CC BY
8
Cellular reactivity varies depending on the severity and period of the disease, in extreme situations, and in other cases. The conclusions regarding cell reactivity do based on the values of the indices of endogenous intoxication. In children with scoliosis were identified cellular reactivity with the value of the index of intoxication leukocyte index of intoxication according. A. Flight and YY Kalf-Kalif, nuclear index of the degree of endotoxicosis and hematological index of intoxication (VS. Vasilyev).
Work was carried out in accordance with bioethical norms in compliance with the relevant laws of Ukraine. All parents of children gave written consent for participation of their children in the study.
The purpose of the study. To study the effect of physical rehabilitation measures for the correction of disturbed cellular reactivity in children with scoliosis at the age of 7-10 years.
Object and methods of research. Bases for the study were: specialized secondary sanatorium boarding school for children with scoliosis Oleksiievo-Druzhkivka Slavyansk city, Donetsk region. A study conducted in 31 children aged 7-10 years with scoliosis (17 boys and 14 girls).
The influence of rehabilitation measures on the cell reactivity of children with scoliosis was studied by specifying an established immuno-hematological indices. In particular, he examined six degrees of endogenous intoxication: the leukocyte index of intoxication on YY Kalf-Kalif. Flight, hematological index of intoxication by VS. Vassilev, a nuclear index of the degree of endotoxemia, leukocyte index of the chemical in terms of toxicity.
Dynamics of changes of immuno-hematological indicators characterizing the level of cellular reactivity 7-10 year-old children with scoliosis, after rehabilitation measures, showed diverse effects that depend on gender. In boys, increased leukocyte index of intoxication on YY Kalf-Kalif, a nuclear index of the degree of endotoxemia — by 36.67%, the rate of intoxication and leukocyte index of intoxication with chemicals. However, in girls with scoliosis compared to boys of this age raising the hematological index of intoxication by VS. Vassilev 2.68 times.
Conclusions and prospects for further research. The physical rehabilitation activities in children with scoliosis aged 7-10 years positive effect on children and contribute to increased cellular reactivity of the organism of children. This increase depends on the sex of children and from parameters which characterize cell reactivity.
Keywords: children 7-10 years, scoliosis, cellular reactivity.
Рецензент — д. мед. н. Бойко Д. М.
Стаття надшшла 09.03.2017 року
УДК 581.133.8:581.526.45(477.5) Орлова Л. Д.
ОНТОГЕНЕТИЧНА М1НЛИВ1СТЬ М1НЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ ЛУЧНИХ РОСЛИН
Л1ВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Полтавський нацюнальний педагопчний ушверситет iMeHi В. Г. Короленка (м. Полтава)
orlova-ld@rambler.ru
Робота виконана у межах науково! теми кафе-дри ботанки, екологп та методики навчання бюлоги Полтавського нацюнального педагопчного уывер-ситету iменi В. Г. Короленка «Структурно-функцю-нальн особливост природних та штучних фтоцено-3iB Лiвобережного Люостепу Укра!ни» (№ державно! реестраци 0116U002582).
Вступ. В умовах економiчноí кризи та недостат-нього ресурсного забезпечення особливо актуаль-ним у системах ведення лучного кормовиробництва е виявлення кращих титв природних та Ыяних зла-кових i бобово-злакових травосто!в за рiзних систем удобрення та використання, а також вивчення впли-ву цих факторiв на особливост формування травос-то!в, !х продуктивнють, якють корму, показники ро-дючост грунту. Невиршенють багатьох питань ^е! проблеми утруднюе розробку ефективних заходiв рацюнального використання лучних угщь [11].
Вагомий вклад у розвиток теоретичних основ пщвищення продуктивност природних i Ыяних тра-восто!в внесли М.В. КуксЫ, А.В. Боговш, П.С. Макаренко, Я.1. Мащак, В.Ф. Петриченко, Г.П. Квггко, А.О.
