Огляд нормативної бази з визначення ширини протипо- жежних бар'єрів для локалізації ландшафтних пожеж Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

The construction of low-speed two-chamber panel-sectional air distributor is offered for providing effective work of the system of ousting ventilation. This air distributor allows providing evenness of distributing of static pressure in the corps of air distributor, and, consequently an evenness of air source in the ventilated space. Its construction allows effective regulating the expense of air. The method of calculation of shelves is represented to the separators stream of distributive chamber of low-speed panel-sectional air distributor. The construction sizes are certain and developed series the two-chamber low-speed panel-sectional air distributor with different coefficients of living to the cut of air distribution wall and with one - or bilateral air distribution. The algorithm of selection of such air distributor is offered depending on initial velocity of the formed stream.

Keywords: displacement ventilation air distribution, interaction of air jets, swirl air jets, air velocity, series.

УДК614. 84 Доц. Т.М. Обiженко1, канд. техн. наук проректор 1.О. Мовчан2, канд. техн. наук; заст нач. тст Т.В. Бойко2, канд. техн. наук

огляд нормативно! бази з визначення ширини протипо-

жежних бар'брш для локал1зацн ландшафтних пожеж

Проан^зовано чинну нормативну базу щодо визначення ширини протипожежно-го бар'еру в ф^оценоз^ Розглянуто фази поширення ландшафтно! пожежi та виокрем-лено основш способи та техшчш засоби для й лок^зацн та гасшня. Встановлено, що в документах не обгрунтовано створення протипожежних бар'eрiв шд час здшснення за-ходiв з лок^зацн та гасшня ландшафтних пожеж, а ширина бар'еру вказана лише шд час проведення рубок дерев, розчищення та орання грунту та без урахування сили та ш-тенсивност поширення пожеж^ тому доцшьно дослщити значення ширини протипо-жежного бар'еру.

Ключовi слова: протипожежний бар'ер, ландшафтна пожежа, локалiзацiя, нормативна база, поширення пожежа

Постановка проблеми. Загальна площа лiсового фонду в УкраЫ стано-вить 10,4 млн га. Статистичш данi за останш роки свiдчать про збiльшення кшькосп лiсових пожеж. Щорiчно на планета виникае до 400 тис. лкових пожеж, яш ушкоджують близько 0,5 % загально!' площi лкш. Основна маса лко-вих пожеж - це низовi пожежi, ят завдають найбшьше збиткiв i е джерелом ви-никнення пожеж шших тишв. Запобiгання та гасiння лкових пожеж е одним з найбшьш актуальних i найважливiших завдань у лковому господарствi Украши. Через просторкть територiй, покритих лiсом, i брак засобiв для лiквiдацií загорянь, проблема боротьби з пожежами постала особливо нагально. У поже-жонебезпечний сезон на територп Укра'ни щодня виникають сотнi осередкiв лi-сових пожеж.

Незважаючи на послiдовну профшактичну роботу, спрямовану на захист лiсiв, щорiчно ввд ландшафтних (природних) пожеж частково або повнктю гинуть тисячД гектарiв рослинних угiдь. Можна вважати, що ландшафтш пожежi е одшею з основних причин виникнення природних надзвичайних ситуацш, що супрово-джуються значними економiчними, екологiчними та сощальними збитками [1].

1 Харшвський НУ будгвнидгва i архггектури;

2 Льв1вський ДУ БЖД

Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Варто зазначити, що багато закордонних робiт з математичного моделювання рiзних аспектiв лкових по-жеж, де описано характерш для них параметри, процеси поширення, а також методи локалiзацií та гасшня. В Украíнi дослiдження в цьому напрямку висви-лено в працях Ю.О. Абрамова, Р.Л. Покровського, В.М. Комяк, О. А. Тарасенка, В О. Комяка, Л.М. Куценка, Н.В. Литвина, С В. Васильева, О.П. Созшка та ш. У роботi [9] наведено геометричну модель швидкостi поширення ландшафтно! пожежi з урахуванням флуктуацiй виру. Для локалiзацií ландшафтних пожеж застосовують методи припинення поширення горiння шляхом створення проти-пожежних бар'ерш, зокрема рiзноманiтнi способи створення мiнералiзованих смуг, протипожежних розривш, протипожежних заслонiв i канав [2].

