CC BY
6БИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вчеш записки Тавршського нащонального унiверситету îm. В.1. Вернадського Серiя «Бюлопя, хiмiя». Том 25 (64). 2012. № 4. С. 3-11.
УДК 612.13-053.81:577.152
ОКСИД АЗОТУ ЯК РЕГУЛЯТОР АДАПТИВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОРГАН1ЗМУ ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ЮНАК1В I Д1ВЧАТ
Богдановська Н.В.
ЗапорЬзький нащональний ушеерситет, Запор1жжя, Украта
E-mail: nadezhdabg@rambler.ru
Проведено дослщження системи синтезу оксиду азоту практично здорових хлопщв i дiвчат у вщ 20-25 роюв (62 особи). Встановлено, що, незалежно вiд стаи, зниження адаптивних можливостей у цих оЫб супроводжуеться зниженням активностi конститутивно!' i сумарно'1 NOS, аргiнази, штратредуктази, зростанням активностi iндуцибельноï NO-синтази, збшьшенням ïï частки в загальному пулi NO-синтаз i вираженим зниженням вазодилатащйно1 реакцiï плечово!' артерiï на штучно створену пперемто. Показано, що основний внесок у загальний синтез NO в органiзмi осiб iз високим рiвнем адаптивних можливостей серцево-судинноï системи вносить окислювальний кальцiйзалежний шлях утворення оксиду азоту за участю cNOS.
Ключое1 слова: оксид азоту, адаптивш можливостi, серцево-судинна система, функщональний взаемозв'язок, юнаки i дiвчата, 20-25 роюв.
ВСТУП
Актуальною проблемою бюлогп на сьогодш залишаеться вивчення особливостей та ф1зюлопчних мехашзм1в адаптацiï оргашзму до р1зних фактор1в зовшшнього середовища. Показано, що значне зростання захворювань ф1зюлопчних систем оргашзму пов'язано з ютотним зниженням загальних адаптивних можливостей оргашзму, порушенням нормального функцюнування ф1зюлопчних мехашзм1в, що забезпечують повноцшну форму адаптацп до д^ несприятливих вплив1в зовшшнього та внутршнього середовища [1-4].
Останшм часом значну увагу дослщниюв притягнуто до вивчення рол1 оксиду азоту в забезпеченш оптимальноï роботи цшюного оргашзму [2]. Експериментально доведена важлива роль оксиду азоту в регуляцп р1зних систем оргашзму [3-5].
Таким чином, оксид азоту може розглядатися як один ¡з найважливших регулятор1в загальних адаптивних можливостей оргашзму, що забезпечуе його оптимальну адаптащю до зовшшшх вплив1в р1зного характеру i, як наслщок, шдтримку необхщного р1вня здоров'я.
Попередшми роботами нами були наведеш експериментальш даш щодо особливостей функцюнального стану системи синтезу оксиду азоту та ïï окремих
ланок в тренованих oci6 окремо! стат на рiзних етапах адаптацп до фiзичних навантажень [6-8]. Також, не менш важливим е питання вiдносно вивчення гендерних вщмшностей в характерi оргашзацп ще! системи в практично здорових осiб.
Актуальшсть i безсумнiвне практичне значення зазначено! проблеми послужили передумовами для проведення цього дослiдження, метою якого стало вивчення ролi системи синтезу оксиду азоту в регуляцп адаптивних можливостей серцево-судинно! системи практично здорових ошб рiзно! статi вiком 20-25 роюв.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Протягом дослщження було проведено обстеження 62 практично здорових юнаюв (n=30) i дiвчат (n=32) вiком 20-25 рокiв. Обстеження проводилось в групах юнаюв i дiвчат залежно вiд рiвня адаптивних можливостей серцево-судинно! системи !хнього оргашзму - Д-3 i Ю-3 ^вчата та юнаки з низькими адаптивними можливостями - значення адаптацiйного потенщалу системи кровообiгу (АПссс) "низью" та "нижче вiд середнього"); Д-2 i Ю-2 (дiвчата та юнаки з середшми адаптивними можливостями - "середш" значення АПссс); Д-1 i Ю-1 (дiвчата та юнаки з високими адаптивними можливостями - значення АПссс "висою" та "вище вiд середнього").
