CC BY
27
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-145-13-21 УДК 616.314-089.29-631-02:616.314.2].002+615.46 Вовк Ю. В., Глушко Т. Р.
ОГЛЯД СУЧАСНИХ МЕТОДИЧНИХ П1ДХОД1В ТА МАТЕР1АЛ1В ДЛЯ РЕбСТРАЦИ МАКСИМАЛЬНОГО ГОРБКОВО-Ф1СУРНОГО ПОЗИЦ1ОНУВАННЯ ЩЕЛЕП ПАЦ16НТ1В
ПРИ НЕЗН1МНОМУ ПРОТЕЗУВАНН1 Львiвський нацiональний медичний ушверситет iменi Данила Галицького (м. Львiв)
taras_hlushko@hotmail.com
Зв'язок публшацп з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана робота е фрагментом НДР «КлЫчно-експериментальне обгрунтування застосу-вання хiрургiчних та ортопедичних стоматолопчних технологiй при дiагностицi та профiлактицi стома-тологiчних захворювань пацiентiв обумовлених дефектами та деформащями зубощелеповоТ системи», № державноТ реестраци: 0115и000047.
Вступ. Згiдно з результатами дослщження [1], для методично правильного отримання реестрату мiжщелепових стввщношень потрiбно враховувати базовi вимоги для матерiалiв, якi для цього викорис-товуються. Реестрацiйний матерiал не повинен ви-кликати змiщення зубiв або м'яких тканин, забезпе-чувати однакове прилягання реестрату в порожний рота i на моделях, правильно спiвставляти оклюзiйнi поверхнi робочих моделей щелеп вiдповiдно до оклюзiйного спiввiдношення зубiв-антагонiстiв в по-рожнинi рота патента, не повинен деформуватись пiд час збер^ання або транспортування в зуботех-нiчну лабораторiю, прецизiйно вiдтворювати мор-фо-функцiональнi особливостi поверхонь зубiв, бути простим у формуванш при виконанш стоматолопч-них манiпуляцiй з вщсутшстю несприятливого впли-ву на тканини ротовот порожнини.
Для того, щоб вiдповiдати вказаним вимогам, необхiдний вщповщний реестрацiйний матерiал для кожного ключного випадку. Мiжоклюзiйний реестрат е вщтворенням горбково-фiсурних взаемо-вiдношень зубiв-антагонiстiв та зубних рядiв для переносу мiжщелепних спiввiдношень в артикулятор [2,3,4,5].
Мета данот статп - проаналiзувати спецiальнi лiтературнi джерела на тему застосування сучасних матерiалiв та методик для коректного досягнення максимального горбково-фкурного позицюнування щелеп у пацiентiв при протезуванш дефектiв зубних рядiв пащенлв в ортопедичнiй стоматологiчнiй прак-тицг
Результати дослщжень та Тх обговорення. На
сьогодшшнш день представлено велику кшьшсть рiзновидiв мас, паст та восмв, рекомендованих для мiжщелеповот реестраци. Багато з них не вщ-повiдають клiнiчно-лабораторним вимогам, тому при Тх використаннi виникають помилки, що в свою чергу призводить до виготовлення неадекватно' остаточноТ реставраци [6]. Зокрема, хрупк матерiа-ли або гумоподiбноТ консистенци не забезпечують точносп, так як неможлива стабiлiзацiя ппсових моделей. Надмiрне занурення зубiв у реестрат ви-
кликае стиснення м'яких тканин в порожниш рота, що в подальшому перешкоджае встановленню ппсовоТ моделi в реестрат. Для того щоб забезпечити усшшний результат вщтворення поверхонь зубних рядiв та досягти вщповщноТ точностi просторового спiввiдношення верхньоТ та нижньоТ щелеп необхщ-но, щоб реестрат не видозмшювався при транспор-туваннi в лабораторiю. Використання м'якого воску, котрий легко деформуеться при установи модел1 в реестрат, незначно виражен або взагалi вщсутн1 втиснення на поверхнях реестратiв не дозволяють з необхщною точнiстю позицюнувати та спiвставляти моделi в оклюдаторах та артикуляторах. Нестабтьн1 матерiали для реестраци прикусу самостiйно дефор-муються тсля виконаноТ реестраци. Серед причин, як зумовлюють появу погрiшностей в отриманих реестратах доцтьно виокремити також неправильне виконання мантуляци мiжщелепового позицюну-ванння, зокрема застосування надмiрнот сили лтаря при мануальному спiвставленнi, неакуратне введен-ня реестрацiйного матерiалу або неакуратна пере-вiрка положення зубних рядiв у центральнiй оклюзи.
Бiльшiсть дослiджень показали значну варiабель-шсть оцiнок лiкарями рiзноманiтних рееструючих ма-терiалiв i методик [1]. Завдяки впровадженню рiзних мiжоклюзiйних реестрацiйних матерiалiв, стоматологи стикаються з труднощами у виборi оптимального матерiалу для реестраци та передачi оклюзiйних ств-вiдношень [5]. Клiнiцистам потрiбнi надшш джерела характеристики матерiалiв для вибору кращого для подальшого практичного застосування. Неточшсть передачi шформаци про оклюзшш контакти може викликати проблеми при виготовленш непрямих реставрацiй, що призводитиме до ускладнень тсля завершення постшного протезування [7]. Оклюзiйна нестабiльнiсть, спричинена неямсними реставра-цiями, може спричинити в подальшому порушення функцiй зубо-щелеповоТ системи [8,9]. Правильна дiагностика стану оклюзшних спiввiдношень, а також обiзнанiсть iз законами оклюзiйного менеджменту дозволить попередити неконтрольоваш порушення СНЩС та розвиток його дисфункцш i патолопчних станiв. Аналiз оклюзи повинен проводитися до, пщ час та тсля кожноТ стоматолопчноТ процедури, яка змшюе вертикальне спiввiдношення щелеп, фтсую-чи при цьому оклюзшш поверхш зубних рядiв.
