CC BY
31
HayKoBHH BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcureTy BeTepHHapHoi MegunuHH Ta GioTexHOnorifi iMem C.3. IxuntKoro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 24135550 pnnt ISSN 25181327 online
http://nvlvet.com.ua/
ГУМАН1ТАРНА ОСВ1ТА В СИСТЕМ1 ВИЩОÏ ШКОЛИ
HUMANITARIAN EDUCATION IN HIGHER SCHOOL
УДК 261. 7. (477)
Один з напрямюв руху щодо вдентифжацп Украши як християнсько'1 держави
Б.Р. Гавдьо, В.Ф. Шекель Haboro7@gmail.com
Львiвський нацюнальнийунiверситет ветеринарно'1медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна Асоцiацiя адвокатiв Украши вддшення у Львiвськiй област^
Загальновгдомо, що Конституци як Основний Закон багатьох демократичных краш де вони прийнят1 г дгють, визнача-ють головт засади побудови вгдносин мгж державою, якуправлгнською правовою фундацгею г Церквою. Пгд словом Церква розумгемо не культову релггшну споруду , не храм або кглька храмгв, а об'еднання чи згромадження людей , яю мають ст-льш бачення щодо глибокоI духовностг, вгри в Господа Бога г керуються визнаними заповгдями. Управлтня процесами, що мають безпосередне вгдношення до вищезгаданого, здгйснюють священнослужителг зггдно 1х ¡ерархп. Цгею статтею ми хочемо привернути увагу сустльства до проблеми стосунюв мгж державою Украта г Церквою. Наше звернення викликане бажанням запропонувати проект змгн до Основного Закону Украши ¡. з нашо'1 точки зору, аргументацп актуальностг дозрыостг сустльства.
Ключовi слова: Бог, Церква, Конституця Украши, народ, свобода совгстг, релгя.
Одно из направлений движения относительно идентификации Украины
как христианского государства
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина Ассоциация адвокатов Украины (отделение во Львовской области)
Общеизвестно, что Конституции как Основной Закон многих демократических стран где они приняты и действуют, определяют главные принципы построения отношений между государством, как управленческой правовой структурой и Церковью. Под словом Церковь понимаем не культовое религиозное сооружение, не храм или несколько храмов, а объединение или конгрегация людей, имеющих общее видение глубокой духовности, веры в Господа Бога и руководствуются признанными заповедями. Управление процессами, имеющими непосредственное отношение к вышеупомянутому, осуществля-
Citation:
Havdjo, B., Shekelj, V. (2016). One of the directions due to the movement for identification of Ukraine as a christian state. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(69), 193-197.
Б.Р. Гавдьо, В.Ф. Шекель Haboro7@gmail.com
ют священнослужители согласно их иерархии. Этой статьей мы хотим привлечь внимание общества к проблеме отношений между государством Украина и Церковью. Наше обращение вызвано желанием предложить проект изменений в Основной Закон Украины и. с нашей точки зрения, аргументации актуальности зрелости общества. Ключевые слова: Бог, Церковь, Конституция Украины, народ, свобода совести, религия.
One of the directions due to the movement for identification of Ukraine
as a christian state
B. Havdjo, V. Shekel Haboro7@gmail.com
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine Advocate association of Ukraine (department in Lviv region)
It is well known that the Constitution as the basic law of many democratic countries where they are accepted and act, define the main principles of the relations between the state, both managerial and legal foundation of the Church. Under the word the Church we understand t not the religious cult building, not church or several churches, but association or the congregation of people, having common vision of deep spirituality, faith in the Lord God and are guided by acknowledged precepts. Management processes that are relevant to the aforementioned that are directly related to the above mentioned, engaged by priests according to their hierarchy. Because, the Church as opposed to the state does not have the specifically defined territory and the location of its members and its activities beyond the state, it is obvious the fact, it comes under the jurisdiction of national law in the case of territorial distribution of its property, members and organizations that are required to adhere its requirements. National legislation should provide all the legal conditions of Church activity and its organizations without violating the rights of other religious organizations. It is also necessary to create a legal mechanism of mutual and partnership, which should provide the recognition of the Church by the state, as a special independent and separate subject and their own legal consequences. The very same realization of these relationships can be expressed in the form of agreement between the State and the Church. This will not only align these institutions in their status, but give such an international treaty act, which is equivalent to the national legislation.