Бабич, О.1. ЗЫченко, 1.Ф. Пщпалий, С.1. Осецький, М.Т. Ярмолюк, В.Г. Кургак та н У комплекс захо-дiв, направлених на пщвищення продуктивное^ Ы-ножатей i пасовищ, одыею iз головних е проблема покращання природних лучних фiтоценозiв i агро-фiтоценозiв на основi бтыш повного використання генетичного потен^алу бобових i злакових трав, а також оптимiзацiя умов 1х функцюнування на базi застосування науково обфунтованих прогресивних технолопй покращання i використання лук [9].
У ведены високопродуктивного тваринництва важлива ролы належиты мшералыному живленню. Нестача або надлишок мшералыних елемен^в, не-правилыне 1х стввщношення в рацюнах веде до по-рушення обмiну, виникнення рiзних захворюваны та зниження продуктивносп тварин [20]. Саме тому вивчення мшералыного складу дикорослих лучних рослин в процеЫ онтогенезу набувае особливо! ак-туалыностi у конкретних репонах.
Метою роботи було з'ясування мшералыного складу лучних рослин Лiвобережного Люостепу Укра'ши в залежнос^ вiд стану онтогенезу.
Об'ект i методи дослiдження. В основу робо-ти покладенi матерiали польових i камеральних до-слщжень природних лучних фiтоценозiв, здiйснених у перюд з 1984 по 2016 рр. Нами проводилось фь тохiмiчне дослiдження дикорослих лучних рослин Лiвобережного Лiсостепу УкраУни. Бiохiмiчнi досль дження рослин здмснювали згiдно з методиками, представленими у роботах Е.М. ЖуравльовоУ та А.1. брмакова iз ствавторами [7,13]. Зокрема, було вивчено вмют золи та основних макроелементiв у представниюв рiзних господарських i систематичних груп рослин. Результати дослщжень оброблялися за Б.А. Доспеховим [6] та з використанням прикладной' програми <^айэйса» [10].
Результати дослiджень та Гх обговорення. Вмют у трав'янистих кормах поживних речовин залежить вщ фази вегетацп ^ вiдповiдно, строкiв вщчуження. Найвищу якiсть корму одержують за скошування трав у раннi фази вегетацп, коли рос-лини використовують основнi поживнi речовини на збтьшення вегетативно' маси. Упродовж онтогенезу, як вщзначае С.П. Смелов [18], зокрема в перюд цвтння i дозрiвання насiння, коли ростовi процеси сповтьнюються, а поживнi речовини вщкладаються в органи запасу, якiсть надземноУ маси попршуеть-ся, через зменшення вмiсту у травi сирого протешу, каротину, мЫеральних елементiв та збтьшення най-менш поживноУ частини корму - сироУ клiтковини. При використанн трав в пiзнi фази вегетацп вщбу-ваються негативнi змiни хiмiчного складу зелено'' маси, що попршуе УУ поживну цiннiсть, бо не ттьки стебла, а й листки, хоч i в неоднаковiй мiрi, стають грубiшими й менш поживними. СтарЫня рослин у зв'язку з проходженням ними фаз морфогенезу негативно впливае i на мЫеральний склад корму, але не однаково для рiзних елементiв [3,22].
Вмют золи в рiзних фазах вегетацп дослщжених нами лучних рослин значно змЫюеться. По мiрi до-зрiвання вiн зменшуеться: у РаЬасеае вщ 9,53 до 7,15%, у Роасеае вщ 3,03 до 7,23%, у рiзнотрав'я - вiд 11,84 до 9,84% [14-16]. Цю закономiрнiсть можна простежити на прикладi динамiки показника двох видiв родини Роасеае (рис. 1).
Зменшення вмюту золи пщ кiнець вегетацiУ ви-являеться переважно у багаторiчних видiв. У одно-рiчних такоУ тенденцiУ не простежували.
Велику роль у функцiонуваннi лучних фiтоценозiв вiдiграе якiсний склад золи, зокрема ктькють основних мiкроелементiв - калiю, кальцiю, магнiю, фосфору, натрю.
