CC BY
4
КРИМ1НАЛЬНЕ ПРАВО ТА ПРОЦЕС
УДК 340.143
В. Гевко
Заступник директора 1нституту права iMeHi князя Володимира Великого МАУП, кандидат юридичних наук, доцент Hevko_13 @gmail .com
ОКРЕМ1 ПИТАННЯ ФОРМИ I ЗМ1СТУ ДОКАЗУВАННЯ П1Д ЧАС ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ
© Гевко В., 2019
Цю статтю присвячено аналiзу правових норм чинного кримшального проце-суального законодавства в частиш досудового розслiдування та здiйснення кримшального процесуального доказування, а також слщчот практики. Необхщшсть такого аналiзу викликана тим, що з моменту вступу в чиншсть нового Кримшального процесуального кодексу Укратни практика досудового розслщування висвiтлила низку проблемних питань, вщповЫ на якi необхiдно знайти через науковi пiдходи.
Ключовi слова: кримшальне процесуальне доказування; докази; криминальна процесуальна форма; досудове розслiдування; оцшка доказiв; моделi доказування.
В. Гевко
ОТДЕЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ ФОРМЫ И СОДЕРЖАНИЯ ДОКАЗЫВАНИЮ В ХОДЕ ДОСУДЕБНОГО РАССЛЕДОВАНИЯ
Эта статья посвящена анализу правовых норм действующего уголовного процессуального законодательства в части досудебного расследования и осуществления уголовного процессуального доказывания, а также следственной практики. Необходимость такого анализа вызвана тем, что с момента вступления в силу нового Уголовного процессуального кодекса Украины практика досудебного расследования осветила ряд проблемных вопросов, ответы на которые необходимо найти через научные подходы.
Ключевые слова: уголовное процессуальное доказывание; доказательство; уголовное процессуальная форма; досудебное расследование; оценка доказательств; модели доказывания.
V. Hevko
Deputy Director of the Institute of Law the name of Prince Volodymyr the Great MAUP Candidate of Law, Associate Professor
SOME QUESTIONS OF THE FORM AND ESSENCE OF PROVING DURING PRE-TRIAL INVESTIGATION
This article is devoted to the analysis of the legal norms of the existing criminal procedural law in the part of pre-trial investigation and criminal procedural proof, as well as
investigative practice. The need for such an analysis is due to the fact that since the entry into force of the new Criminal Procedural Code of Ukraine, the practice of pre-trial investigation has highlighted a number of problematic issues, the answers to which need to be found through scientific approaches.
Key words: criminal procedure proof; evidence; criminal procedural form; pre-trial investigation; assessment of evidence; model of proof.
Постановка проблеми. Левовою часткою Bciei' дiяльностi оргашв досудового розслщування е процес доказування. За своею суттю, вш полягае у збираннi джерел фактичних даних, якi в подальшому будуть дослiдженi судом i за якими можливо встановити подда кримшального правопорушення та осiб, якi li вчинили, а також дати оцшку i прийняти судове рiшення. Проте вщ законодавчого врегулювання процедури досудового розслщування багато в чому залежить не тiльки якiсть досудового розслщування, але й процесуальна економiя, ефективне використання людського iнтелектуального ресурсу тощо. Адже е абсолютно не виправданим та ситуащя, за яко! штелект слiдчого в основному задiяний не на планування та активну участь у розслщуванш, а на оформлення процесуальних документiв. Тобто слiдчий виступае у ролi оформлювача матерiалiв кримшального провадження (ранiше - кримшально! справи). Така проблема iснувала ранiше, до прийняття нового Кримiнального процесуального кодексу i, на жаль, вона продовжуе iснувати i до сьогоднi.
