Научная статья на тему 'Описание системы вокализма в «Краткой кабардинской грамматике» Л. Г. Лопатинского'

Описание системы вокализма в «Краткой кабардинской грамматике» Л. Г. Лопатинского Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

CC BY
168
78
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ФОНЕТИКА / СИСТЕМА ВОКАЛИЗМА / КАБАРДИНСКИЙ ЯЗЫК

Аннотация научной статьи по языкознанию и литературоведению, автор научной работы — Унатлоков В.Х., Калажокова З.А.

В статье рассматривается система вокализма кабардинского языка в том виде, в котором она представлена в работе Л.Г. Лопатиского «Краткая кабардинская грамматика» (1891 г.). На основе представленных в указанной работе данных проводится сопоставление системы вокализма современного кабардинского языка для выявления процессов эволюции в фонетике кабардинского языка на протяжении одного столетия.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Описание системы вокализма в «Краткой кабардинской грамматике» Л. Г. Лопатинского»

Список литературы:

1. Добросклонская Т.Г. Медиалингвистика: системный подход к изучению языка СМИ. - М.: изд. МГУ; 2008.

2. Колесниченко А.В. Практическая журналистика. - М.: Изд-во Моск. ун-та; 2008.

3. Тертычный А.А. Жанры периодической печати. - М.: Аспект Пресс, 2000.

4. How it works [Электронный ресурс]. - Режим доступа: hwww.whats-app.com/?l=ru (дата обращения: 21.04.16).

5. John Naughton. Your WhatsApp secrets are safe now. But Big Brother is still watching you... [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.the-guardian.com/commentisfree/2016/apr/10/whatsapp-encryption-billion-users-data-security (дата обращения: 20.04.16).

6. The Guardian [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://inos-mi.ru/guardian_co_uk/ (дата обращения: 20.04.16).

ОПИСАНИЕ СИСТЕМЫ ВОКАЛИЗМА В «КРАТКОЙ КАБАРДИНСКОЙ ГРАММАТИКЕ» Л.Г. ЛОПАТИНСКОГО

1 2 © Унатлоков В.Х. , Калажокова З.А.

Кабардино-Балкарский государственный университет, г. Нальчик

В статье рассматривается система вокализма кабардинского языка в том виде, в котором она представлена в работе Л.Г. Лопатиского «Краткая кабардинская грамматика» (1891 г.). На основе представленных в указанной работе данных проводится сопоставление системы вокализма современного кабардинского языка для выявления процессов эволюции в фонетике кабардинского языка на протяжении одного столетия.

Ключевые слова фонетика, система вокализма, кабардинский язык.

XIX л1эщ1ыгъуэм и иужьрей илъэсипщ1хэм адыгэбзэр дихьэхауэ иджащ урыс филолог ик1и этнограф Л.Г. Лопатинскэм. Абы лэжьэгъу ищ1ауэ щы-тащ щ1эныгъэ зи1э адыгэхэу Тамбий Пагуэ, Къэшэж Т1алиб сымэ. Л.Г. Лопатинскэм 1891 гъэм итха «Къэбэрдей грамматикэ к1эщ1» лэжьыгъэр адыгэ тхыбзэм и хэлъхьэныгъэшхуэ хъуащ [еплъ: 2]. Пэжщ, грамматикэм къы-щыгъэлъэгъуа 1уэхугъуэ псори зэхуэдэу авторым къехъул1акъым, иджырей адыгэ бзэщЬныгъэМхэр арэзы зыдэхъуи зыдэмыхъуи абы ущрохьэл1э. Мы лэжьыгъэм Л.Г. Лопатинскэм и грамматикэм къыщихута 1уэхугъуэ псоми и

1 Доцент кафедры Кабардинского языка, к.ф.н., доцент.

2 Магистрант кафедры Кабардинского языка.

гугъу щытхуэщГынукъым, ауэ адыгэбзэ макъзешэхэр авторым къызэрыхигъ-эк1ауэ щытам дытепсэлъыхьынщ.