Як вiдомо, нижня щелепа по вщношенню до верхньоТ щелепи може приймати наступш основы пози-ци, якi рееструються при ортопедичному стоматоло-гiчному лiкуваннi - центральне стввщношення (ЦС)
та положення у максимальному горбково-фкурному контакт або штеркуспщацп (М1К). В бшьшосл пащен-тiв вищеозначеш позици зазвичай не збiгаються [10]. Рiзниця в позицiонуваннi нижньощелепного суглоба мiж ЦС та М1К е джерелом суперечок та протилеж-них думок спецiалiстiв, якi здiйснюють реаб^тащю стоматологiчноi оклюзи. Вона пов'язана з рiзними поглядами на iнтерпрепетацiю термшально'! позици рухiв нижньо! щелепи по вщношенню до мiсця роз-ташування суглобово! голiвки та ямки при змиканш зубних рядiв. М1К ствщношення, яке визначаеться як повне змикання обох зубних рядiв та не залежить вщ положення суглоба [11,12,13,14,15]. М1К також вiдома як центральна оклюзiя (ЦО): це позицiя, яка продиктована оклюзшним контактами зубiв-антаго-шспв, коли пацiент змикае зубнi ряди в звичному положены повного горбково-ямкового стввщношення [13,15,16,17,18]. Також, доцтьно нагадати, що в дис-тальних вщдтах зубного ряду стабiльнiсть оклюзи забезпечуеться множинними добре розподiленими та ч^ко вираженими багатокрапковими контактами. В передньому вщдЫ зубних рядiв досягнення незна-чних, але помiтних контаклв вважаеться достатнiм. Забезпечуючи стабiльнiсть передых зубiв, легкий контакт попереджуе виникнення пошкоджуючого оклюзiйного навантаження i сприяе шдтриманню адекватно! скорочувально! здатностi м'язiв [19,20]. Беручи до уваги всю складшсть жувально! системи, центральна оклюзшна позицiя М1К призводить до конгруентного фшального змикання верхнiх i ниж-нiх зубних рядiв таким чином, щоб пережовану |'жу можна було проковтнути. Як правило, пащенти зми-кають зубнi ряди з релаксовано! висхщно! позици одразу в ч^ко закрiплене, обмежене горбково-ямко-вим блоком положення М1К внаслiдок рефлекторно визначеного шляху закритття щелепи. Протезну кон-струкцiю виготовляють насамперед у вщповщносп до даного положення.
Поширенiсть малих i середнiх дефектiв зубних рядiв у бокових дiлянках у деяких репонах Украши сягае понад 70% [21,22,23]. Однак, дотепер залиша-ються дискусшними питання вибору оптимально!' конструкци зубного протеза для замiщення дефемчв зубних рядiв, залежно вiд ктькосл втрачених зубiв, зважаючи на вщновлення морфофункцюнально! ефективностi зубо-щелепно! системи та виявле-них оклюзiйних порушень [22,24,25]. Очевидно, що змши в оклюзи пiсля остаточно! фшсацп незнiмних ортопедичних конструкцш, у клiнiчних випадках, коли моделi зубних рядiв щелеп неадекватно ств-ставленi реестратами ЦО, призводитимуть до незво-ротнiх порушень у складових упе! зубо-щелепно! системи (ЗЩС) пацiентiв [12,26]. Клiнiчно важливо також встановити чи оклюзiя в М1К е стабiльною, тобто чи при остаточному змиканш зубiв не вщбулося зми щення зубiв або М1К положення спотворене. Часто оклюзшна та апроксимальна редукщя твердих тканин зуба призводять до непыльно! оклюзп. Якщо зуби видаленi або втрачеш внаслiдок iнших причин, або якщо вони видозмшили свою анатомiчну форму при карiозному ураженнi, трЦин зубiв або !х сти-рання, спотворення оклюзшних контактiв виклика-ють ускладнення при виконанш будь-яко! наступно! реставрацшно! роботи. Це приведе при остаточному протезуванш до передчасного закриття в позицiю
М1К, яка видаватиметься патенту завищеною. У ряд1 клЫчних випадкiв зубо-альвеолярна компенсацiя може вщбутися дуже швидко i бути причиною того, що стввщношення зубних рядiв з тимчасовими про-тезними конструкщями не вiдповiдатимуть оклю-зiйним стввщношенням при проведеннi постiйного протезування.
Враховуючи вищеозначеш тлумачення, стае зро-зумтим, що ортопедичнi стоматологiчнi втручання у пащетчв з вiдсутнiми дисфункцiями СНЩС, де-компенсованими формами захворювань пародонту, вираженими нейром'язевими порушеннями та ге-нералiзованим патологiчним стиранням зубiв також доцтьно розпочинати виконувати в М1К. Реестрацiя мiжщелепових спiввiдношень власне в цьому поло-женнi полегшуе подальше лтування пацiентiв, збери гаючи сталу оклюзiйну схему, оскiльки зубнi ряди не перемщуються в iншу незвичну спотворену оклюзп [27]. В цьому зв'язку, М1К е основною вщправною позицiею вибору оклюзшно! схеми при ортопедич-ному замiщеннi протезними конструкщми дефектiв зубних рядiв внаслiдок втрати обмежено! кiлькостi зубiв. Ддекватнiмть досягнення М1К залежить вiд правильного вибору реестрацшного матерiалу та методики встановлення мiжщелепових спiввiдношень.
Реeстрацiйнi матерiали для фiксацГí мiжще-лепових положень. Виходячи з вищенаведеного, матерiали для реестраци М1К повиннi володiти характеристиками максимально наближеними до щеального матерiалу для реестраци мiжщелепових сшввщношень [5,28]. Кращi реестрати дозволяють встановити патенту якiснi реставраци та зменшити потребу в значних коригуваннях i повторних кл^ч-них корекцiях [4,5]. На даний момент, популяршсть реестрацшних матерiалiв полiвiнiлсилоксанового ряду зростае завдяки !х робочим характеристикам, точностi та об'емнш стабiльностi [4,29,30,31]. Для реестраци М1К найбiльш доступними та простими у застосуванш е матерiали полiвiнiлсилоксанового ряду Futar D, Осclufast, CADBite (Ivoclar), якi воло-дiють просторовою стабтьшстю, коротким часом приготування, високою кшцевою твердiстю. Цi ма-терiали замiшуються як вручну, так i спецiальними пристроями аутомiксерами, що дозволяе отримати монофазну субстанцш м'яко!, середньо! та щть-но! консистенцiй. Просторовi змiни вiдбуваються в межах 0,1 % впродовж 24 годин i е дуже незначними. Ступшь стало! деформаци також низька i складае 0,2 % (Powers&Wataha, 2013). Полiвiнiлсилоксани воло-дiють також достатньою стшшстю, щоби завчасно не змiститися з зубного ряду та е достатньо текучими, щоб вщтворити дрiбнi деталi горбково-фiсурного рельефу. Час затвердшня матерiалу дозволяе без пост-ху покрити зубний ряд та забезпечити повноцшне затвердшня в порожниш рота. Еластомерш властивост1 забезпечують повернення у вихщний стан зi збере-женням всiх розмiрiв, легке та безпечне виведення з ротово! порожнини. До недолив даного матерiалу можна вщнести крихкiсть, тобто робота з гшсовими моделями передбачае також обережне ставлення до реестрату, оскiльки вш може ламатися. Слiд за-значити, що кнують також полiвiнiлсилоксановi ре-естрацiйнi матерiали для оптичного та цифрового сканування ^опеЬйе, MetalBite, КашЬКе Scan,Virtual CADbite та iншi).