Аналiз дослiдження проблеми. До введення в дда нового Кримiнального процесуального кодексу Укра!ни в теорп вiтчизняного кримшального процесу переважною бiльшiстю науковцiв було прийняте визначення кримiнально-процесуального доказування, сформульоване професором Михеенком М. М. Воно полягало в урегульованiй кримiнально-процесуальним законодавством дiяльностi органу дiзнання, слiдчого, прокурора i суду зi збирання (формування), перевiрки й оцiнки доказiв та !х процесуальних джерел, висуненнi на цш основi певних тез i приведеннi аргументiв у !х обгрунтування [1, с. 4]. У подальшому визначення доказування знаходило свш розвиток та доповнювалось iншими науковцями. Так, за вершею професора Лобойка Л. М. кримшальне процесуальне доказування - це здшснювана у правових i логiчних формах частина кримшально! процесуально! дiяльностi органiв досудового розслiдування, прокуратури i суду, що полягае у висуванш можливих версiй щодо системи юридично значимих обставин кримiнального провадження, у збиранш, перевiрцi та оцшщ доказiв за цими версiями, а також в обгрунтуванш на досудовому слiдствi достовiрного висновку про доведешсть вини особи та його подальше обстоювання у судових стадiях процесу [2, с. 70]. Дещо шакше його формулюе професор Погорецький М. А., який визначае доказування як складну об'ективно-суб'ективну гносеологiчну, практичну, правову i логiчну дiяльнiсть, що складаеться з низки взаемозалежних та взаемо-впливових елементiв [3, с. 21].
Основною кшцевою метою будь-якого процесу тзнання (у тому числi й процесу доказування) е отримання знань, максимально наближених до об'ективно! реальности шшими словами - доказування у кримшальному провадженнi спрямовано на отримання достовiрних знань, перш за все щодо поди кримшального правопорушення та винуватост обвинуваченого (Грошевий Ю. М., Каплiна О. В.) [4, с. 180].
За формою таке доказування було суворо регламентованим, громiздким i обтяжливим, з великою кiлькiстю посвщчувальних процедур, якi за задумом законодавця повинш були гарантувати законнiсть i достовiрнiсть отриманих доказiв та об'ектившсть встановлених за !х допомогою обставин. При чому суб'ектами доказування були не лише органи досудового розслiдування, але й суди, що суперечило п.п. 2,4 ч. 2 ст. 129 Конституцп Укра!ни i принципам незалежност та безсторонностi суду, зазначеним у ст. 6 Свропейсько! Конвенцп про захист прав людини i основоположних свобод. Як приклад сторонносп суду за КПК Укра!ни, який втратив свою чиншсть, можна привести ст. 246, де суддя за власною шщативою м^ повернути кримiнальну справу на додаткове розслщування, або ст. 315-1, за положеннями яко! суд мав право давати доручення органам досудового розслщування по збиранню доказiв.
За cboïm змютом доказування полягало у посвщчувальнш дiяльностi оргашв досудового розслщування, завданням яких було не лише збирання дoкaзiв, але й ïx oцiнкa та встановлення Bcix обставин справи. Роль суду зводилась лише до фopмaльнoï пеpевipки дoкaзiв, наданих органом досудового poзслiдувaння. Вже на момент направлення справи до суду з обвинувальним висновком, затвердженим прокурором, вс обставини справи вважались встановленими. Тому цшком обгрунтовано можна стверджувати, що формування дoкaзiв, якi покладались в основу майбутнього обвинувального вироку, вщбувалось саме пiд час досудового слщства. Не будемо акцентувати увагу на вшх негативних нaслiдкaх такого змюту доказування старого КПК, так як його чиншсть завершилась.
Проте щ oкpемi рудименти «старого» таки знайшли свое мiсце i в новому закош. Для кpимiнaльнoгo процесуального доказування ( за чинним КПК) значення мають не тiльки фактичш дaнi ( дaнi про факти), якими встановлюються пoдiï, факти, явища кpимiнaльнoгo правопорушення, а й процедура ïx отримання. Саме дотримання процедури в хoдi пiзнaвaльнoï дiяльнoстi (за задумкою законодавця) мае забезпечити отримання дoстoвipних даних без порушення прав i законних штерешв особи. У кримшальному пpoцесi вимоги до форми здшснення процесуально1' дiяльнoстi називають процесуальною формою.
