CC BY
64
УДК 619:616 - 089.8:636.8.082.34
Степанов О. Д., к. вет. н., доцент (E-mail: [email protected]) © Подгльський державный аграрно-технгчний университет, м. Кам'янець-Подгльський, Украгна
ВИЗНАЧЕННЯ ОПЕРАТИВНОГО ДОСТУПУ ПРИ ОВАР1ОЕКТОМ11 У
К1ШОК ЧЕРЕЗ Б1К
Запропонований оперативний доступ для оваргоектомИу кшок через бж.
В статтг наведено результати дослгджень направлених на пошук оптимального оперативного доступу при оваргоектомИу кшок через бокову черевну сттку.
У зв 'язку 1з труднощами, пов 'язаними з виконанням оваргоектомИ у кшок через б1к, була проведена сер1я досл1д1в з застосуванням оперативних доступов у ргзних дтянках гх боковог черевног сттки.
Дослгдницька робота проводилася на здорових статевозртих юшках. ОперацИ' виконувалися у верхнш третит правог боковог черевног сттки. Враховуючи анатомгчне розмщення матки i яечникгв, використовували два оперативнг доступи. Застосовували поперечний розргз на межг пахвинног i здухвинног дглянок а також косий розргз у дглянцг здухвини.
Встановлено, що анатомгчно найбгльш обхрунтованим способом оваргоектомгг у кгшок через правий бгк е проведення операцгг з розргзом у верхнгй третинг боковог черевног стгнки на межг пахвинног i здухвинног дглянки у напрямку вгд переднього краю маклока до четвертого соска молочног залози вгдповгдного боку.
Доведено, що використання запропонованого оперативного доступу при оваргоектомИ'у кШок забезпечуе сприятливг умови для пошуку г видалення яечникгв.
Також вгдмгчено, що правостороннш поперечний розргз у напрямку вгд переднього краю маклока до четвертого соска молочног залози вгдповгдного боку у разг необхгдностг дае можливгсть виконати повноцтну оварюгютеректомт, без збгльшення розмгргв рани.
Ключов'1 слова: кгшки, кастрацгя, оперативний доступ, розргз, здухвина, пахвина, роги матки, яечники, оварюектомгя, оварюгютеректомгя.
УДК 619:616 - 089.8:636.8.082.34
Степанов А.Д., к. вет. н., доцент Подольский государственный аграрно-технический университет, г. Каменец-Подольский, Украина
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОПЕРАТИВНОГО ДОСТУПА ПРИ ОВАРИО6КТОМИИ У
КОШЕК ЧЕРЕЗ БОК
Предложен оперативный доступ для овариоэктомии у кошек через бок.
В статье приводятся результаты исследований направленных на поиск оптимального оперативного доступа при овариоэктомии у кошек через боковую брюшную стенку.
В связи с трудностями, связанными с выполнением овариоэктомии у кошек через бок, была проведена серия опытов с использованием оперативных доступов в разных участках их брюшной стенки.
Исследовательская работа проводилась на здоровых половозрелых кошках. Операции выполнялись в верхней трети правой боковой брюшной стенки. Учитывая анатомическое положение матки и яичников, использовали два оперативных доступа. Применяли поперечный разрез на границе паховой и подвздошной области а также косой разрез в области подвздоха.
© Степанов О. Д., 2015
210
Установлено, что анатомически наиболее обоснованным способом овариоэктомии у кошек через правый бок есть проведение операции с разрезом в верхней трети боковой брюшной стенки на границе паховой и подвздошной области, в направлении от переднего края маклока к четвертому соску молочной железы соответствующей стороны.
Доказано, что использование предложенного оперативного доступа при овариоэктомии у кошек обеспечивает благоприятные условия для поиска и удаления яичников.
Также отмечено, что правосторонний поперечный разрез в направлении от переднего края маклока до четвертого соска молочной железы соответствующей стороны при необходимости дает возможность выполнить полноценную овариогистеректомию, без увеличения размеров раны.