«Пасэрей адыгэбзэм макъ дэк1уашэхэр куэд хъууэ, макъзешэхэр мащЬ дыдэу щытауэ къалъытэ бзэм елэжьахэм. Апхуэдэу къыжы[апхъэщ щ[эны-гъэл[ куэдым адыгэбзэм къыщыхагъэк1 макъзешэхэм я бжыгъэр зэтехуэу зэрыщымытыр, псалъэм папщ[э, Нэгумэ Шорэ адыгэбзэм макъзешэу блы и[эу къелъытэ. Борыкъуей Т[ут[э къэбэрдеибзэм и макъзешэхэр хы хъууэ къыхегъэк1 ик1и ахэр пхъашэрэ щабэу егуэш. Н.Ф. Яковлевым адыгэбзэм зы макъзешэ закъуэ ф[эк1а имы[эу къилъытэу щытами, иужьк1э абы къыхигъ-эйыжащ макъзешэу блы. Уеблэмэ, адыгэбзэм макъзешэ имы[эу къелъытэ Голландием щыщ щ[эныгъэл[ А.Н. Куйперс» [еплъ: 4, с. 19-24].

«Къэбэрдей грамматикэ к1эщ[» лэжьыгъэм къызэрьщыгъэлъэгъуамкЬ, Л.Г. Лопатинскэм, адыгэбзэм хэт макъзешэхэм ехьэл1ауэ, езым и еплъык1э и[эжщ. «Учение о звуках» псалъащхьэм щ[эту, авторыр адыгэбзэ макъзешэхэм щхьэхуэу топсэлъыхь ик1и абыхэм я бжыгъэр 18-м нэсу къелъытэ. Ахэр мыпхуэдэ гупит[у егуэшыж:

а) макъзешэ къызэрык1уэхэу: а, а (э), i (и), о, е, ы, у;

б) макъзешэ зэхэту: аi, оi, ут, еi, ау, оу, уу, еу, ту, ыу, ] (я) [2, с. 1-10].

Зэрытлъагъущи, Л.Г. Лопатинскэм итха «Къэбэрдей грамматикэ к1эщ[»

лэжьыгъэм къыщыгъэлъэгъуа макъзешэ къызэрык1уэхэр блы мэхъу ик1и а еплъык1эр адыгэбзэм елэжьа куэдым гожу къалъытэ, п.п., Г. Турчаниновым-рэ М. Цаговымрэ я «Грамматика кабардинского языка» лэжьыгъэми, т[ууэ гуэшауэ, а макъзешэхэрщ къ^1щагъэлъагъуэр: а) макъзешэ нэхъыщхьэхэрэ (а, э, ы) макъзешэ к1эрыдзэнхэу (е, и, о, у) [3, с. 18]. Апхуэдэу адыгэбзэ фонети-кэм хэлъ щхьэхуэныгъэхэм зыубгъуауэ тетхыхьа Балъкъэр Борис и лэжьыгъэ-хэм ящыщ зым кьызэрыхэщымкЬ, а макъзешэхэрщ (а, э, и, е, ы, о, у) иджы-рей къэбэрдей-шэрджэсыбзэм и[эр [1, с. 36].

Пэжщ, Л.Г. Лопатинскэм къигъэлъэгъуа макъзешэхэр урыс графикэм те-ту жи[эми, абы урысыбзэм хэткъым мыпхуэдэ дамыгъэхэр: i, а. А дамыгъэ-хэр Балъкъэр Борис и тхылъым къызэрыщыгъэлъэгъуа и, э-хэр нэхъ тэмэмщ ик1и урыс графикэм къытек1къым.

Лопатинскэм Л.Г. зэхигъэува «Къэбэрдей грамматикэ к1эщ[» лэжьыгъэм макъзешэхэр къыщрибжэк1а къудейкъым, ат1э макъзешэхэр къыщыхъу щ[ып[э ик1и къызэрыхъу щ[ык1э елъытауэ тепсэлъыхьащ, характеристикэ яритащ, дэтхэнэми щхьэхуэ-щхьэхуэу къытеувы[эурэ [2, с. 6-10].