With this article we want attract public attention to the problem of relations between state Ukraine and the Church. Our desire is caused by the desire to propose draft amendments to the Basic Law of Ukraine and from our point of view, relevance argument to maturity of society.
Key words: God, the Church, the Constitution of Ukraine, the people, the freedom of conscience and religion.
Конституци УкраИни выведено двi позици став-лення держави до релши Перша виражае ставлення до самого Бота, а друга - ставлення до Церкви, рель гшних оргашзацш та свободи совгсп.
Першу позицш вщображено в преамбулi Основного Закону, в якш говориться наступне: «Верховна Рада Укра1ни ввд iменi Укра1нського народу - грома-дян Укра1ни вах нацюнальностей, ... усвiдомлюючи вiдповiдальнiсть перед Богом, власною совютю, по-передшми, нишшшм та прийдешшми поколшнями, ... приймае цю Конституцш - Основний Закон Украи-ни». Отже, Верховна Рада Украини, яка е найвищим представницьким органом влади у нашш держав ввд iменi народу та виражаючи його волю усввдомлюе вщповвдальшсть перед Богом при прийнятп такого важливого ршення, як прийняття Конституци. Кон-ститущя будь-якои держави е найважливиним право-вим документом, а тому мотивацп И прийняття мають бути не менш важливими. Усвщомлення вщповщаль-носп перед кимось означае визнання найбшьшого авторитету того перед ким така вщповвдальшсть е усвщомленою. Коли мова йде про прийняття таких вагомих ршень, то авторитет такой особи мае переве-ршувати ва авторитети. В даному випадку такою
особою державою визнано Бога. Крiм цього можна з впевнешстю сказати, що цим словосполученням ви-ражено позицш держави, а значить i бшьшосл И на-селення щодо вiри, оскшьки не можна ввдповщати перед Тим, кого шхто школи не бачив без вiри в Ньо-го. З шшого боку поняття Бог використовуеться рiз-ними релiтiями в тому чи^ i поганськими, яким при-таманно також багатобожжя. Оск1льки в преамбулi йдеться про одного Бога, а не багатьох, то лопчно, що маеться на увазi якийсь конкретний Бог, в якого вь рить наш народ. Дискурс даного дослiдження полягае в тому, що за таких обставин в Основному Закош Украши повинно було б визначити позицш та вден-тифжацш нашо! держави щодо релт!, яку сповiдуе переважна бiльшiсть И населення. Звичайно такою релтею е християнство, яке за статистичним опиту-ванням сповiдуе майже 88 % населення краини, тому i Укра!на мае бути християнською.
Статтею 35 Конституцil Укра!ни, якою виражено другу позиц1ю держави щодо релшй та Церкви, пе-редбачено, що кожен мае право на свободу свггогляду i вiросповiдання. ... Церква i релiтiйнi оргашзаци в Украlнi вiдокремленi вiд держави, а школа - вiд церкви ....
