Определение ценностных ориентиров студентов Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

мають робити.

В опіковому відділені 8-ї міської клінічної лікарні застосовують методику, яка включає використання таких засобів як: масаж, електрофорез, міо-тон, лонгетування, шинування, компресійний одяг. При застосуванні компресійного одягу батькам даються інструкції, як за ним доглядати.

Провівши аналіз та порівнявши методики фізичної реабілітації було встановлено, що спільними рисами методик Козинця Г.П. (2003), Фісталя Е.Я (2001), Ашкрафта К.У та Холера Т.М. (1996) і методики, яка використовується в опіковому відділені 8-ї міської клінічної лікарні є проведення масажу, ЛФК, лонгетування та шинування. В методиках Ашкрафта К.У та Холера Т.М. і згаданого опікового відділення використовується компресійний одяг.

Особливістю методики Козинця ГП. є психотерапія, фіто-, дієтотерапія, лазеротерапія у поєднанні з комплексним використанням препаратів Алоє Ферст та Желе Алоє Вера у вигляді пов’язок та аплікацій.

Особливість методики запропонованої Фіста-лем Е. Я. є використання Буки-променів та водних процедур.

В методиці Ашкрафта К.У та Холера Т.М. наголошується на активній участі дітей і батьків у процесі лікування та реабілітації.

Висновки.

У вище перелічених та проаналізованих методиках фізичної реабілітації, питання фізичної реабілітації дітей з опіковою травмою, особливо дітей раннього віку, висвітлене недостатньо. Зокрема:

- Не висвітлено особливості організації та проведення занять з дітьми,

- Не описано, яку участь у процесі реабілітації беруть батьки;

- Не приділено увагу контролю та самоконтролю у фізичній реабілітації.

У наших подальших планах - розробити, обґрунтувати та апробувати програму фізичної реабілітації дітей раннього віку в умовах стаціонару з опіковою травмою.

Список літератури:

1. Бігуняк В.В., Повстяной М.Ю. Термічні ураження. -Т.: Укрмедкнига, 2004. - 68с.

2. Герич І. Д., Барвинська А.С.. Опіки, відмороження, елек-тротравма: Метод. рек. до практ. занять для студ. 3-го курсу мед. ф-тів. Л., 2000. - 56 с.

3. Параманов Б. А. и др. Ожоги: Руководство для врачей. - СПб.: Специальная литература, 2000. - С. 424.

4. Ашкрафт К.У, Холдер Т.М. Детская хирургия. - СПб.: Хардфорд, 1996. - 384 с.

5. Зубанова Т.Є.Кожная пластика при устранении после-ожоговых деформаций у детей // Літопис травматології та ортопедії. - 1999. - N1. - С. 75-77.

6. Козинець ГП. Лікування і реабілітація опікових хворих // Актуальні питання медицини. -Чернівці, 2004. -Ч.1. -С. 198-202.

7. Слесаренко С.В., Козинець Г.П. Ожоговоя травма. - Д., 1990. - 18 с.

8. Експертиза працездатності обпечених: Метод. рек. / Уклад. Е.Я.Фісталь, Л. П. Онищенко. - Донецьк, 2001. -48 с.

9. Вихриева Б.С. Бурмистрова В.М Ожоги. Руководство

для врачей. - Л.: Медицина, 19S6. - 269с.

10. Лечение термических ожогов у детей / С.С. Гладкова, И.Н.Груздова, ГН. Румяцева, Б.Д. Капитонов // Хирургия. - 1995. - №4. - 3S4 с.

11. Reuter G., Laskus S. Zur local behandlung thermischer verletzungen bei kindern // Zbl. Chirurg. - 19S6. - Bd III, N14. - S.S25-S36.

12. Фісталь Е.Я. Основні аспекти реабілітації хворих з наслідками опіків // Зб наукових робіт II конгресу хірургів України . - К.: Клінічна хірургія, 199S. - С. 469.

13. Christopher M. Brammer: Manual of Physical Medicine and Rehabilitation. - Philadelphia: Hanley and Belfus, inc.,

2002. - 26S р.

Надійшла до редакції 29.09.2007р.

ВИЗНАЧЕННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТИРІВ СТУДЕНТІВ

Гончаренко М.С., Гололобова О.О., Пасинок В.Г.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Анотація. В дослідженні проведено вивчення системи цінностей студентів та виявлені домінуючі цінності й мотивації, зроблений аналіз внутрішньо-особистих конфліктів. Позиціонується валеологічно організований освітній процес, як процес найбільш сприятливий для особистісного розвитку молодої людини. Ключові слова: ціннісні орієнтири, внутрішньо-особисті конфлікти, ієрархія мотивів, домінуючі цінності, мотиваційно-особиста сфера.

Аннотация. Гончаренко М.С., Гололобова Е.А., Пасынок В.Г. Определение ценностных ориентиров студентов. В исследовании проведено изучение системы ценностей студентов, выявлены доминирующие ценности и мотивации, сделан анализ внутриличнос-тных конфликтов. Позиционируется валеологически организованный образовательный процесс, как процесс наиболее благоприятный для личностного развития молодого человека.

Ключевые слова: ценностные ориентиры, внутрилич-ностные конфликты, иерархия мотивов, доминирующие ценности, мотивационно-личностная сфера. Annotation. Goncharenko M. S. Gololobova O.O. Pasynok V.G The definition of students’ value reference points. The students’ value systems were studied and the dominating values and motivations were detected and inside-personal conflicts were analyzed. The valeological-organized studying process is positioned as the most conducive for the personal development of an individual.

Keywords: value reference points, inside-personal conflicts, motivation hierarchy, dominating values, motivation-personal field.

Вступ.

Наразі проблемами духовності займаються не лише філософи, теологи й історики, але й психологи і валеологи. Валеологія по І.І.Брехману - це наука про закономірності, способи й механізми формування й зміцнення здоров’я людини [2]. Це означає, що в структурі забезпечення здоров’я принципове значення мають духовно-психолого-педагогічні механізми, які реалізують здоров’я-зберігаючі й здоро-в’я-нарощувані технології життєдіяльності при наявності духовності як домінуючому початку валеологічно організованої особистості.

Цінності являють собою об’єктивно існуючі орієнтири, які роблять світ реальним для неї. У свою

чергу зміст внутрішнього світу людини залежить від культури, в якій вона формується і живе. Культура, з одного боку, консолідує в собі картину світу й систему цінностей, що притаманна певному суспільству, та відповідну систему ціннісних орієнтацій, які існують у внутрішньому світі людини, з іншого боку. Обидва ці прояви несуть у собі потенціал, який може призвести до стану гармонії чи дисгармонії, тобто до руйнації особистості [3].

Дисгармонія внутрішнього світу може породжуватися розбіжностями, що існують між рівнем розвитку матеріальної культури, способами організації соціального життя і духовними орієнтирами, які є визначальними в тому чи іншому в суспільстві. Щоб життя людини в ньому було гармонійним, сповненим радості, вона повинна не тільки усвідомлювати тенденції свого внутрішнього розвитку, але й визначити їх співвідношення, пріоритетність та ієрархію в структурі своєї особистості, тобто побудувати власну шкалу цінностей. Без цього вона завжди буде перебувати в стані невирішеного внутрішнього конфлікту, коли та чи інша ситуація вимагатиме від неї визначитися з вибором між мотивами різного рівня відповідно до загальнолюдських, вікових, статевих, соціальних, родинних та інших цінностей [3].

Слід відзначити, ієрархія мотивів протягом життя постійно змінюється, проте, як засвідчує Г.С.Нікіфоров, існують ціннісні орієнтації, що відтворюють об’єктивні вимоги буття, і які людина відчуває як істинні цінності, що мають абсолютний сенс і задані самим Богом [4]. Від того, якими мотивами буде керуватися людина, залежить її життя як істоти фізичної, соціальної та духовної.

