CC BY
33
УДК 349.6:639.1
ПОЛЮВАННЯ ЯК ВИД СПЕЦ1АЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ МИСЛИВСЬКИХ ТВАРИН
Л. Р. ДАНИЛЮК,
астрантка кафедри цивтьного права, Юридичний тститут Прикарпатського нащонального утверситету iменi В. Стефаника, м. 1вано-Франтвськ
Розглянуто змгст поняття «полювання» та його ствв1дношення з сум1жними поняттями. Проанал1зовано законодавство Украгни з даних питань та здтснено пор1вняльну характеристику з в1дпов1дними положеннями законодавств 1нших держав. Значну увагу придшено вивченню позицт науковщв щодо зазначеног проблематики. Виведено поняття полювання як виду специального використання мисливських тварин.
Ключов1 слова: полювання, мисливство, мисливське господарство, мисливсью тварини, спещальне використання мисливських тварин, тваринний свгг.
^ ШЖА пгП
У контекст! ведения мисливського господарства надзвичайно важливими е поняття «полювання» та «мисливство».
Вщповщно до ст. 1 Закону Укра!ни «Про мисливське господарство та полювання» [1], мисливство - це вид спещального використання тваринного св1ту шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у сташ природно! вол1 або утримуються в натввшьних умовах у межах мисливських упдь. Полювання, за з щею ж статтею Закону, визначаеться як ди людини, спрямоваш на вистежування, переслщування з метою добування 1 саме добування (вщстрш, в1длов) мисливських тварин, що перебувають у сташ природно! вол1 або утримуються в натввшьних умовах.
Тобто Закон Укра!ни «Про мисливське господарство та полювання» закршлюе в соб1 два поняття («мисливство» та «полювання») та визначае !х як р1зш за змютом. Натомють, слщ зауважити, що у законодавствах Росшсько! Федерацп [2] та Республши Бшорусь [3] мае мюце тшьки поняття «охота».
Вщповщно до ст. 1 Федерального закону Росшсько! Федерацп «Про полювання { про збереження мисливських ресурс1в та про внесення змш в
OKpeMi законодавчi акти Росшсько! Федераци» (тут i дат - переклад наш. -Л. Д.), «охота» - дiяльнiсть, пов'язана з пошуком, вистежуванням, переслiдуванням мисливських ресурЫв, !х видобутком, первинною переробкою i транспортуванням.
Зпдно 3i ст. 1 Закону Республжи Бiлорусь «Про тваринний свгг» «охота» - пошук, вистежування, переслщування, спроба видобутку чи добування мисливських тварин, що мешкають в умовах природно! свободи.
Тобто, поняття «полювання» за укра!нським законодавством i поняття
\\ HI
«охота» - за росшським i бiлоруським е практично однаковими за змiстом (хоча «охота» за росiйським законодавством включае в себе i первинну переробку, i транспортування мисливських ресурсiв, тобто охоплюе дещо ширшу дiяльнiсть).
Також важливо звернути увагу на ситуащю щодо перекладу поняття
/ jjf» rU ill 7 \ / \ \У\ v \
«охота». Зокрема, в росшсько-украшських словниках з цього приводу
•»« i^VOinn W IJjrmj/jA ,
спостерiгаються рiзноманiтнi шдходи, наприклад:
1) найчастiше термiн «охота» в першу чергу перекладають як «полювання», а вже в останню - як «мисливство» (при цьому з прим^кою, що таке трактування притаманне тодi, коли мова йде про охоту як промисел) [4, с. 435; 5, с. 723; 6, с. 405; 7, с. 410];
2) у деяких словниках термш «охота» перекладають через його дiеслiвну форму «охотиться», але i в таких випадках розумшня охоти зводиться до полювання [8, с. 618];
II я I И я 7 I ■ g 1 I I 1
3) школи термiн «охота» перекладають одночасно як «полювання» i як «мисливство» [9, с. 167].
Неоднозначним е i украшсько-росшський переклад понять «мисливство» i «полювання». Зокрема в украшсько-росшських словниках iнколи тiльки «полювання» перекладаеться як «охота» [9, с. 402], а деколи обидва термши мають вщповщний переклад [10, с. 214; 11, с. 387, с. 608].