Кальцiй як макроелемент мютиться в цитоплазмi та кттинному соку й вiдiграе важливу роль у живлены рослин. Як антагонют багатьох Ыших катiонiв вiн ви-кликае фiзiологiчне врiвноваження клiтинного соку. У виглядi сполук з фосфатидами кальцм бере участь в утворенн клiтинних мембран, полiпшуе азотне живлення рослин. Вважаеться, що для проходження нормальних проце^в травлення в органiзмi тварин, у лучних кормах мае бути не менше нiж 0,4% кальцю на суху речовину [4]. 1з внесенням пiдвищених норм азотних добрив, як правило, знижуеться нагрома-дження кальцiю в кормi, що пов'язано з випаданням
А Б В
Рис. 1. Динамка BMicTy золи у Festuca rupicola Heuff.
(1) та Poa pratensis L. (2): А - фаза колосшня, Б - кв^ування, В - початок плодоношення.
бобових i3 травостою, та з пщвищенням урожаю за однакових запаяв кальцiю в фунт [2].
1нтервал накопичення кальцiю у вивчених лучних рослинах становив 0,1-1,8%. За даними багатьох вчених [3,5,22], певноУ закономiрностi в динамщ кiлькостi кальцiю не виявляеться. У одних спостерь гаеться зменшення його вмiсту до фази кв^ування, у iнших - збтьшення. За нашими даними (рис. 2), до перюду кв^ування, у залежност вiд виду просте-жуеться подiбна тенденцiя. У фазi плодоношення у Festuca rupicola Heuff. збтьшуеться вмют кальцю, а у Poa pratensis L. - залишаеться на попередньому рiвнi.
Вмiст калiю в кормi великою мiрою залежить вiд ботаычного складу травостою, строку використан-ня i погодних умов. Рiзнотрав'я мютило калiю най-бiльше, менше - Poaceae i найменше - Fabaceae. Вщ весни до осенi, тобто вщ початку онтогенезу до його заюнчення, нагромадження калiю знижуеться. За внесення азотних добрив, а також вщ весни до осен вмют калю зменшувався в мiру його виносу з урожаем попередых уко^в [21].
Лучнi рослини у район дослiдження мiстили калiю в iнтервалi 0,36-3,02%, при середньому нако-пиченн - 1,55±0,06%. Концентрацiя його у рослинах вщ бутоызацп-колосЫня до плодоношення зменшу-валася у представникiв рiзнотрав'я майже у 2 рази, а у Fabaceae i Poaceae таке зменшення було не таке рiзке.
Магнм у зелених рослинах входить до складу хлорофту. Фiзiологiчна роль магню пов'язана з впливом на активнють багатьох ферментiв. За по-стiйноУ його нестачi проявляеться своерщний хлороз, цвiтiння затримуеться. Разом iз кальцiем вiн е складником середшх мiжклiтинних частин. Нестача
А Б В
Рис. 2. Динамка вмсту кальцю у Festuca rupicola (1) та Poa pratensis (2): А - фаза колосшня, Б - кв^ування, В - початок плодоношення.
магн1ю в кормах попршуе якють корму, знижуе уро-жайн1сть. За недостатньоТ к1лькост1 у тварин можуть проявлятися розлади травного тракту. По зоотехшч-ним нормам, вм1ст магшю в трав'яному корм1 мае бути в межах 0,12-0,26%, а 0,3% на суху речовину запоб1гае хворобам. Нижшй р1вень магн1ю (0,1%) е критичним [1].
За даними шмецького луювника Е. Клаппа [8] найбшьше магн1ю м1стить р1знотрав'я - 1,9% на суху речовину, бобов1 - 0,87%, злаки - 0,4%. 1стот-но знижують нагромадження магн1ю у травах калй н1 добрива, особливо, коли Тх вносять у пщвищених дозах. Застосування повного м1нерального добрива збщнювало лучний корм на магшй. Д1я азотних добрив на засвоення магшю травами проявлялася по-р1зному [12].