У суспільній та в індивідуальній свідомості цінності виконують функцію орієнтирів, духовної підстави для вибору напрямку діяльності й субординації цілей. Саме цінності, створюючи складну концепцію в рамках особистісної структури, забезпечують таку системну якість особистості, як ієрархічність, що виражається в супідрядності вищих і нижчих рівнів ціннісної шкали. [1]. Ціннісні орієнтири органічно включені в особистісну структуру й забезпечують відповідність між індивідуальним досвідом й універ-саліями загальнолюдського культурного досвіду. Цінності безпосередньо детермінують мотиваційну сферу особистості. Ті потреби, які співвідносяться з домінуючими цінностями, - пріоритетні, задовольняються в першу чергу. Коли домінуючим цінностям відповідають аналогічні вдоволені потреби, особистість досягає погодженості відносно здоров’я, фізичного й духовного. Комбінація переважних цінностей і відповідних їм фрустрованих потреб породжує неузгодженість і внутрішньо-особистісний конфлікт, що веде до різних розладів. [1].

Робота виконана за планом НДР Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Формулювання цілей роботи.

Мета досліджень полягала в проведенні оцінки духовного здоров’я студентів третього курсу факультету іноземних мов ХНУ імені В. Н. Каразіна із

застосуванням методики комплексної експрес-діагно-стики здоров’я, розробленої кафедрою валеології та міжфакультетською науково-дослідною валеологічною лабораторією, а саме, визначення ціннісних орієнтирів особистості проводилось за допомогою методики „Рівень співвідношення цінності й доступності в різних життєвих сферах і визначення мотивацій і внутрішньо-особистісних конфліктів у молоді [3].

Результати досліджень.

Для вивчення мотивацій і внутрішньо-осо-бистісних конфліктів використовували показник «цінність-духовність» [5]. для таких життєвих сфер: здоров’я, спілкування, високий статус, сім’я, суспільна активність, пізнання, допомога та милосердя, матеріальні блага, вища освіта, віра в Бога, відпочинок, самореалізація, світ краси, кохання, визнання, цікава робота, свобода. Нижче наводяться результати проведеного дослідження.

Найбільш значущими для респондентів, студентів третього курсу факультету іноземних мов, є цінності в такій ієрархічній послідовності: сім’я, здоров’я, любов, свобода, цікава робота, самореаліза-ція, вища освіта, матеріальні блага. До найменш значущих опитувані віднесли спілкування, високий статус, суспільну активність, пізнання, допомогу та милосердя, віру в Бога (рис. 1).

Результати індивідуальної діагностики свідчать про те, що найбільш конфліктними сферами життєдіяльності для наших респондентів є здоров’я, високий статус, самореалізація, любов, цікава робота (Таблиця 1) . У 37 % респондентів найбільш значимою категорією є сфера здоров’я . Студенти позиціо-нують цю категорію як дуже потрібну і значиму, але визнають її низьку доступність. Саморозвиток і са-мореалізація є елементами духовності. 26% студентів підтвердили значущість цієї сфери та її низьку доступність. Також для 26% третьокурсників конфліктною зоною виявилася сфера «кохання». Існують внут-рішньо-особистісні конфлікти у таких обстежуваних сферах: цікава робота (26%), свобода (18%) (без відчуття останньої неможливий розвиток духовної особистості), віра в Бога . Незначна частина студентів

- 8% і 13% відповідно - характеризується наявністю конфліктних зон у системі цінностей у таких сферах, як допомога, милосердя та сім’я.

Отримані дані, на наш погляд, виявляють наступні протиріччя. Нашими респондентами є студенти, молоді дівчата, віком до 20 років. Це вік актуа -лізації соціальних потреб у самовираженні, самоствердженні, самовдосконаленні, які інтегруються в більш складну соціальну потребу в самовизначенні. Низький рейтинг категорій, утворюючих духовну сферу, потрапляння їх у зону «внутрішнього вакууму», в аспекті ціннісного підходу, позиціонується як рівні свідомості особистості, які є егоцентрично та родинно обмежені.