Ощнку стану системи центрально! гемодинамши i структурно-функцiонально! органiзацi! серця проводили на основi даних ехокардiографi! з використанням ультразвукового сканера фiрми Siemens. Визначали: частоту серцевих скорочень (ЧСС, уд-хв"1), ударний (УО, мл) i хвилинний (ХОК, л-хв1) об'еми кров^ загальний периферичний отр судин (ЗПОС, дш2-с-см-5), серцевий iндекс (С1, л-хв^м-2), кiнцево-дiастолiчний дiаметр правого (КДДпш, см) i лiвого (КДДлш, см) шлуночюв серця, кiнцево-систолiчний дiаметр правого (КСДпш, см) i лiвого (КСДлш, см) шлуночюв, кiнцево-систолiчний (КСО, мл) i кiнцево-дiастолiчний (КДО, мл) об'еми, об'еми лiвого шлуночка в систолу (Улш-с, мл) i в дiастолу (Улш-д, мл), товщину задньо! стiнки лiвого шлуночка в дiастолу (ТЗСлш, см), масу мюкарда (Мм, г), шдекс маси мiокарда (1Мм, у.о.), величину фракцп викиду кровi (ФВ, %), i^^^ провiдностi серця (DS, %), швидкост швидкого (Е, мл/с) i повiльного (А, мл/с) наповнення правого (Еп i Ап) i лiвого (Ел i Ал) шлуночкiв серця, а також величини сшввщношень Еп/Ап (у.о.) i Ел/Ал (у.о.) [9, 10].
На основi аналiзу електрокардюграми, за методиками Р.М. Баевського та М.В. Малшова, реестрували такi показники: параметри варiацiйно! пульсометрi! (моду - Мо, с; ампл^уду моди - АМо, %; варiацiйний розмах - АХ, с; i^^^ вегетативно! рiвноваги - 1ВР, умовнi одиницi, у.о.; i^^^ напруги регуляторних механiзмiв системи кровооб^у - 1Нссс, у.о.) i амплiтудно! пульсометрi! (моду -МоЬ, мВ; амплiтуду моди - АМоЬ, %; варiацiйний розмах - AXh, мВ; показник ефективностi роботи серця - ПЕРС, у.о.) [10, 11].
Величину адаптацшного потенщалу серцево-судинно! системи (АПссс, у.о.) розраховували за формулою М.В. Малшова: АПссс = ПЕРС / 1Нссс, де ПЕРС -показник ефективносп роботи серця, у.о.; 1Нссс - шдекс напруги регуляторних механiзмiв системи кровооб^у, у.о. [12].
Ощнку функцiонального стану судинного ендотелда проводили на 0CH0Bi визначення ступеню виразностi вазодилатацшно! реакци плечово! артери (ВДР) у пробi з реактивною riперемieю за методом D.S. Celermajer i3 використанням апарату для ультразвукового дослщження "Ульпма Pro-30" i визначали: вихiднi величини дiаметра плечово! артери (Di, мм), лшшно! (Ул.в., см/с) i об'емно! (Уоб.в., мл/с) швидкостей кровотоку, величини даних показникiв шсля проби з реактивною гiперемieю (вщповщно Dr, мм; Ул.г, см / с; Уоб.г, мл/с) i значення приросту зазначених параметрiв пiсля проведено! проби (вщповщно AD,%; АУл,%; АУоб ,%) [13, 14].