Ключевые слова: кошки, кастрация, оперативный доступ, разрез, подвздох, пах, рога матки, яичники, овариоэктомия, овариогистеректомия.
UDC 619:616 - 089.8:636.8.082.34
Stepanov A.D., docent
Podolsky State Agrarian Technical University, Kamenetz-Podilsky, Ukraine
DETERMINATION OF THE SURGICAL ACCESS IN CASE OF THE CATS' OVARIOECTOMY THROUGH THE SIDE
Surgical access for the cat's ovarioectomy through the side was suggested.
In the article results of examinations directed on the search of the optimal surgical access in case of the cats' ovarioectomy through the side abdominal wall are given.
In the connection with the difficulties related to the implementation of the cats' ovarioectomy trough the side, a row of researches with the application of the surgical accesses in different areas of their side abdominal wall was carried out.
The research work was carried out on healthy sexually-mature cats. Operations were executed in the upper third of the right side abdominal wall. Taking into consideration anatomical location of the uterus and ovaries two surgical accesses were used. A cross-cut on the boundary of groin and illium areas and also a diagonal cut in the groin area were applied.
It is established that anatomically the most reasonable way of the cat's ovarioectomy trough the right side is a realization of the operation with the use of a surgical cut in the upper third of the side abdominal wall on the boundary of groin and illium area in the direction from the front border of the hook-bone to the fourth nipple of the mammary gland of the appropriate side.
It is proved that the use of the suggested surgical access in case of cat's ovarioectomy secures favourable conditions for a search and an extraction of ovaries.
It s also marked that the right-side cross-cut in the direction from the front border of the hook-bone to the fourth nipple of the mammary gland of the appropriate side in case of necessity gives an opportunity to execute an ovariohysterectomy of full value without an increase of the wound's dimentions.
Key words: cats, castration, surgical access, cut, groin, illium, uterine horns, ovaries, ovarioectomy, ovariohysterectomy.
Вступ. У пор1внянш з шшими домашшми тваринами юшки вщносяться до достатньо продуктивних стосовно вщтворення самок. Статеве дозрiвання у них настае у вщ 4 - 6 мюящв [1]. Майже весь наступний перюд життя цих тварин е репродуктивним - 8 - 10 роюв. Якщо врахувати !х полiеструснiсть в перюд з шчня по вересень, коли еструс настае кожт 4 - 36 дшв (в середньому 14 - 28) [2], то юльюсть народжених одшею юшкою нащадюв може складати сотш. Це е достатньою проблемою для суспшьства, осюльки поява велико! юлькосп бродячих тварин створюе некомфортт умови для людей, а часто несе загрозу для нашого
211
здоров'я через антропозоонози [3]. Навпъ з морально! точки зору суспшьство не може вважатися розвиненим, якщо воно не в змозi захистити i обирпи Bcix „брата наших менших". В розвинутих крашах юльюсть юшок регулюеться адмшютративно. Для цього гснують спещальш державш програми стерилгзацп тварин [4].
Дуже часто ваптнють у юшки е небажаною, осюльки створюе додатковг труднощг для ïï господаргв. У зв'язку з цим, багато власниюв тварин звертаються до ветеринарного лгкаря з проханням не допустити ïï.
На сьогодшшнш день цього можна досягти шляхом застосування медикаментозних препарата або ж виконанням хгрурггчного втручання.
Для пригшчення секрецiï гонадотропних гормонгв та затримання овуляци у юшок застосовують препарати гестагенноï дП' [5]. Тривалють дп цих лшарських засобГв завжди обмежена, тому ï^ необхщно застосовувати регулярно. Проте, ï^ застосування може негативно вплинути на оргашзм тварини i призвести до виникнення рГзних патолопчних сташв [6].