Процедура кpимiнaльнoгo процесуального доказування мае бути, з одного боку, такою, щоб створити належш умови для встановлення обставин кримшального правопорушення, з другого гарантувати дотримання прав i свобод учасниюв кримшального провадження. Поеднання зазначених цшей забезпечуеться за рахунок здшснення доказування вщповщно до кримшально1' процесуально1' форми (встановленого законом порядку здшснення кримшального провадження в цшому та проведення окремих процесуальних дш). Саме такий висновок роблять науковщ виходячи з зазначено1' мoделi доказування, якщо погодитись з тим, що докази все ж таки формуються вже на стадп досудового розслщування. Якщо виходити з шшо1' кoнцепцiï доказування, а саме «вшьного доказування», то такий висновок буде виглядати сумшвним.
Мета статтг У зв'язку з набуттям чиннoстi нового КПК Украши виникае неoбхiднiсть розгляду форми i змюту шституту доказування цього нормативно-правового акту у пopiвняннi з минулим. Кpiм того, варто пpoaнaлiзувaти сьoгoднiшню практику досудового розслщування з тим, щоб визначити ri норми, яю е суперечливими i як вони в цшому впливають на стан протидп злoчиннoстi та окреслити шляхи подолання юнуючих проблем.
Виклад основного матерiалу. В практичнш спpямoвaнoстi iнститут доказування нового КПК Украши показав свою внутршню суперечливють та лoгiчну неузгoдженiсть окремих його норм. Вщ колишнього КПК вш унaслiдувaв таку ж гpoмiздку, обтяжену великою кiлькiстю формальностей систему досудового розслщування. В той же час, у ньому вкраплеш положення, яю направлеш на pеaлiзaцiю принципу змагальност пiд час досудового poзслiдувaння, piвнoстi стopiн перед законом i судом. На таю внутршш пpoтиpiччя вже звертали увагу oкpемi нaукoвцi [5].
Як вщомо, переважна бiльшiсть краш Зaхiднoï Свропи (ФРН, Фpaнцiя, Швещя, Бельгiя, Дaнiя та iн.) мають пщ час досудового poзслiдувaння спрощену систему доказування або, так звану, «модель вшьного доказування». Для не1' характерна вщсутнють строго регламентовано1' процесуаль-но1' форми. Тобто в результат дiяльнoстi прокурора i пoлiцiï не формуються докази. Протоколи, складеш полщею, не оголошуються в судових засщаннях. I тiльки в окремих випадках, коли е загроза втрати дoкaзiв до судового розгляду справи, за клопотанням прокурора слщчий суддя проводить процесуальш дiï за суворо регламентованою процедурою (процесуальною формою), де можуть бути сформоваш докази.
Друга модель доказування притаманна крашам СНД, мае сво1' витоки вщ радянського кримшально-процесуального права i характеризуеться суворою регламентащею порядку збору i використання дoкaзiв та обов'язком слiдчих opгaнiв всебiчнo, повно та об'ективно встановити вш обставини справи. Основними вiдмiннoстями тако1' мoделi вiд попередньо1' е: 1) формування дoкaзiв пiд час досудового розслщування; 2) покладення обов'язку на органи досудового слщства
встановлення вшх обставин справи; 3) надшення правом органiв досудового розслiдування давати оцшку доказам i на цш основi робити процесуально значимi висновки.
Новий КПК Укра!ни увiбрав у себе елементи обох моделей, що саме по собi е супереч-ливим i теоретично не обгрунтованим. Адже кожна з цих моделей мае свою концептуальну основу, визначае форму i змют кримiнального судочинства та е тдгрунтям внутршньо! узгодженост всiх правових норм.