О^м цього, слщ додати, що аналопчна неоднозначна позицiя зустрiчаеться в англо-укра!нських та украшсько-англшських словниках у разi
пеpеклaдy ^в «hunt»/«hunting» i «мисливствo»/«пoлювaння» [12, с. 109; 13, с. 468; 14, с. 288, с. 421]. Пpoте в ц^гому, в пеpшy чеpгy зaвжди вживaeться слoвo «пoлювaння».
Як бaчимo i3 вищевиклaденoгo, незвaжaючи нa вщсутшсть oднoзнaчнoгo пiдхoдy дo пеpеклaдy теpмiнa «oхoтa», все ж тaки нaйчaстiше вoнo пеpеклaдaeться як «пoлювaння». Це, m нaшy думку, e цш^м випpaвдaним, вихoдячи i3 тлyмaчення цих ^нять вiдпoвiднo дo yкpaïнськoгo, po^^^ro i бiлopyськoгo зaкoнoдaвствa.
\\ /I
Однaк, все ж зaлишaeться aктyaльним питaння щoдo спiввiднoшення пoнять «пoлювaння» тa «мисливствo».
Слiд зayвaжити, шр дaнa пpoблемa знaйшлa свoe вiдoбpaженнях у пpaцях бaгaтьoх вчених, зoкpемa М. П. Вoликa [15], С. А. ^луб [16], В. М. Kpaeвoï [17], Л. Д. Нечипopyк [18], В. В. Овдieнкa [19], Т. I. Сyхopебpoï [20-23],
П. В. Trnoro [21], О. О. ^мин [22].
^ \\ , I ¡гШ^Ы/^Л \
Meтoю статт1 e дoслiдження зaкoнoдaвчoгo pегyлювaння i пoзицiй
нayкoвцiв шoдo змiстy пoняття «пoлювaння» тa йoгo спiввiднoшення з
сyмiжними пoняттями, a тaкoж виведення 3a того pезyльтaтaми визнaчення
пoлювaння як виду спецiaльнoгo викopистaння мисливських твapин.
М. П. Вoлик ввaжae, шo змютовний aнaлiз, oснoвнi елементи й пpaвoвi
кaтегopiï чиннoгo зaкoнoдaвствa видiляють вщмшш oзнaки мисливствa i
пoлювaння, a сaме:
a) мисливствo: 1) мисливствo - це гэлузь нapoднoгo гoспoдapствa, в якiй
виpoбничим мaтеpiaлoм служэть oб'eкти твapиннoгo св^у; 2) opгaнiзaцiйнo-
гoспoдapськoю oснoвoю мисливствэ вистyпae мисливське гoспoдapствo;
3) oб'eктaми мисливськoï дiяльнoстi служэть не тшьки дикi твapини, are й
пpoдyкти ïx життeдiяльнoстi; 4) oснoвoю мисл^сь^ дiяльнoстi вистyпae
yгoдa, в якш пеpедбaчaються всi стopoни i yмoви виpoбничoï дiяльнoстi;
5) гoлoвний елемент виpoбничoï дiяльнoстi - пpoмислoве дoбyвaння oб'eктiв
твapиннoгo свiтy; 6) oснoвний зaсiб пpoмислoвoгo дoбyвaння - вiдлoв (кэпкэн,
пэсткэ, тенетa); 7) у мисливськш дiяльнoстi мoже викopистoвyвaтися i
аматорське, спортивне полювання; 8) головна мета мисливства - господарськ (суспшьт) штереси;
б) полювання: 1) полювання - це один з видiв спещального використання тваринного свггу; 2) об'ектами полювання виступають звiрi та птахи, що перебувають у сташ природно! волц 3) основою полювання е дозвш на добування мисливських тварин; 4) добування диких звiрiв i птахiв при полюванш можливе тiльки в межах мисливських упдь; 5) суб'ектами
здшснення полювання можуть бути тльки особи, як мають право на
\\
полювання; 6) головний елемент полювання - пошук, вистежування, переслiдування i добування диких звiрiв i птахiв; 7) основний засiб добування при полюваннi - вщстрш; 8) полювання вiдповiдно до законодавства передбачае не тшьки дiю (вдаов, вiдстрiл), але й бездiяльнiсть - квалiфiкуючi ознаки; 9) головна мета полювання - задоволення особистих шгереЫв (не
/ -Ц]» / \\\ / \ / \ II - \ ^ \
завжди матерiальних) [15, с. 19].