Базисний конденсуючий матер1ал сил1конового ряду, зокрема в1тчизняного виробництва Сопз!Аех, являе собою жорстку пластичну сил1конову компози-ц1ю, яка вулкан1зуеться при реакци пол1конденсац1Т. Нейтральний на смак I запах. Робочий час приготова-ного вщбиткового матер1алу залежить в1д д1апазону температур, к1лькост1 катал1затора та стввщношен-ня його до бази, а також мануальних навик1в та вмшь л1каря. По завершению пол1меризаци утворюеться пружно-еластичний реестрат. Матер1алу властива також низька гщрофтьшсть та пгроскотчшсть.
Компаунд маси, використовуються в якосп ре-естрацшного матер1алу, бо тсля роз1гр1ву швидко затверд1вають в умовах звичноТ ^натно^ температу-ри. З компаунд-мас (маса Керра, стенс та шшО виго-товляють сегмеитариi мiжщелеповi реестрати. До не-долiкiв цих мас вщносять текучiсть матерiалу поверх тканин зубiв та м'яких тканин, яка спричинюе появу похибок при ствставленш помiж собою гiпсових моделей. Стшмсть до стирання компаунд мас може призвести до пошкодження робочих поверхонь пп-сових моделей.
Низка процедур в стоматологи вимагають вико-ристання воскiв [32]. Це найбшьш уиiверсальиi мате-рiали, якi легко обробляються, мають приемну мягку текстуру та збер^ають ТТ иеобхiдиий перюд часу. Сто-матологiчиi воски представляють собою сумЫ кть-кох iнгредiентiв: иатуральиi воски, сиитетичиi воски, натуральн смоли, масло, жири та барвники [33,34]. Базисиi воски не мають пружносл, добре фтсують-ся на оклюзшнш поверхиi та при цьому не е липкими. Однакдтьки базисний вкк високоТ жорсткост1 е придатним для реестраци оклюзи. Базис (основа реестрату) виготовляеться з воскових пластин, ям не спотворюються при видаленш з ротовоТ порожнини. Металiзованi стоматологiчиi воски це полтомпо-ненты матерiали, що мiстять порошкоподiбиий алю-мiиiй, який е иеобхiдиим для збтьшення цiлiсиостi сполуки та забезпечення властивостей для утриман-ня тепла, необхщних для ефективного моделювання та вщтворення оклюзiйиих поверхонь. Бiльш точш, иiж иеметалiзоваиi воски. Поеднання базисного та металiзованого воскiв часто застосовуеться у стома-тологiчиiй практицi через легмсть роботи, клiиiчиу уиiверсальиiсть та легмсть корегування [35]. Незва-жаючи на самостшне приготування реестрату мiж-щелепового спiввiдиошеиия, його отримання вщбу-ваеться без втрати якостi вщображення жувальних
поверхонь 3y6iB. Базисний вкк представляв собою платформу, а металiзований BicK уточнюв ревстрацiю в бiчних та фронтальних дiлянках груп зyбiв-антаго-
HiCTiB.
Акриловi пластмаси також використовуються для мiжщелепових ревcтратiв, зокрема при виготовлен-нi локальних ревcтратiв центальноУ оклюзи (Sharma et co-work, 2013). Акриловi пластмаси детально вщ-зеркалюють оклюзшну морфологiю зyбiв та стають жорсткими шсля полiмеризацil. До найпоширешших оклюзiйних акрилових мас вiдноcять Luxabite (DMG, США) та Primobite (Primodent, Нiмеччина). Серед не-долiкiв акрилових пластмас слщ видiлити полiмери-зацшну усадку та просторову неcтабiльнicть, а також високу щмьшсть мас, що може спричинити пошкодження ппсових моделей при Ух монтуванн в арти-кyляторi.
Перспективним напрямком в отримання мiж-щелепового ревстрату М1К при допомозi CAD/CAM процедур з фшсащвю цифрових вiдбиткiв безпо-середньо в ротовш поржнинi cпецiальними штрао-ральними камерами, подальшим записом картинок поверхонь зубних рядiв скануючим пристровм з до-сягненням вщповщноУ роздшьноУ здатноcтi.Однак, поки що практичного поширення цей пiдхiд ревстра-ци мiжщелепових cпiввiдношень ще не набув.
Методики реестраци м1жщелепових положень. Для надшного встановлення позици М1К при до-помозi використовуваних матерiалiв у пащвнпв з частковою втратою зyбiв рекомендувться пicля пре-парування зyбiв проводити отримання опорного прикусного шаблону з моделювальноУ пластмаси (наприклад, GC Pattern Modelling Resin, Japan) з опорою на препарован зуби та слизову оболонку (рис. 1). Пкля його закртлення на зубах, отримують оста-точний ревстрат.
Така процедура в необхщною для запоб^ан-ня можливостям виникнення помилок, ям можуть з'явитися через вщмшносп у розташуванн ревстрату в ротi та на ппсових моделях, як наслщок змшноТ податливоcтi слизовоУ оболонки та змшеноУ форми зyбiв пicля Ух препарування.
Пкля нанесення ревcтрацiйного матерiалy - по-лiвiнicилокcан (Futar D, Occlufast та iншi) або мета-лiзований вicк (Aluwax), на зубний ряд нижньоУ ще-лепи пащвнта, помiчник стоматолога розташовув на кожнш зi cторiн зубноУ дуги на кутшх зубах, де вcтановленi стшм cтатичнi контакти, оклюзiйнi ме-
Рис. 1. Вигляд прикусних шаблошв опорою на вщпрепароваж зуби на гшсовш модел1 та в ротовш порожнин з адаптованим в
необхщних дшянках зубо-щелепноУ системи реестратом Futar D.
Рис. 2. Етапи отримання реестрату мiжщелепового спiвiдношення згiдно клЫчноУ методики Goldstein R. E., 2008.
талевi фоли, фiксуючи ïx пластмасовими тримачами (рис. 2).
При дефектах твердих тканин окремих 3y6iB, коли показане виготовлення часткових чи повних коронок або при дефектах зубних рядiв незначноУ протяжности проводиться перевiрка оклюзiйниx контактiв арти-куляцшною смужкою. Пiсля маркування оклюзiйного статичного контакту, цю дiлянку жувальноУ поверхн1 зуба (бажано дистального) залишають штактною i, провiвши препарування зубiв, о^м виокремле-ноУ дiлянки зуба, отримують попереднш реестрат (рис. 3). Для цього застосовують полiвiнiлсилоксан (Futar D), компаунд-масу або спещальну акрилову пластмасу.
В подальшому проводиться остаточне препарування виокремленоУ поверxнi зуба i отримуеться
стоматолопчши практиц| наичаст1ше використову-ють дану методику для виготовлення одиночних реставраций [30]. Методика дозволяе отримати в1д-биток в1дпрепарованого зуба чи зуб1в та сус1дн1х до них структур, протилежного зубного ряду та отримати реестрац1ю прикусу в положены М1К (рис. 4).
