, а мш1м1защя податюв, тобто намагання зменшити !х суму, за оцшками захщних фаивщв, е цшком законною справою I забезпечуе роботу велико! кшькосп спещалюив у галуз1 податкового законодавства та бухгалтерського облшу. Але з шшого боку, для господарських суб'екпв, що працюють в Укра!ш, критичним е не стшьки фюкальне навантаження, скшьки невизначешсть у законодавств1 та пол1тичному й економ1чному житп кра!ни.
Особливо небезпечним е також непрозора методика визначення пшьгових для оподаткування шдприемств. Для
забезпечення шформацшно! та економ1чно! безпеки д1яльност1 шдприемств, як бажають I працюють офщшно, необхщно докладати вс1х зусиль для детш1заци економши та забезпечення р1вних умов д1яльносп вс1х шдприемств Укра!ни [6].
У сучасних умовах господарювання одним з найважливших аспекпв забезпечення ефективно! д1яльносп кожного шдприемства е забезпечення шформацшно! безпеки. 1нформацшна безпека в аспект боротьби з тшьовою економшою може розглядатись як р1вшсть в економ1чних умовах господарювання. Метою системи забезпечення шформацшно! безпеки повинен бути захист життево важливих штерешв шдприемства. Основою «життя» та метою д1яльност будь-якого шдприемства е отримання прибутку. А порушуючи умови конкурентно! боротьби, окрем1 шдприемства отримують кращ1 умови для ведення б1знесу.
В Укра!ш визнано необхщшсть провадження д1ево! пол1тики забезпечення достатнього р1вня шформацшно! безпеки, прийнято низку постанов, розроблено концепци, стратеги { програми, але вщчутних результат1в не досягнуто [11]. Для забезпечення шформацшно! безпеки досить важливим аспектом
е впровадження д1евого мехашзму захисту банювсько! та комерцшно! таемниць
Зауважимо, що в ход1 виконання податковими органами сво!х повноважень !м невщворотно стае вщома шформащя про платника податюв, поширення яко! може завдати шкоди дшовим чи особистим штересам такого платника. Незважаючи на те що дотримання державно! таемнищ окремо визнаеться обов'язковим (вщповщно до чинного законодавства), не вказано, яким чином забезпечуеться також непоширення комерцшно! та особисто! шформацп про платника податюв, не детал1зовано положення про вщповщальнють посадових ос1б податкових оргашв за неправом1рне поширення тако! шформаци.
Це дозволить продовжити практику використання податкових оргашв як засобу економ1чного 1 поличного тиску на конкурент, а також попршить швестицшний кл1мат, суттевим компонентом
якого е гаранти захисту шформаци щодо кожного платника податюв. Задля прозорост перевiрки необхiдно деталiзувати iз виказанням конкретних санкцiй за поширення тако1 шформаци щодо фiзичних та юридичних осiб [7, 8].
Але поряд з негативними наслщками тотально1 тшзаци економiки варто вiдзначити i позитивш моменти, якi особливо вiдчутнi в свiтлi сучасних подiй фшансово1 кризи. Унаслщок кризових явищ в економщ доходи населення повиннi були рiзко скоротитися, однак значна частина фiзичних та юридичних осiб знайшла додатковий зароб^ок у тiньовому секторi i за рахунок цього змогла пережити кризу, оскшьки тiньовий бiзнес не обтяжений зайвим борговим навантаженням, не схильний до податкового тиску i не шдвладний бюрократичним перешкодам. Завдяки цьому вiн виявився набагато кризостшюшим. Поки пiдзвiтна державi економша стрiмко скорочувалася, тiньовий сектор майже не змiнився в абсолютних показниках, а щодо офiцiйного ВВП навт помiтно збiльшився. Тiньовий заробiток дае змогу отримати додатковий заробiток для найбщшших верств населення, якi все-одно витрачаються, тим самим пожвавлюючи нащональну економшу.