Занщ1эу жыт[энщи, Л.Г. Лопатинскэм макъхэм ярита еплъык1эм арэзы укъищ[у щ^1ткъым ик1и щыуагъэ мымащ[эхэр къыщыхьауэ ухуозэ. Мы ди лэжьыгъэ к1эщ[ым и деж, Л.Г. Лопатинскэм макъзешэхэм къахуихьа харак-теристикэм дэ дыкъыщытеувы1эркъым, ауэ къэдгъэлъэгъуэну дыхуейт абы макъзешэхэм я таблицэу къигъэлъагъуэм, абы къыщыхьа макъзешэхэм я тхык1эр зыхуэдэм. Ар зэрыщытыр мыпхуэдэущ:

Таблица 1

отверстие узкое отверстие широкое

i

е ы

а

а

о

у

небные гортанные

Лопатинскэм Л.Г. и «Къэбэрдей грамматикэ к1эщ1ым» къыщыгъэлъэгъ-уа макъзешэхэм я таблицэри зэхэщГыкНыгъуэу ш^1ткъ^1м, макъхэм я харак-теристэкэр нэсу къыщыхьауэ зэрыш^1м^ггым и гугъу умьщИыхи. Къэдгъ-элъэгъуа таблицэм зэритщи, Л.Г. Лопатинскэм къыхигъэк1 i, е, а, а, о, ы, у макъзешэхэр сатыр зырызым итщ, е, ы жыхуи1эхэм къищынэмыщ1а ик1и ахэр авторым мыпхуэдэу егуэшыж: нёбные: i, е; зубные: ы, а; гортанные а, о; губные у. Апхуэдэ гуэшык1эри пэжу къэплъытэ хъунукъым.

Къыхэдгъэщыну дыхуейт, языныкъуэ макъзешэхэм ехьэл1ауэ, Л.Г. Лопатинскэм итххэм щыщ зыбжанэ. Щ1эныгъэл1ым зэритхымк1э, адыгэбзэм къыщагъэсэбэп макъзешэ а, у, и-хэмрэ урысыбзэм хэт макъзешэ а, у, и-хэмрэ зэщхьэщык1ыныгъэ лъэпкъ я1экъым, я къэпсэлъык1эк1и, я 1ук1эк1и. Дэ дызэригугъэмк1э, адыгэбзэм къыщагъэсэбэп макъзешэ а, у, и-хэмрэ урысыбзэм хэт макъзешэ и, у, а-хэмрэ зэщхьэщык1ыныгъэ я1эу щытщ, я къэпсэ-лъык1эк1и, я 1ук1эк1и. Абы къыхэк1ыу жы1эн хуейщ, Л.Г. Лопатинскэм и еплъык1эр тэмэм дыдэу зэрышьIмытыр.

Адыгэбзэм хэт макъзешэ мыукъуэдия э-м теухуауэ Л.Г. Лопатинскэм ет-хыр, а макъыр адыгэбзэм куэдрэ къыщагъэсэбэпу щьтыту, ат1э абы нэхъы-бэу ущрихьэл1эр макъ дэк1уашэ ж, ш, къ-хэм щагъусэм и дежу. Апхуэдэ еп-лъык1эми арэзы техъуэгъуейуэ щ^1тщ. Дэ дызэрыщ^1гъуазэмк1э, адыгэбзэм къыщагъэсэбэп макъзешэ э-р к1эщ1щ, ахэр укъуэдия хъууэ зэрыщымытым къыхэк1ыу ик1и къыщапсэлък1э, бзэгупэм мащ1эу зе1эт, макъ лы налъэхэр (голосовой связкэ) шэщ1а мэхъури мэк1эзыз, макъ ящ1у, жьэр зэтехауэ къап-сэлъ, макъзешэ а-р къыщапсэлъым деж зэрызэтехам нэхърэ нэхъ мащ1эу ик1и ар адыгэбзэм нэхъыбэу къыщагъэсэбэп макъзешэщ (Лопатинскэм куэдрэ къамыгъэсэбэпу къилъытэми). Апхуэдэу къыхэгъэщын хуейуэ къыт-щохъу, адыгэбзэм хэт макъзешэ к1эщ1 э-р зи гъусэу нэхъыбэрэ къак1уэр ж, ш, къ макъ дэк1уашэхэм зэримызакъуэр, ат1э ар адрей макъ дэк1уашэхэми я гъусэу куэд дыдэрэ къызэрык1уэр, псалъэм и сыт хуэдэ увып1эми щиту. Къэбгъэлъагъуэу щытмэ, адыгеибзэм макъзешэ укъуэдия а-р къыщагъэсэ-бэпхэм и дежи къэбэрдей-шэрджэсыбзэм къыщагъэсэбэпу щытщ макъзешэ к1эщ1 э-р, псалъэм папщ1э, адыгэбзэм нэхъ и гъунэгъу дыдэу щыт адыгеиб-зэм тэмакъыщ1эм къыщыхъу макъ дэк1уашэ дэгу хь-м и ужьк1э нэхъыбэу