•»t \\ I
На думку П. В. Тихого, необхiднiсть вживання термiна «полювання» обумовлена лише мовними чинниками, а саме вiдсутнiстю власно! дiеслiвноl форми слова «мисливство». У зв'язку з цим автор розглядае щ термши як синонiми й робить висновок про недоцшьшсть надання окремого юридичного значення термша «полювання», який вживаеться лише як дiеслiвникова форма слова «мисливство» (у випадках коли треба вказати на «здшснення мисливства», наприклад, «право на здшснення мисливства» - «право на полювання»; «правила i термши здшснення мисливства» - «правила i термши полювання» i т. iн.) [21, с. 12].
Дещо неоднозначною з цього приводу е позищя Л. Д. Нечипорук, яка шдтримуе М. П. Волика i вважае, що мисливство - це галузь народного господарства Укра!ни, об'ектом виробничо! дiяльностi яко! е дикi тварини i продукти !х життедiяльностi, а полювання - це вид спещального природокористування, при якому можливе вилучення диких звiрiв i птахiв, що перебувають у сташ природно! волi в межах мисливських упдь особами, яю мають право пошуку, вистежування, переслiдування i добування на основi
встaнoвлениx дoкyментiв [18, с. 158].
У той же чэс Л. Д. Нечипopyк пoдiляe думку П. В. Trnoro ^o те, щo в юpидичнoмy aспектi пoтpiбнo вживэти теpмiн «мисливствo» як iменник, a теpмiн «пoлювaти» - як што дieслiвнy фopмy i poзглядaти ïx як синoнiми. Виxoдячи з цьoгo, вoнa ввaжae, щo нэ нинiшньoмy етaпi мисливствo мoжнa визнэчити як вид спецiaльнoгo викopистaння твapиннoгo свiтy, який пoлягae в шшуку, вистежyвaннi, пеpеслiдyвaннi з метою дoбyвaння i сaмoмy дoбyвaннi диких твapин [18, с. 159].
I
О. О. Toмин вкaзye нэ те, шo мисливствo i пoлювaння e невiд'eмними чэстинэми iнститyтy спецiaльнoгo викopистaння oб'eктiв твapиннoгo свiтy, ^и цьoмy пoлювaння вистyпae склaдoвoю чaстинoю мисливствэ.
Якшo пpoaнaлiзyвaти зaпpoпoнoвaнi нею визнэчення мисливствэ i пoлювaння [22, c. 6-7], тo пoбaчимo, :m,o вoнa визнaчae пoняття «мисливствo» чеpез пoняття «мисливське гoспoдapствo» (в poзyмiннi ст. 1 Зaкoнy Укpaïни «ïïpo мисливське гoспoдapствo тэ пoлювaння»), a тонятся «пoлювaння» чеpез пoняття «мисливствo» (в poзyмiннi ст. 1 Зэгану Укpaïни «Пpo мисливське гoспoдapствo тэ пoлювaння»). Toбтo, вoнa фaктичнo пiдмiняe пoняття мисливствэ пoняттям мисливськoгo гoспoдapствa, a пoняття пoлювaння -шня^ям мисливствэ.
Рoсiйськa дoслiдниця В. М. Kpaeвa зaзнaчae, шo кopистyвaння мисливськими pесypсaми здiйснюeться нэ зaкpiплениx мисливських упддях фiзичнoю oсoбoю у виглядi пoлювaння [17, с. 16]. Отже, вoнa ввaжae, шo
|| I О ¡ГУ ÏJ щЩ mil 'fe*'
мисливствo pеaлiзyeться шляxoм пoлювaння тобто, шo пoлювaння - це OTod6 здiйснення мисливствэ.
В. В. Овдieнкo нэ пiдстaвi aнaлiзy пpoблеми спiввiднoшення теpмiнiв «мисливствo» i «пoлювaння» po6rnb виснoвoк пpo немoжливiсть poзглядaти пoлювaння як сaмoстiйний вид спецiaльнoгo викopистaння твapиннoгo свiтy. Визнэчення пoняття «мисливствo» чеpез oсмислення йoгo спiввiднoшення з шня^ям «пoлювaння» e хибним i мae нaслiдкoм з oднoгo 6o^ - звуження йoгo змiстy, a з iншoгo - викopистaння для што xapaктеpистики oзнaк, шo не
сприяють розкриттю його юридичного значення [19, с. 7].