Нагромадження магн1ю у злакових пом1тно пщви-щувалося вщ весни до осен1, а у вологш роки р1вень цього елемента нижчий, шж у сух1, що пояснюеться вимиванням магн1ю з фунту та за кращоТ родючос-т1 - вищими виносами. Екоб1олог1чн1 й агротехшчш основи створення та використання трав'янистих ф1тоценоз1в родючост1 - вищими виносами. Молод1 рослини багатш1 на магшй, н1ж стар1, окр1м конюши-ни лучноТ. Нагромадження магн1ю в корм1 виявилося неоднаковим, проте його було достатньо. На вс1х вар1антах багатор1чних травостоТв проявилося зни-ження вмюту магн1ю за внесення фосфорно-калй них добрив [22].
Найб1льше накопичення магшю у дослщжених представник1в р1знотрав'я в1дбуваеться до кв1туван-ня, у Fabaceae - пюля кв1тування. Пюля кв1тування у Poaceae в1дбуваеться збшьшення к1лькост1 магн1ю з 0,19 до 0,31%, у р1знотрав'я - майже в 2,5 рази зменшення.
фосфор е одним 1з ключових елемент1в мше-рального живлення рослин, який в1д1грае важливу i центральну роль у Тх метаболiзмi. Створюючи енер-гетичну основу для функцюнування рослинних ^i-тин, вш входить до складу нуклеТнових кислот i ну-клеотидiв, лiпiдiв мембран, ферментiв та промiжних продуктiв фотосинтетичного та дихального ци^в. Хоча початковi етапи е критичними щодо фосфору, оптимальне забезпечення ним е важливим протя-гом усього вегетацмного перiоду рослин. Проблема оптимiзацiТ фосфорного живлення рослин у наш час набувае все бшьшо'Т актуальности оскiльки ресурси фосфору досить обмежеш [19,22].
У наших дослiдженнях вмют фосфору знаходив-ся у межах 0,03-0,60%, при середньому накопиченш - 0,10±0,065%. За даними М.М. Карпуся iз ствавто-рами коливання величини показника упродовж онтогенезу певноТ тенденцп не виявляе [5]. Хоча по даним шших авторiв накопичення фосфору закономiрно знижуеться у вЫх видiв рослин по мiрi старшня [3,22]. Виходячи з цього, його накопичення може зменшу-ватися, збшьшуватися, залишатися на одному рiвнi до фази квпування. У наших дослщженнях ми отри-мали подiбнi результати (рис. 3). У Festuca rupicola ми бачимо збшьшення величини показника до фази ^тування з наступним зменшенням до фази плодо-ношення, а в Poa pratensis -зменшення до квiтування i збшьшення до плодоношення (рис. 3).
Значення натр1ю для рослин I вмют його в корм1 ще дос1 трактуюты неоднозначно, однак б1лыш1сты до-сл1дник1в вважае, що в1н потр1бний для оптималыного росту рослин. Натр1й разом 1з кал1ем бере участы у робот1 кал1й-натр1евоТ помпи, завдяки !й в1дбуваетыся рух 1он1в через кттинну мембрану. Зг1дно з повщо-мленням П.1. Ромашова, у бшышост випадк1в натр1ю у травах недостатныо (0,04-0,06%), а для задоволення
Рис. 3. Динамка bmîcty фосфору у Festuca rupicola (1) та Poa pratensis (2): А - фаза колосшня, Б - кв^ування, В - початок плодоношення.
потреб тварин n0Tpi6H0, щоб концентрацiя його ста-новила 0,18% на суху речовину [17]. 1з внесенням на-TpieBoï селiтри, нагромадження його в rapMi суттево збiльшувалося [22].
Кiлькiсть натр^ у всiх видiв рослин знаходиться в межах 0,082-0,219%. Накопичення його до юнця кв^ тування збшьшуеться порiвняно з фазою колосiння i залишаеться приблизно на тому ж рiвнi до кiнця веге-таци або пiд кiнець вегетацiï знижуеться.
В цшому у представникiв рiзнотрав'я вщбуваеть-ся зменшення всiх мЫеральних елементiв пiд кiнець онтогенезу, хоча загальна насиченють органiзмiв рослин мЫеральними елементами у них набагато вища, нiж у Poaceae або Fabaceae. У видiв Fabaceae i Poaceae вмют мЫеральних речовин не завжди знижуеться до кiнця вегетаци, iнодi вiдбуваеться ïх збшь-шення (кальцiю i магнiю).