Видалення обох яечниюв припиняе продукування жшочих статевих гормошв i яйцеклгшн. Це призводить до репродуктивного безплщдя i лшвщуе статевГ цикли [7]. Правильно виконане хГрурпчж припинення статевоï функцiï у юшки не несе загрози для ïï життя. Навпаки, оперативне видалення статевих залоз може бути обумовлене терапевтичними показаннями: попередження розвитку спадкових захворювань, тометри, кiстозноï гiперплазiï ендометрда, мастопатiï та пухлин молочноï залози [7, 8]. Операщя виконуеться один раз i позбавляе тварину вщ статевого потягу на все життя [9]. При цьому норов тварини змшюеться на краще, вона, залишаючись грайливою i жвавою, стае бшьш ласкавою i прив'язаною до о^ЛГ [10].
Хiрургiчне знеплiднення юшок досягають шляхом оварiоектомiï, оварiогiстеректомiï та перев'язуванням ропв матки [11, 12, 13].
В ^юдГ i США стандартною операщею у сук i юшок е оварiогiстеректомiя. У багатьох Свропейських краïнах виконують оварiоектомiю [14]. З впровадженням лапароскоскопiчноï технiки юльюсть проведених оварюектомш зростае [15].
M. DeTora, R.J. McCarthy (2011) проаналiзувавши сучасш данi, яю стосуються виконання оварюектоми i оварiогiстеректомiï у сук i юшок дшшли до висновку, що оварiоектомiя е ефективним методом кастрацп без яких-небудь визнаних недолiкiв, натомють така операцiя у порГвнянш з оварiогiстеректомiею зменшуе ризик ускладнень, пов'язаних з хГрурпчною травматизацiею матки.
За даними B. Van Goethem, A. Schaefers-Okkens, J. Kirpensteijn (2006) тометра i юстозний ендометрит не зус^чаються у оварiектомованих пацiентiв, якщо яечники були видалеш повнютю i 1м не вводять прогестерон.
На думку Eric E. Ehrhardt (2012) у молодих неваптних сук та юшок з здоровою маткою оварюектсмя е бшьш показаною операщею, шж оварiогiстеректомiя.
Яечники видаляють з лапаротомiею вентрально! [12, 18] або боковоï черевно! стшки [10, 19]. Кожен з цих методiв мае переваги i недолши, яю накладають свш вщбиток на ï^ застосуваннi [17].
У кожному разi при виконаннi оварюектоми у юшки ви6Гр мюця розрГзу черевноï стшки залежить в^ц стану тварини i вмшня лiкаря.
Проте, саме боковий доступ дозволяе виконати оварюектомш у юшок з гiперплазiею молочноï залози [19].
212
Мета дослщження - визначити оптимальний оперативний доступ при оварюектомп у юшок через праву бокову черевну стшку.
Матерiали i методи. Робота виконувалася на клшщ факультету ветеринарно! медицини ПДАТУ. Яечники видаляли у здорових статевозрших кiшок. Всього було виконано по десять кастрацш з використанням достутв: через розрiз на межi право! пахвини i здухвини та в дiлянцi право! здухвини.
Ввечерi, напередоднi операцi!' а також зранку перед кастрацieю юшку не годували. Пюля виконання премедикацп i загального знеболювання виконували фшсацш тварини в лiвому боковому положенш з вiдведеними назад тазовими кшщвками.
При виконаннi оперативного доступу на межi пахвинно! i здухвинно! дшянки розрiз шкiри вели уздовж лшп вiд переднього краю маклока у напрямку до четвертого соска молочно! залози правого боку тша. Довжина розрiзу 1,5 - 2,5 см. Пюля цього, ножицями вирiзали шматок шдшюрного жиру, в результатi чого в раш оголювався зовнiшнiй косий черевний м'яз. За допомогою малого гемостатичного тнцета з тонкими губками, у центрi рани обережно проколювали черевнi м'язи разом з очеревиною. Розведенням браншiв затискача збiльшували отвiр у черевну порожнину. В рану вводили iмпровiзований пластмасовий гачок шириною 0,5 см з заокругленими кшцями. Направляючи гачок вiд черевно! стшки вглиб у напрямку до хребта, захоплювали правий рiг матки i пiдтягували його назовнi. Продовжуючи тягнути рк- матки, у рану тдтягували правий яечник, який видаляли тсля накладання лiгатур на зв'язку яечника i кiнець рога матки. Пюля цього по правому рогу матки дютавалися до бiфуркацi!, переходили на лiвий рiг матки, виводили у рану лiвий яечник, який видаляли аналопчно правому.