Так, аналiз правових норм глави 4 та шших глав нового КПК Украши (далi КПК ) дае шдстави стверджувати, що суд вже не е суб'ектом доказування, а е незалежним i безстороннiм суб'ектом вщправлення правосуддя. Це випливае iз ч. 4 ст. 291 КПК, яка забороняе надавати суду докази, отримаш тд час досудового розслiдування до початку судового розгляду. Тому виникае питання про правовий статус таких доказiв до встановлення i оцшки !х судом безпосередньо в судовому засщанш. До прикладу, слiдчий зпдно з вимогами ст. 224 провiв допит свiдка, про що складений вiдповiдний протокол. Процедура допиту досить детально формалiзуе його. Перед допитом встановлююють особу, роз'яснюють !й права, а також порядок проведення допиту. У разi допиту свiдка його попереджають про кримiнальну вiдповiдальнiсть за вщмову давати показання i за давання завiдомо неправдивих показань. I зрештою, пiсля допиту особа ставить свш пiдпис пiд протоколом, що надаш нею данi правильнi та записаш з И слiв.
Постае питання щодо процесуального статусу отриманих слщчим даних для суду i чи мае суд !х сприймати як сформований вiдповiдно до процедури доказ? Аналiзуючи подальшi норми, з очевидшстю можемо стверджувати, що ш. Незалежно вiд його допиту слщчим, протокол не буде оголошено в суд^ а свiдок обов'язково буде допитаний суддею у судовому засщанш. I на той випадок, коли це в майбутньому буде зробити неможливо через юнування небезпеки для життя i здоров'я свiдка, його тяжко! хвороби чи шших обставин, ст. 225 КПК передбачае його допит у судовому засщанш за участю слщчого сувд та сторш процесу. I тiльки тодi доказ може вважатись сформованим, а протокол допиту буде прийнятий судом. На тдтвердження цiе! тези також можна привести норму, зазначену в п. 5 ст. 87, яка вказуе, що доказ вважаеться недопустимим у разi порушення права на перехресний допит. Ншчемшсть отриманих слiдчим даних може бути легко доведена захистом, оскшьки допит проводився без участ сторони захисту, яка не могла поставити свщку сво! питання. Отже, допит був однобоким i мав обвинувальний ухил.
У зв'язку з цим необхщшсть, доцiльнiсть та ефектившсть тако! процесуально! форми, яка передбачена для переважно! бiльшостi слiдчих дш, викликае сумнiви. Вона вже не вщповщае концептуальнiй основi формування доказiв пiд час судового засiдання, а не поза його межами. В шшому випадку таке доказування набувае ознак попередньо! моделi, яка не вщповщае нi принципам дотримання прав людини, нi сучасним правовим тенденщям.
Приведенi вище норми права вказують, що законодавцем у новому КПК в стадп досудового розслiдування закладена концепщя «моделi вiльного доказування». Тому така детально регламентована процесуальна форма слщчих дiй видаеться зайвою, неефективною i недоцiльною. Про процесуальний статус даних, отриманих органами досудового розслщування в такш моделi доказування дав роз'яснення Верховний суд ФРН: «... прокуратура повинна не з'ясовувати питання вчинення злочину i провини в повному обсяз^ у всiх деталях, а дослщжувати лише, чи достатньо шдозр у скоеннi злочину та провиш, якi вказують на ймовiрнiсть засудження обвинуваченого. Для цього повинш бути доведенi тiльки деякi обвинувальш моменти, а з'ясування суперечностей мiж показаннями обвинуваченого й отриманими результатами дiзнання покладаеться на суд».