Для ощнки стану системи синтезу оксиду азоту в плазмi кровi визначали величини бiохiмiчних показникiв, що характеризують штенсившсть обмiну L-аргiнiну за двома альтернативними (неокисному аргшазному i окисному NO-синтазному) шляхами метаболiзму. 1нтенсившсть неокисного метаболiзму оцiнювали, визначаючи сумарну активнiсть аргiнази (Arg, нмоль-хв-1-мг-1 бшка) i вмiст сечовини (нмоль-мг-1 бшка), що утворюеться при участi даного ферменту. 1нтенсившсть окисно! деградацi! арпшну, при якiй утворюеться оксид азоту de novo оцiнювали за актившстю рiзних iзоферментiв NO-синтази - кальцшзалежно! конститутивно! (визначалася сумарна активнiсть eNOS + nNOS = cNOS, пмоль-хв-1-мг-1 бiлка) i кальцiйнезалежно! iндуцибельно! (iNOS, пмоль-хв^-мг-1 бiлка), а також за рiвнем окислених метаболiтiв оксиду азоту - штрит (NO2-, пмоль-мг-1 бiлка) i нiтрат (NO3-, пмоль-мг-1 бшка) -анюшв. Оцiнювали також штенсившсть реутатзацп нiтрат-анiонiв для вiдновного ресинтезу оксиду азоту, визначаючи НАДФ-залежну штратредуктазну активнiсть (Red, нмоль-хв^мг1 бiлка).
Крiм перерахованих показникiв, у плазмi кровi визначали вмiст залiза (Fe, нмоль-мг-1 бiлка), гемоглобiну (Hb, нмоль-мг"1 бшка), бшрубшу (Br, нмоль-мг"1 бiлка) та неоргашчних фосфатiв (Pi, нмоль-мг-1 бшка).
Ус отриманi в ходi дослщження експериментальнi матерiали були обробленi з використанням статистичного пакету Microsoft Exell.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Результати проведеного дослiдження дозволили встановити, що для обстежених юнакiв 20-25 рокiв був характерний достовiрно вищий, нiж для дiвчат цього ж вiку, рiвень адаптивних можливостей серцево-судинно! системи !хнього органiзму (величини АПссс становили вщповщно 0,96±0,07 у.о. i 0,68±0,05 у.о., p<0,05) та бiльш високi значення показника ефективносп роботи серця (ПЕРС 110,38±6,55 у.о. i 83,03±6,93 у.о.; p<0,01). Разом iз тим не вдалося зарееструвати вiрогiдних (p>0,05) статевих вiдмiнностей у значеннях показникiв, що вщображають стан системи центрально! гемодинамши (УО, ХОК, С1) та стутнь функцiонально! напруги регуляторних механiзмiв системи кровооб^у (1Нссс i 1ВР).
Пщтвердили перевагу юнакiв у рiвнi адаптивних можливостей системи кровооб^у i результати !х внутрiшньогрупового розподiлу за величиною адаптацшного потенцiалу серцево-судинно! системи (АПссс).
Серед юнаюв бiльша, нiж серед дiвчат, !х кiлькiсть характеризувалася "середшми" (вiдповiдно 34,49% i 28,57%), "вищими вiд середнього" (10,34% i
7,14%) i "високими" (20,69% i 17,86%) адаптивними можливостями системи кровооб^у i менша - "нижчими вiд середнього" (10,34% i 14,29%) i "низькими" (24,14% i 32,14%) значеннями адаптацiйного потенцiалу серцево-судинно! системи.
Порiвняльний аналiз величин показникiв, яю характеризують особливостi структурно-функщонально! оргашзаци серця, показав вiдсутнiсть статистично значущих статевих вiдмiнностей стосовно бiльшостi даних параметрiв (р>0,05). Тiльки значення фракци викиду кровi (ФВ), iндексу провiдностi (ББ), а також швидкостей швидкого (Е) i повiльного (А) наповнення правого шлуночка серця були достовiрно вище (р<0,05; р<0,01; р<0,001) у груш практично здорових юнакiв 20-25 роюв.
Крiм цього, результати кореляцiйного аналiзу дозволили констатувати, що, незалежно вщ статi, висока кореляцiйна залежнiсть адаптивних можливостей системи кровооб^у вiдзначалася тшьки з величинами фракци викиду кровi (ФВ) (г=0,57 у групi дiвчат i г=0,85 у групi юнаюв) та iндексу провiдностi (вiдповiдно г=0,69 i г=0,81). Статистично значущих коефщенпв кореляци з iншими показниками структурно-функщонально! оргашзаци серця зарееструвати не вдалося (рис. 1).