Реестрацшний матер1ал, а це як правило еласто-мери - конденсована сил1конова базисна маса або пол1вш1лсилоксан, р1вном1рно наносять на верхню i нижню частину. Ложку припасовують в порожниш рота на сторонi препарованих зубiв i просять пащ-ента зiмкнути повнiстю зуби у звичному положены. В подальшому перевiряють стан змикання зубних рядiв з протилежноУ та однойменноУ сторiн. Пiсля полiмеризацiУ реестрацiИного матерiалу ложку виво-дять з порожнини рота, дезинфшують та промивають отриманий реестрат шд водою, просушують стру-миною повiтря i оглядають для перевiрки вiдбиткiв необхщних зубiв. Вiдбитки дiлянок аденти, ясенних борозден i центральних ямок оклюзшних поверхонь, якi заважають правильнiИ адаптаци вiдбитка до мо-делi акуратно зрiзають [32, 36, 37]. Вказана методика мае ряд переваг, головною з яких е простота вико-нання та економiя часу i використаних матерiалiв. Пацiенти вiддають перевагу данш методицi, бо процедура одноетапна i швидко виконуеться. Вщбитки з закритими зубними рядами в позици максимального змикання на 80% бтьш зручнi, нiж методики з вщкритими [33]. Особливо це важливо для пащентв, у яких виражений блювотний рефлекс [38].
Отримання реестрату при максимальному змиканш зубних рядiв зпдно кл^чноУ методики Goldstein R. E., 2008. Проведення щеУ методики для отримання реестрату М1К дозволяе лiкарю та зубному техшку досягнути iндивiдуалiзованого кшце-вого результату виконання незшмного ортопедич-ногопротезування [39-57]. Для реалiзацiУ кл^чноУ методики рекомендуються наступш основнi етапи
1
Рис. 3. Чacткoвo вiдпрепaрoвaнa oK^rcernHa пoверxня диcтaльнoгo 3y6a, яка cxемaтичнo вiдoбрaженa на риcyнкy(лiвoрyч) та гiпcoвiй мoделi(прaвoрyч) нaпередoднi oтримaння реестрат-y мiжщелепoвиx cпiввiднoшень в пoзицм М1К.
фшальний реестрат. Для реалiзацп цiеУ методики застосовують полiвiнiлсилоксан (Futar D), спещальну уточнюючу акрилову пластмасу.
Коли плануеться виготовлення реставрацш для обмежених дефектв зубного ряду, реестрацiю М1К рекомендуеться проводити згiдно кл^чноУ методики Shillingburg H.T. et co-work., 2008 з використан-ням двосторонньоУ частковоУ ложки. Ложка мiстить в основi тонку полiмерну сiтку, котра не спотворю-еться при змиканш зубних рядiв. В ортопедичнiИ
отримання реестрату мiжщелепових спiввiдношень. Пацieнт змикае зубш ряди у необхiдному положенш при використаннi тонких фолieвих смужок (Shimstock Metal Foil,Bauch, Нiмеччина) розмiром 8 мiкрон, як1 утримуються пластмасовими тримачами (рис. 5). З Ух допомогою встановлюють локалiзацiю стабiльних оклюзшних статичних контактв кутнiх зубiв.
Основною вимогою для даноУ методики е необ-хiднiсть максимального змикання зубiв. Рекомендовано доручити пацieнту зробити це дектька разiв
пiдряд, щоби yci cкладовi ЗЩС змогли злагоджено i комплементарно вщтворити це мiжщелепове ств-вщношення вже пicля внесення ревcтрацiйного ма-терiалy в ротову порожнину. Притримуючи пластма-совими тримачами металiзованi оклюзшш смужки в бiчних дiлянках, помiчник стоматолога перевiряe чи пацiвнт випадково не розiмкнyв щелепи та не спотворив ревстрацГю М1К. Якщо патент зiмкнyв зyбнi ряди у належнш позицй центрально! оклюзй, то ревстрацшш металевi фоли повиннi бути щшьно зафiкcованi в рееcтрацiйномy матерiалi. В протилеж-ному випадку, коли М1К не досягнута, то смужки зми щуються. При цьому рееcтрацiя ЦО виконана невiрно i потребув виконання повторноУ проби. Пкля затвер-дшня, ревстрат оклюзй знiмаетьcя та проходить пе-ревiркy чи достатньо вщтвореш контури поверхонь зубГв. Присутшсть фолГввих надтонких смужок з обох сторш зубного ряду у визначених мГсцях не дозволяв отримати чiтке вщтворення оклюзшних поверхонь, однак не в уах, а окремоУ пари антагошспв. Загалом це Гстотно не впливав на результат ревстрацй М1К. Вказана методика вимагав роботи лГкаря-стоматоло-га ортопеда з помГчником. Смужки можна видалити або залишити пщ час монтажу ппсових моделей в артикуляторк Пропонована клiнiчна методика ревстрацй М1К зпдно Goldstein R. E., 2008 може бути використана при дистально обмежених дефектах зубних рядГв, ям обумовлюються втратою 1-2 зубГв у бГчних та фронтальних вщдшах щелеп.
Методика отримання ревстрату мГжщелепового cпiввiдношення за модифiкованою (замicть тимчасо-вого цементу, цинк-оксидноУ або ввгенольноУ пасти для кращого з'вднання з базисним воском викорис-товувться металГзований вкк) ключною методикою McCullock A.J., 2003 [58]. Використовувться при поши-рених включених та кiнцевих дефектах зубних рядГв на однш або обох щелепах. Спочатку застосовують жорстку пластину базисного воску, яку розм'якшують шляхом розГгрГву i формують необхщний сегмент ревстрату [59]. ДалГ вш позицiонyвтьcя на оклюзшних поверхнях зубГв верхньоУ щелепи i легко адаптувть-ся пальцями по всьому зубному ряду. ЛГкар утримув його ззовн i доручав пацГвнту зГмкнути ниню щелепу в положены М1К. Залишковий край воскового сегменту зрГзавться до вестибулярноУ поверхн контак-туючих у М1К зубГв вздовж зубного ряду. ДалГ мГжще-лепове положення уточнювться шляхом нанесення металГзованого воску на внутрГшню, повернену до зубГв нижньоУ щелепи поверхню сегменту, в дшянках перших молярГв з обох сторш зубних рядГв та рГзцГв. ПГсля цього пацГвнту доручають повторно досягти М1К. При дистально необмежених кшцевих дефектах зубних рядГв, на базисному воску формувться дис-тальна опора-адло, яка виготовлявться також з базисного та металГзованого восмв. ПГсля охолодження та затвердшня воску отриманий ревстрат виводиться з ротовоУ порожнини i перевГрявться вщтворювашсть досягнення пацГвнтом позицй М1К. ВГзуально поверх-ня ревстрату не повинна мати дшянок з деформацГя-ми, трГщинами або пустотами. Встановлювться також чи не вщбулося компреси ревстрату оточуючими м'якими тканинами. Будь-як мкця контакту м'яких тканин усуваються. ЧГтке вТдображення, яке залиша-ють кутн зуби, буде гарантГвю досягнення стабшьно-го положення М1К за даною методикою (рис. 6).