Висновки. Пiдсумовуючи вищенаведенi викладки, зазначимо, що тшьова економiка в Укра1ш - це результат функщонування i нарощування ознак системно1 кризи в економщ, що виникла за рахунок невщповщност й неадекватностi
використовуваних методiв реатзацл ринкових перетворень. Поширення тшьово1 економiки в Укра1ш вщбулося на базi руйнаци дiючих розподшьних вiдносин i побудови нових, яю iстотно порушили усталений баланс штереив суб'ектiв економiки, паритетнiсть розвитку окремих И сфер, мотивацiю ефективного господарюван-ня.
Ще одним змiстовним аспектом е те, що тшьовий сектор економши в будь-якiй кра1ш реально юнуе, вiн швидко реагуе на змши в межах провадження економiчного життя держави. Саме тому надзвичайно важливим при вивченнi проблеми нарощування масштабiв тшьово1 економiки е оперативне та швидке накопичення шформаци щодо змiн И базових показниюв.
Приховування доходiв вiд оподатку-вання е злочином, а мiнiмiзацiя податюв, тобто намагання зменшити !х суму, за ощнками захiдних фахiвцiв, е цшком законною справою i забезпечуе роботу велико1 кiлькостi спецiалiстiв у галузi податкового законодавства та
бухгалтерського облiку. Але з шшого боку, для господарських суб'екпв що працюють в Укра1ш, критичним е не стшьки фiскальне навантаження, скiльки невизначенiсть у законодавствi та пол^ичному й економiчному життi краши.
Лiтература
1. Быстряков И.К. Экономическая безопасность: оценка и управление пространством развития хозяйственных систем / И.К. Быстряков // Економша природокористування i охорони довкшля: Зб. наук. пр. / НАН Укра1ни. РВПС Укра1ни. -К., 2004. - 248 с.
2. Алимов О.М. Просторово-часовий ресурс трансформаци украшсько1 економши / О.М. Алимов, В.В. Микитенко // Продук-тивш сили Укра1ни: науково-теоретичний економiчний журнал - К.: РВПС Украши НАН Украши. - 2009. - № 2 (006). - С. 5-20.
3. Варналш З.С. Тшьова економша: сутшсть, особливосп та шляхи легалiзацil: Моногр. / З.С. Варналiй. - К., 2006. - 362 с.
4. Микитенко В.В. Техногенна та енер-гетична безпека - настшна необхщшсть економiчного зростання Укра1ни / В. Микитенко // Уголь Украины. - 2005. - № 2. - С. 5-10.
5. Семенченко А.1. Системний аналiз ефективносп витрат на оборону держави / А.1. Семенченко // Актуальш проблеми державного управлшня: Зб. наук. пр. ДР1ДУ НАДУ. - 2006. - № 2 (24). - С. 135-141.
6. Ситник Г.П. Принциповi основи методологи розробки оптимальное' стратеги нацюнально1 безпеки / Г.П. Ситник // Управлшня сучасним мютом. - 2004. - № 2. - С. 34-48.
7. Шкарлет С.М. Роль i мюце категори «економiчна безпека» у глобальнш моделi нацiональноl безпеки держави / С.М. Шкарлет // Формування ринкових вщносин в Украшь - 2007. - №8. - С. 107-116.
8. Шкарлет С. М. Практична реалiзацiя функцiонально-вартiсного управлшня потен-цiалом економiчноl безпеки тдприемства у контекстi використання засад його
шновацшно! пол^ики / С.М. Шкарлет // Оверянський лiтопис. - 2007. - №1. - С. 172178.
9. Мочерний С.В. Економiчний енциклопедичний словник: У 2 т., т. 2 / С.В. Мочерний, Я.С. Ларша, О.А. Устенко, С.1. Юрш; за ред. С.В. Мочерного. - Львiв: Свiт, 2006. - 568 с. - С. 232.
10. Soto, Hernando De. The Other Path: The Invisible Revolution in the Third World. HarperCollins, 1989.
11. Офщшний сайт Мiжнародного валютного фонду [Електронний ресурс]. -Режим доступу http://www.imf.org/.