КСДлш
Рис. 1. Кореляцшт зв'язки значень адаптацiйного потенщалу системи кровообiгу з показниками структурно-функщонально! оргашзаци серця.
Примтки: КСДлш - кiнцево-систолiчний дiаметр лiвого шлуночка; КДДпш - кшцево-дiастолiчний дiаметр правого шлуночка; КСДпш - кiнцево-систолiчний дiаметр правого шлуночка; ТЗСлш - товщина задньо! стiнки лiвого шлуночка; С1 - серцевий iндекс; ФВ -фракщя викиду кровi; УО - ударний об'ем кровц ХОК - хвилинний об'ем кровц ББ - шдекс провiдностi серця.
На нашу думку, представлен результати можуть свщчити про те, що характер структурно-функцiонально! органiзацi! роботи серця та функщонального стану системи центрально! гемодинамiки неповною мiрою характеризують поточний рiвень загальних адаптивних можливостей серцево-судинно! системи оргашзму.
У зв'язку i3 зазначеною цшим рядом aBTopiB важливою роллю оксиду азоту в забезпеченш оптимального piB^ функцiонування комплексу фiзiологiчних систем оргашзму, в тому числi i серцево-судинно!, нами було висунуто припущення про його ютотну роль i в забезпеченш поточних адаптивних можливостей апарату кровооб^у.
Отриманi експериментальнi данi дозволили констатувати не тшьки наявнiсть статевих вiдмiнностей у станi системи синтезу оксиду азоту серед практично здорових юнаюв i дiвчат у вщ вiд 20-25 рокiв, але й бшьш оптимальнi величини основних параметрiв дано! системи в групi юнаюв, що характеризувалися бiльш високими адаптивними можливостями системи кровооб^у.
Серед юнаюв рееструвалися вiрогiдно бiльш високi (p<0,01; p<0,001), нiж у дiвчат, величини активност конститутивно! кальцiйзалежноï NO-синтази (cNOS) i сумарно! NOS, вмiсту нират1в (NO-3) у плазмi кровi i, навпаки, бшьш низью значення частки шдуцибельно! NOS в загальному пулi iзоферментiв та спiввiдношення активностей штратредуктази та cNOS.
Крiм цього, ймовiрно, основна роль у забезпеченнi оргашзму необхщним рiвнем оксиду азоту належала ендотелiальнiй iзоформi конститутивно! NO-синтази ^NOS) у зв'язку з достовiрно бшьш високим (p<0,05; p<0,01) ступенем виразносп, в групi юнакiв, вазодилатацiйноï реакцп плечово! артерiï в пробi з реактивною гiперемiею. Прирiст дiаметра плечово! артерiï та об'емно! швидкостi кровотоку склав у груш юнаюв вщповщно 18,80±0,94% i 147,75±5,87%, тодi як у груш дiвчат 15,33±0,88% i 130,17±5,64%.
П!дтвердили суттеву роль оксиду азоту в забезпеченнi адаптивних можливостей системи кровооб^у i результати кореляцшного аналiзу. Як видно з даних, наведених на рис. 2, для вшх обстежених осiб, незалежно вщ статi, був характерний високий кореляцшний зв'язок значень АПссс iз величинами практично вшх параметрiв, що вщображають стан системи синтезу оксиду азоту.
Величини коефщенпв кореляцiï значень АПссс зi значеннями активностi cNOS становили 0,63 в груш юнаюв i 0,68 в груш дiвчат, сумарно! NOS вiдповiдно 0,68 i 0,61, аргшази - 0,62 i 0,67, iNOS вiдповiдно -0,65 i -0,57, частки iNOS у загальному пулi iзоферментiв -0,69 i -0,80, штратредуктази 0,72 та 0,61.