У кожному раз^ якщо не вдавалося захопити рк- матки, дещо збiльшували розмiр рани. Пюля цього кра! рани розтягували за допомогою iмпровiзованих s-подiбних дротяних гачкiв шириною 1 см i обережно пiднiмали тазову частину тша тварини вверх. У глибиш рани виявляли рк- матки. Захопивши гачком рiг матки, кiнцiвки тварини клали на операцшний стiл i по рогу дiставалися до яечника.
При проведенш кастрацi! кiшки в дшянщ право! здухвини, для встановлення мюця i напрямку розрiзу визначали бюектрису кута, утвореного хребтом i реберною дугою [10]. На цю лiнiю вели перпендикуляр вiд маклока. Мюце перетину умовних лiнiй було точкою початку розрiзу шкiри, який продовжували вздовж бюектриси на 2 см.
Лапаротомда виконували так само, як i при розрiзi на межi пахвини i здухвини.
Введеним у рану тнцетом захоплювали яечник i пiдтягували назовнi. В тих випадках, коли цього не траплялося, використовували iмпровiзований гачок. Гачок вводили у рану в напрямку до хребта i захоплювали ним правий яечник або рк-матки. Яечник виводили за межi рани i видаляли мiж л^атурами.
В рану вводили iмпровiзованi дротянi рановi гачки. Притримуючи рановими гачками кра! рани черевно! стшки, тазовi кшщвки i задню частину тша тварини шдшмали вверх, гачок направляли по правому рогу матки у бш бiфуркацi!, де захоплювали лiвий рiг матки, по якому дютавалися до лiвого яечника. Тварину клали на операцшний стш, яечник виводили з рани i видаляли тсля накладання лк-атур.
При використанш бокових доступiв, для закриття рани черевно! стiнки накладали по два спбки вузлового шва на внутршнш та зовнiшнiй косий черевний м'яз, а також кшька вузлових спбюв на шкiру.
В день операцп тварину не годували, лише давали пити. В наступш дш застосовували оберiгаючу дiету. В кожному разi визначалися складнiсть проведення операцп та переб^ пiсляоперацiйного перiоду.
Результати й обговорення. При проведенш лапаротоми на межi пахвини i здухвини, у зв'язку з вщомими орiентирами - маклок i четвертий сосок молочно!
213
залози вщповщного боку, було легко визначитися з мюцем розрiзу шюри. Саму лапаротомда також було достатньо легко виконати. Проте, з вщшуковуванням яечниюв були деякi труднощг У випадку невдало! спроби захоплення рогу матки, при виведенш iмпровiзованого гачка назовнi, в зв'язку з невеликими розмiрами рани, И м'язовi кра! закривалися i доводилося знову знаходити отвiр. Пiдняття тазових кшщвок i задньо! частини тiла тварини вверх а також розведення кра!в рани рановими гачками, значно полегшувало виявлення ропв матки i яечниюв.
Стосовно iнших етапiв оварюектомп - накладання лтатури на зв'язку яечника та кiнець рогу матки а також вщокремлення яeчникiв, то вони проходили без труднощiв. Також достатньо легко було переходити з одного рогу матки на шший. Це пов'язано з тим, що виконання лапаротоми з правого боку тша на рiвнi верхньо! третини черевно! стiнки вздовж лши маклок - четвертий сосок молочно! залози вщповщного боку створюе сприятливi можливостi доступу до яечникових зв'язок i матки. При цьому немае необхiдностi особливо натягувати ш зв'язки, нi матку.