Рис. 4. Етапи виконання реестрацм М1К у патента зпдно клЫчноУ методики Shillingburg H.T. et co-work., 2008.
Пщсумовуючи проведений нами огляд сучасних матерГалГв та методик проведення ревстрацй мГжще-лепових стввщношень в положены максимального горбково-фкурного позицюнування щелеп у пацГвн-тГв, ми можемо зробити наступн аналГтичн висно-вки:
1. В сучаснш стоматолопчнш ортопедичнш прак-тиц рГзн клшГчш фактори впливають на адекватшсть ревстрацй мГжщелепового положення. Однак, за результатами аналГзу лГтературних джерел та власних науково-практичних спостережень ми стверджувмо, що основним критерГвм у виборГ методики та мате-рГалу для встановлення мГжщелепового позицюну-вання в оклюзшна стабтьшсть. Збереження опорних дшянок зубних рядГв з багато- або навпъ монокрап-ковою оклюзГвю зубГв-антагошспв, забезпечув мож-ливГсть досягнення максимальноУ штеркусшдацй. Ця взавмодГя контактуючих зубних рядГв обумовлюв стабтьне положення обох щелеп у вах трьох просто-рових напрямках.
2. При замщенш дефекпв твердих тканин зубГв або виготовленн одиночних коронок на зубах або ¡мплантатах у пащвнлв з оклюзшною стабшьшстю, ревстрацш мГжщелепового положення доцшьно проводити в максимальному горбково-фкурному контакт зубГв-антагошспв. М1К адекватно вГдповГдав
Рис. 5. Пристосування для досягнення коректного м1жщелепового сшввщношення в позицй' М1К зпдно клМчно'У методики Goldstein R. E., 2008.
Рис. 6. Отримання реестрату мiжщелепового спiввiдношення
за модифiкованою клЫчною методикою McCullock A.J., 2003. Формування на базисному воску дистального «адла», виготовленого поеднанням базисного та металiзованого воскiв.
механiзму невролопчноУ перцепщУ перюдонту зубiв протилежноУ вiд дефектiв сторони зубного ряду, а також дозволяе утримати незмшною вертикальну висоту прикусу та компенсувати певнi технiчнi обме-
ження при встановленнi гiпсових моделей в оклюда-тор або артикулятор.
3. Для надшного встановлення позицп М1К у па-цiентiв з частковою втратою зубiв рекомендуеться тсля препарування зубiв отримати опорний при-кусний шаблон зi спещальноУ акриловоУ пластмаси з опорою на препароваш зуби та м'якi тканини в ди лянках адент
4. При дефектах твердих тканин окремих зубiв та виготовленнi часткових чи повних коронок проводиться визначення оклюзшних контак^в зубiв-ан-тагонiстiв, пiсля препарування зубiв, за виключен-ням обраноУ поверхнi зуба (бажано дистального), отримують реестрат полiвiнiлсилоксаном (Futar D), компаунд-масою або спецiальною акриловою пласт-масою, далi допрепаровують зуб та уточнюють в цш дiлянцi реестрат застосовуваними матерiалами.
5. При локальних дефектах коронковоУ частини зубiв, для виготовлення одиночних коронок на зубах та iмплантатах, реестращя М1К проводиться за кли нiчною методикою Shillingburg H.T. та ствавт., 2008 з використанням двосторонньоУ частковоУ ложки на яку рiвномiрно, з обидвох поверхонь наносять кон-денсовану силiконову базисну масу або полiвiнiлси-локсан, який тсля полiмеризацil' зрiзають, усуваючи вiдтворенi дтянки оточуючих м'яких тканин.
6. При дистально обмежених дефектах зубних рядiв,спричинених втратою 1-2 зубiв у бiчних та фронтальних вiддiлах щелеп застосовуеться кл^ч-на методика Goldstein R. E., 2008 з нанесенням на поверхню кутшх зубiв з обох сторш нижньоУ щеле-пи пащентчв полiвiнiсилоксану (Futar D, Occlufast та шшО або металiзованого воску (Aluwax) у поеднан-нi з прикладенням в дтянц кутнiх зубiв з наявни-ми оклюзiИними контактами надтонких оклюзшних металевих смужок, як тсля полiмеризацil' матерiалу повиннi бути щтьно зафiксованi.
7. При поширених включених та кшцевих дефектах зубних рядiв на однiИ або обох щелепах застосовуеться модифiкована методика McCullock A.J., 2003, з використанням сегменту пластини жорсткого базисного воску, який тсля отримання вщбитшв зубiв у М1К уточнють шляхом нанесенням металiзовано-го воску (Aluwax) в дтянках оклюзшних поверхонь нижшх перших молярiв з обох сторш зубних рядiв та рiзцiв.
Л1тература
3.
4.
Dawson PE. Functional Occlusion: From TMJ to Smile Design. St. Louis, Mo: Mosby; 2007. 311 p.
Campos AA, Nathanson A. Compressibility of two polyvinyl siloxane interocclusal record materials and its effect on mounted cast relationships. J Prosthet Dent [Internet]. 1999 Oct [cited 2018 June 22];82(4):456-61. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10512966 Megremis S, Tiba A, Vogt K. An evaluation of eight elastomeric occlusal registration materials. J Am Dent Assoc [Internet]. 2012 Dec [cited 2018 June 22];143(12):1358-60. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23204094
Nagrath R, Lahori M, Kumar V, Gupta V. A comparative study to evaluate the compression resistance of different interocclusal recording materials: an in vitro study. J Indian Prosthodont Soc [Internet]. 2014 Dec [cited 2018 June 22];14(1):76-85. Available from: https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pubmed/26199495 DOI: 10.1007/s13191-014-0369-8 5. Tejo SK, Kumar AG, Kattimani VS, Desai PD, Nalla S, Chaitanya KK. A comparative evaluation of dimensional stability of three types of interocclusal recording materials-an in-vitro multi-centre study. Head and Face Med [Internet]. 2012 Oct [cited 2018 June 22];8(27):1-9. Available from: http://europepmc.org/abstract/MED/23039395 DOI: 10.1186/1746-160X-8-27
McKee JR. Comparing condylar position repeatability for standardized versus nonstandardized methods of achieving centric relation. J Prosthet Dent [Internet]. 1997 Mar [cited 2018 June 22];77(3):280-4. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9069083 Davies S, Al-Ani Z, Jeremiah H, Winston D, Smith P. Reliability of recording static and dynamic occlusal contact marks using transparent acetate sheet. J Prosthet Dent [Internet]. 2005 Nov [cited 2018 June 22];94(5):458-61. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pub-med/16275307 DOI: 10.1016/j.prosdent.2005.08.020
6.
