CC BY
21
УДК636.5.636:612.015.3
Б1гун Ю.П., асистент © Втницький нацюнальний аграрный утверситет
ВПЛИВ РОСЛИННОГО АДАПТОГЕНУ «В1ТАСТИМУЛ» НА Ф1ЗЮЛОПЧНИЙ СТАН ОРГАН1ЗМУ ПТИЦ1 ТА II ЗБЕРЕЖЕН1СТЬ
Доведено, що розроблена рослинна добавка фтокомпозищя «Втастимул» може слугуеати адаптогеном у покращенн фгзюлоггчного стану оргашзму птиц у р1зт критичн ежоег перюди онтогенезу.
Оптимальною дозою бюлоггчно активног добавки "Втастимул" е 0,5 мл на 1 кг живог маси на добу .
Ключовi слова: птиця, адаптоген, рослина добавка "Втастимул", гематолог1чн1 показники кровг, збережешсть, ¡ндекс ттоксикацп.
На сучасному етат розвитку, одним iз факторiв, який негативно впливае на об'екти тваринного св^ та стан здоров'я населення, е техногенне забруднення навколишнього природного середовища. Оргашзм бюлопчних об'екив, зокрема птищ, володiе високим ступенем гомеостазу. Але щ регуляторнi механiзми не безмежш, i при iнтенсивному використанш птицi в сучасних екологiчних умовах Укра!ни, може наступити порушення метаболiзму, що пригнiчуе розвиток органiзму птахiв i негативно впливае на виробництво продукив харчування тваринного походження. Птахiвництво - одна iз провiдних галузей тваринництва з виробництва вiдносно дешевих i бiологiчно повноцiнних продуктiв харчування людини. Як повiдомляють вченi, зсув метаболiзму у птицi може вщбуватися на рiзних, так званих, "критичних" етапах онтогенезу [9] пiд впливом рiзних факторiв: ксенобiотикiв [4], мшотоксишв, важких металiв, канцерогенiв [5], оксидативного стресу, iнфекцiйних та запальних процеав [2], а також при старшш [3]. На часi iснуе потреба в таких еколопчно чистих добавках, що при надходженш до оргашзму одночасно проявляли б адаптогенну, регулюючу та корегуючу функци фiзiологiчного стану. Крiм того, тривале клiткове утримання птищ, призводить до зниження функщональних можливостей органiзму птицi, що е причиною рiзкого зниження рiвня продуктивност [6, 7, 8, 10, 11]. Враховуючи цей аспект, виникае необхщшсть використання у птахiвництвi бiологiчно активних речовин, дiя яких направлена на покращення функцiонального стану виснаженого внаслщок високо! продуктивностi органiзму птицi.
Незважаючи на великий обсяг теоретичних та експериментальних робiт iз цього напряму, питання залишаються недостатньо вивченими. На даний час, у лiтературi мало повщомлень щодо впливу ф^окомпозицп та бюлопчно активних добавок на процеси метаболiзму i репродукцiю птицi. Зокрема, вщсутш повiдомлення про вплив бюлопчно активних речовин на основi лжарських рослин у перiод онтогенезу. Саме тому актуальним напрямом дослiджень були розробка
© Бкун Ю.П., 2011
нових бюлопчно активних препараив та вивчення !х ди на фiзiологiчний стан птищ, а також продуктивнiсть та яюсть продукцп за впливу запропонованих нових бюлопчних препаратiв.
Матер1ал та методи дослщжень. Згiдно проведених дослiджень визначали вплив адаптогену рослинного походження на гематолопчш, показники кровi та збережешсть птицi. Для дослiду були попередньо ввдбраш двi групи (1-контрольна, 2-дослщна) курочок у вiцi 10 дшв по 200 голiв у кожнш. Курочки дослщно! групи одержували додатково до рацiону 0,5 мл на 1 кг живо! маси адаптоген рослинного походження ф^окомпозищю "В^астимул" [1].
Кiлькiсть спожитого корму i його залишкiв визначали щоденно i за весь перiод дослiду. З метою впливу на фiзiологiчний стан оргашзму (рiст, розвиток, продуктивнiсть i пiдвищення природно! резистентностi) були введет до комбшорму певнi складовi частини корму та рослинна добавка. Дослщження проводили згiдно схеми (табл.1).