Таблиця 1
Поршняльна таблиця до проекту закону УкраТни про внесення змш до Статтей 1 та 35 Конституци УкраТни
_[авторська розробка]_
Проект закону Чинний закон
Стаття 1. Укра1на е суверенна i незалежна, демократична, сощальна, правова, християнська держава. Стаття 35. Кожен мае право на свободу свггогляду i вГро-сповiдання. Це право включае свободу сповiдувати будь-яку релггта або не сповiдувати шяко1, безперешкодно вадправляти одноособово чи колективно релтйш культи i ритуальнi обряди, вести рел1гшну дiяльнiсть. Здiйснення цього права може бути обмежене законом лише в штересах охорони громадського порядку, здоров'я i моральностi населення або захисту прав i свобод шших людей. Церква (церкви) i держава в Украш е суспшьними, незалежними, самостшними шститущями, якi спшьно кожна у св1й спосiб та призначення дбають про добробут сво1х вiрних i громадян. Стосунки мiж державою та Церквою будуються на принципах партнерства, взаемодопомоги, взаемоповаги i толерантностi. МТж державою та Церквою можуть укладатися вiдповiднi угоди. Держава визнае Церкву суб'ектом правових вщносин зi спецiальним статусом, який визначаеться законодаувством Укра1ни або договором. Держава не е перешкодою для впровадження у школу релтйних наук на добровiльних засадах у кожному конкретному випадку. Церква е духовним i моральним авторитетом у суспiльствi. Жодна рел1г1я не може бути визнана державою як обов'яз-кова. Шхто не може бути увiльнений вщ сво1х обов'язкiв перед державою або ввдмовитися вiд виконання законiв за мотивами релггшних переконань. У разi якщо виконання вгйсь-кового обов'язку суперечить релiгiйним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку мае бути замшене альтернативною (невiйськовою) службою. Стаття 1. Укра1на е суверенна i незалежна, демократична, сощальна, правова, держава. Стаття 35. Кожен мае право на свободу свггогляду i вiро-сповiдання. Це право включае свободу сповщувати будь-яку рел1г1ю або не сповiдувати шяко!, безперешкодно вiдправляти одноособово чи колективно рел1гшш культи i ритуальнi обряди, вести релшйну д1яльнГсть. Здiйснення цього права може бути обмежене законом лише в штересах охорони громадського порядку, здоров'я i моральност! населення або захисту прав i свобод шших людей. Церква i рел1гшш оргашзацп в Укра1ш вiдокремленi вГд держави, а школа - ввд церкви. Жодна рел1г1я не може бути визнана державою як обов'язкова. Шхто не може бути увшьнений ввд сво1х обов'язк1в перед державою або вадмовитися вГд виконання законв за мотивами рел1г1йних переконань. У разi якщо виконання вшсь-кового обов'язку суперечить релiгiйним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку мае бути замшене альтернативною (невшськовою) службою.
Визнаючи, що свобода сов1сл е одним i3 основных прав демократичного суспiльства, Укра1нська держава зобов'язуеться робити практичнi кроки в розвитку конституцiйних принципiв свободи сов^тл, що i е правильним та добрим. Однак, оскiльки в Конституци мова йде про Церкву в однинi то законодавець мав на увазi спiльноту, яка сповщуе якусь конкретну релiгiю i вiрить в конкретного Бога. Яка це стльнота? В Основному Закон Украши та чинному законодавствi Украши не говориться шчого. Оскiльки переважна бiльшiсть нашого народу, який е единим ноаем влади (ст. 5 Конституци Украши) е христианами, то можна з певшстю сказати, що мова йде про Церкву християн. З шшого боку слово «ввдокремлювати» означае роз'еднувати, роздшяти, вiдгороджувати, переривати зв'язок або зв'язки з чимось (з кимось), вiдриватися вiд чогось, ввддалятися чи вiдходити ввд когось чи чогось. З огляду на преамбулу Конституци, юторш нашого народу та реали, з певнiстю можна сказати, що Церква не е вщрваною вщ народу та держави, а на оборот ii дiяльнiсть та й вона сама пов'язана тюними зв'язками як з народом, так i з державою, яка його уособлюе. Це яскраво було продемонстровано пiд час недавнiх подш на Майданi Незалежностi у Киев^ де
вiдбулася революцiя Гiдностi. Також ми бачимо акти-вну дiяльнiсть Церкви в АТО, волонтерствi, добро-чинностi, дiлах милосердя, закликах до братерства, миру та шшш дiяльностi, яку Церква проводить без засобiв примусу з боку держави. Це сввдчить, що Церква не е осторонь свого народу, а навпаки - з ним i особливо у важы часи. Яскравим прикладом може послужити процедура шавгураци новообраного Президента Украши, який дае клятву служити народу Украши i при цьому кладе руку на £вангел1е.