Постановка задачi та и рiшення. У рамках загально! проблеми охоро-ни лiсiв ввд ландшафтних пожеж можна окремо видшити проблему пiдвищення ефективностi протипожежних бар'ерш. Ця проблема досить суперечлива i пот-ребуе додаткових дослiджень. З одного боку, система протипожежних бар'ерiв повинна бути науково обгрунтованою та ефективною, а з iншого, вона мае базу-ватися на доступних лiсовому господарству технiчних засобах i не вимагати за-надто великих витрат на й створення i пiдтримки в працездатному станi.

Боротьба з ландшафтними пожежами - процес складний, що потребуе значних людських i матерiальних ресурсiв. Для боротьби з ландшафтними пожежами застосовують прямi та непрямi методи пожежогасшня. Прямий метод гасiння застосовують тод^ коли можливе безпосередне гасiння кромки пожежi або створення у кромки загороджувально! смуги. Непрямий метод (метод попе-редження) використовують, коли лшда зупинки вогню вибирають на деякш вiдстанi вiд кромки пожежi. Застосування непрямого методу виправдано, коли е необхщнкть вiдвести пожежних вiд кромки пожежi через й значну женсив-нкть; в iнших випадках це диктуеться вибором кращого мiсця для створення загороджувально! або опорно! смуги, можливктю зменшити довжину смуги i час на й створення за рахунок використання природних i штучних перешкод [3]. Шд час гасшня ландшафтно! пожежi видшяють такi фази:

• зупинка поширення кромки пожежц

• лок^защя пожежц

• гасшня осередюв горiння, що залишилися всередит згарища;

• вартування (регулярний огляд люово! площi, пройдено!' вогнем, i гасiння в разi

виникнення нових осередкiв пожежi).

Найбшьш трудомiсткi i складнi фази - зупинка та локалiзацiя пожежi. Вирiшальною фазою гасшня пожежi е й локалiзацiя. Поширення пожежi зупи-няють впливом на п крайку, що дае змогу виграти час для зосередження сил i засобш на бiльш трудомктких роботах з й локалiзацií - прокладання протипожежних бар'ерш i додаткове оброблення периметра пожежi для унеможливлен-ня й поширення.

Шд час локалiзацií та гасiння ландшафтних пожеж застосовують таю способи та техшчш засоби:

• збивання полум'я по кромщ пожежi;

• засипання кромки пожежi грунтом;

• прокладання загороджувальних та опорних мiнералiзованих смуг i протипо-жежних бар'ерiв;

• вщпал горючих матерiалiв перед фронтом пожежц

• гасiння водою i вогнегасними розчинами;

• гасiння i3 застосуванням авiацií;

• гасiння i3 застосуванням методiв штучного опадоутворення.

У чинних законодавчих i нормативно-правових актах ширина протипожежних бар'ер1в мае рiзнi розмiри. Так, у роботi [4] наведено таку класифкащю:

• протипожежна канава - бар'ер для захисту д^нок лiсу вiд пiдземних пожеж, прокладаеться на ix територií, у насадженнях з торфованими грунтами шириною внизу 0,2-0,4 м, зверху - 1,5-2,8 м, глибиною - до мшерального шару або до рiвня грунтових вод;

• протипожежний розрив - спещально створена просша шириною 50-150 м (розриви шириною менше 50 м, яю були створет до затвердження Правил [4]), як правило, з дорогою на ii територн; е складовою частиною протипожежного заслону i слугуе для зупинки верхових пожеж;

• протипожежний заслон - комбшований (складний) бар'ер, що складаеться з протипожежного розриву (з дорогою посередит) i смуг лiсу з обох його сторш, очищених вщ наземних горючих матерiалiв, розчленованих мережею мшераль зованих смуг i обрiзаними гiлками хвойних дерев на висоту до 2 м.

У робоп [5] до початку збирання врожаю хлiбнi поля в мкцях приляган-ня 'х до лiсових та торф'яних масивш, степово!' смуги, автомобшьних дорiг i за-лiзниць, повинш бути прооранi смугою не менше 4 м завширшки.