В ходi оперативного втручання у двох юшок було виявлено раннiй термш вагiтностi, у зв'язку з цим, тваринам виконано оварюпстеректсмю. Про те, що поперечний розрiз у верхнш третинi право! боково! черевно! стшки у кiшок в напрямку вщ маклока до четвертого соска молочно! залози вщповщного боку забезпечуе сприятливi умови для видалення яечникiв, ропв i частини тiла матки доведено в шшому дослiдi [20].
Кастрацп були виконанi успiшно. Пюля операцi! бiльшiсть кiшок були рухлив^ мали нормальний апетит. На рану тварини не звертали увагу. Загоення вщбувалося впродовж 5,9±1,4 днiв.
При застосуванш косого розрiзу у дшянщ право! здухвини у пiддослiдних тварин, за виключенням однiе!, втручання були виконаш успiшно. Одна кiшка перебувала в сташ охоти, а тому, з огляду на кровенаповнення ропв матки i пщвищену ламкiсть судин, небезпечно було пщтягувати гачком !! лiвий рiг матки, в зв'язку з цим, операщю у не! виконували в два етапи. Спочатку видалили правий яечник, а через недшю - лiвий.
Як свщчать проведенi операцi!, при даному способi оварiоектомi! у кiшок досить легко i швидко виконуеться лапаротомiя i вiдшукуеться правий яечник. Окрiм того, розмщення розрiзу безпосередньо над мюцем розташування яечника сприяе тому, що вш легко виводиться за межi рани черевно! стiнки, це створюе умови для правильного накладання лтатур, а отже, дае можливють провести тотальне видалення яечника разом з бурсою i бахромкою яйцепроводу.
Згщно отриманих даних, единою складнiстю, яка виникае при оварюектоми кiшки через розрiз у дiлянцi право! здухвини е визначення розташування лiвого яечника. Це особливо незручно робити у тих тварин, яю мають добре розвинутий внутршнш жир.
Разом з тим, встановлено, що у випадку необхщносп видалення о^м яечникiв ропв i частини тiла матки, використаний доступ не дае тако! можливосп.
Починаючи з другого дня тсля кастрацi! тварини приймали !жу, а через три дш !х стан майже не в^^знявся вiд дооперацшного. У всiх прооперованих рани загоювалися нормально, за 5,6±0,9 днiв.
Таким чином, як показали проведеш дослщження, при виконаннi оварiоектомi! у юшок, застосування розрiзiв у верхнiй третиш право! боково! черевно! стiнки забезпечуе необхщш умови для ефективного проведення оперативного втручання.
При цьому характерними особливостями застосовуваних достутв е порiвняно незначний розмiр рани i досить просте виконання лапаротоми. Крiм того, положення рани на боковш черевнш стiнцi сприяе перебiгу пiсляоперацiйного перюду i загоенню.
214
В ходi дослщжень встановлено, що досить просто визначитися з мюцем po3pi3y шюри а також знаходити i видаляти обидва яечники при оварюектоми через правобiчний розрiз на межi пахвинно! i здухвинно! дiлянки у напрямку вiд переднього краю маклока до четвертого соска молочно! залози вщповщного боку. Також вiдмiчено, що такий доступ, у разi необхщносп, створюе сприятливi можливосп для проведення оварiогiстеректомiï без збшьшення розмiрiв рани.
Разом з тим, встановлено, що косий розрiз в дшянщ правоï здухвини дозволяе швидко дiстатися до правого яечника. Проте, такий оперативний доступ пов'язаний з труднощами при пошуку лiвого яечника. Крiм того, застосування вказаного розрiзy, навiть при наявностi показань до видалення разом з яечниками ропв i частини тша матки, унеможливлюе виконання оварюгютеректоми.
Висновки.