Валеологічно бажано формування усвідомлення того, що своє життя і життя родини пов’язане з життям суспільства і нації, і це забезпечує перехід до громадянської активності, патріотизму, національної

Ц\ ■

\ V' \ •Л ' —\ “Т \^ Ш

Цінність Доступність

1

2

3

4

5

6

7

8

9 10 11 12 13 14 15 16 17

значущість

Рис. 1. Середні значення “цінностей " і “доступностей " для студентів третього курсу факультету іноземних мов

Примітки: Загальнолюдські цінності: 1 - здоров’я; 2 - спілкування; 3 - високий статус; 4 - сім’я; 5 - суспільна свідомість; 6- пізнання; 7- допомога та милосердя; 8 - матеріальні блага; 9 - вища освіта; 10 - віра в Бога; 11 -відпочинок; 12 - самореалізація; 13 - світ краси; 14 - кохання; 15- визнання; 16 - цікава робота; 17 - свобода.

Таблиця 1

Статистика рейтингу категорій і їх взаємовідносин у тесті „ РСЦД"

№ Категорія Внутрішній конфлікт, % Внутрішній вакуум, % Нейтральна зона, %

1 Здоров’я 37 3 60

2 Спілкування 0 42 58

3 Високий статус 26 3 71

4 Сім’я 13 3 84

5 Соціальна активність 0 29 71

6 Пізнання 0 18 82

7 Допомога і милосердя 8 21 71

8 Матеріальні блага 18 8 74

9 Вища освіта 0 32 68

10 Віра в Бога 18 26 55

11 Відпочинок 0 37 63

12 Самореалізація 21 5 74

13 Прекрасне 11 16 74

14 Любов 26 0 74

15 Визнання. 18 8 74

16 Цікава робота 26 3 71

17 Свобода 18 18 63

2

0

свідомості. Людина реально вдосконалюється в діяльній любові. Завдання валеологічно організованого освітнього процесу й полягають у тому, щоб допомогти молодіш людині успішно пройти цей етап, убравши в себе виховну домінанту про найбільш сприятливі умови для особистісного розвитку при наявності просоціальної і, більше того, есхатологічної орієнтації.

Людина духовна виявляє вчинки й справи, засновані на милосердній, діяльній любові до інших людей, Богу, що проявляються у формі жертвування своїми особистими інтересами заради блага ближнього. У мисленні наших респондентів досить чітко відслідковується актуалізація соціальної потреби в

самовизначенні, але стає досить очевидним те, що у своєму прагненні досягти особистісних висот, більшість респондентів не усвідомлює та не визначає для себе такі загальнолюдські духовні цінності, як допомога й милосердя, віра в Бога. Тому удосконалення валеопросвітницької роботи, спрямованої на духовне оздоровлення, повинно проявитися в тому, щоб вектор навчально-виховного процесу був спрямований у напрямку наповнення актуалізованих соціальних потреб духовним змістом.

Потрапляння категорії здоров’я в мотиваційно-особисту сферу внутрішнього конфлікту ставить перед спеціалістами-валеологами принципово нове (пов’ язану з педагогічним впливом на людину) зав-

дання формування його здоров’я.

Висновки

1. Аналіз цінностних орієнтацій особистості показав, що найбільш значущими для респондентів, студентів третього курсу факультету іноземних мов, є цінності в такій ієрархічній послідовності: сім’я, здоров’ я, любов, свобода. До найменш значущих опитувані віднесли спілкування, високий статус, суспільну активність, пізнання, допомогу та милосердя, віру в Бога. Це продемонструвало егоцентрично- та родинно-обмежений рівень свідомості особистості.

2. Удосконалення валеопросвітницької роботи, спрямованої на духовне оздоровлення, повинно проявитися в тому, щоб вектор навчально-виховного процесу був спрямований у напрямку наповнення актуалізованих соціальних потреб духовним змістом.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем визначення ціннісних орієнтирів студентів.

Література

1. Андрейко Г.П., Куйдина Т.М. Особенности духовного здоровья мужчин и женщин, прошедших через войну в Афганистане // Матеріали IV міжнародної науково практичної конференції, т. ІІ, Х. 2006.

2. Брехман, И. И. Валеология — наука о здоровье. - М.: Физкульт. и спорт, 1990. -- 207 с.

3. Діагностичні підходи до визначення стану духовного і морального здоров’я особистості: Навчальний посібник для проведення практичних занять / Укл. проф. М.С. Гончаренко, доц. Е.Т. Карачинська, В.Є. Новікова. - Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. - с. 157.