7.
8. Haralur SB. Digital evaluation of functional occlusion parameters and their association with Temporomandibular disorders. J Clin Diagn Res [Internet]. 2013 Aug [cited 2018 June 22];7(8):1772-5. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/24086910 DOI: 10.7860/ JCDR/2013/5602.3307
9. Kahn J, Tallents RH, Katzberg RW, Ross ME, Murphy WC. Prevalence of dental occlusal variables and intraarticular temporomandibular disorders: molar relationship, lateral guidance, and nonworking side contacts. J Prosthet Dent [Internet]. 1999 Oct [cited 2018 June 22];82(4):410-5. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10512959
10. Hamdan B. Centric Relation. The Basic Reference. 2014 Oct 18 [Internet]. Available from: https://www.slideshare.net/Bahjat952/centric-relation
11. Cabral CW, Silva FA, Silva WA, Landulpho AB, Silva LB. Comparison between two methods to record occlusal contacts in habitual maximal intercuspation. Braz J Oral Sci [Internet]. 2006 Oct-Dec [cited 2018 June 22];5(19):1239-43. Available from: http://www.bioline.org.br/ pdf?os06043 DOI: https://doi.org/10.20396/bjos.v5i19.8642954
12. Ferreira AF, Henriques JC, Almeida GA, Machado AR, Machado NA, Fernandes Neto AJ. Comparative analysis between mandibular positions in centric relation and maximum intercuspation by cone beam computed tomography (CONE-BEAM). J Appl Oral Sci [Internet]. 2009 [cited 2018 June 22];17:27-34. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/21499652
13. Schildkraut M, Wood DP, Hunter WS. The CR-CO discrepancy and its effect on cephalometric measurements. Angle Orthod. 1994;64:333-42.
14. Utt TW, Meyers CE, Jr, Wierzba TF, Hondrum SO. A three-dimensional comparison of condylar position changes between centric relation and centric occlusion using the mandibular position indicator. Am J Orthod Dentofacial Orthop [Internet]. 1995 Mar [cited 2018 June 22];107(3):298-308. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/7879763
15. Weffort SY, de Fantini SM. Condylar displacement between centric relation and maximum intercuspation in symptomatic and asymptomatic individuals. Angle Orthod [Internet]. 2010 Sep [cited 2018 June 22];80:835-42. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/20578853 DOI: 10.2319/090909-510.1
16. Fantini SM, Paiva JB, Rino Neto J, Dominguez GC, Abrao J, Vigoritto JW. Increase of condylar displacement between centric relation and maximal habitual intercuspation after occlusal splint therapy. Braz Oral Res [Internet]. 2005 July-Sept [cited 2018 June 22];19(3):176-82. Available from: http://www.scielo.br/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S180683242005000300004 DOI: 10.1590/S1806-83242005000300004
17. Garcia VC, Cartagena GA, Sequeros GO. Evaluation of occlusal contacts in maximum intercuspation using the T-Scan system. J Oral Rehabil [Internet]. 1997 Dec [cited 2018 June 22];24(12):899-903. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9467991
18. McNamara JA, Seligman DA, Okeson JP. Occlusion, orthodontic treatment and temporomandibular disorders: A review. J Orofac Pain [Internet]. 1995 [cited 2018 June 22];9(1):73-90. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/7581209
19. Academy of Prosthodontics. The Glossary of Prosthodontics terms, ed.7 [Internet]. St Louis: Mosby; 1999 [cited 2018 June 22]; 110 p. Available from: https://www.thejpd.org/article/S0022-3913(99)70234-9/abstract DOI: https://doi.org/10.1016/S0022-3913(99)70234-9
20. MacDonald JW, Hannam AG. Relationship between occlusal contacts and jaw-closing muscle activity during tooth clenching: Part 1. J Prostate Dent [Internet]. 1984 Nov [cited 2018 June 22];52(5):718-28. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6593463
21. Dvornyk VM. Pidhotovka ta protezuvannia khvorykh na patolohichne styrannia tverdykh tkanyn zubiv [avtorefetat]. Poltava: Ukr. med. stom. akademiya; 2001. 22 s. [in Ukrainian].
22. Zablotskyi YaV, Dydyk NM. Poshyrenist' ta struktura defektiv zubnykh riadiv u naselennia m. Lvova ta L'vivskoi oblasti. Visnyk stom. 2005;4:77-87. [in Ukrainian].
23. Korol' DM, Stupnytskyi RM, Hasiuk PA. Alhorytm morfolohichnoi perebudovy (adaptatsiyi) kistkovoi tkanyny al'veoliarnoho vidrostka pislia ekstrakciyi zubiv ta postiynoi diyi ortopedychnoi konstruktsiyi. Ukr. stom. almanakh. 2006;4:47-9. [in Ukrainian].
24. Voitsekhovska OV. Klinichne ta laboratorne obhruntuvannia reabilitatsiyi zuboshchelepnoho aparatu pry odnostoronnikh neobmezhenykh defektakh zubnykh riadiv [avtoreferat]. Kyiv: Nats. med. un-t im. OO Bohomoltsia; 2008. 17 s. [in Ukrainian].
25. Atieh MA, Zadeh H, Stanford CM. Survival of short dental implants for treatment of posterior partial edentulism: a systematic review. Int J Oral Maxillofac Implants [Internet]. 2012 Nov-Dec [cited 2018 June 22];27(6):1323-31. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/23189281
26. Turasi B, Ari-Demirkaya A, Biren S. Comparison of increased overjet cases and controls: normative data for condylar positions. J Oral Rehabil [Internet]. 2007 Feb [cited 2018 June 22];34(2):129-35. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/17244235 DOI: 10.1111/j.1365-2842.2006.01691.x
27. Kerstein RB. Handbook of Research on Computerized Occlusal Analysis Technology Applications in Dental Medicine. USA: Med Inf Sci Refer; 2015. 4, T Scan-8 Recording Dynamics, System Features, and Clinical User Skills; 95-152.
28. Michalakis KX, Pissiotis A, Anastasiadou V, Kapari D. An experimental study on particular physical properties of several interocclusal recording media. Part I: consistency prior to setting. J Prosthodont. 2004 Sep;13(1):42-6.
29. Anup G, Ahila SC, VasanthaKumar M. Evaluation of dimensional stability, accuracy and surface hardness of interocclusal recording materials at various time intervals: an in vitro study. J Indian Prosthodont Soc [Internet]. 2011 Mar [cited 2018 June 22];11(1):26-31. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3095739/ DOI: 10.1007/s13191-011-0054-0
30. Michalakis KX, Pissiotis A, Anastasiadou V, Kapari D. An experimental study on particular physical properties of several interocclusal recording media. Part II: linear dimensional change and accompanying weight change. J Prosthodont. 2004 Feb;13(3):150-9.