Звичайно, так1 очевидш протиречивi положення в Основному Закош нашо1 держави викликають зане-покоення та потребу в 1х замш. Тому лопчним та влучним на наш погляд було б сформулювати дану частину положень Конституци в такш редакци, що Церква, релтйш оргашзаци та держава в Украип е самостiйними i незалежними особами (шституц1ями), як1 дшть в суспшьсга та за його межами самостшно, також взаемодшть м1ж собою у ввдповщносп до сво!х завдань i призначення, а також законодавства Украши i м1жнародно-правових норм та правил. Стосунки м1ж державою та Церквою будуються на принципi взае-модопомоги та взаемоповаги. Держава не е перешкодою для впровадження в школу теолопчних наук
Церкви на взаемних у кожному випадку добровшьних началах.
Думаемо, що Бог буде бшьше присутнiм в державi (владi) тодi, коли буде б№ше присутнiм у школi.
Держава та Церква мають кожна свое право. Тому дуже важливим елементом у правовому регулюванш стосунк1в мiж цими суб'ектами е дотримання их прин-ципiв та вимог, що може бути досягнутим лише за умови взаемоповаги i суверенностi цих шституцш.
Оск1льки, Церква на ввдмшу вiд держави не мае конкретно визначено! територп i мiсцезнаходження и! членiв та И дiяльнiсть виходять за межi держави, то очевидним е той факт, що вона шдпадае пвд юрисдик-цiю нацюнального права у випадку територiальното розмщення И ортанiв, майна, членiв та оргашзацш, яш мають дотримуватися його вимог. Нацюнальне законодавство повинно забезпечувати всi правовi умови дiяльностi Церкви та И оргашзацш без пору-шення прав iнших релiтiйних оргашзацш. Необхвдно також створити правовий мехашзм взаемних i парт-нерських стосуншв, який мае передбачати визнання державою Церкви, як особливого незалежного i само-стiйното суб'екта з вшповшними юридичними нас-лiдками. Сама ж реалiзацiя цих стосунк1в може вира-жатися у формi договору м1ж державою та Церквою. Це не тшьки вирiвняе цi шституци у Их статусi, а й придасть такому договору якостi мiжнародното акта, що прирiвнюеться до нацiональното законодавства.
Сьогодшшня цивiльна юридична наука розумiе державу як ортанiзацiю политично! влади у суспшьст-вi, яка забезпечуе його цiлiснiсть, функцiонування та розвиток шляхом управлшня та координацп штереав рiзних соцiальних груп. Також державу трактують як суверенне полiтичне утворення з визначеною терито-рiею, господарством i полiтичною владою. Отже державу характеризуе Г! приналежшсть суспшьству, суть якого полягае у стшкш взаемодii людей (!х об'еднань) на основi задоволення спiльних iнтересiв та спрямо-ваностi на виживання i розвиток.
В свою чергу Церква Христова - це не лише внут-ршнш духовний збiр, зв'язок людей, але й фiзичний зв'язок людей, зiбраний в однiй спшьноп. Будучи заснованою 1сусом Христом, стльнота вiрних, яка хоч i не мае територи, володiе всiма повноваженнями, що необхiднi Гй для виконання основного завдання: спасiння власних члешв, тобто iхнiх душ. Властивю-тю Церкви е те, що вона одночасно людська i Божа.
Отже, як Церква так i держава покликаш для лю-дини та суспшьства. Головним та об'еднуючим фактором цих шституцш е те, що основним та первинним !х суб'ектом е людина. На практиш i в реальному життi людина е одночасно членом i складовою як Церкви, так i сустльства, так i держави. Важливо розумгги, що цi шституци створенi для людини, а не навпаки. В свою чергу, розрив (вiдокремлення) м1ж ними тягнуть роздвоення кожного члена суспшьства та вiрного Церкви, що е неприпустимим.