Представниця науки кримшального права С. А. Голуб на n^CTaBi всебiчного дослщження кримшально!" вiдповiдaльностi за незаконне полювання пропонуе свое визначення поняття «полювання», пiд яким мае на увaзi вид спецiaльного користування тваринним свгтом, який характеризуеться пошуком, вистежуванням з метою добування, лову, розселення, використання в зоопарках, а також переслщуванням i самим добуванням диких звiрiв i птaхiв, якi знаходяться у стaнi природно! волi, або утримуються в нaпiввiльних умовах
\\ n/ J In
особою, що мае право на полювання [16, с. 5].
Т. I. Сухоребра, aнaлiзуючи адмшютративну вiдповiдaльнiсть за порушення правил полювання та рибальства, також акцентуе увагу на проблемi щодо понять «полювання» i «мисливство».
Вона зазначае, що наявшсть у зaконодaвствi двох суперечливих термiнiв аж шяк не сприяе вичерпному розумiнню у^х питань у зaзнaченiй сферi
•»« ^ГОг] \\ I1 /¿А \
суспiльних вiдносин. Найкращий шлях вирiшення дано! проблеми, який е нaйбiльш оптимальним, на думку автора, - це виключення iз змюту нормативних aктiв одного iз названих термшв [20, с. 3].
Водночас слщ зазначити, що характеристика понять «мисливство» i «полювання», !х спшьних та вiдмiнних ознак, дозволила 1й дiйти висновку, що дaнi категорй не е тотожними, а розглядаються як загальне та спецiaльне, що доцшьно врахувати в дефiнiцiях, як передбaченi нормативно-правовими актами [23, с. 16].
Jtlf if я И Ш1 /1 11 1 к 11 I ^к/ /
Проaнaлiзувaвши нaуковi погляди Т. I. Сухоребро! на вирiшення тшзи щодо понять «полювання» та «мисливство», стае очевидним, що, з одного боку, на li думку, нaйбiльш оптимальним способом е виключення iз змiсту нормативних аклв одного з названих термшв. Проте в результaтi дослiдження вона доходить висновку, що щ категорй потрiбно розглядати як загальне та спещальне.
На нашу думку, остаточно виршити проблему щодо спiввiдношення понять «полювання» та «мисливство» можна шляхом з'ясування !х лексичного
значення. Тому в першу чергу необхщно звернутися до тлумачення цих сл.в у словниках.
Вщповщно до Великого тлумачного словника сучасно! украшсько! мови за ред. В. Т. Бусела, мисливство - це добування диких звiрiв i птахiв з метою використання !х м'яса, хутра i т. iн. [24, с. 668], а полювання - дiя за значенням полювати [Там само, с. 1039].
Шд термшом «полювати» слщ розумiти: 1. Шукати i переслiдувати диких звiрiв, птахiв i риб iз метою убити чи зловити !х. / Нападати на звiрiв, птахiв,
\\ /I
риб iз метою добування поживи (про хижаюв). 2. перен. Намагатися напасти на чий-небудь слщ, виявляти мюцеперебування когось; вистежувати [Там само].
Виходячи з вищезазначеного, мисливство - це добування диких звiрiв та птахiв з метою використання !х корисних властивостей, а полювання - це
пошук, переслщування та/або iншi ди щодо диких звiрiв i птахiв, а в результатi . . .. .
i заволодiння ними з метою використання !х корисних властивостей.
При цьому слщ розумгги, що добування диких зв.р.в i птахiв, власне, i являе собою пошук, переслiдування та/або шш. д.! щодо них, а в результат й заволодiння ними.
З огляду на це i мисливство, i полювання можна визначити як добування диких зв.р.в i птах.в (пошук, переслщування та/або шш. д.! щодо них, а в результат. - й заволодшня ними) з метою використання !х корисних властивостей.
Тобто, мисливство i полювання е однаковими за сво!м змютом, суттю та
fg я я g i 7 1 I g 1 щ м \ % ^^ /
метою д11. Вщповщно, в нас виникае необхщнють звернутися до словниюв синошм.в украшсько! мови.