Висновки. Вмют золи i зольних елемен^в до юнця вегетацiï дослiджених рослин знижуеться як у окремих представниюв, так i в родинах в цшому. Ви-ключення в накопиченнi зольних елемен^в складав кальцiй, вмiст якого до юнця вегетацiï часто зростае. Це пояснюеться тим, що кальцм переноситься в рос-линi тшьки в одному напрямку - вщ коренiв до листкiв i не реутилiзуеться. Максимальнi запаси мiнеральних речовин частше всього накопичуються в стади буто-нiзацiï i квiтування, коли надземна маса лучних рослин в^^зняеться найбшьш високою якiстю.
Перспективи подальших дослiджень. Для створення високопродуктивних лучних травостоïв не-обхiдно проводити постмш монiторинговi дослщжен-ня хiмiчного складу, в тому числi вмюту мЫеральних елементiв, у конкретних регюнах i враховувати ïх при прогнозуванш врожайностi та продуктивностi лучних фiтоценозiв. Таке вивчення у подальшому повинно стосуватися питань впливу умов зростання (осв^-лення, вологост^ типу фун^в та iн.) на мiнеральний склад лучних рослин рiзних регiонiв.
Л^ература
1. Aкишин Л.И. Слагаемые продуктивности I Л.И. Aкишин Ц Кормопроизводство. - 1984. - № 2. - С. 12-13.
2. Бегей С.В. Вплив мшеральних добрив на врожай i якють сшожатей та культурних пасовищ Передкарпаття I С.В. Бегей, M^. Хомик, С.В. Камшська Ц Землеробство. - 1969. - Вип. 19. - С. 45-55.
3. Благовещенский Г.В. Формирование энергосберегающих агрозооэкосистем I Г.В. Благовещенский Ц Кормопроизводство. - 1995. - № 4. - С. 8-11.
4. Вудмаска В.Ю. Г^вля худоби на промислових комплексах I В.Ю. Вудмаска, C.M. Дичко. - К.: Урожай, 1974. - 136 с.
5. Деталiзована поживнють коpмiв зони Люостепу Украши: довщник I [M.M. Карпусь, В.П. Славов, M.A. Лапа, HM. Mаpти-нюк]. - К.: Aгpаpна наука, 1995. - 348 с.
6. Доспехов БЛ. Mетодика полевого опыта: (С основами статистической обработки результатов исследования) I БЛ. Доспехов. - M.: Колос, 1979. - 416 с.
7. Журавльова E.M. Руководство по зоотехническому анализу кормов I E.M. Журавльова. - M.: Сельхозиздат, 1969. - 295 с.
8. Клапп Э. Сенокосы и пастбища I Э. Клапп; пер. с нем. Н.С. Apхангельского. - M., 1961. - 614 с.
9. Ковтун К.П. Наукове обфунтування технолопчних пpийомiв створення високопродуктивних багатоpiчних травостоев при конвеерному виробниц^ коpмiв на орних землях Люостепу: автореф. дис. ... докт. с.-г. наук: спец. 06.01.12 - кормови-робництво i луювництво I К.П. Ковтун. - Вшниця, 2006. - 42 с.
10. Комп'ютерш методи в стьському господаpствi та бюлогп: навч. посiб. I ^.M. Царенко, Ю.A. Злобiн, В.Г. Скляр, C.M. Пан-ченко]. - Суми: Ушверситетська книга, 2000. - 203 с.
11. Кургак В.Г. Продуктивность разнотипных луговых травостоев на пахотных землях Лесостепи в зависимости от систем удобрения и режимов использования I В.Г. Кургак, A.^ Лукьянец Ц Корми i кормовиробництво. - 2004. - Вип. 54. -С. 29-35.
12. Mазаева M.M. Содержание магния в травах при удобрении сенокосов и пастбищ I M.M. Mазаева, О.В. Неугодова, Л.В. Лапшина Ц Химия в сельском хозяйстве. - 1978. - № 4. - С. 13-16.