1. При оварюектоми у юшок характерною особливютю застосування розрiзiв у верхнш третинi правоï боковоï черевноï стшки е невеликий розмiр рани i легке виконання лапаротомн.
2. Положення рани при застосуванш достyпiв через верхню третину право1' боково1' черевно1' стiнки створюе умови для сприятливого прсткання пiсляоперацiйного перiодy i загоення.
3. Анатсмчно найбiльш обгрунтованим способом оварiоектомiï у кiшок через правий бш е проведення операцп з розрiзом у верхнiй третиш боково1' черевно1' стiнки на межi пахвинно1' i здухвинно1' дiлянки у напрямку вщ переднього краю маклока до четвертого соска молочно1' залози вщповщного боку.
4. Виконання оварюектомп у юшок з застосуванням косого розрiзy у дiлянцi верхньо1' третини право1' здухвини пов'язане з труднощами по пошуку лiвого яечника.
5. У випадку необхiдностi видалення окрiм яечниюв, також рогiв i частини тша матки, розрiз у верхнiй третиш право1' боково1' черевно1' стiнки у напрямку вщ переднього краю маклока до четвертого соска молочно1' залози вщповщного боку дозволяе виконати повнощнну оварюгютеректомда, тодi як косий розрiз у дiлянцi верхньо1' третини право1' здухвини не забезпечуе тако1' можливосп.
Перспективи подальших дослiджень. Проведена робота вщкривае можливостi для дослiдження впливу рiзних способiв виконання оварiоектомiï у юшок на показники фiзiологiчного стану 1'х органiзмy. Це дасть змогу визначити найбшьш оптимальний з них не лише з точки зору техшки виконання, але i у зв'язку з впливом на оргашзм тварини.
Лггература
1. Ветеринарне акушерство, гшеколопя та бютехнолопя вiдтворення тварин з основами андрологп: Пiдрyчник [Текст] / За редакщею В. А. Яблонського та
C. П. Хомина. - Вшниця: Нова Книга, 2006 - 592 с.
2. Карпов В. А. Акушерство и гинекология мелких домашних животных [Текст] / А. В. Карпов. - М.: Россельхозиздат, 1990. - 288 с.
3. Rabinowitz P. M. Pet-Related Infections [Text] / P. M. Rabinowitz, Z. Gordon, L. Odofin // Am. Fam. Physician. - 2007. - Vol. 76 (9). - Р. 1314 - 1322.
4. Looney A. The Association of Shelter Veterinarians veterinary medical care guidelines for spay-neuter programs [Text] / A. Looney, W. Bohling, P. Bushby // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 2008. - Vol. 233 (1). - Р. 74 - 86.
5. Руководство по репродукции и неонатологии собак и кошек [Te^x] / Под ред. Дж. Симпсон, Г. Ингланда, М. Харви. - М.: Софион, 2005. - 280 с.
6. Клшчна ветеринарна фармаколопя: Навчальний поабник [Teкст] / За редакщею О. I. Канюки. - Одеса: Астропринт, 2006. - 296 с.
7. Noakes D.E. Endogenous and exogenous control of ovarian cyclicity [Text] /
D. E. Noakes, T. J. Parkinson, G. C. W. England //Veterinary reproduction and obstetrics. -Philadelphia.: Saunders, 2009. - Р. 6 - 9.
8. Hedlund C. S. Surgery of the reproductive and genital systems [Text] // Small
215
animal surgery. - Mo: Mosby Elsevier, 2007. - Р. 709 - 710.
9. Omeran B. M. Ovariectomy Versus Ovariohysterectomy for Elective Sterilization of Female Cats [Text] / B. M. Omeran, Ramadan E. Abdel-Wahed, Mahmoud H. El-Kammar, Howiada Abu-Ahmed // Alexandria Journal of Veterinary Sciences. - 2014. - Vol. 43 (1). -Р. 73 - 81.