31. Persson SK, Oden A, Andersson M, Sandborgh-Englund G. Digitization of simulated clinical dental impressions: virtual three-dimensional analysis of exactness. Dent Mater [Internet]. 2009 Jul [cited 2018 June 22];25(7):929-36. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/19264353 DOI: 10.1016/j.dental.2009.01.100
32. Keesee SM, Cameron SM, Lefler TB. Fabricating a simple closure guide for the dual-arch impression technique. J Prosthet Dent [Internet]. 2001 Apr [cited 2018 June 22];85(4):418. Available from: https://europepmc.org/abstract/med/11319543 DOI: 10.1067/mpr.2001.114274
33. Barzilay I. The dual arch impression. Quintessence Int. 1987;18(4):293-5.
34. Lane DA, Randall RC, Lane NS, Wilson NH. A clinical trial to compare double-arch and complete-arch impression techniques in the provision of indirect restorations. J Prosthet Dent [Internet]. 2003 Feb [cited 2018 June 22];89(2):141-5. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/12616233 DOI: 10.1067/mpr.2003.25
35. Soratur SH. New Essentials of Dental Materials, 1 ed. Jaypee Broth Med Publishers; 2007. 358 p.
36. Parker MH, Cameron SM, Hughbanks JC, Reid DE. Comparison of occlusal contacts in maximum intercuspation for two impression techniques. J Prosthet Dent [Internet]. 1997 Sep [cited 2018 June 22];78(3):255-9. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9297641
37. Wilson EG, Werrin SR. Double arch impressions for simplified restorative dentistry. J Prosthet Dent [Internet]. 1983 Feb [cited 2018 June 22];49(2):198-202. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6338215
38. Cameron SM, Whitlock WL, Tabor MS. Foreign body aspiration in dentistry: a review. J Am Dent Assoc [Internet]. 1996 Aug [cited 2018 June 22];127(8):1224-9. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8803399
39. Ando K, Kurosawa M, Fuwa Y, Kondo T, Goto S. A study on measuring occlusal contact area using silicone impression materials: an application of this method to the bite force measurement system using the pressure-sensitive sheet. Dent Mater J [Internet]. 2007 Nov [cited 2018 June 22];26(6):898-905. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18203497
40. Chan CA. Bite-management considerations for the restorative dentist. Dent Today [Internet]. 2008 Jan [cited 2018 June 22];27(1):110-3. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18240642
41. Chiche G, Pinault A. Esthetics of Anterior Fixed Prosthodontics. Chicago, IL: Quintessence; 1994. 118 p.
42. Dawson PE, Arcan M. Attaining harmonic occlusion through visualized strain analysis. J Prosthet Dent [Internet]. 1981 Dec [cited 2018 June 22];46(6):615-22. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6946229
43. Dawson P. Evaluation, Diagnosis, and Treatments of Occlusal Problems. St. Louis, MO: C.V. Mosby; 1974. 284 p.
44. Fritzsche G. Efficient dynamic registration technique using metalbite presented with a Cerec 3D partial crown: a case description. Int J Comput Dent [Internet]. 2007 Jan [cited 2018 June 22];10(1):93-7. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/17455772
45. Garg AK. Analyzing dental occlusion for implants: Tekscan's TScan III . Dent Implantol Update [Internet]. 2007 Sep [cited 2018 June 22];18(9):65-70. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/17944069
46. Grel G. The Science and Art Of Porcelain Laminate Veneers. London: Quintessence; 2003. 297 p.
47. Kaplowitz GJ. Trouble-shooting dual arch impressions II. J Am Dent Assoc [Internet]. 1997 Sep [cited 2018 June 22];128(9):1277-81. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9297950
48. Kawano F. Maxillomandibular registration in removable partial dentures. Nihon Hotetsu Shika Gakkai Zasshi. 2007;51(2):231-40.
49. Luebbers HT, Messmer P, Obwegeser JA, Zwahlen RA, Kikinis R, Graetz KW, et al. Comparison of different registration methods for surgical navigation in cranio-maxillofacial surgery. J Craniomaxillofac Surg [Internet]. 2008 Mar [cited 2018 June 22];36(2):109-16. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18280173 DOI: 10.1016/j.jcms.2007.09.002
50. Molson T. Recording vertical dimension of occlusion. J Prosthet Dent. 1960;10:258-9.
51. Mrazek B. Technical tips and clinical considerations. Compend Contin Educ Dent. 2006;27(3):164-6.
52. Ratzmann A, Mundt T, Schwahn C, Langforth G, Hutzen D, Gedrange T, et al. Comparative clinical investigation of horizontal condylar inclination using the JMA electronic recording system and a protrusive wax record for setting articulators. Int J Comput Dent [Internet]. 2007 Jul [cited 2018 June 22];10(3):265-84. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18271499
53. Rudd K. Processing complete dentures. Dent Clin North Am [Internet]. 1996 Jan [cited 2018 June 22];40(1):121-49. Available from: https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8635618
54. Spear F. The role of temporization in interdisciplinary periodontal and orthodontic treatment. Advanc Esthet & Interdisciplin Dent. 2005;1(3):1-7.
55. Tanaka T. Esthetics and occlusion: you can't have one without the other. J Mich Dent Assoc. 2003;85(4):60-22.
56. Touati B, Miara P, Nathanson D. Esthetic Dentistry & Ceramic Restorations. London: Martin Dunitz; 1999. 130 p.
57. Christensen GJ. Ensuring accuracy and predictability with double-arch impressions. J Am Dent Assoc [Internet]. 2008 Aug [cited 2018 June 22];139(8):1123-5. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18682627
58. Murray MC, Smith PW, Watts DC, Wilson NF. Occlusal registration: science or art?. Int Dent J [Internet]. 1999 Feb [cited 2018 June 22];49(1):41-6. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10887472
59. Powers JM, Wataha JC. Dental Materials: Properties and Manipulation, 10th ed. St. Louis, Missouri; 2014. 248 p.
ОГЛЯД СУЧАСНИХ МЕТОДИЧНИХ П1ДХОД1В ТА МАТЕР1АЛ1В ДЛЯ РЕеСТРАЦП МАКСИМАЛЬНОГО ГОРБКО-ВО-Ф1СУРНОГО ПОЗИЦ1ОНУВАННЯ ЩЕЛЕП ПАЦ1еНТ1В ПРИ НЕЗН1МНОМУ ПРОТЕЗУВАНН1 Вовк Ю. В., Глушко Т. Р.