Враховуючи синошм.чт ряди, запропоноваш до сл.в «мисливство» i «полювання», ми приходимо до висновку, що це слова синошми, тобто р.зш за звучанням i написанням, але тотожш за лексичним значенням [25, с. 204, 311; 26, с. 828].
Саме тому ми вважаемо, що позищя укра!нського законодавця щодо закршлення понять «мисливство» та «полювання» е невиправдана. Адже
нэявшсть цих теpмiнiв у зaкoнoдaвствi жoдним чишм не rap^e виpiшенню пpoблем шoдo ïx poзyмiння тэ спiввiднoшення, a нэвпэки, лише пopoджye зaйвi пpaвoвi тизи. Вiдпoвiднo, виникae гoстpa неoбxiднiсть у виключенш oднoгo з них iз нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв Укpaïни.
Отже, в pезyльтaтi дoслiдження aктiв yкpaïнськoгo, po^^^ro тэ бiлopyськoгo зaкoнoдaвств, спoсoбiв пеpеклaдy цих теpмiнiв piзними мoвaми, aнaлiзy нayкoвиx пpaць, тлумэчення цих ^в тэ внaслiдoк з'ясувэння тoгo, щo пoлювaння тэ мисливствo - це слoвa тoтoжнi зэ знэченням, ми ввaжaeмo зэ дoцiльне:
1) тонятся «мисливствo» виключити iз ст. 1 Зэгану Укpaïни «Пpo мисливське гoспoдapствo тэ пoлювaння» тэ iншиx нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, якi pегyлюють вiдпoвiднy сфеpy вiднoсин;
2) пoняття «пoлювaння» виклэсти у ст. 1 Зaкoнy Укpaïни «Пpo мисливське гoспoдapствo тэ пoлювaння» в нaстyпнiй pедaкцiï: пoлювaння - це вид спецiaльнoгo викopистaння мисливських твapин, яке здiйснюeться нэ пiдстaвi пpaвoвстaнoвлюючиx дoкyментiв, сyб'eктoм, який мae нэ це пpaвo вiдпoвiднo дo зaкoнoдaвствa Укpaïни, з ypaxyвaнням ним yrix вимoг, oбмежень тэ зaбopoн шoдo мiсця, чэсу, спoсoбiв, знapядь, нopм вiдстpiлiв тoшo i, яке пpoявляться у дiяx цьoгo суб^ктэ, спpямoвaниx нэ вистежувэння тэ пеpеслiдyвaння з метoю дoбyвaння i сэме дoбyвaння (вiдстpiл, вiдлoв) ссaвцiв тэ птaxiв, пpиpoдним сеpедoвишем iснyвaння яких e дикэ пpиpoдa, в yсьoмy ïx видoвoмy i пoпyляцiйнoмy piзнoмaнiттi, якi пеpебyвaють у стaнi пpиpoднoï вoлi a6o yтpимyються у ^^вв^них yмoвax, в межэх мисливських упдь i мoжyть бути oб'eктaми пoлювaння.
Ha нэшу думку, в у^э^сь^му зaкoнoдaвствi пoтpiбнo зэлишити сэме тонятся пoлювaння, oскiльки:
1) «пoлювaння» зэ yкpaïнським зaкoнoдaвствoм тэ «oxoтa» зэ poсiйським i бiлopyським зaкoнoдaвствoм e opa^rn^ oднaкoвими зэ змiстoм теpмiнaми. Toбтo, сэме пoняття «пoлювaння» (a не «мисливствo») зaкpiплене у зaкoнoдaвствax iншиx деpжaв;
2) ситуащя з перекладом понять «охота», «hunt»/«hunting» на укра!нську мову (враховуючи переклад понять «мисливство», «полювання» на росшську та англшську мову) св.дчить про те, що найчастше воно перекладаеться як «полювання»;
3) незважаючи на те, що в законодавств. закршлено два поняття i визначено мисливство як вид спещального використання тваринного св.ту, все ж таки, коли мова про таке використання виходить за меж. ст. 1 Закону, законодавець вживае поняття «полювання». Тобто, воно е бшьш прийнятним та
|\ хХ /I
вживаним, про що свщчить: назва Закону Укра!ни «Про мисливське господарство та полювання», назви та положення окремих роздшв цього Закону (розд. II «Державне регулювання у галуз. мисливського господарства та полювання», роздш V «Контроль за полюванням та веденням мисливського господарства», розд. VI «Вщповщальшсть за порушення законодавства у галуз.