Поряд з цим виникае питання i ще до одного елементу доказування - оцшки доказiв. На жаль, рудимент радянського права знайшов свое вщображення у ст.84 нового КПК, де приведена дефшщя доказiв. Зпдно з нею докази - це фактичш даш, на пiдставi яких слщчий, прокурор, слiдчий суддя, суд встановлюють наявшсть чи вiдсутнiсть факпв та обставин, якi мають значення для кримшального провадження. Тобто слщчий i прокурор висуваючи пiдозру
про вчинення певною особою злочину оперують доказами. А ст. 94 КПК тдтверджуе цю думку, прямо вказуючи, що слщчий i прокурор здшснюють процесуальну оцшку дoкaзiв i на цш oснoвi роблять процесуально знaчимi висновки у виглядi процесуальних ршень. Отже, дaнi положення вказують на те, що докази юнують уже тд час досудового poзслiдувaння, а тому для суду вони вже е сформованими де-факто i де-юре.
З одного боку, вс мaтеpiaли досудового розслщування залишаються для «внутршнього використання», oскiльки закон не передбачае, а навпаки, забороняе направляти будь-яю мaтеpiaли до суду до початку судового засщання, кpiм обвинувального акту та вщповщних дoдaткiв. Дoкaзiв, звюно, серед них нема. Всi докази, на яких сторона обвинувачення будуе свою пщозру, надаються безпосередньо тд час судового розгляду i там же вони i дослщжуються судом за участю обох сторш. Винятками е тiльки тi випадки, коли орган досудового розслщування клопоче перед судом (слщчим суддею) застосування тимчасового обмеження конституцшних прав пiдoзpювaнoгo. Це застосування зaпoбiжнoгo заходу, або вщсторонення вiд посади, або будь-якi iншi обмеження, що забезпечують кpимiнaльне провадження. Тoдi орган досудового poзслiдувaння, за погодженням з прокурором звертаеться з клопотанням до слщчого суддi та надае вiдпoвiднi докази, якi пщтверджують неoбхiднiсть вжиття таких обмежувальних зaхoдiв.
Упереджуючи питання про те, як тoдi прокурор i слiдчий можуть проводити poзслiдувaння не даючи оцшку отриманим в хoдi poзслiдувaння даним, можна знову повернутись до концепцп «мoделi вiльнoгo доказування». Слiдчий i прокурор безумовно оцшюють oтpимaнi дат, але така oцiнкa мае попереднш характер, вона не е процесуальною i не тягне за собою процесуальних наслщюв, допоки вони не будуть оцшеш судом.
Наявш в КПК суперечносп концептуального характеру мають не лише теоретичне значення. Вони висв^лили й iншу практичну проблему, яка тюно пов'язана з сумщенням двох моделей доказування. Наприклад, з багатьох резонансних справ нам вщомо, що прокуратура просить встановити строки ознайомлення сторони захисту з мaтеpiaлaми кримшального провадження, оскшьки остання зловживае правом та навмисно затягуе час ознайомлення. Тобто, по суп повернулись до того, з чого починали. Томи мaтеpiaлiв на паперових ношях. Як це ув'язуеться з тим, що нами вже aнaлiзувaлoсь рашше? Адже це пoпеpеднi мaтеpiaли i вс докази будуть дoслiджувaтись в судовому засщанш. Та i сама стаття 290 КПК мае назву не ознайомлення з мaтеpiaлaми досудового розслщування, а виходячи з мoделi «вшьного доказування» передбачала вiдкpиття мaтеpiaлiв iншiй стopoнi. А вiдкpиття мaтеpiaлiв та ознайомлення з ними - це piзнi поняття. Сьoгoднi вщкриття мaтеpiaлiв, якi практично всi е на електронних нoсiях, можна зробити за кшька секунд через засоби електронно1' кoмунiкaцiï. Проте стаття задумувалась як вiдкpиття, а в подальшому назва залишилась а змiст статп був змiнений виходячи з шшо1' кoнцепцiï доказування. Таким чином це породило проблему зловживання правом з боку сторони захисту. I ця проблема шкуди не зникне допоки пщхщ i розумшня доказування буде залишатись попередшм.