Таблиця 1
Схема дослщжень_
Групи птищ К1льк1сть гол1в Тривалють дослщу, дшв Схема використання
1-контроль 200 150 ОР-основний рацюн
2-дослвдна 200 150 0Р+0,5мл на кг. живо! маси рослинно! добавки "Вгтастимул"
Статистичну обробку отриманих результата проводили на персональному комп'ютер1 за лщензованою програмою MS Excel 97. Ощнку в1рогщносп здшснювали за критер1ем Стьюдента (t). Для корекци показниюв ф1зюлопчного стану оргашзму курочок була розроблена рослинна добавка ф1токомпозищя "В1тастимул". Молодняк птищ був вибраний для дослщжень тому, що вш характеризуеться критичними (стресорними) перюдами росту i розвитку, як ствпадають з 10-, 30-, 45-, 60-, 90- , 120- i 150-добою життя.
Кр1м цього, у житт курчат розр1зняють три 1мунодепресивш перюди, протягом яких необхщно особливу увагу придшяти створенню ефективного 1муштету. Перший перюд це 3-5 доба життя, пов'язаний з пщвищенням використання захисних фактор1в, що поступили з яйця пвд д1ею навколишнього середовища. Другий перюд припадае на 12-20 добу життя i обумовлений подальшим використанням трансовар1альних фактор1в i незршою 1мунною системою.
Третш перюд - 45 доба життя курчат, проявляеться зниженням л1зоциму в сироватщ кровь При проведет дослщу враховували наступш показники: морфо-ф1зюлопчш показники кров1, стан здоров'я, живу масу, яйценосшсть, масу яець та !х яюсш показники.
У птищ контрольно! та дослщних груп вщбирали кров для подальшого бюх1м1чного дослщження з пщкрилово! вени, перед введенням добавок та на 10-у, 30-у, 45-у, 60-у, 90-у, 120-у та 150-у добу (тсля введення).
Дослщження гематолопчних показниюв кровi проводили згщно "Методичних рекомендацiй по фiзiолого-бiохiмiчним дослiдженням кровi сiльськогосподарських тварин i птицi" (С. П. Коган, Э. С. Кулаченко, 1976).
Результати дослщжень. Рослинна добавка "Впастимул" позитивно впливае на адаптивш змiни в кровi в онтогенеза З 10 до 150 добового в^ вмiст еритроцитiв у кровi молодняку птицi контрольно! групи знижуеться на 1,2-5,2 %, гемоглобiну на 0,5-3,0 %.
У контрольнш груш спостер^аеться деяке зниження вмiсту гемоглобiну в кровi, але це зниження не перевищуе фiзiологiчну норму для даного виду птищ (8,2-13,8 Т/л). Зниження гематолопчних показниюв у курчат контрольно! групи свщчить про попршення протiкання iнтенсивностi окисно-вiдновних процесiв в органiзмi курчат, якi не отримували рослинну добавку фiтокомпозицiю на основi лiкарських рослин "Вiтастимул" у критичш перiоди !х росту.
Разом з тим вiдмiчено зниження вмiсту лейкоциив на 1,1-2,8 %, зниження активност аспартатамiнотрасферази (АсАТ) на 2,3-4,8 %, та зниження активност аланiнамiнотрасферази (АлАТ) на 11,5-20,0 % у критичш перюду росту у порiвняннi з дослщною птицею.
Рослинний адаптоген "В^астимул" пiдтримуе у дослiднiй групi обмшш процеси на бiльш вищому рiвнi, тодi як у контрольно! птищ вiдмiчено незначне пiдвищення вмiсту глюкози на 0,4-2,1 % (рис.1) i зниження загального бiлку на 1,3-3,3 % (рис.2).
У 150-ти добовому вщ у птицi спостерiгаеться деяке зниження вмюту глюкози у порiвняннi з попереднiми вiковими перiодами, але у порiвняннi з контрольною групою у дослiдних курчат вона була вщповщно на 5,4 % нижчою. Що свiдчить про iнтенсивнiсть обмшних процесiв в органiзмi птицi.
□ контрольна_□ дослщна
□ контрольна □ дослщна
Рис.1. Вмiст глюкози в кров1 Рис.2. Вмiст загального бiлка в
молодняку птицi в онтогенез! за кровi молодняку птицi в онтогенез!
впливу рослинного адаптогену впливу рослинного адаптогену
Установлено, що у дослщнш групи вiдмiчена адаптованiсть оргашзму до
рослинно! добавки: лiзоцимна i бактерицидна актившсть сироватки кровi у першi днi життя тсля використання рослинно! добавки "В^астимул" були на високому рiвнi (19,20 i 19,30 %) пiсля чого поступово знижувалися до 45 денного в^ а потiм знову зростали у середньому на 9,8 i 6,5 % вiдповiдно, але щ показники у контрольнiй групи знижувались бiльш iнтенсивно.