/ ¿г/к / \ / \ !// А
полювання та ведення мисливського господарства»), назва та змют ст. 248
/ //ю^о'Д Sri \
Крим.нального кодексу Укра!ни [27] (ст. 248 «Незаконне полювання»), норми ч. 1, ч. 2 ст. 85 Кодексу про адмшютративш правопорушення [28] (ст. 85 «Порушення правил використання об'екпв тваринного свггу»). Як бачимо, законодавець у наведених прикладах використовуе не поняття «мисливство», а саме «полювання»;
4) деяю науковщ дослщжуючи мисливство та полювання, також частше застосовують поняття «полювання», хоча i вважають, що саме мисливство е видом спещального використання тваринного свггу. Наприклад, шдручник «Еколопчне право Укра!ни» за ред. А. П. Гетьмана та М. В. Шульги мютить розд. XIII «Правове регулювання охорони, в.дтворення i використання тваринного свпу» [29, с. 242], а § 3 цього роздшу мае назву «Правове регулювання полювання i мисливського господарства» [Там само, с. 248].
Список лггератури
1. Про мисливське господарство та полювання : Закон Украши вщ 22.02.2000 р. № 1478-Ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1478-14.
2. Об охоте и о сохранении охотничьих ресурсов и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации [Электронний ресурс] :
Федеральный Закон Российской Федерации от 24.07.2009 г. № 209-ФЗ. - Режим доступа : http://www.rg.ru/2009/07/28/ohota-dok.html.
3. О животном мире [Электронний ресурс] : Закон Республики Беларусь от 10.07.2007 г. № 257-З. - Режим доступа : Ше:///С:/БОСиМЕ~1/АБМ1№~1/ШСАЬ8~1 /Тетр/Каг$ЕХ00.328/_Ы0700257_е^689356^6с16е8Ь3441268с91е.Йт.
4. Русско-украинский словарь: в 3-х т. / [ред. колл. И. К. Белодед (передс.) и др.]. - 3-е изд. - К. : Глав. ред. УСЭ, 1988 - Т. 2. Н - приять. - 924 с.
5. Росшсько-украшський словник / [ред. колепя I. О. Аннша, Г. Н. Горюшина, I. С. Гнатюк та ш]. - К. : Абрис, 2003. - 1424 с.
6. Росшсько-украшський словник / [ред. колепя I. С. Олшник, Д. I. Ганич]. - 5-е вид., доп. i перероб. - К. : А.С.К.,1997. - 760 с.
7. Росшсько-украшський словник-довщник: близько 102 тис. ошв i словосполучень / [упоряд. О. I. Скопненко, Т. В. Цимбалюк ; за ред. В. М. Брщина]. - К. : Довiра, 2005. - 942 с.
8. Росшсько-украшський словник / [уклад. Н. С. Лозова та ш]. - К. : Наук. думка,
2003. - 1216 с.
9. Росшсько-украшський украшсько-росшський сучасний словник + грамматика / [упоряд. О. В. Грушевський, Г. М. Коляда]. - Донецьк : ВКФ «Бао», 1999. - 480 с.
10. Русско-украинский и украинско-русский словарь / [ред. колегия Д. И. Ганич, И. С. Олейник]. - К. : Политиздат, 1990. - 463 с.
11. Украшсько-росшського словник / [уклад. Г. П. Гжакевич та ш]. - К. : Наук. думка,
2004. - 1008 с.
12. Сучасний англо-украшський, украшсько-англшський словник з граматикою / [упоряд. Ю. М. Набока]. - К. : Книголюб, 2000. - 544 с.
13. Великий англо-украшський словник / [авт.-уклад. М. В. Адамчик]. - Донецьк : Сталкер, 2002. - 1152 с.
14. Великий украшсько-англшський словник: понад 160 000 сшв та словосполучень / [ред. кол. С. Ф. Попов, М. I. Балла]. - 3-е вид., випр. та доп. - К. : Чумацький Шлях, 2005. -640 с.
15. Волик М. П. До розумшня правових термжв: «мисливство i полювання» / М. П. Волик // Науковий вюник Ужгородського нащонального ушверситету. Серiя «Право».