Думаемо, що Церква та держава, будучи незалеж-ними, мають стльно дiяти на благо своих членiв та вiрних. Також бути зразком у стосунках, яш мають будуватися на засадах взаемоповаги та довiри. Якщо Церква дотримуеться законiв держави, то держава мае
дотримуватися церковних (Божих) законiв. Держава мае розумии силу, значимiсть та важливють церковних приписiв, яш базуються на Божих Заповщях. Так не менш важливим у суспшьста е реалiзацiя правових норм, яка в основному забезпечуеться державними правоохоронними та контролюючими органами шляхом примусу та рiзних видiв покарань за !х порушен-ня. Однак основною складовою вах цих державних оргашв е конкретнi люди зi своими мораллю, свгго-глядом та iерархiею цiнностей. На практицi ми бачи-мо, що не завжди, а школи в переважнiй бiльшостi щ органи не тiльки не виконують сво! завдання та функции, а й самi прушують правовi норми та вимоги, що в результат призводить до такого ганебного явища як корупцiя, несправеливiсть, зубожшня населенння, руйнацiя економiки i морального ммату суспiльства, конфлiктiв та ш. Всi намагання суспiльства створити новi додатковi натлядовi правоохороннi органи, а навиъ здiйснити люстрацш !х члешв, що сьогодш яскраво пропагуеться, не дають позитивного результату. Тому рiвень дИ приписiв моральних та юридич-них норм в суспiльствi залежить вiд рiвня пiдкорення волi людини цим вимогам. В свою чергу, таке тдко-рення можливе завдяки вiрi, яка полягае у добров№-ному переконаннi. в тому, що Слово Боже, яке даеться Ним через Церкву i в Церкв^ е !! найбiльшим добром. Це Слово, Його Дух починае жити в людиш. Страх Божий, боязнь образити Того, хто мене найб№ше любить, створюють свого роду внутршнш iмператив, який за словами професора С. Сливки е внутрiшшм обов'язком людини, де вона сама себе примушуе, що цшком сумiсно з !! внутрiшньою свободою, оскшьки вона сама робить такий вибiр. Це в свою чергу сприяе як власному так i загальному добру.
Як зазначалося вище, Украша мае бути християн-ською державою. Така iдентифiкацiя нашо! держави не применшуе значимостi iнших релтй та не може ображати почуття !х вiруючих. В свою чергу, байдуже та однакове ставлення держави до вах релшй i куль-тiв е насл1дком розриву мiж державою та Церквою, який трактуеться як вiдокремлення i який був започа-ткований у нас радянською владою. Тут на наш пог-ляд необх1дно не плутати поняття забезпечення державою однакових та рiвних прав усiх релтйних орга-нiзацiй в суспiльствi зi ставленням держави до Церкви. Адже ставлення е особистiсною категорiею, яка характеризуеться свободою вибору, тому держава мае повне право виражати свое прихильне ставлення до Церкви Христово!, виражаючи волю свого народу та костатуючи факт його релшйного вибору, непору-шуючи одночасно цим права на юнування iнших релi-тiйних ортанiзацiй.
Необхщно зазначити, що внесення таких змш до Основного Закону не означатиме негайного приве-дення всього законодавства Укра!ни до християнсь-ких вимог. Це буде довготривалою працею. Iдентифi-каця Укра!ни як християнсько! держави означатиме визначення напрямку руху нашо! держави як суб'екта (особи) та визначення нею iерархii цшностей, як1 визначають, що е моральним, а що ш та наповнюють змiст ГГ дiяльностi.