13. Mетоды биохимического исследования растений I [A.^ Epмаков, В.В. Apасимович, M.^ Смирнова-Иконникова, И.К. Mуppи]. - M.; Л.: Гос. изд-во с.-х. лит-ры, 1952. - 520 с.
14. Орлова Л.Д. Бюеколопчш особливост лучних фiтоценозiв Лiвобеpежного Люостепу Украши (продуктивнють та рацюналь-не використання) I Л.Д. Орлова. - Полтава: ПНПУ iменi В.Г. Короленка, 2011. - 278 с.
15. Орлова Л.Д. Динамка мшерального складу дикорослих кормових рослин I Л.Д. Орлова Ц Друп Каришинськ читання: мiжвуз. наук.-метод. конф. з проблем природничих наук: матеpiали доп. I Полтав. держ. пед. ш-т iм. В.Г. Короленка. -Полтава, 1993. - С. 50-51.
16. Орлова Л.Д. Ктькюш показники вмюту золи лучних рослин Лiвобеpежного Люостепу Украши I Л.Д. Орлова Ц Бюлопя та еколопя. - 2016. - Т. 2, № 1. - С. 23-30.
17. Ромашов П.И. Удобрение сенокосов и пастбищ I П.И. Ромашов. - M.: Колос, 1969. - 130 с.
18. Смелов С.П. Теоретические основы луговодства I С.П. Смелов. - M.: Колос, 1966. - 367 с.
19. Cтахiв M.^ Фосфорне живлення рослин та методичш аспекти визначення рухомих сполук фосфору в фунт I M.^ Cтахiв II Грунтознавство. - 2010. - Т. 11, № 3-4. - С. 88-95.
20. Химич A^. Сапонит и комплексные минеральные добавки в кормлении коров I A^. Химич, В.В. Химич Ц Корми i кормовиробництво. - 2004. - Вип. 53. - С. 185-190.
21. Шуль Д.1. Сшокоси i пасовища IД.1. Шуль, Л.1. Рак, Г.П. Дутка. - Тернопть: Збруч, 2006. - 235 с.
22. Ярмолюк M.I Eкобiологiчнi й агротехшчш основи створення та використання трав'янистих фiтоценозiв: моногр. I M.I Ярмолюк, У.О. Котяш, Н.Б. Демчишин. - Львiв: ПAIC, 2010. - 228 с.
23. Hammond J.P. Changes in gene expression in Arabidopsis shoots during phosphate starvation and potential for developing smart plants I J.P. Hammond, M.J. Bennett, H.C. Bowen [et al.] II Plant Physiol. - 2003. - V. 132, № 2. - Р. 578-596.
УДК 581.133.8:581.526.45(477.5)
OНТOГЕНЕТИЧНA МIНЛИBIСТЬ МIНЕPAЛЬНOГO СКЛАДУ ЛУЧНИХ POСЛИН ЛIBOБЕPЕЖНOГO Л1-^СТЕПУ УКРАШИ
Opлoвa Л. Д.
Резюме. Проводилося фiтохiмiчне дослщження дикорослих лучних рослин ГНвобережного Люостепу УкраУни. З'ясовувався вмют золи та ктькють калю кальцю, магыю, фосфору, натрю у надземнм масi рослин. Встановлено, що у представниюв piзнотpав'я вщбуваеться зменшення всiх мiнеpальних елеменпв по пpоходженнi фаз вегетацiÏ, хоча загальна насиченють оpганiзмiв рослин мЫеральними елементами у них на-багато вища, ыж у Poaceae або Fabaceae. У видiв Fabaceae i Poaceae вмют мшеральних речовин не завжди знижуеться до кшця вегетацп, iнодi вiдбуваeться 1х збiльшення (кальцю i магнiю).
Ключoвi слова: лучн рослини, мiнеpальний склад, онтогенетична мшливють, Лiвобеpежний Лiсостеп Украши.
УДК 581.133.8:581.526.45(477.5)
OНТOГЕНЕТИЧЕСКAЯ ИЗМЕНЧИBOСТЬ МИНЕPAЛЬНOГO СOСТABA ЛУГOBЫХ РАСТЕНИЙ ЛЕBOBЕPЕЖНOЙ ЛЕСOСТЕПИ УКРАИНЫ
Opлoвa Л. Д.