- 2005. - Вип. 2. - С. 212-214.
16. Голуб С. А. Кримшальна вщповщальнють за незаконне полювання : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. «Кримшальне право та кримшолопя; кримшально-виконавче право» / С. А. Голуб. - К., 2005. - 12 с.
17. Краева В. Н. Правовое регулирование пользования охотничьими ресурсами на закреплённых охотничьих угодьях : дис. ... канд. юрид. наук : спец. «Природоресурсное право; аграрное право; экологическое право» / Василиса Николаевна Краева. - М., 2010. -263 с.
18. Нечипорук Л. Д. Еколого-правове регулювання ращонального використання об'еклв тваринного свггу : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; еколопчне право; природоресурсне право» / Любов Дмитрiвна Нечипорук. - К., 2009.
- 198 с.
19. Овдгенко В. В. Правове регулювання мисливства в Укра'1'ш : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; еколопчне право; природоресурсне право» / В. В. Овдiенко. - Х., 2014. - 20 с.
20. Сухоребра Т. I. Полювання: витоки нормативного визначення та його змют [Електронний ресурс] / Т. I. Сухоребра // Вюник Харювського нащонального ушверситету внутршшх справ. - 2008. - Вип. 42. - С. 5. - Режим доступу : http://visnyk.univd.edu.ua/?action=puЫications&puЬ_id=218599&mid=8&year=2008.
21. Тихий П. В. Еколого-правове регулювання спещального використання дико'1 фауни : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; еколопчне право; природоресурсне право» / П. В. Тихий. - Х., 2000. - 18 с.
22. Томин О. О. Правове регулювання мисливства та полювання в Укрш'ш (на матер1алах Карпатського регюну) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; еколопчне право; природоресурсне право» / О. О. Томин. -К., 2009. - 22 с.
23. Сухоребра Т. I. Адмшютративна вщповщальнють за порушення правил полювання та рибальства : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адмшютративне право i процес; фшансове право; шформацшне право» / Т. I. Сухоребра. - К., 2011. - 23 с.
24. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нко мови (з дод. i допов.) / [уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел]. - К. ; !ртнь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.
25. Практичний словник синошм1в украшсько! мови / [голов. ред. С. Караванський]. -2-ге вид. доп. й опрац. - К. : Украшська книга, 2000. - 480 с.
26. Словник синошм1в украшсько! мови : в 2 т. / [ред. кол. А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. I. Головащук та ш]. - К. : Наук. думка, 1999-2000. - Т. 1. - 1040 с.
27. Кримшальний кодекс Украши вщ 05.04.2001 р. № 2341-III [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
28. Кодекс про адмшютративш правопорушення вщ 07.12.1984 р. № 8073-X [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.
29. Еколопчне право Украши : [тдруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / за ред. А. П. Гетьмана та М. В. Шульги. - X. : Право, 2009. - 328 с.
Данилюк Л. Р. Охота как вид специального использования охотничьих животных.
Исследовано содержание понятия «охота» и его соотношение со смежными понятиями. Подробно проанализировано законодательство Украины по данным вопросам и проведена сравнительная характеристика с соответствующими положениями законодательства других государств. Значительное внимание уделено изучению позиций ученых по данной проблематике. Выведено понятие охоты как вида специального использования охотничьих животных.
Ключевые слова: охота, охотничье хозяйство, охотничьи животные, специальное использование охотничьих животных, животный мир.
Danyliuk Lesia. Hunting as a species of special use of hunting animals.
The article examines the concept of «hunting» and its relationship with related concepts. Detailed analysis of the legislation of Ukraine on these issues and provided a comparative description of the relevant provisions of the laws of other states. Much attention is devoted to scientific positions on said issue. Based on this, the concept of hunting is displayed as a species of special use of game animals.
Key words: hunting, hunting economy, hunting animals, special use of hunting animals, animal world.
Розширена анотащя статп Данилюк Лесi Ромашвни на тему «Полювання як вид спещального використання мисливських тварин»
Danyliuk L. R., graduate student in the second year of study on the job of Department of Civil law the Judicial Institute of Precarpathian National University named V. Stefanyk, Ivano-Frankivsk
An extended abstract of a paper on the subject of: «Hunting how to view special use game animals»
Problem setting. In the context of the game preserve is extremely important is the concept of "hunting" and "huntering".