10. Гришко Д. С. Удосконалений метод оварюектомп у шшки [TeKCT] / Д. С. Гришко, Д. Г. Шерстюк, А. М. Ашчин, А. Каласа // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 1999. - № 9. - С. 37 - 38.
11. Паршин А. А. Хирургические операции у собак и кошек [Te^T] / А. А. Паршин, В. А. Соболев, В. А. Созинов. - М.: Аквариум ЛТД, 1999. - 232 с.
12. Власенко В. М. Оперативна хiрургiя, анестезюлопя i топографiчна анатс^я [Te^T] / В. М. Власенко, Л. А. Тихонюк, М. В. Рубленко. - Бша Церква, 2006. - 544 с.
13. Bender W. M. Ovariectomy versus ovariohysterectomy [Text] / W. M. Bender // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 2012. - Vol. 240 (6). - Р. 659 - 660.
14. Van Goethem B. Making a rational choice between ovariectomy and ovariohysterectomy in the dog: a discussion of the benefits of either technique [Text] / B. Van Goethem, A. Schaefers-Okkens, J. Kirpensteijn // Vet. Surg. - 2006. - Vol. 35. - P. 136 - 143.
15. Gower S. Canine laparoscopic and laparoscopic-assisted ovariohysterectomy and ovariectomy [Text] / S. Gower, P. Mayhew // Compend. Contin. Educ. Pract. Vet. - 2008. -Vol. 30. - P. 430 - 440.
16. DeTora M. Ovariohysterectomy versus ovariectomy for elective sterilization of female dogs and cats: is removal of the uterus necessary? [Text] / Michael DeTora, Robert J. McCarthy // J. Am. Vet. Med. Assoc. - 2011. - Vol. 239 (11). - Р. 1409 - 1412.
17. Ehrhardt Eric E. Performing an ovariectomy in dogs and cats [Text] / E.E. Ehrhardt // Veterinary Medicine. - Jun 2012. - Vol. - 107. - Issue 6. - P. 272.
18. Schebitz H. Ovar und Uterus [Text]/ H. Schebitz, W. Brass // Operationen an Hund und Katze. - Berlin, Germany: Parey, 2007. - Р. 273-274.
19. McGrath H. Lateral flank approach for ovariohysterectomy in small animals [Text] / H. McGrath, R.J. Hardie, E. Davis // Compend. Contin. Educ. Small. Anim. Pract. - 2004. -Vol. 26. - P. 922 - 930.
20. Степанов О. Д. Визначення оперативного доступу при кастрацп шшок через боковий розрiз [Текст] / О. Д. Степанов // Науковий вюник Львiвського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С. З. Гжицького. - Львiв, 2015. - Т. 17, № 1 (61), част. 1. - C. 185 - 190.
Стаття надшшла до редакцИ 23.09.2015
УДК 619:576.895.1
Стибель В. В., д.вет.н., професор, Сварчевський О. А., к.вет.н., доцент © Льб1еський национальный университет ветеринарног медицини та б1отехнологт iM. С. З. Гжицького, м. Лшв, Украгна ТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ 1ВОМЕКУ I ЛЕВАМ1ЗОЛУ ЗА ГЕЛЬМШТОЗШ СВИНЕЙ ТА IX ВПЛИВ НА 1МУНОЛОГ1ЧНУ
РЕАКТИВН1СТЬ
На сьогодтшнш день рiзноманiтнi гельмштози свиней широко розповсюджеш на територп Украгни i завдають значних економiчних збитюв, як складаються i3 зниження продуктивностi i нерiдко загибелi поросят.
У роботi наведет основы теоретичш вiдомостi про етзоотологт гельмвнтозiв свиней, вплив антгельмттних препаратiв на оргатзм хазягна, значення iмуноглобулiну Е i циркулюючих iмунних комплекав при гельмттозах, принципи лжування i профтактики гельмiнтозiв свиней.
© Стибель В. В., Сварчевський О. А., 2015
216