У робот [6] ширину мiнералiзованих смуг встановлюють в разi покриву з лишайниюв i зелених мохш - ввд 1 до 1,5 м, покриву з япднишв i вересу - вщ 1,5 до 2,5 м, у разi потужного трав'яного покриву i на захаращених дшянках -ввд 2,5 до 4 м. Протипожежш розриви шириною 10-20 i навiть 50 м у багатьох випадках не зупинять верхову пожежу, а для зупинки низово!' пожежi достатньо розриву шириною кшька метрiв. Але практика гасiння сильних лкових пожеж показала, що нерiдко тшьки широкi протипожежнi розриви (100-200 м i навiть бшьше) можуть бути единим засобом для локалiзацií пожежi та збереження вiд вогню населених пунктiв. Ширина основних протипожежних заслошв становить 120-150 м - для заслошв з листяних або з переважанням листяних порвд; 260320 м - для заслонв iз хвойних порiд (до ширини заслону входить i ширина розриву або дороги). У робоп [7] визначено поняття протипожежного розриву - це спещально створений протипожежний бар'ер у виглядi просжи шириною 1020 м з дорогою по ньому або природш безлiснi територц, воднi простори в лiсах.

У робоп [8] зазначено, що по обидва боки розривiв повиннi бути створе-нi смуги доглядових рубань за лком, а на вирубках (штучним шляхом або регу-люванням природного поновлення) - смуги шириною 50-60 м з деревостанв iз переважанням листяних порiд (не менше 7 одиниць складу). Загальна ширина бар'еру (заслону) - 120-150 м. Смуги з хвойних деревосташв вiдмежовують вщ прилеглого лiсу i роздшяють в поздовжньому напрямку через кожш 20-30 м мi-нералiзованими смугами шириною 1,4 м. При цьому смуги з деревосташв з переважанням листяних порвд по обидва боки залiзничних, шосейних й шших ав-томоб1льних дорiг широкого користування потрiбно створювати шириною 30-

50 м, а вздовж шших розривш, зокрема i квартальных просж, - шириною 1015 м з кожного боку.

Висновки. На пiдставi аналiзу нормативно!' бази з визначення ширини протипожежних бар'eрiв для локалiзацií ландшафтних пожеж, а також ролi лко-вих i ландшафтних пожеж, ввд яких щорiчно частково або повнктю гинуть ти-сячi гектарiв рослинних угiдь, встановлено, що окреслена проблема е вкрай актуальною та потребуе ретельного дослiдження. Можна вважати, що ландшафтш пожежi е одшею з основних причин виникнення природних надзвичайних ситу-ацiй, що супроводжуються значними економiчними, екологiчними та сощаль-ними збитками.

У документах не обгрунтовано створення протипожежних бар'ерiв пiд час здайснення заходiв з локалiзацií' та гасшня ландшафтних пожеж, а ширину бар'еру вказана лише шд час проведения рубок дерев, розчищення та орання грунту та без урахування сили та iнтенсивностi поширення пожежi, тому до-цiльно здiйснити комплекс дослвджень з визначення значення ширини протипо-жежного бар'еру.

Лiтература

1. Нацiональна доповщь про стан техногенно!' та природно!' безпеки в Укра'М у 2013 рощ.

2. Арцыбашев Е.С. Лесные пожары и борьба с ними / Е.С. Арцыбашев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 152 с.

3. Валендик Э.Н. Крупные лесные пожары / Э.Н. Валендик, П.М. Матвеев, М.А. Софронов. - М. : Изд-во "Наука", 1979. - 198 с.

4. Правила пожежно!' безпеки в люах Украши: НАПБ А.01.002-2004. - К. : Держкомлюгосп Украши, 2004. - 50 с. - (Нормативний документ. Правила).

5. Правила пожежно!' безпеки в Укралш: НАПБ А.01.001-2004. - К. : Вид-во МНС Украши, 2004. - 176 с. - (Нормативний документ. Правила).

6. Указания по проектированию противопожарных мероприятий в лесах: ГОСЛЕСХОЗ СССР. 1982. - 205 с. (Нормативный документ. Указания).

7. Охрана лесов от пожаров. Противопожарные разрывы и минерализованные полосы. Критерии качества и оценка состояния: ОСТ 56-103-98. - М. : Федеральная служба лесного хозяйства России, 1998. - 5 с. - (Нормативный документ. Стандарт отрасли).

8. Рекомендаци щодо гасшня люових та торф'яних пожеж (лист МНС Украши вщ 18.03.2008 року № 06-3441/90).

9. Калиновский А.Я. Геометрическая модель скорости распространения ландшафтного пожара с учетом флуктуаций ветра / А.Я. Калиновский // Геометричне та комп'ютерне моделюван-ня : зб. наук. праць. - Харкв : Вид-во ХДУХТ, 2005. - Вип. 12. - С. 45-48.