According to Art. 1 of the Law of Ukraine "On hunting and hunting," hunting -a special kind of wildlife by bagging game animals living in the wild or kept in semifree conditions within the hunting grounds. Hunt, according to the same sex law, defined as human action, aimed at stalking, harassment for the purpose of obtaining and extracting it (shooting, capture) of game animals that are in the wild or kept in semi-free conditions.
Recent research and publications analysis. It should be noted that this problem is reflected in the writings of many scientists. In particular, M. Volyk, S. Golub, V. Krayeva, L. Nechyporuk, V. Ovdiyenko, T. Suhorebroyi, P. Tihiy, A. Tomina.
Paper objective. The purpose of this article is to study the regulation and legal position regarding the scientific meaning of "hunting" and its relationship with related concepts and output its results determine the type of hunting as a special use of game animals.
Paper main body. Hunting - is the extraction of wild animals and birds to exercise their beneficial properties, and hunting - a search, harassment and / or other measures of wild animals and birds, as a result, acquiring them to exercise their
beneficial properties.
However, we must realize that the extraction of wild animals and birds, in fact, is the search, harassment and / or other actions against them as a result, acquiring them.
With this in mind, and hunting, and hunting can be defined as the extraction of wild animals and birds (search, harassment and / or other actions against them as a result, obtaining them) to use their beneficial properties.
That is, hunting and hunting are the same in content, nature and purpose of the action. Accordingly, we have a need to turn to dictionaries of synonyms Ukrainian language.
Conclusions of the research. Therefore, the research acts Ukrainian, Russian, Belarusian legislation, ways to translate these words in different languages, analysis of scientific papers, the interpretation of those words and as a result find out that hunting and hunting - words identical in meaning, we think it appropriate:
1) the concept of "hunting" shall be excluded from Art. 1 of the Law of Ukraine "On hunting and hunting" and other legal acts regulating relations relevant areas;
2) The concept of "Hunting" shall have the art. 1 of the Law of Ukraine "On hunting and hunting" as follows: hunting - a type of special use of game animals, which is based on legal documents, entity which has the right in accordance with the laws of Ukraine, taking into account all its requirements, restrictions and prohibitions on the place, time, methods, tools, standards, etc., and shooting, which is manifest in the actions of the subject, aimed at stalking and harassment for the purpose of exploration and mining it (shooting, capture) of mammals and birds, whose natural habitat is the wild nature, in all their species and population diversity, which are in the wild or kept in semi-free conditions within the hunting grounds and may be subject to hunting.
We believe in the Ukrainian legislation should leave the notion of hunting because:
1) "hunting" for the Ukrainian legislation and "hunting" for Russian and
Belarusian legislation is virtually identical in content terms. That is, the notion of "hunting" (and not "hunting") is enshrined in the laws of other states;
2) the situation with the translation of concepts "hunting», «hunt» / «hunting» the Ukrainian language (including translating the concepts of "hunting" "hunting" in Russian and English) suggests that it is often translated as "hunting";
3) despite the fact that the legislation stipulates two concepts are defined as a kind of special hunting of wildlife, yet, when it comes to such use beyond the scope of Art. 1 of the Act, the legislator uses the concept of "hunting". That is, it is more acceptable and used, as evidenced by: the name of the Law of Ukraine "On hunting and shooting," the name and position of individual sections of the Act (section II "State regulation in the field of hunting and shooting," Section V «Control of hunting and hunting economy ", Chapter VI« Responsibility for violation of legislation on hunting and hunting economy "), the name and content of art. 248 of the Criminal Code of Ukraine (p. 248 "Illegal hunting"), the rules ch. 1, ch. 2, Art. 85 of the Administrative Code (p. 85 "Violation of the rules for the use of animals"). Apparently, the legislators in these examples does not use the concept of "hunting", namely "hunt";
4) Some scientists are investigating the hunting and shooting are also often used the concept of "hunting", though, believes that hunting is a special kind of wildlife. For example, the textbook Environmental Law Ukraine ed. AP Hetman and MV Shulgi XIII contains the "Rights protection, reproduction and use of fauna" and Section 3 of this chapter entitled "Legal regulation of hunting and hunting economy".