Суттевим доповненням стосовно наведених даних послужили результати аналiзу особливостей змши стану системи синтезу оксиду азоту при змш адаптивних можливостей системи кровооб^у. Було встановлено, що незалежно вщ статi обстежених ошб зниження адаптивних можливостей системи кровооб^у супроводжувалося достовiрним зниженням активностi конститутивно!' NOS, сумарноï NOS, аргiнази, штратредуктази, експрешею активностi iндуцибельноï NO-синтази, шдвищенням ïï частки в загальному пулi iзоферментiв i падiнням виразност вазодилатацiйноï реакцiï плечово! артерiï в пробi з реактивною гiперемiею.
У груш юнаюв iз високими адаптивними можливостями системи кровооб^у активнiсть конститутивно! NOS була на 36,31±1,74%, p<0,001 вище в порiвняннi з !х однолiтками з низькими адаптивними можливостями, а в груш дiвчат на 44,51±1,88%, p<0,001. Аналопчш спiввiдношення у величинах активностi сумарно!
NOS склали вщповщно 5,52±1,66%, p<0,05 i 3,53±2,52%, p<0,05, арпнази -29,49±1,43%, p<0,05 i 40,09±1,80%, p<0,05, нiтратредуктази - 6,48±1,50%, р<0,001 та 17,57±2,00%, р<0,001. Навпаки, у представниюв з низькими адаптивними можливостями рееструвалися бiльш високi величини активносп iндуцибельноï NOS (на 78,01±1,58%, p<0,001 серед юнакiв та на 89,63±2,33%, p<0,001 серед дiвчат), пiдвищеннi значення ïï частки в загальному пулi iзоферментiв (вiдповiдно на 87,63±1,47%, p<0,001 та 92,06±1,48%, p<0,001) та бiльш низький ступень виразностi вазодилатацiйноï реакци плечовоï артерiï (на 44,29±2,13%, p<0,001 та 46,50±3,03%, p<0,05).
iNOS
A
- "\,cN0S
А\\
% iNOS / V ^Г 5 ®У \\jA)Arg
3ar.NOS^ V/^Red
^N02
—•— Юнаки • Дiвчата
Рис. 2. Кореляцшт зв'язки значень адаптацiйного потенщалу системи кровообiгу з показниками системи синтезу оксиду азоту.
Примтки: iNOS - актившсть iндуцибельноï NO-синтази; cNOS - активнiсть конститутивноï NO-синтази; Arg - актившсть аргiнази; Red - актившсть редуктази; NO2 - вмют нiтритiв; NO3 - вмiст нирапв; заг. NOS - сумарна актившсть NO-синтаз; % iNOS - частка iндуцибельноï NO-синтази в загальному пулi iзоферментiв; AD -прирiст дiаметра плечовоï артерiï пiсля проби з реактивною гiперемiею.
Показовими також виявилися результати анатзу особливостей змiни спiввiдношень рiзних шляхiв до загального синтезу оксиду азоту в органiзмi обстежених осiб (рис. 3).
Вiдповiдно до отриманих даних у юнакiв та дiвчат iз високими адаптивними можливостями системи кровооб^у основний внесок у загальний синтез оксиду азоту в органiзмi здiйснюе окислювальний кальцiйзалежний шлях утворення оксиду азоту за участю cNOS (вiдповiдно 69% i 62%), далi в цiй своерiднiй градацiï йде окислювальний кальцiйнезалежний шлях метаболiзму L-аргшшу за участю iNOS (вiдповiдно 25% i 30%) i, нарешп, реутатзацшний синтез оксиду азоту за участю штратредуктази (вiдповiдно 6% i 8%).
Попршення адаптивних можливостей системи кровооб^у супроводжувалося iстотним зниженням вкладу cNOS до загального синтезу оксиду азоту (до 47% у
груш юнаюв i до 35% у груш дiвчат) i, навпаки, зростанням значущостi активностi iндуцибельно! КО-синтази (вiдповiдно до 47% i 58%).
% .