Висновки. Досудове розслщування за чинним КПК Украши хоч i передбачае дoвoлi складну за своею процедурою форму збирання дoкaзiв, але зовам не вимагае вщ оргашв досудового розслщування збирання багато тoмiв мaтеpiaлiв на паперових ношях. Це виключно власна iнiцiaтивa самих слщчих opгaнiв. Для суду даш мaтеpiaли не мають значення. Для нього мають значення лише ri докази, яю будуть poзглянутi в судовому засщанш i на яю суд буде посилатись, мотивуюче свое ршення. Бшьше того, ч. 4 ст. 291 КПК Украши забороняе до початку судового засщання надавати суду шших мaтеpiaлiв, кpiм обвинувального акта та передбачених законом додатюв.
Стаття 290 Вiдкpиття мaтеpiaлiв шшш стopoнi потребуе уточнення i приведення ï змiсту до назви. Адже ознайомлення сторони захисту з мaтеpiaлaми досудового слщства вщволшае людський ресурс, у даному випадку слiдчoгo, вщ його прямих oбoв'язкiв - розслщування кримшальних
правопорушень. Насправд^ ознайомлення сторони захисту з матерiалами досудового слiдства е !! пiдготовкою до судового засiдання, а це вже не може бути в межах функцш досудового розслщу-вання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Михеенко М. М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. К.: Вища школа, 1984. 121 с. 2. Лобойко Л. М. Кримшально-процесуальне право. Навчальний поабник для шдготовки до державного юпиту. Ки!в, «1стина», 2006. 207 с. 3. Погорецький М. А. Актуальш питання теори доказiв. Докази i доказування за новим кримшальний процесуальним кодексом Укра!ни: матерiали Мiжнародно! науково-практично! конференцi! (м. Ки!в, 6-7 грудня 2012). Ки!в, 2012. 376 с. 4. Кримшальний процес. Пщручник. За ред. Тащя В. Я., Грошового Ю. М., Каплшо! О. В., Шило О. Г. Харюв, «Право», 2013. 823 с. 5. Свгешя Зiнченко. Спроба сумютити в новому кримiнальному процесуальному закош рiзнi моделi доказування може похитнути принципи судочинства. URL: https://zib.com.ua/ua/7436-poednannya_v_novomu_kpk_riznih_ modeley_ dovedennya_pohitne_pr.html.
REFERENCES
1. Mykheenko M. M. Dokazuvanye v sovetskom uholovnom sudoproyzvodstve [Proving Soviet criminal proceedings]. K.: Vyshcha shkola, 1984. 121 p. 2. Loboiko L. M. Kryminalno-protsesualne pravo [Criminal procedural law]. Navchalnyi posibnyk dlia pidhotovky do derzhavnoho ispytu. Kyiv, «Istyna», 2006. 207 p 3. Pohoretskyi M. A. Aktualni pytannia teorii dokaziv. Dokazy i dokazuvannia za novym kryminalnyi protsesualnym kodeksom Ukrainy [Actual questions of the theory of evidence. Evidence and evidence of a new criminal procedural code of Ukraine]: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Kyiv, 6-7 hrudnia 2012). Kyiv, 2012. 376 p. 4. Kryminalnyi protses [Criminal process]. Pidruchnyk. Za red. Tatsiia V. Ia., Hroshovoho Yu. M., Kaplinoi O. V., Shylo O. H. Kharkiv, «Pravo», 2013. 823 p. 5. Yevheniia Zinchenko. Sproba sumistyty v novomu kryminalnomu protsesualnomu zakoni rizni modeli dokazuvannia mozhe pokhytnuty pryntsypy sudochynstva [Attempts to combine in the new criminal procedural law various models of evidence may shake the principles of legal proceedings]. URL:https://zib.com.ua/ua/7436-poednannya_v_novomu_kpk_riznih_modeley_dovedennya_pohitne_pr.html.
Дата надходження: 24.01.2019р.