къигъэсэбэпыр макъзешэ укъуэдия а-жыхуи1эрщ: хьабл, хьадагъэ, хьадрых, хьадэ, хьадэгъу, хьадэгъэпск!, хьадэ1ус, хьаджрэт, хьазаб, хьаку, хьакъ, хьакъун, хьакъул, хьак1э, хьак1эщ, хьалыгъуан, хьалэч, хьамам, хьамэ, хьа-мэщ, хьантхъупс, хьанцэгуащ, хьапс, хьапщып, хьарам, хьарэ, хьэс, нэгъуэ-щ[хэри. Абы щыгъуэми къэбэрдей-шэрджэсыбзэм тэмакъыщ[эм къыщыхъу макъ дэк1уашэ дэгу хь-м и ужьк1э бзэгу лъэдакъэм къыщыхъу макъзешэ укъуэдия а-жыхуи1эр къыщагьэсэбэпыххэкъым, ат[э сытми дежи тэмакъ-ыщ1эм къыщыхъу макъ дэк1уашэ дэгу хь-м и ужьк1э ятхыри къапсэлъыри макъзешэ к1эщ[ э-жыхуи1эрщ: хьэблэ, хьэдагъэ, хьэдрыхэ, хьэдэ, хьэдэгъу, хьэдэгъэпск!, хьэдэ1ус, хьэжырэт, хьэзаб, хьэку, хьэкъ, хьэкъун, хьэкъул, хьэщ1э, хьэщ1эщ, хьэлыгъуанэ, хьэлэч, хьэмам, хьэм, хьэмэш, хьэнтхъупс, хьэнцэгуащ, хьэпс, хьэпшып, хьэрам, хьэрэ, хьэсэ, н.

Лопатинскэм Л.Г. и грамматикэм зыри щыжы1акъым макъзешэ е-м те-ухуауэ, ар грекыбзэм хэт е жыхуи1э зэрещхьым ф[эк1а. Апхуэдэ характери-стикэ ф[эк1а имы[эу, а макъыр зыхуэдэр, дауи, къыпхуэщ[энукъым. Л.Г. Лопатинскэм и грамматикэм къыщхьэщык1ыу, Балъкъэр Борис итха «Фонетика адыгских языков» тхылъым гурьйуэгъуэу итщ адыгэбзэм хэт макъзешэ ер зыхуэдэр - е-р къыщапсэлък1э бзэгупэм ику иту зе1эт, лы налъэхэр шэщ1-ауэ мэк1эзыз, макъ ищ1у, щапхъэ: жыгей, пасэрей, нехь [1, с. 97].

Зэрыжыт1ащи, Л.Г. Лопатинскэм и грамматикэм къыщихьа макъзешэхэр т1ууэ егуэш: къызэрык1уэрэ зэхэту. Макъзешэ зэхэту (дифтонгу) Л.Г. Лопатинскэм къыхигъэк1ам и бжыгъэм хуэдиз (пщыйуз мэхъу) къыхэзыгъэк1а нэгъуэщ1 щ[эныгъэл[ щы1эу дыщагъуазэкъым.

Иджырей адыгэбзэм и хьэрфзешэхэр пщ[ы мэхъу: э, ы, а, е, и, о, у, е, ю, я. Абыхэм щыщу блыр (э, ы, а, е, и, о, у) макъзешэхэщ, ё (йо), ю (йу), я (йа) жыхуи1эхэр дифтонгхэщ [еплъ: 5, с. 8]. Е, и -хэр иджырей адыгэбзэм макъ-зешэу къыщыхагъэк1ми, псалъэм къыщык1уэм и деж дифтонг къэк1уэк1э я1эщ, псалъэм папщ[э: йэмынэ (> емынэ), йэту (> ету), йылъэс (> илъэс), йыныжь (> иныжь), н. Е-м псалъэк1эм и дежи дифтонг къэк1уэк1э и1эу щы-долъагъу, псалъэм папшIэ: уайэ (> уае), майэ (> мае), н. Апхуэдэ щхьэху-эныгъэхэр Л.Г. Лопатинскэм и грамматикэм щызэхэгъэк1акъым. Апхуэдэу щ^ими, Л.Г. Лопатинскэм и грамматикэр щитха зэманым еплъытмэ, езыр зэрымыадыгэр къэплъытэмэ, абы къыдигъэк1а «Къэбэрдей грамматикэ к1э-щ[ым» гулъытэ лейрэ щытхъу псалъэф[рэ хуэфащэщ. А грамматикэр адыгэ бзэхабзэм лъабжьэ быдэ зэрыхуахъуари, нэхъ к1асэу адыгэбзэм елэжьахэм ар щ1эгъэкъуэныф1у зэра1ари жы1апхъэщ.