Отже рослинний адаптоген сприяе утриманню гематологiчних показникiв кровi на фiзiологiчному рiвнi, особливо, в критичш перiоди онтогенезу птицi.
Результати практично! апробаци використання адаптивно! ф^окомпозици "Вiтастимул" наведенi в табл. 2.
Таблиця 2
Збережешсть курчат за впливу адаптогену «В1тастимул»_
Показники Г рупи
Контрольна(2000 гол1в) Дослвдна (2000 гол1в)
Тривалють дослвду, дшв 150 150
Юльшсть молодняку птищ, гол1в 2000 2000
В1к на початок дослду, дшв 2,0 2,0
В1к на кшець дослду, дшв 150 150
Збережено погол1в'я, % 85 97
Отримано дшових молодок, гол1в 1700 1940
Таким чином, даш проведеного експерименту показали позитивний вплив ф^окомпозици (адаптогену) "В^астимул" на органiзм дослiдно! птицi в стресових ситуащях, що дало можливють пiдвищити збереженiсть молодняку до 97 %, тодi як в контрольнш групi цей показник на 12 % менше i становить лише 85 %. Ц закономiрнi змши морфологiчних i бiохiмiчних показникiв кровi визначаються бiостимулюючим ефектом вiд застосування дослiджуваного адаптогену.
Динамiка показникiв лейкограми дае змогу за загальноприйнятою методикою визначити лейкоцитарний шдекс iнтоксикацi! (Ли) в перiод хвороби органiзму чи визначення предпатолопчного чи патологiчного стану за впливу препарату. Ступшь прояву iнтоксикацi! препарату визначили за допомогою Лii (лейкоцитарний iндекс iнтоксикацi! запропонованого Кальф-Калiфом у 1938р.), який розраховуеться за формулою:
ЛИ = (4мц+3ю+2п+с)/(пл.кл.+1) (мон+лiмф)(е+1)
де: мц - мшоцити; ю - юнi; п - паличкоядерш; с - сегментоядернi; пл.кл -плазматичнi клiтини; мон - моноцити; лiмф - лiмфоцити; еозинофши.
Результати дослiджень наведенi в табл. 3.
1з наведених результатiв видно, що за показниками лейкоцитарного iндексу штоксикаци в контрольнiй i дослщнш групах рiзницi не виявлено (Р>0,05). Аналiз отриманих даних дозволяе зробити узагальнення про зв'язок запропоновано! бюлопчно активно! добавки з системою кровi та лейкоцитарного iндексу iнтоксикацi!, що дасть можливють контролювати та профшактувати виникнення i розвиток предпатологiчного чи патолопчного стану органiзму в перюд основно! продуктивностi птицi.
Запропонований метод високо специфiчний, простий у експлуатаци, не потребуе значних матерiальних чи фшансових витрат, не шкщливий для курей-
несучок й еколопчно безпечний для навколишнього середовища.
Таблиця 3
Лейкоцитарний ¡ндекс штокснкацп в контрольнш та дослiднiй груш птищ
В1к, (д1б) Групи
I - контрольна II - дослвдна Р
300 0,387±0,02 0,383±0,03 >0,05
Примтка: 1) в норм1 лейкоцитарний /ндекс складае 0,3-1,5.
Отже, результати дослщу показали, що включення до ращону курей-несучок бiологiчно активно! добавки "В^астимул" у розмiрi 0,5 г на 1 кг живо! маси позитивно впливае на оргашзм птищ.
Висновки. 1.Доведено, що розроблена рослинна добавка ф^окомпозищя «В^астимул» може слугувати адаптогеном у покращеннi фiзiологiчного стану органiзму птицi у рiзнi критичнi вiковi перiоди онтогенезу.
2. Установлено, що оптимальною дозою бюлопчно активно! добавки "В^астимул" на 1 кг живо! маси на добу е 0,5 мл добавки .