4. Практикум по психологии здоровья / Под ред. ГС. Никифорова. - М.; СПб; Н. Новгород и др., 2005. - 351 с.

5. Фанталова, Е.Б. Диагностика внутреннего конфликта / Е.Б. Фанталова. - М.: Фолио, 2002. - 116 с.

Надійшла до редакції 22.08.2007р.

СПОРТИВНО-ТЕХНИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА ПО БАСКЕТБОЛУ СТУДЕНТОВ ПЕРВОГО КУРСА ФАКУЛЬТЕТА ФИЗИЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ

Горбуля В.Б., Бессарабов Н.С., Горбуля В. А. Запорожский национальный университет

Аннотация. Статья посвящена исследованию технической и специальной подготовке по баскетболу студентов, поступивших на первый курс по специальностям: физическое воспитание, физическая

реабилитация и Олимпийский профессиональный спорт. Оценка результатов показала, что студенты, поступившие на первый курс на разные специальности, имеют существенные различия в показателях специальной и технической подготовленности по баскетболу. Следует отметить и очень высокий индивидуальный разброс результатов.

Ключевые слова: баскетбол, студенты, факультет физического воспитания, физическая и техническая подготовка, специальности: физическая реабилитация, физическое воспитание, олимпийский профессиональный спорт.

Анотація. Горбуля В.Б., Бессарабов М.С., Горбуля В.О. Спортивно-технічна підготовка з баскетболу студентів першого курсу факультету фізичного виховання. Стаття присвячена дослідженню технічній і спеціальній підготовці по баскетболу студентів, що

поступили на перший курс по спеціальностях: фізичне виховання, фізична реабілітація і Олімпійський професійний спорт. Оцінка результатів показала, що студенти, які поступили на перший курс на різні спеціальності, мають істотні відмінності в показниках спеціальної і технічної підготовленості по баскетболу. Слід зазначити і дуже високий індивідуальний розкид результатів.

Ключові слова: баскетбол, студенти, факультет фізичного виховання, фізична и технічна підготовка, спеціальності: фізична реабілітація, фізичне виховання, олімпійський професіональний спорт.

Annotation. Gorbulya V.B., Bessarabov N.C., Gorbulya V.A. Sports - technical preparation on basketball student’s first course physical culture faculty. The article is devoted to research to technical and special preparation on basket-ball of students acting on the first course on specialties: physical education, physical rehabilitation and Olympic professional sport. Estimation of results showed that students acting on the first course on different specialties had substantial distinctions in the indexes of the special and technical preparedness on basket-ball. It should be noted and ever-higher individual throwing about of results.

Keywords: basketball, student’s, physical culture faculty, physical and technical preparation, specialty.

Введение.

Реформирование системы высшего и среднего образования, а также открытие на факультетах физического воспитания новых специальностей, таких как олимпийский и профессиональный спорт, физическая реабилитация, туризм и др. требует дальнейшего изучения состояния методической спортивно-технической подготовки студентов.

Достаточно серьезной проблемой представляется отсутствие в настоящее время целенаправленной, долгосрочной подготовки специалистов в области физического воспитания и спорта непосредственно по выбранной специальности.

Так, учебные планы по таким дисциплинам, как «Физическое воспитание», «Олимпийский профессиональный спорт», «Физическая реабилитация» составлены в соответствии с одним направлением -«Физическое воспитание и спорт», что не дает возможности целенаправленной подготовки студентов по данным специальностям с 1-ого курса.

Очевидно, что в данном вопросе назрела острая необходимость пересмотра учебных планов (и контрольных нормативов) с целью приведения их в соответствие со специфической конкретной специальностью [1].

Важнейшим фактором профессиональной подготовки специалистов по физвоспитанию является их собственная физическая подготовка [2, 3].

Вторым важным моментом является готовность преподавателя, т.е. специалиста провести обучение и тренировку в соответствии с дидактическими и специфическими принципами. Одним из наиболее важных является принцип наглядности, согласно которому новые движения или упражнения необходимо показывать четко и правильно, чтобы учащиеся имели полное представление о них [4].

Подготовка учителей физической культуры еще не вполне соответствует современным требова-