Список литературы:

1. Балкаров Б.Х. Фонетика адыгских языков. - Нальчик, 1970. - 334 с.

2. Лопатинский Л.Г. Краткая кабардинская грамматика // СМОМПК. -Тифлис, 1891. - Вып. 12. - С. 1-47.

3. Турчанинов Г.Ф., Цагов М.М. Грамматика кабардинского языка. - М.; Л.: Изв. АН СССР, 1940. - 160 с.

4. Унатлоков В.Х., Унатлокова Л.С. Практическая фонетика современного кабардино-черкесского языка: учебное пособие. - Нальчик: КБГУ 2015. -86 с.

5. Унатлоков В.Х., Фиапшева М.А. Сборник упражнений по фонетике кабардинского языка: учебное пособие. - Нальчик: Изд-во М.и В. Котляро-вых, 2015. - 72 с.

ГРАММАТИЧЕСКОЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЕ ИМЕН ЧИСЛИТЕЛЬНЫХ В РАБОТЕ Ш.Б. НОГМА «НАЧАЛЬНЫЕ ПРАВИЛА КАБАРДИНСКОЙ ГРАММАТИКИ»

1 2 © Унатлоков В.Х. , Каскулова А.А.

Кабардино-Балкарский государственный университет, г. Нальчик

Объектом изучения в нашей статье стало отражение лексико-грам-матического разряда имен числительных в работе первого адыгского просветителя Ш.Б. Ногма «Начальные правила кабардинской грамматики» 1843 года. Целью нашего исследования является определение статуса имен числительных в системе частей речи кабардинского языка середины XIX в. на основе их грамматического представления в грамматике Ш.Б. Ногма.

Ключевые слова кабардинская грамматика, имя числительное, адыгская письменность.

Адыгэ щ1эныгъэм и къежьап1эр XIX л1эщ1ыгъуэм псэуа Нэгумэ Шорэ и деж къыщьщ!идзэу къалъытэ ди лъэпкъ тхыдэм тетхыхьа куэдым. Шэч хэ-мылъу, адыгэ тхыбзэми, тхыдэми, ^эрыНуатэми, литературэми, лексикогра-фиеми, этнографиеми, нэгъуэщ1хэми ехьэл1а япэ къэхутэныгъэхэр епхащ узэщ1ак1уэ Нэгумэ Шорэ и ц1эм. Абы алфавитит1 зэхилъхьауэ щытащ: зым урыс графикэр и лъабжьэу, адрейр хьэрып-перс хьэрфхэм тету. Урыс графи-кэр и лъабжьэу, абы зэхилъхьа адыгэбзэ алфавитымк1э уэрыдыжьхэу, 1уэры-Iуатэм щыщ хъыбархэу т1ощ1ым нэс итхыжащ. Нэгумэ Шорэ и 1эдакъэ тхы-гъэ-лэжьыгъэ зыбжани къыщ1эк1ащ. Абыхэм щышу «Ижь зэманым адыгэ-хэм я псэук1ар», «Адыгэ лъэпкъым и тхыдэ», «Къэбэрдей грамматикэм и пэщ1эдзэ хабзэхэр», «Къэбэрдей-урыс псалъалъэ», академик А.М. Шегрен и хуитхауэ щыта «Хъуэхъу» усэр, нэгъуэщ1хэри ди зэманым къэсащ. Турчаниновым Г.Ф. Нэгумэ Шорэ и лэжьыгъэхэр, тхылъит1ым щызэхуэхьэсауэ, «Филологические труды» фЬщыгъэцЬр иIэу, Налшык къыщыдигъэк1ащ. А

1 Доцент кафедры Кабардинского языка, к.ф.н., доцент.

2 Магистрант кафедры Кабардинского языка.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.