3. Доказано, що у дослщнш групи вiдмiчена адаптовашсть органiзму: лiзоцимна i бактерицидна активнiсть сироватки кровi у першi днi життя тсля використання рослинно! добавки "Вiтастимул" були на високому рiвнi (19,20 i 19,30 %) пiсля чого поступово знижувалися до 45 -денного в^ а потiм знову зростали у середньому на 9,8 i 6,5 % вщповщно. Але у птищ контрольно! групи щ процеси знижувалися бшьш iнтенсивно а процес зростання ще повiльнiше. Рослинний адаптоген пщтримуе лiзоцимну i бактерицидну активнiсть сироватки кровi у критичнi перiоди росту птищ та при знижеш продуктивность
4. Ф^окомпозищя (адаптоген) "Вiтастимул" позитивно вплинула на органiзм дослiдно! птищ в стресових ситуащях, що дало можливють пiдвищити збереженiсть молодняку до 97 %, тодi як в контрольнш групi цей показник на 12 % менше i становить лише 85 %. Ц закономiрнi змiни морфологiчних i бiохiмiчних показниюв кровi визначаються бiостимулюючим ефектом вщ застосування дослiджуваного адаптогену.
5. Аналiз отриманих даних дозволяе зробити узагальнення про зв'язок запропоновано! бiологiчно активно! добавки з системою кровi та лейкоцитарного iндексу iнтоксикацi!, що дасть можливють контролювати та профiлактувати виникнення i розвиток предпатологiчного чи патолопчного стану органiзму в рiзнi перюди продуктивностi птицi.
Лiтература
1. Настш фiтокомпозицi! «Вiтастимул» / П. П. Б^ун, Ю. П. Бiгун, А.В. Маркелова // Техшчш умови ТУ У 24.4-00497236-001:2010.
2. Божков А.И., Длубовская В.Л., Дмитриев Ю.В., Мешайкина Н.И., Малеев В.А., Климова Е.М. Возможная роль «метаболической памяти» в формировании ответной реакции на стресс - факторы у молодых и взрослых организмов // Успехи геронтологии. - 2009. - Т. 22, № 2.— С. 259-268
3. Барабой В.А. Биоантиоксиданты/ В. А. Барабой.- К.:Книга плюс, 2006.462 с
4. Кучинский М.П. Новые средства нормализации биоэлементного гомеостаза организма животных и птиц [Текст] / М. П. Кучинский // Эпизоотология, иммунобиология, фармакология и санитария : международный научно-теоретический журнал. - 2008. - № 2. - С. 34-44.
5. Маслянко Р.П. Регулящя кл^инних i гуморальних механiзмiв iмунiтету проти шфекцшних захворювань /Р.П.Маслянко, О.Олексюк, А.1.Падовський. -Львiв, 2001. - 81с.
б.Чечоткин О.В. Воронянський B.I., Карташов МЛ. Бiохiмiя сiльськогосподарських тварин. - Харюв, 2000. - 466 с.
7. 1онов 1.А. Фiзiологiчний статус птищ в ембрiогенезi та постнатальному онтогенезi в залежностi вiд И А - , Е - та К - в^амшно! забезпеченостк Дис. доктора с.-г. наук: 03.00.13./УНД1П.-Борки, 1997.-284 с.
8. Гунчак В.М. Хрошчний нiтратно-нiтритний токсикоз курей та його профшактика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. ветер. наук: спец. 16.00.04 «Ветеринарна фармакологiя та токсиколопя» / В.М. Гунчак. -Харюв, 2005. - 36с.
9. Appleby M.C. Poultry Production Systems./ Appleby M.C. Hughes B.O., Elson H.A //Behaviour: Management and Welfare. - 1992. - 238 p.
Ю.Гуфрш Д.Ф., В^рська А.В. Деяю бiохiмiчнi змши кровi телят у неонатальний перюд розвитку за штратного навантаження // Наук.-техн. бюл. ш-ту бiол. тв. УААН. - Львiв. - 2004. - В. 5. - № 3. - С. 9-13.
11.Свеженцов А.И. Продуктивность и обмен веществ в организме кур-несушек при включении в рационы продуктов крахмало-паточного производства / Свеженцов А.И., Цап С.В.,Карпенко М.М // Проблеми зоошженери та ветеринарно! медицини. Вип. 10(34). - 2002. - С.43 - 48.
Summary Bigun J.P.
Vinnitsa national agrarian university OF VEGETABLE ADAPTOGENA OF «VITASTIMUL» PHYSIOLOGY STATE OF ORGANISM OF BIRD AND ITS SAFETY AT INFLUENCE Well-proven that vegetable addition is developedfitokompoziciya of «Vitastimul» can serve as adaptogenom in the improvement of the physiological state of organism of bird in different critical age-dependent periods of ontogenesis. By the optimum dose of bioactive addition of "Vitastimul" on 1 kg of living mass on days 0,5 ml of addition.
Key words: bird, adaptogen, vegetable addition of "Vitastimul", haematological indexes of blood, safety, index of intoxication.
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Швторак Я.1.