Резюме. Проводилось фитохимическое исследование дикорастущих луговых растений Левобережной Лесостепи Украины. Выяснялось содержание золы и количество калия, кальция, магния, фосфора, натрия в надземной массе растений. Установлено, что у представителей разнотравья происходит уменьшение всех минеральных элементов по прохождении фаз вегетации, хотя общая насыщенность организмов
растений минеральными элементами в них намного выше, чем в Poaceae или Fabaceae. У видов Fabaceae и Poaceae содержание минеральных веществ не всегда снижается к концу вегетации, иногда происходит их увеличение (кальция и магния).
Ключевые слова: луговые растения, минеральный состав, онтогенетическая изменчивость, Левобережная Лесостепь Украины.
UDC 581.133.8:581.526.45(477.5)
VARIABILITY ONTOGENETIC MINERAL COMPOSITION MEADOW PLANT-STEPPE LEFT BANK UKRAINE
Orlova L. D.
Abstract. Phytochemical studies conducted wild meadow plants Left Bank Steppes of Ukraine. It was determined ash content and the amount of potassium, calcium, magnesium, phosphorus, sodium overground mass of plants. It became clear the ash content and the amount of potassium, calcium, magnesium, phosphorus, sodium in the aboveground mass of plants, depending on the condition of ontogeny.
It is established that the ash content of different vegetation phases from the investigated meadow plants varies considerably. As they Mature it decreases in Fabaceae from at 9.53 to 7.15%, Poaceae from of 3.03 to 7.23% in grasses from of 11.84 to 9,84%. This pattern can be traced on the example of the ratio of the two species of the family Poaceae: Festuca rupicola Heuff. (1) and Poa pratensis L.
The interval of accumulation of calcium in the studied meadow plants was 0.1 to 1.8%. The content of the indicator in some plants, decreases to the phase of flowering, others - increased. In the phase of fruiting Festuca rupicola Heuff. increases calcium content, and in Poa pratensis L. - remains the same.
Herbs contain more potassium, and less Poaceae and less - Fabaceae. The concentration of potassium in plants from budding-earing to fruiting decreased the representatives of the grass almost 2 times, and in the Fabaceae and Poaceae, such a decrease was not so sharp.
The greatest accumulation of magnesium in the studied representatives of Forbs occurs before flowering, Fabaceae - after flowering. After flowering from Poaceae is to increase the amount of magnesium with a 0.19 to 0.31% in the grass - almost 2.5 times the reduction.
The average accumulation of phosphorus discovered by members of 0.10±0,065%. The amount of phosphorus in meadow plants may decrease, increase, stay the same level until the blooming phase. From Festuca rupicola, we see an increase in the value of the indicator, until the blooming phase with a subsequent decrease until the fruiting phase, and Poa pratensis - reduction to flowering and fruiting increase.
The amount of sodium in all plant species within 0,082 - of 0.219%. The accumulation of sodium to the end of flowering increases compared to the heading stage and remains approximately at the same level until the end of the growing season or at the end of the growing season decreases.
In general, the representatives of the grass cover decreases of all the mineral elements at the end of ontogeny, although the total richness of organisms of plants mineral elements are much higher than that of Poaceae or Fabaceae. In the species of the Fabaceae and Poaceae mineral content is not always reduced by the end of the growing season, sometimes there is an increase (calcium and magnesium).
The contents of ash and mineral elements to the end of the vegetation period of the studied plants is reduced as individual representatives, and families in general. The exception in the accumulation of mineral elements were calcium, the content of which by the end of the growing season often increases. This is because calcium is transferred to the plant in only one direction - from the roots to the leaves and not reutilizes. The maximum amount of minerals often accumulate in the stage of budding and flowering, when the top part of the meadow plants of the highest quality.
Keywords: meadow plants, mineral composition, ontogenetic variability, Left Bank Forest Steppe of Ukraine.
Рецензент — проф. Гапон С. В.
Стаття надшшла 20.03.2017 року