Резюме. Вщтворення гармоншних мiжщелепових стввщношень е важливим етапом ортопедичного ли кування, осктьки вщ нього залежить не тшьки комфорт патента i стабтьшсть природшх зубiв, але й довго-тривалiсть функцюнування встановлених реставрацш на зубах та дентальних iмплантах. При використанш реестрацшних матерiалiв часто виникають помилки на лабораторному етап виготовлення протезiв, що при-зводить до виготовлення функцюнально неадекватних реставрацш. Для вдосконалення клЫко-лаборатор-ного вщтворення виготовлення протезних конструкцш важливим е методично ефективне отримання при до-помозi реестрацшних матерiалiв просторового сшввщношення верхньоУ i нижньоУ щелеп. На сьогодшшнш день адекватного матерiалу для реестраци мiжщелепових стввщношень немае, тому питання реестрацп по-вноцшного оклюзшного сшввщношення набувае все бтьшоУ актуальность Для того щоб забезпечити усшш-ний результат вщтворення оклюзшних поверхонь зубних рядiв i досягти вщповщноУ точност просторового сшввщношення верхньоУ та нижньоУ щелеп, необхщно, щоб реестрат був стабшьним, идентично вщтворював оклюзшш сшввщношення в ротовш порожниш i на робочих моделях, встановлених в артикулятор, але не ви-дозмшювався при транспортуванш.
Бшьш^ь дослщжень показали значну мiнливiсть серед рiзних реестрацшних матерiалiв та методик. В оглядовш статт нами проаналiзованi методики фтсаци мiжщелепових спiввiдношень, а також позитивы i негативнi характеристики сучасних реестрацшних матерiалiв, якi наИчастiше застосовуються в сучаснiИ сто-матологiчнiИ практицг
Ключов1 слова: методики реестраци максимального горбково-фкурного позицiонування щелеп, реестра-цшш матерiали для фтсаци максимального горбково-фкурного позицiонування щелеп.
ОБЗОР МЕТОДИЧЕСКИХ ПОДХОДОВ И МАТЕРИАЛОВ ДЛЯ РЕГИСТРАЦИИ МАКСИМАЛЬНОЙ ИНТЕРКУС-ПИДАЦИИ У ПАЦИЕНТОВ В СОВРЕМЕННОЙ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ Вовк Ю. В., Глушко Т. Р.
Резюме. Воссоздание гармоничных межчелюстных соотношений является важным этапом ортопедического лечения, поскольку от него зависит не только комфорт пациента и стабильность естественных зубов, но и продолжительность функционирования установленных реставраций на зубах и дентальных имплан-татах. При использовании регистрационных материалов часто возникают ошибки на лабораторном этапе изготовления протезов, что приводит к изготовлению функционально неадекватных реставраций. Для совершенствования клинико-лабораторного воспроизведения строения протезных конструкций важно методично эффективное получение при помощи регистрационных материалов пространственного соотношения верхней и нижней челюстей. На сегодняшний день адекватного материала для регистрации межчелюстных соотношений нет, поэтому вопрос регистрации полноценного окклюзионного соотношения приобретает все большую актуальность. Для того чтобы обеспечить благоприятный исход воспроизведения окклюзионных поверхностей зубных рядов и достичь соответствующей точности пространственного соотношения верхней и нижней челюстей, необходимо, чтоб реестрат был стабильным, идентично воспроизводил окклюзионные
соотношения в ротовой полости и на рабочих моделях, установленных в артикулятор, но не видоизменялся при транспортировке.
Большинство исследований показали значительную изменчивость среди различных регистрирующих материалов и методик. В обзорной статье нами проанализированы методики фиксации межчелюстных соотношений, а также положительные и отрицательные характеристики современных регистрационных материалов, которые наиболее часто применяемые в современной стоматологической практике.
Ключевые слова: методики регистрации максимальной интеркуспидации, регистрационные материалы для фиксации максимальной интеркуспидации.
SUMMARY OF METHODOLOGICAL APPROACHES AND MATERIALS FOR THE REGISTRATION OF MAXIMUM INTERCUSPATION IN PATIENTS IN MODERN DENTAL PRACTICE
Vovk Yu. V., Hlushko T. R.
Abstract. The purpose of this article: analysis of special literature sources on the use of modern materials for optimization of correct intermaxillary position with fixed prosthetics of dentition defects in patients in prosthetic dentistry.
The reproduction of harmonic intermaxillary relations is an important stage in prosthetic treatment since it is in charge of not only for patient comfort and stability of natural teeth but also for the functioning durability of established restoration on teeth and dental implants. When using registration materials, errors often occur at the laboratory stage of the prostheses design, which leads to fabrication of functionally inadequate restorations. To improve the clinical and laboratory reproduction of the prosthetic structures, it is important to get methodically efficient spatial relationship between the mandible and the maxilla with the help of registration materials.
As of today, there is no adequate material for the registration of intermaxillary relations, therefore the issue of appropriate occlusal relation record becomes more relevant. In order to ensure a successful result of reproduction of the occlusal surfaces of the tooth ranges and to achieve the correct accuracy of the spatial intermaxillary relations, the accuracy of the spatial ratio of the upper and lower jaws should be made, with the registry being stable, identically reproducing the occlusal ratios in the oral cavity and on the working models set in the articulator and not altered during transportation.
Most studies have shown significant difference among a variety of recording materials and techniques. In the review article, we have analyzed the methods of fixation of intermaxillary relations, as well as the positive and negative characteristics of modern registration materials that are mostly used in modern dental practice.
Summarize our conducted review of modern materials and methods of registration of intermaxillary relations in the position of maximum intercuspation in patients, we can do next analytical conclusions:
1. In modern dental prosthetic practice the various clinical factors influence on the adequacy of registration of intermaxillary position. The results of the analysis of literary sources and our own scientific and practical researchs have shown that the main criterion in the selection of methods and material for intermaxillary positioning is the occlusal stability.
2. When replacing defects of hard tissues of teeth or produce single crowns on teeth or implants in patients with occlusive stability, the registration of the intermaxillary position should be carried out in the maximum intercuspation contact of teeth-antagonists.
3. For the reliable establishment of maximum intercuspation position in patients with partial loss of teeth, it is recommended to obtain a supporting occlusive pattern from a special acrylic plastic based on prepared teeth and soft tissues in the areas of adentia after tooth preparation.
4. In case of defects of hard tissues of separate teeth and the production of partial or complete crowns it is conduct determination of occlusive contacts of antagonist teeth, after the preparation of teeth, with the exception of the selected tooth surface (preferably distal), the re-substrate is obtained by polyvinylsiloxane (Futar D), compound-mass or special acrylic plastic, then the pre-preparation of the tooth and the re-substrate is specified in this area by the materials used.
5. In case of local defects of the crown part of the teeth, for produce of single crowns on the teeth and implants, the registration of maximum intercuspation is carried out by the clinical method of Shillingburg H. T. et al., 2008.
6. In case of distally limited defects of dentition caused by the loss of 1-2 teeth in the lateral and frontal parts of the jaws, the clinical method of Goldstein R. E., 2008 is used.
7. In case of common included and ended defects of the dentition on one or both jaws, a modified method of McCullock A. J., 2003 is used.
Key words: methods of recording of the се^^! occlusion, registration materials for intermaxillary fixation of the се^^! occlusion.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 27.06.2018 року