69
25
6 1
__/г\
Ю-1
□ еМОЭ
Ю-2 □ ¡ЫОЭ
Ю-3 □ РеЬ
0
Рис. 3. Вiдносний внесок рiзних шляхiв синтезу оксиду азоту в практично здорових дiвчат та юнакiв iз високими (Д-1, Ю-1), середнiми (Д-2, Ю-2) i низькими (Д-3, Ю-3) значеннями адаптацiйного потенцiалу серцево-судинно! системи оргашзму (у % вiд загально! активностi ферментiв).
Таким чином, результати проведеного дослiдження дозволили констатувати важливу роль оксиду азоту в забезпеченш поточних адаптивних можливостей серцево-судинно! системи оргашзму практично здорових юнаюв та дiвчат 20-25 роюв. У зв'язку з цим нами було висунуто припущення про можливi фiзiологiчнi мехашзми впливу оксиду азоту на стан адаптивних можливостей системи кровооб^у.
Представлен матерiали цього дослщження е, на нашу думку, певним
доповненням до наявних теоретичних вщомостей щодо фiзюлогiчноi ролi оксиду
азоту в оргашзм^ зокрема, практично здорових осiб у вiцi 20-25 роюв.
Перспективами подальших дослiджень е визначення змш в системi синтезу
оксиду азоту в ошб рiзного вшу при несприятливому впливi зовнiшнiх факторiв.
ВИСНОВКИ
1. Матерiали проведеного дослщження дозволили констатувати важливу роль оксиду азоту в забезпеченш поточних адаптивних можливостей серцево-судинно! системи практично здорових молодих ошб у вщ 20-25 рокiв.
2. Показано, що найбiльш оптимальний рiвень даних можливостей рееструеться в разi виражено! експресп активностi окисного (за участю конститутивно! NOS) i нiтритредуктазного реутилiзацiйного шляхiв синтезу NO при одночасному зниженш активностi iндуцибельноi NO-синтази.
3. Встановлено, що основна роль у забезпеченш поточних адаптивних можливостей серцево-судинно! системи оргашзму належить, ймовiрно, ендотелiальнiй iзоформi NOS у зв'язку з вiрогiдно бiльш високою виразнiстю вазодилатацiйноi реакцп плечово! артерii пiсля проби з реактивною гiперемiею в осiб з бшьш високими адаптивними можливостями системи кровооб^у.
Список лiтератури
1. Сагач В.Ф. Пригшчення вщкривання мiтохондрiальноi пори екдистероном у серщ старих щур1в /
B.Ф. Сагач, Ю.П. Коркач, А.В. Коцюруба [та in.] // Ф!зюлопчний журнал. - 2008. - Т. 54, № 4. -
C. 3-11.
2. Defron D.T. Role of nitric oxide in wound healing / D.T. Defron, D. Most, А. Barbul // Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. - 2000. - 3, № 3. - P. 197-204.
3. Clarcson P. Exercise training enhances endothelial function in young men / Р. Clarcson, Н.Е. Montgomery, M.J. Mullen [et al.] // J Am Coll Cardiol. - 1999. - Vol. 33. - P. 1379-1385.
4. Ziche M. Nitric oxide synthase lies downstream from vascular endothelial growth factor-induced but not basic fibroblast growth factor-induced angiogenesis / M. Ziche, L. Morbidelli // J. Clin. Invest. - 1997. -99, № 11. - P. 2625-2634.
5. Kingwell B.A. Nitric oxide-mediated metabolic regulation during exercise: effects of training in health and cardiovascular disease / B.A. Kingwell // FASEB Journal. - 2000. - 14. - P. 1685-1690.
6. Богдановська Н.В. Особливосп функцюнального стану судинного ендотелто при систематичних фiзичних навантаженнях / Н.В. Богдановська, М.В. Малжов // Фiзiологiчний журнал. - 2008. -Т. 54. - № 4. - С. 44-46.