nigcyMOByroHH Mo®Ha CKa3aTH, mo Hama yKpaiHa Mae CTaTH xpHCTuaHCbKoo gep®aBoo, mo CTaHe 3anopy-koo ii ycnimHocri. flga peagi3ami TaKoi' igeHTH^iKami Hamoi' gep®aBH MaoTb 6yTH BHeCeHi 3MiHH go Kohcth-Tymi' yKpaiHH. B cbom nepry gga npuHHarra TaKux 3MiH Heo6xigHo He TigbKH 300 rogociB y BepxoBHin Pagi yKpaiHH, a h no3HTHBHHH pe3ygbTaT Ha BCeHapogHoMy pe^epeHgyMi. flo цboro Heo6xigHo roTyBaruca. Ha Hamy gyMKy Hannepme Mae bhc^obhth cbom пoзнцio Цepквa. ^Kmo BoHa (пoзнцia) e no3HTHBHoo, to Цepквa Mae ii nporogocHTH Ta npoBogmu 3 ^oro npuBogy BignoBigHy po6oTy 3 npegcTaBHHKaMH Bgagu i cboimh BipHHMH. CborogHi Цepквa MoguTbca 3a po3B'a3aHHa npo6geM Ha Cxogi Ta gogo Hamux BoiHiB. flyMaeMo, mo mh TaKo® Mo®eMo MoguTHca i b HaMipi opuguHHoro BH3HaHHa gep®aBoo Toro $aKiy, mo mh e Eo®oo KpaiHoo xpuc-TuaH.
BBa®aeMo, mo BHeceHHa TaKHx 3MiH go Ochobhoto 3aKoHy Hamoi gep®aBH He TigbKH nigBumuTb aBTopureT Цepквн b cycnigbCTBi, a h cnpuaTHMe ycyHeHHO Mi®Ko-H^ecinHux Henopo3yMiHb, o6'egHaHHo Ta cTBopeHHo GguHoi XpucToBoi yKpaiHcbKoi Цepквн i rogoBHe, mo BigKpuTicTb gep®aBH Ha giagbHicTb Цepквн o3HanaTHMe ii BigKpHTTM Ha Eora. B cbom nepry Kogu Eor gga rao-guHH 6yge BciM, to h cycnigbCTBo 6yge Eo®hm, a noro ngeHH 6ygyTb macguBHMH gogbMH. Цe TaKo® no3HTHB-
ho Bigo6pa3HTbca He TigbKH Ha goguHi, a h Ha BCboMy, mo Hac oronye.
BiiciiOBKii
BHeceHHa 3MiH go OcHoBHoro 3aKoHy mogo igemu-$iKami yKpaiHH aK xpHCTHaHCbKoi gep®aBH He o3Hana-THMe HeBigKgagHoro npuBegeHHa BCboro 3aKoHogaBCTBa gep®aBH go xpucTuaHCbKHx BHMor. Цe 6yge pe3ygbTa-tom goBroTpuBagoi KponiTKoi npam 3 hh3koo nonpaBoK, кopeкцii, yTOHHeHb. 06oB'a3KoBHM e BHKopucTaHHa 6igbme aK THcarogiTHboro gocBigy xpHCTHaHCbKHx 3a-cag, KaHoHiB i 3BunaeBoro npaBa. TaKo® HagBa®guBHM e y3rog®eHHa 3 gyxoBeHCTBoM, npaKTHKyonuMu xpucTH-aHaMH, pegirinHHMH npaBHHKaMH, npocTo He6angy®HMH KoMneTeHTHHMH ngeHaMH cycnigbCTBa.
Cgig TBepgo po3yMiTH, mo yKpaiHa aK xpHCTHaHCbKa gep®aBa - 3anopyKa ii ycnimHocTi.
Eiß^iorpa^inm iiocii. lanim
Zvid kodeksiv i zakoniv Ukrai'ny: Ukr. agenst. inform. ta druku. - K.: UAI ta D «Rada». 2007, 799 (in Ukrainian).
ZAKON BOZhYJ: Vydavch. vid. Ukr. Prav. Cerkvy KP. - K.: VV UPC KP. 2010, 654 (in Ukrainian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 10.10.2016