Обиженко Т.Н., Мовчан И.А., Бойко Т.В. Обзор нормативной базы по определению ширины противопожарных барьеров для локализации ландшафтных пожаров

Проведен анализ существующей нормативной базы по определению ширины противопожарного барьера в фитоценозе. Проанализированы фазы распространения ландшафтного пожара и выделены основные способы и технические средства для ее локализации и тушения. Установлено, что в документах не оговаривается создание противопожарных барьеров при проведении мероприятий по локализации и тушению ландшафтных пожаров, а ширина барьера указана только при проведении рубок деревьев, расчистке и вспахивании почвы и без учета силы и интенсивности распространения пожара, поэтому целесообразно проведение комплекса исследований по определению значения ширины противопожарного барьера.

Ключевые слова: противопожарный барьер, ландшафтная пожар, локализация, нормативная база, распространение пожара.

Obizhenko T.N., Movchan I.A., Boyko T. V. The Review of the Regulatory Framework for Determining the Width of Fire Barrier for Containment of Landscape Fires

The analysis of the existing regulatory framework to determine the width of fire barrier in phytocenoses is completed. The phases of landscape fire spreading are studied. The basic methods and technical means to locate and extinguish landscape fires are determined. It is established that the documents do not stipulate the creation of fire barriers for events localization and extinguishing landscape fires and the width of the barrier is only available during the cutting of trees, clearing and ploughing the soil, excluding power and intensity of fire spread because it is expedient to conduct complex studies in order to determine the value of the width of fire barrier.

Keywords: fire barrier, fire landscape, location, regulatory framework, fire spread.

УДК 662.818 Acnip. 1.Р. Шепелюк - НЛТУ Украти, м. Львiв

класиф1кац1я целюлозно-паперового шламу, шляхи його утил1зацн та можливост1 використання

Наведено класифжацш вщходгв целюлозно-паперового виробництва. Розглянуто та про-аншнзовано можлив1 напрями утил1заци та повторного використання р1зних видгв волокнистого шламу целюлозно-паперового виробництва у свгговш практищ. Встановлено, що найбшьш по-ширеними напрямами використання е його захоронення, компостування, спалювання тощо. Од-нак, найбшьш перспективним як з еколопчно'л', так i з економ1чно'1 точки зору е використання його як наповнювача при виготовленш деревинних i будвельних композицшних матерiалiв.

Ключовi слова: целюлозно-паперове виробництво, первинний шлам, вторинний шлам, ма-кулатурний шлам, утилiзацiя, зола, вщходи, композиций матерiал.

Постановка наукового завдання. Целюлозно-паперове виробництво (ЦПВ) належить до провiдних свiтових галузей, що зумовлено великою потребою в ïï продукцп. Воно вiдiграe важливу роль у свiтовiй економiцi. Щорiчно у свiтi виробляеться приблизно 400 мшьйошв тонн паперу та картону [1]. Спожи-вання i виготовлення паперово1 продукцiï продовжуе зростати в Азп, особливо в Кита1, i вже становить понад третину свггового обсягу. На другому мiсцi зали-шаються США. Протягом останнiх ротв в перiод з 1991 по 2011 рш збшьшило-ся виробництво паперу i у бврош [1].

Однак, внаслщок дiяльностi ЦПВ утворюеться значна кiлькiсть твердих вiдходiв, œi спричиняють негативний вплив на навколишне середовище. Тому, найбiльш важливим завданням сьогодення е пошук шлях1в контролю над кшь-кiстю цих вiдходiв i вибiр правильного способу ïx утилiзацiï. Використання ввд-xодiв дасть змогу зберегти природш ресурси, призведе до зменшення техногенного навантаження на гiдро- та атмосферу, а також у разi повторного використання вiдxодiв, дасть змогу одержати еколопчно безпечнi матерiали та сприяти-ме здешевленню основно!' продукцiï.

Виклад основного матерiалу. Усi вiдxоди ЦПВ подляються на вiдxоди виробництва целюлози та вiдxоди виробництва паперу, картону, паперовиx виро-б1в i з картону. ïx класифкащя наведена на рис. 1. Основна кшьккть вiдxодiв -шламу, утворюеться при очищенш стiчниx вод на целюлозно-паперовиx вироб-ництваx. Це створюе передумови для пошуку альтернативного способу ïx утилiза-