7. Богдановська Н.В. Синтез оксиду азоту у перюд довгостроково! адаптацп до штенсивно! м'язово! роботи у спортсменок / Н.В. Богдановська, Г.М. Святодух, А.В. Коцюруба [та ш.] // Фiзiологiчний журнал. - 2009. - Т. 55, № 3. - С. 94-99.
8. Богдановская Н.В. Оценка роли сосудистого эндотелия в обеспечении физической подготовленности девушек-волейболисток на этапе интенсивной соревновательной деятельности / Н.В. Богдановская, Н.В. Маликов, А.Н. Святодух // Вюник Запорiзького нацюнального ушверситету. Бюлопчш науки. - 2008. - № 1. - С. 40-43.
9. Баевский Р.М. Донозологическая диагностика в оценке состояния здоровья / Р.М. Баевский, А.П. Берсенева // Валеология: диагностика, средства и практика обеспечения здоровья. - СПб.: Наука, 1993. - С. 33.
10. Казначеев В.П. Донозологическая диагностика в практике массовых обследований населения / Казначеев В.П., Баевский Р.М., Берсенева А.П. - Л.: Медицина, 1980. - 208 с.
11. Малжов М.В. Функцюнальна дiагностика у фiзичному вихованнi i cnopTi / Малiков М.В., Богдановська Н.В., Сватьев А.В. - Запорiжжя : ЗНУ, 2006. - 195 с.
12. Маликов Н.В. Современные проблемы адаптации / Н.В. Маликов, Н.В. Богдановская. -Запорожье: ЗНУ, 2007. - 257 с.
13. Айдаралиев А.А. Комплексная оценка функциональных резервов организма / А.А. Айдаралиев, Р.М. Баевский, А.П. Берсенева [и др.]. - Фрунзе: Илим, 1988. - 196 с.
14. Митьков В.В. Клиническое руководство по ультразвуковой диагностике / В.В. Митьков, В.А. Сандрикова. - М.: Видар, 1998. - 360 с.
Богдановская Н.В. Оксид азота как регулятор адаптивных возможностей организма практически здоровых юношей и девушек / Н.В. Богдановская // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2012. - Т. 25 (64), № 4. - С.3-11.
Проведено исследование системы синтеза оксида азота практически здоровых юношей и девушек в возрасте 20-25 лет (62 человека). Установлено, что независимо от пола, снижение адаптивных возможностей у этих лиц сопровождается снижением активности конститутивной и суммарной NOS, аргиназы, нитратредуктазы, ростом активности индуцибельной NO-синтазы, увеличением ее доли в общем пуле NO-синтазы и выраженным снижением вазодилатацийной реакции плечевой артерии на искусственно созданную гиперемию. Показано, что основной вклад в общий синтез NO в организме лиц с высоким уровнем адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы вносит окислительный кальцийзависимый путь образования оксида азота при участии cNOS. Ключевые слова: оксид азота, адаптивные возможности, сердечно-сосудистая система, функциональная взаимосвязь, юноши и девушки, 20-25 лет.
Bogdanovskaya N.V. Nitric oxde as a regulator of adaptive capacity of the organism of practically healthy youth and girls / N.V. Bogdanovskaya // Scientific Notes of Taurida V.Vernadsky National University. - Series: Biology, chemistry. - 2012. - Vol. 25 (64), No. 4. - P. 3-11.
This research of nitric oxide synthesis system of practically healthy youth and girls aged 20-25 years (62 persons). Regardless of sex, reducing the adaptive capacity of these individuals is accompanied by decreased activity of the constitutive and total NOS, arginase, nitrate reductase, increased activity of inducible NO-synthase, increased its share in the total pool of NO-synthase and a pronounced decrease in vasodilation reaction of brachial artery at an artificially created congestion is founded. The main contribution to the total synthesis of NO in the body of persons with high levels of adaptive capacity of the cardiovascular system makes the oxidation calcium dependent pathway of nitric oxide synthesis with the participation of cNOS is shown.
Keywords: Nitric oxide, adaptive capacity, cardio-vascular system, the functional relationship, youth and girls, 20-25 years.
Поступила в редакцию 21.11.2012 г.
